Конспект уроку з музичного мистецтва для учнів 6 класу на тему: "Шопен"

Про матеріал
Навчальна мета: поглибити знання учнів про творчість Ф. Шопена; вчити учнів глибоко емоційно сприймати інструментальну (фортепіанну) музику, розуміти та інтерпретувати її зміст; пояснити визначення понять ноктюрн і скерцо. Розвиваюча мета: розвивати вокальні навички, навички активного сприймання музичного твору, працювати над вокально - хоровими навиками (диханням, звукоутворенням), над художнім виконанням колядок, розвивати кмітливість учнів, інтелектуальну гнучкість (виконання творчих завдань); розвивати інтерес до творчості Ф. Шопена. Виховна мета: виховувати інтерес до інструментальної (фортепіанної) музики та культури її слухання, виховувати естетичні смаки; формувати потребу сприймати та виконувати народні (колядки, щедрівки) твори; формувати почуття людяності.
Перегляд файлу

Музичне мистецтво, 6 клас

Тема уроку:               Шопен – душа фортепіано.

Навчальна мета:   поглибити знання учнів про творчість Ф. Шопена; вчити учнів глибоко емоційно сприймати інструментальну (фортепіанну) музику, розуміти та інтерпретувати її зміст; пояснити визначення понять ноктюрн  і скерцо.

Розвиваюча мета: розвивати вокальні навички,  навички активного сприймання музичного твору, працювати над вокально - хоровими навиками (диханням, звукоутворенням),  над художнім виконанням колядок, розвивати кмітливість учнів,  інтелектуальну гнучкість (виконання творчих завдань); розвивати інтерес до творчості Ф. Шопена.

Виховна мета: виховувати інтерес до  інструментальної (фортепіанної) музики та  культури  її слухання,  виховувати  естетичні смаки; формувати потребу сприймати та виконувати  народні (колядки, щедрівки) твори; формувати почуття людяності.

Тип уроку:  засвоєння нових знань, поглиблення теми, урок  комбінований із застосуванням  мультимедійної апаратури - презентації.

Обладнання: ілюстрацій ний матеріал -  портрет композитора Ф. Шопена та музичного інструменту - фортепіано;  картки лоя творчої роботи – «Як ми бачимо музику Ф. Шопена», магнітофон, фортепіано, касети та диски  із аудіо записом, презентації Microsoft PowerPoint*, комп’ютер.

Роздатковий  матеріал:  картки оцінювання, картки із текстом пісні, картки для малювання.

Список використаної літератури:

1.Навчально – методичний посібник для вчителя. Уроки музичного мистецтва 5 – 6 кл. О.В. Корнілова. 3.Поурочні розробки уроків.  4.Гродненська Н.Л. «Школярі слухають музику». 5.Кабалевський Д.Б. «Як розповідати дітям про музику». 6.Костюк А.Г. «Естетичні аспекти сприймання музики». 7.Масол Л.М. «Методика навчання мистецтва». 8.Ростовський О.Я. «Педагогіка музичного сприймання». 9.Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в основній школі». 10.Раввінов О.О. «Методика хорового співу в школі».11.Фібула М.М. «Педагогіка». 12.Лавринець В. Комп'ютерні технології. Впровадження у навчальний процес.

План  уроку:

1.Вхід у супроводі звучання колядки «Ой у саду, саду».

2.Музичне вітання.

3. Перевірка Д/З.

3.Ознайомлення з темою уроку. 

4.Сприймання музики: ноктюрн сі мажор та Скерцо сі бемоль мінор Ф. Шопена.

5.Вокально -  хорова робота (вступна бесіда).

6.Розспівування.

-вправа на одному звуці (формування звукоутворення, удосконалення ансамблю і строю класу);

-артикуляційна вправа;

-мелодико - ритмічна вправа на матеріалі пісні, що вивчається;

7.Розучування  колядки «Ой у саду, саду!» (індивідуально - колективна робота);

- закріплення пісні (спів  пісні  всім класом).

8. Узагальнення уроку.

9.Підсумок уроку (узагальнення матеріалу уроку, оцінка роботи учнів на уроці).

  1. Домашнє завдання – обов*язкове: слухати музику за власним вибором. Розповісти  про її зміст і звучання. За бажанням – втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.

 11.Вихід у супроводі звучання колядки «Ой у саду, саду».

Хід уроку:

1.Вхід у кабінет у супроводі звучання колядки «Ой у саду, саду».

Музичне привітання:

Учитель: - Добрий день, діти! Я вітаю вас!

Діти:  - Добрий день учитель і веселий клас!

2.Організаційний момент:  (дата, оголошення теми уроку, мети уроку, актуалізація опорних знань – повторити протягом уроку). Сьогодні ми знов працюємо за картками оцінювання….

3.Перевірка Д/З:  інформація про колядки і щедрівки та матеріал про життя  і творчість Ф. Шопена  (метод «Мікрофон»).

4.Новий матеріал: Вчитель:  Фортепіано отримало назву від двох слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків. Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов.

Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора  Фридеріка Шопена та образи його фортепіанної музики.

  • А щ ви знаєте про  Ф. Шопена? (перевірка Д/З)

Учень:  Відомості про Ф. Шопена
Фридерік Шопен мав унікальні музичні здібності. Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопена-виконавця і Шопена-композитора. Свій перший твір для фортепіано — невеликий полонез — хлопчик написав у семирічному віці. Композиторський дебют був успішним: у тому ж році твір опублікували.
У 12-річному віці він став одним із найкращих піаністів Варшави.
Після закінчення Варшавської вищої школи музики дев'ятнадцятирічного Шопена офіційно удостоїли характеристикою «музичний геній». Концертні програми, з якими ще зовсім юний Фрідерік гастролював Європою, мали приголомшливий успіх. Видатний композитор Роберт Шуман писав тоді: «Шапки геть, панове, перед вами геній!».
Майже весь доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди та прелюдії... У більшості з них звучать відголоски польських народних мелодій.
 

Вчитель:   Так, дійсно, Ф. Шопен – польська гордість:
„Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом”, - так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта.  Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і, водночас, надзвичайно лірична. Їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передачі найрізноманітніших настроїв і почуттів. Невипадково видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано.
(зверніть увагу на дошку  - портрет композитора).

Творче завдання. Під час слухання музики  Ф. Шопена ми спробуємо з вами поєднати два види мистецтва: музику і живопис. Записуємо назву і автора музики, беремо кольорові олівці і спробуємо намалювати образи, які з*явилися у вас під час слухання музики, характер музики спробуйте передати кольорами олівців…. а потім обговоримо їх….  (роботи дитячі розвішувати на дошці).

5. Відомості про ноктюрни Ф. Шопена
Теоретичний матеріал:

Ноктюрн — це лірична п'єса з наспівною, широкою мелодією, «нічна пісня» - слайд на презентації.
Вчитель: Фридерік Шопен написав 21 ноктюрн. Ноктюрни Шопена відзначаються неперевершеним ліризмом, поетичністю та натхненням. Саме такі риси притаманні жанру «нічної пісні».
У Шопена є й інші ноктюрни — глибокі, серйозні та зосереджені. У цих творах композитор-новатор вийшов за межі традиційного змісту ноктюрна, збагатив його настроями сильних і яскравих душевних хвилювань.
Послухаймо, наприклад, ноктюрн Сі-мажор Ф. Шопена.

  • Аналіз прослуханого твору:
  • Які образи виникли у вашій уяві під час слухання ноктюрна?
  • Яким є характер прослуханого твору? (метод «мікрофон»)
  • Перевірка творчих  робіт.

Фізхвилинка

 Вчитель: Шопен також був автором музичних творів, які називають скерцо.
Скерцо виникло у вокальній музиці в XVI-XVII століттях. Так називали жартівливі, грайливі пісеньки. Згодом воно перетворилося на інструментальну п'єсу у швидкому темпі і тридольному розмірі.

Теоретичний матеріал:

Скерцо - інструментальна п'єса у швидкому темпі і тридольному розмірі
Бетховен ввів скерцо до симфонії, а у творчості композиторів-романтиків (Шуберта, Шопена та Брамса) скерцо зазвучало як самостійна п'єса. У чотирьох яскравих і виразних скерцо, створених Шопеном, класичне розуміння жанру поєднується з неповторним власним стилем, «почерком» композитора.

Послухайте скерцо сі бемоль-мінор Фрідеріка Шопен. Спробуйте вловити, які почуття передані в музиці, і за допомогою яких засобів музичної виразності.

6.Слухання. Скерцо сі бемоль-мінор Ф. Шопена.

Аналіз прослуханого твору:
Які думки навіяли вам ноктюрн і скерцо Ф. Шопена?
Чи можна назвати ноктюрн і скерцо Ф. Шопена контрастними?
Чи відчуваються у прослуханих творах інтонації польських народних мелодій?

7.Вокально – хорова робота.

- демонстрація колядки «Ой у саду, саду».

Колядка „Ой у саду”
Ой у саду, саду, саду-винограду.
Приспів: Радуйся, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А у тому саду сивий коник грає.
Приспів.
А до того коня ніхто не підступить
Приспів.
А тільки приступить молодий Іванко.
Приспів.
Іванко приступив, сіделечко наклав.
Приспів.
Сіделечко наклав, сам сів та й поїхав
Приспів.

Аналіз  музичного твору:

Вчитель: Які почуття викликала в вас ця колядка? Яке враження вона справила  на вас? (відповіді учнів)

Питання:

  • В якій формі написана ця клдяка ?
  • Який лад клдяки ми відчули?
  • Яка мелодія?
  • В якому розмірі написана колядка?
  • Який темп?
  • Динаміка?

Вчитель: А що ви знаєте про Різдвяні свята, колядки? (перевірка Д/З з мультимедійною підтримкою)

Учень: Різдвяні свята, колядки
Між колядками та щедрівками є відмінності. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають, починаючи з Різдва і до Водохрестя, тобто з 7 по 19 січня (в деяких регіонах - до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року і до Водохрестя.
Традиційно колядували лише хлопці. Вони вибирали свого ватагу (керівника), розподіляли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів і обходили односельців.
Щедрували тільки дівчата. Увечері напередодні старого Нового року молодші і старші дівчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням. До хат заходити не годилося, тому робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували віншувальників печивом, яблуками чи горіхами.
Крім того, вдосвіта на Василя хлопчики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і посипав ним долівку хати, приказуючи віршований текст:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!

Вчитель: А ви хочете її розучити? Для цього треба підготувати свої голоси і прийміть співацьку поставу. Перед виконанням пісні, ми спробуємо з вами згадати правила співацької установки:

Правила співацької установки (актуалізація опорних знань):

1.Співати потрібно стоячи або сидячи (стійте правильно, голову тримайте вільно. Не напружуйтесь, плечі відведіть назад. Руки опустіть вільно. Під час співу сидячи, руки покладіть на коліна або на парту);

2.Дихання беріть спокійно, плечі не піднімайте. Кожне слово вимовляйте чітко і виразно;

3.Співаючи в хорі, не виділяйтесь,прислухайтесь до товаришів, не викрикуйте;

4.Ваш спів повинен бути виразним, красивим, на радість вам і слухачам;

5.Неакуратне відношення до свого голосу: крик, вереск, спів різким звуком може привести до втрати голосу;

6.Не співайте на холодному та сирому повітрі.

Розспівування учнів:

Робота над піснею колядкою.

Розучування

  • Сольмізація ( індивідуально – групова робота)
  • Сольфеджіо по рядах (спів зі словами усім класом).

Вчитель: А тепер послухайте перший куплет клдяки і прослідкуйте за нотним записом. Показ першого куплета (розучування  колядки  пофразно  групами і соло).

Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним співом. 

Закріплення і спів  пісні всім класом.

8.Узагальнення уроку:  Створити «Асоціативний кущ» на слово фортепіано про те, чого ви дізналися на уроці і чому навчилися, наприклад:

Ф – Фридерік Шопен

О – опанували  музичні терміни

Р – розвивали навички слухання музики

Т – творчість композитора

Е – емоційність відчували

П – передавали враження від музики

І -  інтонували пісні

А – аналізували  музичні твори

Н - ноктюрн

О – образотворче мистецтво втілювали в музику.

9.Підсумок уроку.  Останні 18 років свого життя Фрідерік Шопен жив у Парижі. Він тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. За заповітом композитора, його серце перевезли на Батьківщину і поховали у варшавському костьолі Святого Хреста. На мармуровій дошці біля урни з серцем Шопена викарбувані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє».

10. Оцінювання учнів. (картки оцінювання, порахуйте свою кількість правильних відповідей в картках оцінювання, вони і будуть вашим балом за уроку.)

11. Д/З:  обв*язкове:  слухати музику Ф. Шопена за власним вибором, розповісти  про її зміст і звучання;  за бажанням  створити «Асоціативний кущ» на слово Шопен. Наприклад:

Ш – шедеврально грає на фортепіфано

О - обізнаний

П - Польща

Е - емоційний

Н – ноктюрн.

  Музичне прощання:

Учитель: -  До побачення!

Діти:  -  До побачення!

12.Вихід учнів у супроводі звучання  колядки „Ой у саду” .

 

 

 

 

 

docx
Додано
2 серпня
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку