Конспект уроку з образотворчого мистецтва для 5-го класу на тему: "Портретний жанр. Автопортрет"

5 клас.

________________________

________________________

________________________

________________________

Тема:  Портретний жанр. Автопортрет.

Мета уроку: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – організувати своє робоче місце, доводити свою роботу до кінця, самостійно аналізувати і виконувати завдання, загальнокультурної компетентності: знайомство з світовими досягненнями в мистецтві портрету; виховувати інтерес до особистості натури, її рис характеру, емоцій і почуттів; виховувати почуття краси та гармонії; формувати здатність сприйняття ху­дожнього образу; міжпредметних компетентностей: знайомство з анатомічною будовою голови;  розвивати відчуття простору, спостереж­ливість, зорову пам’ять, образне мислення й уяву; міжпредметної естетичної компетентності: вміння давати естетичну оцінку та висловлювати ставлення до творів мистецтва;  предметних компетентностей: поглибити знання учнів про портретний жанр у живописі, графіці, скульптурі; удосконалювати знання про види портретів за характером зображення, впливом композиції  на портретне зображення людини ;навчити аналізувати і порівнювати пропорції елементів обличчя людини.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: на вибір.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин художників-портретистів, виконані в різних техніках; для учнів – аркуш паперу формату А4, простий олівець, акварельні чи гуашеві фарби, пензлі, кольорові олівці, гумка.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Побудова асоціативного куща «Портрет» (за короткий проміжок часу учні пригадують та сформульовують засвоєні на попередньому уроці знання з теми «Портрет». Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття. Результатом є схема –висновок  теоретичного матеріалу з теми  «Портрет»)

Можливі питання та відповіді асоціативного куща:

 -Що таке портрет?( Портрет — жанр образотворчого мистецтва, художній твір, у якому зображується людина, або група людей)

-Які бувають портрети за характером зображення?( парадний та камерний)

-Який портрет-парадний? (парадний (офіційний, урочистий )

-Що таке камерний портрет? (камерний, у якому розкривається характер людини.)

-В якій техніці виконують портрети? (графічний, живописний, скульптурний)

-Які види портретів ви знаєте?( персональні, парні, групові, автопортрет)

-Про що може розповісти портрет?(передає внутрішній стан, настрій людини, відображає особливості епохи.)

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку .

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитись з жанром образотворчого мистецтва-портрет.

Та навчимось виконувати спрощений малюнок голови людини при виконання автопортрету.

Окремим видом портрета є автопортрет - зображення художником самого себе. Художники, створюючи автопортрети старається  оцінити свою особистість, передати своє ставлення до навколишнього світу, до життя загалом. Здається, ніби художники дивляться в очі нам, глядачам, але кожен по-своєму.

Тарас Шевченко з ХІХ століття з тривогою та болем.  Таким чином, художники розповідають не лише про себе, а й про епоху, в якій живуть.

На зворотному боці аркуша паперу учні записують число, місяць, рік, прізвище, ім’я, клас, вік, тему уроку.

ІV.Пояснення нового матеріалу.

1.Слово вчителя.

Портрети виникли в мистецтві дуже давно. Поки не було фотографії, художники зображували людей на полотні або папері, намагаючись передати їхню зовнішню схожість. І нині портрети не втратили своєї популярності. Станкові портрети виставляються в художніх галереях і музеях. А монументальні, наприклад мозаїчні панно чи великі розписи, прикрашають стіни та інтер’єри архітектурних будівель. Типологія портрета складалася історично й визначалася в залежності від техніки виконання, особливостей зображення персонажів. Так, розрізняють портрети станкові (картини, пог­руддя, графічні аркуші) й монументальні (фрески, мозаїки, статуї), парадні й інтимні, погрудні й у повний ріст, анфас, профіль. Спе­цифічні види портрета — автопортрет — зображення художником самого себе, а також сатиричний портрет, де негативні риси моделі обумовлюють появу портретної карикатури, шаржу.

Композиція портретів визначних осіб зазвичай статична. Це може бути зображення людини в повний зріст чи погруддя. Часто поруч із видатним вченим, відомим полководцем намальовані предмети, що вказують на їхню діяльність.

Портрет може бути індивідуальним, а може зображувати одно­часно декількох людей.

Сьогодні ми будемо створювати автопортрет-портрет художника, виконаний ним самим, в більшості випадків-за допомогою дзеркала. Нам в класі важко це зробити, тому ми будемо малювати портрет вашого сусіда по парті, а вдома ви спробуєте намалювати свій портрет, дивлячись у дзеркало та використовуючи правила створення портрету, вивчені сьогодні на уроці.

Портрет може передати все про зображуваного, розкрити неповторну своєрідність певної людини. Розповісти про його характер, особливості зовнішність, суспільний стан, за одягом та вбранням можливо визначити епоху створення портрету (давній час чи сучасний).

Важливо не тільки передати зовнішню подібність, а розкрити його внутрішній світ, душу, показати особливості характеру, переживання, емоційний стан. Все важливе у портреті: поза, деталі, костюм, обстановка, аксесуари. Саме вони допомагають художникові передати суспільний стан портретованого.

 Роздивіться портрети: люди якої професії на них зображені?

2.Робота з підручником.

Ст.48 перегляд репродукцій автопортретів.

3.Перегляд ряду репродукції картин художників-портретистів з описом.

Портрет « Чоловіка грецького походження».

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. У чоловіка великі очі, погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Широкі чорні брови чоловіка, прямий ніс, високий лоб, на яке падає густе, чорне, кучеряве волосся, вказує на його грецьке походження. В нього не сучасний одяг та  зачіска, про що свідчить, що це старовинний портрет, чоловіка середнього віку. В нього привітне відкрите обличчя, яке випромінює доброзичливість. На вигляд це звичайний чоловік. Можливо це художник.

Портрет «Бабусі».

На портреті жінка зрілого віку, бабуся. В неї трохи засмучені очі, стурбовані. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівається. Жінка вдягнена не в сучасний одяг, що свідчить про старовинність портрету, але одяг видно заможної жінки, яка дбає за своїм гардеробом та зовнішністю, навіть є коштовні прикраси. Мудрий задумливий погляд темно-карих очей і зморшки на лобі свідчать, що на її долю випало немало важких випробувань. На голові в нього сиве волосся. Фарби, якими виконаний портрет, тьмяні, не насичені, що створює умиротворення та підкреслює стан героїні. 

V. Практична робота

Виконання спрощеного малюнка голови.

Зам’ятайте: успіх роботи цілком залежатиме від вашої уваги та спостережливості.

• Одиницею виміру в пропорції голови є око. Око міститься 7 разів по висоті обличчя та 5 разів — по ширині.
• Обличчя поділяється навпіл горизонтальною й вертикаль­ною лінією. Горизонтальна лінія проходить на рівні очей, верти­кальна — по лінії середини обличчя.
• По обидва боки від лінії середини обличчя намічаються парні форми: очі, вуха, ніздрі, куточки губ.
• Відстань між очима дорівнює довжині одного ока, відстань від лінії очей до кінчика носа — довжині одного с половиною ока; відстань від носа до губ — довжині половини ока, ширина кінчика носа має дорівнювати довжині одного ока. Ширина губ складає дов­жину одного с половиною ока. Верхню частину вух розташовують на рівні очей, а мочку вуха — на рівні рота.
• Доберіть необхідний колір обличчя
• Застосуйте техніку лесування: поступово прозорими фарбами доберіть колір обличчя; спочатку зафарбуйте великі площини, потім деталізуйте зображення
• Частини обличчя мають не тільки «стати на свої місця», але й бути схожими за формою та розміром.

VІ. Підсумок уроку.

 -Отож, легко чи важко писати портрет?

- Чи цікаво було вам відчути себе у ролі портретиста?

 -Чи поглянули ви сьогодні на свого товариша новими очима?

- Чи довідались ви про щось нове?

-Що особливо вразило вас на уроці?

 -Чи подобається вам ваша робота?

 -Чи подобається вам те, як вас намалювали?

 Прошу вас оцінити роботу своїх товаришів. Пам’ятайте, що ви повинні обґрунтувати свою думку.

Учитель організовує галерею портретів, аналізує кращі виконання.

VІІ. Домашнє завдання.

 Завдання на наступний урок: принести кольорові олівці, фарби. Завершити роботу над деталями малюнків.

Демонстрація дитячих робіт. Загальна оцінка уроку.