Конспект уроку з обслуговуючої праці на тему "Народні іграшки. Лялька-мотанка."

План-конспект уроку з обслуговуючої праці по темі: «Народні іграшки з тканини. Конструктивні особливості стародавніх ляльок.»      

Мета :  Познайомити  з видами іграшок та їхніми функціональними особливостями, вчити сприймати народну іграшку як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. Розширити через народну іграшку сферу пізнання світу і свого народу. Вчити виготовляти іграшку. Розвивати художнє мислення та фантазію, естетичний смак, образне мислення. Виховувати відчуття красивого і корисного,  охайність,  вміння доводити  почату  роботу до кінця. Виховувати любов  до  рідного краю,  вчити  берегти свою  національну  культуру.

Обладнання : зразки виробів, виставка мотанок, презентація «Народні іграшки. Лялька-мотанка», клапті тканини, нитки різного кольору,  ножиці, фурнітура.

Тип уроку: комбінований

                                                Хід уроку

1. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до учбового заняття – клапті різноманітної тканини, нитки, ножиці, голка, фурнітура.

2. Повідомлення теми та мети уроку

( ** 1) познайомимося з традиційними іграшками українського народу, особливостями їх виготовлення та спробуємо власноруч створити українську народну іграшку з тканини.

3. Вивчення нового матеріалу

( ** 2) Прийом  "Мозковий штурм":

•              Яка у вас найулюбленіша іграшка?
•              Як вона до вас потрапила?
•              Де раніше діти брали іграшки?
•              З якого матеріалу раніше виготовляли їх?

Інформація щодо походження української дитячої іграшки, демонстрація  слайдів з прикладами  різних видів іграшок

Дитячі  іграшки робили з різних матеріалів, які брали з навколишнього середовища. 

(** 3) Це переважно природні матеріали:  глина, тісто, дерево, трава, солома, лоза, тканина та інших. Іграшки створювали дітлахам для забавки, для ознайомлення з діяльністю людей, для пізнання світу, для розвитку.

(**4)  Це глиняні свищики у вигляді коників, півників, які імітували спів пташок.

(**5) Дерев’яні механічні забавки з рухомими деталями, які відображали дружню працю ковалів, ткачів, теслярів, створювали для хлопчиків.

(**6) Дівчаткам виготовляли різноманітні ляльки, граючись з якими вони привчалися  з малечку  бути турботливими, лагідними, люблячими.  

Також створювалися іграшки, пов'язанi з календарними обрядами.

(**7) Haвесні мами випікали для своїх дітлахів «жайворонки» з тіста, щоб закликати пташок з вирію. (**8) На Різдво пекли пряники - «півники» i «коники». (**9) На Великдень робили великодню ляльку-панянку з трави.

Але, напевно, найперші ляльки в історії людства були створені щоб полегшили життя стародавніх|древніх| людей,  захистити від  незрозумілих явищ природи – блискавки, повені, палаючого сонця, вітру, який виривав дерева з корінням . Люди вірили їм, поклонялися, сподівалися|надіялися| на їх захист. Так виникли ляльки-обереги. Традиції виготовлення ляльок-оберегів  у слов'янських народів існували аж до середини 20 століття. Це наша історія і продовжити свою розповідь хочеться словами відомого українського     письменника М.Рильського:  "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". Отже, ми поступово будемо дізнаватися про творчі традиції українського народу,  по можливості відтворювати їх, поважати свою історію.

Метод «Мікрофон»

А як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»?  

Висловіть свої думки, продовжуючи речення: «Поважати свою історію – значить…» (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями  про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням. )

В Україні народну ляльку робили з доступного дешевого матеріалу: соломи, трави, тканини, шматочків старого одягу, ниток, гілок дерев, глини, дерева, очерету тощо, і без будь-яких інструментів. Спосіб простий – змотування, перекручування й перев'язування матеріалів. Звідси і назва – мотанка. Мотанки бувають вузлові та шиті. (**11)

В Україні вирізняються три основні типи ляльок-мотанок:

(**12) Немовля -- при народженні дитини виготовляли ляльку-немовля в пелюшках, або лялька-пеленашка. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну і здоров'я.

(**13) баба-берегиня -- допомагала оберігати достаток сім'ї. Всередину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку.

(**14) дівчина-наречена -- ляльку-наречену багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого.

Ляльки-іграшки діляться на обрядові, оберегові, ігрові, авторські художні  та сувенірні промислові. Відповідно і робили ляльки за потребою та зі значенням.

(**15) Ляльки–нерозлучники  виготовлялися для молодят. Така іграшка є прототипом сучасної ляльки, яку саджають на весільну машину. У давнину нерозлучників прив’язували до воза на якому їхали молодята, щоб пара була щасливою і жила без бід.

(**16) Семиручку чіпляли на кухні, поближче до печі. Така лялька, як правило, означала жіночу суть і свідчила про те, що жінка повинна встигати зробити декілька справ.

(**17) Лялечку – утішницю ховали у скриню, виймали тільки тоді, коли дитина плакала. На ручки їй вішали цукерки, солодощі  маля гралося, з’їдало ласощі і утішниця ховалася знову у скриню.

(**18) Зерновушка або круп’яничка  символізувала щедрість врожаю і забезпечувала родині достаток. Стояла на видному місці, на покуті. Нею не гралися. В мішечку було зерно з нового урожаю, зберігалося рік, а весною висівалося на полі, щоб був добрий урожай.

(**19) Ляльки – забавлянки. Їх плели навіть діти, гралися ними постійно. Таких ляльок у хаті було декілька, їх  підвішувати до колиски немовляти, розкладали на полицях, в місцях, де любили бавитися дітлахи. Іноді бабуся чи мати робила ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину». Аби дитя не плакало в голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба, або хліб, змочений медом, дитина смоктала такий вузлик  і заспокоювалася. Ще одним прикладом іграшки-забавлянки є зайчик на пальчик. Жвава, симпатична тваринка, герой багатьох народних казок, символ родючості був постійним другом дитяти, бо його можна було носити на пальчику, розмовляти з ним, переказувати казки та історії. 

(**20) І, взагалі, лялька, зроблена з любов’ю, розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння. 

(**21) Продовжують традиції створення ляльок авторські художні ляльки, які стають предметом мистецтва, та  сувенірні промислові ляльки, пов'язані з соціальними стандартами і попитом на ринку.

(**22) Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія і матеріали, які під рукою є у кожної господині.  Пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша – лялька-мотанка! (**23) Отже,  спробуємо виготовити одну з перших дитячих іграшок-мотанок – зайчик на пальчик.

ІV. Практична робота «Виготовлення ляльки-іграшки з тканини»

Вступний інструктаж

• Пригадайте, з яких матеріалів виготовлялися ляльки-мотанки?

А зараз погляньте на виготовлені з різних матеріалів саморобні ляльки.

Показ іграшок, створених учнями попередніх класів.

Перед кожним із вас найпростіший набір необхідних матеріалів для виготовлення ляльки-мотанки. Тож розпочнемо майстер – клас по виготовленню іграшки-мотанки -- зайчика.

Інструктаж з охорони праці.

Перед початком роботи будь ласка подивіться на своє робоче місце. Нагадую, під час роботи  необхідно бути дуже обережними. На уроці сьогодні ми користуватимемося ножицями та голкою. Які існують правила користування цими інструментами?

Вимоги безпеки під час роботи:

• дотримуйте в порядку і чистоті робоче місце;
• будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим;
• не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;
• по закінченні роботи залишити робочий простір  в чистоті.

Пробне виконання прийомів практичної роботи

1.               Підготувати полотно розміром 7х25см бажаного кольору, нитки;
2.               Скласти смужку тканини вздовж, знайти середину або визначити її візуально;
3.               Утворити вушко з лівого верхнього кута, закріпити нитками;
4.               Утворити вушко з правого кута. Закріпити.
5.               З окремого клаптика тканини створюємо скатку висотою 1,5-2см для голови;
6.               Вкладаємо скатку в тканину під вушка, розрівнюємо місце обличчя зайчика, закріпляємо ниткою, утворюючи шию;
7.               Нижню частину стрічки загинаємо тугим руликом, формуємо руки;
8.               Прилаштовуємо руки на відповідне місце, згинаємо залишки стрічки навпіл – утворюється тулуб. Закріпляємо руки нитками;

Самостійне оздоблення виробу

За бажанням пришиваємо очі та ротик, оздоблюємо іграшку стрічками, фартушком, спідницею …

V.  Підсумок уроку

Висновок:

Перша улюблена іграшка дитинства… у кожного з нас вона своя. Світ іграшок  пережив зміни, як і світ людей. На жаль, ми призабули про традиційні народні українські іграшки – добрі, веселі, яскраві, виготовленні з натуральних матеріалів. Вони пахнуть деревом, випаленою глиною, природою та маминою ніжністю, любов’ю.  Сьогодні все частіше почали згадувати про традиційні народні іграшки. Вони, зазвичай, не виблискують так, як глянцева холодна пластмаса, зате мають в собі набагато більше – частинку душі цілого народу. Я бажаю вам, щоб ваші іграшки завжди  забавляли, звеселяли  і заспокоювали вас, ваших молодших братиків та сестричок, а в майбутньому, ваших дітей.

VI|.  Демонстрація кращих| робіт|.

VIІ.  Домашнє завдання.

Підготувати різноманітні клаптики тканини, фурнітуру для виготовлення народної ляльки та підібрати ескіз майбутнього виробу -- знайти в книжках, мережі Інтернету, створити за власним задумом.