Конспект уроку з природознавства для 3 класу на тему: "Хто живе у ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів".

Тема. Хто живе у ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів.

Мета:

• формування предметних компетентностей:

формувати в учнів уявлення про роль живих організмів в утворенні ґрунтів; ознайомити із значенням ґрунту в природі та житті людини; сприяти розумінню шляхів забруднення та руйнування ґрунтів унаслідок дії природних чинників і господарської діяльності людини; ознайомити із заходами охорони ґрунтів, способами поліпшення властивостей ґрунту; розвивати уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати повагу до традицій українського народу шанувати ґрунт, бережливо ставитись до нього.

• Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися, комунікативної, здоров'язбережувальної, соціальної.

Матеріал до уроку. Підручник Ірини Грущинської «Природознавство», 3 клас; «Зошит друга природи» Ірини Грущинської, 3 клас.

Обладнання. Таблиці, смайлик, ілюстративний матеріал, яблуко, іграшковий поїзд, картки, фото тварин.

Перебіг уроку

 

І. Організація учнів до уроку.

Емоційне налаштування на урок («Малюнкове вітання», смайлик «Радість»).

• Діти, я рада вас вітати на уроці природознавства. До нас сьогодні завітали гості. Тож посміхніться гостям, один одному, мені. Бажаю всім гарного настрою, як у нашого смайлика, та легкого засвоєння знань.

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

• Сьогодні у нас урок незвичайний – ми рушаємо в подорож.

Наш поїзд рушає,

Вагони біжать,

А в поїзді цьому

Малята сидять.

Чу-чу, чу-чу, чу-чу.

Чути стукіт коліс.

То наш тепловоз –

Він малечу повіз.

• Визирніть, будь-ласка, у віконечко!

 

ІІІ. Фенологічні спостереження.

• Станція «Синоптиків».

1. Яка сьогодні дата?
2. Який стан неба?
3. Яка температура повітря?
4. Чи є вітер? Який він?
5. Чи є опади?
6. Які зміни спостерігаються в живій природі?
7. Які зміни спостерігаються в неживій природі?

 

ІV. Актуалізація опорних знань.

• Станція «Розумників».

Гра «Учитель».

• Виправте помилки.

1. Верхній, пухкий шар землі, на якому ростуть рослини називають перегноєм (ґрунтом).
2. Одна із складових частин ґрунту, якою люблять гратися діти, глина (пісок).
3. Ґрунт повільно пропускає воду, якщо в ньому є пісок (глина).
4. Коли кидали грудочку ґрунту в склянку з водою, виявили воду (повітря).
5. Рослинні і тваринні рештки, що перегнили називають ґрунтом (перегноєм).
6. Рідина-розчинник, що входить до складу ґрунту – нафта (вода).
7. Головна ознака ґрунту – пухкість (родючість).
8. Найродючіший ґрунт – піщаний (чорнозем).

 

V. Оголошення теми та мети уроку.

- Але спочатку треба дати сигнал до відправлення поїзда. Всі разом! (Діти: «У-у-у!». Поїхали! (Діти виконують хід поїзда).

• Станція «Навчальна».

• Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які взаємозв’язки існують між живою і неживою природою у процесі утворення ґрунту, як зберегти та поліпшити родючість ґрунту; про ворогів та друзів ґрунтів, як їх можна зберегти, лікувати, захищати та охороняти.
• Ви повинні бути спостережливими, уважними, допитливими. І в кінці уроку дати відповідь на проблемне запитання: «Чому без ґрунту людство може загинути?».

 

VІ. Вивчення нового матеріалу.

• Діти, наш поїзд мчить по родючій землі – чудовій коморі, у яку покладеш мішок зерна – а восени дивишся: замість одного в коморі уже двадцять. Відро картоплі в чудовій коморі перетворюється в двадцять відер. Жменя насіння робиться великою кучею огірків, редиски, помідорів, моркви.

Чи бачили ви коли-небудь насіння з двома крильцями? Дмухнеш на нього – воно і полетіло. А попаде таке насіння в чудову комору – дивишся, де було насіння з крильцями, стоїть гіллясте дерево, та таке велике, що його і не обхватити.

Це не казка. Чудова комора – це і є наша родюча земля, ґрунт.

Верхній родючий шар ґрунту, що дає життя рослинам, сам зростає дуже повільно. Учені підрахували, що для того, щоб утворився шар ґрунту завтовшки 5 см, потрібно не менше, ніж 2000 років. А для нормального росту рослини потрібний шар ґрунту завтовшки 50 см.

 Ґрунт не тільки дає життя рослинам. Він є домівкою для багатьох тварин.

• Станція «Зоологічна».

• Яке значення має ґрунт для тварин? Яку роль відіграють тварини в утворенні ґрунту? На усі запитання дадуть відповідь самі мешканці ґрунту. (Учень декламує вірш про дощового черв’яка).

 

Чи знаєте ви що?

Наявність дощових черв’яків у ґрунті – показник її родючості.

Поглинаючи разом із ґрунтом величезну кількість рослинних решток, дощові черв’яки пропускають крізь себе і збагачують ґрунт поживними речовинами. Так вони удобрюють, розпушують ґрунт, сприяють утворенню перегною. За допомогою черв’яків ґрунт аерується, насичується повітрям.

Самий довший дощовий черв’як – австралійський хробак. Його довжина до 2,5 м, товщина – 2-2,5 см.

• Гра «Упізнай мене» (загадка).

Цей звір живе в землі;

Там він ховається в імлі,

Риє звір підземний хід,

Вгадайте, це …(кріт).

 

Чи знаєте ви що?

 Кроти рухаються по своїх переходах зі швидкістю 60 м/хв. У нього 44 зуби. За день тварина з’їдає стільки, скільки важить сама. За добу викидає до 500 кг ґрунту.

Загадка

Маленький зріст, довгий хвіст,

Сіра шубка, гострі зубки (Миша).

(Учениця декламує вірш про мишку).

 

Чи знаєте ви що?

Довжина тіла миші – 7-12 см. Хвіст чіпкий, як у мавпи. Миша використовує його як п’яту ногу.

• Ґрунт є домівкою для комах та їх личинок. (Учень декламує вірш про мурашку).

Висновок: Тварини відіграють важливу роль в утворенні та якості ґрунту, розпушуючи, переробляючи його.

 

Чи знаєте ви що?

На 1 м² живуть близько 4 мільйонів бактерій, 200 тис. земляних кліщів, 18 тис. дуже дрібних червів і 80 дощових червів. А також 200 різних жуків і личинок. Серед них: личинки хрущів, дротянок, доросла комаха капустянка та її личинки.

• Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться.

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз – присядьте,

Два – присядьте,

І за парти тихо сядьте.

• Станція «Скарбничка знань».

• Ґрунти України надзвичайно родючі. За площею чорноземів Україна посідає перше місце в світі.

• Вправа «Дослідження».

• Уявіть, що яблуко в моїх руках, це – модель Землі. Давайте його розріжемо на чотири частини. Три частини займають моря і океани. Четверту частину розріжемо на 2 частини. Одна з них – це пустелі, де не ростуть сільськогосподарські культури. Другу розріжемо на 4 частини. Три з них вкриті скелями і камінням. Така земля не є родючою. Одна з них – родюча земля. Зріжемо скибку – це ґрунт.

• Станція «Патріотична».

Бесіда з елементами розповіді. Метод «Керована малюнкова лекція». Робота в парах. (Після викладення матеріалу вчителем, учні записують основні положення з розповіді).

• Вправа «Міркування».

• Давайте поміркуємо, що може загрожувати ґрунту?

• Вода – промиває великі яри, виносить тони ґрунту.

Шар ґрунту завтовшки 18 см вода може змити:

у лісі – за 500 000 років;

на лузі – за 3225 років;

там, де немає рослин – лише за 15 років.

• Вітер – здуває ґрунти, переносить на великі відстані.
• Діяльність людини – вирубування лісів, випасання худоби, зведення будинків, транспорт, будування доріг,  відвідування лісів, полів.

У ґрунт потрапляє непотріб.

• Сміття – 2-3 роки гниє в ґрунті папір;

50 років – консервна банка;

200 років – поліетиленовий пакет;

понад 1000 років – скло;

батарейка – понад 5000 років і виділяє радіоактивні елементи.

З’являються збудники різних захворювань. Наприклад, збудники дизентерії живуть у ґрунті до 45 днів, а черевного тифу – до 1 року.

• Шкідливі речовини – отрутохімікати і добрива. Значна частина ґрунтів не використовується внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

• Як же запобігти руйнуванню ґрунтів.

• Висаджувати різні рослини (лісові смуги, кущі, дерева).
• Захищати від забруднень.
• Проводити снігозатримання.
• Правильно розорювати ґрунт на схилах (упоперек).
• Помірно використовувати добрива та отрутохімікати.

 

VІІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

• Вправа «Займи позицію»

Розв’язування природознавчої задачі (вибір правильного твердження)

«Одного осіннього дня ваша родина вирішила зібрати в саду опале з дерев листя, а потім його позбутися. Але як?»

А) Вирити яму і закопати листя;

Б) Спалити листя.

- Хто вважає правильний варіант А – плеще в долоні.

- Хто вважає правильний варіант Б – тупотить ногами.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

• Не можна спалювати опале листя ані в садах, ані в парках. Опале листя захищає коріння дерев узимку від морозу, влітку – від спеки, служить притулком для багатьох корисних організмів. Розкладаючись, воно стає добривом для ґрунту. Спалене листя – це забруднене повітря, знищене життя на ділянці землі під вогнищем.

Висновок. Повністю відновити зруйнований або втрачений ґрунт неможливо ані добривами, ані обробленням. Ґрунт відновлює сама природа, причому дуже повільно. Зруйнувати ґрунт можна дуже швидко. Тому його охорона це завдання всього людства.

 

VІІІ. Підбиття підсумків. Рефлексія.

• Станція «Підсумкова».

Вправа «Мікрофон».

Відповідь на проблемне запитання.

• Чому без ґрунтів людство може загинути? (Загине все. Рослини висохнуть. Не буде їжі для тварин. Для людей не буде продуктів харчування. Нічим буде дихати, бо рослини виділяють кисень.
• В Україні багато родючих чорноземів. Чи треба турбуватися про їх збереження?

Оцінювання.

• Дякую за роботу.

 

ХІ. Домашнє завдання.

С. 56, опрацювати текст підручника. Скласти казку «Мрії матінки-землі».