Тема: Методи вивчення природи.
Мета уроку:
навчальна: ознайомити учнів із методами пізнання природи, а саме – спостереження, експеримент, вимірювання, формувати вміння і навички користуватися ними у повсякденному житті та для отримання нових знань;
розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки;
виховна: сприяти розумінню ролі природничих знань у повсякденному житті людини, обґрунтувати цінність знань із природознавства, виховувати бережливе ставлення до природи.
Структура уроку:
Хід уроку
Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.
Дати відповідь на запитання:
Вказати науки до яких відносяться природні явища:
В результаті того, що постійно відбуваються відкриття, дослідження, науки розвиваються, людство отримує нову інформацію про різні явища та процеси. Тому для цього використовують різні методи.
Тема: Методи вивчення природи
V. Вивчення нового матеріалу
Додаткове видання – це видання, що містить відомості наукового характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначеного для суцільного читання.
Енциклопедії, словники, довідники, атласи.
(Дає можливість дізнатися більше інформації про об’єкт).
Листок, квітка, бутон, яблуко, клітина, нектар, флора, бактерії.
Метод — спосіб пізнання природи.
Методи досліджень:
• Опис – дослідники описують різноманітні об'єкти і явища живої природи. Наприклад, давньогрецький учений Арістотель, якого називають «батьком біології» , описав близько 500 видів відомих йому тварин, учень Теофраст, якого вважають засновником ботаніки, описав близько 500 видів рослин. Учені описують щорічно тисячі нових для науки видів рослин, грибів, тварин, мікроорганізмів.
• Спостереження – найдавніший та найдоступніший метод пізнання тіл і явищ природи у звичних для них умовах існування за допомогою органів чуття (зір, слух, дотик, смак). Спостереження проводять як у природі, так і в спеціальних наукових лабораторіях.
Правила проведення спостереження:
1. Обирають об'єкт спостереження (наприклад, представників тварин чи рослин).
2. Визначають мету спостереження.
3. З'ясовують умови і тривалість проведення спостереження.
4. Продумують, чи знадобиться обладнання і яке саме (наприклад, за перелітними птахами можна спостерігати за допомогою бінокля, телескопа, за дрібними організмами за допомогою мікроскопа).
5. Фіксують результати спостереження, склавши опис побаченого.
6. Роблять висновок (про що дізналися, виконуючи спостереження, які особливості природи виявили за допомогою методу спостереження).
• Порівняння – після спостереження за кількома об’єктами їх порівнюють та роблять висновки про певну систематизацію.
•Вимірювання – дає змогу визначати вимірювальні характеристики.
• Досліди чи експерименти – це вивчення тіл і явищ у спеціально створених умовах. Його можна неодноразово відтворювати першим застосував вчений Галілео Галілей.
Правила проведення експерименту:
1. Дослідник обирає об'єкт дослідження.
2. Ставить питання, на яке буде намагатися відповісти за допомогою експерименту.
3. Далі планує сам експеримент.
4. Результати експерименту дають змогу підтвердити передбачення дослідника або спростувати його.
За умовами проведення експерименти: польові (здійснюють у природних умовах, наприклад, на експериментальних ділянках вивчають дію певних добрив на ріст рослин) та лабораторні (проводять у спеціально обладнаних приміщеннях – лабораторіях).
Модель — штучне тіло, створене з метою дослідження властивостей певного тіла або явища (наприклад, глобус — модель нашої планети, сфера – модель зоряного неба).
1. Складання схеми : Методи досліджень.
2. Чим відрізняється спостереження від експерименту?
На сьогоднішньому уроці активними були такі учні …
Дякую за увагу! До зустрічі!