5клас
Урок 31
Внутрішня будова Землі
Мета уроку:
навчальна:
розвивальна:
виховна:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атлас, глобус, схема «Внутрішня будова Землі», схема «Будова земної кори».
Очікувані результати:
учні зможуть:
Хід уроку
І. Організаційний момент
Добрий день діти.
Що ж я сподіваюсь,що всі ваші очікування здійсняться, і хочу вам побажати гарного настрою та успіхів.
ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Вивчаючи природознавство, ви довідалися про історію відкриття земних просторів, розгадали секрети створення карт. А зараз я запрошую зазирнути в «серце» нашої планети — земні надра, довідатися про процеси, які тут відбуваються, і їхній вплив на вигляд Землі!
Сьогодні у нашій мандрівці ви будете героями роману Ж. Верна «Подорож до центру Землі» і вивчите її внутрішню будову, ознайомитесь з поняттями «земна кора», «мантія», «ядро», навчитесь давати характеристику внутрішнім шарам землі.
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
Вправа «Хто швидше».
(всі однакові)
IV. Вивчення нового матеріалу
Мабуть усі ви любите казки. Тому наш урок ми проведемо сьогодні у вигляді казки. А щоб вона вдалася, мені потрібна ваша допомога. Тож до роботи.
Жив собі бог Всесвіт. Був у нього син, якого звали Сонцем. Щоб син не був самотнім, вирішив Всесвіт подарувати йому сестричку. Узяв газові пилинки, добавив частинки льоду і закрутив зі страшенною швидкістю. Так утворилося тіло планети, яку він назвав, Землею. Помилувався своєю роботою та промовив: «Донечко, я дав тобі все, щоб ти жила. А далі подбай про себе сама. Якщо будеш працьовитою та мудрою, то будеш довго жити. А ще дарую тобі книжку. Коли виникнуть труднощі, звернися до неї, вона тобі допоможе».
Запам’ятала батькові слова Земля і швидко взялася до роботи. Спершу вирішила зовнішність свою змінити. Там де піднімала руку, утворилися …гори , там де опускала…рівнини. Оглянула своє творіння та промовила: «Хай, це буде царством…суші!»
Захотілося планеті укритися прозорим серпанком, і з суміші газів утворилося прозоре царство повітря. Потім розтопила частинку льоду, почала утворюватися… (вода). Виштовхнула вона її на поверхню та заповнила всі знижені місця. Подивилася задоволено на своє вбрання та вигукнула: «Хай це буде царство… (води)».
А щоб життя було радісним, заполонила все мелодійними звуками царства живих організмів.
Та раптом Земля зажурилася. «Як це так, царства є, але без назв? Не гоже їм без імені бути». І згадала про батьків подарунок. Відкрила книжку, погортала та зупинилася на сторінці ___, розглянула малюнок і зразу повеселішала.
Давайте і ми цю сторіночку знайдемо та розглянемо малюночок. Ану, хто в нас найкмітливіший та найспостережливіший?
А ми з вами всі ці царства об’єднаємо в одне величезне, яке назвемо оболонка.
Дослідивши земну поверхню люди замислились: «А що міститься в надрах нашої планети?»
Для того щоб краще вивчити цю оболонку ми здійснимо уявну подорож до глибин землі, як герої книги Жуля Верна. Така мандрівка буде дуже важкою і небезпечною. Але ви у мене сміливі, допитливі.
Уявіть, що це не клас, а космодром. Це не парти, а ННЕЛО. (Навчальні Новітні Експериментальні Літаючі Об’єкти.) А ви – це не просто учні, а космопілоти. У вас на партах не зошити, а бортові журнали, в які ви будете заносити всі дані польоту.
З цієї миті, ви на борту ННЕЛО
Ну що ж ми починаємо нашу подорож.
Мал. Внутрішня будова Землі
1. Земна кора
Наш бортовий комп’ютер показує, що екіпажі заглибилися у верхній шар Землі.
Прошу занести назву першого етапу подорожі у бортові журнали.
Зовнішній шар Землі називається земна кора.
Це саме той шар, на якому ми живемо. Цей шар складається з твердих гірських порід.
Земна кора – невелика верхня тверда частина планети. Вона складає лише 1% об’єму Землі. Під материками земна кора товща – 30-75 км, під океанами – значно тонша – 5-15 км. Земна кора складається з мінералів та гірських порід. Переважно до складу земної кори входить гірська порода — граніт. З неї людина видобуває корисні копалини, які використовує у своїй діяльності.
Температурний режим кори визначається внутрішнім теплом Землі і лише тонкий приповерхневий шар (у помірних широтах - до 20 м) прогрівається Сонцем і відчуває сезонні коливання температури). Пересічна температура в земній корі зростає на 3°С при заглибленні на кожні 100 м, тобто так звана температурна сходинка у земній корі становить 33 м.
(Температура зростає на 3°С кожних 100 м.)
2. Мантія
Вирушаємо далі. Бортовий комп’ютер попереджає нас про підвищення температури за бортом.
Чим глибше ми опускаємось під землю,тим щільнішою стає речовина навколо нас. На моніторах з’являється сигнал про небезпеку.
Мантія — це товстий шар розм’якшених гірських порід.
Мантія сягає в глиб Землі майже на половину її радіуса. Мантія є найбільшою внутрішньою оболонкою Землі, що становить приблизно 80 % об’єму земної кулі та 67 % її маси. Вона починається на глибині 50–70 км і сягає ядра Землі на глибині 2900км.
Щільність мантії більша, ніж у земної кори. Це й не дивно, оскільки на неї зверху тисне товща гірських порід, із яких складається земна кора. Зростає не тільки щільність речовини, збільшується і її температура. Відомо, що мантія утворена гарячою тягучою речовиною (магмою). Із просуванням у глибину від верхньої до нижньої межі мантії температура речовини зростає від 1000 °С до
3500 °С. У складі мантії Землі переважають такі хімічні елементи, як залізо, магній та хром. У місцях, де є вулканічна діяльність, магма, досягаючи земної поверхні, дегазується і виливається у вигляді лави.
3. Зовнішнє ядро
Увага! Різке збільшення температури. Обшивка бортів знаходиться під великим тиском. Екіпажам надіти термокостюми. Включаємо захисні екрани.
Діти ми з вами на глибині 4тис. кілометрів.
Зовнішнє ядро, що лежить на глибині 3—5 тис. км, як припускають учені, перебуває в рідкому стані.
Зовнішнє ядро — це рідка гаряча оболонка землі.
Вона складається з обертових потоків розплавлених металів — заліза та нікелю, які добре проводять електричний струм. Учені вважають, що до його складу також входить водень. Товщина зовнішнього ядра складає приблизно 2200км.
Саме в зовнішньому ядрі створюється магнітне поле Землі, тому що глобальне магнітне поле створюється електричними струмами, що протікають у рідкій речовині зовнішнього ядра. Через дуже високу температуру зовнішнє ядро значно впливає на ділянки мантії, що контактують із ним.
4. Внутрішнє ядро
Нарешті ми досягли центра Землі.
Ядро Землі являє собою центральну внутрішню частину Землі із середнім діаметром 3470км, що розташована на середній глибині близько 2900км.
Внутрішнє ядро тверде, перебуває в розплавленому стані, незважаючи на таку високу температуру. Чому?
Справа в тому, що, крім високої температури, там існує величезний тиск. Цей тиск і не дозволяє внутрішньому ядру ставати рідким, бо часточки речовини не мають можливості вільно рухатись. Тиск у центрі Землі більш ніж у 3 млн. разів вищий за атмосферний над земною поверхнею! Те ж саме відбувається і з температурою, яка у ядрі сягає 4000—5000 °С. Деякі вчені припускають, що вона може дорівнювати 6000 °С (як на поверхні Сонця), тому можна вважати, що в середині Землі палає маленька зірка. Завдяки тривалим дослідженням стало відомо, що ядро металеве, складається із заліза й нікелю. Інколи ці розплавлені метали разом із гірськими породами вириваються на поверхню Землі.
Даних про ядро дуже мало. Це пов’язано з тим, що дослідити його сучасними методами неможливо, зразки речовини ядра недоступні, і навряд чи їх буде отримано в найближчому майбутньому. Тому вся інформація отримана непрямими геофізичними або геохімічними методами.
5. Типи земної кори.
Перебувати на такій глибині ,і з такою температурою дуже небезпечно. Тому я приймаю рішення . Ми повертаємось на поверхню Землі.
На жаль, а може і на щастя,але наша віртуальна подорож залишається лише віртуальною і для вчених.
Людині досі вдалося проникнути на незначну глибину надр Землі. Найглибша бурова свердловина у світі - Кольська свердловина . Вона розміщена на території Балтійського щита в Мурманській області Російської федерації. Кольська свердловина була закладена 1970 році і до 1990 року її глибина досягла 12 290 м.
Ми живемо на поверхні землі і прекрасно її бачимо.
Земна кора має різну потужність під материками та океанами, що пояснюється віком і різним складом гірських порід. Щоб краще про це дізнатися, ми знову звернемося до нашого бортового помічника.
V. Закріплення знань і вмінь учнів.
Наша подорож добігла кінця час повертатися та робити висновки.
Про які частини внутрішньої будови Землі ці загадки?
В глибині воно яріє,
Очевидно, червоніє.
Підставляє всім плече,
І пече, пече, пече...
Словом — як жовток в яйці,
Та не втримати в руці. (ядро)
Дивина напівміфічна:
Отака собі... пластична
Водночас вона тверда,
Хоч тече, немов вода,
Бо розжарена страшенно
Всі це знають достеменно (мантія)
У яйця є шкаралупа,
Шкіра різна всюдисуща
Ну а ця — праматір всіх
І не знати її гріх! (земна кора)
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 23
Цікавий факт
Як це не дивно, але про небесні тіла, які розташовані від нас на відстані в мільйони й мільярди кілометрів, ми знаємо більше, ніж про те, що перебуває під нашими ногами на глибині в сотні кілометрів.
Зазирнути вглиб земної кори допомагають шахти й свердловини, що створюються для видобутку корисних копалин. Так, люди давно помітили, що в шахтах зі збільшенням глибини температура підвищується.
Надглибокі свердловини бурять із науковою метою. З їхньою допомогою одержують зразки порід, які ретельно досліджуються геологами. Найуспішнішою вважається Кольська свердловина (Росія). Її буріння почалося в 1970 р., а завершилося в 1994 р., коли свердловина заглибилася на 12 262м. Спочатку планувалося, що вона досягне таємничої поверхні Мохоровича, розташованої між земною корою і мантією. Хоч це й не вдалося, але зразки, витягнуті на поверхню, здійснили справжній переворот у науці. Першим сюрпризом стала відсутність переходу від гранітного шару до базальтового, який учені очікували виявити на глибині близько 6км. Ще більш дивним було те, що породи, розташовані на глибинах понад 9км, виявилися надзвичайно пористими. Раніше вважалося, що в міру збільшення глибини, а отже, і тиску вони стають дедалі щільнішими.
Кольська свердловина не тільки поставила нові питання, але й дозволила описати життя, що існувало від 1,5 до 3 млрд. років тому. І знову отримані дані не відповідали прогнозам. Так, були виявлені декілька видів скам’янілих мікроорганізмів, які дали змогу стверджувати, що життя з’явилося на Землі раніше, ніж припускали багато вчених.
1