5 клас
Урок 37
Ґрунт, його значення. Утворення ґрунту
Мета уроку:
навчальна:
розвивальна:
виховна:
Тип уроку : вивчення нового матеріалу.
Обладнання:підручник (Природознавство – 5 клас), презентація до уроку, відеоматеріали з Інтернет – ресурсів.
Очікувані результати:
.
Епіграф уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати!
Хід уроку
І. Організаційний момент
Доброго дня любі діти. Рада вас вітати.
Діти найбільшу радість і спокій, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. На уроках з природознавства ви намагаєтеся зрозуміти природу, вчитеся її берегти. І на сьогоднішньому уроці ви продовжите спілкуватися з природою.
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Є на світі дивовижна комора. Покладеш в неї навесні мішок зерна, а восени замість одного мішка в коморі вже двадцять. Відро картоплі в дивовижній коморі перетворюється на двадцять відер, жменька насіння — на велику купу огірків, редиски, помідорів. Казка це або ні? Не казка. Дивовижна комора існує насправді. Ви вже, мабуть, здогадалися, як вона називається? (Ґрунт)
Вправа «Віршовані рядки»
А луг підіймає зелене
І синє шатро верховіть,
І тепла земля біля мене.
Як мати із сином стоїть.
/Андрій Малишко/
З давніх часів людство залежало від природи. Для людини було важливо отримувати добрий урожай, а для цього було необхідно дізнатися, як ґрунти живлять рослини, від яких якостей ґрунту залежить майбутній урожай. Дізнатися, що таке ґрунт, як він утворюється на Землі, який склад.
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про склад ґрунту і я вам розповім про значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини.
IIІ. Актуалізація опорних знань
Вправа «Розгадування загадок.»
я не ображаюся,
а ще кращим стаю. (ґрунт)
Літом зелене, а восени стрижене. (Поле)
За родючість всі цінують.
Степи, долини і поля –
Все це матінка... ! (земля)
Вправа «Обговорення приказок та прислів’їв про ґрунт, землю.»
Біла земля не вродить і проса.
Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.
Глибше орати — більше хліба мати.
Як почав орати, то в сопілку не грати.
Без господаря земля — кругла сирота.
Без догляду земля занепадає.
Більше землю вдобряй – матимеш урожай.
Без добрив збирайтесь лише на врожай бур’янів.
Буде земля, то й корову купите.
Візьмешся за землю – втрапиш на золото
IV. Вивчення нового матеріалу
Видатний чеський письменник Карел Чапек якось помітив, що «людина по суті зовсім не думає про те, що в неї під ногами. Завжди мчить … І найбільше – погляне, які прекрасні хмарки у неї над головою … І жодного разу не подивиться собі під ноги, не похвалить: який прекрасний ґрунт!».
Ґрунт ще називають шкірою планети, а відомий український педагог – письменник Степан Пальчевський про ґрунт сказав такі слова:
Не треба світ ділить на чорне й біле,
Хоча його ділили так колись,
Бо в ньому є таке природне тіло,
В якому мертве із живим сплелись.
Людина живе на планеті Земля, природа якої дає їй кисень, світло, тепло, воду. З давніх-давен людина розуміла наскільки важлива для неї земля, тому цінувала і шанувала її. Для людини було дуже важливо отримувати добрий урожай, а для цього необхідно було дізнатися, як ґрунти живлять рослини, від яких якостей ґрунту залежить майбутній урожай.
Отже, ґрунт – це верхній пухкий родючий шар земної кори, на якому ростуть рослини і якому властива родючість.
Ґрунти вивчає окрема наука, що називається ґрунтознавство.
Це родючість. Отже родючість є головною ознакою ґрунту. Ви часто чуєте від бабусі чи дідуся: «Ця земля родюча». Ґрунт — це родюча земля. Родючий ґрунт – це такий , на якому добре ростуть і розвиваються рослини. Такий ґрунт має багато перегною (або його ще називають гумусом).
Родючість – це здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами.
Ось чому ґрунт називають особливим природним утворенням.
Щоб дати відповідь на ці запитання ми повинні повернутися на 4,5 млрд. років назад і дізнатись все про цю унікальну речовину , якої не знайдеш на жодній планеті Сонячної системи.
Колись давним-давно Земля була пустинна і сумна. Грізно кам’яніли неприступні скелі. Місцями чувся грізний гуркіт вулканів. Сонце освітлювало безжиттєву пустелю.
У жаркі літні дні всі скелі дуже нагрівалися, уночі ставало холодніше, і скеля охолоджувалася.
Нагріваючись, мінерали, як і інші тіла, розширюються, збільшуються, а охолоджуючись, стискуються, зменшуються. Ці розширення й стискання дуже незначні, але, змінюючи одне одного протягом сотень і тисяч років, вони зрештою роблять своє: гірська порода втрачає міцність і на її поверхні утворюються тріщини. Під час дощу або розтавання снігу вода потрапляє у ці тріщини. Від морозу вода замерзає і при цьому замерзла вода розширюється, давить на стінки, тріщини в гірській породі стають все більші і, на кінець, кам’яні брили розколюються на шматки.
На камінні спочатку селились невибагливі рослини – лишайники, мохи, бактерії, водорості. У процесі життя вони виділяли речовини, що руйнували гірські породи, вони подрібнювалися, ставали рихлими. Так поступово з твердого каміння утворилася пухка порода. Кількість рослин з кожним роком збільшувалась, але нажаль рослини не вічні і через певний час одні починали відмирати і тут в роботу включилися мікроорганізми, які переробляли відмерлі рештки рослин і між камінням почав накопичуватись перегній. У перегній потрапляли насінини, що давали життя іншим рослинам, а з появою рослин з’явилися і тварини. Так утворився ґрунт завдяки якому наша Земля поступово перетворилася на квітучий сад .
Ґрунт дає можливість рослинам і тваринам заселити безжиттєву раніше ділянку. Чим більше живих організмів з’являється, тим швидше ідуть процеси утворення ґрунтів, тим швидше формується родючий шар – перегній або гумус. Він надає ґрунту темного забарвлення.
Висновок: ґрунт утворюється на подрібнених гірських породах за участі рослин і мікроорганізмів.
Вчені підрахували, щоб утворився шар ґрунту завтовшки 5 см, потрібно не менше ніж 2000 років. А для нормального росту рослин потрібний шар ґрунту завтовшки хоча би 50 см. Полічіть, скільки років потрібно, щоб утворився ґрунт такої товщини.
Отже, утворення ґрунту це довготривалий процес.
До складу ґрунту входять органічні і неорганічні речовини. Про деякі речовини ми вже дізнались. Це гірські породи(неорганічна речовина) і перегній (органічна речовина). Щоб дізнатись що ще входить до складу ґрунту, ми проведемо досліди.
Мал. 1. Визначення складу ґрунту
№ досліду |
Що робили |
Що спостерігали |
Висновок |
1 |
Покласти ґрунт до хімічного стакану , заповнити його швидко водою. |
Поява бульбашок |
До складу ґрунту входить повітря |
2 |
Пробірку з ґрунтом нагріти. |
Поява краплинок води на стінках пробірки |
До складу ґрунту входить вода |
3 |
Продовжити нагрівати пробірку з ґрунтом. |
Поява диму та специфічного запаху |
До складу ґрунту входить перегній (органічні речовини) |
4 |
Те, що залишилось у пробірці,висипаємо у склянку з водою і перемішуємо. Даємо відстоятися. |
Отримали каламутний розчин. Після відстоювання: Пісок осів на дно, потім шар глини, шар прозорої води. |
До складу ґрунту входять пісок та глина |
5 |
Воду, яка була на поверхні пробірки наносимо на скло та нагріваємо. |
На склі після випаровування води залишилися білі плями. |
До складу ґрунту входять мінеральні |
Вправа «Скласти схему складу ґрунту в робочому зошиті.»
Ґрунт – природна суміш, до складу якої входять гумус, пісок, глина, вода з розчиненими в ній неорганічними речовинами та повітрям.
Спрощений запис процесу утворення ґрунтів.
(Гірські породи + вода + повітря + тепло + перегній) · час = ґрунт.
Утворення ґрунту:
У ґрунті міститься повітря. Воно заповнює всі порожнини між частинками ґрунту. У ґрунті, що складається з грудочок, є багато повітря.
У ґрунті міститься вода.
Найважливішою складовою частиною ґрунту є перегній (гумус). Він утворюється з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і розкладаються під впливом життєдіяльності мікроскопічних організмів. Саме завдяки перегною ґрунт є родючим шаром Землі.
Отже, ґрунт складається з перегною (залишків рослин та тварин), глини, піску, води та повітря, також до його складу можуть входити інші домішки.
В гумусі містяться речовини необхідні для живлення рослин. Тому від його кількості залежить родючість ґрунту: чим більший вміст гумусу , тим родючіший ґрунт, тим вищим буде врожай сільськогосподарських культур.
Численні тварини, які живуть у ґрунті, – черв’яки, мурашки, жуки, кроти, – розпушують ґрунт і покращують проникнення в нього води й повітря.
Знайомимось з ґрунтовим розрізом.
Розглянемо ґрунтовий розріз. І тут зразу видно, що він складається з кількох шарів.
Верхній шар – самий темний. Ви здогадалися чому ? Так, тут зосереджено найбільше відмерлих решток рослин , які мікроорганізмами перетворюються в перегній, гумус.
Другий шар – цей шар набагато світліший. У цьому шарі відбувається накопичення деяких речовин, що вимиваються з верхнього шару.
Нижній шар – це вже гірська порода.
Чим товстіший верхній шар, тим родючішим буде ґрунт, тим кращим буде врожай.
Ґрунти майже повсюди вкривають суходіл. Вони дуже різноманітні, тому що утворюються за різних природних умов.
Ґрунти можна поділити на три основні види: чорноземи, глинисті та піщані ґрунти.
Чорноземи — це ґрунти темнозабарвленого (чорного) кольору. Їм притаманні гарні повітряно-водні властивості, грудочкова або зерниста структура. Чорноземи багаті на перегній і відповідно є найбільш родючими ґрунтами.
Піщані ґрунти складаються з невеликих часток розміром 0,1–2 мм. Їм притаманна висока водопроникність (вони погано затримують воду), велика частка піску і мала частка перегною та мінеральних речовин. Зазвичай такі ґрунти називають легкими або пухкими (містять багато повітря). Їм притаманний жовтий колір.
Глинисті ґрунти складаються з дрібних часток розміром менше за 0,01 мм, які мають форму лусочок та пластинок. Відстань між ними називається порами. Пори заповнюються водою, яка добре там утримується, тому що самі глинисті часточки не пропускають воду. Глинисті ґрунти ніколи не віддають воду повністю, навіть коли висихають, вони стають твердими і не пропускають повітря. Вони є дуже щільними, погано пропускають повітря, проте мають більше гумусу, ніж піщані ґрунти. Зазвичай вони жовтогарячого або коричневого кольору.
В Україні поширені чорноземи - найродючіші ґрунти в світі. Вони утворилися під багатою трав’янистою рослинністю степів. Шар чорнозему може бути понад 1 м. Чорноземи – величезне багатство,яке необхідно берегти.
Фізкультхвилинка.
Встаньте, діти, потягніться,
Землі нашій поклоніться.
За щасливий день вчорашній.
І до сонця потягніться,
Веретенцем покрутіться.
Відпочили? Все гаразд.
Жителі ґрунтів. Їх роль в утворенні ґрунту.
А зараз ми детальніше познайомимось з мешканцями ґрунтів і дізнаємось, яку роль вони виконують в утворенні ґрунтів.
Розглянемо малюнок із зображенням розрізу ґрунту.
У ґрунті знаходиться коріння рослин, відмерлі рештки рослин, черв’яки, кроти, комахи та їхні личинки.
Ґрунт для цих тварин, мікроорганізмів є домівкою і разом з цим вони виконують певну роль в утворенні ґрунтів.
Велике значення для утворення перегною мають дощові черв’яки. Вони живляться опалим листям, сухою травою, відмерлими рештками рослин і тварин. Переробляючи їх в шлунку і пропускаючи через кишечник вони збагачують ґрунти необхідними для росту рослин солями і покращують родючість ґрунту у 5-6 разів.) Вони просівають землю настільки, що в ній не залишається щільних мінеральних часток. Ретельно перемішують черв’яки весь ґрунт, подібно садівнику, що готує подрібнену землю для своїх найвишуканіших рослин.
Дощові черв’яки і називаються дощовими, тому що після дощу залишають свої нірки, залиті водою. Кількість дощових черв’яків на 1га досягає 5 млн., таким чином їх наявність у ґрунті сприяє підвищенню його родючості. Останнім часом роблять спроби штучно розводити дощових черв’яків та переселяти їх у ті місця, де їхня кількість недостатня.
Крім значення для родючості, їх ще називають «санітарами ґрунту». Це тому, що пропускаючи через кишечник гниючі рештки, вони знищують різні мікроорганізми, а звідси інфекційні хвороби.
Дрібні тварини — жуки, хробаки, кроти, миші — розпушують ґрунт, в результаті чого він звільняється від вуглекислого газу і збагачується киснем.
Ґрунтове повітря заповнює усі не зайняті водою пори і пустоти. Кроти, ховрашки, хом’яки, мурахи і личинки жуків перемішують нижні шари ґрунту з гумусом. Так утворюється родючий ґрунтовий шар. Він створюється тисячоліттями, а зруйнуватися може дуже швидко.
Є у ґрунті санітари.
Їх мільярди. Словом хмари.
Трудяться цілодобово.
Про платню мовчать, ні слова,
Хоч велике діло мають -
Мертве до життя вертають.
(Мікроорганізми.)
Мікроорганізми - це різні бактерії, мікроби. Кількість мікробів у ґрунтах величезна – від 200 млн. мікробів у 1 г глинистого ґрунту до п’яти і більше мільярдів у 1 г чорнозему.
Природа наша дуже економна.
Даремно в ній ніщо не пропадає.
Значення ґрунту.
Ґрунт забезпечує великий кругообіг речовин на земній поверхні, регулює хімічний склад атмосфери й гідросфери. Ґрунт є фактором формування сольового складу Світового океану. Процес утворення ґрунту складний і довготривалий. Тому ґрунт треба охороняти.
Людина також може впливати на утворення або перетворення ґрунтів. Наприклад, тварини на пасовищах, які створюють люди, призводять до механічного руйнування та переміщення ґрунту копитами. Також людина переміщує ґрунт під час його обробітку (оранки, культивації, боронування, сівби), руйнує ґрунт під час видобування різних корисних копалин або засипає шаром будівельного сміття під час будівництва житлових та промислових об’єктів, використовує ґрунт для прокладання транспортних шляхів тощо.
Основне значення ґрунту в тому, що він здійснює безпосереднє мінеральне живлення рослин (надає їм воду та всі необхідні поживні речовини для зростання). Більшість рослин зростає саме на ґрунті.
Ґрунт є середовищем існування для багатьох мікроорганізмів (бактерій, грибів), а також тварин (кротів, гризунів, личинок комах, дощових черв’яків та ін.). Дощові черв’яки утворюють у ґрунті отвори, крізь які до нього надходять вода та повітря. Проникаючи у ґрунт, черв’яки затягують у нього частини рослин, які потім перегнивають і підживлюють його.
Ґрунт також має велике значення для людини. Він є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Він є основою для забудівлі будинків. Ґрунт також має важливе санітарно-гігієнічне та медичне значення, його хімічний склад і наявність у ньому мікроорганізмів значною мірою впливають на стан здоров’я населення і свійських тварин відповідної території.
Ґрунт забезпечує великий кругообіг речовин на земній поверхні, регулює хімічний склад атмосфери й гідросфери.
Ґрунт є фактором формування сольового складу Світового океану.
Ґрунт накопичує в собі поживні речовини (гумус) і зв’язану з ним хімічну енергію.
Треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. Споруджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. Якщо треба бурити свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.
Але ґрунт можна поліпшити. Перекопувати, щоб був пухким; поливати, щоб була волога; удобрювати гноєм, попелом, перегноєм.
(Трактористи орють ґрунт плугом, спушують боронами, удобрюють, видаляють з полів різні бур’яни . Агрономи підкажуть трактористам, чи пора поливати, якими добривами підгодовувати.)
V. Закріплення та узагальнення нових знань
Учні самостійно заповнюють таблицю в зошитах за допомогою матеріалів підручника.
Значення ґрунту для рослин |
Значення ґрунту для тварин |
Значення ґрунту для людини |
|
|
|
1. Що таке ґрунт?
2. Як утворюється ґрунт?
3. Який склад ґрунту?
4. Якими дослідами можна визначити склад ґрунту?
5. Який ґрунт найродючіший? Чому?
6. Чому дощових черв’яків називають головними ґрунтоутворювачами?
7. Яке значення ґрунт має для людини і рослин?
VI. Підсумок уроку.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Жито дозріває
На горі, за гаєм.
Зерна обважніли
На міцнім стеблі.
Колоски схилились,-
Це вони вклонились
За тепло, за щедрість
Матері землі.
VII. Домашнє завдання.
1. Опрацювати §27.
Цікаве про ґрунт...
...На одному квадратному метрі ґрунту живуть 4 мільйони бактерій, 200 тисяч кліщів, 18 тисяч дрібних кільчастих та 80 дощових черв’яків. І ще 200 різних жуків та їх личинок. Це тільки на одному квадратному метрі!
...На одному гектарі землі живе понад 30 тисяч дощових черв’яків, які за рік пропускають через свій шлунок більше 25 тон землі.
...Виявляється, що верхній родючий шар ґрунту, який дає життя рослинам і годує все живе на світі, сам зростає дуже і дуже повільно.
Для утворення на полі шару товщиною 18-20 сантиметрів, тобто саме такого, на якому виросте хлібний колос, потрібно кілька тисяч років.
А при невмілому чи недбайливому господарюванні родючий ґрунт може загинути швидко й безповоротно.
1