конспект уроку з природознавства у 4 класі

Про матеріал

Узагальнити і закріпити знання учнів про океани Землі та їх частини;перевірити засвоєння учнями визначення основних понять з цієї теми; вдосконалити вміння користуватись картою, висвітлити значення океанів та використання його багатств людиною; формувати вміння логічно міркувати, чітко висловлювати свою думку, працювати колективно, узгодженов групах, парах та індивідуально; розвивати пам'ять, увагу, мислення; використовувати здобуті знання в практичних завданнях; збагачувати словниковий запас учнівновими словами та термінами; пробуджувати пізнавальний інтерес; виховувати захоплення неповторністю природи, бережне ставлення до природних багатств нашої Землі.

Перегляд файлу

Природознавство 4 клас.

Тема. Океани Землі.

Мета. Узагальнити і закріпити знання учнів про океани Землі та їх частини;перевірити засвоєння учнями визначення основних понять з цієї теми; вдосконалити вміння користуватись картою, висвітлити значення океанів та використання його багатств людиною; формувати вміння логічно міркувати, чітко висловлювати свою думку, працювати колективно, узгодженов групах, парах та індивідуально; розвивати пам'ять, увагу, мислення; використовувати здобуті знання в практичних завданнях; збагачувати словниковий запас учнівновими словами та термінами; пробуджувати пізнавальний інтерес; виховувати захоплення неповторністю природи, бережне ставлення до природних багатств нашої Землі.

Обладнання. Карта півкуль, контурні карти, ілюстрації, роздатковий матеріал, ноутбук, проектор,    учительська презентація, буклет.

Тип уроку: урок – кругосвітня подорож.

Форма уроку: захист проекту.

Комплексне використання форм і методів:

  1. метод проектів;
  2. використання ІКТ;
  3. проблемно – пошуковий метод;
  4. словесний;
  5. робота в групах;
  6.  «Мікрофон»;
  7. «Незакінчене речення».

Очікувані результати:

  • зацікавленість учнів проектною діяльністю;
  • підвищення рівня екологічної культури;
  • активна позиція у природоохоронній діяльності;
  • розширювати поле для самостійно – пізнавальної діяльності;
  • створення умов для реалізації кожної особистості.

 Завдання проекту:

  • ознайомитися з океанами Землі;
  • розширити уявлення про тваринний і рослинний світ Світового океану;
  • дізнатися про природоохоронну боротьбу людей.

 Дидактична характеристика проекту:

тип проекту:

  • за предметною галуззю – міжпредметний (природознавство, «Я у світі», літературне читання);
  • за тривалістю – короткотривалий;
  • за характером контактів – вчитель, учні, їх батьки;
  • за основною діяльністю – дослідницько-пошуковий;
  • за характером координації – з безпосередньою координацією;
  • за формою проведення -
  1. самостійна дослідницька робота учнів;
  2. творча робота дітей разом з вчителем з наступною презентацією матеріалів проекту;
  • за кількістю учасників – груповий.

Обєкт пізнання: океани Землі.    

Шляхи досягнення мети:

  • робота з додатковою літературою;
  • пошук інформації в інтернеті;
  • самостійна дослідницька робота дітей;
  • аналітична робота дітей з вчителем;
  • власна творчість учнів.

Освітній продукт:

  • урок;
  • презентація;
  • буклет.

План виконання проекту

  1. Обговорення ідей, щодо досягнення мети та її представлення.
  2. Формування завдань, які вирішуватимуться.
  3. Визначення джерел потрібної інформації.
  4. Об’єднання у творчі групи. Розподіл обов’язків між учасниками.

І група. «Історики»:

  • Ознайомитися із різних джерел з інформацією про походження назв океанів.
  • Підготувати доповіді про назви океанів Землі.
  • Підібрати вірші про океани.
  • Оформлення результатів. Участь у створенні буклету «Океани Землі».

          ІІ група. «Океанологи»: 

  • Вивчити інформаційні джерела: статті підручника, енциклопедії,cтатті у мережі Інтернет про процеси та явища, що відбуваються у Світовому океані.
  • Дослідницька робота з енциклопедією. Ландшафт дна океанів.
  • Підібрати народні прислівя про воду.
  • Оформлення результатів. Участь у створенні буклету «Океани Землі».

         ІІІ група. «Біологи»:

  • Ознайомитися із різних джерел із інформацією про рослинний і тваринний світ океанів.
  • Дослідницька робота з текстом. Рослини і тварини океанів.
  • Підібрати загадки про мешканців океану.
  • Оформлення результатів. Участь у створенні буклету «Океани Землі».

          ІV група. «Синоптики»:

  • Ознайомитися із різних джерел із інформацією про вплив Світового океану на погоду.
  • Дослідницька робота з текстом про погодні умови океанів.
  • Підібрати запитання для створення розвиваючих ігор, вікторин.
  • Оформлення результатів. Участь у створенні буклету «Океани Землі».

V група. «Екологи»:

  • Ознайомитися із різних джерел із інформацією про взаємовідношення між живими організмами і навколишнім середовищем.
  • Дослідницька робота з текстом про збереження Світового океану.
  • Підібрати запитання для створення кросвордів.
  • Оформлення результатів. Участь у створенні буклету «Океани Землі»
  1. Вивчення та аналіз зібраної інформації.
  2. Оформлення колективної роботи.
  3. Аналіз та оцінювання роботи учасників проекту.
  4. Презентація матеріалів проекту.

                                             Хід уроку

І. Організація початку уроку.

- Ви почули всі дзвінок?

  Він покликав на урок!

У народі кажуть: «Добрий гість – дому радість!» Сподіваюсь, що ви, як і я, раді нашим гостям. Тож поверніться до гостей, привітайтесь.

А тепер тихенько поверніться,

один одному всміхніться,

на урок старання не забудьте взяти,

сядьте всі рівненько – будем починати.

ІІ. Підсумок фенологічних спостережень.

  1. Вступна бесіда.

Учитель. – Ми всі живемо на планеті Земля, в її мальовничому куточку, який має назву Україна. Яка пора року зараз господарює? (Зима). Як називається місяць? Чому?

Грудень – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтові дороги замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. Йшли морози полями і лісами, вкривали льодом річки і озера. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: хмурень, стужайло, мостовик.

Вчитель. – Які народні свята цього місяця ви знаєте?

У грудні багато християнських свят:

4 грудня – третя Пречиста;

13 грудня – день апостола Андрія;

14 грудня – день Наума;

19 грудня – свято Миколая, чудес якого чекають у кожній родині, особливо діти.

22 грудня – святої Анни та інші. З цього дня приходить зимове сонцестояння, коли найдовша зимова ніч протистоїть найкоротшому в році дню. Сонце повертає на літо, хоча попереду ще так багато зими.

Учитель. – Які прикмети притаманні цьому місяцю? Метод «Мікрофон».

  • Сніжинки білі на опалім листі,

Земля грудками узялась давно –

Усе заснуло. В інії іскристім

Гілки, мов казка, дивляться в вікно.

  • Всі річки тепер в обнові,

Біле скло над бережком.

Ходить грудень по діброві,

Застеляє світ сніжком.

  • Вітруганом – дідом

Грудень свище слідом,

Замітає вмить стежки,

Заморожує річки.

Заметіль в танку гуляє,

Зажурився рік. Втікає.

  • Грудень землю грудить і хату студить.
  • Грудень – не брат, а холоднеча – не сестра.
  • Грудень рік кінчає, а зиму починає.
  • Прийшов грудень – приніс студень.
  • У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають.
  • Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
  • Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго триває.
  • Якщо в грудні хуртовини – чекай влітку негоду.
  • Якщо грудень сніжний, то літо дощове.
  • Якщо грудень морозний, то літо спекотне.
  • Сонце в грудні світить та не гріє.
  • Грудень – шапка зими.
  • Грудень – місяць лютий, запитає, як взутий.
  • Сподівайся від нього добра, як од грудня погоди.
  • Грудень наступає – мороз людей обнімає.

Учитель. – Які зміни відбуваються в природі?

Дні стали коротшими, а ночі довшими. Сонечко світить все менше, переважають похмурі дні. Повітря стало холодним, морозним. З дерев опало листя, засохла трава, сховалися комахи. В пошуках їжі літають зимуючі птахи. Під поривчастим вітром водять хороводи перші сніжинки

Учитель. – Сьогодні добре знають люди

                   Яка погода завтра буде,

                    Бо на синоптику прогноз

                    Розкаже: спека чи мороз.

На минулому тижні сонце опустилось ще нижче, переважала хмарна погода. Найвища температура була….., а найнижча……. Спостерігався вітер, виривався сніг.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. – Я сподіваюсь, що ніяка погода не завадить в нашій подорожі. Тому вирушаємо в кругосвітню подорож і пролетимо з вами над материками. Послухайте вірш-загадку. Вчитель. – Дійсно, мова піде про океани.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Сьогоднішній урок пройде у формі захисту проекту «Океани Землі».Під час уроку-проекту ми узагальнимо свої знання про розташування океанів на глобусі та карті, дізнаємося про значення Світового океану, про рослинний і тваринний світ, спробуємо навчитися зберігати багатства Світового океану.

  • Діти, що ви очікуєте від уроку?
  • Нових знань, чудових вражень, практичних завдань, цікавих зустрічей.

Пять груп нашого класу працювали з інформацією про океани Землі і наполегливо йшли до вирішення проблемного питання проекту «Чи зможе існувати все живе на планеті Земля без океанів?» (Учитель представляє групи)

ІV. Актуалізація опорних знань

  1. Групи підготували питання географічної розминки, тож почнемо з неї (Відповіді дають учні з сусідніх груп):

І група:

  • Що таке материк? (Велика ділянка суші, оточена з усіх сторін водою).
  • Скільки є материків? (6).
  • Назвіть їх. (Євразія, Африка, Австралія, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида).

ІІ група:

  • Який материк складається з двох слів? (Євразія).
  • Яка уявна лінія розділяє цей материк на 2 частини? (Уральські гори).
  • На якому материку знаходиться наша держава? (Євразія).

ІІІ група:

  • Який материк називається «королівством холоду»? (Антарктида).

Товща льоду – 2 години пішки.

  • Який материк є батьківщиною картоплі, кавового дерева? (Півд. Америка).

ІV група:

  • Назвіть материк, де все «навпаки»:  у липні – зима, у січні – літо; дерева скидають не листя, а кору; звірі вилуплюються з яєць (качкодзьоб, єхидна); цей материк є батьківщиною кенгуру і коали. (Австралія).
  • На якому материку живуть слони і жирафи, а також найкращі бігуни серед птахів – страуси? (Африка).

V група:

  • Назвіть материк, де ростуть найвищі дерева – гіганти (секвойя 16 поверховий будинок), а також мешкають бізони? (Північна Америка).
  1. Учитель. На який з материків нам потрібно взяти такі речі: парасольку, валянки, літак, воду, панаму?

ПАРАСОЛЬКА – Південна Америка – найвологіший материк.

ВАЛЯНКИ –Антарктида – найхолодніший материк.

ЛІТАК – Євразія – найбільший материк.

ВОДА – Австралія – найсухіший материк.

ПАНАМА – Африка – найжаркіший материк.

  1. Бесіда з учнями.

Учитель.

-Який колір переважає на карті півкуль? Що ним зображують?

-Пригадайте, у яких станах перебуває вода на Землі?

-Як відбувається кругообіг води в природі?

ІV. Закріплення і узагальнення знань.

  1. Бесіда з елементами розповіді.

Зустрічайте морського гостя.

Я є цар глибин бездонних

Я господар просторів водних

В глибині моїх морів

Безліч скарбів, кораблів.

Держу в руці я свій гарпун

Відгадали? Я ….Нептун.

Я дізнався, що ви будете говорити про мій дім Світовий океан, тому хотів би знати чому мої володіння мають різні назви. Я хочу бути володарем своїх багатств, яких стає все менше. А в чому причина і як цьому зарадити я не знаю. Можливо ви мені допоможете.

Вчитель. Для цього ми запросили багато фахівців, які готували розповіді про океани. Представлення груп.

Океанологи – науковці, що вивчають Світовий океан.     

Біологи – люди, які вивчають живі організми океанів.

Екологи – вчені, які вивчають причини природних лих і шукають шляхи їх вирішення.

Синоптики – науковці, які слідкують за погодними змінами в природі.

Історики – науковці, які вивчають походження назв океанiв.

  1. Інформація членів груп. Робота з географічними атласами.

Слово вчителя. Тож почнемо з інформації про Тихий океан. Групи представте свої дослідження про Тихий океан

І група «Історики».

Якщо  ви  уважно  розглянете  глобус  чи  фізичну  карту,  то  ви  побачите,  що  на  них  переважає  блакитний колір.  Ним  позначено Світовий  океан.  Його  поділяють  на  4 океани:  Тихий, Атлантичний,  Індійський  і  Північний  Льодовитий.     Найбільший  океан – Тихий.  Він  омиває  (показує)  береги  Північної  Америки,  Південної Америки,  Антарктиди,  Австралії  та  Євразії.  Він займає  майже таку  територію,  як  усі  океани  разом  узяті.

 ­ Покажіть  в  своїх  атласах  Тихий  океан.

                   (Вчитель  слідкує  за  правильним  показом )

Нептун.  - Чому  такий  великий за  площею  океан  названо  Тихим?  Дякую.  Цей  океан  не  омиває  берегів  Європи,  але  саме  європейці  дали йому  таку  назву.  Його  вперше  відкрив  мандрівник – португалець Фернан Магеллан  у  1520  році  та  назвав  його  так  тому,  що  коли  його  кораблі  пливли  по  ньому,  він  був  тихим – тихим.

ІІ група «Океанологи».

Тихий океан найглибший і найбурхливіший. У деяких місцях глибина його сягає більш як 11км. На дні Тихого океану знаходиться найглибша западина Світового океану - Маріанська, глибина якої 11022м.

ІІІ група «Біологи».

Рослинний і тваринний світ Тихого океану досить різноманітний. В океані живе близько 10 тисяч видів рослин. Більшість рослин – це водорості.  На глибині 100 м живуть зелені водорості, нижче – бурі, ще нижче – червоні. Тут росте ламінарія, яку в побуті називають "морською капустою". У водах океану водиться понад 2000 видів риб. Це тунець, скумбрія, акули, тріска, кета, камбала, палтус. Є велетенські краби, морські черепахи. Живуть кити, тюлені, котики, дельфіни.

ІV «Синоптики».

Ні, незважаючи на свою назву цей океан є найнеспокійнішим на планеті.  Він розміщений у всіх кліматичних поясах, крім полярного. На півдні і  півночі  вода холодна, а біля екватора  - завжди тепла.

Слово вчителя. Ми дізналися багато цікавого про Тихий океан. А що дізналися групи про Атлантичний океан?

І група «Історики»

Атлантичний  океан – найсолоніший  серед  океанів.  Назва  його пов’язана  з  грецьким  міфом  про  гіганта  Атланта. Атлантика була єдиним реальним океаном, відомим жителям Європи в античні часи. За уявленнями стародавніх греків, океан оточував Землю з усіх боків. Грецькі мудреці вважали, що з океану сходять і в нього ховаються всі світила – сонце, місяць, зірки. За грецькою міфологією, там, на крайньому заході, за високими горами, у щасливій країні Аркадія жив титан Атлант, який тримав на своїх плечах небесне склепіння. З ім’ям цього титана і весь водний простір на захід від Європи почали називати Атлантичним океаном.

­ Він  омиває  береги  Північної  Америки,  Південної  Америки,  Антарктиди,  Африки  та  Євразії (частину  Європу).                                     

Покажіть  в  своїх  атласах  Атлантичний  океан.

ІІ група «Океанологи».

Дно Атлантичного океану  дуже  різноманітне.  Це  і  гори,  вулкани  і  цілі  гірські  системи  та  велетенські  підводні  рівнини.   Підводні  гори  такі  довгі  й  високі,  що  не  мають  собі  рівних  на  суші. Найглибші місця океану дуже вузькі і мають глибину 6 тисяч метрів. Атлантичний океан довгий час був природною науковою лабораторією, де дослідники з різних країн зробили багато відкриттів.

ІІІ група «Біологи». Температура  води  в  різних  частинах  океану  неоднакова.  Найбільша­  поблизу  екватора.  У  теплій  воді  росте  багато  водоростей.  Серед  них  бура  саргасова водорость,  яка  утворює  зарості  на  великих  територіях.  Водяться  акули,  летюча  риба,  риба – меч,  тріска,  сардина,  тунець.  У  північній  і  південній  частинах  океану  живуть  кити,  тюлені,  морські  котики.  З  птахів – альбатроси  і  фрегати.

(Учениця  супроводжує  розповідь  демонстрацією  малюнків).

 

ІVСиноптик.

Атлантичний океан дуже теплий і найсолоніший. На його просторах представлені усі кліматичні пояси планети, часто віють сильні вітри і  лютують великі шторми.

Слово вчителя. Для мене завжди найзагадковішим був Індійський океан. Що нового дізналися наші дослідники про цей океан?

ІІ група «Океанологи».

Індійський  океан  за  розмірами  посідає  третє  місце.  Він  ­  найтепліший.  Океан  омиває  береги  Африки,  Антарктиди,  Австралії  та  південну  частину  Євразії. (Показує  на  карті) Дно Індійського океану рівнинне. Ці рівнини можуть сягати до 2 тис. км завдовжки. Але подекуди на них можна знайти підводні гори й ущелини.

­ Покажіть  в  своїх  атласах  Індійський  океан.

І група «Історики».

Цей океан утворився після розколу давнього материка Гондвана на окремі частини, одна з яких дістала назву Індія, тому і океан назвали Індійський.

ІV «Синоптики».

 Він найтепліший і має найбагатший органічний світ. Розміщений у 4 кліматичних поясах. Характерними є урагани, які повторюються 8 разів на рік.

ІІІ«Біологи».

Рослини  теплого  Індійського  океану – це  зарості  бурих,  зелених і   червоних  водоростей.  Від  великої  кількості  мікроскопічних  зелених водоростей  вода  «зацвітає»  і  з  висоти  здається  зеленого кольору.  У теплих  водах  живуть  великі  медузи,  краби,  багато  видів  риб,  акули,  скати,  морські  черепахи  і  морські  змії.  Водяться  восьминоги. А  біля  північних берегів  трапляються  крокодили.

(Учень  супроводжує  розповідь  демонстрацією  малюнків).

І група «Історики».

А я хочу розповісти вам про, на мою думку, найдивовижніший океан. Цей океан почали досліджувати у 18 столітті. Вітус Берінг склав карту цього океану. Більша частина океану вкрита льодом, снігом і знаходиться він на півночі  планети. Тому й має назву Північний Льодовитий. Він омиває береги Північної Америки, північну частину Євразії.

ІІ група «Океанологи».

Північний Льодовитий океан найменший з океанів і найхолодніший. Його довго називали морем. Виявляється,  що  найтепліший  океан – Тихий,  його  середня  температура + 19.   На  другому  місці – Індійський  океан  (+17) ,  а  третє  місце  посідає  Атлантичний  океан  (+16).  Найнижча температура,  безсумнівно,  в  Північному  Льодовитому  океані   (близько  0  градусів)     При  температурі – 2  солона  вода  починає перетворюватися  на  кригу.

ІV група «Синоптики».

Клімат дуже суворий, тому що мало одержує  від Сонця тепла, t влітку 0*С, а взимку опускається до – 50* С.

ІІІ «Біологи».Через  суворі  умови  життя  в  океані  бідне.  В  ньому  налічуються  тільки  150  видів  риб.  Тут  водяться  мойва,  палтус,  окунь  морський.  На  островах  існують  колонії  моржів і  тюленів, пташині  базари.  Поблизу  узбережжя  на  кризі  живуть  білі  ведмеді, які  охороняються.  Тут  трапляється  найбільша  медуза – ціанея.  Яка   в  діаметрі  сягає  2  метри,  а  щупальці  її  витягуються  до  20  метрів.

 (Учень  супроводжує  розповідь  показом  ілюстрацій).

  1. Індивідуальна робота з контурними картами. Самостійна робота.

Давайте відмітимо океани на контурних картах.

  1. Робота в групах (картки на партах)

Зєднайте лініями назву материка з назвами океанів, які його омивають.

Євразія                         Африка                                Австралія

                 Індійський океан 

                                               Тихий океан                  

                                             Атлантичний океан

                                          Північний Льодовитий океан

Північна Америка                                                          Південна Америка

                                               Антарктида

Який материк омивається усіма океанами?

  1. Фізкультхвилинка.

1, 2 – всі пірнають,

3, 4 – виринають,

5, 6 – на воді кріпнуть крильця молоді.

Покупались  у воді, як дельфіни – пустуни,

Над водою політали, наче риби – літуни,

7, 8 – що є сили всі до берега приплили

9, 10 – своє тіло обсушили

І за парти тихо сіли.

  1. Значення океанів. Дидактична гра «Займи свою позицію».

Нептун. – Що дає людям Світовий океан?

ІV група(синоптики)

Я вважаю, що океани приносять велику користь, адже з їх поверхні випаровується велика кількість води. З водяної пари утворюються хмари. Вони переносяться вітром у різні місця Землі, і там випадають опади.

Світовий океан зігріває планету. У холодну пору року океан поступово віддає тепло, яке ввібрав і утримав влітку.

ІІІ група (біологи)

Збагачують повітря киснем, адже в них росте багато зелених водоростей.

      Це домівка для медуз, риб, моржів, тюленів, китів, дельфінів, морських        котиків, крабів,  черепах, морських змій.

      І група (історики)

А твоя мама хіба ніколи не купувала в аптеці морської солі для лікування? Отже, океан лікує.

Світовий океан годує населення планети цінним м’ясом риби. З водорості виготовляють мармелад, цукерки, солодощі.

V група (екологи)

      Океан зберігає свої таємниці, є джерелом натхнення для художників,         поетів, науковців.

ІІ група (океанологи)

 Підводні човни допомагають військовим.

Із дна морів та океанів добувають  нафту, газ, олово, залізні та мідні руди.

Територією  океанів та морів проходять  транспортні шляхи.

  1. Захист роботи групи «Екологи».

А тепер я надам слово групі «Екологів». Вони підготували для нас завдання.

- Попрацюйте в групах. Дослідіть,яке значення мають океани для планети Земля. Правильні відповіді обведіть.

 Р) Збагачують  повітря  киснем.

А) Збагачують  повітря  вуглекислим  газом.

Я) Нагрівають  повітря,  яке  рухається  на  материки.

Т) Збагачують  повітря  вологою,  яка  випадає  опадами  над  материками.

У)  Моря  і  океани  є  «домівкою»  для  величезної  кількості  риб  та  інших  видів

тварин.

М) Дбає  про  чистоту  повітря.

Й) Океани  дають  людям  продукти  харчування.

Т) Моря  й  океани  використовують  для  перевезення  вантажів  і  пасажирів.

Е) Видобування  з  океанських  глибин  корисних  копалин.

- Яке   кодове  слово  вийшло? (Рятуйте)

Слово вчителя.

Саме  його  голосно  кричить  Світовий  океан.  Чому?  Світовий океан дуже багатий скарбами. Проте його багатство людство використовує на жаль не по – господарському. Послухаймо  екологів.

Група «Екологів»

1. Минає час.  Але забруднення  океанів,  морів,  річок  не  зменшується,  а,  навпаки,  збільшується. На узбережжі туристи топчуть і винищують рослинність. Пляжі після завершення курортного сезону часто нагадують сміттєзвалища.  Від  забруднення  страждають  «жителі»  океанів.  А  це  веде  до  знищення  рибних  запасів,  до  зниження  уловів.

2. Багато  фабрик,  заводів  не  побудували  очисних  споруд  і  тому,  всі  відходи  йдуть  прямо  в  річки.  А  річки  несуть  свої  води  до  морів  і  океанів. Та найбільше забруднений  Атлантичний океан нафтою під час видобування її з морського дна. Під час аварій щорічно в світовий океан потрапляє до 10 млн. тонн нафти. Вона вкриває поверхню тонкою плівкою.

Вчитель. -  Ця небезпечна ситуація несе загибель океану – це смерть всієї нашої планети. Що  ж  треба  робити  людям,  щоб  зберегти  багатства  світового  океану?

V«Екологи».

Екологічна  служба  склала  пам’ятку.  Опрацюємо  її. Підкресліть ті заходи, виконання яких в наших силах.

                                                      Пам’ятка

1. Економно  використовуйте  воду.

2.  Не  засмічуйте  річки,  морські  та океанічні  простори.

3. Заборонити  вилив  стічних  вод  із  заводів,  фабрик,  тваринницьких  ферм.

4. Попереджати  стік  нафти  з  танкерів,  що  потерпіли  аварію.

5. Зберігати  рибні  багатства  від  хижацького  винищення.

6. Будувати  очисні  споруди,  фільтрувати  використану  воду.

7. Уникати  обробки  полів  отрутохімікатами.

8. Насаджувати  водоохоронні  ліси.

Додати інформацію з гурткової роботи стосовно впливу Світового океану на рослинність…………….

V. Підсумок уроку. Рефлексія результатів.

1. Слово вчителя

Тож якого висновку ви дійшли, працюючи над проектом? Чи зможе існувати все живе на планеті Земля без океанів? (Звісно, ні).

І група.

Океан зявився колискою життя на планеті. Не буде океанів – не буде життя на планеті Земля. Наукове вивчення океану допоможе зрозуміти походження і розвиток Землі.

 

ІІ група.

Світовий океан є джерелом їжі і корисних копалин.

ІІІ група.

Океан визначає клімат і погоду на нашій планеті.

ІV група.

Рослини, які мешкають на дні морів і океанів, визнані найважливішим джерелом кисню.

V група.

Океан має велике транспортне значення .Мільйони людей відпочивають на океанічному узбережжі, подорожують океаном.

Вчитель. Світовий океан чекає від людства раціонального використання його ресурсів. Деякі їх різновиди здатні самовідтворюватися, але для цього потрібний час і дбайливе ставлення з боку людей. Лише тоді будуть поповнюватися запаси світового океану.

  1. Гра  «Світлофор»

­  А  тепер  за  допомогою  сигнальних  карток  перевіримо,  як  ви  засвоїли матеріал  уроку.

Якщо  згодні  з  моїм  твердженням    показуйте  картку  зеленого  кольору,  якщо ні,  то ­ червоного.

1).  Великі  простори  води,  що  вкривають  земну  поверхню,  називають

океанами.

2). Світовий  океан  складається  з  6  океанів.

3). Більшу  частину  Землі  займають  материки.

4). Найбільший  океан – Тихий.

5). Найменший  ­ Індійський  океан.

6). Світовий  океан  не  впливає  на  клімат  України.

7). Найсолоніший океан – Атлантичний.

8). Найтепліший – Індійський океан.

9). Євразія – омивається 2 океанами.

10). Найбідніша рослинність у Північному Льодовитому океані.

3. Представлення проектного продукту буклету «Океани Землі». Кожна група коментує, який матеріал дібрала, чим він корисний…….

3. Гра «Незакінчене речення».

- Що дізнались нового? Що сподобалось? Запамяталось?- Дайте оцінку успішності уроку. Визначить свій настрій за допомогою виразів обличчя, які лежать на ваших партах. (Зелене – усміхнене, червоне – похмуре).

- Діти,  чи справдилися ваші очікування?

  - А чи тобі, Нептуне, ми допомогли?

Нептун :  Так, я вірю, що майбутнє  моєї домівки в надійних руках.

Моя домівка багата не лише на органічний світ, а на дні знаходиться багато скарбів, якими я хочу поділитися з вами.

Нептун роздає дітям із  скриньки золоті медальки.  (Цукерки медалі).

VІ. Домашнє завдання.  Скласти твір – міркування: «Підводний світ якого з океанів хочу побачити. Чому?»

doc
Додано
23 лютого 2018
Переглядів
2687
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку