Конспект уроку з теми "Погода і небезпечні погодні явища на території України"

 

Тема уроку: Погода і небезпечні погодні явища на території України

Мета уроку:

навчальна: поглибити уявлення учнів про несприятливі фізико-географічні процеси, які можуть відбуватися на території України, систематизувати знання учнів про вплив людської діяльності на несприятливі природні процеси;

розвиваюча: формувати вміння працювати з джерелами географічних знань; удосконалення практичних навичок

учнів роботи з географічними картами, робота в групах,  розвивати логічне мислення та мовлення;

виховна: виховувати зацікавленість до вивчення предмету географії.

Обладнання: підручник, зошит, кліматична карта України, синоптична карта України, карти з завданням, кольорові малюнки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати:

–         учні характеризують несприятливі фізико-географічні процеси. Які відбуваються на території України;

–         пояснюють вплив людської діяльності на несприятливі природні процеси;

–         висловлюють свої думки відносно небезпечних погодніх явищ;

–         працюють з географічними картами;

–         складають прогноз погоди.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Психологічний момент.

Учні характеризують свій настрій з допомогою сигнальних ліхтариків:

червоний — відмінний настрій, си­ній — гарний, зелений — задовіль­ний, жовтий — поганий настрій.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Фронтальна бесіда

• Що називається кліматом?
• Що називається погодою?
• Назвіть основні повітряні маси Землі. Чим вони відрізняються?
• В межах якого кліматичного  розташована територія України
• Назвіть якомога більше чинників, що будуть сприяти випаданню опадів. Відразу виділяйте ті, що матимуть значення й для території України.

 

 ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Вхід в інтеракцію.     Нам листоноша принесла конверт, адресований в Лазірківську ЗОШ  І-ІІІ ст.ім. В.О.Підпалого з кафедри метеорології та кліматології  Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

-Про що говорить нам отримана інформація?

„Проаналізувавши зміну погоди за останню тисячу років на території України ми дійшли висновку, що періоди похолодання і потепління чергуються. Тепер ми переживаємо черговий період потепління. Клімат на Землі з початку століття потеплішав всього на півградуса. Глобальне потепління насамперед вдарить по країнах, що розташовані ближче до полюсів Землі. Період потепління ще триватиме  близько 150 років. До завершення таких періодів температура підвищиться на градус - півтора. Ми простежили невідому колись науці тенденцію: у періоди потепління частішають різні стихійні явища - урагани, сильні паводки, посухи. Отже, в найближчі 100-150 років кількість екстремальних природних явищ буде збільшуватись.

(С.Бойченко. Глобальне потепління клімату приносить Україні більше користі, ніж шкоди.  Краєзнавство,географія,туризм.№10 2002)

 Життя людини, а особливо тієї, яка живе в сільській місцевості великою мірою залежить від погоди.

 - Що таке погода? Які основні показники погоди (температура, атмосферні опади, атмосферний тиск, вологість, сила та напрям вітру, хмарність)?

Небезпечні погодні явища пов'язані саме з цими показниками погоди. Причини , хід і наслідки їх дії на території України ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

         Повідомлення теми уроку ,,Погода і небезпечні погодні явища”, та

очікуваних  результатів.

А щоб наша робота була більш ефективною, ми з вами поділимося на 

          Спікери груп беруть конверти із завданнями і готуються до відповіді. Про готовність групи сповіщають сигнальними вогниками( зелений - група готова, червоний-ще ні).

– Що таке погода? Які основні показники погоди?

Небезпечні погодні явища пов’язані саме з цими показниками погоди. Причини , хід і наслідки їх дії на території України ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку ,,Погода і небезпечні погодні явища”, та очікуваних  результатів.

 Прийом « Гарний настрій» ( звучать побажання роботи на уроці  )

   ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.           Поділ класу на малі групи.

   Представники груп вибирають частиниу вірша,за яким відгадують свою групу і придумують назву. 

2.           Літературна хвилинка.

Групи в правильному порядку прочитують вірш про пори року.

 3.           Захист груп.

  Групи дають характеристику певної пори року.

      Переважна рівнинність території, відкритість її поверхні різним повітряним масам обумовлюють кліматичні процеси, що тут проходять. Повітряні маси, що надходять сюди приносять то холод, то вологу і обумовлюють в основному погодні явища, зокрема небезпечні. У наш час кількість небезпечних погодних явищ збільшується. На початку уроку зачитувалась інформація, яка пояснює одну із причин збільшення екстремальних природних явищ.

1.Робота учнів у групах з § 19,,Несприятливі метеорологічні явища”.

(Заповнення таблиці, і пояснення терміну, який позначений знаком запитання)

Таблиця    ,,Небезпечні погодні явища».

Групи	Явища	Період року	Місце проходження
,,Зима”	Хуртовина
	Тумани
	Ожеледь?
,,Весна”	Тумани
	Посухи
	Заморозки?
	Суховії
,,Літо”	Курні та чорні бурі?
	Град
	Грози
	Сильна спека
,,Осінь”	Грози
	Шквали ?
	Тумани
	Сильні вітри

Літературна хвилинка

Додаток 1.

 Рубрика « Народні прогностики»

   Випереджальне домашнє завдання. Повідомлення про прикмети українського народу, що пов’язані зі зміною погоди.

Веселка вранці – справа негожа,

Веселка ввечері – справа погожа.

 Димарів димок із вогнищ

Вгору підіймаються –

Значить, що погода ясна

Завтра нам чекається.

 Зозулі стали вже кувати –

Морозам більше не бувати.

 Зацвітає черемшина –

Прохолодна буде дни

 6.     Прийом « Теоретик- практик»

Складання прогнозу погоди на наступний день.Один з представників кожної групи виступає у ролі ведучої прогнозу погоди на телебаченні. Використовується при цьому реклама.

 V. Узагальнення та систематизація знань.

   Гра « Хто швидше»

1. Яку назву має вітер з високою температурою повітря та низькою вологістю (суховій)

2. Як називається шар льоду на гілках дерев і електродротах? (Ожеледь).

3. Як називається велика нестача опадів довгий час при підвищенній температурі повіт­ря? (Посуха).

4.  Як називається зниження температури повітря нижче О °С увечері та вночі при пози­тивних температурах вдень? (Заморозки).

5. Коли настає повінь на річках ? (Весною – на початку літа).

6. Як називається раптове підняття рівня води в річці? (Повінь, або паводок).

7. Як називають сильний вітер, що пере­носить частки ґрунту? (Пилова буря).

8.  Як називають найнижчий рівень води в річці протягом року? (Межень).

9. Як обчислити коефіцієнт зволоження? ( Кількість опадів розділити на випаровуваність.)

10. Як називається льодовий покрив, що сформувався після відлиги? (Ожеледиця.) 

VІ. Підсумок уроку

Метод « Займи позицію»

« Україна – країна кліматичного комфорту». « За» чи « Проти»?

 VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати  матеріал підручника.

Підготувати коротке повідомлення « Чи хотів би я працювати на метеорологічній станції

 

 

 

Таблиця    ,,Небезпечні погодні явища».

Групи	Явища	Період року	Місце проходження
,,Зима”	Хуртовина
	Тумани
	Ожеледь
,,Весна”	Тумани
	Посухи
	Заморозки
	Суховії
,,Літо”	Курні та чорні бурі
	Град
	Грози
	Сильна спека
,,Осінь”	Грози
	Шквали
	Тумани
	Сильні вітри

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Використання художньої літератури на уроці

„Погода і небезпечні погодні явища.

" Микола Іванович Марфієвич  «Крутіж» (опис паводку)

...Кузьма глянув на долину і очам своїм не повірив. Там, де недавно повзла срібляста річка, тепер стояло море, широке, не обняте. Все було залите водою. З води виринали дерева та зелені горби, на яких стирчали всякі речі, занесені водою. Кузьма спустився у долину і збіг узбіччям до села. На березі товпились люди. В розпуці дивились вони в каламутні хвилі ріки, де тонуло їхнє майно. Жінки голосили, а чоловіки рятували, що могли. На плотах, на ковбках, збитих докупи, пливли вони вздовж ріки і довжелезними гаками тягли на берег рештки майна.

Село майже зникло. Хати, клуні, сади вкрила вода. Лише на горбах та скелях стояло кілька хаток не займаних водою.

Михайло   Коцюбинський

«Лялечка» (опис грози і бурі).

Чорні хмари росли на крайнебі, насувалися над чорною землею. Надворі стало чорно, як у комині. Здавалося велетенський звір-потвора наближавсь до принишклої землі, розкривав вогняну пащу і скалив чорні зуби. Од його дихання трусилися дерева і ховалось усе живе... Почалась канонада ... прокотились -небесні гармати... пальба ставала частішою. По небу літали вогняні стріли, червоні змії, цілі клубки полум'я.

Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небу такий могутній грім, що земля тряслась, стіни в школі ходили ходором, а парти в сусідній хаті у дикому сполоху знімались із місця і з грюкотом гасали в порожньому класі.

Канонада тяглася довго і уперто. Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось із силами. І раптом небо пойнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю, церква похитнулась, стіни в школі розсипались, і все щезло і затихло.

 

 

 

 

 

 

« Репортер»     

1- група.             Найінтенсивніша шквальна буря

Її характерна особливість - майже раптове утворення, короткочасна дія, швидке закінчення і значна руйнівна сила. Найбільш руйнівною вважається буря, яка була 20 червня 1902 р. у Києві.  О 13.10 раптово знявся вітер, який знищив багато дерев, поламавши їх або вивернувши з корінням. 013.12 суцільною стіною ринула злива з градом, який розбив у місті ліхтарі й усі віконні шибки з навітряного боку будинків. Через 30 хвилин злива закінчилася, але потік води був таким шаленим і раптовим, що в підвальних приміщеннях втопилося близько 20 чоловік, які не встигли вибігти надвір. За півгодини випало 93,4 мм опадів, тобто в 4 рази більше, ніж під час звичайного тропічного циклону.

 

2-а група                      Найбільш «грозове» місце в Україні

Селятин на Буковині. 45 днів у році тут є з грозами.

Найбільший град

Випав 5.06.1999 р. у Львівській області. Деякі градини були розміром як куряче яйце, а подекуди-як велика льодова брила. Вага деяких брил досягала 2кг.

 

3-я група                       Найтриваліша завірюха

Спостерігалась у 1956 році в Козачій Лопані на Харківщині; вона тривала 228 годин.

Найінтенсивніші суховії

Спостерігалися в Україні влітку 1964 р. Бурі тоді охопили всю східну частину республіки й розповсюджувалися зі швидкістю понад 300 км/год. Це були найбільші суховії у XX столітті. Сумарна тривалість гарячих вітрів у Запорізькій, Полтавській, Луганській областях, перевищила 200 годин.

 

4-а група                             Найсильніша злива

Спостерігалася 13.06.1957 р. у Підгайцях на Тернопільщині, коли за 12 годин випало 276 мм опадів.

 Паводок

Швидке танення снігу, зливові дощі спричиняють паводки й повені У листопаді

1998 року стався найбільший в Україні (у XX ст.) паводок у Закарпатській області.

Затопленою виявилася площа з населенням 450 тис. осіб. Було зруйновано 118

населених пунктів, 1 500 житлових будинків, 340 км автошляхів, 487 мостів. 156

населених пунктів залишилися без енергопостачання, 95 — без зв'язку.