Конспект уроку з теми "Україна в роки Другої Світової війни (1939-1945 рр.)" (Вступ до історії, 5 кл.)

Україна в роки Другої світової війни (1939-1945)

Знаю:

• 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

Розумію:

• пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;
• поняття «пам’ятник»

Умію:

• описати пам’ятку історії;
• показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;
• відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні;

• розпізнати символічний зміст пам’ятників;

Перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

 меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ), монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ)

Завдання для практичних і творчих робіт:

• прочитати символіку пам’ятників історичним подіям і особам (на вибір учителя);

Мета: ознайомити учнів з новими поняттями «Друга світова війна», «окупація», «новий порядок», «рух Опору», «визволення», познайомити з найвідомішими особистостями Другої світової війни; розвивати уміння знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення. сприяти вихованню почуття гордості за народ, що зумів дати відсіч окупантам.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Вправа бестінгу – замовлянка «Я хороший!» (робити в парах)

1. Я, я, я хороша!  (показувати руками на себе, потім обняти самого себе за плечі)   Я, я, я щаслива! (показувати руками на себе, потім розвести руки в сторону, описавши коло)  Я, я, я здорова і весела я!  (показувати руками на себе і «взятись» у повітрі за кутчки посмішки руками)      

2. Ти, ти, ти хороший! (показувати руками на друга, покласти руки на плечі друга)   Ти, ти, ти щасливий! Ти, ти, ти здоровий і веселий ти!

 3. Ми, ми, ми хороші! (розвести руками)     Ми, ми, ми щасливі!    Ми, ми, ми здорові і веселі ми!

ІІ. Перевірка д/з

Робота з картками біля дошки

Перевірка д/з за підручником

Розташувати слова відповідно до теми:

• Українська революція –  22 січня 1919 р., Герої Крут, Демократія, Українська Галицька армія, визволення.
• Голодомор – «Закон про п’ять колосків», геноцид, Свічка пам'яті, селяни, 1932-1933 рр.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

Учитель

Кожен пам’ятник несе у собі певну символіку.

Бесіда

Які ви знайшли символи в пам’ятнику «Гірка пам'ять дитинства»? 

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети уроку.

Учитель

Сьогодні я принесла квіти, у народі завжди говорять, що кожна квітка щось символізує. Барвінок – життєстійкість, щастя. Волошки – ніжність, льон – дівоча краса, гіркий полин – символ смутку,  чебрець – символ означає здоров'я, хміль – молодість, півонія – жіноча краса, червоні троянди – пристрасне кохання, лілії – чистоту.

А що означають червоні маки? Хто знає? (відповіді дітей)

Так, червоні маки асоціюються з кров'ю загиблих. І саме маки стали в Україні символом полеглих у Другій світовій війні.

Поетична хвилинка

Одна з відомих укр..поетес – Ліна Костенко народилась у 1930 р. Коли війна прийшла в її дім, їй було 11 років. Так вона описала згодом свої дитячі враження.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.

І захлиналась наша переправа
через Дніпро - водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.

Бесіда

1. Які емоції викликав у вас вірш?
2. Які події війни описала поетеса?

Сьогодні ми будемо говорити про одну з найбільш жорстоких воєн в історії; війну, що змінила життя кожної родини, змусила переоцінити цінності, показала сутність людини.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Друга світова війна

Словникова робота (запис на дошці)

Окупація – тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

Мобілізація –  призов на військову службу.

Нацисти – назва німців-окупантів.

Робота з підручником

Завдання в групах: скласти по групам питання, що починаються словами

Що? Хто? Де? Як? Коли? Чому?

Гра «Історичний хокей» (за запитаннями, складеними учнями)

Фізкультхвилинка

Стали струнко, мов солдати,
Не хотілося щоб спати.
Руки вгору підняли,
Опустили й потрясли.
Наші ніженьки замліли,
Тож на раз, два, три — присіли.
Потім всі швиденько встали
І разом закрокували.
Навкруг себе покрутились
І за парти всі вмостились.

Робота з ілюстративним матеріалом «Монумент «Батьківщина-Мати»»

Скульптуру установлено у 1981 році  на п’єдесталі висотою у 40 м, а висота статуї – 62 м. Монумент створений архітектором Євгеном Вучетичем у вигляді жінки з щитом і мечем.

Бесіда:

1. Що символізують меч і щит у рука жінки?
2. Чому пам’ятник у вигляді жінки? (символізує жінку – матір  усіх українців.)

2. Голокост. Бабин Яр

Перегляд відеоряду «Бабин Яр» (з коментарем вчителя) https://www.youtube.com/watch?v=nlodG831iMk

Словник

Рух Опору – організована боротьба проти нацистських окупантів.

Голокост – масове знищення євреїв.

Робота з ілюстрацією «Меморіальний простір у Бабиному Яру» - «Пам'ятник знищеним у Бабиному яру дітям»

Сьогодні у Бабиному Яру створено Меморіал, присвячений усім загиблим: євреям, військовополоненим, дітям, підпільникам, членам Руху Опору. Меморіал складається з кількох різних пам’ятників. Один з бронзових пам’ятників присвячено маленьким дітям, що загинули у Бабиному Яру. Його створив у 2001 р. скульптор Валерій Медвєдєв. У центрі пам’ятника – постать дитини, що простягає руки. А навколо неї лежать її поламані іграшки.

Бесіда

1. Чому скульптор зобразив саме дитячі іграшку – ляльку…? (Вказати на те, що дитина ще не зіткалась з великим світом; нічого не знала, крім іграшок)
2. Співставте зріст дитини та розмір іграшок, що її оточують. Який висновок можна зробити? (Це маленька дитина)
3. Чому скульптор зобразив саме поламані іграшки? Що він хотів цим сказати? (символ зламаного дитинства, одинока дитина, що втратила усіх рідних.)

Бесіда

1. Як ви думаєте, чи всі українці могли миритися з такими жорсткостями нацистів?
2. Що могли робити ці люди?

Учитель АБО Виступ учнів, що отримали попереднє завдання.

Не всі українці могли змиритись із знищенням євреїв або ромів. Деякі  з них усиновлювали єврейських або ромських дітей ,змінювали їм імена та прізвища, одягали на них хрестики, щоб нацисти нічого не здогадались.

Згодом таких людей, що допомагали іншим, ризикуючи власним життям, почали називати праведниками народів світу.

3. Пам'ять про трагедії і звитяги українського народу

Робота з фотокартками (принесеними учнями, за підручником)

1.      Чи згадують у вашій родині події Великої Вітчизняної війни?
2.      Чи потрібно пам’ятати про трагічні сторінки історії? Чому? Як треба ставитися до людей, які пережили війну?
3.      Які пам’ятники, що увічнюють події Другої світової війни, споруджено у нашому селищі?

Робота зі статистичними даними

У війні загинув кожен п'ятий українець, з них 3,5–4 млн — солдати Червоної Армії, 5,5 млн – цивільного населення. На примусові роботи до Німеччини з території України було вивезено 2,4 млн осіб.

В ході військових дій було знищено 714 міст, 28 тис. сіл . Зруйновано кожен четвертий будинок.

Зруйновано 5600 мостів, 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ,  419 тис. виробничих об’єктів, окупанти вивезли 330 тис. одиниць творів мистецтва, історичних реліквій, колекцій.

З України в глибокий тил було переміщено близько 3,5 млн громадян республіки, 550 промислових підприємств, 70 вузів, 40 театрів, десятки музеїв.

Завдання

Охарактеризуйте втрати України у війні.

Як це могло вплинути на подальшу долю країни ?

VІ.  Закріплення знань учнів.

Позначте на лінії часу дати:

1) початку Другої світової війни;

2) початку Великої Вітчизняної війни.

Хронологічні задачі (біля дошки)

Скільки років минуло між початком і кінцем ІІ світової війни?

Скільки років минуло від початку ІІ світової війни? (2019-1939=80 р.)

VІІ. Підсумки уроку

«Три речення»

Оцінювання роботи учнів

VІІІ. Домашнє завдання

•        Опрацювати матеріал § 20;
•        підготувати повідомлення про пам’ятники, меморіальні дошки встановлені героям та загиблим у війні

Робота з історичними джерелами

Документ 1.

«Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життєвий простір і постачання, якого вона потребує».

Документ 2.

«Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить постачальником [для Німеччини] тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому».

Документ З.

«За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачено примусово переселити 65 % населення [України]».

Запитання

1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?

2. Якими були плани нацистів щодо України?

3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації?

4. Зробіть висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях.