Конспект уроку з теми "Як народжувалася історична наука"

Урок № _____       

 Клас: 5     

Вступ до історії України та громад. освіти   

Дата проведення: _________________

Тема. Як народжувалась історична наука

     Мета. Розкрити значення основних понять теми, визначати періоди розвитку історичної науки, пояснювати та аналізувти істор. джерела, визначати головну думку автора тексту, визначати дату, століття, тлумачити позначення на істор. карті;

Розвивати вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, уміти складати тези текстових джерел, аргументувати власну думку, переказувати основні події;

Виховувати пізнавальний інтерес до історії, розширювати світогляд, громадянську компетентність.

    Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

    Обладнання: підручник, презентація, роздаткові картки.

    Підручник: Вступ до історії України та громадянської освіти для 5 класу закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І. О. Піскарьова, А. С. Посунько. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022. — 256 с.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

(Бесіда, робота за індив. картками, робота біля дошки)

     Що таке історія?

     Які історичні дисципліни допомагають вивчати події, речі нашого побуту?

     Як давно з'явилася людина на території України?

     Які прізвища учених-істориків можете пригадати з інших уроків? Прочитаних книжок / мультфільмів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Етапи розвитку істор. науки.
2. Перші історичні описи укр. земель.
3. Древній історик з археолог. пам'ятки (Сіріск Понтійський) – визначити за джерелом на с. 88 – текст – гол. думка. Яке ставлення до історика – повага, шанування за гідний опис історії своєї держави.
4. Хто такі літописці та яка ї роль в історичних описах укр. земель.

1. З давніх-давен люди прагнули описати історію, переповісти й передати нащадкам важливі події, життя видатних людей, досвід своїх предків і сучасників. Із плином часу обсяг історичних знань дедалі збільшувався. Розширювалося коло історичних джерел, за допомогою яких дослідники відтворювали минуле. А, оскільки людство постійно розвивалося, то й історична наука також невпинно розвивалася.

Практична робота. Започаткуйте мініпроєкт «Лінія часу «Дослідники і дослідниці історії»».

Працюйте над проектом протягом цього і наступних уроків. Позначте на ній час діяльності дослідників/дослідниць історії, про яких згадуватиметься в матеріалах уроків. Зробіть свій проєкт якомога змістовнішим за допомогою малюнків, портретів учених, інших елементів оформлення.

Поміркуймо!
   Уважно розгляньте схему «Періодизація розвитку історичної науки». Визначте, що спільного, а що — відмінного між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки. Результати роботи фіксуйте в накресленій у зошиті схемі.
   Донауковий період історичних досліджень охоплює значно більший часовий проміжок в порівнянні з науковим періодом.

Для донаукового періоду характерний літературний опис минулого, тоді як для наукового періоду визначальним є історичне дослідження фахівців-істориків. Для донаукового періоду властиво описувати ті чи інші окремі події, життєписи видатних людей, причому описи здебільшого мали повчальне значення. Науковий період передбачає вивчення історії, як цілісного процесу, окрім того, науковий період передбачає застосування для допоміжних історичних дисциплін та роботу спеціальних наукових установ з державним фінансуванням.
    Спільним для донаукового і наукового періодів вивчення історії є фіксація минулого як в описах подій, так історичних портретах діячів.

   2.

Робота з текстовим джерелом про Геродота

Прочитайте текст. (Можна скористатися підручником. Стор. 86.)

   Попрацюйте парами і придумайте запитання до нього. Достеменно не відомо, коли саме було започатковано розвиток історичної науки. Сучасні історики переконані, що великий внесок у започаткування наукових історичних досліджень зробили стародавні греки й римляни. «Батьком історії» вважають грека Геродота, який жив у V ст. до н. е. Створюючи свою історичну працю, Геродот багато подорожував, описував події на основі власних спостережень,свідчень багатьох людей. Достовірність його праці «Історії» підтверджують дані археології та мовознавчі дослідження тих регіонів, про які писав «батько історії». Чому Геродот взявся за написання історії? На початку своєї «Історії» він зазначив: «Я зібрав ізаписав відомості про минулі події, бажаючи, щоб не опинились у забутті діяння народів».

Перегляньте відео «Чому Геродот став батьком історії» (адаптація українською каналу Ted-Ed, тривалість 5 хв 06 с)Визначте, чим історичні праці Геродота відрізнялися від попередніх описів історії. Які методи дослідження історії застосовував Геродот?https://cutt.ly/c. O4ff. FS

Геродот вважається першим відомим дослідником українських земель. У четвертій книзі своїх «Історій» він помістив географічний та етнографічний описи території сучасної України, яку тоді населяли скіфи. Саме завдяки праці Геродота ми багато знаємо про побут і звичаї скіфів, а також жителів грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї. Він також розповів про похід перського царя Дарія І на скіфів.

 Робота з істор. джерелом  на с. 86-87 - З книги Геродота «Історії»

- Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів……Скіфи… вирішили не давати одразу відкритого бою,…поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву…Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл… зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли».[Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив.]

     З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.

     Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.

     Поміркуйте, у чому цінність праці Геродота для вивчення минулого?

Завдання для учнів в інклюзивному класі:

За карткою: розгляньте карту.

1. Визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.

2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?

3. Напишіть пояснення умовних позначень до карти.

4. Визначте століття за роками, яка половина століття  (різні роки).

3. Древній історик з археолог. пам'ятки (Сіріск Понтійський) – визначити за джерелом на с. 88 – текст – гол. думка. Яке ставлення до історика – повага, шанування за гідний опис історії своєї держави.

Під час розкопок у давньому місті Херсонес, руїни якого розташовані неподалік Севастополя в Криму, було знайдено три фрагменти плити з білого мармуру. Верхня плита прикрашена зображенням лаврового вінка. На плитах вчені дослідили напис давньогрецькою мовою. У ньому йшлося про давнього історика, що жив у Херсонесі в другій половині ІІІ ст. до н. е. Фрагмент мармурової плитиз написом про древнього історика.

    Пратичне задання на с. 88 підручника. Опрацюйте переклад напису на мармуровій плиті та дайте відповіді на запитання:

1. Як звали історика, якому присвячено напис на давній знахідці?

2. Про яке ставлення до давнього історика свідчить документ?

3. Чому герой напису заслужив на повагу і нагороду від своїх сучасників?

4. Які дослідження, на вашу думку, мализдійснити вчені, щоб з’ясувати зміст напису на пам’ятці і час життя давнього історика? Які допоміжні історичні дисципліни стали в пригоді вченим?

5. Позначте час життя згаданого в написі історика на лінії часу «Дослідники і дослідниці історії».«Гераклід, син Парменонта, запропонував: оскільки Сіріск син Геракліда, появу Діви працьовито описав, прочитав, і про відношення до царів Боспора розповів, і колишні дружні відносини з містамидослідив відповідно гідності народу, — то для того, щоб він отримав належне вшанування, нехай ухвалить рада і народ похвалити його за це, і увінчати його золотим вінком у Діонісії, на 21 день».

Діємо: практичні завдання
Опрацюйте переклад напису на мармуровій плиті та дайте відповіді на запитання:
1. Як звали історика, якому присвячено напис на давній знахідці?
Історик мав ім'я Сіріск.
2. Про яке ставлення до давнього історика свідчить документ?
Документ говорить про шанобливе ставлення до історика.
3. Чому герой напису заслужив на повагу і нагороду від своїх сучасників?
Історик гідно описав історію свого народу.
4. Які дослідження, на вашу думку, мали здійснити вчені, щоб з’ясувати зміст напису на пам’ятці і час життя давнього історика? Які допоміжні історичні дисципліни стали в пригоді вченим?
Вчені мали визначити мову напису і розшифрувати його. Цим займається допоміжна історична дисципліна палеографія.
5. Позначте час життя згаданого в написі історика на лінії часу «Дослідники і дослідниці історії».
Сіріск Понтійський — історик з Херсонеса Таврійського, що жив у III ст. до н. е. Він вважається першим істориком, що жив на теренах України.

4. Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за княжої доби — часів Русі-України і Королівства Руського (ІХ–XIV ст.). Історичні твори того часу називаються літописами. Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. Цінним є те,що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу.

Прочитайте текст.

Чому літописи є цінним джерелом для вивчення історії?

Які джерела використовували літописці?

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками.

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість минулих літ». Роботу над текстом літопису в 1113 р. завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. Над дослідженням історії рідної землі Нестор працював майже двадцять років. Протягом цього часу автор здійснив ретельну пошукову роботу. У літописі знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами і захисту держави від різноманітних ворогів. Наприкінці оповіді автор особливу увагу звертає на негативний вплив на державу князівських чвар і міжусобиць. Знаходимо також відомості про події в сусідніх з Руссю державах, зокрема, з Візантією.

Нестор літописець був надзвичайно освіченою людиною. Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у життілюдини?Книги вчать нас…., бо від книжних слів набираємося мудрості…

1. З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.
Похід Дарія на скіфів відбувся 514 чи 513 pp. до н. е. Яке це століття? Яка половина?
2. Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.
Скіфи вирішили не давати одразу відкритого бою, поступово відступаючи і відбиваючи персів, засипали криниці і джерела їхньому шляху, а також підпалили всю траву.
3. Поміркуйте, у чому цінність праці Геродота для вивчення минулого.
Геродот доволі детально описав подію, вказавши її назву, ворогуючі сторони, військову тактику, що привела до перемоги скіфів над персами.
1. Розгляньте карту й визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.
Головними героями війни були царські скіфи та скіфи-кочівники.
2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?
Карта показує території розселення скіфів, назви скіфських племен, межі Великої Скіфії, похід і відступ персів, назви сусідніх зі скіфами народів.
3. Складіть легенду до запропонованої карти.
Потрібно занести до легенди карти: території розселення скіфів (зелений і жовтий колір), назви скіфів (написи червоним кольором), похід і відступ персів (суцільні і пунктирні стрілочки), назви сусідніх зі скіфами народів (написи чорним кольором).
Нестор літописець був надзвичайно освіченою людиною. Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у житті людини?
Так.

Діємо: практичні завдання
1. Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» і визначте, яку історичну інформацію розповідає автор:
1. Про яку подію йдеться в тексті?
В тексті йде мова про заснування Києва: зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом.
2. Що можна дізнатися про народи, що населяли нинішню Київщину?
Київщину населяли поляни: коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — бо й до сих
братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях.
3. Про які заняття давніх жителів українських земель повідомляється?
Ловили вони звірину - були мисливцями
4. Поясніть, за допомогою яких історичних джерел можна підтвердити достовірність опису Нестора.
Достовірність опису Нестора можна підтвердити за допомогою інших писемних історичних джерел та історичних фактів:
- поява Києва;
- князювання і смерть Олега;
- війна з древлянами, загибель Ігоря і помста княгині Ольги, яка за допомогою птахів спалила головне місто древлян;
- прийняття Ольгою християнства;
- хрещення Київської Русі князем Володимиром;
- правління Ярослава Мудрого;
- зміна руських князів аж до Володимира Мономаха.

ІУ. Рефлексія.

Запитання і завдання на с. 90 заснування Києва.

I. Знаю й систематизую нову інформацію
Які етапи розвитку історичної науки виокремлюють?
Донауковий і науковий періоди.
Кого вважають першими істориками на українських землях?
Першими істориками на українських землях вважають монахів-літописців.
У чому полягає значення неупереджених історичних досліджень?
Неупереджені історичні дослідження є важливими тому, що вони додають нову наукову думку, теорію, гіпотезу до уже існуючих історичних досліджень.
Які особливості літописів як історичних творів?
Автори літописів збирали та досліджували всі наявні джерела: праці попередників-літописців та зарубіжних хроністів, Святе Письмо, розповіді про житія святих, усні перекази та легенди, долучали власні спостереження. Тож літописи є надзвичайно цінними джерелами для дослідження історії минулих часів. Літописці уміщували в тексти свої робіт історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Літописи можуть бути певною мірою необ'єктивними через можливу залежність їх автора від влади.

У. Оцінювання. Повідомлення дом. завд.

Вивч. § 15, вик. завд. ІІ на с. 90. Вивч.тези. За бажанням: виконати малюнок про історичного діяча або подію, яку важаєте важливою з вивченої теми.

II. Обговоріть у групі. – на дом. завд.

   Розгляньте ілюстрацію і поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.
Літопис Самійла Величка ХVІІІ століття поєднує в собі кілька видів історичних джерел - це, насамперед, писемне джерело, в також речове (власне сама книга), і зображувальне (ілюстрації в книзі) джерела.