Конспект уроку з трудового навчання з проекту "Торбинка для дрібничок" "Ознайомлення з будовою швейної машини. Виконання машинних строчок. Пошиття торбинки"

Проект: Торбинка для дрібничок

Основна технологія: технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом

Додаткові технології: технологія виготовлення вишитих виробів; технологія виготовлення аплікації

 

Урок   7, 8   Клас   ____   Дата____________ 

 

Тема уроку: Ознайомлення з будовою швейної машини. Виконання машинних строчок. Пошиття торбинки (із застосуванням машинних швів «зшивний» та «упідгин із закритим зрізом»)

Мета уроку:

۞ навчальна: ознайомлення учнів з будовою швейної машини з ручним приводом ПМЗ класу 2-М і будовою ручного привода;

۞  формування навичок керування швейною машиною без ниток і з нитками;

۞ виховання охайності, дбайливого ставлення до обладнання, свідомого виконання правил з техніки безпеки;

۞ розвиток наочно-образного мислення, просторової уяви; координації, точності рухів рук;

۞  профорієнтаційна – ознайомити з професією та формування інтересу до цієї професії.

Обладнання і матеріали: швейні машини; таблиці: «Правила безпечної праці», «Види швейних машин»

Методи навчання: розповідь і пояснення вчителя, бесіда, опитування, демонстрація, практична робота, спостереження, записування.

Основні поняття: будова швейної машини (основні частини, деталі та механізми), будова шпульного ковпачка, будова машинної голки.

Форми організації пізнавальної діяльності учнів:

• фронтальна - вивчення нового матеріалу, мотивація навчальної діяльності, вступний інструктаж;
• групова - повторення раніше вивченого матеріалу, закріплення нового матеріалу, практична робота, інструктаж.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь i навичок.

 

Хід заняття:

І.  Органiзацiйна  частина. 

Перевірка наявності учнів і готовності їх до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

• Назвіть елементи технологічного процесу (предмети праці, знаряддя праці і сама праця)
• Наведіть приклади ручних знарядь праці.  У яких технологічних процесах їх використовують?
• Назвіть типові знаряддя праці для ручної обробки різних конструкційних матеріалів. Для ручної обробки тканини.

Окрім ручних знарядь праці використовують технічні засоби. Сучасна техніка надзвичайно різноманітна.

• Наведіть приклади технічних засобів.
• Яке, на ваш погляд, їх основне призначення? (повна або часткова заміна ручної раці з метою підвищення її продуктивності)
• За якими ознаками можна поділити технічні засоби?

Учні  висувають різні  гіпотези, але в процесі дискусії доходять висновку, що всі технічні засоби можна поділити на певні групи і чітко визначають ознаки відмінності.

Результати проведеної роботи учні фіксують у зошиті у вигляді схем:

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

• До яких груп даної класифікації ви віднесете швейну машину?
• Для виконання яких технологічних операцій призначені швейні машини?

Швейні машини поділяють на побутові і виробничі (універсальні, спеціальні та ін.)

Швейні машини розрізняються за зовнішнім виглядом, формою окремих частин і навіть розташуванням деяких пристроїв. Не дивлячись на існуючу різноманітність, усі швейні машини мають подібну будову.

ІІІ.  Оголошення теми та мети уроку.

Будова та робота швейних машин.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Полегшує керування машиною  - привод. Він буває:

1.                   ручний
2.                   ножний
3.                   електричний

• Які, на ваш погляд, переваги має кожен з приводів?

 

Правила безпечної роботи на швейній машині

Санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи на швейній машині

Швейна машина – складний механізм, який потребує дотримання певних правил безпеки.

• Складіть правила техніки безпеки при роботі на швейній машині.
• Порівняйте їх з правилами, записаними в Інструкції

 

 

Мета роботи: ознайомлення із загальною будовою швейної машини, організація робочого місця, набування навичок керування швейною машиною без заправляння ниток

Обладнання:  швейна машина, папір, лінійка, простий олівець

1.                   Пуск і зупинка машини з ручним приводом. З’єднання ручного приводу з маховим колесом

Послідовність  виконання  роботи:

1. Важіль рукоятки введи в гніздо між приливами
2. Закріпи важіль заскочкою.
3. Повертаючи рукоятку від себе, простеж за обертом махового колеса. Спробуй добитися плавного і рівномірного обертання махового колеса.

2.                   Установлення машини на робочий і холостий хід

Послідовність   виконання  роботи:

І. Поверни фрикційний гвинт до упору від себе (вправо), притримуючи махове колесо рукою. (Машина установлена на робочий хід).

2. Повертаючи рукояткою від себе, обертай махове коле­со. Стеж за роботою машини.

3. Плавно зупини машину. Поверни фрикційний гвинт на себе (вліво), притримуючи махове колесо рукою. (Машина установлена на холостий хід). Поверни рукоятку приводу, щоб пересвідчитися, що рух від приводу не передається на махове колесо й інші механізми машини.

3.                   Пуск і зупинка машини

Послідовність   виконання   роботи:

1. Постав машину на холостий хід, повернувши фрикційний гвинт на себе (вліво).
2. Постав ноги на педаль, праву трішки попереду лівої.
3. Правою рукою поверни махове колесо на себе і, поперемінно натискаючи  ногами, коливай педаль. Руки поклади на платформу. Так працюй кілька хвилин, поки відчуєш, що махове колесо обертається рівномірно без ривків.

4. Перестань коливати педаль і правою рукою обережно притримай махове колесо.  Машина зупиниться.

5. Повтори кілька разів вправу на пуск, роботу і зупин­ку машини на холостому ходу.
6. Зніми ноги з педалі і постав машину на робочий хід, повернувши фрикційний гвинт від себе (вправо).
7. Поклади під лапку тканину і плавно опусти лапку за допомогою важеля.
8. Постав ноги на педаль і приведи в рух махове колесо машини. Стеж за правильним положенням рук і рухом тканини у напрямку від себе.
9. Плавно зупини машину.
10.               Повтори кілька разів вправу на пуск, роботу і зупинку машини на робочому ходу.

   4.  Виконання строчок без заправляння ниток в машину

Послідовність   виконання   роботи:

1. Постав машину на робочий хід.
2. Підніми лапку.
3. Голку постав у крайнє верхнє положення поворотом махового колеса на себе.
4. Під лапку поклади папір у смужку або в клітинку, складений удвоє.
5. Опусти лапку.
6. Ліву руку тримай під час шиття так, як показано на малюнку 74 підручника.
7. Ручку приводу постав у верхнє положення й рухом від себе повільно обертай її. Голка має проколювати папір точно по наміченій лінії.
8. У машині з ножним приводом приведи в рух машину за допомогою педалі.
9. Дострочивши до кінця лінію на аркуші паперу, зупини маши­ну. Підніми голку й лапку, звільни папір.
10.           Вправу повторюй доти, поки голка робитиме не проколи
    точно по наміченій  лінії.

Учням пропоную розглянути різні види машинних строчок і відповісти на питання:

• Як утворюється машинна строчка? (переплетенням двох ниток)
• Що уявляє собою машинна строчка? (послідовний ряд стібків)
• За допомогою якого пристрою ми можемо змінити довжину стібка?
• Спробуйте визначити серед запропонованих зразків правильні і неправильні строчки? У чому полягає їх неправильність?

Для виконання якісної строчки на швейній машині велике значення має правильне заправляння верхньої і нижньої ниток, тому що найменша неточність призводить до несправності в роботі машини.

• позначте цифрами послідовність заправляння верхньої нитки на картках:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Взяла Талантуся ниточку за самий кінчик і промовила: «Куди ниточка веде взнати я бажаю…»,

І пішла так по машинці до самого краю,

Та за нитконапрямляч (2) зачепилася,

Впала й між шайбами регулятора натягу (3) опинилася.

За виступ ниткопритягувальної шайби чіплялася,

На компенсаційній пружині (4) гойдалася.

У вушко ниткопритягача (5) не помітила як потрапила,

Два нитконапрямляча (6,7) її далі поквапили,

Нитку до самого вушка голки (8) направили.

Ось так Талантуся верхню нитку й заправила.

Якість строчки залежить і від правильного натягу ниток. Для цього слугують регулятори натягу. Принцип роботи регуляторів натягу верхньої нитки в різних машинах за­галом однаковий. Розрізняються вони лише за конструкцією окремих деталей:

Регулятори натягу верхньої нитки

Верхню нитку пропускають між шайбами натягу, розмі­щеними на шпильці. Притискуються шайби конічною спі­ральною пружиною. Пружина фіксується гайкою, яка накручується на шпильку.

Натяг нитки регулюють тільки за опущеної лапки. Повертаючи шайбу за годинниковою стрілкою, її натиск збільшується, проти годинникової стрілки - натиск змен­шується, отже, нитка натягнута слабше.

Неправильна строчка

 

                        Верхня нитка натягнута

                             слабше нижньої

Будова машинної голки.

Учням пропоную розглянути кілька машинних голок, які знаходяться у них на партах та відповісти на питання:

• Чим будова машинної голки відрізняється від звичайної ручної?
• Які відмінності між собою мають машині голки?

             Вушко Довгий жолобок Номер голки         Колба

 

 

 

 

Машинна голка складається із колби для закріплення голки  голководі, леза з вістрям на кінці, біля якого міститься вушко, в яке заправляють нитку. Вздовж леза голки проходять два жолобки - довгий і короткий. Довгий жолобок оберігає нитку від перетирання під час проходження її крізь тканину. Короткий жолобок призначений для утворення петлі з верхньої нитки.

Машинні голки бувають різної товщини. Залежно від тов­щини голка має відповідний номер. Номер вказується на колбі. Чим більший номер, тим товща голка. Голку і нитки добира­ють залежно від товщини тканини, яку використовують.

Будова шпульного ковпачка. Заправляння нижньої нитки в машину

Для заправляння нижньої нитки в машину і регулювання її натягу використовують шпульний ковпачок, в який вставляється  шпулька  з  намотаною  на  неї  ниткою. Він складається з пластинчастої пружини, яка кріпиться до корпусу шпульного ковпачка гвинтом - регулятором натягу нижньої нитки.

Чим щільніше притиснута пружина до ковпачка, тим тугіше натягнута нитка. Натяг нитки посилюється поворотом гвинта   за   годинниковою   стрілкою,   а   послаблюється поворотом проти годинникової стрілки.

         Установочний палець  Корпус шпульного ковпачка

        Косий                                                                                                      

 

 

 

 

 

Косий проріз під пружиною слугує для виводу нитки зі шпульки назовні. Для установлення шпульного ковпачка в машину слугує заскочка.

Установочний палець закріплює шпульний ковпачок у човниковому пристрої

                                        Паз накладного кільця

 

 

 

 

 

 

        Центровий стержень 

Перегляд анімаційного слайду «Утворення машинного стібка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета роботи: ознайомлення із загальною будовою швейної машини, правильна організація робочого місця, набування навичок керування швейною машиною без заправляння ниток

Обладнання:  швейна машина, котушка з ниткою, тканина

1.                   Заправляння верхньої нитки в машину.

Послідовність   виконання   роботи:

1. Установи голку в крайнє верхнє положення, повернувши махове колесо на себе. Пам’ятай, що ноги під час заправляння нитки повинні бути зняті з педалі.
2. Котушку з нитками надінь на котушковий стержень на рукаві машини.
3. Протягни нитку вліво й пропусти її через проріз нитконапрямляча.

4. Підведи нитку із тильного боку під регулятор натягу верхньої нитки, протягни її між шайбами.
5. Заправ нитку за компенсаційну пружину.
6. Протягни нитку через вушко ниткопритягача рухом на себе.

7. Протягни нитку вниз і заведи за гачок нитконапрямляча.

8. Заведи нитку за гачок нитконапрямляча на голкотримачі.

9. Утягни нитку у вушко голки рухом справа наліво Залиши вільний кінець нитки завдовжки 8... 10 см.

    2.  Заправляння шпульки в шпульний ковпачок

Послідовність   виконання   роботи:

1. У ліву руку візьми шпульний ковпачок так, щоб уста­новочний палець був зверху.
2. Пальцями правої руки візьми шпульку так, щоб нитка була намотана у напрямку на себе. (Пам'ятай,якщо шпульку встановити навпаки, то під час шиття рватиметься нитка).

3. Установи шпульку в ковпачок.
4. Нитку заведи в косий проріз корпусу.
5. Протягни нитку під пружину натягу.

6. Виведи нитку зліва в проріз на кінці пружини.  Перевір, щоб нитка виходила зі шпульного ковпачка з певним натягом.

Установлення шпульного ковпачка в машину

Послідовність   виконання   роботи:

1. Установи голку в крайнє верхнє положення.
2. Відсунь засувну пластину на платформі машини.
3. Пальцями лівої руки візьми заправлений шпульний ковпачок за заскочку і надінь його на центровий стержень корпусу човника до упору.
4. Стеж, щоб палець шпульного ковпачка увійшов у паз накладного кільця. Якщо при цьому легенько клацнуло, то ковпачок із шпулькою встановлено правильно.
5.  Закрий засувну пластину.

6. Виведи нижню нитку нагору. Для цього лівою рукою притримуй кінець верхньої нитки, не натягуючи її. Повер­тай махове колесо на себе, щоб голка увійшла в голкову пла­стину і вийшла з неї. Після цього лівою рукою потягни нит­ку і кінець нижньої нитки вийде наверх.
7. Кінці обох ниток відведи за лапку.

3.  Виконання строчок на машині із заправленими нитками

Послідовність   виконання   роботи:

1. Склади тканину вдвоє, підклади її під лапку і проколи голкою. Опусти лапку.
2. Обертаючи рукоятку приводу, приведи в рух махове колесо. Виконай строчку. Стеж, щоб строчка була рівною.
3. Проший кілька паралельних строчок, намагаючись виконувати їх якомога рівніше.
4. Зупини машину, підніми голку, підніми лапку, відведи тканину вліво й обріж нитки, залишаючи кінці ниток завдовжки 8...10 см.

б. Закріпи строчку. Для цього потягни за нижню нитку, і коли з вивороту з'явиться петля верхньої нитки, підхопи її кінчиком голки або шпильки й витягни на виворітний бік. Кінці ниток зв'яжи два рази, притягнувши нитки ближ­че до тканини, а кінці, що залишились, обріж ножицями.

VІІ.  УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

Кожний учень отримує для самостійної роботи таблицю.

№ з/п	Назва частини швейної машини	Назва деталей, механізмів
	Платформа
	Стояк
	Рукав

Взаємоперевірка.

Фронтальне опитування.

Назвіть позначені на малюнку деталі швейної машини та частини шпульного ковпачка

 

 

 

VІІІ.   Підсумок заняття

Підводячи підсумки практичної роботи, учитель визначає учнів, які акуратно і старанно виконували розкроювання, оцінює результати роботи.

ІХ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Підготувати інструменти і матеріали для виконання машинних швів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ШВЕЙНІЙ МАШИНЦІ №1

 

1.                   ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

 

1.1. Правильно одягніть спецодяг. Волосся обов'язково приберіть під косинку. Не допускайте звисаючих кінців галстуків, фартухів та ін.

1.2. Перевірте надійність заземлення електричної швейної машинки.

1.3. Ретельно підготуйте своє робоче місце до безпечної роботи.

1.4. Уважно вислухайте вчителя й отримайте завдання на урок.

1.5. Підготуйте до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись у їх справності.

1.6. Перед роботою переконайтеся у відсутності на лінії шва голок та шпильок.

1.7. Забороняється розпочинати роботу без дозволу вчителя.

 

2.                   ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

2.1. Під час практичної роботи учні виконують тільки ті види робіт, які доручив учитель.

2.2. Використовуйте справний, добре налагоджений інструмент.

2.3. Використовуйте інструмент за призначенням. Інакше можна не тільки зіпсувати його, але й отримати травму.

2.4. Не нахиляйтеся близько до обертових частин.

2.5. Не тримайте пальці рук занадто близько до лапки, щоб голка їх не проколола.

2.6. Не відволікайтесь під час роботи і не відвертайте увагу інших.

2.7. Утримуйте робоче місце в чистоті.

2.8. Дбайливо ставтесь до устаткування, приладів, інструментів.

2.9. Інструменти загального користування беріть із дозволу вчителя і відразу після користування повертайте їх.

 

3.                   ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

3.1. Упорядкуйте робоче місце, приберіть деталі, матеріал, сміття, відходи.

3.2. Приведіть інструменти у справний стан.

3.3. Старанно приберіть робоче місце.

3.4. Покладіть інструменти в порядок, установлений учителем.

3.5. Приведіть до ладу свій одяг і залиште майстерню з дозволу вчителя.

3.6. Після виходу учнів чергові розпочинають прибирання приміщення.

Обладнання швейної машини з ручним приводом

1.                   Побутова швейна машина ПМЗ класу 2-М має платформу, на якій розміщений рукав 6, ліва частина якого називається голівкою 5, а права — стояком 13. У верхній частині стояка розміщене махове колесо чи маховик 8. Машина приводиться в рух за допомогою ручного привода 11.
2.                   Щоб  приступити  до  роботи  на швейній  машині,  потрібно  установити  її  на  робочий  хід  за  допомогою фрикційного гвинта. Якщо при обертанні махового колеса рухається голка — це робочий хід, на холостому ходу — обертається махове колесо, а голка залишається нерухомою.
3.                   Усередині рукава швейної машини розміщений головний вал, який приводить у рух усі механізми, крім лапки. Лапка опускається і підіймається за допомогою важеля підйому лапки 15
4.                   На фронтальній дошці 16 є важіль ниткопритягача 17, регулятор натягування верхньої нитки 18. Під фронтальною дошкою проходить голководій із голкотримачем.  Котушку з нитками № 50 чи № 40 ставлять на котушковий стержень 7

5. Стержень 12 знаходиться на платформі машини. Біля махового колеса розміщена моталка 9 для намотування ниток на шпульку (нижня нитка). Човник розміщений під платформою, його видно, якщо відсунути голкову пластинку 4

6. Під голковою пластинкою 4 розміщений двигун тканини (рейка). Потрібну довжину стібка встановлюють за допомогою регулятора довжини стібка 14

7. Щоб приступити до роботи на швейній машині, потрібно встановити її на робочий хід, привести у робоче положення ручний привод, заправити нижню і верхню нитки, встановити довжину стібка

8. Найменша  неточність  призводить  до  неполадок  у  роботі  машини,  тому  потрібно  дотримуватися  такої послідовності під час підготовки нитки до шиття та використання шиття:

•        підняти голку і ниткопритягач у верхнє положення;  
•        підняти лапку;  
•        заправити нижню нитку;  
•        заправити верхню нитку;  

на початку шиття:  

•        підкласти під лапку тканину;  
•        проколоти її голкою;  
•        натягнути кінці ниток;  
•        опустити лапку;  

під час шиття:  

•        крутити рукоятку привода від себе;  
•        направляти нитку так, щоб помічена лінія строчки була між ріжками лапки.  

Увага! Під час роботи не можна тягнути чи підштовхувати тканину, інакше може зламатися голка.

Після виконання роботи: підтягнути голку; підняти ниткопритягач; підняти лапку; відтягнути тканину і обрізати нитки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коротка  історія швейних машин

 

Ручні швейні машинки з'явилися близько двохсот п'ятдесяти років тому і не були механізмом зовні схожим на сучасний. Перший патент на винахід швейної машини був виданий англійцеві Чарльзу Вейзенталю в 1755 році, який отримав патент на голку, яку можна використовувати для швейного механізму. Машина ж так і не була створена. Пройшло ще 34 роки до винаходу англійця Томаса Саїнта, який і вважається першою справжньою швейною машиною. У 1790 винахідник запатентував машину, в якій шило робило отвір у шкірі і дозволяло голці проходити через неї. Критики вказували на те, що цілком можливо, що Саїнт лише запатентував ідею і найймовірніше, що сама машина так ніколи і не була побудована. У 1880-их була зроблена спроба відтворити машину по малюнках Саїнта і виявилось, що вона не працюватиме без значної модифікації.

Історія переноситься до Німеччини, де близько 1810 року, винахідник Бальтазар Кремс винайшов машину для пошиття кашкетів. Жодної точної дати не можна вказати, оскільки Кремс свої винаходи не запатентував. На початку 19-ого століття Австрійський кравець Джозеф Мадерспергер винайшов ряд механізмів і отримав патент в 1814 році. Він працював над винаходом до 1839 року на допомогу надану австрійським урядом, але так і не зумів зібрати воєдино всі елементи в одній машині і, кінець кінцем, помер убогим . Ще два винаходи були запатентовані в 1804 році: перший у Франції Томасом Стоуном і Джеймсом Хендерсоном – машина, яка намагалася копіювати ручне шиття, другий -  Скоттом Джоном Дунканом - машина для вишивки, що використовувала безліч голок. На жаль, нічого не відомо про долі цих винаходів.

У 1830 році французьким урядом був виданий патент та замовлення на виготовлення партії машин для пошиття військової форми Бартоломі Тімонье. До 1940-го року була побудована невелика фабрика, що налічувала 80 машин. Але розгнівані кравці, які шили вручну, розгромили фабрику, знищивши всі машини. Тімонье з новою моделлю машини виїхав до Англії, де заснував першу фабрику з виробництва одягу. На жаль, він прогорів і помер убогим в 1957 році.

У 1833 американський квакер Уолтер Хунт винайшов першу машину, яка не пробувала копіювати ручне шиття, а мала майже той же вигляд, що і всі наступні швейні машини, тобто голку з отвором на кінці і дві шпульки. Недоліком її було те, що вона шила лише прямо і невеликий відрізок тканини. Через дев'ять років його співвітчизник, Джон Гріноуг, винайшов робочу машину, в якій голка повністю проходила через тканину. Хоча модель була зроблена і показана, в надії на продаж її швейним магнатам, але нею ніхто не зацікавився. У 1845 році американець Еліас Хоу отримує патент на першу машинку з човниковим механізмом. Якщо вам буде цікаво, як виглядала і як працювала ця машинка, то цей тип машин можна і зараз зустріти у деяких бабусь, їх в народі називають по імені виробника "Поповкой".

Виготовлялися вони в майстерні купця Попова під маркою "Singer", "Подружжя Попови","Singer і Попов". Човник рухався уздовж машини, голководій - квадратного перетину, регулювання натягнення нитки було найпримітивнішим. Як правило, в човнику нитка проходила через дірочки і чим більше, тим сильніше було натягувавання. Треба сказати, що при всіх своїх недоліках ці машини служать людям і понині. Дуже часто їх використовують при пошитті товстих шкір (ременів) і брезенту. До недоліків можна віднести низьку швидкість зшивання та погане регулювання натягу нитки.

Корінна зміна в конструкції машин відбулася у 1850 році, коли відразу три винахідники Вільсон, Гіббс і Зінгер запатентували нові конструкції. Найбільш вдалою машиною виявилася машина Зінгера з так званим «човником, що коливається». Суть винаходу - човник став ходити не уздовж машини, як раніше, а здійснював дугоподібний рух упоперек станини машини. Одночасно з цим змінився вид човника, він став зручнішим для проходження через нього нитки, а також  більш досконалим стало регулювання натягу нитки. Нитка човника регулювалася пружиною, а верхня нитка регулювалася чашечками нитконатягувача. У 1854 році в Нью-Йорку Ісааком Зінгером спільно з Едуардом Кларком було створено товариство "І. М. Зінгер і К^о", а в штаті Нью-Джерсі заснований завод з виробництва швейних машин. Підприємство росло і розвивалося. Секрет успіху полягав не тільки в популярності самої продукції, але і в запровадженні новаторських ринкових стратегій. Унікальна на ті часи система продажів у розстрочку дозволила компанії до 1863 року завоювати світову популярність і лідерство.

Наприкінці 19-го століття був справжній бум з виробництва і продажу швейних машин. Багато відомих фірм з'явилися саме в цей час. У Німеччині це "Pfaff", "Veritas","Kaizer" і декілька тепер невідомих фірм. На заводі Вітенберга збиралися американські Зінгери (У післявоєнний час з 1948 р.) . Що згодом привело до загальноприйнятої помилки щодо фірми "Singer & K", як німецької компанії. Одним з найбільших філіалів цієї транснаціональної компанії до першої світової війни, був Подольський філіал в Росії. З 1904 по 1914 рік на ньому було виготовлено і зібрано близько 600 тисяч швейних машин різних класів. Після революції підприємство націоналізували і продовжували випускати ті ж машинки, що і до революції, але під іншими назвами, спочатку "Госшвеймашина", потім "ПМЗ". Після другої світової війни "Singer" на території СРСР, у чистому вигляді більше не випускалися. Були випущені: в Орші типа "Singer" 115 кл. - "Орша"; у Подольську - "ПМЗ-2", скопійовані з фінської "Tikka", довоєнної розробки фірми Зінгер.

Тривалий час зберігалися філіали в багатьох країнах світу, на базі цих філіалів виникло безліч інших відомих фірм, особливо в країнах колишнього соцтабору. Це особливо помітно, якщо уважно розглядати вузли і механізми побутових машин соцкраїн, які в своїй більшості дуже схожі на "Singer" 15 класу. Мабуть найцікавіші свої розробки впровадили чехословацькі умільці. Деякі моделі "Лади" до цих пір вражають витонченістю і неординарністю інженерної думки. Можна навіть сказати неперевершеним, на рівні механіки, інженерним опрацювання всіх вузлів і механізмів машини. Слід також відзначити деякі справді вдалі (наприклад Коламбія) моделі німецької фірми "Veritas" і "Konler". Дуже непогані угорські машинки "Panonia". І, звичайно, не можна не згадати про надійних і простих польських "Radom".

Що ж до "Singer". В даний момент величезна промислова імперія зазнає збитки, особливо після недавньої покупки фірми "Pfaff" в Німеччині і концерну "Подольськ" в Підмосков’ї. Не допомогла їй і продаж свого філіалу на Тайвані. Давню фірму тіснять по всьому фронту молодші( відносно) азіатські фірми. Лідером з продажу на сьогодні є японська фірма "Brother", відома в Росії ще під назвою "Чорі". Заснована у 1908 році, фірма з 1934 року випускає побутові машинки. До 1995 року фірма випустила 30 мільйонів швейних машин. Основні філіали фірми на Тайвані і у Китаї. Швейні машини фірми "Brother" відрізняє простота в експлуатації, технічному обслуговуванні і наявність моделей на будь-який смак і гаманець. В даний момент фірма робить акцент на здешевлення своєї продукції. Найбільший парк продукції відноситься до не дуже якісних, але  дешевих, за західними мірками, моделей машин типу "мильниця". Ці машини прості, але позбавлені деяких потрібних функцій, наприклад,  регулятора тиску лапки на тканину. Так само у багатьох моделей багато слабких місць в їх конструкції, що веде до частих поломок. Надійніші, хоч і не набагато дорожчі, машинки фірми "Janome". Вони чудово зарекомендували себе на російському ринку і мають постійний і невщухаючий попит. Заснована у 1921 році фірма на даний момент випускає більше 280 моделей швейних машин і є провідним виробником машин з комп'ютерним управлінням. Машини цієї фірми, а особливо серію My Style, їх відрізняє висока надійність, безшумність у роботі і простота в обслуговуванні.

На заводах фірми "Janome" випускаються і машини інших відомих фірм таких як німецькою "Pfaff", машинки класу "Hobby", швейцарської фірми "Elna" і інших. Розповідь про японські компанії не можна завершити не розповівши ще про двох відомих виробників швейних машин "Toyota" і "Jaguar". На даний момент обидві фірми розгубили завойовані раніше позиції, їх машинний парк невеликий, але є цікаві моделі і у цих фірм. Так,  машинки фірми "Toyota" часто перевершують всіх своїх конкурентів за якістю виготовлення, а фірма "Jaguar" заявила про створення першої Онлайнової машинки, що підключається до Інтернету. Що ж стосується ще недавно знаменитих європейських фірм, таких як "Huscvarna", "Eina" або ще з десяток інших, то видно їм доведеться поступитися агресивній і умілій політиці японських фірм. "Husqvarna" робить машини витончені, красивого, вишуканого дизайну, але вони зовсім не підлягають ремонту, з малим терміном експлуатації,  складні і дорогі в обслуговуванні. Машини інших європейських фірм, при їх відносно гарній  якості, відрізняє непомірно висока ціна, що часто веде до падіння попиту на них.