Конспект уроку з українознавства для 1-го класу на тему: "Український дитячий фольклор".

Конспект уроку з українознавства, 1 клас

Епіграф: Кожен повинен пізнати свій народ і в народі пізнати себе

Г.С.Сковорода

Тема: Український дитячий фольклор

Мета: дати уявлення про українські колискові пісні, види колисок; вчити користуватися малими фольклорними формами: забавлянками, прозивалками, мирилками, дитячими іграми; розвивати мовлення учнів, образне та асоціативне мислення, творчі здібності, вміння знаходити спільну мову з дітьми різних вікових категорій; виховувати любов і повагу до традицій українського народу, його історичних надбань, знань та звичаїв, почуття доброти, дружби, співпраці.

Обладнання: мультимедійна дошка, слайди «Українська народна колиска», слайд «Розгадування кросворда», відеозаписи українських колискових, аркуші паперу формату А4, кольорові фломастери.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Знову день почався, діти,

           Всі зібрались на урок.

           Тож пора нам починати,

           Кличе в подорож дзвінок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Доброго дня, діти! Сьогодні дзвінок покличе нас у країну українського дитячого фольклору. Можливо, вона саме така, як у цьому відеоролику.

Перегляд відеоролика, в якому звучить колискова «Ніченька іде»

Вчитель: - Діти, що ж це за пісенька щойно прозвучала? (колискова)

- Звідки ви про колискову вперше дізнались?

- А хто вам її співав?

- Отже, ви вже, мабуть, зрозуміли, про що сьогодні піде мова на уроці.

ІІІ. Визначення теми і мети уроку

Учні визначають тему і мету уроку разом з учителем

Вчитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося не тільки з українськими колисковими піснями, а й з іншими видами дитячого фольклору: забавлянками, прозивалками, мирилками, дитячими іграми. А допоможуть нам у цьому підготовлені учні 5 класу.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель: -Пригадайте, які істоти з рідного природного довкілля згадуються у відомих вам колискових. (котик, голуб)

- Як ви гадаєте, чому саме вони? Який стосунок ці істоти мають до сну? (котик муркоче, голуб туркоче, ці звуки заспокоюють і заколисують)

- Послухайте колискову і скажіть, хто в ній допомагає заколисати дитятко. Якщо слова пісні вам відомі, долучайтеся до її виконання.

Співають дівчатка 5 класу:

Ой, баю, мій баю,

Котка заспіваю,

А-а-а,

Щоб дитятко спало,

Горенька не знало,

А-а-а,

Щоб дитятко спало,

Щасливим зростало,

А-а-а,

Щоб дитятко спало,

Здоровим зростало,

А-а-а.

Вчитель: - Яка ж тваринка згадується в колисковій? (котик)

- А зараз - слово моїм помічникам-п`ятикласникам

V. Вивчення нового матеріалу

1. Комбінована лекція з елементами бесіди

1-й учень: Народилася дитина. Якою вона стане в цьому житті? Чи зможе виявити себе багатою особистістю, здатною співчувати, допомагати іншому? Звернення до національної культури є запорукою вирішення поставлених питань.

2-й учень: Адже українська національна культура - це чарівний світ маминої пісні, рідна мова, казка, легенда, загадка, що містить закодовану інформацію про історію, розвиток, стосунки та ідеали людей. І вперше таку інформацію дитина отримує від мами, слухаючи її колискову.

3-й учень: В ній вчувається глибока задушевність, чутливість, надія на майбутнє здоров`я дитини, її щасливу долю.

Спи, дитя, в колисочці,

як угорок в долиноньці.

Щоби спало, не плакало,

щоби росло, не боліло:

ні голівка, ні все тіло.

Щоби личко не марніло,

щоби росло на потіху,

а добрим людям на послугу.

Вчитель: Часто в колисковій постають образи казкових персонажів. Це персоніфіковані образи дрімоти та сну, які перетворились на привабливі поетичні образи, наділені людськими якостями.

- А якими ви їх уявляєте? Намалюйте, будь ласка. В цьому вам зараз допоможе колискова пісня. І-й варіант малюватиме Дрімоту, а 2-й - Сон. Тільки є одна умова: малювати треба швидко. Як тільки пісня закінчиться, припиняєте малювання і показуєте свій малюнок.

2. Малювання Дрімоти та Сну під час прослуховування колискової пісні «Ой ходить сон коло вікон».

Діти демонструють свої малюнки і пояснюють, чому уявили персонажів саме такими.

Вчитель: - А чи хотіли б ви, щоб до вас прийшли такі персонажі? Могли б вони вас заколисати?

- А зараз ви побачите ще одного казкового персонажа з колискової. Це - Сонько-Дрімко.

Діти дивляться відео «Сонько-Дрімко».

Вчитель: - Для чого кличуть Сонька-Дрімка? (щоб він приспав дитину)

- А куди зазвичай клали немовлят спати? В чому їх заколисували? (в колисці)

3. Продовження комбінованої лекції

1-й учень: Важливим атрибутом дитячого життя визнавалася колиска. З давніх-давен існував звичай: вийшлу з ужитку колиску ніколи не викидали, доки в оселі жили люди. Її виробляли з клена, калини, ясеня, щоб діти були дужими та співочими; прикрашали мальованими бильцями та шовковими вервечками.

Демонстрація слайдів із зображенням колиски

Люлі-люлі-люлечки,

Шовковії вервечки,

Мальовані бильця,

Заколишу чорнобривця.

2-й учень: З колискою пов`язані деякі повір`я та обряди. Так в Україні забороняють гойдати порожню колиску, щоб не захворіла, а часом і не померла дитина, а на щастя, на здоров`я в неї кладуть різні предмети.

Вчитель: - А які ще заборони, пов`язані з немовлям, ви знаєте?

3-й учень: Колискові пісні дуже різноманітні тематично і сюжетно: тут і думки, почуття матері до дитини, роздуми про долю, відображення уявлення про добро і зло. Колискова допоможе заспокоїти дитину, розрадити її, заколисати до сну.

1-й учень: Але спілкування немовляти з дорослими не вичерпується лише колисковими. Воно поглиблюється також забавлянками, які є поєднанням пісеньок, віршиків із певними рухами, вправами і покликані фізично зміцнити дитину та розвинути її емоційно. Дитина іноді не розуміє маминої мови, але вчиться розпізнавати звукову оболонку слів, душею відчувати їхню красу, бо реагує на неодноманітність маминої мови.

2-й учень: Забавлянки виконували, щоб забавити дитину, купаючи її, гойдаючи в колисці, навчаючи стояти, ходити, рахувати, виконувати певні господарчі дії. Наприклад, цю забавлянку співають під час купання дитини.

Виконують дівчатка 5 класу:

Купалися ластів`ята

та в чару-водиці,

щоб були ми білотілі

та ще й білолиці.

У любисточку купали,

живу воду наливали,

щоб здоров`я тіло мало,

лиха-горенька не знало.

3-й учень: Навчаючи дитину ходити, примовляють:

Дибки, дибки,

Ходить котик по лавочці,

Водить кішку за лапочки,

Водить кішку за лапочки,

Диб, диб, диб.

1-й учень: Постукуючи дитині по підошві, казали:

Кую, кую ніжку,

Поїду в доріжку,

Куплю черевички,

Ніжки невеличкі.

Вчитель: А зараз разом з учнями 5 класу ви навчитесь виконувати забавлянки. Вставайте з-за парт і сідайте колом на килимі. Намагайтесь повторювати слова і рухи за своїми старшими товаришами.

VІ. Виконання практичних завдань

1. Інсценізація забавлянок

Виконують хлопці 5 класу, імітуючи удари молоточка по підошві взуття, почергово змінюючи ногу:

Куй, куй, ковальок,

Підкуй чобіток

На маленьку ніжечку

За копійочку.

Ой кували ковалі:

І великі, і малі.

А старого коваля

Посадили на коня.

(Повторити ще 2 рази, щоб діти запам`ятали)

Вчитель: А цю забавлянку говорять, плескаючи з дитиною в долоні:

Ладі, ладусі,

Де були?

- В бабусі.

- А що їли?

- Кашку.

- А що пили?

- Бражку.

- А що на закуску?

- Хліб та капустку.

Кашка масленька,

Бражка п`яненька,

Бабуся старенька.

Гай, гай, полетіли, (рухи руками вгору)

На голівоньку сіли (руки поклали на голову)

Ладки, ладки, (плескання в долоні до кінця забавлянки)

Побилися бабки,

За кого, за кого?

За Іванка малого.

(Повторити ще 2 рази, щоб діти запам`ятали)

Вчитель: - Ну от і рученята розім`яли. А зараз підніміться, станьте колом і скажіть, в які народні ігри ви граєте? («В гусей», «Піжмурки», «Квач», «Гілка», «Хустинка», «Земля, вода, небо», «Сірий кіт», «Квочка»).

- А хто знає, як грати в гру «Кіт і миша»? То давайте зіграємо!

2. Гра в «Кіт і миша»

(Діти стають в коло, тримаючись за руки. Обирається один учасник - «кіт», він стоїть поза колом, і другий - «миша», він всередині кола. Кіт питає: «Мишка, мишка дома?» Всі відповідають: «Дома!» Кіт: «А що вона робить?» Всі: «Спить!» Кіт: «Можна її розбудить?» Всі: «Можна! Мишко, мишко, уставай, умивайся, з котиком привітайся! Раз, два, три, котик мишку лови!» На цих словах діти піднімають руки догори, випускаючи мишку з кола. Кіт намагається її наздогнати, щоб потім вона виконувала роль кота. Але коли мишка заскочить в коло, і учасники опустять руки, то кіт знову виконує свою роль, а мишку обирають з-поміж інших учасників, і гра продовжується).

Вчитель: Добре пограли, весело. Але іноді трапляються і сварки під час гри.

Про такі випадки нам знову розкажуть п`ятикласники. А першокласників прошу повернутися на свої місця за партами.

2-й учень: В процесі гри іноді виникали суперечки, сварки, коли дитина емоційно реагує на все, що відбувається в її товаристві. Так утворилася «прозивалка» - своєрідна форма самовираження, реакція на образи, жести, гримаси, дії. У них висміювали боягузів, хвальків, неохайних, неповоротких, невмілих, плаксунів, мазунів.

3. Інсценізація прозивалок учнями 5 класу (ролі виконують 4 хлопці: роль Антона і кози, Назара і поросяти)

Антон козу веде,

Антонова коза не йде.

Він її удою,

Вона його гузою,

Він її віжками,

Вона його ріжками.

В понеділок орав,

У вівторок плуг поламав,

В середу волів погубив,

В четвер шукав,

В п`ятницю знайшов,

В суботу додому пішов.

 

Назарка, Назар

Пішов на базар,

Купив порося,

Воно вирвалося.

Вчитель: - Кого висміюють ці прозивалки? (Антона і Назара)

- Які їхні риси викликають сміх? (нетямущість та незграбність)

3-й учень: Але не довго триває сварка. Через деякий час діти, промовляючи «мирилки», знаходили спільну мову.

4. Інсценізація мирилки (пара дівчаток і пара хлопців):

Тобі яблучко, мені грушка,

Не сварімося, моя душко.

За мізинчик візьмись,

Більше, любий (люба), не сварись.

Раз, два, три,

Разом станемо до гри.

Мир-миром...

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні.

Вчитель: - Діти, а які вам мирилки відомі? (діти зачитують)

- А чому вони вас навчають? (доброзичливості, чемності, вмінню розв`язувати конфлікти, а інколи і запобігати їм).

- А чому вас навчають народні ігри? (кмітливості, спритності, організованості). - Отже, різноманітні дитячі ігри, забавлянки, мирилки є засобом виховання кмітливості, спритності, організованості, сприяють розумовому, емоційному, фізичному розвитку дитини. А тому слід не тільки пам`ятати про них, а й використовувати на дозвіллі.

VІІ. Закріплення набутих знань

Вчитель: - То з якими жанрами українського дитячого фольклору ви сьогодні познайомились? (колисковими, забавлянками, прозивалками, мирилками)

- Спробуємо перевірити, що вам запам`яталося.

   1. Вправа «Асоціативний кущ»

      Учні повинні назвати якомога більше слів, що виникають   

       від асоціації з колисковими піснями, забавлянками, мирилками.

2. Бліц-опитування

1.  Хто найпопулярніший персонаж колискових? (кіт)

2.  Для чого потрібні забавлянки? (щоб забавити дитину)

3.  Які побажання дитині висловлюються в колискових? (здоров’я, розуму, щастя)

4.  Коли  використовувались забавлянки? (купаючи дитину, гойдаючи в колисці, навчаючи стояти, ходити, рахувати, виконувати певні господарчі дії)

5.  Як треба промовляти мирилки? (одночасно з тим, з ким миряться, тримаючись за мізинчики)

6.  Яку функцію виконують колискові, крім присипляння, заспокоєння дитини? (передають мову, досвід, тепло рідного дому, почуття захищеності)

7.  Що зазвичай висміюють у прозивалках? (негативні риси людей)

VІІІ. Рефлексія

Розгадайте кросворд (усно, слайд на мультимедійній дошці)

Вчитель: Запам’ятайте,  що  колискові пісні,  забавлянки,  ігри,  прозивалки, мирилки  можна  назвати  одним  словом – фольклор. 

На сьогодні це все. Подякуймо учням 5 класу за допомогу на уроці (усі: дякуємо!) і до зустрічі на наступному  уроці! А наш урок завершено. До побачення!

 

 

 

Список використаних джерел

1. Король О.В. Методика викладання українського народознавства в школі: Навчально-методичний посібник. - К.,1998. - с. 568.

2. Кравець О.В. Звичаї українського народу: історичний етнографічний нарис. - К., 1996. - с. 37 - 42.

3. Мережа інтернет. Аналіз колискових пісень.

4. Мережа інтернет. Блог вчителя української мови та літератури Сітухи Валентини Володимирівни. Народні колискові пісні. Колискова пісня в житті дитини.

5. Олексієнко Ж. М. Всі ми родом із дитинства. – Позакласний час № 9 - 11. 2011. – с. 5 – 6.

6. Шевченко О.Є., Чайковський Б.Й. Веселі вірші: вірші, пісеньки, забавлянки, байки, небилиці, прозивалки, мирилки, лічилки : Для молодшого та середнього шкільного віку. - К. : Школа, 2003. - с. 97 - 125.

7. Щербакова К. Й., Григоренко Г. І. У сім`ї росте дитина. – К.: Освіта, 1995. – с. 240.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Колиска опорна

Колиска підвісна