Конспект уроку з української літератури "Богдан-Ігор Антонич. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги»."

Розгорнутий конспект уроку з української літератури № 2

Урок

Клас: 11

Дата:

         Тема: Богдан-Ігор Антонич. Поезії «Зелена Євангелія», «Дороги». Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.

Мета уроку:

- проаналізувати вірші Б.-І.Антонича з метою вивчення особливостей творчої манери поета;

- розвивати мовлення,  образне мислення учнів;

- сприяти вихованню високих моральних почуттів.

 Тип уроку: комбінований

 Методи та прийоми: слово вчителя, бесіда, тестові завдання, «Мікрофон», творча робота; евристичний, пошуковий.

Обладнання: тести, портрет Б.-І.Антонича.

Література: Антонич Б.-І. Твори. – К.: Дніпро, 1998р. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич: нарис життя і творчості. – К., 1991р.

Хід уроку

                                                     І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами

                                                     краси помильні судді і відважать смуток,

                                                діапазон, п’яніння, думку, слова гаму,

а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.

Богдан-Ігор Антонич.

I. Організаційний момент. (3 хв.)

1. Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

– Любі друзі! Приємно знову зустрітися з вами. Бачу, що на уроці присутні всі учні класу.

2. Створення сприятливої атмосфери для роботи на уроці.

– Поверніться один до одного, посміхніться своєму однокласникові і почнемо працювати.

3. Перевірка домашнього завдання (поезія «Вишні» напам’ять).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

2.1. Слово вчителя. (5 хв.)

– Діти. Сьогодні я хочу почати наш урок з фронтального опитування на  повторення вивченого. Будьте уважні, слухайте мої питання.

1. Поясніть, як ви розумієте мотив «поганства» у збірці Б.-І.Антонича «Три перстені». (Орієнтовна відповідь: це мотив захоплення людини красою природи).

2. З’ясуйте роль образу сонця в збірці Б.-І.Антонича «Три перстені». (Орієнтовна відповідь: це світло, до якого всі повинні плинути. Воно дає життя і сили всьому живому. Вся природа радіє, цвіте, знаходиться у гармонії сама із собою.)

3. Як уплинула міфологія на творчість Б.-І.Антонича? (Орієнтовна відповідь: за допомогою переосмислення, через символи поет намагається донести до читача свої думки, свої ідеї).

4. Як Б.-І.Антонич розкриває місце поета в літературній традиції свого народу у вірші «Вишні». Поясніть, як ви розумієте образ поета-хруща. (Орієнтовна відповідь: поет для людей, який старається допомогти своєму народові, стати йому світилом у небі, наставити на гарне майбутнє, світле й чисте).

5. Подумайте, чи можна стверджувати про творчі перегуки Б.-І.Антонича з поезією П.Тичини? Чому? (Орієнтовна відповідь: ритмічність мелодики на ґрунті національної традиції, започаткована та, власне, й завершена П.Тичиною (як стверджують літературознавці), продовжилася у творчості Антонича, але вже  на рівні метафоричних і символічних образів).

6. З’ясуйте, що мав на увазі Б.-І.Антонич, говорячи: «Я не мандоліст ніякого гурта». (Орієнтовна відповідь: він сам по собі, не старається загнати себе в рамки чогось одного, його думки плинуть далеко за гранню можливо прийнятих норм).

– Добре. А зараз приготуйте аркуші паперу, вони знадобляться вам для написання тестового завдання. Тести закритої форми, виконуються 8 хвилин. Починайте.

2.2. Виконання тестових завдань. (див. Додаток № 1) (8 хв.)

IIІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів. (2 хв.)

3.1.Слово вчителя.

– На минулому уроці ви вже почали своє знайомство з такою постаттю як   Б.-І.Антонич. Сьогодні ми продовжуємо вивчати його твори «Зелена Євангелія», «Дороги», «Різдво».

3.2. Робота з епіграфом.

– Осягнути всю правду творчості Антонича належить майбутньому. Але вже сьогодні можемо сказати, що та правда передовсім у неповторності світу, створеного поетом, світу, осяяного з глибини філософією життєствердження.

    Спираючись на рядки епіграфа, поясніть, як Антонич уявляв свою посмертну славу?

IV. Вивчення нового матеріалу.

4.1.Слово вчителя. (2 хв.)

– Творчість Б.-І.Антонича безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонича. Збірка ж Антонича «Три перстені» цікавить нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображає імпресіоністичні прийоми – яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опозицію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за принципом: пейзаж або невелика замальовка – роздум – констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швидкоплинність усього сущого. У «Трьох перстенях» імпресіоністичні тенденції виявляються на рівні спогадів ліричного героя про своє дитинство, де деталі опису природи поєднуються з рефлексіями самого героя. Один з найбільш позначених імпресіоністичною забарвленістю віршів у збірці – «Дороги». Перед нами  постає світ, що постійно змінюється, багатство кольорів і звуків передають переживання ліричного героя.

4.2. Виразне читання вірша підготовленою ученицею. (1 хв.)

ДОРОГИ

Б.-І.Антонич

Розгорнулась земля, наче книжка

(дороги, дороги, дороги).

Зашуміла трава і принишкла,

Простелилась нам юним під ноги.

Тільки небо і тільки пшениця

(над нами, за нами, під нами).

Тільки безкрай і далеч іскриться,

тільки безвість вітає вітрами.

Голубінь, золотавість і зелень

(яруги, галявини, кручі).

Розспівались таємно: дзвін-дзелень

цвіркуни в конюшні пахучій.

Залізиста вода із криниці

(дороги, дороги,дороги).

О, відкрий нам свої таємниці,

дивний місяцю мідянорогий!

Бо в дорогах звабливая врода

(о зелень! о юність! о мріє).

Наша молодість, наче природа,

колосистим ще літом доспіє.

4.3. «Мікрофон». Робота з текстом поезії. (5 хв.)

1. Якою постає природа в поезії «Дороги»? (Орієнтовна відповідь: природа, як народження нового життя, буйне цвітіння квітів, все ожива, набирається сили – рослини, тварини.)

2. Яка мета зображення природи? (Орієнтовна відповідь: природа порівнюється з юністю, красою, молодістю та силою).

3. Символом чого є дорога в поезії? (Символом незворотності часу його плинності й невблаганності лету, вічності людського пориву до пізнання світу й свого місця в ньому. Автор убачав у дорозі втечу від повсякденного життя, від загалу, від загальноприйнятих норм; цей образ допомагає відірватися від сьогодення й пірнути в минуле та майбутнє, у потойбічне. Образ дороги дає можливість глибше відтворити стан людини, для якої постійний рух стає джерелом енергії, постійним пошуком істини ).

4. Яку роль відіграють небо й пшениця в поезії? (Небо й пшениця ніби відтворюють кольори національного прапора: «Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами )»).

5. Що вбачає юність у цій дорозі? (Юність у цій дорозі вже вбачає наближення зрілості: «Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє»).

6. Назвіть авторські неологізми. (Залізиста вода, мідянорогий місяць).

7. Яка роль названих епітетів? (Зробити вірш експресивно насиченішим, викликати в читача найнесподіваніші асоціації).

8. Яку роль відіграють звуконаслідування? («Дзінь-дзелень». Допомагає створити звукові картини).

9. Назвіть риторичні запитання, поясніть їх роль. (Виступають ефективним засобом зосередження й утримання уваги читача).

10. Наведіть приклади метафори. (Трава принишкла. Цвіркуни розспівались, молодість доспіє…).

11. Наведіть приклади порівняння. Назвіть його різновид. (Земля, наче книжка – сполучникове; молодість, наче природа - сполучникове).

12. Конкретні предмети з характерними кольоровими ознаками можуть називатися також абстрактними іменниками кольору. Наведіть приклади такого іменника. (Зелень: яруги, галявини, кручі).

13. Назвіть рік написання поезії. (1933 рік)

4.4. Виразне читання вірша підготовленою ученицею. (1 хв.)

ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ

Б.-І.Антонич

Весна – неначе карусель,

на каруселі білі коні.

Гірське село в садах морель,

і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі

слов’янський дзбан, у дзбані сонце.

Ти поклоняйся лиш землі,

землі стобарвній, наче сон цей!

4.5. Розповідь вчителя з елементами бесіди. (5 хв.)

Вірш «Зелена Євангелія» - це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором. Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя. Опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.

Поетика кольору – явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв’язку й зіставленні смислів.

Які кольори згадані поетом у «Зеленій Євангелії». Яке вони мають значення ? (Білий. Це доволі частотний колір у поезіях поета. Цей колір, мабуть, автор використовує для надання своїм образам позитивного забарвлення. Червоний. Допомагає змалювати образ місяця більш насичено).

Скільки строф має вірш? (Два катрени).

Які асоціації у вас викликають образи вірша? Який образ можна назвати основним. Чому? (Основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі. Богдан-Ігор Антонич прийшов до переконання, що джерело всіх слов’янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля – фундамент світового дому).

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

5.1. Творча робота. (5 хв.)

Використовуючи матеріали таблиці на дошці та на знання про поетичну спадщину митця, складіть усне висловлювання на тему «Значення творчості Б.-І.Антонича». У вас є 5 хвилин.

5.2. Індивідуальне опитування (3 хв.)

– Діти, хто бажає зачитати свій твір? Добре.

Запрошуємо на середину класа, щоб кожен почув твій твір. Всі інші уважно слухають.

– Добре. А зараз, щоб узагальнити все вивчене на сьогоднішньому уроці, будь ласка, поміркуйте і дайте свої відповіді над словами Б.-І.Антонича «Мистецтво не відтворює дійсності, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність».

VI. Підсумок уроку. (2 хв.)

6. 1. Виставлення оцінок з коментарем.

6. 2. Усна рефлексія.

- Чи сподобався вам урок?

- Що на уроці було цікавим?

- Що корисного ви візьмете для себе?

VII. Домашнє завдання. (3 хв.)

7. 1. Записи в щоденниках.

Обов’язкове: прочитати твір О.Турянського «Поза межами болю».

На вибір:

- зробити мультимедійну презентацію або колаж на тему «Творча спадщина Б.-І.Антонича в кольорах».

-  приготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях О. Турянського.

7.2. Подяка за роботу на уроці.

– Дякую за роботу на уроці. На все добре.

ДОДАТОК № 1

ТЕСТ

1. Б.-І. Антонич народився

а) Гуцульщина; б) Лемківщина;

в) Покуття; г) Волинь.

2. Перша збірка Б.-І. Антонича

а) «Три перстені»; б) «Книга Лева»;

в) «Привітання життя»; г) «Зелена Євангелія».

3. Цикл «Бронзові м’язи», присвячений рідкісній в українській літературі спортивній темі, є в збірці Б.-І. Антонича

а) «Привітання життя»; б) «Три перстені»;

в) «Ротації»; г) «Книга Лева».

4. На збірці Б.-І. Антонича «Ротації» позначалися естетичні засади літературної течії

а) неоромантизму; б) сюрреалізму;

в) футуризму; г) символізму.

5. Словами «Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, я – закоханий в житті поганин» закінчується поезія Б.-І. Антонича

а) «Автобіографія»; б) «Привітання життя»;

в) «Автопортрет»; г) «Село».

6. Соціальні мотиви найвиразніше звучать у збірці Б.-І. Антонича

а) «Три перстені»; б) «Ротації»;

в) «Привітання життя»; г) «Книга Лева».

7. Збірка «Три перстені» була написана

а) 1934 р.; б) 1933 р.;

в) 1932 р.; г) 1935 р.

8. Поетичну закоханість у світ

Я, сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

захоплений поганин завжди,

поет весняного похмілля.

виражає ліричний герой із твору Б.-І. Антонича

а) «Молитва до зір»; б) «Заспів»;

в) «Автобіографія»;  г) «Автопортрет».

9.  Рядки: «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко» з поезії

а) «Автобіографія»; б) «Вишні»;

в) «Автопортрет»; г) «Село».

10. В уривку з поезії  Б.-І. Антонича «Закінчуючи»

Хто ж потребує слів твоїх?

Чи той , що важить хліб і сіль,

Чи той, що відсотки рахує

Чи той, що у безсонну ніч

Бунтарські зазиви друкує,

Чи той, кого гарячка палить

І з голоду запеклий вже,

Чи той, що чорні тюрми валить,

Чи той, що тюрми береже?

ужито

а) анафору й риторичне запитання; б) епіфору;

в) риторичний оклик; г) паралелізм.

11. Поезії «Пісня про вічну молодість», «Зриви й крила», «Пісня мандрівника», «Романтизм», «Молодий поет» із збірки

а) «Три перстені»; б) «Книга Лева»;

в) «Привітання життя»; г) «Зелена Євангелія».

12. У кожному рядку чотири вірша з поезії Б.-І. Антонича «Запрошення»

Вже спалюється день на вугіль ночі,

росою вечір трави з попелу полоще,

і ляк, мов свердел, твоє серце точить,

і місяць тіні згублені полошить…

повторюється троп.

а) порівняння; б) метафора;

в) метонімія; г) гіпербола.

аїнськійа ості;