16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Схема "Аналіз ліричного твору"

Про матеріал
Схема містить 8 пунктів, підказку з визначенням тропів, перелік жанрів поетичних творів. Можна використовувати починаючи з 9 класу.
Перегляд файлу

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

  1. Жанр твору
  2. Провідний мотив твору (тема)
  3. Композиція (якщо поезія сюжетна)
  4. Тропи (художні засоби)
  5. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури: інверсія, антитеза, рефрен,анафора, епіфора тощо)
  6. Фонічна організація вірша.
  7. Ритмічна організація вірша (вид римування, віршований розмір)
  8. Висновки (ідея поезії)

1. Жанр твору:

– гімн; дифірамб;  псалом; сонет; елегія; послання; романс; медитація; ліричний вірш;
– епіграма;  акровірш; тощо

Ліричні твори за ідейно-тематичною класифікацією поділяють на громадянську (патріотичну), філософську (медитативну), пейзажну, інтимну (любовну) лірику.

4. Тропи

Епітет – художнє означення, яке передає або виділяє одну прикмету, характерну рису, ознаку

предмета, особи, явища – „під сивою сосною”, „чорні брови”.
Метафора – слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, зв’язаного за

рисами подібності – „приходить осінь”, „плачуть і моляться білі троянди”.
Метонімія – метонімічне зіставлення відбувається не за ознакою подібності, а за ознакою

суміжності, тобто незалежності до понять одного порядку – „зажурилась Україна” (тобто зажурились люди в Україні).
Синекдоха – різновид метонімії, у якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему

частку – „тут не ступала людська нога”.
Гіпербола – перебільшення явища, дії, предмета, яких-небудь ознак, властивостей, характеристик –

„де зіп’ялася вежа на котурн”.
Літота – надмірне применшення ознак описуваного предмета – „невелика шкода”.
Порівняння – словесний вираз, у якому уявлення про зображувальний предмет конкретизується

шляхом зіставлення його з іншим предметом:

а) просте – „життя зникає, як ріка Почайна”; 
б) поширене – „Ти тихо йдеш – так ходять скрипалі; не сколихнувши музику словами...”
Алюзія – проведення культорологічних паралелей: застосування образу з відомого твору,

історичного факту тощо – „І прадід мій ходив, як Ной після потопу.”

6. Фонічна організація вірша

Алітерація – фігура, що створюєтся шляхом повторення однакових та близьких за звучанням

приголосних звуків у слові, реченні, найближчому контексті – „За кражу, за войну, за кров, / Що братню кров пролити просять.”


Асонанс – повтор однакових голосних звуків у слові, рядку реченні, фрагменті тексту, що виявляє

цілісність за образовими компонентами, допомагає точніше розкрити стан ліричного героя – „І золотої, й дорогої.”

Звуконаслідування підбір звуків подібних до звуків живої природи.

docx
Додано
26 липня
Переглядів
51
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку