Конспект уроку з української літератури для 11 класу на тему: « М. Куліш «Мина Мазайло». Прихильники та противники українізації в трагікомедії»

   Підготувала Балицька Ірина Ярославівна, учитель української мови та літератури. ЗОШ I-IIIст. с. Клювинці 

   Конспект уроку з української літератури для 11 класу на тему:

 « М. Куліш «Мина Мазайло». Прихильники та противники українізації в трагікомедії»

  Тема: Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Прихильники та противники українізації в трагікомедії М. Куліша «Мина Мазайло»)

  Мета:  формувати компетентності : предметні: з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; аналізувати тематику твору; характеризувати персонажів; ключові: уміння вчитися: навички самостійної та колективної роботи; пізнавальну активність; комунікативну; вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, навички спілкування в групі, толерантне ставлення до думок і почуттів інших; інформаційну: уміти визначати роль деталі в тексті, навички роботи з книгою; загальнокультурну: патріотичні почуття, самоповагу, приналежність до рідного народу.

  Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

  Обладнання: картки із завданнями для груп, аудіозапис пісні.

                              Епіграф уроку:  «Мова людини – це мова її душі»

«… тому рано чи пізно були покарані люди, що зрікалися своєї мови,

 своєї нації…»

Євген Дудар

Перебіг уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

•  Коротка біографічна довідка про митця.

- Зачитайте паспорт твору.

2. «Мозковий штурм».

•  Назвати роди художньої літератури (епос, лірика, драма)
• Визначити основні жанри драми (комедія, трагедія,драма, трагікомедія,   водевіль, мелодрама)
• З чого складається текст драматичного твору? ( зі слів дійових осіб, ремарки)
• Що таке ремарка? (авторська примітка в тексті п’єси, що містить стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб)
• Назвати засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, карикатура, шарж)
• Чим відрізняється драматичний твір від інших жанрів художньої літератури? ( в основі сюжету є конфлікт)
• У п’єсі «Мина Мазайло» конфлікт полягає (в прагненні головного героя змінити свій соціальний статус).
• Жанр п’єси «Мина Мазайло» (трагікомедія)

• Як сам автор визначив жанр своєї п’єси? (філологічний водевіль)
• Де відбулась  прем’єра п’єси? За яких суспільних обставин?
• Чи є твір у світовій літературі із тою ж проблематикою? Який?
• А чи був в українській літературі твір на порушену проблему?

3. Оголошення теми й мети уроку . Мотивація навчальної діяльності

1. Повідомлення теми уроку.
2.  Повідомлення мети уроку. Продовжити вивчення твору, зокрема, характеризувати персонажі, аналізувати трагікомедію.
3. Словникова робота. Пояснення термінів.

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Обиватель – людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе міщанськими інтересами.

4. Епіграфом уроку є слова нашого сучасника і земляка Євгена Дударя: «Мова людини – це мова її душі». «… тому рано чи пізно були покарані люди, що зрікалися своєї мови, своєї нації…». (Звучить аудіозапис пісні Степана Галябарди «На Україну повернусь» у виконанні Степана Гіги).

• Поясніть, як ви розумієте ці слова?
• Чому саме цей епіграф взято до нашого уроку?

4. Робота над темою

1. Формування вмінь і навичок. Слово вчителя:

  Народне прислів’я говорить: та земля мила, де мати родила. Так і для Галябарди. Слухаючи пісню, переконуємося, що йому наймиліші у світі Україна, наш народ, наші звичаї, мова. А ще є у цій пісні слова, які співзвучні із нашою темою: «..тільки раптом задзвенить мого серця тятива, як почую хоч на мить українськії слова…»

• Чи не думаєте ви, що й тема родини, рідного краю,рідного  слова присутні у пісні й у трагікомедії?  Поясніть.
• Можна порівняти С. Галябарду із Миною Мазайлом?  Розкажіть про відмінності.

2. Випереджувальне завдання про українізацію.

  Українізація – це політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті рр. Українізація передбачала задоволення певних національних вимог українського народу:

• висування українців на керівні посади;
• запровадження української мови в державні та культурні установи, пресу, навчальні заклади;
• розвиток національної за формою й радянської за змістом культури;
• створення відповідних умов для культурного розвитку національних меншин, які проживали в Україні.

  З кінця 20-х рр. політика українізації поступово згортається. У 1933р. Сталін назвав місцевий націоналізм основною загрозою для єдності Радянського Союзу. Це означало кінець українізації. Радянська влада повертається до політики зросійщення, активних учасників українізації було репресовано.

3. Характеристика персонажів.

Учитель. Персонажів у п’єсі не так аж багато. Але вони умовно поділені на дві групи: противники й прихильники українізації.

Мина Мазайло (противник українізації)

•   Що ви дізналися про Мину Мазайло з твору?
•  З якою метою він хоче змінити собі прізвище?
• Як ви вважаєте, чи може людина, змінивши своє прізвище, стати кращою?
• Які риси характеру мав головний герой п’єси?

(Мина був кар’єристом, заради кар’єри він зрікається свого роду, невихований, жорстоко ставиться до сина, не розділяє його думку.)

   Виразне читання уривка, у якому Мина Мазайло висловлює незадоволення своїм прізвищем.

              Мокій (прихильник українізації)

•  Що вам відомо про Мокія?
• Чи можна Мокія вважати позитивним героєм?
• Визначіть основні риси його характеру.

  (Мокій дуже захоплений українською мовою, вміє відстоювати власну думку, але через своє захоплення зовсім не звертає уваги на почуття Улі до нього. У суперечці з батьком грубий, жорстокий, невитриманий).

   Виразне читання за ролями уривка, де Мокій намагається українізувати Улю.

                Тьотя Мотя(противник українізації)

• Доведіть, що тьотя Мотя ненавиділа українську мову.
• З якою метою вона приїхала в гості?
• Визначіть риси характеру цієї героїні.(Невихована, хитра, лицемірна, безкультурна, груба

                  Дядько Тарас(прихильник українізації)

Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання , не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю, народу, глибоким знанням історії.

                  Інші образи (противники  українізації)

          Що стосується Лини й Рини, то це такі войовничі міщанки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалами, кокетують й охають та ахають, беручись за серце , як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розкішною за іншу, їхні повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих , хто «добре влаштувався» в житті.

            Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно підсміюється. Іронізує в ремарках:»Уля – як Уля». Тобто така. Як усі дівчата її кола. Вона самозакохано вдивляється в люстерко, емоційно – сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля , як і її подруги, насторожено ставиться до української українізації, тож прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, що звучало по – українськи Розсоха.

            4.  Дослідницький практикум

Учитель. Твір М. Куліша написаний в 1929 році. Це був час, коли згорталася політика українізації. Кулішу було не байдуже до долі української мови, українського суспільства. Він був розчарований тим, що Україну витісняють із самої України. У п’єсі «Мина Мазайло» драматург поставив одвічне питання: бути чи не бути українській нації? 

   Трагікомедія  написана на матеріалі , який був характерний для Харкова 1920 –х років.

   Тому перша проблема комедії – мовна. 

   На  вашому життєвому шляху зустрінуться тьоті моті, мини, рини, але не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини.

   Тому друга проблема твору – вміння відстоювати свою думку.

   Мокій і Мина, хоча батько і син, але в житті вони є антиподами. Вони весь час сперечаються. Треба вміти слухати один одного ,приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

   Третьою проблемою п’єси є проблема стосунків між батьками й дітьми.

Пройшло майже сто років з того часу, як Микола Куліш написав цю п’єсу, та погляди  батьків та дітей знову не співпадають.

 V. Закріплення навчального матеріалу

          1.   Інтерактивна вправа «Коло ідей»

            - Визначте тему твору (зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.)

            - Визначте ідеї  твору.(Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (втілене в образах Мини, Мокія, дядька Тараса, тьоті Моті); сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння; головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності).

              2. Вправа  «Прес»

•  Що спричинило філологічний конфлікт?
•  На який рівень поступово переходить суперечка?
•  Що б ви відповіли на питання (Чия мова краща?)? (“Краща” для кожного рідна мова).
• Наскільки коректне, на вашу думку, таке запитання? Поясніть. (Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації).
•  Поряд зі словом «патріотизм» часто вживають слова «шовініст», «націоналіст», «манкурт». Пояснімо їхнє лексичне значення за словником.Учні читають визначення:

 Шовініст –людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

 Націоналіст –той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

 Манкурт –особа, що відмовляється від свого народу, національності.

 Патріот– віддана своїй вітчизні та народу людина.

•  Кого з героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте її цитатами з п’єси. (тьотя Мотя – шовіністка; дядько Тарас – націоналіст; Мина Мазайло – манкурт).
•  Що можна сказати про Мокія? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як він поводиться з коханою дівчиною?

                  3.  Позиція  цінностей

Учитель. Отже, автор сміється з нього, не схвалює його поведінку. Чому?            (Його боротьба за українську мову - це не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, а не змістом)

• Зробімо висновок: які риси об’єднують цих героїв? (Бездуховність, міщанство)
• Отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії? (Шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність.
• Яку роль відіграє мова у вашому житті?
• (Прикро зізнатися, проте хоч і минуло стільки років від дня написання п’єси, однак і зараз живуть такі "мазайли", які соромляться свого походження, своєї нації. Наші сучасники забувають про своє коріння, генетичну пам'ять.)
• (Я переконаний: мої ровесники вважають себе саме українським народом, а не народом України, не соромляться свого походження, усвідомлюють, що без мови, культури, історичної пам'яті – ми не народ, а просто люди, з яких легко зробити рабів.)

VI .  Підсумки уроку

 Учитель.  Пройшли роки, вже й століття добігає… Змінилися часи, люди. XXI століття має свої проблеми. Але знову і знову чуємо утиски рідної мови, пісні. Закони приймаються, та вони не виконуються.  Цього досягти не так просто, але треба. Крім різних економічних, політичних моментів, найважливішим залишається культура. Кожен європеєць знає своє коріння, мову, свято береже і популяризує. А ми? Хіба серед нас уже немає таких як Мина Мазайло, тьотя Мотя, Рина?

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

•   Вважаю, що актуальність сатиричної комедії М. Куліша «Мина Мазайло» в тому…

    VII. Домашнє завдання. Скласти анкету головного героя.  Підготувати відповіді на запитання з підручника.