Конспект уроку "Є Плужник .«Вчись у природи творчого спокою…» , «Ніч…А човен - як срібний птах», «Річний пісок…» . Урівноваженість душевного стану

11клас  Є. Плужник  «Вчись у природи творчого спокою…» , «Ніч…А човен - як срібний птах», «Річний пісок…» . Урівноваженість  душевного стану  ліричного героя , мить  і вічність  у чуттєвому вираженні.

 Мета:  продовжити ознайомлювати школярів із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в учнів уміння працювати з додатковою літературою, поглибити навички ідейно-художнього аналізу поезії; виховувати високі духовні цінності.                                     Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет письменника, картки для письмової роботи.

ХІД   УРОКУ

1. Організаційна частина
2. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Невідомий Євген Плужник»

 1.Коли і де народився Євген Павлович Плужник?(26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії)

2. В якій сім’ї народився майбутній поет?( в сім'ї дрібного торговця, у сім‘ї було 8 синів і дочок)

3. Під чиєю опікою жив Євген?  (під опікою сестри Ганни)

4. Де вчителює Плужник?(у початковій школі села Велика Богачка).

5. Де ще, крім учителювання, пробував свої сили Євген Плужник (вирішує спробувати свої сили як актор у мандрівній трупі)

6. В якій літературній організації одержав  лiтературне «хрещення» письменник?  (у лiтературнiй органiзацiï «Ланка»)

7. Хто був членами групи «Ланка»? (група молодих «попутникiв»: Б.Антоненко-Давидович, Г.Косинка, В.Пiдмогильний, Є.Плужник, Б.Тенета, Т.Осьмачка, Д.Фалькiвський та iн.) 

8. Яким псевдонімом підписався Є.Плужник під перші українськими віршами, які були опубліковані 1923 року в київському журналі "Глобус" (під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села))

9. Коли і завдяки кому  побачила   світ перша книжка віршів Євгена Плужника під назвою "Дні"(1926 року завдяки дружині поета Галині Коваленко)

10. Чому збірка поезій під назвою "Рівновага", яку Плужник підготував до друку і датована 33-м роком, лишилася ненадрукованою?( разом з багатьма своїми друзями й колегами по перу він потрапив у жорна сталінської репресивної машини).

11.Скільки років тривала літературна діяльність поета?   (усього десять років)

12. Коли помер і де похований Євген Плужник? (помер 2 лютого 1936 року,  похований у Братській могилі на Далеких Соловках).

Примітка.За кожну правильну відповідь встановлюється 1бал.

Або     «Міні-інтерв’ю». Робота в парах («журналіст» — « письменник»)

У діалозі повинно бути 4-5 питань. Кожна наступна пара учнів питання, що вже прозвучали, повторювати не може.

Наприклад:

—  Євгене Павловичу, де й коли ви народилися?

—  Я народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торгівця.

—  Скажіть, будь ласка, у яких навчальних закладах Ви навчалися?

—  Учився в сільській школі, потім у кількох гімназіях — у Богучарі, Ростові, Боброві, у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті, пізніше — у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

—  У діяльності яких організацій Ви брали участь?

—  В Асоціації письменників (Аспис), що об’єднувала тоді всю «непролетарську» літературу Києва, пізніше став членом письменницької групи «Ланка», яка 1926 р. перетворилася на «Марс» (Майстерня революційного слова).

—  Де й коли були опубліковані Ваші перші українські вірші?

—  Перші українські вірші були опубліковані 1923 р. в київському журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин (від назви рідного села).

 III  Оголошення  теми, мети й завдань уроку

IV.   Сприйняття й засвоєння школярами нового матеріалу

1.  Слово вчителя

Книга «Рання осінь» відрізняється від «Днів» своєю тональністю, у ній менше трагізму й мотивів жертовності. Здебільшого це коротенькі вірші - роздуми, мета яких — знайти позицію й певний спокій у житті. Часто це була позиція самітника та відлюдника, людини хворої, яка має багато часу на міркування й мало практично діє. Звичайно, наш сучасник не поділятиме цієї позиції. Але в «Ранній осені» ми знаходимо іскри справжньої поезії, які можуть вдовольнити найтонших поціновувачів.

Є. Плужник ніколи не був ворожий новому ладові, а його інтелігентські побоювання нівеляції індивідуальності були безпідставними. У кращих віршах він розуміє це:

Шлях до останньої межі,

Свій коротенький перейшовши,

Не нарікатиму,— я жив!

Поезiя збiрок "Рання осiнь" (1927) та "Рiвновага" (1933)  лiрична, а точнiше, переважно iнтимно-особистiсна, глибоко психологiчна за характером. Є. Плужник  великий майстер пе­редавати особливостi рiзних станiв душi людини. Настрiй збiрок "Рання осiнь" та "Рiвновага" суттєво вiдрiзняється вiд збiрки "Днi": здебiльшого це медитативнi, елегiйнi твори: наприклад, "Дивлюсь на все спокiйними очима, давно спокiйним бути я хо­тiв...", "Вчись у природи творчого спокою...". У цих збiрках бага­то творiв пейзажноï лiрики, яка неодмiнно, хоча б на рiвнi пiд­тексту, спiввiдноситься з долею людини.

До цієї збірки входить поезія «Вчись у природи творчого спокою».

 2.  Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Вчись у природи творчого спокою

В дні вересневі. Мудро на землі.

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1. Яка думка утверджується у поезії «Вчись у природи творчого спокою»?

2. Над чим поет  змушує задуматись читача?

    У маленькій (дві строфи) поезії «Вчись у природи творчого спокою» утверджується філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа. Тільки в її «творчому спокої» все досконале й гармонійне, тому у творі звучить заклик шанувати «визнаний взірець» — природу. Євген Плужник ніби втікав від дійсності, заглиблюючись у свій власний світ, але прагнув і нащадкам передати думку про те, що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

   Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості - це ознаки душевного стоїцизму

Стоїцизм (грец. sto — портик (галерея з колонами в Афінах, де Зенон, засновник Стої, навчав філософії)) — філософське вчення, згідно з яким світ-космос перебуває в нескінченній пустоті, будучи живим сферичним тілом, розумною істотою, що організовує всі свої частини в доцільно упорядковане ціле. Долю окремого тіла, за стоїцизмом, визначає його природа, що доцільно включається у всезагальну природу. Найважливішим своїм завданням стоїцизм вважав обґрунтування міцної і розумної основи морального життя людини, яку вбачав у подоланні пристрастей, силі духу, що виявляється у підпорядкуванні своїй долі. Основними чеснотами стоїка було проголошено стійкість, твердість у житті.

Робота над паспортом твору

Тема: взірець для творчої людини  - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.

 Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.

Основна думка:  людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому і потрібно  вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями.

Жанр: пейзажна лiрика.

Римування:  перехресне                Віршований розмір:ямб

Художні особливості твору:

порівняння – як від озер, порослих осокою.  інверсія – дні вересневі

риторичні запитаття - хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

3. Опрацювання поезії   «Ніч... а човен — як срібний птах!..»( зi збiрки "Рiвновага").

Євгена Плужника

Автор вдається до вiдомого в лiтературi образу човна -  симво¬лу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту.  У поезії звучать космічні мотиви. Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе часткою космосу.

 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

 Нiч... а човен -  як срiбний птах!

(Що слова, коли серце повне!)

 Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

Мiй малий ненадiйний човне!

I над нами, й пiд нами горять свiти...

I внизу, i вгорi глибини...

О, який же прекрасний ти,

Свiте єдиний.

Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1.Які думки і почуття викликає у вас ця поезія?

2.Що символізує образ малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах» ?

3. Розкрийте алегоричний підтекст поезії, що передається словами:

Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

Мiй малий ненадiйний човне!

4. Яким настроєм пройнята поезія Є.Плужника? З чим це пов’язано?

5.Яка основна думка твору?

6.До якого виду лірики відноситься поезія?

Попри те, що у творах  Євгена Плужника відображено врівноваженість душевного стану ліричного героя, часто відчувається мотив туги за минущістю краси. Цією думкою наповнений вірш «Ніч… а човен, — як срібний птах!..» Поезія нагадує про те, який прекрасний світ. Образ малого ненадійного човна, що летить по річці, «як срібний птах», символізує людське життя, сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку. Мить і вічність у чуттєвому, образному вираженні знайшли в цій поезії найяскравіше втілення.

У вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною, з глибоким підтекстом. Зачаровує порівняння «човен — як срібний птах» (конкретне значення) і тут же — «не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!» (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).    Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.

Автор вдається до вiдомого в лiтературi образу човна -  симво­лу людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту.  У поезії звучать космічні мотиви. Ліричний герой поезії Є.Плужника усвідомлює себе часткою космосу.

 Робота над паспортом твору

 «Ніч... а човен — як срібний птах!..»( зi збiрки "Рiвновага").

Тема: відтворення  врівноваженості душевного стану ліричного героя,  мотиву туги за минущістю краси, щирих особистих почуттів людини, пов’язаних із  роздумами  про те, що людське життя сповнене радості, гармонії, а подекуди — непевності й смутку.

Ідея:  возвеличення любові до всього, що пов’язано з людським життям, вибором людиною життєвого шляху, глибокого зачарування красою свiту.

Основна думка:  світ такий  глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість, те, заради чого варто жити.           О, який же прекрасний ти,           Свiте єдиний.

 Жанр: філософська лірика

Римування: перехресне

 Художні особливості твору:  Образи-символи: образ човна -  симво­л людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке зачарування красою свiту:

метафори горять свiти,    не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! (абстрактне, переносне значення, метафора, що може означати і людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію).

  Полісиндетон – нагромадження у фразі великої кількості сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу

I над нами, й пiд нами горять свiти...

I внизу, i вгорi глибини...

епітети - по сяйних свiтах, малий ненадiйний човне,

порівняння - човен -  як срiбний птах    інверсія – свiте єдиний

риторичне звертання  -  Не спiши, не лети по сяйних свiтах,

                                         Мiй малий ненадiйний човне!

                                         О, який же прекрасний ти,

                                         Свiте єдиний.

риторичні оклики    -    Що слова, коли серце повне!

                                        Нiч... а човен -  як срiбний птах!

4. Опрацювання програмової поезії  Євгена Плужника «Річний пісок» (із збірки "Рання осінь")    

У творчому доробку Євгена Плужника небагато інтимних віршів. Один із них «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

Виразне читання поезії з відповідним коментарем

Річний пісок слідок ноги твоєї

І досі ще — для мене! — не заніс.

Тремтить ріка, і хилиться до неї

На тому березі ріденький ліс...

 Не заблукають з хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий.

Який тут спокій стереже мене!

 Немов поклала ти мені на груди

Долоні теплі, і спинилось все:

І почуття, і спогади, і люди,

І мертвий лист, що хвилями несе.

 Немов ласкаві вересневі феї

Спинили час, — і всесвіт не тече...

І навіть цей слідок ноги твоєї

Вже не хвилює серця і очей...

 Бо я дивлюсь і бачу: все навіки

На цій осінній лагідній землі,

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

1. Яким настроєм пройнята поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»? З чим це пов’язано?

2.Що пригадує ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж?

3. Прокоментуйте рядки поезії:

Бо я дивлюсь і бачу: все навіки

На цій осінній лагідній землі,

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

4.На які життєві обставини ліричного героя натякає досить похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист»)?

5. Які враження справила на вас ця поезія Є. Пужника?

Вірш проникнутий жалем за далеким, але бажаним коханням. Ліричний герой, споглядаючи осінній пейзаж, пригадує хвилини, проведені з коханою. Розлука лягла між двома закоханими, але тут, на фоні чарівної і трохи сумної природи, все, здається, завмерло. Вірш ніби зупиняє час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того милого сліду — такого малого й такого великого водночас (адже за ним — усе кохання, люба дружина, подружнє життя). У вірші Є. Плужника «Річний пісок слідок ноги твоєї...» передає особисті почуття ліричного героя, спогади про кохання, які не стираються з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти. Досить похмурий пейзаж («ріденький ліс», безлюддя, «мертвий лист») натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькою людиною. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що головні слова, можливо, так і не були сказані.

Робота над паспортом твору

Тема поезії «Річний пісок» (із збірки "Рання осінь")      : зображення  особистих почуттів ліричного героя, спогадів про кохання, які не стираються з пам'яті,  філософських роздумів про сенс життя, про велике мале в ньому

Ідея: возвеличення великого почуття кохання, яке робить людину щасливою

Основна думка: кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти.

Жанр: інтимна лірика

Римування:  перехресне                 Віршований розмір: ямб

Художні особливості твору:

Метафори -  тремтить ріка,  хилиться   ріденький ліс, не заблукають з хуторів лелеки, спокій стереже мене

епітети - друже мій єдиний, а далекий, мертвий лист, ласкаві вересневі феї, на осінній лагідній землі,

порівняння - немов ласкаві вересневі феї спинили час,

риторичне звертання  - о друже мій єдиний, а далекий.

риторичні оклики -

Який тут спокій стереже мене!

І твій слідок малий — такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!

Підсумки

Отже, за досить коротке творче життя Євген Плужник встиг сказати дуже багато, а це i є ознака талановитостi майстра. Певним пiдсумком його поетичноï творчостi можна вважати рядки зовсiм коротенькоï поезiï на останнiй сторiнцi збiрки "Рiвновага":

Суди мене судом твоïм суворим, Сучаснику!

  Нащадки безстороннi

Простять менi i помилки, й вагання,

 I пiзнiй сум, i радiсть передчасну,

Їм промовлятиме моя спокiйна щирiсть.

(Суди мене судом твоïм суворим)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення тестового опитування     поезії  Євгена Плужника

1. Роздуми ліричного героя про те, що людське життя для історії — це тільки мить, для людини —це радощі й страждання ,і про них навряд чи напишуть майбутні історики звучать у поезії Плужнива

А «Для вас, історики майбутні»

Б «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

В «Ніч... а човен — як срібний птах!..»

Г«Вчись у природи творчого спокою...»

2.  Хто є адресатами болючих рядків

Для вас,

Наш біль — рядки холодних слів!

О золоті далекі будні

  Серед родючих вільних нив!

А  історикі  майбутні       Б  сучасний авторові читач

В   митці                            Г майстри художнього слова

3. Установіть вид римування у строфі

Якийсь дідок нудний напише, —

Війна і робітничий рух...

О, тихше!

- Біль не вщух!

А перехресне    Б суміжне           В кільцеве               Г білий вірш

 4.   Філософська думка про те, що взірцем для творчої людини має бути природа, утверджується у поезії

А «Для вас, історики майбутні»

Б «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

В «Ніч... а човен — як срібний птах!..»

Г«Вчись у природи творчого спокою...»

5 Поезія «Річний пісок, слідок ноги твоєї…» - взірець

А пейзажної лірики

Б громадянської лірикр

В інтимної лірики

Г філософської лірики

6 Прочитайте уривок поезії  Є. Плужника

 Не заблукають з хуторів лелеки, -

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий.

Який тут спокій стереже мене!

Твір написано

А хореєм

  Б ямбом

В дактилем

  Г анапестом

7. Визначте художньо-виражальний засіб, використаний Плужником у фрагменті

Мудро на землі.

Як від озер, порослих осокою.

Кудись на південь линуть журавлі.

А метафора

Б епітет

В порівняння

Г риторичне запитання

8. Ознаки душевного стоїцизму

А усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості

Б  усвідомлення краси природи

В  усвідомлення національної свободи

Г усвідомлення свободи слова

9. Ліричний герой поезії «Річний пісок, слідок ноги твоєї…», споглядаючи осінній пейзаж, пригадує

А  хвилини, проведені з коханою.

Б  відпочинок на березі ріки

В  літній вечір

Г  на  березі ріденький ліс...

10.  Яку думку передає Плужник  у строфі  

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

А світ такий  глибокий і й незбагненний, але в цьому його краса й привабливість

Б  кохання — це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти.

В   людське життя -  це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами.

Г потрібно і вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи, щоб не схибити, не піти манівцями.

11. Установіть відповідність між наведеними рядками і назвою твору Євгена Плужника

1. Вір і наслідуй. Учневі негоже

    Не шанувати визнаних взірців,

    Бо хто ж твоїй науці допоможе

    На певний шлях ступити з манівців?

2. Немов ласкаві вересневі феї

    Спинили час, — і всесвіт не тече...

    І навіть цей слідок ноги твоєї

     Вже не хвилює серця і очей...

3.  I над нами, й пiд нами горять свiти...

     I внизу, i вгорi глибини...

     О, який же прекрасний ти,

     Свiте єдиний.

  4.  Забудь про ті натхненні свята.

       Що в них росила землю кров!

      Мовчи, мовчи, душе підтята,

       —        Агов!

А  «Для вас, історики майбутні»

Б  «Річний пісок, слідок ноги твоєї…»

В  «Ніч... а човен — як срібний птах!..»

Г  «Вчись у природи творчого спокою...»

12. Установіть відповідність між наведеними рядками і художньо-виражальним засобом, використаним Є. Плужником у фрагменті

1. І твій слідок малий — такий великий,

    Що я тобі й сказати б не зумів!

 2   Не заблукають з хуторів лелеки, -

    Хіба що вітер хмари нажене...

3.     Нiч... а човен -  як срiбний птах

       (Що слова, коли серце повне!)

4.   О, золоті далекі будні

     Серед родючих вільних нив! 

А метафора     Б  оксиморон     В порівняння   Г епітет  

VІ. Підсумок уроку

VІІ.  Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання: читати  стор. 65-68 за підручником , виписати основні риси притаманні творчій манері  Є.Плужника

Слоньовська О.В. Українська література (профільний рівень) : підручник  для 11 класу  закладів загальної середньої освіти .-Київ : Літера ЛТД ,2019