Урок "ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ДРАМА – ФЕЄРІЯ «ЛІСОВА ПІСНЯ». Фольклорно – міфологічна основа сюжету"

ТЕМА.      ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ДРАМА – ФЕЄРІЯ «ЛІСОВА ПІСНЯ». Фольклорно – міфологічна основа сюжету

МЕТА. Ознайомити учнів із історією створення та основними фольклорно – міфологічними джерелами та жанром твору;

                 Розвивати критичне мислення, творчу уяву, виразне читання;

                  Виховувати любов до мистецтва, інтересу до творів Лесі Українки,

 

ОБЛАДНАННЯ. Портрет письменниці, видання твору, комп’ютер

Теорія літератури. Драма – феєрія

 

 

                             ХІД УРОКУ

1. Орг.момент

11. Емоційне налаштування. Актуалізація опорних знань учнів.

Притча про щастя

Якось дорогою йшли три брати і побачили велику яму, а в тій ямі щось сиділо. Старший брат запитав:

• Ти що таке?
• Щастя. А що тобі треба?
• Хорошу хату.

Не встиг брат відійти від ями, як постала велика хата. Зрадів брат, став там жити.

Пішли далі брати. І знову на їхньому шляху яма, а в ній щось сидить. Середульший брат запитав:

• Ти що таке?
• Щастя. А тобі що треба?
• Хочу гарну дружину.

З’явилася красуня. Обняв її середульший брат , і пішли вони щасливі до вінця.

Пішов уже один найменший брат і набрів на яму. Заглянув тути, а там щось сидить. Нагнувся брат і запитав:

• А ти що таке?
•  Щастя. А що тобі треба?
• А тобі?
• Вибратися із ями.

Подав молодший брат руку , витягнув Щастя і пішов далі дорогою. А слідом за ним пішло Щастя.

 

Завдання учням.

Щастя…Кожен розуміє його по – своєму. У кожного воно своє.

• Скажіть, чи була щасливою Леся Українка у стосунках зі Сергієм Мержинським?
• Виразно прочитайте поезії Лесі Українки інтимної і пейзажної лірики, висловіть власні враження про них.
• Поєднайте приклади художніх засобів із вивчених творів поетеси з їх назвами.(завдання з теорії літератури)

Весна мені багато говорила                                     Анафора

Хвиля смутна                                                             Порівняння

(вал) білий, смілий, дрібний                                    Інверсія

Покірна, мов рабиня                                                 Риторичне питання

Чи вона йде до дна                                                   Епітети

Сором сліз, що ллються від безсилля                      Метафора

Буду сіять..Буду сіять…                                           Афоризм

 

111. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 Слово вчителя.

Коли засумуєш за рідними, напиши їм чи зателефонуй. Коли на душі радісно – поділися з друзями. А захотілося побачити рідну домівку, край дитинства – неодмінно відвідай їх.

Лесі Українці через хворобу доводилося часто виїжджати далеко від улюбленого Полісся. Краю, милішого і найріднішого над усе…

 ( Вірш «Красо України,Подолля!»)

Сумувала за рідним краєм. Її сум, любов, мрії і сподівання вилилися в чудовий твір - драму – феєрію «Лісова пісня», з яким сьогодні ми ознайомимося на уроці.

 

11. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

11. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО     МАТЕРІАЛУ.

 

Слово вчителя.

    Максим Рильський, український поет, шанувальник і дослідник творчості Лесі Українки, писав: «У своєму розвитку як драматург Леся Українка зверталася до тем з античної і християнської міфології, далеких у часі і просторі від української дійсності. Освоюючи ці нові теми для української літератури, порушуючи з допомогою них нові проблеми, письменниця піднімається над старою школою української драматургії. Але це ще не була вершина її як драматурга. Лише звернувшись до вічного, невичерпного джерела – фольклору рідного краю, вона сягнула верховин драматичного мистецтва, написавши драму-феєрію «Лісова пісня».

 

Творила і шліфувала  вона свою перлину недовго – близько трьох тижнів. 3 липня 1911 року почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала у листі до матері.

 

1.Учениця читає лист. 

 

• Слово вчителя.

 Дехто сприймає «Лісову пісню» як казку для дітей чи дорослих, проте це не казка, а  як сама визначила поетеса, це - драма- феєрія.

    У листі до матері Леся напише: « От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти Марчен – драма – драма – феєрія – те, та не те.Як би його сказати? – Драма-казка- чогось незграбно – правда?

 

І так Драма – феєрія. Із поняттям драма ви знайомі з попередніх класів, але не зайве повторити

 

2. Словникова робота.

Драма – один із трьох родів художньої літератури, у якому явища життя розкриваються через самовиявлення дійових осіб, їхні вчинки та розмови.

Драматичні твори призначені для сценічного втілення.

 

Феєрія ( від фр.fee- фея, чарівниця) – театралізована постанова, яка побудована на фантастично  - казковому матеріалі й передбачає використання розкішних костюмів та декорацій, різноманітних засобів створення зовнішнього ефекту.

 

3. Робота з текстом. (відкрийте «Лісову пісню» і…

( Ознайомлення з дійовими особами драми – феєрії)

  Слово вчителя.

 Як бачимо, тут є і персонажі - люди, і міфологічні істоти.

 

4. Розповіді учнів про міфологічних істот за народними уявленнями та зображених Лесею Українкою

                            (Слайди)

 

 

5. Повідомлення учня про джерела написання твору

    Образи драми поселилися в душі Лесі Українки ще в дитинстві. Вони прийшли до неї з волинських лісів, поліських озер та боліт, з легенд та міфів, яких наслухалася від волинян. Очевидно, "батьківщиною" "Лісової пісні" була мила її серцю Ковельщина, що подарувала їй силу-силенну дитячих вражень, хоч уперше про мавку Леся почула в Жабориці на Звягельщині.
Одна з найпам'ятніших подій дитинства — поїздка з матір'ю у Скулин до дядька Лева на прізвище Бас. Після перепочинку з дороги Косачі вирушили на урочище Нечимне неподалік від Скулина. Шість разів відвідувала Леся береги лісового озера, а дядьків небіж Ярмило, вже парубок, катав її по озеру на човні.
Спогади Ольги Косач - Кривинюк про відвідини цих місць найяскравіше розкривають джерела драми-феєрії "Лісова пісня": «Побули ми трохи в Скулині, а потім з своєю господою пішли до лісу, туди, куди дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. 3 одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитися до самої води, з інших боків берега були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що тягся на багато верстов.
У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою. З четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. У тій шопі на сіні ми ночували тоді саме були місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з "Лісової пісні", який був би найдокпаднішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам'ятаю досі...
У дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не палив у хаті. а клав огнище надворі... раз у раз наглядаючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку "силу" лісову, водяну, польову та про їхні звичаї і відносини між собою і людьми. Коли перечитую "Лісову пісню" або дивлюся на неї на сцені, зараз мені в уяві стає Нечимне з його краєвидом, з тими людьми, що були там з нами...
У Лесиній "Лісовій пісні" нема ні одного персонажа, ні одного повір'я, ні одної мелодії, щоб були мені незнайомі,— все то мої давні знайомі поліські...»

 

6.Слово вчителя.

  «Лісова пісня» починається з прологу. І саме звідси потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешканців Волинського краю: Потерчата, Русалка, Водяник. Всі вони живуть своїм життям.

       У першій і наступних двох діях появляються нові фольклорні образи – Лісовик, Мавка, Перелесник, Куць.

     З’являються і образи людей – дядько Лев, Лукаш. Дядько Лев дуже добрий з виду, у нього довге волосся, на ньому полотняний одяг. Лукаш, молодий чорнобривий парубок, теж у полотняному, майстерно виготовленому одязі, що говорить про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і хто його носить.

6. Перегляд уривка із «Лісової пісні»

 

7. Слово вчителя.

«Лісова пісня», можна сказати, ввібрала в себе всі мелодії поліського краю. Послухайте її, і ,можливо, у вашій уяві постануть  міфологічні образи драми.

 

                        ( ЗВУКИ СОПІЛКИ)

 

111. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І НАВИЧОК.

Мені здається, що  слухаючи сопілку, ви поринули  у світ фантазії.

 

1. Творче завдання

 Змалюйте «асоціативний кущ», який би пояснював назву твору Лесі Українки

 

 111. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна гра «Мікрофон».

• Продовжіть речення

« Я хочу…»

« Мене вразило…»

«Добре було б …»

« За українською народною міфологією, мавки не мали душі…»

Дякую усім за співпрацю. Гадаю, що  із великим задоволенням  ви прочитаєте твір і відкриєте для себе чаріний, загадковий і неповторний куточок України – Полісся.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Прочитати драму

2. Написати листа Мавці або Лукашу

3. Виписати цитати до образу Мавки

 

 

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ ЛОХВИЦЬКОЇ РДА

ТОКАРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ДРАМА – ФЕЄРІЯ «ЛІСОВА ПІСНЯ».ФОЛЬКЛОРНО – МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА СЮЖЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017 р.