Євген Гуцало. Оповідання «Лось». Конфлікт між добром і злом. Образи хлопчиків та Шпичака
Мета:
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Тема. Євген Гуцало. Оповідання «Лось». Конфлікт між добром і злом. Образи хлопчиків та Шпичака
Мета:
Теорія літератури: оповідання; тема, художні образи, художні засоби.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Унаочнення: портрет письменника, індивідуальні картки самооцінювання, ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор.
Форми роботи: фронтальна, робота в групах.
Методи та прийоми: бесіда, слово вчителя, «Мозковий штурм», робота з підручником, прийом «Незакінчене речення», виразне читання, «Шкала самооцінки», метод «Гронування», метод «Вибери сам».
Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.
Б.Лепкий
Хід уроку
Слово вчителя: Велике щастя для людини - користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть, бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни, та чітко розмежовувати добрі і злі вчинки закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.
Повідомлення теми уроку
Визначення учнями власних цілей
Прочитаймо тему і подумайте – «Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?»
А допоможе вам метод «Незакінчене речення…»
На дошці : Я хочу дізнатися…
зрозуміти…
відчути…
Заповнення анкети письменника:
Виступи біологів: Лось
Рід ссавців, найбільший представник родини оленевих.
Довжина тіла самця до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, довжина хвоста 12—13 см; маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст (т. зв. «сережка»), що досягає 25—40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.
У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою (особливо виразна лопатоподібна форма у якутських і американських лосів); їхній розмах досягає 180 см, маса — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня.
Всього на Землі — близько півтора мільйонів. Приблизно половина загальної популяції лосів живе у Росії, приблизно 730 тисяч особин.
Виступи географів:
Заповідник
Заповíдник – територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Заповідники виділяються як унікальні пам'ятки історії і культури, живої і неживої природи. В Україні перебувають під охороною держави. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, чорноморський, Український степовий, ялтинський гірсько-лісовий… Головні функції українських заповідників — збереження флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин. Заповідники використовуються і як бази наукової пропаганди охорони природи.
Учитель: Усі ви прочитали оповідання? А тепер давайте коротко пригадаємо його зміст. (переказ дітьми оповідання)
Письменник розповідає історію про те, як лось, намагаючись напитись з ополонки, потрапив у воду і почав тонути. Двоє хлопчиків стали свідками боротьби лісового красеня за життя. Зрозумівши, що важкий лось сам не зможе врятуватись, хлопці кинулись на допомогу. Брати тільки-но встигли визволити тварину з льодяного полону, як пролунав постріл. Хлопці не відразу зрозуміли, що куля влучила саме у врятованого ними лося. Незабаром з’ясувалось, що вбивцею лісового красеня із сусіднього заповідника став їх рідний дядько Шпичак. Коли він зрозумів, що брати не в захваті від його здобичі, він злякався, що хлопці можуть повідомити в заповідник про його вчинок. Він пробував їм погрожувати, щоб вони мовчали, і пропонував за мовчанку м’ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. Автор завершує оповідання тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це несподівано було з дітьми, страшенно хочеться, щоб лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля. Але лось так і не ворухнувся.
А тепер подумайте над почутим і прочитаним вдома.
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Бесіда за змістом твору:
1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?
2. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.
3. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?
4. Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки
лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?
5. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували
лося. Які почуття переживали діти?
6. Знайдіть у тексті портрети братів і дядька Шпичака. Як автор
ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з
твору.
7. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?
8. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?
Робота біля дошки:
Характеристика образу лося (Метод «Гронування»)
Робота в группах. Характеристика хлопчиків та дядька Шпичака
Перша група: Портрет.
Друга група: Дії.
Третя група: Характер.
(Очікувані відповіді)
Герої |
Хлопчики-підберезники |
Дядько Шпичак |
Дії |
Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі |
Дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотів його позбавитися |
Портрет |
Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда |
Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами |
Що уособлюють |
Добро, милосердя, справедливість |
Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво |
Тема та ідея оповідання
Тема |
Ідея |
Лось, вирвавшись із однієї біди, потрапив у іншу. |
Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності. |
Які проблемні питання піднято у творі?
• любов і ненависть
• добро і зло
• безкорисливість і жага до збагачення.
Із казок, інших художніх творів, навіть із власних спостережень ви знаєте, що Добро постійно бореться із Злом. Але інколи важко розрізнити, що добре, а що – погане. Наприклад, близькі, рідні люди – це добре. А якщо вони чинять жорстоко, несправедливо, думають лише про власну користь, завдають шкоди природі? Як ставитися до таких родичів? У подібній ситуації вибору опинилися і хлопчики – ваші однолітки.
Робота з епіграфом.
Прочитаймо ще раз девіз нашого уроку. А як ви гадаєте, чи дійсно людина – цар природи? ( це не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги; люди мають усвідомлювати, що їх завдання – оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.)
Так, дійсно, є люди, які розуміють, що вони є частиною природи, і їхня справа не нищити, а оберігати її.
V. Рефлексивно-оцінювальний етап
Учитель: Повернімося до початку нашого уроку і слова «хочу»,
то ви дізналися
зрозуміли
відчули
те, що ви хотіли?
Розпочали ми наш урок з того, що день незвичайний, що весна рідним краєм крокує. Тож і оцінимо нашу роботу за допомогою «Шкали самооцінки» - прикрасимо весняне дерево
- на партах лежать :
квіточки – відмінно
листочки – добре
бруньки – середньо
(учні підходять і чіпляють на дерево квіточки, листочки бруньки)
Наше дерево розцвіло. Дякую за співпрацю. Ви досить об’єктивно себе оцінили. Оцінки виставимо до журналу.
Ви не розчаровуйтесь, що в когось сьогодні брунечка. Бо з неї може розвинутись і квіточка і листочок! Тож є до чого прагнути!
Вчитель: Отже, збереження природи залежить вiд людини, ïï совісті і того, наскільки вона розрізняє добрі та злі вчинки. Ставлення людини до природи - це мiрило людської моралі. Справжня любов до рiдноï землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дієвою, спрямованою на захист i примноження багатства рiдного краю.
Метод «Вибери сам»: