Конспект уроку з української літератури для 8 класу "Урок - творча лабораторія. ОДовженко "Ніч перед боєм""

Про матеріал

Познайомити учнів з історією життя та творчості О.Довженка, удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, самостійно робити висновки з почутого й прочитаного, визначати ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості оповідання;сприяти розвитку творчих здібностей учнів, уваги, спостережливості, логічного та критичного мислення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати проблематику оповідання;сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.

Перегляд файлу

Тема:  Урок  - творча лабораторія

             Олександр Довженко. Видатний український кінорежисер і письменник.                                                                  Його оповідання  про  Велику Вітчизняну війну. «Ніч перед боєм»

Мета: коротко познайомити учнів з історією життя та творчості О.Довженка, удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, самостійно робити висновки з почутого й прочитаного, визначати ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості оповідання;сприяти  розвитку творчих здібностей учнів, уваги, спостережливості, логічного та критичного мислення, вміння висловлювати власну думку,  аналізувати проблематику оповідання;сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.

Обладнання: портрет автора, підручники, ТЗН, презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь і навичок

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

      - Доброго дня. Вітаю вас у нашій літературній лабораторії.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку Актуалізація опорних знань

  • Сьогодні ми будемо досліджувати нову тему. Запишіть її назву в зошити.

(учні з дошки записують тему, вчитель її озвучує)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

  • Для вдалого проведення дослідження ви отримали попередні завдання: прочитали текст оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» та, об’єднавшись у творчі групи, проводили дослідження за окремими темами.
  • Тож сьогодні ми заслухаємо виступи таких творчих груп: «Біографів», «Істориків»  та «Літературознавців».

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

 

І. Виступ групи «Біографи»

    - Запрошуємо до слова «Біографів»

- Олександр Довженко… Як тільки чуєш це ім’я, виникають асоціації - кіно, Київська кіностудія імені О.Довженка, фільм «Земля», кіноповість «Зачарована Десна». (слайд 1)

 

Ім’я цього митця відоме далеко за межами України. А народився Довженко10 вересня 1894 року в маленькому селі В’юнище (тепер смт. Сосниці) на Чернігівщині в родині бідних неписьменних селян-землеробів Петра Семеновича та Одарки Єрмолаївни Довженків, що походили з козацького роду з Полтавщини. В родині було 14 дітей, але до дорослого віку дожили лише Олександр та його сестра Параска.(слайд 2)

 

Що казати, важким було селянське життя початку ХХ століття, але до останніх своїх днів проніс Довженко в пам’яті і батьківську хату, і обличчя цих від природи мудрих трудолюбивих людей, і образ своєї «зачарованої» Десни – річки його дитинства. (слайд 3, 4)

 

Після Сосницької школи він закінчив Глухівський учительський інститут. Протягом 1914-1917 рр. вчителював у Житомирі. У 1917р. переїхав до Києва і вступив до Комерційного інституту, який так і не закінчив через бурхливі історичні події. (слайд 5)

 

Роки 1921-1923 позначені в його біографії дипломатичною роботою за кордоном. Довженко побував у Польщі та Німеччині.

 1926 р. він потрапляє до Одеси – тодішнього центру нового мистецтва – кіно. І розуміє, що саме кіно – його справжнє покликання. Разом з Юлією Солнцевою – дружиною та надалі режисером всіх його фільмів – О.Довженко у 1930 р. їде в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон. (слайд 6)

Європа побачила його знамениту трилогію – фільми “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”. (слайд 7)

Ці твори стали безсмертними шедеврами, а новаторські методи монтажу і роботи з кадром (кадр-скетч, кадр-плакат) справили величезний вплив на весь світовий кінематограф. Чарлі Чаплін  навіть висловив думку, що "слов'янство дало світу кінематографа лише одного творця - мислителя і поета Олександра Довженка".

 

Фільм  «Земля» був визнаний одним із 12 найкращих кінострічок на Всесвітній виставці у Брюсселі 1958 р. , приніс світову популярність автору і прославив його країну. А вже 2015 р. світова організація ЮНЕСКО внесла його до списку шедеврів світового кінематографу.

Це був гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка, працюючи на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя.(слайд 8)

А ось неповний перелік фільмів автора. (слайд 9)

 

З початком війни 1941р.О.Довженко був евакуйований до Ашхабада. Призначений полковником інтендантської служби, та він не витримує бездіяльності і просить, щоб його відправили на фронт, де він стає кореспондентом газети «Краснаязвезда» і свідком звільнення  України від окупації.(слайд 10)

Побачене і почуте стає основою його статей, оповідань та кіноповісті «Україна в огні». Але влада різко критикує правдиві твори Довженка про окупацію та звільнення України, забороняє показ його фільму «Україна в огні». Дуже важко переживає митець наступні роки відчуження, сповідаючись лише своєму «Щоденнику».

 

Потім ще буде робота на Мосфільмі, викладання у ВДІКу, будуть написані сценарії «у стіл» (нереалізовані), лише за трьома з них Ю.Солнцева по смерті автора зніме фільми. Зацькований і пригнічений, відірваний від рідної землі, бо йому заборонили виїздити до України, О.Довженко помер 25 листопада 1956 р. у Москві, де і похований на Новодівичому кладовищі. (слайд 11)

 

Довженка нерідко порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, й архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу.(слайд 12)

Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: «Не хвали себе сам, нехай тебе люди похвалять».                              І хвалять його!

ІІ. Виступ групи «Історики»

      - Запрошуємо до слова «Істориків»

  Темою нашого дослідження стала Друга Світова війна, хід її на території України, яка входила тоді до складу Радянського Союзу, окупація та звільнення українських міст та сіл від фашистської навали.

 

Найбільша і наймасштабніша війна за всю історію людства – Друга Світова - розпочалася

1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу і закінчилася 2 вересня 1945 р. після підписання капітуляції мілітаристською Японією. (слайд 13)

 

Ця війна стала найбільшим військовим конфліктом, бо:

  • Тривала 6 років, а це 2195 днів!
  • У ній брали участь 61 держава, а це 80% населення планети на той час!
  • Бойові дії проходили на території трьох континентів: Європи, Азії та Африки!
  • У водах чотирьох океанів!
  • В цій війні було використано ядерну зброю!
  • Жертвами війни стали за останніми даними від 60 до 85 мільйонів людей!(слайд 14)

 

На території України, яка тоді входила до складу Радянського Союзу, війна почалася

22 червня 1941р.. І уже в перші дні фашистські бомбардувальники долітали до Києва, а в перші тижні війни були окуповані Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль. (слайд 15)

 

Причинами вражаючих невдач радянських військ були серйозні прорахунки вищого керівництва СРСР на чолі з Й.Сталіним, низька ступінь готовності військ до ведення воєнних дій, некомпетентність багатьох командирів, загибель основної частини підготовлених військових кадрів під час репресій 30-х - початку 40-х pp., фактор несподіванки нападу. Нерозуміння Сталіним ситуації було настільки великим, що у перші години війни він заборонив відкривати вогонь по наступаючих гітлерівцях, вважаючи, що це лише провокація. Невдале розташування значної кількості радянських військ у прикордонних зонах дало змогу противникові обхідними танковими маневрами оточити й ліквідувати їх. Уже в перші дні війни німці знищили 1200 радянських літаків, з них 800 на землі. Легкою здобиччю ворога стали склади зброї, матеріально-технічного постачання, паливно-мастильних матеріалів та провіанту. Тільки в районі Умані в липні-серпні були оточені й знищені дві радянські армії.

 

Радянська армія була змушена відступати, щоб врятувати людські ресурси та військову техніку, залишаючи міста і села, населення яких не встигало евакуюватися, а значить потрапляло під фашистську окупацію.

Що вона несла українському народові?

Примусові роботи, вивезення молоді для робіт у Німеччину, масові розстріли, катування, спалення цілих сіл разом з їхнім населенням. І це ще неповний перелік «радощів» окупації.

Віднесений до расово неповноцінних український народ був приречений нацистами більшою частиною на винищення, меншою - на перетворення на слуг німецьких панів. Відповідно до цього стратегією свого ставлення до українців нацисти проголосили підкорення та їх жорстоку експлуатацію, винищення непокірних та "зайвих"  людей не німецької національності.(слайд 16)

 

Визволення України почалося після переможних Сталінградської та Курської битв. Його  здійснювали війська Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного і Південного фронтів. 

18 грудня 1942 р. зі вступом радянських військ в с. Півнівка  Міловського району Ворошиловоградської (нині Луганської) області розпочалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників,  і лише 28 жовтня 1944 р., коли радянські війська дійшли до Карпат, всі українські землі було визволено від загарбників.(слайд 17)

 

    Хвилина мовчання

-  Під час Другої Світової війни загинуло  біля 6 млн. українців.

  Вшануймо пам’ять наших співвітчизників, дідів та прадідів, загиблих у роки цієї жорстокої війни. Вони не злякалися й не зламалися, а звернули свій праведний гнів на ворога та вигнали його з рідної землі. Пам’ятаймо їх! (слайд 18)    Метроном

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

ІІІ. Виступ групи «Літературознавці»

       Війна – нелюдське, антигуманне явище!

І якщо історики говорять про неї у цифрах, подіях, особах і фактах, аналізуючи причини та наслідки, то література – письменники, поети, драматурги – відгукується на неї емоційним враженням скалічених доль. А що, як не вірші, може бути  найемоційнішим.

(учень читає вірш )

  Задихалося літо від спеки,

  І  сивіли від спраги лани.

  В сірім небі кружляли лелеки,

  А земля  - в димовищі війни.

  Надто руки втомилися,

  Руки в старого солдата.

  Бо робота дісталась

  Таки нелегка – воювати.

  А найтяжче, найтяжче.

 Копать після бою могили.

  Краще б землю орати.

  Чи інше робить яке діло:

  Сад зростити чи скласти 

  Сусідові грубу…

  Ні, війна  - то занадто,

  Занадто робота нелюба.

 

  Як уже було зазначено «Біографами», О.Довженко у роки війни був військовим кореспондентом. Війна покликала його (досі — художника, кінорежисера і лише частково письменника) до літературної праці. У творчості митця почався новий етап, зумовлений насамперед усвідомленням великої народної трагедії, яку Довженко сприйняв загострено і болісно.

 

Досліджуваний нами твір – оповідання «Ніч перед боєм» - став першим твором письменника на воєнну тематику. А засновано його на реальних подіях.

 Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже за місяць, воно було вперше надруковане російською  мовою в газеті «Красная звезда» за 1-ше серпня цього ж року і мало, як й інші шість опублікованих у воєнні часи творів митця, неабиякий успіх. Відомо, що оповідання  протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі і було видане окремою брошурою - «метеликом».(слайд 19)

 

Таке визнання з забезпечувалося високою емоційною напругою тексту, його дієвістю, мобілізуючим впливом на читача. Виявилось: головна думка твору «Ні кроку назад!» була співзвучна із наказом Сталіна № 227. (Хоча в часі оповідання Довженка  випереджувало наказ вождя). Цей факт підкреслював глибоку актуальність змісту оповідання і політичну далекоглядність автора.

 

Але пропагандистський заряд «Ночі перед боєм» був зумовлений насамперед Довженковим глибоким усвідомленням трагічної ситуації і прагненням  письменника передати суворі  настрої народу, його відверті погляди на відступ та поразки радянської  армії.

 

Ідейно-тематичний аналіз твору

(проводить вчитель, інші записують в зошит)

  • Пропоную вам разом створити паспорт твору.

(колективно складають паспорт, аргументуючи теоретичні поняття «епос», «оповідання»,  працює весь клас) (слайд 20)

Паспорт твору

О.Довженко. «Ніч перед боєм» (1942 р.)

Літературний рід – епос.

Жанр – оповідання.

Тема: відображення віри у перемогу над фашизмом звичайних людей Платона Півтораката діда Савки, розкриття їхньої ролі у формуванні світогляду Петра Колодуба й інших героїв-захисників Вітчизни.

Ідея: уславлення героїчного подвигу народу в боротьбі з фашизмом.

Головна думка: «Ні кроку назад!»

Герої твору: діди Платон Півторак та Савка, Петро Колодуб, Іван Дробот, солдати-танкісти.

VІ. Закріплення знань, умінь, навичок

 

І. Відновіть сюжетний ланцюжок твору.(слайд 21)

 

Відповідь:

1. Іван запитує в Петра про його «внутрішній секрет».

2. Солдати відступали.

3. Діди казали, що краще смерть, аніж утеча від ворога.

4. Діди втопили німців.

5. Цілу хвилину сім’я бійців стояла мовчки.

 

ІІ Міні – тест

1. О.Довженко народився в селі:

     а) В’юнище;

     б) Василькове;

     в)  Піски.

2.  Якою діяльністю займався О.Довженко в1921 – 1923 р.р., побувавши в Польщі та Німеччині?

     А) комерційною;

     Б)  дипломатичною;

     В) режисерською.

3.  Як називався кінофільм, який світова організація ЮНЕСКО внесла  до списку шедеврів світового кінематографу?

    А)  «Звенигора»;

    Б)   «Щоденник»;

    В)   «Земля» .

4.Твір «Ніч перед боєм» за жанром –

    А)  оповідання;

    Б)  новела;

    В)  повість.

5.  Кому належать слова: «Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

    А)  дід Савка;

    Б)   дід Платон;

    В)  Борис Троянда.

6.   Ким доводився Іван Дробот діду Савці?

    А)  сином;

     Б) онуком;

     В)  близьким знайомим.

 

ІІІ. Міні-диспут

  • Твори О.Довженка доступні, глибокі, повчальні, цікаві. Вони навчають любити життя, захищати свою землю, своїх рідних.
  • Довженківська правда змушує поміркувати про цінність людського життя, про те, що може залишити людина після себе. Тож, давайте поміркуємо.
  • Як можна назвати вчинок дідів?
  • Під час Другої Світової війни було багато таких прикладів, коли люди жертвували собою, щоб знищити ворога.
  • Чи знаєте ви приклади подвигів у наш час?

 

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Слово вчителя

  • Сьогодні ми спільно попрацювали над вивченням нової теми. Ви були активними, уважними дослідниками, гарними, емоційно натхненими промовцями.
  • Сподіваюся, що кожен з вас поповнив свої знання і про  видатного майстра О.Довженка, і про його оповідання «Ніч перед боєм», і про події Другої Світової війни.
  • Та ще хочу, щоб ви усвідомили, що головний герой творів  цього художника — народ; естетичний ідеал митця заснований на кращих рисах народу: працьовитість, мудрість, невмирущий оптимізм, безпосередність вдачі, гумор; письменник творить образи своїх героїв, йдучи від уявлень трударів про ідеал героя, втілений у фольклорі. Тому його діди, капітани Колодуби, Івани Дроботи та інші постають перед нами як герої билин, дум та історичних пісень.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

  • обов’язкове: с.134-141, відомості про автора, дібрати цитати для характеристики героїв;
  • на вибір: виконати тестові завдання на с.141 (письмово);

скласти кросворд за оповіданням «Ніч перед боєм».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Виступ групи «Літературознавці»

       Війна – нелюдське, антигуманне явище!

І якщо історики говорять про неї у цифрах, подіях, особах і фактах, аналізуючи причини та наслідки, то література – письменники, поети, драматурги – відгукується на неї емоційним враженням скалічених доль. А що, як не вірші, може бути  найемоційнішим.

(учень читає вірш )

  Задихалося літо від спеки,

  І  сивіли від спраги лани.

  В сірім небі кружляли лелеки,

  А земля  - в димовищі війни.

  Надто руки втомилися,

  Руки в старого солдата.

  Бо робота дісталась

  Таки нелегка – воювати.

  А найтяжче, найтяжче.

 Копать після бою могили.

  Краще б землю орати.

  Чи інше робить яке діло:

  Сад зростити чи скласти 

  Сусідові грубу…

  Ні, війна  - то занадто,

  Занадто робота нелюба.

 

  Як уже було зазначено «Біографами», О.Довженко у роки війни був військовим кореспондентом. Війна покликала його (досі — художника, кінорежисера і лише частково письменника) до літературної праці. У творчості митця почався новий етап, зумовлений насамперед усвідомленням великої народної трагедії, яку Довженко сприйняв загострено і болісно.

 

Досліджуваний нами твір – оповідання «Ніч перед боєм» - став першим твором письменника на воєнну тематику. А засновано його на реальних подіях.

Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже за місяць, воно було вперше надруковане російською  мовою в газеті «Красная звезда» за 1- ше серпня цього ж року і мало, як й інші шість опублікованих у воєнні часи творів митця, неабиякий успіх. Відомо, що оповідання  протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі і було видане окремою брошурою - «метеликом».(слайд 19)

 

Таке визнання з забезпечувалося високою емоційною напругою тексту, його дієвістю, мобілізуючим впливом на читача. Виявилось: головна думка твору «Ні кроку назад!» була співзвучна із наказом Сталіна № 227. (Хоча в часі оповідання Довженка  випереджувало наказ вождя). Цей факт підкреслював глибоку актуальність змісту оповідання і політичну далекоглядність автора.

 

Але пропагандистський заряд «Ночі перед боєм» був зумовлений насамперед Довженковим глибоким усвідомленням трагічної ситуації і прагненням  письменника передати суворі  настрої народу, його відверті погляди на відступ та поразки радянської  армії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міні – тест

 

1. О.Довженко народився в селі:

     а) В’юнище;

     б) Василькове;

     в) Піски.

2.  Якою діяльністю займався О.Довженко в1921 – 1923 р.р., побувавши в Польщі та Німеччині?

     А) комерційною;

     Б)  дипломатичною;

     В) режисерською.

3.  Як називався кінофільм, який світова організація ЮНЕСКО внесла  до списку шедеврів світового кінематографу?

    А)  «Звенигора»;

    Б)   «Щоденник»;

    В)   «Земля» .

4.Твір «Ніч перед боєм» за жанром –

    А)  оповідання;

    Б)  новела;

    В)  повість.

5.  Кому належать слова: «Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!»

    А)  дід Савка;

    Б)   дід Платон;

    В)  Борис Троянда.

6.   Ким доводився Іван Дробот діду Савці?

    А)  сином;

    Б) онуком;

    В) близьким знайомим.

 

 

ІІ. Виступ групи «Історики»

      - Запрошуємо до слова «Істориків»

  Темою нашого дослідження стала Друга Світова війна, хід її на території України, яка входила тоді до складу Радянського Союзу, окупація та звільнення українських міст та сіл від фашистської навали.

 

Найбільша і наймасштабніша війна за всю історію людства – Друга Світова - розпочалася    1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу і закінчилася 2 вересня 1945 р. після підписання капітуляції мілітаристською Японією. (слайд 13)

 

Ця війна стала найбільшим військовим конфліктом, бо:

  • Тривала 6 років, а це 2195 днів!
  • У ній брали участь 61 держава, а це 80% населення планети на той час!
  • Бойові дії проходили на території трьох континентів: Європи, Азії та Африки!
  • У водах чотирьох океанів!
  • В цій війні було використано ядерну зброю!
  • Жертвами війни стали за останніми даними від 60 до 85 мільйонів людей!                              (слайд 14)

 

На території України, яка тоді входила до складу Радянського Союзу, війна почалася

22 червня 1941р.. І уже в перші дні фашистські бомбардувальники долітали до Києва, а в перші тижні війни були окуповані Луцьк, Рівне, Львів, Тернопіль. (слайд 15)

 

Причинами вражаючих невдач радянських військ були серйозні прорахунки вищого керівництва СРСР на чолі з Й.Сталіним, низька ступінь готовності військ до ведення воєнних дій, некомпетентність багатьох командирів, загибель основної частини підготовлених військових кадрів під час репресій 30-х - початку 40-х pp., фактор несподіванки нападу. Нерозуміння Сталіним ситуації було настільки великим, що у перші години війни він заборонив відкривати вогонь по наступаючих гітлерівцях, вважаючи, що це лише провокація. Невдале розташування значної кількості радянських військ у прикордонних зонах дало змогу противникові обхідними танковими маневрами оточити й ліквідувати їх. Уже в перші дні війни німці знищили 1200 радянських літаків, з них 800 на землі. Легкою здобиччю ворога стали склади зброї, матеріально-технічного постачання, паливно-мастильних матеріалів та провіанту. Тільки в районі Умані в липні-серпні були оточені й знищені дві радянські армії.

 

Радянська армія була змушена відступати, щоб врятувати людські ресурси та військову техніку, залишаючи міста і села, населення яких не встигало евакуюватися, а значить потрапляло під фашистську окупацію.

Що вона несла українському народові?

Примусові роботи, вивезення молоді для робіт у Німеччину, масові розстріли, катування, спалення цілих сіл разом з їхнім населенням. І це ще неповний перелік «радощів» окупації.

Віднесений до расово неповноцінних український народ був приречений нацистами більшою частиною на винищення, меншою - на перетворення на слуг німецьких панів. Відповідно до цього стратегією свого ставлення до українців нацисти проголосили підкорення та їх жорстоку експлуатацію, винищення непокірних та "зайвих"  людей ненімецької національності.(слайд 16)

 

Визволення України почалося після переможних Сталінградської та Курської битв. Його  здійснювали війська Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного і Південного фронтів. 

18 грудня 1942 р. зі вступом радянських військ в с. Півнівка  Міловського району Ворошиловоградської (нині Луганської) області розпочалося звільнення України від німецько-фашистських загарбників,  і лише 28 жовтня 1944 р., коли радянські війська дійшли до Карпат, всі українські землі було визволено від загарбників.   (слайд 17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Виступ групи «Біографи»

    - Олександр Довженко… Як тільки чуєш це ім’я, виникають асоціації - кіно, Київська кіностудія імені О.Довженка, фільм «Земля», кіноповість «Зачарована Десна». (слайд 1)

 

Ім’я цього митця відоме далеко за межами України. А народився Довженко10 вересня 1894 року в маленькому селі В’юнище (тепер смт. Сосниці) на Чернігівщині в родині бідних неписьменних селян-землеробів Петра Семеновича та Одарки Єрмолаївни Довженків, що походили з козацького роду з Полтавщини. В родині було 14 дітей, але до дорослого віку дожили лише Олександр та його сестра Параска.(слайд 2)

 

Що казати, важким було селянське життя початку ХХ століття, але до останніх своїх днів проніс Довженко в пам’яті і батьківську хату, і обличчя цих від природи мудрих трудолюбивих людей, і образ своєї «зачарованої» Десни – річки його дитинства.                   (слайд 3, 4)

 

Після  Сосницької школи він закінчив Глухівський учительський інститут. Протягом 1914-1917 рр. вчителював у Житомирі. У 1917р. переїхав до Києва і вступив до Комерційного інституту, який так і не закінчив через бурхливі історичні події. (слайд 5)

 

Роки 1921-1923 позначені в його біографії дипломатичною роботою за кордоном. Довженко побував у Польщі та Німеччині.

 

1926 р. він потрапляє до Одеси – тодішнього центру нового мистецтва – кіно. І розуміє, що саме кіно – його справжнє покликання. Разом з Юлією Солнцевою – дружиною та надалі режисером всіх його фільмів – О.Довженко у 1930 р. їде в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон. (слайд 6)

Європа побачила його знамениту трилогію – фільми “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”. (слайд 7)

Ці твори стали безсмертними шедеврами, а новаторські методи монтажу і роботи з кадром (кадр-скетч, кадр-плакат) справили величезний вплив на весь світовий кінематограф. Чарлі Чаплін  навіть висловив думку, що "слов'янство дало світу кінематографа лише одного творця - мислителя і поета Олександра Довженка".

 

 Фільм  «Земля» був визнаний одним із 12 найкращих кінострічок на Всесвітній виставці у Брюсселі 1958 р., приніс світову популярність автору і прославив його країну. А вже 2015 р. світова організація ЮНЕСКО внесла його до списку шедеврів світового кінематографу.

 Це був гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка, працюючи на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя.(слайд 8)

А ось неповний перелік фільмів автора. (слайд 9)

 

З початком війни 1941р. О.Довженко був евакуйований до Ашхабада. Призначений полковником інтендантської служби, та він не витримує бездіяльності і просить, щоб його відправили на фронт, де він стає кореспондентом газети «Красная  звезда» і свідком звільнення  України від окупації.(слайд 10)

Побачене і почуте стає основою його статей, оповідань та кіноповісті «Україна в огні». Але влада різко критикує правдиві твори Довженка про окупацію та звільнення України, забороняє показ його фільму «Україна в огні». Дуже важко переживає митець наступні роки відчуження, сповідаючись лише своєму «Щоденнику».

 

Потім ще буде робота на Мосфільмі, викладання у ВДІКу, будуть написані сценарії «у стіл» , лише за трьома з них Ю.Солнцева по смерті автора зніме фільми. Зацькований і пригнічений, відірваний від рідної землі, бо йому заборонили виїздити до України, О.Довженко помер 25 листопада 1956 р. у Москві, де і похований на Новодівичому кладовищі. (слайд 11)

 

Довженка нерідко порівнюють із видатними майстрами епохи Відродження, які були водночас і живописцями, і поетами, й архітекторами, і природознавцями. Його ще називають українським Мікеланджело, засновником українського кінематографу.                       (слайд 12)

Що ж, воістину мав рацію народ, коли запримітив: «Не хвали себе сам, нехай тебе люди похвалять».  І хвалять його!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Юшманова Оксана Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. козіна Олена
    Цікавий, творчий урок. Дякую
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
7 лютого
Переглядів
3370
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку