Конспект уроку з української літератури для 8 класу з теми "Хто ти, Роксолано?"

Конспект уроку з української літератури для 8 класу

Тема: Хто ти, Роксолано?

Мета: розвинути практичні навички аналізу художнього образу, підготувати клас до написання твору-роздуму

Обладнання: Портрет Роксолани і вислови, записані на дошці.

«Хуррем - султан з-за запиналів гарему фактично керувала всією Туреччиною».

Бахрія Учок

«Треба, щоб у Вашій історії було хоч щось людське, інакше у неї ніхто не повірить».

Камаль-паша-заде

«А може, cлід, нарешті, поєднати історію цієї жінки з історією її народу, з'єднати те, що було так жорстоко і несправедливо роз днано...».

П.Загребельний

Хід уроку

1. Слово вчителя

Сьогодні ми з вами відправимось в минуле. А допоможе нам це зробити роман Павла Загребельного «Роксолана».

16 століття. Для нас це «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, cелянська війна в Німеччині, великі географічні відкриття і безліч технічних винаходів, які знаменували настання ери прогресу. І на фоні цього культурного відродження - доля України. Плаче, вмивається кров'ю українська земля під османським батогом. Її дітей, її майбутнє забирають у полон, заставляють топтати Хрест, зрікатися віри. І вже на поля твої скачуть яничари, побусурманені діти. І не має краю стражданням матері-землі. Хто спасе її,хто захистить? Серед цього страхіття височить тендітна постать Роксолани.

Османські історики Алі-Чембі й Салек-заде вбачали в Роксолані жорстоку і підступну жінку. Не відійшли від цього погляду і європейські письменники і дослідники. Самюель Твардовський, Йоган Тралоу, Міні Вальтері зображують Роксолану, як «леді Макбет» з України або відьмою з лисої гори. Інші вбачають у ній жінку, яка навіть у неволі не втрачає любові до рідного краю і бореться за його свободу. Всю Європу вразила звістка, що султанка розмовляє латинською мовою. А вона пояснювала: «На Україні, у кожному селі, є школа, яку веде священник і вчить латинської мови». Європейські посли рознесли відомості про високу культуру в Україні. Це грізний Сулейман Пишний, прикдавши руку до грудей, пообіцяв не нападати більше на Україну. До наших днів збереглось два листи Роксолани, які документально засвідчують цей факт.

«Роксолана - одна із тих, хто підривав і розхитував основи нашої могутності, а мені не хочеться водити вас місцями нашого болю», - так говорив гід, який проводив екскурсію по Стамбулу.

Ювелір султана, який пережив і Роксолану і Сулеймана скаже: «Тяжко заставила заплатити нас Роксолана за її понівечену землю». Після смерті Роксолани могутня імперія почала слабнути.

У своєму романі Павло Загребельний показує нам не Роксолану - володарку, а розкриває психологічний стан своєї героїні, її радості, cтраждання та муки.

Сьогодні на уроці ми з вами попробуємо розгадати таємницю цієї жінки. Цієї розгадки прагнуть всі, шукаючи її в документах, автобіографічних записах, cвідченнях сучасників, тому що із смертю Роксолани вмерла розгадка її тріумфу і її трагедії.

2.Питання до класу.

1) Хто ж така Роксолана? Що повідомляють про неї офіційні джерела.

2) Дійсно, офіційні джерела свідчать, що Роксолана походить із Рогатина, a чи існують інші версії походження Роксолани. І якої із версій дотримується П.Загребельний?

3) Роксолана... яке дивне ім'я. Скільки імен має ця жінка у романі Павла Загребельного?

4) Який зовнішній вигляд Роксолани?

5) Пригадайте, хто з художників намалював портрет Роколани? (учням пропонують розглянути портрет Роксолани)

6) Які риси характеру притаманні Роксолані? Не можна повністю зрозуміти Роксолану, не зрозумівши султана Сулеймана.

7) Роксолана і Сулейман. Які відносини існували між ними?

8) Що об'єднювало і роз'єднювало цих двох великих людей ?

9) Що вам відомо про благодіяння Роксолани? У своєму романі із-за цензурних перепонів П.Загребельний не показав обіцянки Сулеймана не нападати на Україну, aле не зміг відмовитись від цього задуму - Де саме у романі письменник реалізовує цю ідею?

10) Чи зустрічали ми з вами раніше опис зустрічі Роксолани із Байдою? (вчитель зачитує пісню «Ой п'є Байда мед-горілочку») Віровідступниця. Яке важке звинувачення, i промовлене воно людиною із рідної землі. Це до неї говорила її земля, її батьки.

11) Яка ж доля спіткала батьків Роксолани?

12) Чи можна вважати Роксолану віровідступницею, зрадницею. (Дійсно, Роксолана нікого не зрадила, окрім своєї душі.) Ми говорили про Роксолану-правительку великої держави.

13) А якою ж була Роксолана матір'ю?

Учитель. Пройшли віки... Але її ім'я не зтерлося з людської пам'яті. Про неї складають пісні, пишуть вірші. (Звучить пісня «Роксолана»)

Поки звучатиме пісня, ви пригадайте, хто ще з відомих українських письменників звертався до образу Роксолани?

О.Пахльовська

Дитя селянське з царственним чолом

Кохана жінка грізного султана

Коли тебе забрали у полон

Хто дав тобі імення Роксолана

Курився шлях. Чужі іржали коні

Твій рід поліг в нерівному бою

А вслід тобі дивилися ікони

Лиш Божа мати схожа на твою

Дитя, cирітко, глянь на ті руїни

Згадай ту ніч, ту пустку,той вогонь,

бо що тобі лишать від України,

Крім чорних літер імені твого

Хто дав імення - українка

І далі цей страшний круговорот

Ти - в рабство продана, ти- куплена на ринку

В тобі стогнав і плакав твій народ

Жона султана! Хто згадає-бранка

І хто й коли дізнається про те

Як там в палатах, плачеш ти до ранку

В рожевий шовк, ховаючи лице

Галера чорна хвилі за кормою

Хтось там співає холодно зіркам

Твоє слов'янське личко під чалмою

і вишитий драконами рукав

Отак живеш душу прихистивши

В Страсний Четвер запалену свічу

Твоє ім'я - як відсвіт пожарища

І як відлуння тихого плачу

Вже тих подій і слід на світі стерся

Той шовк забув тепло твоїх долонь

І лиш ім'я - невидима фортеця

Душі, що не здалася у полон

Гіркого поля сонячна тернина

Шляхетна віть в селянському гербі

Хто дав тобі імення - Українка

Щоб сотні років плакало в тобі?!

Практична робота. Скласти ментальну карту «Хто ти, Роксолано?

Учитель. І все ж кінцевий підсумок її життя - тагічний крах усіх надій і ілюзій. Вона не змогла захистити рідну землю, cвоїх дітей. Вона не мала більше для кого жити. Але її тендітна постать буде височіти над сивими віками і тривожити душі людей,які захочуть розгадати її тайну. Прислухаймося до шуму вітрів,до музики її фонтану і схилімо голови перед величним подвигом цієї великої жінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Проблематика роману, його сюжет і композиційні особливості. Історичні постаті. (2 уроки)

Мета уроку: Опираючись на текст твору, розвинути навики аналізу сюжету і композиції, передати колорит історичних образів, їх історичну правду.

Обладнання: Портрет письменника, твір, підручник.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань.(фронтальне опитування по змісту твору).

 - Назвіть головний дійових осіб роману “Чорна рада”.

 - Як Василь Невольник зустрів прибулих на хутір гостей?

 - Шрам: піп і полковник?

 - Причина зустрічі Шрама з Череванем?

 - Про що розповів кобзар.

 - Чому не вдалося сватання Петра Шраменка?

 - Які настрої панували в Києві?

 - Охарактеризуйте зустріч Шрама й Череванів з Сомком.

 - Викрадення Лесі Кирилом Туром і наслідки цього вчинку для героїв.

 - Що побачив Петро в таборі під Ніженом.

 - Як проходила Чорна рада?

 - Доля героїв (Сомка, Брюховецький, Шрам, Леся, Петро, Кирило Тур) після ради.

 - Як змінилося Хмарище?

 Ось і відтворили ми з вами основні події роману “Чорна рада”, тож давайте ми визначимо проблематику роману і особливості композиції.

 - Охарактеризуйте основний конфлікт і проблематику роману (учні мали випереджувальне д/з).

 В-дь: У романі порушено багато проблем, але визначальною є доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ, крім того порушена проблема взаємин Росії і України, стосунки між біднотою і панством, старшиною, проблема козацтва, окрім цих проблем автор зупиняється на проблемі батьків і дітей, вірності і зради, кохання і ненависті, козацького рицарства.

 - Який конфлікт покладено в основу твору?

 В-дь: Основний конфлікт роману – це суперечність між козацькою старшиною і широкими народними масами.

  Охарактеризуйте сюжетні лінії  (перш  за все слід відмітити, що П.Куліш будує сюжет у хронологічному плані, учні дають характеристику сюжету чорної ради і розвитку подій в любовному трикутнику).

 Коли усі питання зі змісту твору і проблематики проаналізовані, можна запропонувати учням взяти участь у “судовому процесі”. Клас ділиться на 3 групи: судді, адвокати, обвинувачені. Але перед судовим процесом можна провести “рольову гру”, де б Сомко, Брюховецький, Шрам і Гвинтовка коротко розказали б про себе за планом: 1) їх дії в епоху Хмельниччини; 2) політичні ідеали і цілі; 3) ставлення до влади; 4) моральні якості; 5) сімейні стосунки; 6)загальна оцінка власного життя.

 Історичні джерела для вчителя.

 На Лівобережжі показним гетьманом  став Яким Сомко з багатого міщанського роду, шурин Б.Хмельницького. Він був представником заможної старшини, що бажала відокремитись від “черні” і утворити вищий привілейований стан. Суперником Сомка був  ніжинський полковник Василь Золотаренко, також заможна і амбітна людина. Кожний із них обливав один одного брудом перед Москвою та своїми. Таким чином обидва вони знеславили себе на Україні і втратили можливість мати булаву. Цим і скористався Брюховецький.

 Вперше ім’я Івана Брюховецького згадано в “Реєстрі Війська Запорозького” 1649 р. серед козаків гетьманської Чигиринської сотні під іменем Іванець Хмельницького. Влітку 1662 року Брюховецький разом із загоном запорожців прибув із Січі до табору російського князя, Григорія Ромодановського. Брюховецький заявив про те, що не визнає ні Сомка ні Золотаренка, і запропонував Ромодановському спільно виступити проти військ Ю.Хмельницького.

 Перебуваючи кілька тижнів у таборі разом з Ромодановським, Брюховецький здобув у нього довір’я і таким чином викликав підозру до обоїх полковників -  претендентів на гетьманство. Тим часом запорожці висунули Брюховецького єдиним претендентом від народу, вірного цареві. Вони ганьбили Сомка і Золотаренка, звинуватили їх у тому, що вони здатні перейти на бік Польщі. Завдяки Ромодановському цар вважав Брюховецького єдиним і найдостойнішим претендентом на булаву.

 1663 року цар видав указ про вибори нового гетьмана. Керувати виборами прибув у Ніжин на Україну князь Великогагін. За наполяганням Брюховецького й запорожців зібралася не козацька рада а так звана Чорна рада,  участь у якій мали взяти не тільки козаки, але й інші стани України. Вибори гетьмана проходили у величезній метушні, серед суперечок і правових сутичок. Натовп запорожців і селян розігнавши силою своїх супротивників, виніс на руках Брюховецького, якому вручили гетьманські відзнаки й проголосили його гетьманом.

 Потім натовп кинувся грабувати майно Сомка й Золотаренка та їх прибічників. На другий день було ув’язнено значних козацьких старшин і разом із претендентами віддати їх до рук Брюховецького. Через кілька місяців за наказом гетьмана в Борзні були страчені на горло Сомко, Золотаренко, Йоанникій Силич. Багато їхніх прибічників відправили до Сибіру.

 Тим часом Брюховецький не виправдав сподівань українського народу. Нова старшина в жадобі збагачення й утисках народу перевершила своїх попередників. Ставши гетьманом він одразу ж забув про все. Тепер свою булаву він намагався тримати  за допомогою страху та жорстокостей. Найменший протест закінчувався конфіскаціями, ув’язненнями, стратами. В зв’язку з тим популярність гетьмана швидко падала і він бачив свій кінець з боку собі подібної старшини. Щоб захиститись, від народного гніву Брюховецький задумав зміцнити свою владу за допомогою царя. Восени 1665 року Брюховецький поїхав до Москви. Там його прийняли з величезними почестями, зробили боярином. Він одружився з боярською дочкою і одержав багату вотчину від царя поблизу Стародуба, сотню Шептаківську, що займала багато селищ і сіл, а полковники, що приїхали з ним стали дворянами. Прагнучи догодити Москві, Брюховецький сам виявив бажання знищити місцеві  пільги краю. Через все це після повернення на Україну Брюховецький опинився у становищі неприязні з боку усієї Малоросії. Козакам не подобалося зведення його в бояри. “У нас раніше бояр не було – казали вони – через нього у нас усі вольності зникають”. У багатьох місцях скаржилися на великі побори, нахабство і пограбування, на скривдження жінок і дівчат. Сам гетьман був надзвичайно зажерливий, жорстокий і сподіваючись на заступництво Москви не знав меж своєї сваволі. Брюховецький викликав до себе загальну огиду, розширювався рух про те, щоб перейти під владу Дорошенка.

 Брюховецький побачив, що зайшов далеко, що козаки роздратовані супроти Москви, вважають його головним винуватцем насильств, вирішив розірвати з Москвою.

 Зрада Брюховецького сильно вразила Московський уряд, він цього не чекав.

 Навесні князь Ромодановський почав воєнні дії облогою міста Котельні. До Брюховецького прийшли на допомогу татари. З-за Дніпра йшов з козацьким військом Дорошенко. Брюховецький вийшов йому на зустріч з Гадяча.  Поблизу Опінені з’явилися до нього 10 сотників з вимогою віддати булаву, прапор і грамоти. Брюховецький побив цих сотників і відправив їх захованими в Гадяч. Але тут збурилася проти нього козацька громада, ввірвалася в шатро,  схопила і потягла до Дорошенка. Дорошенко тільки подав знак рукою: козаки зірвали з Брюховецького одяг і забили до смерті рушницями, рогатками і дрючками. Влада, гетьманство перейшло до Дорошенка.

 Брюховецький Іван – 1668 гетьман Лівобережної України, обраний на Чорній раді підписав Батуринські (1663) та Московські статті (1665); проводив промосковську політику; 1668 року порвав з Москвою і прийняв протекторат турецького султана; убитий повсталими козаками.

 Прототипом Шрама є Попович – це національний герой, який прагне вигнати шляхту з України і об’єднати її ( Україну під однією булавою). Джерела свідчать, що Поповича видали самі обложинці перед тим, як здатись Тетері.

 Судовий процес може відбуватися над двома постатями Сомком і Брюховецьким. Судді готують запитання до захисників і обвинувачених, а захисники і обвинувачені оголошують свої промови після відповіді на запитання.

 Орієнтовні запитання суддів:

 - Чому Сомко злегковажив почутим від Шрама?

 - Чи відчував гетьман настрої народу?

 - Що він зробив, щоб прихилити до себе народ?

 - Які суспільно-політичні та моральні засади діяльності Сомка і Брюховецького?

 - Чиї політичні амбіції могли спасти Україну?

 Слід пам’ятати, що адвокати Сомка і Брюховецького можуть паралельно давати відповідь на запитання судді.

 Після запитань обвинувачення і захист виголошують промови.

 Н-д: Самолюбство, амбітність, підлість, вміння схиляти на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю і законами Запоріжжя, - ось злочини, в яких звинувачується Брюховецький. Незаконне привласнення булави,  маніпулювання народом і долею рідної землі не принесли слави Брюховецькому, а лише викликали гнів і ненависть народу.

 2. Сомко – виразник ідей об’єднаної України він мудрий державний діяч, втілює усі моральні чесноти, не допускає думки про власний порятунок життя Туром.

 Суддя: Не має сумніву, що Брюховецький винен у зраді  і за це народ його покарає, але деяка самовпевненість і надмірна твердість - це жорстокість стосовно простого люду та запорожців призвели до того, що Сомко не зумів об’єднати народ, а це призвело до загибелі і до втрати  Україною соборності.

 Можна використати іншу форму роботи. Н-д: навести висловлювання Сомка, Брюховецького, Шрама і учні аргументують своє ставлення до певної позиції. Форма роботи “порожнє крісло”, буде включати в себе декілька етапів, відповідно до героїв, яких ми будемо характеризувати.

 Н-д: Сомко.

 1) “Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо як та, чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу цінувати гетьманську зверхність”.

 2) “Дай Боже – щоб обидва  берега Дніпрові приклонились під одну булаву”.

 3) Вже пора нам знати, що нема нам добра, де нема правди”.

 Шрам.

 “Усякому своє: козакам – шабля, вам-безмін на терези, а поспільсту – плуг да борона”.

 “Перевернулись тепер уже кат знає на що запорожці”.

 “Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьманці, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати”.

 “Коли взявсь брехати по-собаче, то й проживеш, як собака”.

 “Та се не січ:  тут тобі гетьман не свій брат!”

 Слово вчителя.

 Народна пам’ять. Вона не пробачає зради. І через даль віків ми можемо оцінити і зрозуміти шляхи, якими йшла Україна до своєї соборності. На жаль, і в наш час ми бачимо спроби розділити Україну на західну і східну.  Це вже прагнули зробити, але народ вижив, зберіг мову, національну свідомість і довів, що на карті всесвіту є одна Україна”.

 Д/З: Образ Запорізької січі і лицарства. Кирило Тур.

Тема: Порівняльна характеристика Максима і Тугара Вовка.

Мета уроку:  закріпити навички аналізу художнього образу, розвивати вміння зіставляти події і явища і робити висновок: виховувати почуття  гордості за свій народ, його минуле.

Обладнання: на дошці девіз уроку: "Ти  - кат людський, а я народ", малюнки учнів, теза письмових дебатів: Тугар Вовк - батько і зрадник.

 

Хід уроку

І. Слово вчителя.

 На попередньому уроці ми говорили, що вже з перших розділів повісті відчувається поділ героїв на два ворожих табори. Ми стаємо свідками конфлікту між Тугаром Вовком і громадою тухольців. І на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про двох представників ворогуючих таборів, про Максима Беркута і Тугара Вовка. Герої Франка - особистості винятково достовірні і індивідуальні і попробуємо розгадати їхні таємниці, зрозуміти їх, пояснити їх вчинки. Наш урок буде проходити під девізом: "Ти - кат людський, а я народ" (М.Бажан).

 У кінці уроку ви скажете, чому саме ці слова стали девізом нашого уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 А зараз наші дослідники і цитатники розкажуть нам, що вони довідались зі сторінок повісті "Захар Беркут" про Максима і Тугара Вовка.

 

Виступає група дослідників і ознайомлює зі своїм дослідженням присутніх, а група цитатників підтверджує факти з біографії героїв.

 Кожна із груп не тільки досліджувала шлях свого героя, але й ще повинна була представити на захист портрети Максима і Тугара Вовка (вчитель просить прокоментувати малюнки).

      Ви чудово справились із своїм завданням, але у мене виникло ряд запитань до груп. Будьте уважні, зараз ми проведемо гру-диспут "Чому?", де кожна із груп отримає фішку за правильну відповідь. В обговоренні участь беруть учні груп, незалежно від того, що вони досліджували.

• Чому Максим погодився стати слугою Тугара Вовка?

(через Мирославу, в яку закохався).

• Чому Максим заздрить долі загиблих товаришів?

(бо полон - це сором, а смерть у бою - честь).

• Чому у полоні Максим втрачає охоту до життя?

(бо думає, що його селище згоріло).

• Чому Максим зважується на "зраду".

(він не зраджує, він лише тягне час).

• Чому Тугар Вовк не визнає суду громади?

(бо вважає себе вищим за громаду).

• Чому Захар Беркут засуджує участь Тугара Вовка у війнах проти князів волинських, мазовецьких, князя київського, і називає їх "ганьбою".
• Чому автор так довго приховує зраду Тугара Вовка?

(можливо декілька варіантів відповіді).

• Чому Тугар Вовк став зрадником?
• Чому не послухав тієї, яку  найбільше любив, не прислухався до слів Мирослави?
• Чому автор не дає змоги вижити Тугарові Вовкові?

 

           Тугар Вовк і Максим - представники двох ворогуючих таборів, але сьогодні ми поєднали ці два образи, то що ж їх об’єднує і роз’єднує.

 Відповідь: І Тугар Вовк і Максим Беркут схожі між собою, вони усвідомлюють свою силу, у них є почуття власної гідності, вони сміливі, мужні, витривалі, у них залізна воля, розумні, кмітливі. Спілкуючись, вони часто знаходять спільну мову і ще вони обоє люблять Мирославу. Ми можемо спостерігати як Тугар Вовк захоплюється Максимом, але проте у них різні життєві принципи. Максим - визнає рівність між людьми, а Тугар Вовк зверхньо і зарозуміло ставиться до простого люду. Для Максима найвищий ідеал - влада громади, а для Тугара Вовка - влада власника. Максим шанує давні вірування і традиції, а Тугар Вовк зневажливо ставиться до народних звичаїв і традицій.

• Як думаєте, на чиєму боці симпатії автора?

Досвід людства вчить, що людину робить сильною лише віра в батьків, традиції, пам’ять свого роду. Без цього ми втрачаємо святиню в своїй душі, губим честь і порядність, національну гідність, пригадаймо, хто хоче злу й добру служити одночасно, той стане зла рабом.

 Неоднозначна наша оцінка образу Тугара Вовка.

 Ми бачимо, що і герої твору, яким ми довіряємо, чию думку поділяємо, пригадаймо слова Захара Беркута і Максима, коли вони довідались про смерть Тугара Вовка, а поряд з цим осуд тухольської громади, зречення доньки. То хто ж він Тугар Вовк? Можливо суд присяжних допоможе нам.

 Вчитель пропонує розіграти елемент судового засідання. Суддя (1 учень), адвокати (2) і обвинувачення (2 учнів), Тугар Вовк і присяжні займають свої місця.

 Після вступного слова судді і виступу обвинувачення, яке звинувачує Тугара Вовка в зраді рідній землі, дочці, тухольцям і просить присяжних визнати Тугара Вовка винуватим, слід заслухати позицію Тугара Вовка. Після цього захист особливу увагу звертає на виховання дочки Мирослави, на заслуги перед князем Данилом, на те, що Тугар Вовк спас Максима і просить пробачити  Тугара Вовка.

 Суддя може задати по 2 запитання обвинуваченню і захисту. Коли на запитання відповіли, присяжні переговоривши, виносять вердикт і суддя  його оголошує.

•                   Спостерігаючи за судовим процесом я помітила, що захист найчастіше говорив про Тугара Вовка як батька, а обвинувачення звертало нашу увагу на темний бік зради. То хто ж він Тугар Вовк батько і зрадник? Давайте попробуємо відповісти на це запитання, провівши письмові дебати.

 

Вчитель перегруповує групи. Після проведення дебатів, учні захищають свої роботи.

 Ось і підходить до завершення наш урок, то ж як ви гадаєте чому девізом нашого уроку стали слова: "Ти - кат людський, а я народ".

• Скажіть, а чого навчили нас наші герої?
• Чи актуальні проблеми, які порушує Франко в повісті "Захар Беркут" в наш час?
• Оцінювання.

Д/З. Підготовка до твору-роздуму Тугар Вовк і Максим - дві правди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українська мова 5  клас

Тема: Шевченківські шляхи. Фонетика.

              Графіка. Орфоепія. Орфографія.

Мета: поглибити, узагальнити, систематизувати знання учнів з фонетики, орфоепії, графіки, орфографії,вдосконалювати   орфоепічні і орфографічні навички, розвивати пам`ять і логічне мислення, вміння систематизувати вивчений матеріал. Виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок   узагальнення і систематизації вивченого (урок-подорож) з використанням інтерактивних методів навчання

Обладнання: ММП, карта подорожі

 

ХІД УРОКУ

 

І.Організаційний етап.

Вступне слово вчителя.

Наш сьогоднішній урок  буде незвичним. Ми відправимося у минуле і помандруємо шляхами величного сина України Т.Г.Шевченка. Давайте ознайомимося з правилами мандрівки.

1.  Один за всіх – всі за одного
2.   Пам`ятай правила
3.  Грамотно пиши
4.  Висловлюйся  зв`язно
5.  Будь привітним.

А девізом нашого  уроку стануть слова :

                                 Ну щоб, здавалося, слова…

                                Слова та голос – більш нічого

                                А серце  б`ється - ожива

                               Як їх почує! Знать од Бога

                               І голос той і ті слова

                                                       Т.Г.Шевченко

І. Зупинка. Дитинство Тараса.

Актуалізація опорних знань

1. Що вивчає фонетика?
2. Що вивчає графіка?
3. Випадання одного із звуків називається…
4.Написання, в яких можна припуститися помилки?
5.За допомогою яких букв передається  м’якість приголосних на письмі?
6.Перед  якими літерами ставиться апостроф?
7. Якщо літери стоять у певному порядку – це…
8. Якщо у словах звуки замінюють один одного – це…
9. Буквосполучення jо вживається…
10.  Назва цього знака в перекладі  з давньогрецької мови  означає  “кривий”, “зігнутий”.
11. Наголос – це…
12. Чим різняться слова нездійснений, нездійсненний?

Слово вчителя. Ви молодці справилися з завданням. Але щоб вирушити далі  нам слід розмістити слова у алфавітному порядку.    

№1  “Косар”, “Кавказ”. “Катерина”,    “Княжна”

№2 “Сестрі”, “Сичі”, “Сон”, “Сова”, “Слава”.

№3   “Перебендя”, “Полякам”, “Причинна”,  “Пророк”.

№4   Оксана, Ганна, Мар`яна, Катерина.

 

Слово вчителя.   Ми на  зупинці № 3 – завдання для нас приготував  Кобзар.  Виписати слова з орфограмами, дібрати власний    приклад на  подану  орфограму

“  Ти взяла мене маленького за руку
    І в школу хлопця одвела
     До п`яного дяка в науку..
    “Учися, серденько, колись
      З нас будуть люди, - ти сказала…

1. Відгадайте звуки і зашифроване слово

• 1. Приголосний, глухий. Моя пара [х]
• 2.Голосний, перед наголошеним  складом наближаюся до [у]

• 3. Я на початку слова буквар
• 4. Приголосний, дзвінкий, моя пара  [с]

• 5. Голосний, перша буква алфавіту
• 6. Приголосний, твердий. дзвінкий, не маю пари. Знайдіть мене у

    слові  ріка

Слово вчителя. Ось перед нами холодний Петербург. Шевченко здобув волю і став художником.

Вибірковий  диктант              

Вставити   пропущені    літери   і  виписати слова,  в яких звуків більше, ніж букв
Світа…  Край  неба  пала..
Соловейко  в  темнім  га…
Сонце  зустріча…,
Тихесенько вітер  ві…
Степи,  лани мрі…ть
Між    ..рами над ставами
верби   зелені…ть
сади ря..ні  похилились
Тополі   поволі
Сто…ть собі  і  мов сторожа
Розмовля…ть   з полем….

Встановіть    використані       засоби милозвучності     української    мови. Перепишіть,    розкриваючи     дужки
1. Село     і (й)   серце одпочине
2. І (й) кров за кров, і (й) муки за муки
3. А ми дивились і (й) мовчали, і (й) мовчки  чухали   чуби
4.  У (В) всякого своя доля і свій шлях широкий

5. У (в) тни, батьку, щоб нехотя  на весь світ почули

6. І ( Й) смеркає, і (й) світає  Край неба палає…

Хвилинка настрою(учні читають поезії Шевченка)

 

V. Підсумок уроку.

 

«Мікрофон». Закінчити речення.

На уроці я повторив:

На уроці мені вдалося

Викликало труднощі

Урок запам'ятався

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок української мови у 8 класі

Тема «Однорідні члени речення. Розділові знаки між однорідними  членами  речення».

Мета уроку: закріпити вживання розділових знаків у реченні з однорідними членами речення, правильно інтонувати речення, пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальню вальними словами, розвивати пам'ять, увагу, збагачувати словниковий запас, виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: урок-подорож

Обладнання уроку: портрет Лесі, ММП, ілюстрації.

Хід уроку

 І.Організаційний момент

Клас прибраний та поділений на три групи.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово  вчителя. Сьогодні ми відправимось у подорож, ім'я якій людське життя. 25 лютого. Ще одна славна дата в українському національному календарі. (Учні продовжують речення). Ми будемо подорожувати Лесиними шляхами, а девізом нашого уроку стануть її слова «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…».

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку( Слайд №1,2    ).

 Актуалізація опорних знань.

 І наша перша зупинка: Волинь – колиска Лесиної поезії. ( Слайд № 4   ).

1. Які члени речення можуть бути однорідними?
2. Дайте визначення однорідних членів речення.
3. Назвіть ознаки однорідності.
4. За будовою однорідні члени речення бувають.
5. Які сполучники вживаються при однорідних членах речення?
6. Коли означення є однорідними, а коли неоднорідними?
7. Узагальнювальне слово – це…
8. Яким членом речення виступає узагальнювальне слово?

V. Тренувальні вправи.

Слово вчителя. Молодці. Ви були уважними і ми можемо вирушати далі. Зупинка №2- дитинство Лесі( Слайд № 5,6 ). Поки команди працюють із завданням¸ представники команд поширюють подані речення однорідними членами. ( Слайд № 7 - завдання для команд)

Розставте розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення:

1. Від часу Шевченкового Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої хворої дівчини.
2. У Лесі Українки чарівне слово. Вона підкорює наші серця напругою кожної строфи волелюбством і мужністю створених нею героїв.
3. Шевченко і Леся Українка – поети величезного таланту і невичерпної творчої енергії,- вони люди з великим людським серцем і розумом з героїчною силою духу.

Завдання для представників команд:

Поширте подані речення однорідними членами речення.

1. Хто сльози ллє з  тяжкої……….. муки.
2. Затяжний двобій між …………і смертю.
3. Вдень і ……….. буду шукати зірку провідную.

( Перевірка завдань)

Слово вчителя. Леся була веселою дівчиною. Як захоплено вона танцювала, плавала, стрибала, грала в рухливі ігри, і не знала вона, що за її дитячими плечиками вже стоїть біда. Взимку 1881 року на святі Водохреща вона застудилася. З цього часу й починається її тяжка, виснажлива боротьба з невиліковною хворобою – туберкульозом, що охопив весь організм. Який несправедливий фатум!

Тридцятирічна війна була затяжною і небезпечною. Це була війна життя і смерті. Вона забрала в Лесі дитинство, юність, не дала змоги вчитися у школі і нормально жити. Нестерпні муки, роздираючі болі робили Лесю стійкою, мов отой Ломикамінь, розвивали в неї незвичайну силу волі.

Хто вам сказав, що я слабка?

 Що я корюся долі?

 Хіба тремтить моя рука

 Чи пісня й думка кволі?

 Ви чули, раз я завела жалі та голосіння, -

 То ж була буря весняна,

 А не сльота осіння.

Третя  наша зупинка :  « На шлях я вийшла ранньою весною». А ось і завдання, виконавши яке ми зможемо продовжити подорож ( Слайди №  8 ,№ 9 ).

Завдання для команд.

Складіть речення за схемами.

1. ___ , ___ і ___ ……… __.__.__ , __.__.__ , __.__.__.

 

2. == і == ………… ~~~~~~~  та ~~~~~~ ……..

 

3. _____ ======  - - - - - , - - - - чи - - - -……..

Завдання для представників команд.

Спишіть речення вставляючи потрібні сполучники. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до ролі в реченні.

1.Нема ……саду, …..надій, ……спокою на змореному серці.

2. Маки процвітають…….білим, ……..сивим,……….червоним цвітом.

3. Не оплакуй…………мрій,……..згадок, загуби своїм прикрощам лік.

Перевірка завдань.

Слово вчителя. Сергій Мержинський нестямно був закоханий у Мавчині Лесині очі, в яких стояла лісова прохолода і тепло сонця.

Наступна наша зупинка Крим. І ось в старій печері ми знайшли пожовклий від часу лист. Давайте попробуємо цього прочитати. А для цього нам треба відтворити втрачені слова. ( Слайди №10-13).

І нехай в'януть білі й …….., ……. й блакитні троянди. А потім і ……… і ……… обірвались так …….. І ніщо так не вражає мого серця тонко…….., легко і …………..

І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди. А потім і щастя і горе обірвались так раптом. І ніщо так не вражає мого серця тонко, легко і невідборонно.

Перевірка завдань. Подивимось, яка із команд виявилася більш точною до оригіналу.

Молодці. І ми з вами у країні пірамід. Перед нами Єгипет. ( Слайд № 14-15  ).

Перед вами на старовинному папірусі нові завдання. Розставте розділові знаки. Накресліть схему речення. Визначте яким членом речення виступає узагальню вальне слово.

1. Все зникло, наче в казці місто гори поле гай.
2. Усе одбивається в пісні, як в морі рожева зоря червоная кров і темна ненависть і ясна любов.
3. І вам згадається усе  садок  високий ганок летючі  зорі літня  ніч.

(Перевірка завдання).

Слово вчителя. Але хто це? Це Мавка, яка принесла нам завдання.(Слайд№16 , 17 )

Завдання для команд. Поширте подані речення однорідними та неоднорідними означеннями.

1. Сіється дощик.
2. Чується подих ночі.
3. Синіє смужка неба.

Завдання для представників команд.

Зробити повний   синтаксичний розбір речення.

1. Гора стояла твердо, міцно, стало.
2. Стояла я і слухала весну.
3. Серед мороку, бурі, негоди буде човен блукати.

(Перевірка завдання)

Слово вчителя. А ось перед нами Кавказ, де дочка Прометея знайшла свій вічний спокій. А у нас конкурс капітанів. Поки капітани будуть  виконувати завдання команди проводять контрольне списування. (Слайди № 18 , 19 , 20 )

 Текст для команд.

Стояла я і слухала весну.

Вона мені багато говорила

Співала пісню дзвінку

То знов таємно- тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов

Про молодощі радощі, надії

Вона мені переспівала знов

Те що давно переспівали мрії.

(Перевірка завдання)

Стояла я і слухала весну.

Вона мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку,

То знов таємно- тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно переспівали мрії.

Завдання для капітанів.

1. Міняться білі хмаринки.
2. Любіть сонце завтрашнього дня.
3. Тільки боязка людина боїться риску.

(Перевірка завдань)

Слово вчителя.

Ось ми на останній зупинці – Безсмертя(Слайд № 22,23)

Я вас одне хотіла попрохати:

Ви ревно бережіть пісень красу.

В пустелі й горах, в бурі стоголосі

Снагу шукала в рідних я піснях.

Моє життя із ними почалося

І відлетить із ними на вустах.

Все найдорожче візьме час безжальний,

Пребуде тільки пісня. З роду в рід,

Із Яроня, з-під Любара, і то зі Звягеля,

Де я вродилася на білий світ.

То ж скажіть чому девізом нашого уроку стали слова:  «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…».

Поетична хвилина (декламування поезії Лесі Українки)

V. Підсумок уроку. 

«Мікрофон». Закінчити речення.

На уроці я повторив:

На уроці мені вдалося

Викликало труднощі

Урок запам'ятався

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.