Конспект уроку з української літератури в 8 класі на тему: "М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Урок-захист проекту"

Каменська Лідія Валеріївна ,

                                                             учитель української мови та літератури

Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ступенів

Приазовської районної ради

Запорізької області

М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Урок-захист проекту

 

Мета: ознайомити учнів з цікавими сторінками творчості Михайла Коцюбинського, визначити жанр (повість, оповідання), встановити часові межі розвитку подій в тексті, з’ясувати пригодницький і романтичний сюжет твору, особливості композиції;

розвивати в учнів навички аналізу сюжету та композиції повісті; характеризувати образи Остапа Мандрики і Соломії, вчитися визначати типові та індивідуальні риси персонажів;

виховувати волелюбність, мужність, патріотизм, винахідливість, зневажливе ставлення до жорстокості і зла.

Обладнання:портрет Михайла Коцюбинського, підручник, малюнки до тексту поеми, додаткова література.

Тип уроку: захист творчого проекту.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту виступає вчитель. Залежно від здібностей учнів, учитель може визначати репродуктивне, реконструювальне чи творче завдання. Як обов’язкова умова – вибори керівників груп, які організують роботу, контролюють діяльність міні-груп. Обов’язки з підготовки заняття.

Клас умовно об’єднується в 6 груп: біографи, дослідники, літературознавці, історики, літературні критики, фоторепортери. На чолі цих груп мають стояти лідери. Вони самостійно компанують команду, склад якої узгоджується з координатором (учителем).

Кожна група має певний напрям роботи, завдання для досягнення загальної мети. (Див. схему роботи над творчим проектом.)

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: Діти, сьогодні ми перегорнемо ще одну літературну сторінку, відкриємо для себе багатогранний талант Михайла Коцюбинського. Але при всьому цьому, це звичайна людина, життєвим покликанням якої було служіння рідному народові. Тож недаремно, що в її адресу звучить саме такий поетичний відгук:

Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму,

Палаючи душею разом з ним…

Ці слова належать поетові М. Рильському, який присвятив їх Михайлу Коцюбинському. Про творчість Коцюбинського і піде мова на нашому уроці. Сьогодні ми будемо захищати творчий проект на тему « Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа й Соломії проти кріпосницької наруги».

Пригадаємо цікаві факти з життя і творчості Михайла Коцюбинського, визначимо жанр твору, встановимо часові межі розвитку подій в тексті, з’ясуємо пригодницький і романтичний сюжет твору, особливості композиції, охарактеризуємо образи Остапа Мандрики і Соломії. Допомагатимуть нам сьогодні біографи, дослідники, літературознавці, історики, літературні критики, фоторепортери.

ІІІ. Захист творчого проекту

Презентація груп

Керівники кожної групи оголошують склад, завдання(напрями роботи).

Схема презентації групи

1. Назва групи.
2. Кількість членів групи.
3. Завдання (напрямок роботи) групи.

Група «Фоторепортери» працює протягом захисту проекту: ілюструє кожен етап роботи, унаочнює результати діяльності всіх груп.

Виступи груп

Біографи

Питання: життя і творчість Михайла Коцюбинського.

Виступають учні з попередньо підготовленими повідомленнями (бажано висвітлити наступну інформацію)

1-й учень: Біографія М. Коцюбинського не багата на події. В автобіографічному листі він сам зауважував: «Про своє життя я міг би написати або дуже багато, або зовсім мало… Коли подати дати… Ви, може, скажете, що цього мало і це не цікаво. На автобіографію я тепер не спроможуся, хоч розумію, що такий матеріал був би взагалі цікавим.» Ми маємо дуже скупі матеріали з біографії Коцюбинського, а деякі питання в ній і досі не з’ясовано. Раджу вам прочитати художні твори про письменника: Володимир Канівець «Родина Коцюбинських», Іван Цюпа «Через терни до зірок» (про Юрія Коцюбинського), Леонід Смілянський «Михайло Коцюбинський».

2-й учень: Факт народження М.Коцюбинського був закарбований у метричній книзі Вінницького Преображенського собору за 1864 рік у такій формі: «Сентябрь.5.» Народився «Михаил». Батьки – «губернський секретар Михаил Матвеев Коцюбинский и его законная жена Гликерия Максимовна, оба православного вероисповедания».

Дитинство і юність письменника проминули в селах і містечках Поділля.

3-й учень: Одного разу в дитинстві, коли Михайлик захворів, під час марення він раптом заговорив українською мовою. В сім’ї панувала російська, тому цей факт здивував домашніх. Українською з хлопчиком розмовляла тільки його няня. Саме ця жінка відкрила для дитини  чарівний світ української казки і пісні. А ще хлопчик любив ходити на ярмарки і слухати лірників. Розповіді й народні пісні сліпого діда Купріяна хвилювали чутливе серце хлопчика. Знаючи це, не є дивом, що хлопчик заговорив українською. Мабуть, душа його прагнула чогось рідного, близького. Після одужання Михайлику розповіли про цей факт, і він ще більше загорівся цікавістю до українського слова. В дев’ять років пробує складати українські пісні на взірець народних.

1-й учень: Своїм вихованням Коцюбинський зобов’язаний матері. Від неї успадкував тонку і глибоку душевну організацію та любов до природи. У двадцять років Михайло змушений залишити рідну домівку. Закінчивши дворічну народну школу в місті Парі, їде до Шаргорода для навчання в духовній семінарії.

Одного разу в учительській сталася розмова (довідка із спогадів родича). Вчитель російської мови тільки-но закінчив перевіряти твори учнів 4-го класу «Як відбуваються різдвяні свята в моїй сім’ї» і, вибравши роботу Михайла, не міг стримати захоплення: «Будемо мати свого літератора!».

Ще раніше, коли хлопчику виповнилося одинадцять років, сім’я мешкала в селі, де Михайлику пощастило натрапити на гарну бібліотеку, яка належала місцевому священику. Прочитані книги «Кобзар» Шевченка та твори Марка Вовчка відіграли велику роль у житті Коцюбинського, остаточно направили на український шлях.

2-й учень: Літературна кар’єра Коцюбинського почалася з провалу. Після закінчення Шаргородської духовної семінарії він повертається до Вінниці, дає приватні уроки, щоб заробити гроші на підтримку сім’ї.

У 1884 році М. Коцюбинський пробує писати оповідання «Андрій Соловійко» або «Вченіє світ, а невченіє тьма». У Вінниці товаришує із священиком Вікулом, у домі якого часто збиралась прогресивна інтелігенція. Бував тут і місцевий присяжний уповноважений Нейман – людина освічена і з великими симпатіями до української літератури. Через Вікула оповідання «Андрій Соловійко» було передано на суд  Нейману. І ось вирок: Нейман радив Коцюбинському «кинути цю справу, аби не калічити святу нашу мову». Присуд цей не спинив Михайла Михайловича. Протягом наступних 2-3 років він пише нові оповідання «21-го грудня, на введеніє», «Дядько та тітка» та інші. Але показувати їх комусь не наважується. А згодом і зовсім замовкає. У 1890 році їде до Львова. Працює в журналах «Дзвінок», «Правда», «Зоря». Займається перекладами, друкує вірші, оповідання. В 1891 році повертається до Вінниці, при реальному училищі складає іспит на звання народного вчителя. Учителює у селі Лопатинці. Продовжує писати твори, співпрацювати з львівськими журналами, в яких друкується.

Справжню увагу громадськості привернули оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Панас Мирний написав Коцюбинському схвильованого листа: «Прочитав я її («Харитю») та й нестямився!..У такій невеличкій приповісті та такого багато сказано! Та як сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою; яскравим, як сонячний промінь, малюнком. Так тільки справжній художник зможе писати.»

Лише шість років минуло, як Нейман радив Коцюбинському «не калічити святу нашу мову», а він уже заслужив похвалу одного з визначних майстрів красного письменства.

25 квітня 1913 року М.М. Коцюбинський помер від хвороби.

Учитель: Коцюбинський по праву заслужив народне визнання.

У творчому доробку письменника є оповідання, новели, казки, пісні, вірші. За життя письменника більшість творів не було надруковано. А яку цінність складають вони для нашої літератури. Адже в них вкладено всю душу, талант, увесь літературний досвід. Майстерність їхня досягається завдяки поданню тонкого психологізму, фольклору, пейзажу, екзотичності, докладної характеристики персонажів, романтичного начала, історичних матеріалів.

 Учитель: У творі, який вивчатимемо, звучить соціальний протест, вільнолюбний пафос. Напередодні революції 1905-1907 років необхідно було ще раз нагадати знедоленому народові, що воля в усі часи здобувалася в нелегкій запеклій боротьбі. Згадуючи про минуле, автор використовує  історичні матеріали. Даємо слово нашим історикам.

 Виступи груп 

 Історики

 Питання: розповідь про історичні часи, згадані у творі

  1-й учень: «Діялось се в тридцятих роках минулого століття», - так пише Коцюбинський. Оскільки твір написано 1901 року, тому це 30-ті роки ХІХ століття. Початок ХІХ ст. позначений небувалим зростанням антикріпосницької, антифеодальної боротьби. Кріпаки і селяни, які віками страждали від надзвичайних економічних і політичних утисків, починають піднімати голову, протестуючи проти існуючих умов життя. Антикріпосницькі протести селян виявилися в різних формах. Кріпаки спалювали садиби пеанів, псували знаряддя праці, вбивали панів, їх управителів,відмовлялися відробляти панові, навіть виступали із зброєю проти царських військ. Це була велика битва, що наколи жувала скасування кріпацтва, що й сталося в 1861 році.

  Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від свого пана. На початку ХІХ ст.  це явище набуло масового характеру. Так, тільки  в Київській губерн6ії на березень 1861 р. налічувалось 25 тисяч селян-утікачів, які ховалися на території Донського та Чорноморського війська. У результаті таких утеч у деяких селах кількість кріпаків зменшилась удвічі, а то й більше. Царській уряд вживав усіх заходів для розшуку втікачів і жорстоко карав їх. Упійманим бунтівникам призначали від 1000 до 1200 ударів шпіцрутенами. Більшість не витримувала і гинула. А того хто вижив, міг чекати ще й Сибір. Тільки в 1822 році-1823 рр. за втечу було заарештовано і вислано в Сибір 12428 чоловік. Саме про такі події і розповідає М.Коцюбинський у творі «Дорого ціною», отже, вони мають історичний грунт.

 2-й учень: Є у творі ще одна часова площина. У 70-х рр. XVIII ст. значна частина України перебувала під владою Речі Посполитої. Кордон Польщі доходив до Києва. Невдоволене подвійним – національним і соціальним  - гнітом селянство піднімалося на повстання і виступало проти польсько-шляхетського уряду. У 1768 році польський сейм, наляканий розмахом народної боротьби, змушений був прийняти постанову, яка забороняла поміщикам страчувати селян. Найбільш реакційна частина польських магнатів і шляхти була незадоволена змінами, що поліпшували становище некатолицького населення:29 лютого 176363 р. в м. Барі на Поділлі магнати і шляхтичі створили конфедерацію – військове і політичне об`єднання, яке повинно було боротися за збереження їхньої необмеженої влади. Конфедерати закликали шляхту інших воєводств на розправу з українським населенням, яке боролося проти феодального і релігійного гніту.

 3-й учень: Гайдамацький рух, спрямований проти конфедератів, сколихнув майже всю Україну. Протест проти національної і феодальної неволі об`єднував селян у гайдамацькі загони.

 Гайдамацькі загони складалися з селян, козаків, наймитів,міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Поруч з українцями активну участь у гайдамацькому русі брали росіяни, білоруси, молдовани.

 Керували загонами переважно запорізькі козаки, які мали великий досвід боротьби проти польських панів і турецько-татарських завойовників. Запорізька Січ не тільки дала притулок гайдамакам, а й брала активну участь в озброєнні повстанців та їхній військовій підготовці.

 Спочатку гайдамацькі загони були невеликими й вели боротьбу розрізнено, переважно партизанськими методами. Гайдамаки нападали на панські будинки, знищ ували панів і шляхту. Відібране у феодалів майно вони ділили між собою та віддавали селянам. Не випадково одного з керівників гайдамацького загону називали Гнатом голим, адже він усе віддавав людям, нічого не залишаючи собі. Гайдамаки знаходили повне співчуття і підтримку серед простого народу та православного духовенства. Тікаючи від переслідування, вони часто переховувалися в православних монастирях. Поява гайдамацьких загонів сповнювала жахом панів. Про мужність й хоробрість цих людей народ складав пісні й легенд. Про багатьох з них казали, що вони  заговорені, тому їх не бере ні куля, ні шабля.

 Захоплених   у полон гайдамаків жорстоко мордували: саджали на палі, четвертували. Вішали. Попри тортури, вони трималися з мужністю, яка вражала навіть ворогів. Могутня хвиля антифеодального визвольного руху прокотилася по всій Україні в другій чверті XVII ст.
Дослідники

     Питання:історична основа твору. Бесіда.

Учитель: Ви вдома уважно прочитали пролог до повісті «Дорогою ціною». Скажіть, в які часи відбуваються події твору?

1-й учень: «Діялось се в тридцятих роках минулого століття», - так пише Коцюбинський. Оскільки твір написано 1901 року, тому це 30-ті роки ХІХ століття.

Учитель: Добре. А скажіть, будь ласка, який стан життя був тоді на Україні?

2-й учень: На той час в Україні було кріпацтво, селяни мали працювати на панщині.

Учитель: Чи мирилися селяни з таким становищем?

3-й учень: Ні, вони не хотіли з цим миритися?

Учитель: Що ж вони робили?

4-й учень: Вони тікали від панів за Дунай, як Остап.

Учитель: Але ж не тільки. Ще протести селян виявлялися у різних формах: вони спалювали садиби панів, псували знаряддя праці, вбивали панів, відмовлялися відробляти панщину, виступали зі зброєю проти царських військ. Про одне з таких кривавих повстань згадується у повісті «Дорогою ціною». Що це за повстання?

5-й учень: «Ще недавно, вмившись в Умані власною кров’ю і накидавши в Кодні стіжок гайдамацьких голів, пан смакував перемогу…». Тут йдеться про повстання під назвою Коліївщина.

Учитель: Хто був на чолі повстанців? Коли і де ми зустрічалися з цією особою?

6-й учень:Це Максим Залізняк. Ми знайомилися з ним, коли вивчали на початку навчального року історичну пісню «Максим козак Залізняк».

Учитель: Кого у творі називають гайдамакою і чому?

7-й учень: Остапа Мандрику так називає пан, тому що Остап «людей баламутить», тобто кличе їх до непокори панові.

Учитель: Дякую. Ми з’ясували історичну основу повісті.

Ознайомлення зі змістом повісті «Дорогою ціною»

Учитель: Ви вдома прочитали текст повісті.

• Коли був написаний твір?
• Про кого в ньому розповідається?
• Як ви вважаєте, хто головний герой повісті — Остап чи Соломія? (Обоє)
• Які другорядні персонажі є у творі? Яка їхня роль у розкритті теми, ідеї, образів головних героїв? (Іван Котигорошко, цигани, драгоман (перекладач)
• Як М. Коцюбинський говорить про становище покріпаченого селянства в Україні? У чому виявився протест селян проти кріпацтва?
• Остап і Соломія — утікачі. Від кого й куди вони тікають?
• Прокоментуйте слова Остапа: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив він шию в ярмо та й байдуже йому...»? Як характеризують героя ці слова?
• Доведіть, що Остап не мав права сам вирішувати свою долю.
• Про що свідчить факт одруження Соломії з нелюбом?
• Хто допоміг Остапу та Соломії?
• Як було впіймано Остапа?
• Який план визволення коханого виник у Соломії?
• Чому цей план не здійснився?
• Що є причиною неможливості досягнення особистого щастя для Остапа та Соломії?
• Що сталося з героями у фіналі твору?
• Чому автор не залишив живою Соломію?
• Давайте визначимо тему твору.

 Тема: зображення героїчної боротьби українського народу проти кріпацтва, непереможного прагнення селян-кріпаків до вільного життя. Розробляючи історичну тему, М. Коцюбинський продовжував традиції Т. Шевченка, який гостро виступав проти ідеалізації минулого України, заперечував твердження українських націоналістів про «гармонію» інтересів козацької голоти і козацької старшини.

 Виступи груп

 Літературознавці

 Питання:визначте жанр твору, дайте визначення поняттям «епічний твір», «повість».

 За жанром «Дорогою ціною» - це повість. Що ж таке повість?

 По́вість — літературний прозовий твір середньої форми, довший за оповідання, але коротший за роман, під відповідною назвою поширений у слов'янських мовах та країнах.

  Епічний твір -  твір, у якому письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки.

 Учитель: А який сюжет повісті «Дорогою ціною»?

 1-й  учень: Сюжетні лінії «Дорогою ціною»

• відтворення історичної епохи в оповіданні;
•    боротьба героїв за волю і власне щастя;
•  щире почуття кохання між Остапом і Соломією.

 Учитель: Доведіть що сюжет повісті "Дорогою ціною" романтичний і пригодницький.

2-й учень: Оповідання починається зі вступу, в якому показані умови життя і боротьби кріпаків у XIX ст. Після втечі від пана герої намагаються переправитися через Дунай у Туреччину в пошуках кращого, вільного життя. Тут і починаються їхні пригоди. Навіть переодягання Соломії в чоловічий одяг теж є елементом пригодницького твору. Протягом усього тексту читач відчуває напруження, очікуючи небезпеки. Автору вдалося створити гостросюжетний, цікавий пригодницький твір. Соломія, Остап і такі ж, як вони, покидають рідну землю, виявляючи цим протест проти рабства, виступаючи проти неволі.

3-й учень: Автор на цих образах розкриває і тему вічного кохання. Соломія — жінка смілива, мужня — кидає чоловіка-нелюба і наздоганяє Остапа - втікача. Протягом твору розгортається трагедія двох люблячих людей, які не боялися смерті, тікали туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок...

 4-й учень:Та доля вирішила по-іншому. Соломія гине у водах Дунаю, а Остапа повертають до пана. З того часу «чимало води утекло в Дунаї... Сивий дід гріє свою бороду біля вогню і слухає розмову вітру». А на спині в нього написано «його життєпис»: «Оце ззаду пам'ятка від пана, а спереду, між ребрами, маю дарунок від москаля... Кругом латаний...з тим і до Бога піду... Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав... Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею...»

 5-й учень: Письменник романтизує своїх героїв, романтизує всі пригоди, які відбуваються з ними. Однак змальовує їх реалістично, детально передаючи їхній душевний стан. Саме це робить твір ще й психологічним.

 Учитель: Схарактеризуйте композицію твору.

 6-й учень: Вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.

 Зав’язка: втеча Остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, Остап вирішує втекти).

 Розвиток дії: наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією.

 Кульмінація: Соломія вирішує силою звільнити Остапа з-під з турецької варти. Сутичка з турецькою вартою.

 Розв’язка: загибель Соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю.

 Літературні критики

 Питання: охарактеризувати образи Остапа і Соломії за планом.

 План  до характеристики образу Остапа

1. Остап Мандрика — головний герой оповідання «Дорогою ціною».

2. Портрет і зовнішність героя

3. Багатоаспектність зображення Остапа:

а) психологічний стан;

б) ставлення до життя;

в) прагнення та цінності;

г) роль діда у вихованні героя, формуванні його поглядів;

д) кохання до Соломії.

4. Риси характеру героя:

а) мужність і бунтарство;

 б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

 5. Остапа Мандрика — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду.

 План  до характеристики образу Соломії

1. Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.

2. Портрет і зовнішність героїні.

3. Риси характеру Соломії:

а) мужність і відвага;

б) вірність і самовідданість;

 в) волелюбність і ненависть до гнобителів;

г) любов до життя;

д) здатність на самопожертву;

е) щирість і душевність;

є) оптимістичність та енергійність.

4. Трагічна доля героїні.

5. Значення образу української жінки.

Учитель: Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів.

Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

 IV. Підсумок уроку

 V. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

 VI. Домашнє завдання

1.Скласти план повісті.

2.Дібрати цитати до характеристики образів Остапа і Соломії.

Додаток 1

Структура проекту

1. Актуальність проекту.
2. Мета й завдання проекту.
3. Етапи реалізації:

а) підготовчий;

б) збір інформації;

в) обробка інформації;

4. Вирішення проблеми.

5. Оформлення результатів, підготовка до представлення проекту.

6. Презентація проекту.

                                                                                                                       Додаток 2

 Схема роботи над творчим проектом «М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Урок-захист проекту»

Координатор проекту                                    Керівники груп:

(учитель)                                                           Біографи

                                                                           Історики 

                                                                           Дослідники

                                                                           Літературознавці

                                                                           Літературні критики

                                                                           Фоторепортери