Конспект уроку з української мови

Тема. Синоніміка складнопідрядних і простих речень з дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами

 (Слайд 1)

Мета:

- поглибити відомості про відокремлені обставини та означення, виражені дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, й складнопідрядні речення з підрядним означальним та обставинним;

- пригадати способи синонімічної заміни речень з дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами на складнопідрядні;

- удосконалити пунктуаційні навички розстановки розділових знаків при відокремлених членах речення та між частинами складнопідрядного речення;

- розвивати усне і писемне мовлення учнів, їх мислення, аналітичні здібності, уміння формулювати і обґрунтовувати власну позицію;

- виховувати любов до рідної землі, її надбань.

Тип уроку: узагальнення та систематизація навчального матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Слово вчителя

 Вітаю вас на сьогоднішньому уроці, темою якого є «Синоніміка складнопідрядних і простих речень з дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами».

Кожного уроку ми, долаючи сходинку за сходинкою, поглиблюємо та удосконалюємо свої мовні знання.

Досконале володіння мовою неможливе без знань з теми «Синтаксис».

 Отже, виходячи з теми нашого уроку, сформулюймо його мету:

•          узагальнити та систематизувати знання про просте ускладнене та складнопідрядне речення;
•          з’ясувати використання синонімічних відношень між цими реченнями;
•          удосконалити пунктуаційні навички з цієї теми.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Бесіда.

•                 Які форми дієслова ви знаєте?
•                 Яка форма дієслова називається дієприкметником?
•                 Яка форма дієслова називається дієприслівником?
•                 Дієприкметниковий зворот – це...
•                 Дієприслівниковий зворот – це...
•                 Які правила відокремлення дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у реченні ви пам’ятаєте?
•                 Які речення називають складними?
•                 Чим відрізняються сполучникові складні речення від безсполучникових?
•                 Якими ознаками характеризуються складнопідрядні речення?

IІІ. ФОРМУВАННЯ Й УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Вибіркове письмо.

(Методичний коментар. Виписати з тексту речення за варіантами: з відокремленими дієприкметниковими зворотами (І), дієприслів­никовими (ІІ). Пояснити вживання розділових знаків.)

(Слайд 2)

Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишні про­стори, дбайливо устелені сріблястим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі. Над голубою паддю, над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий соняч­ний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипа­ючи спектри на лапатім листі дубів і ліщини, на травах, на кві­тах, на тисячолітніх, укритих мохом пнях і колодах. Обабіч дороги бовваніли пухнасті, завалені снігом дерева, випиналися кущі, схожі на білі копиці, тоскно дзвеніло на вітрі торішнє сухе бадилля, де-не-де гостро виткнуте з-під заметів (За І. Багряним).

•  Перевірка постановки розділових знаків.
• (Слайд 3)

2. Лінгвістичне конструювання. Індивідуальні завдання на картках.

Завдання. Виділені частини складних речень замініть дієприкметниковими зворотами. Перебудовані речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Зразок: Стрічатиме нас деревце, що ми посадили в юності. — Стрічатиме нас деревце, посаджене нами в юності.

1. Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив вогонь.
2. Поет стає корінням лісу, який називають народ.
3. В історії є постаті, про які люди забули.
4. Вірте кожному слову, що ви від мене почули!

 

3. Стилістичний експеримент.

 

(Методичний коментар. Перебудувати прості ускладнені речення на складнопідрядні. Справжні імена та прізвища письменників змінити на творчі псевдоніми. Накреслити схеми складних речень, визначити типи підрядних частин.)

(Слайд 4-5) 

1. Творчість Марії Вілінської, названої Тарасом Шевченком своєю донькою, підкорила серця багатьох читачів. (Творчість Марко Вовчок, яку Тарас Шевченко назвав своєю донькою, підкорила серця багатьох читачів)

(Слайд 6-7) 

2. Будучи ще зовсім малим, Іван Лозов’ягін став свідком жахливої розправи радянської влади над його сивочолим дідом. (Коли він був ще зовсім малим, Іван Багряний став свідком жахливої розправи радянської влади над його сивочолим дідом)

(Слайд 8-9) 

3. Іван Тобілевич вважав, що душа, переповнена добром, ніколи не зачерствіє. (Іван Карпенко-Карий вважав. що душа, яка переповнена добром, ніколи не зачерствіє)

(Слайд 10-11) 

4. Герой Миколи Фітільова, поставлений перед неминучим вибором між синівським і революційним обов’язком, робить фатальний вибір. (Герой Миколи Хвильового, що стоїть перед неминучим вибором між синівським і революційним обов’язком, робить фатальний вибір)

 (Слайд 12-13) 

5. Брати Рудченки, перебуваючи далеко один від одного, створили один із найкращих зразків української художньої прози. (Іван Білик та Панас Мирний, хоч і перебували далеко один від одного, створили один із найкращих зразків української художньої прози).

4. Самостійна робота з пам’яткою

 Прочитайте пам’ятку. Зробіть виписку-конспект основних її положень.

ПАМ’ЯТКА

Синонімічними є:

•                  дієприкметникові звороти й підрядне означальне речення: Усіх зацікавила інформація, яку передали по радіо. — Усіх заціка­вила інформація, передана по радіо;
•                  обставини, виражені іменниково-прийменниковими сполучни­ками, дієприслівниками та обставинні підрядні речення: після повернення з концерту…— повернувшись із концерту…— коли повернувся з концерту…

З метою економності вислову й точності відтворення думки в українській мові часто вживають дієприкметникові та дієпри­слівникові звороти.

Рекомендації щодо їх вживання такі:

•                  Дієприкметникові звороти замінюють додаткові підрядні ре­чення і дозволяють уникнути надмірного повторення сполуч­ного слова «який».
•                  У діловому, науковому стилях краще вживати прості речення з дієприкметниковим зворотом, у розмовному мовленні — складнопідрядні з підрядними означальними, оскільки в під­рядних означальних більш виразно підкреслюється дія, у діє­прикметникових зворотах — ознака.
•                  Дієприслівникові звороти коротші і динамічніші, ніж анало­гічні їм значеннєві форми обставинних підрядних речень.
•                  Дієприслівниковим зворотом не можна висловити значення часу, причини, умови. Тому якщо треба зберегти смисловий відтінок одного з цих типів підрядних речень, його не слід замінювати дієприслівниковим зворотом.

•                  Не рекомендується розпочинати речення або абзац дієприслів­никовими зворотами, бо це збільшує його обсяг і надає сухого, трафаретного, канцелярського звучання усьому тексту.
•                  Оскільки смислова близькість дієприслівникових зворотів до підрядних речень менша, ніж у прикметникових зворотів, під час заміни — якщо є можливість вибору — про це слід пам’ятати.
•                  Паралельне вживання синонімічних структур сприяє уник­ненню одноманітності мовлення, урізноманітнює його.
  5. Спіймай помилку (редагування речень).

 

Некоректне використання дієприслівникового звороту є однією з найпоширеніших помилок, що трапляється у власних висловленнях випускників на ЗНО, а тому приклади підібрані саме з них.

Серед поданих речень знайдіть ті, у яких помилково вжито дієприслівниковий зворот, перебудуйте їх на складнопідрядні обставинні, розставте розділові знаки.

 

1. Побачивши кордони Батьківщини, мене охопила безмежна радість. (Коли я побачив кордони Батьківщини, мене охопила безмежна радість)

2. Розбите та понівечене моє серце, згадуючи оту стражденну Україну (Розбите та понівечене моє серце, коли я згадую оту стражденну Україну).

3. Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш. (+)

 

4. Перебуваючи на чужині, як ніколи хочеться бачити свою країну гордою, вільною, щасливою. (Коли перебуваєш на чужині, як ніколи хочеться бачити свою країну вільною, щасливою).

 

5. І стане рідна Україна, усі здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі. (+)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

1. Як змінюється стилістичне забарвлення тексту під час синонімії дієприслівникових зворотів і складнопідрядних обставинних речень?

2. Яких помилок треба уникати, використовуючи дієприслівникові звороти?

3. Чи завжди можливе використання синонімії дієприслівникових зворотів і складнопідрядних обставинних?

4. Із яким видом простого ускладненого речення співвідносне складнопідрядне означальне речення?

2. Завдання на встановлення відповідності.

(Слайд 14) 

 

Завдання-І
1. Обставинне допустове	А. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).
2. Обставинне умови	Б. Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).
3. Обставинне місця	В. Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Шевченко).
4. Обставинне наслідку	Г. Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).
	Д. Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

 

 

Завдання -ІІ
1. Означальне	А. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко).
2. З’ясувальне	Б. Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л. Костенко).
3. Обставинне наслідку	В. Не можна допустити, щоб людиною керував страх (О. Гончар).
4. Обставинне мети	Г. Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).
	Д. Життя — це оббирання з реп 'яхів, що пазурами уп'ялися в душу (Л. Костенко).

 

V. Рефлексія.

•                 Я повторив…
•                 Я дізнався…
•                 Я навчився…
•                 Я запам’ятав…

VІ. Домашнє завдання

(Слайд 10) 

1 завдання

Дібрати з публіцистичних творів 10 речень з підрядними означальними та обставинними, які можна переробити на прості, ускладнені відокремленими означеннями та обставинами;

 

⃰ 2 завдання

Скласти власне висловлення на тему «Чи можна вибирати Батьківщину?», використовуючи складнопідрядні означальні й обставинні речення, а також прості, ускладнені відокремленими означеннями, обставинами.