Конспект уроку з української мови, 7 клас

Тема: Правопис прислівників разом, окремо і через дефіс

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь і навичок

Тривалість: 45 хвилин

Орфографічна база: Український правопис (редакція 2019 року)

Мета уроку

• Навчальна: сформувати вміння розрізняти прислівники, що пишуться разом, окремо і через дефіс; навчити застосовувати відповідні правила на письмі.

• Розвивальна: розвивати орфографічну пильність, уміння аналізувати мовні факти, добирати синоніми, порівнювати й узагальнювати.

• Виховна: виховувати повагу до мовних норм, культуру писемного мовлення.

Очікувані результати: до кінця уроку учень/учениця розрізняє прислівники й омонімічні сполуки «прийменник + іменник»; пояснює вибір написання за правилом; правильно записує прислівники з частками не, ні, будь-, де-, -небудь, казна-, хтозна-.

Обладнання: підручник, картки із завданнями, таблиця «Правопис прислівників», мультимедійна презентація (за потреби).

Хід уроку

1. Організаційний момент (1–2 хв)

Привітання, перевірка готовності до уроку, налаштування на роботу.

2. Актуалізація опорних знань (5 хв)

Бесіда:

• Яка частина мови називається прислівником? (Незмінна самостійна частина мови, що означає ознаку дії, стану, іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? звідки? чому? навіщо? якою мірою?)

• Яким членом речення найчастіше буває прислівник? (Обставиною.)

• Назвіть розряди прислівників за значенням. (Часу, місця, способу дії, міри і ступеня, причини, мети.)

• Як утворюються прислівники? (Префіксальним, суфіксальним, префіксально-суфіксальним способами, складанням, переходом з інших частин мови.)

Мовна розминка. Запишіть прислівники й визначте розряд: вдень, угорі, швидко, зовсім, навмисне, звідусіль.

Відповідь: вдень (часу), угорі (місця), швидко (способу дії), зовсім (міри і ступеня), навмисне (мети), звідусіль (місця).

3. Оголошення теми, мотивація (2–3 хв)

Проблемна ситуація. Порівняйте речення:

• Хлопчик піднявся вгору по сходах.

• Хлопчик піднявся на гору й озирнувся.

Чому в одному випадку пишемо разом, а в іншому окремо? Учні формулюють гіпотезу, учитель оголошує тему та мету уроку.

4. Вивчення нового матеріалу (15–17 хв)

4.1. Прислівники пишемо разом

1) Прислівники, утворені від іменників, прикметників, займенників, числівників та інших прислівників із прийменниками (префіксами).

Приклади: вгору, вниз, вдома, вранці, влітку, взимку, зверху, зліва, назавжди, надовго, надворі, навколо, насамкінець, дотепер, допізна, додому, заздалегідь, замолоду, потім, зовсім, вперше, вдруге, втретє, вдвічі, надвоє.

2) Прислівники з частиною що-: щодня, щоночі, щоранку, щороку, щомісяця, щотижня, щоразу.

3) Прислівники з префіксом по- перед формою порівняльного ступеня: поближче, почастіше, подалі.

4) Прислівники із заперечним префіксом ні-: ніде, ніколи, нізвідки, нікуди, ніяк, ніскільки.

5) Прислівники, утворені складанням основ, які не вживаються окремо або втратили самостійне значення: стрімголов, босоніж, навмання, абияк, мимохідь, спросоння.

6) Прислівники з часткою не, якщо їх можна замінити синонімом без не або слово без не не вживається: невдало (= погано), недалеко (= близько), нескоро (= пізно), неподалік, нерідко, невпинно, недарма.

4.2. Прислівники пишемо окремо

1) Прислівникові сполуки «прийменник + іменник», у яких іменник зберігає лексичне значення (до нього можна поставити питання або означення): без упину, без угаву, на ходу, з розгону, на повний голос, у відповідь.

2) Частку не пишемо окремо від прислівників, якщо:

• є протиставлення із сполучником а: не голосно, а тихо; не вчора, а сьогодні;

• прислівник уживається зі словами зовсім, аж ніяк, далеко, ніскільки, вовсе, анітрохи: зовсім не гарно, далеко не легко, аж ніяк не вчасно.

4.3. Прислівники пишемо через дефіс

1) Прислівники з префіксом по-, утвореними від прикметників і займенників із закінченнями -ому, -ему, -єму або -и: по-новому, по-нашому, по-моєму, по-своєму, по-дружньому, по-вовчи, по-людськи, по-українськи, по-батьківськи.

2) Прислівники з префіксом по-, утворені від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє.

Зверніть увагу: вперше, вдруге, втретє пишемо разом (з префіксом в-), а по-перше, по-друге, по-третє пишемо через дефіс.

3) Прислівники з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна- на початку та -небудь, -то, -таки наприкінці: будь-де, будь-коли, будь-куди, казна-де, хтозна-коли, де-небудь, коли-небудь, куди-небудь, так-то, все-таки.

4) Складні прислівники, утворені повторенням слів або поєднанням близьких чи протилежних за значенням слів: тихо-тихо, ледве-ледве, давним-давно, мало-помалу, сяк-так, туди-сюди, більш-менш.

4.4. Як відрізнити прислівник від сполуки «прийменник + іменник»

1. Поставити питання: прислівник відповідає на питання як? де? куди? коли?, а іменник у сполуці — на питання непрямих відмінків (на чому? на що?).

2. Спробувати вставити між прийменником і словом означення. Якщо це можливо, маємо сполуку (окремо), якщо ні, то прислівник (разом).

3. Замінити синонімом-прислівником.

Порівняйте:

• Надворі (де?) холодно. — На дворі (на чому?) стоїть будка. (на старому дворі, тож це сполука)

• Угорі (де?) світилася зірка. — На горі (на чому?) росте сосна.

• Вгору (куди?) летів птах. — Піднявся на гору (на що?).

5. Первинне закріплення (10 хв)

Вправа 1. «Розкрий дужки». Запишіть слова, поясніть вибір написання.

(в)гору, (по)українськи, (з)верху, (на)завжди, (по)друге, (будь)де, (мало)помалу, (без)упину, (в)друге, (де)небудь, (на)ходу, (з)розгону.

Вправа 2. «Редактор». Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Хлопчик (по)дорослому серйозно глянув на матір.

2. (Ні)де не знайти такої тиші.

3. Ми (в)перше побачили море.

4. (Будь)коли приходь до нас.

5. Дощ ішов (без)угаву.

6. Вона говорила (тихо)тихо, щоб не розбудити дітей.

7. Він говорив (не)голосно, а тихо.

8. Він говорив (не)голосно, ледь чутно.

9. Дрова (на)дворі склали (на)дворі біля хати.

Вправа 3. «Знайди пару». Поясніть різницю в написанні: вгору — на гору, надворі — на дворі, вдень — в день зустрічі, зверху — з верху гори.

6. Узагальнення і систематизація (4–5 хв)

Мікрофон. Учні завершують речення:

• «Прислівники пишемо разом, якщо…»

• «Прислівники пишемо окремо, якщо…»

• «Через дефіс пишемо прислівники з префіксом… і частками…»

Тестове завдання (самоперевірка). Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться через дефіс:

А) (по)братерськи, (по)друге, (будь)коли; Б) (в)першу, (на)завжди, (по)нашому; В) (з)верху, (у)гору, (по)моєму.

Відповідь: А — по-братерськи, по-друге, будь-коли.

7. Підсумок уроку. Рефлексія (2 хв)

• Що нового я дізнався/дізналася?

• Яке правило було найскладнішим?

• Оцінювання роботи учнів на уроці.

8. Домашнє завдання (1 хв)

Вивчити правила за підручником. Виконати вправу з підручника на розкриття дужок (за вибором учителя). Скласти й записати 10 речень із прислівниками, що пишуться разом, окремо і через дефіс (по 3–4 приклади на кожне правило).

Відповіді до завдань

Вправа 1. вгору; по-українськи; зверху; назавжди; по-друге; будь-де; мало-помалу; без упину; вдруге; де-небудь; на ходу; з розгону.

Вправа 2.

1. по-дорослому (по- + прикметник на -ому: через дефіс).

2. Ніде (прислівник із префіксом ні-: разом).

3. вперше (в- + порядковий числівник: разом).

4. Будь-коли (частка будь-: через дефіс).

5. без угаву (прийменник + іменник: окремо).

6. тихо-тихо (повторення слова: через дефіс).

7. не голосно (є протиставлення зі сполучником а: окремо).

8. неголосно (= тихо, замінюється синонімом: разом).

9. Дрова надворі склали на дворі біля хати. Тут показано різницю: надворі (де?) — прислівник, разом; на дворі (на чому?) — сполука, окремо. Для цього речення слід переформулювати: «Дрова (на)дворі складали, а потім перенесли (на)дворі біля хати» — або замінити його іншим, щоб уникнути невдалого вживання, якщо вчитель вважає це зайвим.

Примітка для вчителя

• Матеріал укладено за чинною редакцією Українського правопису (2019). Для окремих слів можливі орфографічні варіанти, тому перед уроком рекомендовано звірити приклади з орфографічним словником та онлайн-версією правопису на сайті Міністерства освіти і науки України.

• Складніші випадки (наприклад, прислівники з частками -то, -таки, казна-) доречно подати лише для ознайомлення або в класах із поглибленим вивченням української мови.