Конспект уроку з всесвітньої історії для 10 класу на тему: "Паризька мирна конференція та мирні договори"

Всесвітня історія 10 клас

Тема: Паризька мирна конференція та мирні договори

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• описувати хід Паризької конференції;
• характеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй;
• визначати причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції;
• критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору;
• використовувати історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини у Першій світовій війні, наслідків Вашинґтонського договору;
• давати характеристику Д. Ллойд-Джорджу, Р. Пуанкаре, Ж. Клемансо;
• узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;
• хронологічно співвідносити події та явища теми.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття і терміни: «Паризька мирна конференція», «Версальський договір», «Ліга Націй», «репарація», «контрибуція».

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Перша світова війна тривала 1 568 днів. У ній брали участь 38 держав, у яких проживало 70 % населення земної кулі. Збройна боротьба велася на фронтах загальною протяжністю 2 500-4 000 км. У цій війні вперше в історії усіх воєн знайшли широке застосування танки, літаки, підводні човни, зенітні і протитанкові знаряддя, міномети, гранатомети, бомбомети, вогнемети, важка артилерія, ручні гранати, хімічні і димові снаряди, отруйні речовини.

III. Вивчення нового матеріалу

Основні поняття уроку

Репарації — вид матеріальної відповідальності держави-агресора, що полягав у відшкодуванні за мирним договором збитків, завданих державам, що зазнали нападу.

Репарація — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Контрибуція — 1) примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям; 2) примусові грошові чи натуральні стягнення з населення, які проводять війська однієї з воюючих країн на захопленій території противника. Сучасним міжнародним правом заборонена.

Робота з таблицею

За таблицею визначте країни, які зазнали найбільших втрат (убиті та померлі від ран) у Першій світовій війні від кількості мобілізованих.

(Тибо П. Эпоха диктатур. — М., 1998. — С. 12-13).

 (Тибо П. Эпоха диктатур. — М., 1998. — С. 12-13).

Учитель. Винятково великими були масштаби матеріальних збитків. До безпосередньо військових витрат, які дорівнювали 180 мільярдів доларів, треба додати вартість втраченого в результаті ведення воєнних дій на суходолі (будинки і заводи, зруйновані у Франції та Бельгії) і на морі (торговельні судна, що затонули разом з вантажем) або внаслідок передчасного зносу, зумовленого надто інтенсивним використанням, а також втрати, пов’язані із зруйнуванням виробництва товарної продукції, що в сумі становило майже 100 мільярдів доларів.

Робота в групах

Учні об’єднуються в групи, опрацьовують документи і дають відповіді на запитання до них.

1-а група

С. Панхерст «Домашній фронт»

«У липні (1916) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах у Лондоні. Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів за тиждень, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. їх часто просили працювати до 8 вечора, а платили за цю понаднормову працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 30-ти жінок, що працювали на фарбуванні, вимушені були виходити з цеху і відлежуватись на камінні по півгодини, а то й більше, перш ніж знову повернутися на свої робочі місця».

Запитання

• 1. Чи вплинула війна на становище жінок?
• 2. Як би пояснили назву книги С. Панхерста?

2-а група

В. Черчилль про Першу світову війну

«Усі страхіття всіх століть були зібрані докупи, і не тільки армії, а й усі народи були кинуті в їхню прірву... Ні народи, ні їхні правителі не зупинилися перед будь-яким діянням, тільки б воно допомогло їхній перемозі. Німеччина, яка випустила пекло на свободу, стійко очолювала терор; але їй на п’яти наступали відчайдушні й розтоптані нею країни, що прагнули помсти. На кожний злочин проти людства або міжнародних законів відповідали репресіями. Торговельні судна, нейтральні судна, шпитальні судна топили в морі, а людей на борту кидали напризволяще або розстрілювали у воді. Докладали усіляких зусиль, щоб підкорити голодом цілі народи, незважаючи на вік та стать. Артилерія руйнувала міста і пам’ятки.

Бомби падали з повітря без обмежень. Отруйні гази і запалювальні речовини різних видів душили або спопеляли солдатів. Рідкий вогонь лився на їхні тіла. Люди падали з неба у полум’ї або тонули в темних морських глибинах. Жива сила армій обмежувалася лише кількістю чоловічого населення в їхніх країнах. Європа і більша частина Азії та Африки стали одним величезним полем бою, з якого після стількох років боротьби бігли не тільки армії, а й цілі народи. Коли все закінчилося, мордування та канібалізм залишалися єдиними засобами, від яких цивілізовані, учені, християнські держави зуміли відмовитися, але користь від них була б сумнівною».

Запитання

• Як війна вплинула на моральний стан суспільства?

3-я група

Гобсбаум Е. Вік екстремізму // Коротка історія XX ст. — 1914-1991.

«...Ця тотальність воєнних зусиль і рішучість з обох боків воювати без кінця й за будь-яку ціну залишили своє тавро. Без нього тяжко пояснити дедалі більшу брутальність і нелюдяність XX ст. На жаль, ніхто серйозно й не сумнівається в тому, що після 1914 року криваве варварство дереться вгору...

Причиною цієї дедалі більшої бруталізації стало не тільки і не стільки вивільнення схильності до жорстокості і насильства, яка дрімає в людській істоті і яку війна природно узаконює... Чого б то люди, що самі вбивали й бачили, як убивали й калічили їхніх друзів, вагалися, чи вбивати й жорстоко переслідувати ворогів будь-якої доброї справи?»

Запитання

• Якою ціною сплачувало людство війні навіть за «добру справу»?

Учитель. Настав час розв’язати нез’ясовані питання за столом переговорів.

18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно відкрив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рівно сорок вісім років тому у Дзеркальній залі Версальського палацу було проголошено Німецьку імперію. Сьогодні ми зібралися тут для того, щоб зруйнувати та змінити все, що було створено того дня». Всі важливі питання на конференції вирішували представники США, Франції, Англії, Японії та Італії, які утворили «раду десятьох» (по 2 представники від країни). 3 березня 1919 р. її заступила «рада чотирьох», до якої входили: прем’єр-міністр Англії Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон, прем’єр Франції Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії В. Орландо.

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і заповнюють таблицю «Прагнення великих держав під час Паризької мирної конференції».

Зразок таблиці

Учитель. Отже, кожна країна ставила перед собою певні амбітні плани. І Англія, і Франція, не кажучи вже про Сполучені Штати, сподівалися встановити свою першість в Європі та світі. Тому Паризька конференція перетворилась на місце запальних дискусій, внаслідок яких 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано договір з Німеччиною, що увійшов в історію як Версальський.

Робота в групах

Учні об’єднуються у чотири групи і працюють зі змістом Версальського договору і з’ясовують ставлення до договору представників великих країн.

Територіальні обмеження Німеччини

1-а група

1. Німеччина поступалася територіями на користь п’яти сусідніх країн, до того ж її було розчленовано на дві частини. Три міста з територією навколо них (Данциґ, Саар, Мемель) підлягали управлінню Ліги Націй, у майбутньому населення цих регіонів мало право висловити шляхом плебісциту своє бажання щодо приєднання до Німеччини чи навпаки. Вугільні шахти Саару передавалися Франції на 15 років. Східна Пруссія відокремлювалася від Німеччини «польським коридором».

2. Усі заморські німецькі колонії відходили під мандат Ліги Націй (в основному цим мандатом скористалася Велика Британія).

3. Німеччина втратила усі землі, захоплені на Сході внаслідок поразки Росії. Деякі з них (Україна, Білорусія) Росія повернула собі, а інші постали як незалежні держави — Польща, Естонія, Латвія, Литва.

Запитання

• 1. На користь яких країн Німеччина поступалася своїми територіями?
• 2. Яка територія віддавалася на управління Ліги Націй?
• 3. Яка доля спіткала землі, захоплені Німеччиною на Сході?

Військові та політичні обмеження

2-а група

1. Збройні сили було скорочено:

• чисельність війська не могла перевищувати 100 тис. чоловік;
• дозволялося мати не більше шести «кишенькових» крейсерів;
• заборонялося мати підводний флот та військову авіацію;
• накладалася заборона на важку артилерію й танки;
• термін служби солдатів встановлювався у 12 років, а офіцерів — 25.

2. Західна частина країни вздовж обох берегів Рейну перетворювалася на зону, вільну від зброї, — підлягала демілітаризації.

Зона простягалася на захід до кордонів Франції і на 50 км на схід від правого берегу Рейну. До того ж у зону на захід від Рейну на 15 років вводилися війська переможців.

• 3. Заборонялося об’єднання Німеччини з Австрією (аншлюс) з метою утворення єдиної Німецької держави.
• 4. Німеччина проголошувалася єдиним винуватцем війни.
• 5. Накладалися великі репарації (в основному на користь Франції), суму яких згодом мала визначити спеціальна комісія.

Завдання

• Охарактеризуйте зміни у військовій галузі та політичному житті Німеччини.

Фінансово-економічні обмеження

3-я група

1. Німеччина повинна була передати союзникам золото і коштовності, які вона отримала в ході війни від інших держав (у тому числі від Росії).

2. Державам-переможцям Німеччина повинна була сплачувати значну суму репарацій. Не вдалося встановити суму репарацій. Лише у 1921 р. на Лондонській конференції вона була встановлена в сумі 132 млрд золотих марок. Франція мала отримати 52 %, Велика Британія — 22 %, Італія — 10 % загальної суми.

Запитання

• 1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо інших держав?
• 2. Як було розв’язане питання виплати репарацій? Які країни їх отримали?
• 3. Чим контрибуція відрізняється від репарацій?

Значення Версальського договору

4-а група

З меморандуму Д. Ллойд-Джорджа, Ж. Клемансо і В. Вільсона від 25 березня 1919 р. («Документ із Фонтенбло»):

«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, довести її армію до розмірів поліційної сили, а її флот до рівня флоту держави п’ятого рангу. Зрештою, це байдуже: якщо вона вважатиме мирний договір 1919 р. несправедливим, вона знайде засоби помститися переможцям...»

Черчилль У. Вторая мировая война

«Територіальні статті Версальського договору залишали Німеччину фактично недоторканною. Вона, як і раніше, залишалася найбільшим національним масивом у Європі. Маршал Фош, почувши про підписання Версальського мирного договору, напрочуд правильно сказав: «Це не мир. Це перемир’я на двадцять років». Економічні статті договору були злісними і дурними до такої міри, що ставали явно безглуздими».

Завдання

• Охарактеризуйте ставлення до Версальського договору учасників Паризької конференції та відомих політичних діячів.

Створення Ліги Націй

Учитель. Створення Ліги Націй американський президент вважав попередньою умовою для ведення переговорів. Вудро Вілсон зображував Лігу Націй як єдиного гаранта майбутнього миру й розглядав її як інструмент посилення міжнародного впливу США. Він пропонував розв’язати через Лігу Націй питання про колишні володіння Османської імперії та долю німецьких колоній.

Його пропозиції наразилися на заперечення, особливо з боку британських делегатів. Ледь пощастило узгодити компромісний проект Ліги Націй.

Робота з документом

Учні після опрацювання тексту відповідають на запитання.

Зі статуту Ліги Націй

«Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів; встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають існуючий Статут Ліги Націй.

Члени Ліги визнають, що збереження миру вимагає обмеження національних озброєнь до мінімуму, що гарантує національну безпеку та виконання міжнародних зобов’язань, які накладаються загальним виступом.

Рада, враховуючи географічне положення та особливі умови кожної держави, готує плани цього обмеження з метою розгляду та внесення рішення різними урядами.

Ці плани повинні скласти предмет нового розгляду, а в разі потреби — перегляду, щонайменше кожні десять років.

Після їх ухвалення різними урядами ліміт озброєнь, встановлений таким чином, не може бути перевищений без згоди Ради.

Члени Ліги зобов’язали поважати й зберігати проти всякого зовнішнього нападу територіальну цілісність та існуючу політичну незалежність всіх членів Ліги. У разі нападу, загрози або небезпеки нападу Рада вживає заходів щодо забезпечення виконання цього зобов’язання.

Безумовно оголошується, що будь-яка війна або загроза війни, чи зачіпає вона прямо, чи опосередковано кого-небудь з членів Ліги, цікавить Лігу в цілому і що остання повинна вжити заходів, здатних у реальний спосіб захистити мир націй. У подібному випадку Генеральний секретар негайно скликає Раду на вимогу будь-якого члена Ліги. Кожен член Ліги має право дружнім чином звернути увагу Зібрання або Ради на будь-яку обставину, здатну вплинути на міжнародні відносини і, отже, загрожувати миру або добрій згоді між націями, від яких залежить мир.

Члени Ліги погоджуються, що в разі виникнення між ними суперечки, яка може спричинити розрив, вони піддадуть її або третейському розгляду, або винесуть на розгляд Ради. Вони погоджуються, що у жодному випадку не повинні вдаватися до війни до завершення тримісячного терміну після рішення третейських суддів або доповіді Ради.

Якщо член Ліги вдається до війни, усупереч зобов’язанням..., він... розглядається як такий, що здійснив акт війни проти всіх інших членів Ліги. Останні зобов’язані негайно розірвати з ним усі торгові або фінансові відносини, заборонити всі стосунки між своїми громадянами й громадянами держави, що порушила Статут, і припинити будь-які фінансові, торгові або особисті відносини між громадянами цієї держави й громадянами будь-якої іншої держави, незважаючи на те, чи є вона членом Ліги, чи ні.

У цьому випадку Рада зобов’язана запропонувати різним зацікавленим урядам той чисельний склад військової, морської або повітряної сили, за допомогою якого члени Ліги братимуть участь у збройних силах, призначених для підтримки поваги до обов’язків Ліги.

Зі складу Ліги може бути виключений кожен її член, що порушив зобов’язання Статуту. Рішення про виключення виноситься всіма членами Ліги, представленими у Раді.

У разі суперечки між двома державами, з яких лише одна є членом Ліги або жодна з яких не входить до неї, державі або державам, що не входять до складу Ліги, пропонується дотримуватися зобов’язань, покладених на її членів з метою врегулювання суперечки, на умовах, визнаних Радою справедливими.

Якщо запрошена держава, відмовляючись прийняти на себе обов’язки члена Ліги з метою врегулювання суперечки, вдається до війни проти члена Ліги, то щодо неї застосовуються постанови Статуту».

Завдання

• 1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
• 2. Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав Статут Ліги Націй?
• 3. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати новим збройним конфліктам?

Робота зі схемою

Структура Ліги Націй

Учитель. Головними цілями нової організації, згідно зі Статутом, вважалися «розвиток співробітництва між народами і гарантія миру та безпеки». Проте Сенат США узяв курс на самоізоляцію від європейських справ і відмовився ратифікувати угоду про вступ США до Ліги Націй. Без економічної та військової підтримки США Ліга Націй виявилася надто слабкою організацією. Провідну роль в її діяльності відігравали Велика Британія та Франція. Протягом 20-30-х рр. представники 42 (а після прийняття Німеччини і Радянського Союзу — 44) держав щороку збиралися на Асамблеї Ліги Націй, проте вона так і не перетворилася на гаранта миру для захисту народів від держав-агресорів, хоча ст. 16 Статуту передбачала можливість застосування Лігою Націй економічних і воєнних санкцій проти них.

Але, крім утворення Ліги Націй та обговорення долі Німеччини, «велика трійка» ухвалила важливі рішення щодо майбутнього Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини. Долю територій цих держав було вирішено укладанням упродовж 1919-1923 рр. низки договорів.

Складання таблиці

За допомогою підручника учні заповнюють таблицю « Мирні договори Німеччини з іншими державами».

Учитель. Проте попри всі договори, що вже були підписані, нерозв’язаними залишалися суперечності між провідними країнами світу щодо розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Сході та морських озброєнь. Усунути ці суперечності була покликана Вашинґтонська конференція (листопад 1921 — лютий 1922 р.), на якій США, Велика Британія, Франція, Бельгія, Італія, Голландія, Портуґалія, Японія підписали низку багатосторонніх та двосторонніх договорів. Найважливішими з них були три: «договір чотирьох», «договір п’яти» і «договір дев’яти».

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника та заповнюють таблицю «Вашинґтонські договори».

Орієнтовний вигляд таблиці

Учитель. Усі договори, укладені після Першої світової війни, утворили систему повоєнного облаштування світу, так звану Версальсько-Вашинґтонську систему.

Завдання

• Поміркуйте та назвіть сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашинґтонської системи договорів.

Завдання виконується методом «Дерево рішень», яке матиме такий вигляд.

Повідомлення учнів

Виступ учнів, які отримали випереджальне завдання підготувати повідомлення про Ллойд-Джорджа, Р. Пуанкаре та Ж. Клемансо.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

• 1. Коли відбулась Паризька конференція?
• 2. Назвіть три головні положення Версальського договору щодо Німеччини.
• 3. Назвіть договори з союзниками Німеччини у Першій світовій війні.
• 4. Назвіть дві переваги та два недоліки Ліги Націй.
• 5. Якими були причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції?
• 6. Хто такі Ллойд-Джордж, Пуанкаре, Клемансо?
• 7. Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.