Конспект уроку з всесвітньої історії для 6-го класу на тему "Утвердження демократії в Афінах за Перикла"

Предмет: Всесвітня історія. Історія України.

6 клас.

Дата:

Тема уроку: Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

Мета уроку: ознайомити учнів з процесом розквіту афінської демократії; сформувати уявлення про утвердження демократії в Афінах за Перикла; охарактеризувати суспільно-політичний устрій Афін; розвивати вміння характеризувати історичних осіб, порівнювати та висловлювати власну думку; працювати в групах, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати у школярів повагу до історичного минулого.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, карта, робочий зошит, роздатковий матеріал, наочність.

                                                         ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент

   Привітання, перевірка присутніх. Емоційне налаштування (вибір смайлика за кольором і станом настрою).

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

   Перевірка домашнього завдання

  Учні презентують таблиці «Греко-перські війни».

  III.  Мотивація навчальної діяльності

    Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з діяльністю Перикла, утвердженням демократії та суспільно-політичним устроєм в Афінах.

    Учні записують у зошити тему і план уроку.

   Метод «Проблемне питання»

  Наприкінці уроку  ми маємо дати відповідь на запитання: Чому Афінську державу за Перікла визначають як «золоту добу»?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Перікл, утвердження демократії в Афінах

   Розповідь вчителя.

   Перемога в греко-перських війнах допомогла грекам усвідомити переваги їхнього суспільного устрою. Адже у військовому протистоянні зійшли­ся не просто Персія та окремі грецькі поліси, а два світи, дві цивілізації: східна та антична, з її демо­кратичними цінностями. Перемога Еллади, яка поступалася Перській імперії за територією в 50, а за населенням – у 20 разів, спричинила найвищий злет у всіх царинах життя. Саме тому період 480­-431 рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям».

   У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг права затверджувати закони та заслуховувати звіти урядових осіб. Відтоді найважливіші питання мали вирішувати народні збори та Рада п’ятисот. Державу очолив Перікл. Від 444 р. до н. е. його протягом 15 років обирали першим стратегом. За правління Перікла кожен афінський грома­дянин міг бути обраним на будь-яку державну по­саду. Багато із цих посад, крім стратегів та інших військових, розподіляли жеребкуванням - «голо­сували» білими та чорними бобами. Особлива ко­легія з 11 осіб наглядала за дотриманням громад­ського порядку та законності. Але оскільки афіня­ни вважали, що громадяни рівні між собою, обов’язки наглядачів, тюремників та катів вико­нував загін із 300 державних рабів.

   Перікл запровадив платню суддям, а пізніше заробітну платню («дієту») почали отримувати члени Ради п’ятисот. Почали платити й за військову службу на кораблях. Це дало Періклові змогу залучи­ти до державної служби середніх та дрібних землевласників, які ра­ніше через нестатки не мали можливості брати участь в управлінні державою. За Перікла розквітло містобудування. Було споруджено багато хра­мів. Саме тоді постав головний храм Греції – Парфенон.      

   Робота в парах. Прочитайте уривки з розповідей Плутарха про Перікла й поміркуйте, які риси вдачі Перікла сприяли тому, що його багато разів, усупереч приписам закону, обирали на посаду стратега.

   1. Чому Перікл уникав панібратства?

   2. Які пере­ваги він мав зі свого дару красномовця?

   3. Яким постає Перікл як військовий діяч?

   4. У чому виявлялася його безкорисливість?

    «...У місті бачили, як він прямує однією дорогою - на площу й у Раду. Він відмовився від запрошень на обіди й від будь-яких дружніх стосунків, отже, під час своєї довгої державної діяльності він не ходив ні до кого із друзів на обід... Перікл налаштовував свою мову, як музичний інструмент... Утім, дехто думає, що його нарекли “Олімпійцем” через ті споруди, якими прикрасили місто, інші - через його успіхи в державній діяль­ності й у командуванні військом; ...ще твердять, що цим іменням він має завдячува­ти своєму дарові слова: він так говорив, начебто гримів і метав блискавки, коли говорив перед народом. ...Усі бачили його безкорисливість і непідкупність. Хоча він зробив місто з великого найбільшим і найбагатшим, хоча він могутністю перевер­шив багатьох царів і тиранів, він на жодну драхму не збільшив свого майна проти того, яке залишив йому батько. Як стратег Перікл славився найбільше своєю обе­режністю: він добровільно не вступав у битву, якщо вона була небезпечною, а її ре­зультат був сумнівний; тих воєначальників, які шляхом ризику здобували блискучий успіх і збуджували загальне захоплення як великі полководці, він не наслідував і не вважав їх собі за зразок...».

   Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років пролягає між початком реформ Солона та обранням Перікла стратегом? Поміркуйте, що було спільного в діяльності цих двох видатних діячів Афінської держави.

2. Органи влади в Афінській державі

    За Перікла державна влада почала поділятися на законодавчу, ви­конавчу та судову. Найвищим органом Афінської держави були народні збори. Вони схвалювали закони й виносили рішення з приватних питань, обирали урядовців та приймали їхні звіти, обговорювали питання війни чи миру, забезпечення продовольством, відзначення релігійних свят та інших подій. У народних зборах брали участь усі афінські громадяни, які досягли 20 років. Збори відбувалися регулярно: кожні 9 днів. Порядок денний зборів визначали заздалегідь. Але кожен громадя­нин мав право внести будь-яку пропозицію чи законопроект, міг на­віть порушити будь-яке питання, обговорення якого не передбачалося. Ухвали народних зборів завжди починалися словами: «Рада та народ постановили…»

   Другим за значенням органом влади в Афінській державі була Рада п’ятисот, що відала всіма питаннями в період між народними зборами. Щороку рада поповнювалася за жеребом громадянами, які досягли 30-літнього віку. Рада поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від району.

   Виконавчі обов’язки покладалися на колегії. Винятковою була роль колегії десяти стратегів. Стратеги командували армією та флотом, на­глядали за їхнім станом у мирний час, відповідали за будівництво військових укріплень, витрати військових коштів.

    Неабияку роль у державному житті Афін відігравав суд. У ньому могли брати участь усі афінські громадяни, незалежно від статків. Щороку за жеребом з охочих обирали 6000 суддів. Число суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб. Судді зазда­легідь не знали, які справи будуть розглядати, що виключало можли­вість підкупів і зловживань. Кожен афінянин звинувачував та захищався сам. Афінянина не можна було ув’язнити без судового вироку.

   Суд також ухвалював закони. Ухвала народних зборів набувала ваги закону тільки після затвердження її судом. Записаний на дошці закон виставляли для загального ознайомлення.

     Метод «Мозковий штурм». Що з державного життя давніх греків успадкували сучасні держави?

   Фізкультхвилинка «Наші пращури колись…»

   Інформаційний відділ. Робота в групах з підручником.

    І група

    Навіщо, на вашу думку, Перікл так наполегливо розбудовував Афіни?

    «...Тим часом поставали споруди, грандіозні за розмірами, виняткові за красою. Всі майстри прагнули перевершити один одного довершеністю роботи; особливо ж дивувала швидкість виконання. Споруди, кожна з яких, як гада­лося, могла бути завершена працею багатьох поколінь і ціною багатьох людських життів, були завершені у квітучий період діяльності одного державного мужа...».

     За словами Плутарха, Перікл «не менше п’ятнадцяти років мав безперервну одноосібну владу, хоча посада стратега дається за законом на один рік»; «Перікл вів за собою народ переконанням і настановами... то стримуючи його зухвалу самовпевненість, то підбадьорюючи, втішаючи його... Перікл був ря­тівним підмурком державного ладу».

• Поміркуйте, кому належала влада в Афінах: Періклу чи народові?
• Що мав на увазі Перікл, коли казав собі, одягаючи військовий плащ під час обрання на посаду стратега: «Будь обачним, Перікле: тобі керманити вільними людьми, і до того ж еллінами, і до того ж афінянами»?
• Що змінилося в управлінні Афінами за Перікла?

ІІ група

    Роздивіться картину. Про що міг говорити Перікл перед громадянами Афін? Запропонуйте 2-3 теми, стисло викладіть коло обговорюваних питань.

   ІІІ група

   Роздивіться схему. Зробіть висновок, чи все населення Афін користувалося  громадянськими правами. Кого з мешканців Афін не подано на схемі?

Населення Афін у V ст. до н.е.

                         Раби-чужоземці                                                 Вільні люди

                                                                         Громадяни (аристократи та демос)

                                                                    Метеки (переселенці, вільновідпущеники)

                                                  3. Права мешканців Афін

    В Афінах кожен громадянин міг виступати на народних зборах із кри­тикою посадових осіб, вносити пропозиції з питань зовнішньої та вну­трішньої політики. У народних зборах брали участь до 6000 осіб, тобто близько п’ятої частини всіх громадян. Чимало учасників зборів не мали освіти, тому найчастіше виступали ті самі - красномовці та «демагоги» (так називали ватажків демосу).

     Водночас не всі мешкан­ці Афін мали громадянські права. Не лише раби, а й особисто вільний люд – метеки – не брали участі ні в народних зборах, ні в судових за­сіданнях, не могли бути обрані на керівні посади. Їм забороняли володіти землею на території Аттики, мати власні будинки, не давали гро­мадянства, навіть якщо вони жили в Афінах упродовж декількох по­колінь. У державному житті Афін не брали участі й жінки.

  Мистецтво керувати державою давні греки називали словом «політика».

   V. Закріплення й систематизація вивченого матеріалу

   Метод «Бліц-опитування»

1. Скільки років тому Перікла обрали на посаду першого стратега?

2. Витлумачте поняття: політика, афінська демократія, громадянські права.

3. Який орган влади в Афінській державі був найвищим? Які питання там розгля­дали? Як відбувалася його робота? Які повноваження мали інші органи влади?

 4. Хто з мешканців Афін не мав права на управління державою?

   Графічний диктант

1. Період 480­-431 рр. до н. е. називають «золотим п’ятдесятиліттям». +
2. Другим за значенням органом влади в Афінській державі була Рада п’ятисот.+
3. Головний храм Греції – Парфенон. +
4. Народні збори відбувалися регулярно: кожні 12 днів. –
5. Число суддів під час розгляду судових справ було різним: від 500 до 1000 осіб.+
6. Рада п’ятисот поділялася на 10 підрозділів по 50 осіб від району.+

     Учні виконують завдання в робочих зошитах на ст. 70-72.

VІ.  Підсумки уроку.

  Заключне слово вчителя.

  Метод «Проблемне питання»

  Чому Афінську державу за Перікла визначають як «золоту добу»? Що врази­ло б афінянина, який потрапив до однієї з країн Давнього Сходу, у державно­му устрої та правах тамтешніх мешканців?

   Оцінювання учнів (картки самооцінювання)

VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал підручника §33, підготувати повідомлення «Мешканці Афін».