Конспект уроку зарубіжної літератури в 10 класі на тему: "Національна своєрідність російського роману 19 століття".

Тема. Національна своєрідність російського роману ХІХ ст.

Мета: схарактеризувати розвиток культури та літератури XIX ст., показати стильове розмаїття російської літератури; розвивати навички систематизації та узагальнення матеріалу, використання міжпредметних зв’язків, уміння складати конспекти лекцій, дати поняття роман-епопея, пафос; виховувати інтерес до світової літератури, любов до книги.

Оснащення: мапа світу; «портретна галерея» письменників XIX ст., виставка їх творів;

Тип уроку: комбінований.

Епіграф уроку: « І вільно плинного роману

Іще не ясно бачить даль

Я крізь магічний свій кришталь»

О.С. Пушкін

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

• Чим зумовлений особливий шлях розвитку російського реалізму XIX ст.?

(Історичні умови: наявність кріпацтва та його скасуванням, реформи, розвитком капіталізму на десятки років пізніше, ніж у Західній Європі, та інші чинники.)

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

• Назвіть відомі вам романи європейських письменників ХІХст.?
• Які теми й проблеми порушені в цих творах?
• Назвіть характерні ознаки західноєвропейського реалістичного роману.
• Які форми створювали російські письменники у першій половині ХІХст.? Зокрема О.Пушкін, М. Лермонтов, М.Гоголь.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

       1. Презентація книг і портретів найвидатніших письменників XIX ст.

       2. Колективна робота з таблицею

       3. Заповнення правого стовпчика таблиці

       4. Словникова робота

Першими російськими романами першої половини 19 ст.були «Євгеній Онєгін», О.Пушкіна, «Герой нашого часу» М. Лермонтова, «Мертві душі» М. Гоголя. Кожен із письменників ішов власним шляхом, зображуючи життя суспільства та створюючи героя свого часу. Пушкінське реалістичне зображення, заклик до співчуття до людей «маленьких» і принижених, іронічний усюдисущий образ автора; психоаналітичні експерименти М. Лермонтова; гоголівські польоти над бездуховністю суспільства в пошуках ідеалу заклали грунт національної своєрідності російського роману 19 ст. «Усі ми вийшли із гоголівської шинелі», - слова, які належать Ф.Достоєвському, вказують на спільність романтичних пошуків письменників на початку на наприкінці 19 ст. В російському романі можна визначити такі напрямки:

• достовірне зображення дійсності;
•  аналіз суспільних явищ;
•  обумовленість розвитку характерів героїв законами й нормами оточення;
• типовість обставин і героїв;
• глибокий психологізм.

Найкращі зразки російського роману, створені в 60-70 роки 19 ст. Л. Толстим, Ф. Достоєвським, додали до соціально-психологічного, сімейно-побутового, біографічного роману могутній філософський струмінь. Російський філософський роман вирізняється прагненнями письменників - реалістів зрозуміти людину як складний, постійно змінний світ, який нічого не вартий без праведного життя в єдності з народними ідеалами. Л.Толтой та Ф. Достоєвський створили нову форму – епічний роман, який охоплює життя окремої людини та встого суспільства на тлі глобальних національно-історичних зрушень.

Для російського реалістичного роману роману 19 ст. характерні нові фоми:

• роман-епопея;
• філософсько-психологічний роман;
• філософсько-соціальний роман.

Французький критик Ежен-Мельхіор.де Вогюе, автор праці «Російський роман» (1886р.) визначив ще одну характерну ознаку російського роману 19 ст. – його пройнятість етичним пафосом, співчуттям до людських страждань, увагою до внутрішнього світу людини.

Твори Ф.Достоєвського – нова сторінка в історії світового роману. У них письменник звертався до зображення психічних та ідеологічних явищ, які залишилися поза увагою його попередників і сучасників. Йому вдалося передати драматизм суспільного буття та самосвідомості окремої особистості в романах «Злочин і кара», «Брати Карамазови», «Біси».

Російські романісти 19 ст. намагалися художньо відобразити процеси, які відбувалися в країні протягом століття, винесли на суд читача своє бачення «героя часу», типової особистості. Російський реалістичний роман, починаючи від перших його зразків, тяжіє до поєднання соціального та психологічного аналізу, а письменники – до зображення складності людської душі, боротьби в ній добра і зла.

Словникова робота.

Роман-епопея – епічний жанр, різновид роману, характерними ознаками якого є панорамне зображення суспільних проблем і життя людини на тлі національно-історичних подій.

Пафос (з грец. відчуття, емоція) – загальний настрій твору, авторська емоційність.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Бесіда Повторимо. Кого з представників російського реалістичного роману 19 ст. ми вивчили?(Романи Л.Толстого, Ф. Достоєвського – нова форма епічного роману, що обєднав життя окремої людини й суспільства).

VII. Домашнє завдання

VIII. Підбиття підсумків уроку

1. Підготувати повідомлення про цікаві факти життя і творчості Ф. Достоєвського.

       2. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

          • Найбільше мені запам’яталося (мене вразило) тому, що.