Тема . А. Чехов. «Скрипка Ротшильда». Дослідження «дрібниць людського життя» через підтекст та художню деталь в оповіданні.
Мета. Дати можливість учням відчути себе читачами – дослідниками художнього твору, вчити аналізувати його зображально-виражальні засоби, з’ясувати їх функціональну роль у розкритті проблем твору; розвивати пошукові здібності, вдосконалювати навички аналізу оповідання; виховувати уважного читача, кращі моральні якості людини.
Обладнання. Портрет Чехова, комп’ютерна презентація «Чеховськими місцями», виставка книг письменника.
Епіграф. Моя мета – правдиво намалювати життя
і показати, наскільки це життя віддаляється від норми
А.Чехов
Хід уроку
Ι. Мотивація.
Звучить скрипка (або запис ).
Учитель. Ми чуємо звуки чарівної скрипки.
ΙΙ. Оголошення теми й мети уроку.
ІІІ. Формування нових знань, вмінь та навичок.
Учитель. Чехов – майстер короткого оповідання, творець нового типу прози, стислої, насиченою думкою й емоціями. Двома-трьома штрихами він розкриває душу пересічної людини. «Скрипка Ротшильда – зайве тому підтвердження. З творами Чехова ми вже неодноразово зустрічались, пригадайте їх.(«Хамелеон», «Товстий і тонкий»). Ім’я Чехова досить відоме. Нащадки не забувають творчу спадщину. Періодично проводять чеховські читання, відзначають ювілейні дати.
Пропонуємо екскурс «Чеховськими місцями». ( Показ слайдів, їх коментар).
1. Таганрог. 17 січня 1860 року народився майбутній письменник. Прадід був кріпаком, тільки дід зміг отримати «вільну». Батько був дрібним торговцем, він примушував сина сидіти в лавці. Згодом Чехов напише: «У дитинстві в мене не було дитинства».
Навчався Чехов в грецькій школі, а потім в гімназії. Рятуючись від кредиторів, батько переїздить до Москви, а Антон ще три роки живе в Таганрозі, де змушений був заробляти на життя репетиторством.
2. Москва. А. Чехов вступає до Московського університету на медичний факультет. Студентом у пошуках заробітку співпрацює з гумористичними журналами «Стрекоза», «Будильник» під псевдонімами «Антоша Чехонте», «Людина без селезінки», «Лікар без пацієнтів». Його твори швидко стають популярними . Лише за перші 5 років своєї діяльності він написав близько 400 оповідань.
3. Суми. У 80-ті роки Чехов оселився під Сумами в садибі Линтварьових. Він був хворим . а тут почував себе краще.
У Чехова склалися добрі стосунки з місцевими жителями. Його захоплювали поетична глибина народної душі, тонкий український гумор. Він не тільки спостерігав життя українських селян, а й допомагав їм як лікар. Саме тут була написана повість «Степ», в якій Чехов вперше відтворив українське Приазов’я.
4. Сахалін. У 1890 р. Чехов їде на Сахалін, де бере участь у переписі населення, а головне – вивчає життя його мешканців. Каторжан і політв’язнів. «Сахалин – это место невыносимых страданий…», - писав письменник. Результат – книга «острів Сахалін», після виходу якої була створена комісія для вивчення життя засланців.
5. Меліхове. У 1892 році Чехов оселяється під Москвою, де за власні кошти будує школу, допомагає хворим на холеру. Цей період був надзвичайно плідним. Письменник пише такі твори: «Палата №6», «Мужики», п’єси «Чайка», «Дядя Ваня». Загострення хвороби змушує Чехова їхати на південь Франції, а потім до Ялти.
6. Ялта. Саме тут письменник зустрічається з Горьким, Л. Толстим, І Буніним, О. Купріним. Встановлюються зв’язки з Московським художнім театром, в якому з успіхом ставляться п’єси Чехова, а актриса О. Кніппер стає дружиною письменника.
7. Баденвейлер (Німеччина). Улітку Чехов виїхав до Німеччини. Стан здоров’я погіршувався. За словами дружини Чехов попросив покликати лікаря. «Я помираю…», - сказав він лікарю. Це були його останні слова. У ніч з 1 на 2 липня письменник помер. Липня відбулося поховання у Москві.
Учитель. Як бачимо, життя Чехова пов’язане з Росією, Німеччиною, де він жив остання роки, а також з Україною. Його бабуся з боку батька була українка. Чехов любив українську літературу. Йому були відомі імена М. Коцюбинського, І.Франка, Л.Українки, він радів можливості читати Т.Шевченка в оригіналі. «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і чудову пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Т. Шевченко», - писав Чехов у своїх листах.
Листи… Ніякий підручник з літератури чи монографія не розповість нам про письменника так , як його щоденник або листи.
Прочитайте та прокоментуйте вислови письменника. Що для нього головне?
- «Мистецтво писати – мистецтво скорочувати».
- «Коли я пишу, я розраховую на читача, передбачаючи, що елементи, яких недостатньо в оповідання , він додасть сам».
( Чехов говорить про стислість, лаконізм. Але разом з тим він залишає читачеві широке поле для роздумів, місце для висновків.
За роки творчої діяльності жанр оповідання був доведений до досконалості).
Прочитайте та прокоментуйте вислів Л. Толстого про Чехова:
« Чехова как художника нельзя даже сравнить с прежними русскими писателями - Тургеневым, Достоевским или даже со мной. У Чехова своя собственная форма… Смотришь – человек будто без всякого разбора мажет красками, какие попадаются ему под руку, и никакого как будто отношения эти мазки между собою не имеют, но отойдёшь, посмотришь – и в общем получается удивительное впечатление: перед вами яркая неотразимая картина».
Отже, за допомогою дрібниць, «окремих мазків» письменникові вдається створити цілісну картину. У Чехова своя особлива форма – оповідання.
Теорія літератури
- Пригадайте, що таке оповідання? (Це невеликий прозовий твір, в якому замальовується одна подія з життя головного героя).
- Назвіть ознаки оповідання. (Учні спочатку заповнюють першу колонку таблиці , а потім - другу).
Ознаки оповідання |
У творі |
Невелика кількість дійових осіб |
Бронза,Марфа, Ротшильд, Шакхес, фельдшер |
Короткий час дії |
3 доби |
Невеликий обсяг |
4-5стор. |
Прозова форма |
--- |
Зображена 1 подія із життя героя |
Переосмислення свого життя |
Час дії у творі – 3 доби, та Чехов зумів за такий короткий час показати усе життя героїв оповідання.
Етап «першовідкриття» тексту
— Які враження справив на вас твір?
— Чи є такі учні, які прочитали твір із захопленням?
— Що його викликало?
— Приємно, чи неприємно вразив цей твір?
— Що для вас залишилось незрозумілим?
— Чи легко було читати оповідання?
Робота з текстом
Бесіда.
1. Де відбуваються події у творі?
2. Хто жив у містечку
3. Назвіть героїв твору.
Робота в парах.
Завдання 1 пари
Життя Якова Бронзи
1. Вік.
2. Чим займався?
3. Стосунки з дружиною.
Завдання 2 пари
Життя Марфи
1. Вік.
2. Чим займалась?
3. Чому перед смертю Марфа мала щасливий вигляд?
Завдання 3 пари
Ротшильд
1. Що вам відомо про Ротшильда?
2. Як ставився Бронза до Ротшильда?
2. Чому Яків заповідає віддати скрипку Ротшильду?
Міні-дослідження тексту.
Художня деталь
1. Що таке художня деталь.
2. Розкрийте значення деталей у цитатах:
- «В кімнатах містились він, Марфа, піч, двоспальне ліжко, труни , верстат і все господарство».
- «Захворів мій предмет. Подруга життя , як кажуть, вибачте за вислів».
- «За весь час він ні разу не подумав про неї, не звернув уваги, наче вона була кішка або собака…»
- «Марфі Івановій труна – 2крб. 40 коп.»
Учитель. Отже, ми переконалися, що Чехов є майстром художньої деталі. Як художню деталь можна розглядати і використання автором «говорящих фамилий».
Інформація «учнів –консультантів»
Чому Чехов дає Якову Іванову прізвище Бронза?
Бронза – це сплав міді з оловом. З такого сплаву виготовляли художні вироби, медалі, бо поєднання компонентів надавали металу особливих властивостей: міцність, стійкість. Отже, за асоціацією з природою металу, Яків Бронза містить в собі своєрідний сплав різнорідних початків: трунар і скрипаль, матеріальна і духовне. Міцність і стійкість металу цілком передають характерні риси трунаря.
Чому автор дав Ротшильду прізвище багатія?
Ротшильд – міжнародна династія банкірів і громадських діячів. Засновником династії є Ротшильд Майєр Амшель (1744-1812), що заснував банк у Франкфурті-на-Майні: 5 його синів контролювали 5 банків в найбільших містах Європи.Це всесвітньо відоме прізвище викликає асоціацію з багатством, вагою в суспільстві.
Ротшильд Чехова володіє усім спектром людських почуттів: йому не чужі почуття жалості, люті, образи, розпачу, болю. Саме тим він і багатий. Багатство людини не вимірюється матеріальними благами. Людяність – це найбільший скарб. А ще Ротшильд талановитий музикант, здатний поважати талант іншої людини, і це теж його багатство. Тому вибір прізвища не випадковий, а досить промовистий у смисловому розумінні
Учитель. Окрім художніх деталей, оповідання містить чимало образів-символів.
1. Що таке символ?
2. Знайдіть в уривку («А ось широка стара верба… до слів помчали величезні стада білих гусей») символи та розкрийте їх значення.
(Річка – символ швидкоплинності часу
Стежка – дорога в житті
Верба – жіночість
Табуни білих гусей – нездійсненність мрій
Скрипка – духовність, людяність
Трунар – професія, закопує в землю талант).
ІV. Підведення підсумків.
Робота над епіграфом
Зачитайте епіграф до уроку. Чи є життя Бронзи нормою звичайного людського життя?
Проблемні підсумкові запитання
- Чому оповідання називається не «Скрипка Бронзи», а «Скрипка Ротшильда»?
- Яка головна думка твору?
Вустами головного героя автор порушує філософські питання:
«Чому людина не може жити так, щоб не було отих втрат і збитків?»
« Чого люди завжди роблять не те, що потрібно?»
«Чого люди взагалі заважають жити одне одному?»
Визначення проблем твору
1. Проблема духовності , людяності
2. Марно прожитого життя.
3. Співіснування з іншими людьми.
4. Ототожнення людини з предметом.
Прийом «Незакінчені речення»
Людина за Чеховим суперечлива. З одного боку, вона трунар, який закопує в землю свої кращі якості, свій талант. З другого боку, музикант, творець, здатний примножувати Добро, Красу, Духовність. Автор стверджує ідею невмирущості духовності. Він використовує художню деталь, образи-символи, глибокий підтекст, що переконують, що високе і прекрасне житиме, допоки є воронячі гнізда на вербі, молода струнка берізка, скрипка в руках людини. Адже не Бронза, а Ротшильд зумів пробудити духовність міщан. У руках Ротшильда скрипка стала корисною.
Домашнє завдання. Написати міні-твір «Про що співала скрипка Ротшильда?»