Конспект уроку "Знайомство з Антарктидою"

Знайомство з Антарктидою.

Мета: формувати в учнів систему знань про географічне положення Антарктиди; схарактеризувати історію відкриття та дослідження материка; повідомити учнів про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Рефлексія на початку уроку.

Вчитель. Пропоную вам продовжити речення «Сьогодні прекрасний день для того, щоб…»

(Вчитель налаштовує на роботу)

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель. Наведу вам цитату Ричарда Берда: „На краю нашої планети лежить, мов спляча красуня, материк , закований у блакить. Лиховісний та прекрасний, він спочиває у своїй морозній дрімоті, у складках мантії снігу, який виблискує аметистами та смарагдами криги”.

 

 

 

Учитель. Ви вже здогадались про який материк йде мова? Авжеж, про Антарктиду. Сьогодні на уроці я пропоную познайомитись з цим материком.

ІV. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

•              Де розташована Антарктида?
•              Як ви гадаєте, якого кольору цей материк?
•              Чому саме біло-блакитний?
•              Що ви знаєте про цей материк?
•              А хотіли б дізнатись більше ?

V. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Як завжди, знайомство з материком ми починаємо з географічного положення материка. Назвіть площу материка . (Площа – 14 млн. км²). 

А тепер давайте попрацюємо в групах та визначимо особливості Антарктиди.

1 група – визначає положення відносно екватора та нульового меридіана.

2 група - які океани та океанічні течії омивають цей материк.

3 група – моря, що знаходяться біля берегів материка.

4 група – визначають найближчий материк та чим він відділяється від           Антарктиди.

Вчитель. Давайте знайдемо крайні точки Антарктиди та визначимо їх  геог-рафічні координати.

Південна точка – Південний полюс – 90º пд. ш.

Оскільки материк майже повністю лежить за Південним полярним колом, у його центрі лежить Південний полюс, тому всі береги Антарктиди зведені на північ.

І крайньою північною точкою буде – кінець Антарктичного півострова - 63º пд. ш. 57 º з. д. Крайньої східної та крайньої західної точок материк не має.

Вчитель. Ви побачили, що географічне положення материка, м’яко кажучи, незвичайне. Ведучи розмову про Антарктиду, ми досі не з'ясували, що означає назва цього континенту. Давайте виправляти цю ситуацію. Відкрийте підручник сторінку 206 та прочитайте назву підрозділу.

Відповідь. Антарктида та Антарктика.

Учитель. Що ж таке Антарктика? (самостійна робота з підручником)

Відповідь. Це південна полярна область.

Учитель. А ми з вами  знаємо північну полярну область, яка називається... Арктика.   Придивіться уважно, слово „Антарктика” складається з двох слів : „ант” (у перекладі з грецької мови „ анти” означає „ проти”) та Арктика. Тож термін „Антарктида”  перекладається як „та, що лежить проти північної полярної області земної кулі”.

Вчитель. Де ж проходить межа Антарктики? (робота з підручником)

Відповідь. Умовною межею Антарктики вважають кромку плаваючих льодів, що проходить приблизно між 48 - 53º пд. ш. - 60º пд. ш.

Учитель. Пропоную визначити за картами атласу протяжність Антарктиди. (самостійна робота в парах (через парту)з картами атласу)

Завдання для І варіанту: вирахувати протяжність материка по лінії 90º з. д.–             90º сх. д.

 (90° пд. ш. - 70° пд. ш.) + (90° пд. ш. - 66° пд. ш.) - 17° + 24° = 41°;

41° х 111 км = 4555 км.           

Завдання для ІІ варіанту: вирахувати протяжність материка по лінії 0º – 180º

(самостійна робота з картами атласу)

 (90° пд. ш. - 70° пд. ш.) + (90° пд. ш.- 78° пд. ш.) = 20° +12° = 32°;

32° х 111 км = 3555 км.

Вчитель. Мені здається, що багатьом з вас вже захотілось потрапити на цей незвичайний, вкритий таємницями берег, стати безпосереднім учасником досліджень ще незвіданих  територій. Але як справжнім дослідникам вам, напевно, буде цікаво дізнатись, хто ж відкрив  цей материк.

Повідомлення учнів, які отримали випереджальне завдання

Історія його відкриття та дослідження сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси таємничої Південної землі здавна позначені на географічних картах. Ще давні греки висунули гіпотезу про існування в Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці.

У часи середньовіччя думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов з’явився уявний материк. У 1503 – 1510 роках француз Гонневіль шукав його, але не міг  навіть приблизно визначити її положення. В 1739 р. експедиція під командуванням Жана Батнетта Буве де Лозьє сповістила, що відкрила новий материк. Що правда, дуже густий туман не дозволив мандрівникам роздивитися, що це за земля. Згодом з’ясувалось, що експедиція  відкрила острів, я кий назвали на честь командира – острів Буве.

І ось Англія на пошуки невідомої землі  посилає свого видатного капітана - Джеймса Кука. Про цю експедицію нам розкажуть учні 1 групи, які отримали випереджальне завдання.

Повідомлення учнів.

„В 1772 році Англія відправляє експедицію з 2 кораблів, один із який очолює Джеймс Кук. Зробивши останню зупинку біля мису Доброї Надії, кораблі взяли курс на південний схід. Із судового журналу ми дізнались, що у січні 1773 року експедиція перетнула Південне Полярне коло. Кораблі весь час зустрічали перешкоди у вигляді льодовикових полів та айсбергів.

 

 Південного материка ніде не було видно, то допливши до Нової Зеландії, Кук зробив довготривалу зупинку. Поповнивши запаси їжі, команда Кука знов поновила пошуки. Експедиція досягла на той час рекордної південної широти - 71º10', але не материка. Повернувши спершу на південь, а потім на схід, Кук остаточно прийшов до висновку, що Великого Південного материка не існує. Читаємо запис капітана у судовому журналі: „Ризик, пов’язаний з плаванням у цих необстежених та вкритих  крижинами морях у пошуках Південного материка, настільки великий, що я можу взяти на себе достатню сміливість, щоб сказати, що не одна людина ніколи не відважиться на більше, ніж зробив я , і що землі, які  можуть знаходитися на півдні, ніколи не будуть досліджені. І ці труднощі будуть повсякчас збільшуватись унаслідок жахливого виду країни... ”

Учитель. Цей авторитетний вираз Джеймса Кука на довгий час зупинив бажаючих досліджувати океан південніше 50º широти, і лише 50 років потому саме в ці місця відправилась експедиція російських мореплавців. Про них нам розповість 2 група учнів.   

Повідомлення учнів.

 „ Із Кронштадта 29 серпня 1819 року виходили два шлюпи, які направлялись до берегів Південної Америки. Так починалась російська антарктична експедиція.  На шлюпі „Восток” капітаном був командир російської експедиції Фадей Фадейович Беллінсгаузен. Шлюп „Мирний” очолював Михайло Петрович Лазарєв.

Команда налічувала 190 чоловік. „ Усі офіцери та чиновники... були росіянами, - писав учасник експедиції професор І. Симонов. – Деякі носили німецькі прізвища, але будучи дітьми російських підданих, які народились та виховались у Росії, не можуть бути названі іноземцями”.

Шлюпи готували для небезпечної подорожі. На шлюпі „Восток” обшили міддю підводну частину судна та поставили додаткові кріплення, замінили такелаж. І хоча з „Мирним” провели таку саму роботу, „Восток” повернувся з подорожі в кращому стані.

                      Ф.Ф. Беллінсгаузен             М.П.Лазарєв

 

Основною метою експедиції  Беллінсгаузена -  Лазарєва, згідно інструкціями Морського міністерства, було „приобретение полнейших познаний о нашем земном шаре» и «открытия в возможной близости Антарктического полюса».

2 листопада шлюпи кинули якорі на рейді Ріо-де-Жанейро. Прийнявши на борт запаси їжі, прісної води та палива, відпочила експедиція 22 листопада вийшла в океан. Записи у судовому журналі короткі та чіткі.

8 грудня – пересікли 45-ту паралель.

15 грудня показались вершини острова Південна Георгія.

17 грудня. Три дні досліджували південно-західний беріг цього острова. Давали їм (географічним об’єктам)  назви на честь учасників експедиції: миси Порядіна, Демидова, Купріянова, затока Новосильського. Відкритий острів назвали на честь Анненкова.

22 грудня. Температура повітря весь час знижується, вітер міцнішає. Були у водах , що омивають Землю Сандвіча.

4 січня. Шлях закрили льодовикове поле. Капітан наказав повернути  на північний схід, а потім на схід. Але ми шукаємо прохід у кризі.

12 січня. Погода покращилась. Йдемо прямо на південь.

16 січня. Полудень. На 69º21'  південної широти та 2º 14' західної довготи побачили смугу блискучих високих льодів.”

Так була відкрита Антарктида.

Вчитель. У ці декілька хвилин розповіді учнів умістилась 132-денна подорож, яка закінчилась відкриттям останнього шостого материка нашої планети. Йшли роки, Антарктида  все більше манила до себе, адже ще ніхто не побував на Південному полюсі. Про цю сторінку  дослідження Антарктиди, нам розкажуть учні 3 групи.

Повідомлення учнів.

 „Ми спробували подумки пройти шляхом підкорювачів Південного полюса. Свою подорож ми почали у новозеландському місті Крайстчерче, біля пам’ятника англійцю Роберту Скотту. Звідсіль він споряджав свою останню експедицію, експедицію на льодовиковий материк.

Побували ми також на мисі Армітедж, де збереглась хатина, з якою Скотт із своїми товаришами підправився у глиб Антарктиди і до якою по дорозі назад так і не добрався. На скелі примостилась хатинка. Чотири дощаті стіни без вікон, крутий дах. Багато бруднуватого снігу, навпіл розколотий чавунний казанок. З-під снігу виглядає залізний ящик. На кришці надпис „Глазго. 1910 рік” У ящику збереглись галети. У щоденнику Скотт написав: „Треба боротися до останньої галети”.

У цьому ж  щоденнику ми бачимо запис про, те що 17 січня 1912 року експедиція Роберта Скотта досягла Південного полюсу. Ми не можемо навіть уявити собі, що відчув дослідник, дізнавшись, що його випередили: 14 грудня 1911 року Південний полюс був відкритий норвежцем Руалем Амундсеном.

Передбачливий норвежець пересувався Антарктидою за допомогою собачих упряжок, коли Скотт з товаришами  йшли до полюса пішки

Останній запис у щоденник Р.Скотта: „З 21 числа лютує безперервний шторм. Кожен день ми були готові йти далі, але немає можливості вийти з палатки. Не думаю, що ми тепер можемо мати надію хоча б на щось. Витримаємо до кінця. Ми слабшаємо, то кінець не може бути далеким.” І нижче підпис, який зовсім не змінився: „Р.Скотт”

 І хоча експедиція англійців завершилась трагічно, нам запам’ятається мужня людина, яка написала: „ Боротись та шукати, знайти та  не здаватись!”

 Вчитель. З моменту відкриття шостого континенту, людство прагнуло вивчати Антарктиду, незважаючи на величезні природні перешкоди. Я прошу звернути увагу на те, що  на 4 Міжнародному географічному конгресі, що проходив у Лондоні в 1895 році, було запропоновано географічним товариствам усього світу  об’єднатись та координувати зусилля вчених різних країн у дослідженні Антарктиди. Наведу декілька прикладів:

1897 р. – Дослідження Антарктиди почала Бельгія.

1901 р. – Німецька експедиція під керівництвом Еріха Дригальського                        (дослідження Землі Вільгельма ІІ)

1902 р. – Шотландія відряджає експедицію під керівництвом Вільяма Бруса (відкрили Землю Котса та запропонували транс антарктичний перехід)

 1902 р.- Франція відряджає експедицію під керівництвом Жана Батіста Шарко ( відкрили Антарктичний півострів)

1911 р. – Японська експедиція досліджує море Росса та льодовик на ньому.

1914 р. – Австралійська експедиція досліджує території  Антарктиди, що розташовані на південь від Австралії.

1923 р. – американець Губерт Вілкінс здійснив перший політ у район Антарктиди, водночас проводячи аерофотозйомку.

Вчитель. І цей перелік досліджень можна продовжувати по сьогоднішній день. За допомогою карти назвіть країни, які проводять сучасні дослідження в Антарктиді (учні називають назви наукових станцій та країни, які вони належать).

Учитель. Чи приймає участь у дослідженнях цього материка Україна? (наукова станція „Академік Вернадський”)

Повідомлення учнів.

7 лютого 19996 року у власність Україні була передана англійська науково-дослідницька станція „Фарадей”, яка отримала нову назву -„Академік Вернадський”. Ця станція розташована на острові Галіндез. Це низький скелястий острів, цілорічно встелений льодом та снігом. Клімат цієї місцевості – морський і набагато м’якіший за клімат  Антарктиди. Головний напрям досліджень українських учених – вивчення атмосфери, озонового шару, льодовикового покриву, клімату тощо.

До речі, першим українцем, що потрапив Антарктиду, був полтавчанин Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта.

Учасником Першої Радянської  антарктичної експедиції  у 1956р був  геолог Олег Вялов.

Одним з організаторів дослідження Антарктиди, що проводилось в 1982 році, був контр – адмірал Лев Мітін.

З 1982 року дослідження українців в Антарктиді проводились Національною Академією Наук України під керівництвом Петра Гожика.

З часу проголошення незалежності України цей материк досліджували дві державні експедиції: у 1996 -1998 роках на судні „Ернст Крендель” та у 1999 – 2001 роках на судні „Горизонт”.

VІ. Закріплення нового матеріалу:

 

1.А	М	У	Н	Д	С	Е	Н
		2.Л	А	З	А	Р	Є	В
	3.Ф	А	Р	А	Д	Е	Й
			4.А	Й	С	Б	Е	Р	Г
					5.К	У	К
						6.С	К	О	Т	Т

 

1. Дослідник, який першим досяг Південного полюсу.

2. Першовідкривач Антарктиди.

3. Назва англійської науково-дослідницької станції, яку передали Україні.

4. Величезна плавуча глиба льоду.

5. Англієць, який пророкував, що Антарктиду ніколи не знайдуть.

6. Англієць, який загинув, відкриваючи Південний полюс.

 

Учитель. У стовпчику, що був виділений ми прочитали назву діючого вулкана Антарктиди. На наступному уроці ми спробуємо відповісти на питання ”Чим зацікавлює дослідників Антарктида?”

 

VІІ. Рефлексія в кінці уроку.

1. Які знання ви отримали з нового матеріалу цього уроку?

2. Що вам найбільше запам’ятається?

3. Який момент уроку був найяскравішим?

 

Оцініть урок за допомогою сигнальних карток.

Зелена картка. Я задоволений уроком. Він був корисний для мене. Я з зацікавленістю працював. Я розумів все, про що говорилося і що робилося на уроці.

Жовта картка. Урок був цікавий. Я брав у ньому участь. Урок був певною мірою корисний для мене. Я відповідав з місця, виконав ряд завдань. Мені було на уроці досить комфортно.

Червона картка. Користі від уроку я отримав мало. Я не дуже розумів, про що йде мова. Мені це не потрібно. До відповіді на уроці я був не готовий.

 

VІІІ. Виставлення оцінок за урок та їх аргументація

ІХ. Пояснення домашнього завдання: Прочитати параграф 36, позначити на контурній  карті об’єкти, що характеризують особливості географічного положення материка.