Шляхи формування та впровадження критичного мислення в учнів на уроках географії
Школа може дати дитині знання. Але сьогодні потрібні не стільки знання, скільки вміння оперувати ними, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях, створювати на ґрунті наявних знань щось нове.
Сучасний зміст шкільної географічної освіти має включати не тільки знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості. Сьогодні в умовах інформаційного суспільства цінність знань як таких змінюється. З одного боку, вони стають більш доступними, з іншого, – здобування нових знань, умінь стає обов’язковим для людини впродовж усього життя. Тому зберігаючи досягнення шкільної географії, необхідно переорієнтовувати навчальний процес на формування в учнів можливостей самостійно оволодівати знаннями, користуючись різними джерелами інформації, застосовувати набуті знання в практичному житті, виробляти вміння критично мислити. Навчити учнів критично мислити не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчали учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння, а також створення сприятливого психологічного клімату на уроках. Коли ми маємо позитивний настрій, потяг до навчання зростає, якщо негативний, то навчання не має успіхів, бо успіх навчання – це розподілена між учителем і учнем відповідальність.
Тож давайте з початку розберемося, що таке критичне мислення?
Критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) ґрунтується на критеріях;
б) самокорегуюче;
в) направлене до контексту.
Чому необхідно вчити мислити критично?
Люди, які володіють критичним мисленням володіють такими головними характеристиками:
- вони чесні самі з собою;
- вони перемагають сумніви;
- вони ставлять запитання;
- вони засновують судження на доказах;
- вони шукають зв'язки між предметами;
- вони інтелектуально незалежні;
- ними не можна маніпулювати.
Критично мисляча людина вміє:
- визначати проблему;
- перевіряти отриману інформацію;
- визначати наявність підтексту в інформації;
- враховувати альтернативні точки зору;
- синтезувати отримані знання;
- робити висновки та приймати оптимальні рішення.
Шляхи формування критичного мислення у школярів:
1. Вчимо думати і читати критично;
2. Вчимо майстерності ставити питання;
3. Вчимо працювати з різними джерелами інформації;
4.Формуємо уміння учнів конструювати аргументовані висловлювання;
5. Опанування школярами уміннями і навичками дискусії і дебатів.
Аналізуючи потреби сучасного покоління та напрямків реформ у освітній галузі я також під час уроків географії використовую певні форми робіт, які сприяють формуванню критичного мислення в учнів.
Так під час вивчення теми : «Країни Європи», учням 10-го класу було запропоново скласти «Синвейни».
Велика Британія
Туманна, морська
Дивує, відкриває, контролює
Країна великих географічних відкриттів
Острів
Така форма роботи стимулює творчість, пізнавальну активність учнів, а також допомагає учителю визначити рівень засвоєння учнями нового матеріалу.
Під час вивчення теми «Океани» в 7-у класі, учні складали «кластери» (схеми-кущі) до кожного океану. Це виявилося дуже ефективно та наочно.
Така форма роботи сприяє стимулюванню систематизації та узагальненню вивченого матеріалу.
Також ця форма роботи можлива під час вивченні теми «Країни Азії» в 10-у класі, «Форми рельєфу» в 6-у класі.
Діаграма «Вена», сприяє поглибленню знань з певної теми, формуванню навичок синтезу інформації, вміння знаходити головну інформацію та відкидати другорядну.
Під час вивчення теми «Географічне пізнання Землі» в 6-у клас, мною було запропонувано учням скласти цю діаграму до завдання : Знайдіть спільні та відмінні риси експедицій Х. Колумба та М. Поло.
Також діаграму «Вена» можна застосовувати під час теми «Клімат» в 8-у класі о завдання:«Спільні і відмінні риси циклонів та антициклонів».
Використання форми роботи «Т-схема» є ефективною для стимулювання мислення учнів під час виділення позитивних або негативних рис об’єкта, явища, проблеми. Допомагає визначитися з позицією «за» чи проти». А також надає можливість графічно виразити свої думки.
Критичне мислення учня – це один із видів інтелектуальної діяльності, який характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до навколишнього інформаційного поля. Це комплекс навичок і вмінь, використання яких сприяє демократизації навчального середовища, а також забезпечує ситуацію успіху для кожного учня, що, в свою чергу, сприяє усвідомленому, критичному та оцінному сприйняттю інформації, креативності.