Конспект виховної години до Дня матері

1.Вступне слово вчителя.
Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров'я.
Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.
Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Мати - захист і притулок для дитини, вона її опора і совість.
2. Бесіда з учнями.
1.Що радує вашу маму?
2. Коли матуся буде щасливою?
Діти, а чи знаєте ви, як у різних народів звучить слово "мама" (У росіян - мама, матушка, у киргизів - ана, у грузинів - дада, у осетинів – нана, у англійців – мазе, у німців- мутер ).
- А у нас, українців? (ненька).
Але на всіх мовах світу слово "мама" звучить однаково ніжно, лагідно і велично.

Учитель. Зараз, діти, ми пригадаємо  прислів'я та  приказки про маму.
7.Робота в парах. (Дітям на парти роздаються надруковані розірвані  прислів’я, їм потрібно з’єднати початок і кінець прислів’я)

Учитель.
Діти, а яке слово найчастіше повторює людина в хвилини страждань і горя? (мама, матінко, Божа Мати, Богородице).

5.Читання і обговорення  вірша Леоніда Полтави "Є у кожної дитини".

Є у кожної дитини
Матінка єдина,
Та, що любить нас і дбає,
Розуму навчає
Є у кожної дитини,
Навіть сиротини,
Наша Мати солов’їна —
Рідна Україна.
І у кожному серденьку
Є і буде жити
Божа Мати — наша Ненька,
Мати всього світу...

Учитель.
-Діти, чому вірш ще носить назву "Три матері"?
- Про які три матері йдеться у вірші? (Рідна мати, мати Україна, Божа Мати - Мати всього світу).
Читаючи цей вірш, ми розуміємо, що кожна людина має три матусі, неньки. Також і в кожного з вас є три матері.
Матір, що в нашому житті на першому місці — це мати рідна, яка народила вас виховала справжньою людиною, навчила розмовляти, робити перші кроки, готує вас до дорослого життя. Вона у будь-якому віці буде для своєї дитини взірцем. На мою думку, вона найцінніша з усіх трьох матерів. Ця матінка підтримає свою дитину у важкий час, приголубить, приласкає.
Матір, що завжди прийме і знайде маленький, але рідний куточок для тебе, — це рідна Україна. Вона допомагає жити тобі повноцінним життям, навчає жити по встановленим правилам. Робить тебе рівноправним громадянином своєї країни. Дає тобі певну освіту, роботу, мету в житті.
Матір, що допомагає тобі без твого відома — це Божа Мати.
Вона охороняє тебе в небезпечні хвилини твого життя, звільняє душу від гріхів, допомагає легше жити морально і духовно.
6.  Робота над "Легендою про матерів". (Читання вчителем легенди).
Легенда про матерів
Колись дуже давно, на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувались польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які закінчувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив сам цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
-  Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл в мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
-  Я вас поховаю у морській безодні, - заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Юнаки стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили своїм дітям.
Розлючений Нептун вигукнув:
-     Хай вони вистояли проти мене на березі, але в морі я порву їм руки. Жінки знову зажурилися. Раптом на поверхню води вийшли дочки морського царя. Вони, як і їхній батько, були некрасиві.
-     Жінки, віддайте нам свою красу, ми врятуємо ваших синів. З морської трави сплетемо для них жили, і руки у них будуть такі ж сильні, як у нашого батька.
Жінки погодились.
Якщо ти побачиш десь некрасиву жінку, не смійся, не відвертайся. Знай: вона пожертвувала своєю красою заради дітей.
Коли цар Нептун дізнався про вчинок своїх доньок, він страшенно розгнівався і перетворив їх у чайок.
Ти чув, як плачуть чайки над морем? Це вони просяться додому, але жорстокий батько не пускає їх. А моряки на чайок дивляться - не надивляться. Тому що вони носять красу їхніх матерів. От, нарешті, юнаки, ставши сильними, вийшли в море. Вийшли та й не повернулися.
Голосно зареготав Нептун:
- Не діждатися вам своїх синів. Вони заблукали. Заблукали, бо у морі немає доріг.
Тоді матері вигукнули:
-Хай у наших очах буде менше світла, але хай над землею яскравіше світяться зорі, щоб сини наші знайшли дорогу до рідних берегів. Тільки-но матері сказали це, як у небі яскраво-яскраво засяяли зірки…
Учитель. Ось яка сила материнської любові! Пам’ятайте цю легенду! В ній сказано так багато!
Запитання  вчителя до  дітей.
- Яка основна думка оповідання?
- Якими були жінки?
- Для чого матері віддали свою силу?
- Як потрібно ставитися до слабких жінок?
- За що жінки віддали красу?
- Як потрібно ставитися до некрасивих жінок?
- За що жінки віддали світло своїх очей?

9.Учитель. У кожного з вас на парті лежать сердечки  з надрукованими людськими чеснотами. Ваше завдання, діти, обвести кружечками ті якості, які має любляче серце матері.

Учитель. Любов матері до дитини найсильніша в світі, найбільша, найсвітліша. Мати готова зробити все, щоб її дитина була щасливою. Про безмежну материнську доброту, всепрощаючу любов і самопожертву складено легенди.
А зараз послухайте, будь - ласка, легенду, створену народною мудрістю.

Материнська любов
(вчитель розповідає легенду)
У матері був єдиний син – дорогий, ненаглядний. Душі вона в ньому не чула; по краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочку. Виріс він – ставний, гарний. Одружився з дівчиною предивною, небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила молода дружина свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа в сінях. А потім в сарай переселилась. Але й це не заспокоїло красуню. Каже вона чоловікові: -  “Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на повільному вогні”.
Не здригнулося серце в грудях сина, зачарувала його небачена краса дружини. Каже він матері: ”Наказала мені дружина вбити вас, мамо, вийняти з грудей ваше серце і спалити  на повільному вогні. А не послухаю – піде від мене дружина. Не можу я жити без неї, не можу не послухатись...” Заплакала мати й відповідає синові: “Ну що ж, роби так, як велить серце “.
Пішов з матір’ю син в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, вийняв з грудей серце. Поклав на жар. Спалахнув сучок, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла. Скрикнув син, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло “Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось біля вогнища, приклади до обпеченого місця, а до подорожника приклади серце материнське... Потім у вогонь покладеш...”
Заридав син. Схопив гаряче материнське серце в долоні, уклав його в розкраяні груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою невичерпною і величезною була любов материнська, таким всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що воно ожило, закрилися груди, підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною йому стала дружина – красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася  додому й мати. Пішли вони степами широкими, стали вони могилами високими.
 Учитель.
- Якщо я спитаю, чи любите ви свою маму, то впевнена, що ви зразу скажете "так".
- А за що ви любите свою маму?
- Якими лагідними словами ви звертаєтесь до неї?
- Як можна виявити свою любов до неньки?
- Весь час мама допомагає вам - годує, прибирає, лікує, навчає, пестить. А чи вмієте ви турбуватися про неї ? (Відповіді учнів)

Учитель. Ми послухали і подивилися історії та легенди і зробили висновки.
  Мама подарувала життя кожному з нас. Вона вчить нас людських правил, вкладає в наше серце добрі слова.
- Мама потрібна нам завжди, не тільки коли важко.Треба жаліти й оберігати материнське серце, безмежне у своїй любові.
- А як, на вашу думку, що найбільше засмучує ваших мам? Чи можна цього уникнути? Як? (Відповіді дітей).