Конспект заняття для дітей середньої групи «Подорож чарівними доріжками»

Конспект заняття для дітей середньої групи з використанням елементів ейдетики:

 «Подорож чарівними доріжками»

Мета: вчити дітей розмірковувати, формувати в них асоціативне мислення, зокрема вільні, кольорові асоціації, вчити обґрунтовувати свій асоціативний вибір, стимулювати мовну активність; складати нову кінцівку знайомої казки; розвивати мовленнєву компетентність, психологічну базу для мовлення (уважність, сприйняття, пам’ять, мислення), ейдетичні здібності, уміння диференціювати різні звуки, удосконалювати слухове сприйняття; вправляти в загальній та дрібній моториці рук, координації рухів, руховій уяві, диференціації об’єктів навколишнього світу через тактильні відчуття, закріпити вміння проводити обстежувальні дії, розвивати уяву за допомогою символів; розкрити творчий потенціал кожної дитини, збагачувати позитивний емоційний досвід. Виховувати позитивне ставлення до навколишніх, бажання діяти разом.

Обладнання: доріжки (зелена, біла, жовта, блакитна); скриня із замком, ялинки, мішечки -3шт. (папірці, монетки, сухі гілки); картки із зображенням тварин (чорно-білі, на звороті - кольорові), тактильні картки; предметні картки з малюнками, які нагадують цифри; замок, пласкі зображення рукавичок на кожну дитину, камінці для їх прикрашання, блискітки, клей, серветки; вирізані сніжинки (великі та маленькі).

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Вихователь:

Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Хай тупають ніжки.

Працюють голівки,

І сяють усмішки.

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєте ви. Бажаю вам я!

Вихователь: Як сьогодні гарно розпочався день з ваших  добрих усмішок. А ще сьогодні вранці я отримала незвичайного листа. Але подивіться, діти, цей лист без адреси. Цікаво, хто ж нам його прислав?

 Давайте відкриємо, можливо зрозуміємо від кого він (відкривають).

Вихователь: Ось погляньте, тут якийсь малюнок (розглядають).

Вихователь: Хто це? (Зайчик) 

Вихователь: Про що ви подумали, дивлячись на зайчика? (відповіді дітей)

- Я подумав про моркву, бо зайчик любить її гризти.

- Я подумав про ліс, бо зайчик живе у лісі.

- Я подумав про лисичку, бо вона бігає за зайчиком.

- Я подумала про капусту, бо зайчик любить її їсти.

- Я подумав про сніг, бо сніг білий, а взимку зайчик міняє шубку на білу.

- Я про кущик, бо зайчик спить під кущем.

- Я подумала про книгу казок, бо в казках зустрічається зайчик.

Вихователь: В Яких? («Колобок», «Рукавичка», «Зайчикова хатка», «Теремок», «Їжак та заєць», «Хитрий заєць»)

Вихователь: Молодці, ви добре знаєте про зайчика. Тільки ж з якої казки наш зайчик, адже їх так багато? Що ж нам робити? (Треба знайти казку). Так, зайчик каже, що нам треба відшукати чарівну скриню, у якій ми і знайдемо нашу казку. А йти нами треба по доріжкам, але не по простим, а чарівним.

Вихователь: Тоді вирушаймо.Ось перед нами доріжка.

Вихователь:  Якого вона кольору? (Біла) Про що ви подумали, побачивши її

( про сніг). Відчуйте, як важко йти по снігу, ноги доводиться підіймати вище, але обережно, щоб не впасти. (Діти імітують рухи під аудіо запис звуку хрусту сніга ).Та нарешті ми вийшли на галявинку. Вона поросла ялинками і ми ступаємо по ялинкових гілочках, шишках.( Діти пересуваються обережно, ніби остерігаючись наступити на колючі голочки та шишки)

Вихователь: Скільки ялинок ви бачите? Які вони за розміром? Скільки великих?(Одна) Маленьких? (Три) На скільки більше малньких?(На дві) Малята, що у мене в руках? (сніжка) Я буду  вам зараз кидати сніжку, а ви будете відповідати на мої запитання.

- Зима яка? (холодна, сніжна, красива, морозна, сувора)

- Сніг який?(білий, холодний, мокрий, блискучий, пухкий)

- Небо взимку яке? (похмуре, сіре, хмарне)

- Вітер який? (холодний, крижаний, сильний)

 (Вихователь звертає увагу на ялинки)

 Вихователь: Дітки, давайте прикрасимо наші ялинки сніжинками. Велику ялинку – великими сніжинками, а маленьку – маленькими.

Гра «Прикрась ялинку»

Вихователь: Діти, а чи ростуть на ялинках мішечки? ( Ні, хіба що в казках).

(Вихователь пропонує розглянути мішечки, які висять на ялинці)

Вправа «Звукові асоціації»

         Діти не відгадують, що міститься в мішечках ( монетки, папірці, сухі гілочки), а створюють асоціативні образи за звуком. Наприклад: про що ви подумали, почувши цей звук? Дзенькіт (мішечок з монетками) – магазин (продавець лічить гроші),або авто (ключі у водія), або кухня (мама складає ложки і виделки). Тріскіт (мішечок з гілочками) – ліс (під ногами тріщать сухі гілки), або вафельку ( коли відкушуєш вона хрустить), або зиму (коли ступаєш по замерзлим калюжам вони тріщать). Шарудіння (мішечок з папером) – книжка (коли гортаєш, шарудять сторінки), або їжачок (коли він бігає, чути шурхіт),або листочок (коли дує вітер, на деревах шелестить листя).

Вихователь: А ще ялинки хочуть з вами потанцювати.

Фізкультхвилинка «Ялинка» (відео).

Виховатль:  Біля ялинки ми  не знайшли скриню, підемо далі.                                                                    Вихователь: Перед нами наступна доріжка. Якого вона кольору? (Зелена) Зараз ми йдемо по м’якій травичці, ніжно ступаючи, нашим ніжками приємно йти( діти імітують ходьбу) Ця доріжка привела нас до тваринок

( на столі розкладені картки тварин: зайчик, лисичка, білочка, вовк, їжак, ведмідь, малюнки не кольорові та тактильні картки на кожну дитину).

       Вихователь: Дітки, оберіть тактильну картку і назвіть відповідну тварину, про яку ви подумали. Розкажіть, чому ви обрали саме таке зображення? (Відповіді дітей: м'якенька як хвіст лисички, пухнаста як хутро білочки, жорстка як шкіра вовка, колюча як у їжачка, груба, тверда як у ведмедя, гладенька як заячий хвостик.)

      Вихователь: (бере кольорові картки) А зараз наші картинки стануть кольоровими: (білка - оранжева, бо в неї шубка такого кольору; лисичка - оранжева, бо в неї шубка такого кольору; ведмідь - коричневий, бо в нього таке ж хутро; вовк - сірий, бо в нього сіре хутро, зайчик - білий, бо в нього біла шубка; їжачок - чорний, бо в нього чорний ніс та очі.

    Діти роблять узагальнення, що ці тварини дикі, тому що вони самі будують собі житло, самі добувають їжу, живуть в лісі.

Фізкультхвилинка «Веселі звірята» (відео)

Вихователь: Молодці. Тут ми скриню теж не знайшли. Ну що, йдемо далі.                                                                                                                  

Ось перед нами наступна  доріжка. Якого кольору? (Блакитна) Про що ви подумали, дивлячись на неї? (Про море) А зараз давайте перетворимось на рибок і зануримось на морське дно, може там наша скринька. (Звучить аудіозапис води, діти імітують рибок , пливуть, сідають навколо імпровізованого дна.)

Вихогватль: Подивіться як тут гарно. Що ви тут бачите? Морські жителі підготували для вас цікаве завдання.

Гра «Знайди «сховані» цифри».

Діти уважно розглядають предметні картинки. Під кожним малюнком викласти цифру, яку їй цей малюнок нагадує.

Вихователь: Молодці, ви всі гарно справились. Але тут ми нашу скриньку теж не знайшли. Вирушаймо далі.

Вихователь: Перед нами ще  одна доріжка (жовта), як ви гадаєте, по чому ми будемо зараз йти? (По піску. Діти імітують, як вони ступають по гарячому піску ,іноді з підскоком.)                                                                                                                                                 

Вихователь: Гляньте, що я знайшла? Що це? (Під кучею з піску діти знаходять скриню.)

Вихователь:  Але вона закрита на замок, на якому секретний  код (робота з символами). Якщо ми його відгадаємо, то дізнаємося, як називається наша казка і відкриємо скриню.

(Діти відчиняють скриню і знаходять в ній книгу з казкою «Рукавичка»)

Вихователь: Діти, тож  яку казку ми знайшли? (Рукавичка)

Вихователь: Згадайте казку «Рукавичка». Чи веселою є кінцівка цієї казки?

Діти. Кінцівка казки сумна, адже звірі злякалися собачки і порозбігалися лісом.

Вихователь: Так, правильно! Коли дід зрозумів, що загу­бив рукавичку, він повернувся назад, а собачка попереду побіг. Коли він побачив рукавичку, що ворушилася, то голосно загавкав. Звірі злякалися, вискочили із рукавички та порозбігалися лісом.

Дід забрав свою рукавичку. Діти, напевно, вам цікаво дізнатися, яку радісну кінцівку цієї казки можна скласти?

Вихователь:Тоді я почну, а ви завершуйте, складайте кінцівку!

Повернувся дід до лісу, щоб шукати рукавичку. Щойно собачка голосно загавкав, дід швидко зупинив його.

1-ша дитина. Дід побачив, що в рукавичці заховалися звірі. Узимку в лісі холодно, тому звірятам ніде було заховатися.

2-га дитина. Дід не став проганяти тварин. Він запитав: «Чому ви заховалися у мою рукавичку?»

3-тя дитина. Звірі відповіли: «У нас немає свого будиночка, нам ніде жити, немає де заховатися від вітру і снігу».

4-та дитина. Дід сказав: «Добре, я вам допоможу. Пропо­ную всім разом збудувати тут велику хату». Звірі радісно погоди­лися.

5-та дитина. Порозходилися вони лісом. Кожний приніс матеріал для хати: хто гілочок із дерев, хто — соломи, хто — глини, хто — листя, хто камінців знайшов. Узялися до роботи та спорудили хату!

6-та дитина. Дід із собакою та з усіма тваринами почали жити у хатці, гуртом працювати та про спільне добро дбати.

Вихователь. Діти, я зараз відкрию вам таємницю!

Усі народні казки добрі, адже в них добро завжди перемагає зло. Ось і у нашої казки кінцівка добра.

Вихователь: А давайте і ми допоможемо звірятам і прикрасимо для них багато гарних рукавичок, щоб взимку їм було тепло і затишно (діти прикрашають рукавички).

Вихователь: Молодці! Що вам найбільше сподобалось?

Вихователь: Ви сьогодні добре попра­цювали, згадали казки та склали нову кінцівку знайомої казки, виконали усі завдання і відшукали чарівну скриню і допомогли звірятам, прикрасили для них гарні рукавички.