Тема : В гостях у казки
Програмовий зміст: Розвивати мислення, увагу, зв’язне мовлення, уяву, емоційність, виразність голосу, уміння входити в образи персонажів, цікавість до ігор - драматизацій.
Виховувати дружелюбність, вміння стежити за розвитком подій у казці.
Викликати добрий, бадьорий настрій.
Продовжувати вчити дітей розігрувати дії за змістом казки, використовуючи й не мовленнєві засоби( міміку, жест, відповідні рухи)
Вчити дітей впізнавати героїв казок за їх силуетами, пригадувати назви казок, у яких присутні ці герої.
Обладнання: штучні ялинки, костюми, біла тканина, силуети тварин, конверт, макет рукавички, пеньочки, гостинці дітям.
Вихователь. - Добрий ранок, діти любі
Чи усе гаразд в нас в групі?
Ви довкола озирніться
Одне одному всміхніться.
- Діти, подивіться скільки гостей до нас сьогодні прийшло. Давайте ми з ними привітаємося і подаруємо і їм свої посмішки.
(стук в двері, заходить поштар).
Поштар. Добрий день! Куди це я попав? Мені потрібне м.Нетішин, садок Вогник, молодша група. У мене для них лист від самої казки.
Вихователь. Дітки, давайте ми прочитаємо, що пише нам казочка.
«Дорогі мої малята, любі хлопчики й дівчатка! Запрошую вас до себе у гості. Поспішайте! Чекаю!»
-Діти, цікаво, яка це казочка нас кличе до себе. Хочете побачити? Тоді вирушаємо.
Ми в казковий ліс підем,
Кругом себе повернись
Казко, де ти, нам з’явись.
(підходим до горбочка)
-Що це за горбочок сніговий? Ніяк не обійти його. Стійте, він ще ворушиться. Хто це під сніжком міг сховатися?
(діти відповідають: їжачок, колобок, лялька…)
Д/г «Чий силует?»
(діти відгадують казкових героїв за силуетом. Кожен отримує силует тваринки).
-Молодці, діти, а скажіть у яких казочках зустрічаються ці герої?
Д/г «З якої казочки?»
(Діти по черзі називають і віддають героїв вихователю).
-Молодці, малята. Але тваринки змерзли і їм час порухатися.
Д/г «Покажіть…»
(хитру лисичку, злого вовка, рогату козу, мишку, яка змерзла, веселу жабку, клишоногого ведмедя, зайчика, який спить.)
(Діти із закритими очима, силуети ховаються).
- Ой, повтікали всі звірята. Певно ми їх розчаклували і вони повернулися до своїх казочок. А яка ж нас казочка чекає? Потрібно йти далі.
(Підходим до великого снігового горбка)
- Ой, який великий сніговий горбочок, тут певно і сховалась наша казочка, бо казочки дуже люблять ховатись у таких місцях.
Дивна хатка є у лісі –
Вся ворушиться, дрижить
Де не взявсь – кабан біжить
А ще вовк іде й ведмідь,
Кожен в хатці хоче жить.
Дуже тісно новоселам,
Вже по швах тріщить оселя.
Що за дім ото лежить –
І ворушиться й дрижить?
(Рукавичка)
-Молодці, чуєте чарівну музику, це певно ви відгадали загадку і казка оживає.
Сідайте тихенько, щоб її не злякати, і уважно дивіться.
( діти сідають зручно на пеньочках)
Гра – драматизація «Рукавичка»
Вихователь: По галяві лісовій
Як мороз ще був міцний
Йшов дідусь в затишок свій
В теплій шубі хутряній
Дід: В місті я ось побував,
Всім гостинців я придбав.
Хай тепер побачить всяк:
Був я в місті як не як!
( Губить рукавицю і йде.)
Вихователь:Рукавичку дід згубив,
Далі він собі побрів.
Бігла тим лісом мишка маленька,
Бачить лежить рукавичка старенька.
Мишка: Пі-пі-пі, Ой які холодні дні
От і хатка невеличка!
Хутряна ось рукавичка
На стежиночці лежить…
В рукавичці буду жить.
( Заходить у рукавичку)
Вихователь: Скаче жабка-скрекотушка
Жаба: Ква-ква-ква, ква-ква-ква,
Щось пожовкла вже трава,
Змерзли лапки й черевце…( помічає рукавичку)
В рукавичці хтось живе ?
Ква-ква-ква, ква-ква-ква,
Чи нікого тут нема?
Миша: Я мишка - шкряботушка. А ти хто?
Жаба: А я жабка – скрекотушка. Пусти і мене у рукавичку.
Миша: То йди.
( Жабка заходить за рукавичку)
Зайчик: От так хата!
Хто б то міг в ній проживати?
Миша: Мишка – шкряботушка.
Жаба: Жабка – скрекотушка.
Зайчик: А я Зайчик – побігайчик. Пустіть і мене до себе!
Миша: Та йди вже.
( Заєць заходить за рукавичку)
Вихователь: Суне лісом сірий вовк.
Вовк: Мабуть, поховалось
В лісі все живе.
Стійно! Що за галас?
Хто це тут живе?
( Звірята називають себе)
Вовк: А я вовчик – братик, пустіть і мене.
(заходить у рукавичку)
Вихователь: В лісочку нелегко ходить,
Ось бреде ледве – ледве ведмідь.
Важко лапами переступає.
Бачить рукавичку та й питає.
Ведмідь: У-у-у-у! Ой як холодно мені.
Є тут хтось? Чи, може, ні?
( Звірята називають себе)
Ведмідь: А я ведмідь – набрід. Пустіть мене.
Звірята: Ну, заходь.
Вихователь:
Лисичка: Хто ж це тут у рукавичці,
В рукавичці – невеличкій?
Миша: Я Мишка – шкряботушка.
Жаба: Я Жабка – скрекотушка.
Зайчик: Я Зайчик – побігайчик. А ти хто?
Лисиця: Пустіть мене руду лисичку.
Буду я вам за сестричку.
Усі: заходь
(заходить за рукавичку)
Вихователь: А ні в казці не сказати,
Ні пером не описати,
Всі зігрілися звірята,
І даваймо танцювати.
( звірята стають парами і танцюють, виходить дід)
Дід: Всім гостинців я припас!
Подарую ще й для вас!
Тож тепер пізнає всяк:
Був я в місті як не як!
Вихователь: В рукавичці тут в шістьох,
Живуть друзі без тривог.
Дідусь в гості заходжає,
І звіряток пригощає,
Він купив собі у місті
Рукавички нові, чисті.
Ось і казочці кінець.
А хто слухав – молодець.
Вихователь: Дітки, підійдіть, всі до мене. Нас запросила у гості казка «Колобок» ? А яка? По дорозі ми бачили слона? А кого ми зустріли у казці ? У казці «Рукавичка» живе кіт? Що необхідно було б зробити дідусеві, щоб не згубити рукавичку? Якби дід не згубив рукавичку, що сталося б з тваринами? Чи змог би зайчик знайти собі інший дім? Який? До якої ще казки ви хочете потрапити у гості? Молодці, малюки. А тепер нам час повертатися до дитячого садка.