Конспект заняття “Калина – символ України”

Про матеріал
Конспект заняття “Калина – символ України” для дітей старшого дошкільного віку (6 – й рік життя)
Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Ніщета В.А.

 

 

 

 

 

 

Конспект заняття “Калина – символ України”

для дітей старшого дошкільного віку

(6 – й рік життя)

 

 

Мета: познайомити дітей з народним символом – калиною, пригадати загадки та легенди про неї. Дати знання про те, що калина – лікарська рослина. Поповнити словник дітей словами – порівняннями з народного фольклору. Розвивати правильне українське мовлення. Виховувати інтерес та повагу до українських національних традицій, почуття любові до рідного народу, почуття патріотизму.

Словник: намисто, пава, врода, кетяги, рясна.

Матеріал: інтер’єр українського подвір’я, хати, фольклорні твори, кетяги калини.

 

 

Хід заняття

 

Діти заходять у кімнату, стилізовану під українське подвір’я. Назустріч їм виходить дівчинка.

Вихователь. Хто ти, дівчинко маленька?

Дівчинка, Українка молоденька.

Усі діти. А як тебе звати?

Дівчинка. Щоб дізнатись, як мене звати, треба загадку вам відгадати.

                 За хатою у садочку, у зеленому віночку

                 Та в червоних намистах стала пава молода.

                 І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.

                 За намисто кожен смик, та й укине на язик.

                                                                            (Калина)

Дівчинка. Відгадали. Мене звати Калина. А ви загадки про калину знаєте?

Діти загадують загадки:

  1.   У вінку зеленолистім,                            2. Стоїть дід над водою

     У червоному намисті                                 З червоною бородою.

     Видивляється у воду                                  Хто не йде – не мине,

     На свою хорошу вроду.                             За борідку ущипне.

 3. І не дівчина, а червоні стрічки має.

 4. У лісі на горісі червоні хустки висять.

 5. Навесні білим цвітом,

    а восени – червоним плодом.

Дівчинка. Бачу, багато ви про мене загадок знаєте. Тож запрошую вас у свою світлицю.

Діти заходять до світлиці, розглядають інтер’єр.

Вихователь. Діти, зараз я розповім вам легенду про нашу калину. Легенда – це казка, яка прийшла до нас дуже з давніх часів. Отже, слухайте.

Легенда про калину

         То давним-давно було. В одному селі жила привітна й чарівна дівчина. Звали її Калиною. Люди любили її за добре й щире серце. Навесні Калина, як завжди, пішла в ліс. Довгий, курний шлях пролягав до нього. Дай, думає, посаджу вздовж шляху якісь рослини. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебло. Щоб воно прийнялося, Калина аж від своєї хати носила воду з криниці та поливала. І почав розростатися великий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився та й сів під кущем перепочити...Усміхнувся: спасибі тим роботящим рукам, що кущ посадили!

         Тут увесь кущ, немов від сну, стрепенувся. Гульк – і враз кущ укрився білим-білим цвітом. Дивиться подорожній: що ж воно далі буде? І дивно – в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.

         Прийшла Калина до свого улюбленця і задивувалася зернятками, а кущ нахилився до неї і шепоче: “Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко...”

(після розповіді вихователь запитує дітей за змістом легенди).

        Вихователь бере в руки калинову гілку: “Давайте помилуємося цією гілочкою і позмагаємося, хто краще про калину скаже (діти називають епітети: гарна, корисна, чарівна, замріяна...).

       Вихователь. А які порівняння, пов’язані  з калиною, ви знаєте?

  1.   Молода дівчина така гарна, як калина.
  2.   Стоїть на дворі дівонька, як над ставом калинонька.
  3.   Щічки червоні, як кетяги калинові.
  4.   Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема у світі ріднішого, як мати дитині.
  5.   Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

Калина. Бачу, ви знаєте про мене багато віршів, гарно їх розповідаєте. А тепер ставайте в хоровод та про калину гарно заспіваємо.

(Хоровод “Ой є в лісі калина”)

Вихователь. А тепер, діти, я запрошую вас до столу. Давайте спробуємо на смак, яка ж вона, калина.

(на тарілочках у дітей лежать ягоди калини, у стаканчиках – узвар із калини. Діти куштують.)

Вихователь. Діти, яка калина на смак? (кисла, кисло-гіркувата, смачна, гірка). А який узвар? (солодкий, гіркий, кислий, смачний).

Вихователь. Діти, калина дуже корисна. Це лікарська рослина. Вона лікує багато хвороб: кашель, ангіну, артеріальний тиск. З давніх-давен наші предки використовували її, щоб лікуватися від застуди. А ще, достиглою калиною прикрашали хату, взимку ставили між подвійними вікнами, щоб червоні кетяги нагадували щедре літо. Недаремно в народі кажуть: без калини нема України.

Калина. Дякую вам, діти, за те, що прийшли до мене в гості. Хочу вам побажати, щоб ви завжди любили рідний край, його природу, народні звичаї, українську мову калинову. До побачення.

Діти прощаються та виходять із кімнати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 листопада 2023
Переглядів
215
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку