Конспект заняття “Колискова для лялечки” для дітей раннього віку

Автор: Ніщета В.А

Мета: познайомити дітей з новою колисковою; заохочувати їх повторяти окремі слова за вихователем, розповідати знайомі потішки, колисанки; формувати у дітей культурно-гігієнічні навички. Створювати сприятливі умови для розширення запасу слів, вправляти у правильній звуковимові. Розвивати мовлення дітей, інтерес до усної народної творчості, народної колискової пісні. Виховувати бажання любов до матері, рідних.

Матеріал.

Демонстраційний: ліжко, постіль, лялька, рушничок, ведмедик.

Роздавальний: маленькі лялечки для кожної дитини.

Хід заняття

В ігровому куточку сидить іграшковий ведмедик та велика лялька Міла. Вихователь пропонує дітям підійти й послухати, про що вони говорять.

Вихователь. Діти, лялечка каже, що дуже втомилася й хоче спати, вона прохає ведмедика допомагати їй розстелити постіль, але він не вміє. Допоможемо їм?

Вихователь.  Захотіла Мілочка спати,

                      Кулачками тре оченята.

                      Зачекай-но, Мілочка, трішки.

                      Постелю для тебе я ліжко,

                      Покладу тебе й заспіваю:

                      “Люлі-люлі, баю-баю”.

Дітки, скажіть мені, а що треба зробити перед тим, як лягти спати?

Діти. Треба умитися й роздягтися, скласти свої речі.

Вихователь. Зараз я умию нашу Марічку, а ви заспівайте їй пісеньку про водичку.

Діти співають.

              Водичка, водичка,

              Умий Марічці личко.

              Щоб сяяли очки,

              Червоніли щічки.

              Щоб роток сміявся,

              Щоб зубчик кусався.

Вихователь. Діти, а чим треба витерти Марічку?

Діти. Рушничком.

Вихователь. Тепер наша Марічка чистенька, можна роздягати її і класти в ліжко. Хто хоче допомогти лялечці роздягнутися?(дитина знімає з лялечки одяг, називає його, всі діти повторюють назви: чобітки, спідниця, сорочка). Тепер наша лялечка готова до сну. Дітки, а що треба зробити, щоб наша Марічка заснула міцно й солодко?

Діти. Заспівати пісеньку.

Вихователь. Так, треба заспівати пісеньку. Ця пісенька називається колисанка. Її співають матусі, коли колишуть дитину. Ось, послухайте.

              Прийди, сонку, в колисоньку,

              Приспи мою дитиноньку.

              Та щоб спала, не плакала,

              Та щоб росла, не боліла.

              Щоб голівонька була світленька,

              А личко – красивеньке.

              Баю-баю, баю-бай,

              Потихеньку засинай.

По закінченні колисанки промовляє тихенько: “Заснула наша Марічка. Ой, дивіться, і ведмедик теж заснув, і його колисаночка приспала”.

         Після цього вихователь звертає увагу на те, що в іншому куточку сидять ляльки, яких також слід покласти спати. Пропонує кожній дитині взяти лялечку, умити її, роздягти й покласти в ліжечко. Під час виконання дітьми цих дій проводить індивідуальну роботу: заохочує окремих дітей промовляти забавлянку про водичку, повторюють назву одягу, предметів білизни. Після того, як всі діти вклали ляльок спати, пропонує всім разом заспівати колисанку.

                А-а-а, люлі, люлі,

                Налетіли гулі.

                Сіли на воротах

                В червоних чоботях.

               А ворітця – скрип-скрип...

               Моя доня спить, спить.

Заснули наші лялечки, а ми не будемо їм заважати й підемо на вулицю.

Діти тихенько виходять із кімнати.