Конспект заняття
по ознайомленню з довкіллям
у середній групі
Тема: «Люби і знай свій рідний край»
В-ль: Молчанова Т. П.
Мета:
- розширити та збагачувати уявлення дітей про живу природу рідного краю
- учити естетично сприймати природне довкілля
- помічати у світі природи прекрасне, чарівне, дивовижне
- закріпити знання про народні символи України: вербу та калину
- ознайомити з легендам
- уточнити знання дітей про лікарські рослини
- виховувати у дітей бережливість до флори і фауни, любов до рідного краю.
Методи і прийоми:
Бесіди, заучування віршів, ознайомлення з легендами , творами В. Сухомлинського, тваринами і рослинами, які потребують захисту.
Демонстраційний матеріал:
Ілюстрації верби та калини, лікарських рослин, Червона Книга України, квіти для гри «Сплети віночок»
Хід заняття.
«Я зірвав квітку – і вона зів’яла.
Я зловив метелика –
і він помер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів: доторкнутись до
природи можна лише серцем!»
Природа – чарівна цариця, всі ми живимо в її царстві. Неможна купити красу, яку дарує нам природа, ні за які гроші. А ви любите природу?
І/А ГРА «ТАК - НІ»
Зараз я запрошую в подорож по чарівній країні під назвою Природа. Подорожувати ми будемо пішки, щоб все побачити. Шлях лежить по дорозі. Сонечко високо, на дворі дуже жарко і не має на нашому шляху ні одного деревця. Але ось при дорозі ми побачили кущик, присіли відпочити, замилувалися
і раптом листячко зашепотіло:
Легенда про калину.
Колись давно-давно в одному селі жила привітна і ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не було у неї на підвіконні. Їх вона переносила з лісу. Мабуть й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка. Всі люди любили Калинку за її добре та щире серце.
Навесні Калинка пішла в ліс. Дорога була нелегка і далека, а навкруги ні кущика, ні деревця. «Дай – думає Калинка – посаджу щось, нехай росте.» Викопала в гущавині лісу тонесеньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося, Калинка з криниці від своєї хати носила воду і поливала. Звеселілося стебельце, бо в лісі не бачило сонечка і водиці не пило доволі. А тут на на привіллі швидко розрослося у великий крилатий кущ.
Якось іде шляхом подорожній. Стомився, бачить кущ, підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє, квіти голівками кивають, пташечки співають. Як тут не відпочити. Усміхнувся весело перехожий і сказав:
«Спасибі тим рукам, які посадили цей кущ і тому серцю доброму, що його викохало.»
Тут увесь кущ од сну стрепенувся, листячко за шуршало і враз укрився білим цвітом. І враз цвіт осипався, замість нього з явилися червоні ягідки, як намистинки. І дивно в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце.
Прийшла і Калинка дивується, кущ нахиляється до неї шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце, а щоб люди тебе не забули – подаруй мені своє ім. я, Калинко.»
Від тоді так і називають цей кущ калиною.
Калина - народний символ України, символ дівочої краси, вроди .
Калину в Україні завжди любили, складали про неї вірші.
(інсценування пісні «Розцвіла в долині червона калина»)
А зараз наш шлях лежить до річки. Шлях не легкий, навколо висока трава, йдемо високо піднімаючи коліна і зупиняємось на березі річки біля верби.
Чи знайоме вам це дерево?
Легенда про вербу.
У матері-вдови було троє синів. Вони дуже любили маму. Росли вони добрими, роботящими, приносили радість усім людям. Та от напали на рідну землю вороги. Прийшов до матері старший:
«Благословіть, мамо, за свій край боротися»
Стиснулося в мами серце, але благословила. Потім прийшов середній, і його мусила благословити. А коли попросив благословення менший – не витримала.
«Не пущу! – скрикнула. Один ти у мене залишився!»
«А земля у нас теж одна. Хто її захистить, як не я?»
Ще більше защемило у матері серце, але провела у дорогу найменшого сина. А сама щодня виходила на берег річки, синочків рідних виглядала.
Поверталися їх друзі, схиляли перед матір ю голови, приносили їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго плакала – ридала мати над річкою, не хотіла в хату без дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі вербу, що невтішно додолу схилила свої віти.
Отак на світі і з явилася верба .
Що в мене в руках? (вербові котики)
В яку пору можна побачити вербові котики?
- Коли ще навколо біліють сніги, але тільки сонце стане тепліше пригрівати, відразу на вербі з являються білі, ніжні, пухнасті котики. Це цвіт верби.
Пухнасті вербові котики – це символ краси, диво природи.
Верба – це символ України, символ життя.
Верба і калина – символи нашої Країни.
Які прислів я ви знаєте про вербу та калину?
Природа не терпить порожнечі. І там, де не ростуть ліси та гаї, розкинулися широкі простори, вкриті травою та квітами. Це – Луки. На луках дуже багато комах, птахів, які будують свої гнізда у травах, тому пропоную іти навшпиньки.
(розглядання ілюстрацій)
Подивіться скільки різних рослин - справжній живий килим. Які незвичайні квіти нас оточують…Це не прості квіти, а лікувальні.
Які рослини ви тут бачите?
Давайте покажемо де які рослини і розповімо, що вони лікують.
(показ ілюстрацій)
- Ромашка Аптечна - коли болить горло полоскати відваром
- Подорожник - застосовують для зупинки кровотечі з ранок і для їх загоєння.
- Календула - для полоскання горла і для загоєння ран.
- Чорниця - покращує зір, використовують ягоди і відвари з листя.
- Шипшину - багатий вітамінами, особливо корисний навесні.
- Яка рослина лікує серце? (Конвалія)
- Яка рослина дізнається і сліпий? (Кропива)
Гра «Чий віночок найкращий»
(діти розподілені на дві групи, кожна стає в коло, беруться за руки)
Візьмемося за руки
Підемо на луки
Там сплетемо віночок
Чий найкращий вінок
Той і піде у танок.
(діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам, чий віночок найкращий – виконує танцювальні вправи)
Який гарний метелик…
Чому він так пурхає над нами?
Мабуть він хоче показати нам шлях додому?
(швиденько побігли за метеликом)
Де ми сьогодні з вами побували?
Що найбільше вам запам яталось?
Будьте ви, як маленькі сонечка, творіть добро, садіть квіти, любіть нашу землю і вона відповість вам
kюбов’ю і щедрістю.
Немає кращої краси
Ніж рідні ріки і ліси
Ласкавий вітер, зорі сині
Це все багатство нашого народу
Що називається – Природа.