Схема-конспект секційного заняття
Тема заняття. Синоніми. Антоніми
Мета заняття:
Навчальна – поглибити знання здобувачів освіти про лексичне значення слова, дати поняття про синоніми й антоніми.
Розвивальна – розвивати навички працювати з довідковою літературою, формувати вміння розрізняти синоніми й антоніми, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, у тому числі за допомогою словників.
Виховна – виховувати любов до митців рідного краю.
Завдання заняття – відпрацювати навички роботи з книгою; удосконалити правописні навички під час виконання практичних завдань
Методи – розповідь, бесіда, пояснення, лекція, практична робота, навчальні вправи.
Тип заняття – засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Вид заняття – взаємонавчання вихованців.
Форма заняття – групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. У межах групи можливо виділяти підгрупи.
– індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль лідерів, організаторів, виконавців головних ролей.
Міжпредметні зв’язки – українська художня культура, українська мова, українознавство, історія, інформатика.
Обладнання: посібники, схеми, дидактичний матеріал, наочний матеріал, тести, мультимедійні презентації.
Очікуваний результат – відпрацювати правописні навички школярів, виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки почутого.
Перебіг заняття
І. Вступна частина.
1. Повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь.
Спостереження 1.
Розглядаємо фото птаха, якого називають лелека, чорногуз, бусел, бузько, а в окремих місцевостях він має назву гайстер і боцюн.
Це все той самий чорно-білий птах на високих ногах, тільки по-різному названий. Ці назви однойменні, тобто з однаковим лексичним значенням, по-грецькому – синоніми.
Спостереження 2.
Чи синоніми мають абсолютно однакове значення?
Для відповіді на це запитання пропоную розглянути значення кожного слова в синонімічному ряду: приятель («близька людина»), друг («дуже близька людина»), побратим («надзвичайно близька людина»).
Отже, синоніми більшою або меншою мірою відмінні один від одного своїм значенням або й вживанням. Тому синоніми – це слова з однаковим або близьким значенням.
Спостереження 3
ЗАВДАННЯ 1 (із мініпідручника)
З’ясуйте значення кожного із членів синонімічного ряду:
1. вітер, легіт, бриз, суховій, буревій;
2. горіти, палати, палахкотіти, жахтіти, тліти, жевріти;
3. яскравий, блискучий, сліпучий, полум’яний, сяючий;
4. повільно, непоспішно, спокійно, тихо, мляво, помалу, спроквола, повагом.
Спостереження 4
ЗАВДАННЯ 2 (із мініпідручника)
Випишіть тільки синонімічні ряди. Поясніть, чому спільнокореневі слова не є синонімами.
1. Мрія, сон, фантазія, ілюзія.
2. Мрія, мріяння, мрійник, мріяти.
3. Виховувати, плекати, ростити, формувати.
4. Виховувати, виховання, вихователь, вихованець.
5. Вірний, відданий, незрадливий, незмінний.
6. Віра, віровчення, вірний.
7. Голосний, гучний, громовий, звучний.
8. Голос, голосний, голосити, проголошувати.
1. Робота біля дошки.
3 здобувачі освіти біля дошки пишуть по 1-му реченню.
ЗАВДАННЯ 3 (із мініпідручника)
Знайти і підкреслити синоніми. Визначити ключове слово.
***
Учитель. Надмірне використання іншомовних слів негативно впливає на рідну мову. «Мала група» перекладачів замінила запозичені слова українськими відповідниками.
2. Добір українських відповідників.
ЗАВДАННЯ 4 (із мініпідручника)
Доберіть до слів іншомовного походження українські відповідники.
Лінгвістика, біографія, дискусія, пейзаж, експорт, аргумент, шофер, рандеву, вояж, електорат, домінантний, ілюмінація, реставрація, термометр.
Довідка: мовознавство, життєпис, суперечка, краєвид, супровід, доказ, водій, зустріч, подорож, виборці, переважаючий, освітлення, відновлення, тепломір.
Додаток 1 (ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ НА ПОЧАТОК ЗАНЯТТЯ)
Синоніми
Одна з найприкметніших рис української мови – її синомінічне багатство. Синоніми – слова, близькі за значенням і різні за звучанням; тобто вони відрізняються семантичними відтінками, стилістичним забарвленням або обома цими ознаками. Для лексикології синонімія – це повний або частковий збіг значень двох чи кілька слів як одиниць словника у відриві від контексту.
Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення. Окремі слова відрізняються лише префіксами, і тут треба бути надзвичайно обережними, бо заміна однієї літери може позначитись на значенні слова та тексту.
Слід запам’ятати значення окремих слів.
Замісник. Заступник.
Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника.
Заступник – офіційна назва.
Суспільний. Громадський.
Суспільний – лад, клас, система, праця, становище, виробництво, буття.
Громадський – обов’язок, осуд, порядок, діяч; робота, справа, думка.
Квиток. Білет.
Квиток – театральний, залізничний, студентський.
Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.
Скоро. Швидко.
Скоро – вживається, коли йдеться про час.
Швидко – позначення інтенсивності руху.
Тепер. Зараз. Нині. Сьогодні.
Ці слова різні за лексичним значенням.
Слово тепер виражає теперішній час.
Із таким же значенням вживаються слова нині, сьогодні.
Слово зараз характеризує момент розмови, тобто цієї миті, цієї хвилини.
Наступний. Подальший.
Наступний – вживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень.
Подальший – вживається на означення абстрактного поняття: подальше життя, подальша доля.
Запитання. Питання.
У прямому значенні це близькі слова, які взаємозамінюються. У переносному значенні вживається тільки слово питання. Наприклад: спинимось на цьому питанні, але поставити запитання.
Спиратися. Опиратися.
Спиратися – на знання, досвід, уміння.
Опиратися – чинити опір.
Положення. Становище. Стан.
У російській мові на ці слова існує один відповідник – положение. Щоб правильно добрати потрібне слово, визначаємо значення кожного з них.
Слово положення вживається у словосполученнях горизонтальне чи вертикальне положення.
Становище – міжнародне, офіційне; вживається і в значенні: знайти вихід із певного становища.
Стан – економіки, фінансів, справ, хворого.
***
3. Вправа «П'яте зайве».
ЗАВДАННЯ 5 (із мініпідручника)
Перед вами стоїть завдання: поєднуючи синоніми у синонімічні ряди, знайдіть зайве слово.
4. Вправа «Формування синонімічного ряду».
ЗАВДАННЯ 6 (із мініпідручника)
Завдання таке: складіть із поданих слів синонімічні ряди.
Запис на дошці.
► Прочитайте групи слів. За яким принципом вони згруповані? Чим відрізняються синоніми і антоніми між собою? А що в них спільного?
Де-юре – формально, на папері – юридично.
Схід – захід, минулий – майбутній, радіти – журитися.
5. Гра «Ланцюжок».
ЗАВДАННЯ 7 (із мініпідручника)
Дібрати до поданих слів антоніми і визначити, якими частинами мови вони виражені.
Купівля, порожній, старий, літо, тепло, холод, світає, ранок, життя, світло, голодний, пізно, успіх, тиша, гострий, шити, праворуч, рідний, опускати, починати, воля, журба, актив, без, мовчун, обмеженість, боротьба, низина, незалежність, глибочінь, гуманний.
ІІІ. Поглиблення та засвоєння знань, умінь і навичок.
Матеріал для вчителя. Антоніми, як пари слів із протилежним значенням, бувають також загальномовні (щастя – горе, млявий – жвавий, хвалити – гудити, тихо – голосно, швидкий – повільний), контекстуальні (Бо що свої болі – пусте. Світове горе важке. Він надививсь на нього і вдома, і по світах (М. Коцюбинський)).
Антоніми виконують стилістичні функції протиставлення та зіставлення (У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський)), антонімічної іронії (Любить, як вовк порося).
Антоніми збагачують нашу мову, роблять її точною, образною і яскравою.
ЗАВДАННЯ 8 (із мініпідручника)
► Перепишіть подані прислів’я та приказки. Знайдіть у них антоніми, поясніть їх стилістичне значення. До якої частини мови належать використані антоніми?
1. Молоде орля та вище старого літає.
2. Слова масні, а пироги пісні.
3. На чорній землі білий хліб родить.
4. Правда та кривда – як вогонь та вода.
5. Добре говорить, але зле робить.
6. Слухай тисячу разів, а говори один раз.
ІV. Формування практичних умінь і навичок.
ЗАВДАННЯ 9 (із мініпідручника)
► За зразком доберіть і допишіть по 2-3 пари антонімів, які виражають такі поняття:
1. Простір: верх – низ, ...
2. Час: день – ніч, ...
3. Почуття: любов – ненависть, ...
4. Явища природи, стан: холодно – тепло, ...
5. Стан, діяльність людини.; працює – відпочиває, ...
6. Соціальні явища, становище людей: воля – рабство, ...
7. Назви творів, заголовки: «Війна і мир!» (Л. Толстой).
2. Творче дослідження.
ЗАВДАННЯ 10 (із мініпідручника)
► Доберіть антоніми до іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складіть 4 речення (з антонімами – із кожної названої частини мови) і запишіть. Яке стилістичне забарвлення надають мовленню антоніми?
1. Сила, перемога, північ, початок, розвиток, прогрес.
2. Хоробрий, далекий, похмурий, дорогий, широкий.
3. Брати, говорити, купити, радіти, молодіти, світати.
4. Широко, сухо, зранку; корисно, ясно, там, туди, рано.
3. Синтаксична роль.
ЗАВДАННЯ 11 (із мініпідручника)
► Перепишіть речення. Підкресліть антоніми і визначте їх стилістичну роль. До яких частин мови вони відносяться?
1. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопила Петрове серце (Панас Мирний).
2. Одна гора високая, а другая низька... Одна мила далекая, а другая близька (Народна пісня).
3. Ні туди – ні сюди (Приказка).
4. Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині (А.Малишко).
5. Хто високо літає, той низько сідає (Народна творчість).
4. Стилістичний експеримент.
ЗАВДАННЯ 12 (із мініпідручника)
► Виразно прочитайте прислів’я, приказки, жарти. Визначте в них приховане протиставлення, що створює іронію. Запишіть (на вибір) 2 речення, визначте їх вид.
1. Хороший, як Микитина свита навиворіт.
2. Такий добрий, що в ложці води втопив би.
3. Казав сліпий: «Побачимо!»
4. Вона співає, як муха в глечику.
5. Жалів яструб курку, доки всю обскуб.
V. Систематизація та узагальнення засвоєного матеріалу.
► Які слова називаються синонімами, антонімами?
► Яку стилістичну роль вони виконують у мові та мовленні?
VI. Підсумок заняття.
VII. Домашнє завдання.
Підберіть 5-6 прислів’їв і приказок, у яких би використовувались антоніми. Як це впливає на стилістичне забарвлення прислів’їв і приказок?
***
Додаток 2
Тестові завдання (І варіант)
1. У переносному значенні вжито всі прикметники рядка: А білий сніг, тихий шелест, чиста мова. Б золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.
В холодний погляд, тверда рука, гірка правда.
2. У реченні Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і мовчазні, і говіркі. (М.Стельмах) виділені слова є: А омонімами. Б антонімами.
В спільнокореневими.
3. Синонімічний ряд утворюють усі слова рядка: А висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я. Б височина, вишина, висота, височінь, вись.
В вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.
4. Не утворюють антонімічних пар:А мовчати – співати, думати – відповідати. Б південь – північ, м’який – твердий. В чесний – підлий, багатий – бідний.
5. У словосполученнях козацький кіш, зібрати яблук кіш виділені слова є: А синонімами. Б омонімами. В фразеологізмами.
6. Запозиченими є всі слова рядка: А край, князь, поні, хліб, фата. Б назва, море, прислів’я, кілометр, слово. В сантиметр, сарафан, сегмент, ілюзія, барометр.
7. Термінами є всі слова рядка: А варення, кров, курча, квадрат, білизна.
Б фортепіано, майно, алюміній, молекула, повітря. В анафора, префікс, дифтерія, синтез.
8. Діалектизмами є всі слова рядка: А отара, буряк, черес, ластівка, журнал. Б рискаль, туфля, плай, м’ясо, кружка. В викуп, журнал, фасулі, буряк, лице, легінь.
***
Тестові завдання (ІІ варіант)
1. У поезії М. Вінграновського (Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом в своєму зорехмарному ряду) підкреслене слово є: А загальновживаним. Б терміном. В неологізмом. Г діалектизмом.
2. Фразеологізм «пекти раків» означає: А червоніти (від сорому).
Б дорікати за сором. В наполягати. Г допікати чимось.
3. Увідповідніть правильний переклад фразеологізмів.
Українською Російською
1. Робить, як море горить А) Задирать нос
2. Терпець урвався Б) Глуп, как пробка
3. Крутиться, як муха в окропі В) Два сапога пара
4. Ні в сих ні в тих Г) Было, да сплыло
5. Дурний, аж крутиться Ґ) Из рук все валится
6. Кирпу гнути Д) Терпенье лопнуло
7. Обоє рябоє Е) Крутится, как белка в колесе
8. Було та загуло Є) Не в своей тарелке.
4. Укажіть ряд слів з абстрактним значенням. А м'якість, м'якуш, м'язи, океан, безвілля. Б розум, рік, сніг, мова, докори, корінь. В злість, радість, ніжність, синь, промінь, шлях. Г кохання, дружба, мужність, сердечність, воля.
5. Укажіть сполучення слів, вжите у переносному значенні. А золотий годинник. Б танець дітей. В свіжий хліб. Г сталеві м'язи.
6. Слова дорога – дорога, уранці – у ранці є: А пароніми. Б синоніми.
В омоніми. Г антоніми.
7. До якої лексичної групи належить слово ключ у поданих реченнях?
1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М.Рильський).
2. Ключем позиції була ота двогорба висота (М. Бажан). 3. Гірським ключем він пахне (М. Бажан). 4. Манісінька ручка цупко повертає ключ (С.Васильченко).
А антоніми. Б пароніми. В омоніми. Г синоніми.
8. Синоніми буква – літера – графема є: А абсолютні. Б стилістичні.
В семантичні. Г семантико-стилістичні.
9. Краще погано їхати, ніж гарно йти. У цьому прислів'ї наявні:
А антоніми. Б пароніми. В омоніми. Г синоніми.
10. Слова вареники, сніданок, линути, очолити, кремезний, розкішний, чарівний є: А запозичені. Б власне українські. В іншомовні. Г діалектні.
11. Вкажіть ряд слів-діалектизмів. А ґазда, плай, лібрето, вар'ят. Б файно, вуйко, тайстра, вивірка. В штрек, ватра, вуйко, на-гора. Г бовдур, телепень, беркицьнутися, роззява.
12. У якому реченні є просторічна лексика? А Жита скосили за два дні, пшениця ще достигала (Ф. Бурлака). Б Десь збоку, у високості закурликали журавлі (Б. Калита). В Усі свої заробітки я проциндрив (Р. Іваничук).
Г Скажи мені правду, мій любий козаче (Т. Шевченко).
***
1. Вправа «Знайди швидко»
Завдання: прочитайте прислів’я. Випишіть антоніми. Як впливають вони на зміст і виразність прислів’їв?
1. Вгору не підскочиш, униз не провалишся.
2. Хто високо літає, той низько сідає.
3. Зле – не гнися, добре – не пнися.
4. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
5. Свої сухарі кращі чужих пирогів.
6. Від гніву старієш, від сміху молодієш.
7. Молодість лінива – то старість плачлива.
Учитель: А тепер згадаємо омоніми – слова, однакові за звучанням, але різні за значеннями. Пропоную вам усну вправу.
2. Індивідуальна робота
Картка 1
Товариш. Рідко. Сухий. Невдача.
Картка 2
Приятель. Гарний. Давній. Праця.
(Зачитуємо складені речення. Підбиваємо підсумки.)
МІНІПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ «СИНОНІМИ. АНТОНІМИ»
ЗАВДАННЯ 1
З’ясуйте значення кожного із членів синонімічного ряду:
1. вітер, легіт, бриз, суховій, буревій;
2. горіти, палати, палахкотіти, жахтіти, тліти, жевріти;
3. яскравий, блискучий, сліпучий, полум’яний, сяючий;
4. повільно, непоспішно, спокійно, тихо, мляво, помалу, спроквола, повагом.
ЗАВДАННЯ 2
Випишіть тільки синонімічні ряди. Поясніть, чому спільнокореневі слова не є синонімами.
1. Мрія, сон, фантазія, ілюзія.
2. Мрія, мріяння, мрійник, мріяти.
3. Виховувати, плекати, ростити, формувати.
4. Виховувати, виховання, вихователь, вихованець.
5. Вірний, відданий, незрадливий, незмінний.
6. Віра, віровчення, вірний.
7. Голосний, гучний, громовий, звучний.
8. Голос, голосний, голосити, проголошувати.
ЗАВДАННЯ 3
Знайдіть і підкресліть синоніми. Визначте ключове слово.
1. Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати. (М. Вороний).
2. Угорська Русь, так називалася тоді Закарпатська Україна, намагалася дотримуватися східних традицій. (З підручника).
3. Українська мова … ніжна і тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло, бо в її основі – непорочність, цнота, чистота (Б. Харчук).
ЗАВДАННЯ 4
Доберіть до слів іншомовного походження українські відповідники.
Лінгвістика, біографія, дискусія, пейзаж, експорт, аргумент, шофер, рандеву, вояж, електорат, домінантний, ілюмінація, реставрація, термометр.
Довідка: мовознавство, життєпис, суперечка, краєвид, супровід, доказ, водій, зустріч, подорож, виборці, переважаючий, освітлення, відновлення, тепломір.
ЗАВДАННЯ 5
Вправа «П'яте зайве».
Поєднуючи синоніми у синонімічні ряди, знайдіть зайве слово.
1. Вести мову, розмовляти, говорити, співати, виголошувати.
2. Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль.
3. Сильний, дужий, слабкий, потужний, міцний.
4. Хуртовина, дощ, віхола, завія, хурделиця.
5. Чемний, привітний, грубий, люб'язний, делікатний.
ЗАВДАННЯ 6
Вправа «Формування синонімічного ряду».
Складіть із поданих слів синонімічні ряди.
Дружити, метелиця, найновіший, заметіль, минулий, завія, дотеперішній, попередній, приятелювати, модерний, товаришувати, ладити, брататися, сучасний, віхола, нинішній, теперішній, колишній, тодішній, пережитий, хуґа, сьогоднішній, хуртовина.
ЗАВДАННЯ 7
Гра «Ланцюжок».
Доберіть до поданих слів антоніми і визначте, якими частинами мови вони виражені.
Купівля, порожній, старий, літо, тепло, холод, світає, ранок, життя, світло, голодний, пізно, успіх, тиша, гострий, шити, праворуч, рідний, опускати, починати, воля, журба, актив, без, мовчун, обмеженість, боротьба, низина, незалежність, глибочінь, гуманний.
ЗАВДАННЯ 8
Вибірковий диктант.
Перепишіть подані прислів’я та приказки. Знайдіть у них антоніми, поясніть їх стилістичне значення. До якої частини мови належать використані антоніми?
1. Молоде орля та вище старого літає.
2. Слова масні, а пироги пісні.
3. На чорній землі білий хліб родить.
4. Правда та кривда – як вогонь та вода.
5. Добре говорить, але зле робить.
6. Слухай тисячу разів, а говори один раз.
ЗАВДАННЯ 9
Тренувальна вправа
За зразком доберіть і допишіть по 2-3 пари антонімів, які виражають такі поняття:
1. Простір: верх – низ, ...
2. Час: день – ніч, ...
3. Почуття: любов – ненависть, ...
4. Явища природи, стан: холодно – тепло, ...
5. Стан, діяльність людини.; працює – відпочиває, ...
6. Соціальні явища, становище людей: воля – рабство, ...
7. Назви творів, заголовки: «Війна і мир!» (Л. Толстой).
ЗАВДАННЯ 10
Творче дослідження.
Доберіть антоніми до іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складіть 4 речення (з антонімами – із кожної названої частини мови) і запишіть. Яке стилістичне забарвлення надають мовленню антоніми?
1. Сила, перемога, північ, початок, розвиток, прогрес.
2. Хоробрий, далекий, похмурий, дорогий, широкий.
3. Брати, говорити, купити, радіти, молодіти, світати.
4. Широко, сухо, зранку; корисно, ясно, там, туди, рано.
ЗАВДАННЯ 11
Синтаксична роль.
Перепишіть речення. Підкресліть антоніми і визначте їх стилістичну роль. До яких частин мови вони відносяться?
1. Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопила Петрове серце (Панас Мирний).
2. Одна гора високая, а другая низька... Одна мила далекая, а другая близька (Народна пісня).
3. Ні туди – ні сюди (Приказка).
4. Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині (А.Малишко).
5. Хто високо літає, той низько сідає (Народна творчість).
ЗАВДАННЯ 12
Стилістичний експеримент.
Виразно прочитайте прислів’я, приказки, жарти. Визначте в них приховане протиставлення, що створює іронію. Запишіть (на вибір) 2 речення, визначте їх вид.
1. Хороший, як Микитина свита навиворіт.
2. Такий добрий, що в ложці води втопив би.
3. Казав сліпий: «Побачимо!»
4. Вона співає, як муха в глечику.
5. Жалів яструб курку, доки всю обскуб.
ЗАВДАННЯ 13
Тестові завдання (І варіант)
1. У переносному значенні вжито всі прикметники рядка:
А білий сніг, тихий шелест, чиста мова. Б золота нива, гіркий полин, солодка цукерка. В холодний погляд, тверда рука, гірка правда.
2. У реченні Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і мовчазні, і говіркі. (М.Стельмах) виділені слова є:
А омонімами. Б антонімами. В спільнокореневими.
3. Синонімічний ряд утворюють усі слова рядка:
А висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я. Б височина, вишина, висота, височінь, вись. В вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.
4. Не утворюють антонімічних пар:
А мовчати – співати, думати – відповідати. Б південь – північ, м’який – твердий. В чесний – підлий, багатий – бідний.
5. У словосполученнях козацький кіш, зібрати яблук кіш виділені слова є: А синонімами. Б омонімами. В фразеологізмами.
6. Запозиченими є всі слова рядка:
А край, князь, поні, хліб, фата. Б назва, море, прислів’я, кілометр, слово.
В сантиметр, сарафан, сегмент, ілюзія, барометр.
7. Термінами є всі слова рядка:
А варення, кров, курча, квадрат, білизна. Б фортепіано, майно, алюміній, молекула, повітря. В анафора, префікс, дифтерія, синтез.
8. Діалектизмами є всі слова рядка:
А отара, буряк, черес, ластівка, журнал. Б рискаль, туфля, плай, м’ясо, кружка. В викуп, журнал, фасулі, буряк, лице, легінь.
***
Тестові завдання (ІІ варіант)
1. У поезії М. Вінграновського (Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом в своєму зорехмарному ряду) підкреслене слово є:
А загальновживаним. Б терміном. В неологізмом. Г діалектизмом.
2. Фразеологізм «пекти раків» означає:
А червоніти (від сорому). Б дорікати за сором. В наполягати. Г допікати чимось.
3. Увідповідніть правильний переклад фразеологізмів.
Українською Російською
1. Робить, як море горить А) Задирать нос
2. Терпець урвався Б) Глуп, как пробка
3. Крутиться, як муха в окропі В) Два сапога пара
4. Ні в сих ні в тих Г) Было, да сплыло
5. Дурний, аж крутиться Ґ) Из рук все валится
6. Кирпу гнути Д) Терпенье лопнуло
7. Обоє рябоє Е) Крутится, как белка в колесе
8. Було та загуло Є) Не в своей тарелке.
4. Укажіть ряд слів з абстрактним значенням.
А м'якість, м'якуш, м'язи, океан, безвілля. Б розум, рік, сніг, мова, докори, корінь. В злість, радість, ніжність, синь, промінь, шлях. Г кохання, дружба, мужність, сердечність, воля.
5. Укажіть сполучення слів, вжите у переносному значенні.
А золотий годинник. Б танець дітей. В свіжий хліб. Г сталеві м'язи.
6. Слова дорога – дорога, уранці – у ранці є:
А пароніми. Б синоніми. В омоніми. Г антоніми.
7. До якої лексичної групи належить слово ключ у поданих реченнях?
1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М.Рильський).2. Ключем позиції була ота двогорба висота (М. Бажан).
3. Гірським ключем він пахне (М. Бажан). 4. Манісінька ручка цупко повертає ключ (С.Васильченко).
А антоніми. Б пароніми. В омоніми. Г синоніми.
8. Синоніми буква – літера – графема є:
А абсолютні. Б стилістичні. В семантичні. Г семантико-стилістичні.
9. Краще погано їхати, ніж гарно йти. У цьому прислів'ї наявні:
А антоніми. Б пароніми. В омоніми. Г синоніми.
10. Слова вареники, сніданок, линути, очолити, кремезний, розкішний, чарівний є: А запозичені. Б власне українські. В іншомовні. Г діалектні.
11. Вкажіть ряд слів-діалектизмів.
А ґазда, плай, лібрето, вар'ят. Б файно, вуйко, тайстра, вивірка. В штрек, ватра, вуйко, на-гора. Г бовдур, телепень, беркицьнутися, роззява.
12. У якому реченні є просторічна лексика?
А Жита скосили за два дні, пшениця ще достигала (Ф. Бурлака). Б Десь збоку, у високості закурликали журавлі (Б. Калита). В Усі свої заробітки я проциндрив (Р. Іваничук). Г Скажи мені правду, мій любий козаче (Т.Шевченко).
***
1