Конспект заняття секції "Українська мова". Тема. "У різні пори року прекрасна земля..." Пряме і переносне значення слова"
Тема заняття. «У різні пори року прекрасна земля…». Пряме і переносне значення слова
Мета заняття:
Навчальна – повторити поняття про лексичне значення слова,
види лексичних значень – пряме й переносне, види переносних значень – метафора, метонімія, синекдоха; навчити визначати роль переносних значень слів у художніх текстах; удосконалювати вміння дотримуватися лексичних норм української мови; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів захоплення красою та багатством рідної мови.
Розвивальна – розвивати навички працювати з довідковою літературою, формувати вміння розрізняти однозначні та багатозначні слова, слова в прямому та переносному значенні та види переносних значень, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, в тому числі за допомогою словників.
Виховна – сприяти вихованню любові до рідного краю.
Внутрішньопредметні зв'язки:
Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.
Синтаксис: словосполучення, речення, текст.
Стилістика: стилістична роль багатозначних слів.
Міжпредметні зв'язки:
Література: виразне читання поетичного тексту; метафора, метонімія, синекдоха.
Тип заняття: повторення здобутих знань
Методи – розповідь, бесіда, пояснення, лекція, презентація, робота з картиною, навчальні вправи, рефлексія, есе.
Вид заняття – взаємонавчання вихованців.
Форма заняття:
– групова: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. У межах групи можливо виділяти підгрупи, пари.
– індивідуальна: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль лідерів, організаторів, виконавців головних ролей.
Міжпредметні зв’язки – українська художня культура (живопис), українська література, українознавство, інформатика.
Обладнання: посібники, репродукції картин українських художників, дидактичний матеріал-міні-підручники до теми, тести, мультимедійні презентації.
Очікуваний результат – відпрацювати правописні навички школярів, виконати операції мислення: пізнання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу, оцінки почутого.
Перебіг заняття
І. Вступна частина.
І. Організаційний момент.
II. Ознайомлення гуртківців із темою, метою і завданнями заняття.
III. Актуалізація мотиваційних резервів вихованців на основі повторення вивченого.
1. Творче спостереження з елементами аналізу.
► Прочитати текст. Пояснити, чому син не зрозумів батька.
ЗРОЗУМІВ
Батько з сином поїхали в поле волами по снопи. Наклали повнісінький віз.
– Ну, сину, – каже батько, дивлячись на зоряне небо, – хай воли пасуться, а як віз перекинеться, збуди мене, поїдемо додому.
Та й ліг під копою спати. Через деякий час віл підійшов до воза, чухався, чухався та й перекинув його. Син побачив це та мерщій до батька:
– Тату, гукає, – поїхали, вже віз перекинувся (З кн. «Тисяча усмішок»).
2. Евристична бесіда за запитаннями:
1. Що таке слово?
2. Що позначає лексичне значення слова?
3. Чим відрізняються лексичне й граматичне значення слова?
4. Які слова мають лексичне значення?
5. Що таке «багатозначне слово»?
6. Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?
3. Робота з картиною Кіприча Руслана «Весняний ліс».
Виконуємо завдання 1 та 2 з мініпідручника до теми.
Завдання 1
►Із поданого тексту випишіть багатозначні слова.
Співає ліс, буяє різноквіттям. Птахи заливаються різнощебетом. А перші проліски підморгують своїми блакитними оченятами першим променям сонця. Весело та дзвінко біжить у лісовій гущавині струмок.
Запам’ятайте: є ряд слів, лексичне значення яких ми за схожістю ознак, предметів, явищ, дій переносимо на інші ознаки, явища, предмети чи дії. Такі слова найчастіше вживаються у художньому стилі. Завдяки ним мова стає образнішою.
Завдання 2
►Розподільний диктант. Подані словосполучення розподіліть у дві колонки: 1- зі словами, вжитими у прямому значенні; 2 - слова у переносному значенні.
Золоте проміння, росте трава, пахне конвалія, прокинулись проліски, сумує сон-трава, сміються лісові дзвіночки, щебечуть птахи.
4. Демонстрація картини Ярової Оксани «Весняний ліс».
5. Робота в парах. Виконання завдання 3,4 з мініпідручника до теми.
Завдання 3
►Визначте слова, вжиті у переносному значенні, поясніть, із якою метою їх вживає автор.
Весна у лісі
Тихий весняний ранок. Несміливо прокидається ліс. Небо грає різнобарв’ям: ось воно блакитне, а через хвилину – рожеве. А згодом – синє-синє. Чемно вітаються з вітром стрункі берізки, гордо киває своїм верховіттям дуб, весело гойдає віттям клен. Дзвінко співають птахи.
Завдання 4
►Словникова мозаїка: до поданих слів підберіть дієслова, вжиті в переносному значенні.
Вітер –….
Сонце – …
Проміння – …
Квіти – …
Трава – …
IV. Основна частина. Оволодіння новими теоретичними та практичними знаннями.
1. Дослідження-передбачення. Розв’язання проблемного завдання.
Завдання 5
►Яке лексичне значення словосполучень: солодке печиво – солодке життя; весела дівчина – веселе літо?
Які з наведених словосполучень певні почуття, а які не викликають?
Ввести ці словосполучення в речення.
2. Перегляд картини Багна Андрія «Весняний вечір».
3. Вибірковий диктант.
Завдання 6
►Випишіть словосполучення зі словами, вжитими у переносному значенні, доберіть до них словосполучення з прямим значенням.
Вечірня пісня
Тихесенький вечір на землю спадає,
І сонце сідає в темнесенький гай.
Ой сонечко ясне, невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
Світи ще годину, бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати, теплом обгортай!
Ой сонечко ясне, невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
4. Творча робота. Перегляньте картину Бакшеєва Василя «Блакитна весна», виконайте завдання 7 із мініпідручника до теми.
Завдання 7
►Доповніть речення порівняннями, підкресліть слова в переносному значенні.
1. Сонце голубило землю, як…
2. Озеро поблискує на сонці, ніби…
3. У краплині роси, наче…, красується небо.
4. Озвався грім, ніби…
5. Журавлине курликання в піднебессі нагадує…
6. У душі все помолоділо, мов…
5. Робота в групах. Гра «Третє зайве».
Завдання 8
І.
1. Золота сережка, золота людина, золоті руки.
2. Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.
3. Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.
4. Схлипує дівчина, схлипує джерельце, схлипує вітер.
ІІ.
1. Гострий ніж, гостре лезо, гострий язик.
2. М’яка перина, м’яка вдача, м’який пиріжок.
3. Скласти повноваження, скласти піч, скласти книги.
4. Сміється дитина, сміється мама, сміється сонце.
6. Коментар учителя. Слово – основна функціонально-структурна одиниця мови. Реальний зміст слова називають його лексичним значенням. Значення слова відповідає поняттю, а поняття виражається словом.
Здатність слова вступати у різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне та граматичне значення, а службові – лише граматичні.
Однозначні слова мають одне лексичне значення: моряк, олівець, констатувати.
Багатозначні слова можуть уживатися в різних значеннях: голова людини, голова соняшника, голова колони.
Пряме (основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Решта значень слова – переносні (непрямі). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні та метонімічні відношення.
Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них:
Життя шумить і грає (М.Рильський).
Півні кричать у мегафони мальв... (Л. Костенко).
Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – перенесення назви одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності:
Шумить Хрещатик туго, як прибій (В. Сосюра).
Інститут відзначає свій ювілей.
Синекдоха (від гр. synekdoche – співвіднесення) – різновид метонімії, полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки:
Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л.Смілян).
Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).
Сіре пальто забігло в під’їзд.
7. Залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота.
8. Робота з теоретичними відомостями мініпідручника до теми (завдання 9).
Завдання 9
Види переносних значень слів:
Метафора – гр. – перенесення, – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них:
Життя шумить і грає…
Півні кричать у мегафони мальв…
Метонімія – гр. – перейменування, – перенесення одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності:
Шумить Хрещатик туго, як прибій…
Інститут відзначає ювілей.
Синекдоха – гр. – співвіднесення, – різновид метонімії, який полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки (перенесення назви цілого предмета на якусь частину від нього):
Уся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л.Смілян).
Наш люд має в собі сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів, Франків (В. Стефаник).
Сіре пальто забігло в під’їзд.
V. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
1. Гра «Упізнай слово».
Завдання 10
► Прочитати, дібрати до пояснень слова з довідки.
1. Командувач великого з'єднання кораблів; головний корабель, на якому перебуває командир ескадри.
2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт із постійним гарнізоном, озброєнням.
3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду.
4. Заклад загальної середньої освіти, напрям у галузі; виучка.
5. Перелітний птах із довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій із довгою жердиною біля колодязя; народний танець.
6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір.
7. Небесне світило; прославлена людина.
Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фантазія, зірка.
2. Дослідження-спостереження.
Завдання 11
► Прочитати речення. Знайти слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, пояснити усі його значення.
I.
1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко).
2. І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай (В. Мордань).
3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Вирган).
4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А.Хижняк).
5. Весна принесла тепло на крилах.
II.
1. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
2. Хвилями роки, місяці пливуть (Олександр Олесь).
3. У Землі супутник – Місяць, у людини книга (Народна творчість).
4. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський).
5. У деяких планет є кілька супутників – їхніх місяців (Із підручника).
3. Творче конструювання словосполучень.
Завдання 12
► Скласти 5-6 словосполучень із словом бити, користуючись поданими нижче значеннями.
1. Завдавати ударів кому-небудь;
2. Стріляти;
3. Пульсувати;
4. Відчувається, доноситься (запах);
5. Ударами створювати звуки;
6. Із силою вириватися назовні.
4. Перегляд картин Шайкіної Наталії «Літній пейзаж. Жовті кульбабки» та Прищепи Ігоря «Соняшники в полі».
5. Дослідження-аналіз.
Завдання 13
► Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з'ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Уривок 1
Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грюкає хвіртками. Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах (О. Пархоменко).
Уривок 2
Засипають на лузі коники,
Срібні скрипочки в головах.
А руді парубійки-соняхи
Повтікали од ночі на шлях.
Ген калина гілками тужливими
Колихає пташок, як діток.
В море фарб, понастояне травами,
Липня сивий вступив чобіток.
Човен місяця казка розхитує,
Відчіпляє від верховіть.
Книгу літа все ніч перечитує,
Все листочками шелестить.
(А. Малишко).
6. Індивідуальні завдання.
Демонстрація картин (або презентації) на осінню тематику (наприклад, картини Журки Юрія «Соняхи. Тин», Айвазовського Івана «Український пейзаж вночі», Марчука Івана «Ніч яка місячна…», Труша Івана «Захід сонця у лісі», Волкова Юхима «Місячна ніч у лісі» та ін.)
Завдання 14
► Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з'ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Уривок 3
Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М.Стельмахом).
Уривок 4
Несе Полісся в кошиках гриби.
За болотами причаїлись Охи.
І спорить тиша голосом гарби
із реактивним гуркотом епохи.
Село сосновий виверне кожух.
І йде на зустріч, як весільна теща.
Осінніх вогнищ кинутий цибух
мале дитя в долоньки переплеще.
Правічну думу думають ліси,
вгрузають в мох столітні дідугани.
Переметнеться заєць навскоси –
горить асфальт у нього під ногами.
Лункі октави дальніх голосів
запише обрій у вечірній простір.
І молодик над смужкою лісів
поставить позолочений апостроф.
(Л. Костенко).
VІ. Підсумок заняття.
1. Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.
2. Виконання тестових завдань.
Багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова
Тести (Варіант 1)
1. Лексичне значення слова вивчає:
а) лексикографія; б) лексикологія; в) лексика; г) лексема.
2. Як називаються значення слова, які виникають під впливом різних мовних ситуацій:
а) прямі; б) гіперболічні; в) похідні; г) полісемічні.
3. Виберіть синонім до слова «полісемічний»:
а) однозначний; б) багатозначний; в) лексичний; г) семантичний.
4. У якому рядку всі слова багатозначні:
а) горобець, голова, телефон; б) небо, ручка, синиця, стіл;
в) стрижень, хворий, папір; г) карбованець, олівець, сидіти.
5. Яке значення слова «земля» є первинним:
а) планета; б) ґрунт; в) суша; г) країна.
6. Які слова в українській мові НЕ повинні мати декілька значень:
а) поняття; б) лексеми; в) полісемічні; г) терміни.
7. У якому рядку всі терміни належать до тропів:
а) метафора, епітет, оксиморон; хорей; б) метафора, епітет, гіпербола;
в) персоніфікація, уособлення, ямб; г) гіпербола, літота, рима.
8.У якому реченні є метафора:
а) Поснулим душам звелено хропіти; б) Ви знаєте, як липа шелестить;
в) Ну, що б, здавалося, слова; г) Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
9. У якому рядку немає персоніфікації:
а) Ти знов прийшла, моя печальна музо;
б) Питали б його зорі, чого він не блищить;
в) І місячну сонату уже створив Бетховен;
г) Півні кричать у мегафони мальв.
10. Знайти вираз із метонімією:
а) шумить базар; б) плачуть верби; в) добрий вітер; г) синій вечір.
11. У якому реченні є епітет:
а) Вже дехто з нього й пилу не стирає;
б) Ніч проминула, нічого не снилось;
в) Там моляться Стрибогу високі в сонці ясени;
г) В пустелі сизих вечорів.
12. Як називається поетичне перебільшення:
а) літота; б) епітет; в) гіпербола; г) оксиморон.
13. Знайти речення з персоніфікацією:
а) Вовтузяться в ґрунті гриби;
б) Біліють храми беріз;
в) Звір’я – від мурашки до лева;
г) Запалять люльки серед моху старі бородаті пні.
14. Знайти вираз із синекдохою:
а) Ноги моєї там уже не буде; б) І я прийду в життя твоє;
в) Ніч підняла завісу; г) Завіяні снігом вітрила.
15. Який художній засіб яскраво виражено в цьому реченні:
Біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу?
а) епітет; б) гіперболу; в) персоніфікацію; г) метафору.
16. Який вид тропа переносить назву з одного предмета на інший:
а) гіпербола; б) епітет; в) метонімія; г) літота.
17. У якому рядку є багатозначні слова:
а) ключ від дверей – ключ птахів; б) коса дівчини – коса на морі;
в) лісові лисички – хитрі лисички; г) брус мила – дерев’яний брус.
18. Який художній засіб вжито в цьому реченні:
Один Рябко, один як палець не дрімає?
а) гіперболу; б) алегорію; в) чисту метафору; г) епітет.
19. Який вид метафори використано в реченні:
Бабуня-трава, жовтокоса і тиха, / Глянула з-під снігу – а в небі сонце
а) уособлення; б) персоніфікацію; в) чисту метафору; г) епітет.
20. Який художній засіб використано Панасом Мирним у назві роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
а) епітет; б) алегорію; в) метонімію; г) синекдоху.
Багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова
Тести (Варіант 2)
1. З’ясуйте, яке значення слова «вікно» є переносним:
А) отвір для світла; Б) екран дисплея; В) отвір певного призначення в машині; Г) невеличке озерце в болоті; Д) вільна година між лекціями.
2. Укажіть слово, яке не сполучається зі словом «клітка»:
А) для птахів; Б) грудна; В) організму; Г) сходова; Д) шахова.
3. Знайдіть такі словосполучення, у яких вжито багатозначне слово:
А) блок статей – опозиційний блок; Б) літній день – літній чоловік;
В) поставити хворому банки – купити дволітрові банки; Г) стрижка під бокс – ходити на бокс; Д) пісня вівсянки – каша з вівсянки.
4. Знайдіть прислів’я, у якому вжито антоніми:
А) Сонце блищить, а мороз тріщить. Б) Грудень рік кінчає, а зиму починає.
В) Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає. Г) Зробив діло, гуляй сміло. Д) Повзком, де низько, тишком, де слизько.
5. Знайдіть речення з діалектизмом:
А) Пишний крислатий дуб привертав увагу багатьох мандрівників, які цікавляться пам’ятками минулого. Б) Я почав прислухатися та роздивлятися й незабаром помітив, що голоси лунали з молдавської колиби. В) Під стріхами хат дбайливі господині розвішали кетяги червоної калини.
Г) Вкладали кореневища аїру в бурдюки з водою, шоб вода довго залишалася свіжою завдяки дії фітонцидів. Д) Звичай щедрувати і частково колядувати і віншувати на Новий рік був переважно землеробським.
6. Знайдіть слово або словосполучення, яке пояснює фразеологізм «ганяти вітер по світу»:
А) відпочивати; Б) ледарювати; В) бігати; Г) махати руками; Д) визначати напрям вітру.
7. З’ясуйте, який фразеологізм має значення «дуже повільно, не поспішаючи»:
А) ні проїхати ні пройти; Б) ноги носять; В) носити камінь за пазухою;
Г) нога за ногою; Д) пасти задніх.
8. Виберіть рядок, у якому всі слова однозначні:
А) башта, галоп, борода, готель; Б) атлетика, ліжко, кисень, магнітофон;
В) атака, горло, контур, крем; Г) дієта, диск, кабінет, бактерія;
Д) картина, драма, юнак, вересень.
9. Виберіть рядок, у якому всі слова є синонімами до слова «дорога»:
А) стежка, вулиця, бруківка, смуга, спуск; Б) провулок, путь, серпантин, об’їзд, артерія; В) трек, узвіз, магістраль, проспект, колія; Г) доріжка, бульвар, траса, путівець, асфальт; Д) шлях, гостинець, тракт, шосе, автострада.
10. Знайдіть рядок, у якому всі виділені слова вжито в прямому значенні:
А) сталева воля, теплий погляд, гострий розум; Б) гостра страва, світлий розум, тепла осінь;
В) золоті руки, ведмежа послуга, сталеві м’язи;
Г) срібна голова, гострий кут, тепла зустріч;
Д) сталевий зливок, срібна ложка, теплий одяг.
11. У якому рядку всі слова запозичені?
А) нотаріус, формула, черевики, красень, село; Б) театр, каска, яхта, новела, двері; В) табун, форма, завод, бадьорий, історія; Г) ангел, клас, кавун, парламент, кекс; Д) журитися, крига, прикмета, взуття, громадянин.
12. У якому рядку всі слова загальновживані?
А) дитина, ластівка, малина, спокій, військо; Б) долоня, різати, пісня, ранок, князь; В) косити, піонер, струна, однина, перо; Г) солодкий, двадцять, глюкоза, перебудова, кріпак; Д) папір, аргумент, меч, уста, динаміка.
13. У якому рядку всі слова є неологізмами?
А) комп’ютер, аташе, диплом, редактор, бюро; Б) комюніке, форум, демократ, ювілей, сканер; В) ксерокс, абітурієнт, теза, приватизація, лізинг; Г) філософія, патріот, факс, аваль, градація; Д) промоутер, дилер, дайвінг, креативний, провайдер.
14. Знайдіть рядок, у якому всі фразеологізми мають однакове значення:
А) вийти в люди; вийти на дорогу; вийти сухим із води; Б) відкрити душу; відкрити дорогу; відкрити очі; В) входити в норму; входити в колію; входити в русло; Г) давати відсіч; давати перцю; давати по руках; Д) жити, як вареник у маслі; жити, як горох при дорозі; жити, як у Бога за дверима.
15. У якому рядку фразеологізми є антонімами?
А) як чорна хмара – як водою облитий; Б) як на голках – як стріла; В) гріти чуба – ганяти собак; Г) як на гарячому вугіллі – як у воді намочений;
Д) співати дифірамби – співати хвалу.
***
3. Рефлексія.
4. Написання вільного есе на тему «Як розвивати образне мислення» (обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок).
VIІ. Домашнє завдання.
1. Скласти пейзажний опис весняної, літньої або осінньої пори, вживаючи слова в переносному значенні.
2. Дібрати картини українських художників, на яких зображено зимовий пейзаж (або створити презентацію на цю тему).
***
Мініпідручник до теми «Пряме і переносне значення слова»
Із поданого тексту випишіть багатозначні слова.
Співає ліс, буяє різноквіттям. Птахи заливаються різнощебетом. А перші проліски підморгують своїми блакитними оченятами першим променям сонця. Весело та дзвінко біжить у лісовій гущавині струмок.
Запам’ятайте: є ряд слів, лексичне значення яких ми за схожістю ознак, предметів, явищ, дій переносимо на інші ознаки, явища, предмети чи дії. Такі слова найчастіше вживаються у художньому стилі. Завдяки ним мова стає образнішою.
Розподільний диктант
Подані словосполучення розподіліть у дві колонки: 1- зі словами, вжитими у прямому значенні; 2 - слова у переносному значенні.
Золоте проміння, росте трава, пахне конвалія, прокинулись проліски, сумує сон-трава, сміються лісові дзвіночки, щебечуть птахи.
Визначте слова, вжиті у переносному значенні, поясніть, із якою метою їх вживає автор.
Весна у лісі
Тихий весняний ранок. Несміливо прокидається ліс. Небо грає різнобарв’ям: ось воно блакитне, а через хвилину – рожеве. А згодом – синє-синє. Чемно вітаються з вітром стрункі берізки, гордо киває своїм верховіттям дуб, весело гойдає віттям клен. Дзвінко співають птахи.
Завдання 4
Словникова мозаїка: до поданих слів підберіть дієслова, вжиті в переносному значенні.
Вітер –….
Сонце – …
Проміння – …
Квіти – …
Трава – …
Яке лексичне значення словосполучень: солодке печиво – солодке життя; весела дівчина – веселе літо?
Які з наведених словосполучень певні почуття, а які не викликають?
Ввести ці словосполучення в речення.
Вибірковий диктант
Випишіть словосполучення зі словами, вжитими у переносному значенні, доберіть до них словосполучення з прямим значенням.
Вечірня пісня
Тихесенький вечір на землю спадає,
І сонце сідає в темнесенький гай.
Ой сонечко ясне, невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
Світи ще годину, бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати, теплом обгортай!
Ой сонечко ясне, невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!
Доповніть речення порівняннями, підкресліть слова в переносному значенні.
1. Сонце голубило землю, як…
2. Озеро поблискує на сонці, ніби…
3. У краплині роси, наче…, красується небо.
4. Озвався грім, ніби…
5. Журавлине курликання в піднебессі нагадує…
6. У душі все помолоділо, мов…
Гра «Третє зайве»
І.
1. Золота сережка, золота людина, золоті руки.
2. Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.
3. Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.
4. Схлипує дівчина, схлипує джерельце, схлипує вітер.
ІІ.
1. Гострий ніж, гостре лезо, гострий язик.
2. М’яка перина, м’яка вдача, м’який пиріжок.
3. Скласти повноваження, скласти піч, скласти книги.
4. Сміється дитина, сміється мама, сміється сонце.
Види переносних значень слів:
Метафора – гр. – перенесення, – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них:
Життя шумить і грає…
Півні кричать у мегафони мальв…
Метонімія – гр. – перейменування, – перенесення одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності:
Шумить Хрещатик туго, як прибій…
Інститут відзначає ювілей.
Синекдоха – гр. – співвіднесення, – різновид метонімії, який полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки (перенесення назви цілого предмета на якусь частину від нього):
Уся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей.
Наш люд має в собі сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів, Франків.
Сіре пальто забігло в під’їзд.
Завдання 10
Прочитати, дібрати до пояснень слова з довідки.
1. Командувач великого з'єднання кораблів; головний корабель, на якому перебуває командир ескадри.
2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт з постійним гарнізоном, озброєнням.
3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду.
4. Заклад загальної середньої освіти; напрям у галузі; виучка.
5. Перелітний птахі з довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій із довгою жердиною біля колодязя; народний танець.
6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір.
7. Небесне світило; прославлена людина.
Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фантазія, зірка.
Завдання 11
Прочитати речення. Знайти слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, пояснити усі його значення.
I.
1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко).
2. І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай (В. Мордань).
3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Вирган).
4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А.Хижняк).
5. Весна принесла тепло на крилах.
II.
1. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
2. Хвилями роки, місяці пливуть (Олександр Олесь).
3. У Землі супутник – Місяць, у людини книга (Народна творчість).
4. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський).
5. У деяких планет є кілька супутників – їхніх місяців (Із підручника).
Завдання 12
Скласти 5-6 словосполучень із словом бити, користуючись поданими нижче значеннями.
1. Завдавати ударів кому-небудь;
2. Стріляти;
3. Пульсувати;
4. Відчувається, доноситься (запах);
5. Ударами створювати звуки;
6. Із силою вириватися назовні.
Завдання 13: Дослідження-аналіз
Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з'ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Уривок 1
Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грюкає хвіртками.
Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах (О. Пархоменко).
Уривок 2
Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М.Стельмахом).
Індивідуальні завдання
Завдання 14
Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з'ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Уривок 3
Несе Полісся в кошиках гриби.
За болотами причаїлись Охи.
І спорить тиша голосом гарби
із реактивним гуркотом епохи.
Село сосновий виверне кожух.
І йде на зустріч, як весільна теща.
Осінніх вогнищ кинутий цибух
мале дитя в долоньки переплеще.
Правічну думу думають ліси,
вгрузають в мох столітні дідугани.
Переметнеться заєць навскоси –
горить асфальт у нього під ногами.
Лункі октави дальніх голосів
запише обрій у вечірній простір.
І молодик над смужкою лісів
поставить позолочений апостроф.
(Л. Костенко).
Уривок 4
Засипають на лузі коники,
Срібні скрипочки в головах.
А руді парубійки-соняхи
Повтікали од ночі на шлях.
Ген калина гілками тужливими
Колихає пташок, як діток.
В море фарб, понастояне травами,
Липня сивий вступив чобіток.
Човен місяця казка розхитує,
Відчіпляє від верховіть.
Книгу літа все ніч перечитує,
Все листочками шелестить.
(А. Малишко).
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку