Н.М.Абрамович, 

учитель закладу загальної середньої освіти  української мови та літератури №4, м.Мелітополь

  

 РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ  МІЖПРЕДМЕТНИХ  ЗВ'ЯЗКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ 

                                                                                           

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ 

РОЗДІЛ 2. КОНСПЕКТ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ 

ПРИНЦИПІВ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ВСТУП

Глобальні зміни, що відбулися за останні десятиліття в нашій державі, визначили нові пріоритети у системі освіти. Змінюється час, оновлюється, перебудовується школа. Діяльність учителя в нових умовах демократичного суспільства спрямована на виховання молодої людини. Сучасна людина третього тисячоліття має бути всебічно освіченою, вихованою, високоморальною особистістю. Суспільство ставить перед сучасною школою завдання виховати високоосвічену, гармонійно розвинену, морально виховану креативну особистість із активною життєвою позицією, компетентною в усіх сферах людського життя. Відповідно до цього визначаються основні функції вивчення кожного предмета шкільного курсу – навчальні, розвивальні і виховні. Знання – основний компонент освіти, тому навчальна функція є головною, визначальною. Методична наука останнім часом велику увагу приділяє розвитку креативного мислення школярів, бо невпинний розвиток суспільства забезпечує високий рівень його креативного потенціалу. 

 Система навчання має мати творче спрямування, привчати школярів до нестандартності в думках та пошуках оптимальних рішень. «Щоб не перетворити дитину в склад знань, комору правил та формул, – писав В.Сухомлинський, – треба вчити її мислити». Саме ці факти зумовлюють актуальність дослідження.

 Метою роботи є дослідження креативної дидактичної системи як засобу досягнення мети, що являє собою органічну сукупність змісту, методів, форм, прийомів та засобів, які ставлять учня в умови суб’єкта творчої діяльності й забезпечують формування його творчої особистості. 

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1 розкрити значення поняття «креативність»;

2.проаналізувати теоретичний матеріал, присвячений темі дослідження;

3. дослідити найхарактерніші принципи у креативній системі навчання;  

4.розробити конспект уроку, реалізуючи принципи креативного мислення.

 Загальний обсяг дослідження становить 25 сторінок, з них – 20 сторінок основного тексту. Список використаних джерел нараховує 10 позицій.

РОЗДІЛ 1 ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ

Реалізація ідей креативної педагогічної системи пов’язана із втіленням загальновідомих принципів, які можна успішно здійснювати на уроках української мови та літератури, розвиваючи креативне мислення учнів.

Креативність визначається як «творчі можливості людини, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість у цілому або її окремі сторони. Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний фактор обдарованості» [ 6 ]. .

Розвиток креативного мислення в навчально-виховному процесі має відбуватися поетапно, реалізуючи певні принципи [ 7 ]. 

Принцип гуманізму пов’язаний з формуванням духовності, світогляду, моральних якостей особистості учня як інтелігента та створенням умов для вільного вияву й розвитку людських рис і здібностей. У креативному навчанні важливе місце відведено вияву і розвитку творчих здібностей, що відповідає природній потребі дитини.

 Принцип науковості передбачає під час навчання залучення учнів до вивчення й використання методів сучасної науки і усвідомлення її значення для підвищення інтелігентності, творчості. На уроках української мови учні реалізують його, виконуючи вправи з елементами дослідження принципів правопису, моделювання речень, а на уроках літератури – роблячи дослідження філософського, психологічного напряму.

Принцип системності передбачає системний підхід учителя до вивчення мови та літератури. Так, розвиток креативного мислення в навчально-виховному процесі має відбуватися поетапно.

Принцип активності у навчанні в креативній дидактиці, за А. Сологубом, полягає в тому, що учні залучаються до максимально активних творчих дій. Основною умовою активізації навчання в креативній системі слід уважати розвиток пізнавального інтересу, творчої мотивації та виховання в учнів позитивного ставлення до науки і сприйняття навчання як творчості, що є важливою умовою самореалізації творчого потенціалу особистості. Учні із задоволенням готують індивідуальні завдання дослідницького характеру, роблять порівняльну характеристику персонажів із української літератури, беруть участь у Малій академії наук, тим самим реалізують своє бачення твору чи висловлюють своє ставлення до персонажа, вчинків, історичної епохи.

Виділяють такі групи нестандартних уроків:

1.                  Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2.                  Уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3.                  Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4.                  Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5.                  Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).

6.                  Урок із оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урокмонолог).

7.                  Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8.                  Уроки-аналогії з відомими формами і методами діяльності (урокдиспут, урок-дослідження)

Методичними орієнтирами креативного навчання є: теоретичне дослідження, експериментальне дослідження, екскурсійне навчальне дослідження, психологічне, філософське, вільний діалог, керований діалог; евристичні бесіди, наукові дискусії, наукові та навчальні семінари, моделювання особистих розробок, захист науково-дослідницьких робіт, наукові звіти (виступи, доповіді, статті, реферати) .

У процесі формування креативності відбувається злиття свідомості й підсвідомості у деяку нову форму – надсвідомість. Надсвідомість інтегрує в собі найбільш узагальнені механізми протікання творчого процесу у згорнутому вигляді, коли в самому акті сприйняття відбувається трансформація об'єкта в художній образ, відкриття закономірності або рішення проблеми [6 ].

Креативність проявляється в успішному здійсненні всіх трьох фаз – умінні самостійно бачити і ставити проблеми (підготовча), знаходити їх рішення (пошукова) і творчо втілювати їх у конкретному продукті (виконавча). І головне – креативна людина вкладає творче начало у всі види діяльності.

Таким чином, креативність – це особистісна якість, яка базується на потенційних можливостях кожної людини, актуалізації неусвідомлюваної потреби бути неповторною індивідуальністю, вільною, але такою, яка приєднується до всезагального через продукти своєї творчості, гармонійно поєднує індивідуальні та соціально значущі інтереси. Відтак, структуру креативності прийнято визначати як оптимальний розвиток усіх потенційних можливостей особистості.

  Креативність розглядається у психології як складне, неоднорідне явище. Під цим поняттям розуміють творчі здібності людини, які проявляються у мисленні, почуттях; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення; творчість, що доводить ідеї до конкретного практичного результату; як систему особистісних якостей; як характеристику інтелектуальної сфери; як поведінку; як самостійну якість мислення. Креативність є властивістю, яка актуалізується лише тоді, коли це дозволяє навколишнє середовище. Однак феномен креативності має беззаперечну        якість          –        схильність людини       до      різностороннього, багатогранного мислення, відчуття, дії. У процесі формування відбувається злиття свідомості і підсвідомості у нову форму – надсвідомість [ 7 ].

У наукових джерелах увага приділяється питанню структури  креативності, запропонованими різними моделями та відповідними компонентами. Творча особистість не може обійтися без таких рис як: наявність високого рівня креативності, інтелекту, багатої уяви, творчих здібностей до різних видів діяльності.

У креативній системі навчання слід враховувати пріоритетність творчого розвитку учнів та використання змісту освіти як матеріалу для дослідження. За такого підходу діяльність учня ототожнюється з діяльністю вченого  

Учень, своїми зусиллями, долаючи певні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання. Такі положення склали теоретичну базу для нашого  дослідження.

РОЗДІЛ 2 КОНСПЕКТ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ

Інформація про клас: Конспект уроку української мови для учнів             11 класу філологічного профілю.

Тема: Письмовий відгук про твір мистецтва, кінофільм (телепередачу) у публіцистичному стилі.  

Мета: навчальна: навчити складати відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі.

розвивальна: формувати мовленнєво-комунікативні вміння; розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять; удосконалювати вміння висловлювати власну думку; дотримуватися норм мовленнєвої культури, розвивати естетичний смак.

виховна: сприяти естетичному розвитку й осмисленню мистецької

спадщини    українського народу. 

Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів (за програмою) [ 5].

Знати – природу і функції мови; основні відомості про лінгвістику як науку, форми існування української національної мови, літературну мову; системну будову мови, граматичні значення, форми, категорії, взаємозв’язок мовних рівнів і одиниць; будову тексту, його ознаки;

-                      поняття мовної норми, її різновиди (орфоепічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, орфографічні, пунктуаційні), функції, сучасні тенденції розвитку,  норми мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування;

-                      основні аспекти культури мовлення; вимоги  до усних і писемних текстів різних жанрів у навчально-науковій, соціально-культурній, розмовнопобутовій, офіційно-діловій сферах спілкування;

-                      вимоги до навчального матеріалу як основи теоретичних знань і системи практичних умінь і навичок у галузі української мови.

Вміти:

поглиблювати лінгвістичні знання з метою розширення лінгвістичного, філологічного, професійно орієнтованого кругозору, використовувати набуті знання і вміння у практичній діяльності та повсякденному житті; 

-                      розвивати природне мовне чуття і здатність спиратися на нього у процесі мовного аналізу; використовувати ефективні прийоми, які активізують мовну інтуїцію, що виражається у здатності усвідомлювати мовні значення в різних виявах, оперувати абстрактними категоріями;

-                      продукувати усні і писемні монологічні та діалогічні висловлювання (тексти) різних типів і жанрів, у тому числі тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану, містять моделі досягнення свободи особистості, соціальної захищеності, сімейного щастя, кар’єрного зростання та ін., оцінювати, редагувати їх під кутом зору мовно-стилістичного  оформлення, ефективності досягнення  поставленої комунікативної мети; 

-                      дотримуватися  норм мовленнєвої поведінки  в  різних сферах і ситуаціях спілкування, в т.ч. при обговоренні дискусійних  проблем, аргументовано й переконливо висловлювати свої думки, почуття, погляди в різних комунікативних ситуаціях, тлумачити поняття, факти, (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування  мультимедійних засобів), дискутувати,  використовуючи різні способи аргументації та ілюстрування прикладами, вести конструктивний діалог зі

співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету та етичних норм; 

-                      володіти різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації, що відповідають досвіду, інтересам, психологічним особливостям, для досягнення життєвих цілей; уміннями сприймати, аналізувати, зіставляти мовні явища і факти, коментувати, критично оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування, достовірності;  розмежовувати варіанти норм і мовленнєві порушення; 

-                      удосконалювати здатність до самоосвіти, саморозвитку завдяки спостереженню за власним мовленням, розвивати інтелектуальні й творчі здібності, навички використання мови для самореалізації та самовираження в різних галузях людської діяльності; здійснювати самоконтроль, самооцінку, самокорекцію;

-                      володіти прийомами роботи з навчальною, науковою та довідниковою літературою різних жанрів, словниками, енциклопедіями, іншими інформаційними джерелами, включаючи засоби мас-медіа та ресурси Інтернету, сприймати, розуміти, систематизувати, перетворювати, використовувати інформацію з різних джерел, з довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо); володіти основними способами (прийомами) інформаційної переробки усного й писемного тексту;

-                      удосконалювати комунікативні здібності, розвивати готовність до мовленнєвої взаємодії, міжособистісного та міжкультурного спілкування та співпраці.

-                      генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави; конструктивно спілкуватися в колективі, проявляти лідерські якості; реагувати мовними засобами на спектр соціальних і культурних явищ, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів; конструктивно керувати емоціями; адаптовуватися до нових умов, вирішувати нестандартні завдання; працювати в групі, у команді.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, обізнаність та самовираження у сфері культури.

Наскрізна змістова лінія:

«Громадянська відповідальність» (НЛ-2).

Соціокультурна змістова лінія: Українська мова і світ. Збереження національного в період глобалізації.

Міжпредметні зв’язки (МЗ): образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок розвитку мовлення з елементами віртуальної екскурсії.

Методи, прийоми і форми роботи: пояснювально-ілюстративний, розповідь учителя, бесіда.

Засоби навчання: записи на дошці, картки, ілюстрації, мультимедійна презентація.

Обладнання: пам’ятка «Як складати відгуку про твір мистецтва», роздатковий матеріал «Словник», репродукції картин Тетяни Яблонської, мультимедійна презентація.

 Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво.

Мистецтво – важка праця, яка виснажує,  знесилює, спалює нерви,але не стає осоружною,  стає найголовнішою потребою.   Марія Башкирцева I.     Організаційний момент

 Добрий день, шановні учні!  Олександр Дюма, коли чекав гостей на звану вечірку, у гардеробі вішав табличку з написом: «Отут, разом із одягом, залишайте свій поганий настрій». Мені дуже хочеться, діти, щоб і ви залишили неприємні почуття, враження за дверима й налаштувалися на зустріч з прекрасним [ 8 ].  

II.               Мотивація навчальної діяльності.

 Існує два засоби пізнання світу: наука і мистецтво. Кожен із них дозволяє людині щось відкрити не тільки в оточуючому просторі, але й у собі самому. У школі ви багато уваги приділяєте вивченню основ наук, але потрібно завжди пам’ятати, що є речі, які не вивчає наука. Яким буває світанок на морі? Що відчуває закохана людина? Що таке радість і горе? Що таке кохання? Саме на ці питання ми шукаємо відповіді в мистецтві. Сьогодні на уроці ми будемо з вами намагатися зрозуміти й оцінити твори мистецтва. Це урок незвичайний, тому що наша аудиторія на деякий час стане вистаковою залою. Ми познайомимся з творчістю талановитої української художниці, але хто вона – довідаєтеся згодом (Яблонської Тетяни Нилівни). Мабуть, ви заінтриговані, чому я про це заговорила? Зверніть увагу на дошку й прочитайте тему уроку.

III.           Оголошення теми та мети уроку.

 Письмовий відгук про твір мистецтва в публіцистичному стилі. 

 Ми підготуємося до написання відгуку про твір мистецтва, а для цього нам треба працювати плідно, бути активними, висловлювати свої думки, поділитися раніше набутими знаннями.

IV.Актуалізація опорних знань. 

Евристична бесіда

1.      Прочитайте епіграф до уроку, які ключові слова ви б виділили?

2.      Чи захоплюєтеся ви мистецтвом?

3.      Які види мистецтва ви знаєте? (література, живопис, музика, театр, скульптура,     хореографія,        кінематографія,   архітектура,         декоративне мистецтво тощо. Кожен із них відтворює навколишній світ різними засобами: література за допомогою слова, музика – звуку, танець – руху). 

4.      Чи доводилося вам ділитися враженнями від побаченого художнього фільму, вистави, картини тощо?

5.Чи доводилося вам складати відгуки? V. Опрацювання нового матеріалу.

- Діти, з ваших відповідей можна зрозуміти, що ви маєте уявлення про те, що  таке відгук, але зараз ми більш детальніше розглянемо це поняття.            

У вас на столах є картки, які допоможуть нам у роботі.

Відгук – це обмін враженнями, висловлення власної оцінки твору мистецтва, особливостей його індивідуального сприйняття.

Для відгуку як жанру публіцистики характерні такі особливості: оперативність, актуальність, лаконічність, відверта оцінність.

 За своїм щирим, дружнім, доброзичливим тоном відгук нагадує ліричний відкритий лист. Обов’язковим є тактовність викладу, аргументованість висловлених тверджень.

Для відгуку характерні такі композиційні частини: зачин, стислий зміст мистецького твору або його опис та невеликий висновок, у якому передається особисте ставлення до твору.

 Відгук про твір мистецтва може мати різні форми: лист, записи вражень у щоденник, стаття в газету, пост у соціальних мережах. 

Бесіда:

Діти, що ви з’ясували про відгук як жанр публіцистики, опрацювавши пам’ятку?

1.                  Висловлення думки про твір мистецтва;

2.                  Доведення, аргументація своєї думки;

3.                  Бажання поділитися враженнями;

4.                  Привернути увагу до твору, вплинути на думку інших людей, подискутувати про зміст твору;

5.                  Відгук – жанр публіцистики, його ознаки: оперативність, актуальність, лаконічність, відверта оцінність.

Кожній людині притаманна властивість ділитися своїми враженнями і думками, що викликані прочитаним твором, побаченим фільмом чи спектаклем. Іноді одна й та сама книга, один той самий фільм викликають у різних людей різні враження. Це породжує дискусії, і вони бувають цікавими тільки в тому випадку, коли співрозмовники не тільки висловлюють свою точку зору, але й можуть довести її. Це робиться за допомогою відгуку. 

-          Діти, як ви думаєте, чому ми відвідаємо виставку образотворчого мистецтва? (Думаємо тому, що ми частіше обговорюємо кінофільми, книги, а ось про художні полотна говоримо нечасто).

Уявімо, що ми побачили з вами афішу – запрошення на виставку робіт відомої української художниці….

Завдання. Розшифрувавши ребус, ви дізнаєтеся про кого будемо говорити.

 

-          Молодці, ви дали правильну відповідь – Тетяна Яблонська.

До виставкової зали нас запрошує досвідчений екскурсовод (один із учнів отримав випереджуюче завдання: дослідив біографію Тетяни Нилівни

Яблонської, склав хронологію художніх полотен)  Учень-екскурсовод.    

                                               Шановні екскурсанти!

Запрошую вас до зали, щоб доторкнутися серцем до спадщини Тетяни Яблонської, насолодитися від зустрічі з прекрасним. Прошу вас дотримуватися правил поведінки, не розмовляти голосно, не торкатися руками експонатів виставки [ 4 ].

Народилася 24 лютого 1917 в родині викладачів у Смоленську, Російська імперія.

У 1928 родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році – у Кам'янець-Подільський, де в 1933 закінчила сім класів неповної середньої школи №5. Потім разом із родиною переїхала до Луганська, а звідти вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації, у     1935-1941 навчалася на факультеті живопису Київського державного

художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), в майстерні професора Федора Кричевського. Інститут закінчила за фахом «художник-живописець». Під час німецько-радянської війни перебувала у евакуації в Саратовській області РРФСР, де працювала у колгоспі, була робітницею одного із саратовських підприємств.

У 1944-1952 роках – викладач рисунку, живопису та композиції, доцент Київського державного художнього інституту. Член Спілки радянських художників України з 1944. У 1949 році була обрана заступником голови правління Спілки радянських художників України. Член КПРС з 1952 року.

Влітку 1948 року Тетяна Яблонська, як викладач інституту, повезла на практику своїх студентів у село Летаву Чемеровецького району Кам'янецьПодільської області. Вибір був не випадковим — колгосп ім. Леніна в Летаві у 1947 році здивував усю країну неймовірними врожаями зернових та буряка. Успіх колгоспу ще більше здавався вагомим, якщо врахувати, що у повоєнному селі серед 765 працездатних було 717 жінок. Досягнення летавчан були щедро відзначені державою. Тетяна зробила чимало замальовок у Летаві, з яких у 1949 році написала чотириметрову картину «Хліб»[ru]. Т.Яблонська завжди з вдячністю листувалися з летавчанами, у 1970 році організувала персональну виставку у Кам'янець-Подільську, а у 1973 спеціально приїжджала до Летави на зустріч із селянами.

У 1965-1966 роках – головний спеціаліст сектору інтер'єру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (Київ ЗНДІЕП). У 1966-1967 роках – викладач, у 1967-1973 роках – професор, у 1966-1968 роках – завідувач кафедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту. 

У 1956-1962 роках – член правління Спілки художників України, з 1963 року – член правління Спілки художників СРСР [2].

Слава і офіційне визнання так і не позначилися на творчій натурі  

Т.Яблонської. Численні державні нагороди, депутатство у Верховній Раді УРСР, участь у керівних органах творчих спілок України та СРСР не змогли затьмарити найбільшого щастя – творчості. Більше того, у Яблонської вистачало сміливості йти всупереч лінії партії, коли вона відчувала свою правоту. В 1968 році на з'їзді художників України вона виступила з різкою критикою «опіки» мистецтва з боку партійних органів. Після з'їзду її картину «Життя триває» зняли з виставки «за ідеологічно невірний підхід», а на саму художницю чекала жорстка розмова з тодішнім секретарем ЦК з пропаганди

А. Д. Скабою. Після відвертих погроз, Яблонську зняли з усіх посад. Правда, через кілька місяців «за розрив з творчою інтелігенцією» зняли і самого Скабу, а Т. Яблонську відновили в колишньому статусі [3]. Також практично весь тираж її альбому в народному стилі з віршами Івана Драча був знищений «за націоналізм» [4].

Померла 17 червня 2005 у Києві, похована на Центральній алеї Байкового кладовища.

                                    Відомі твори [ 10 ].

Назва картини	Рік написання
«Перед стартом»	1944
«Автопортрет»	1944
«Хліб»	1949
«Весна»	1950
«У парку»	1950
«Ранок» (1954)	1954
«Над Дніпром»	1954
«На будові»	1957
«Наречена»	1966
«Колиска»	1968
«Життя йде»	1971
«Вечір. Стара Флоренція»	1973
«Італійський краєвид»	1977
«Венеція. Гранд Канал»	1977
«Стара яблуня»	1986
«Липовий мед»	1993

 

-                      Діти, ви помилувалися полотнами Тетяни Яблонської, спробуємо висловити свої почуття, враження, емоції від побаченого (обмін думками).

-                      Ви знаєте, що ваші однокласниці навчаються в художній студії і вони люб’язно погодилися допомогти укласти «Словничок», у якому зібрано слова, якими скористуєтеся під час виконання роботи (словнички роздруковані для кожного учня) і спробували написати відгук.

                                           Словник

Живописець – той, хто займається живописом, художник. 

Жанр картини – історичне малярство, портрет, жанровий живопис, пейзаж, натюрморт, морська тематика, іконопис .

Колорит – загальний характер поєднання кольорів у творі мистецтва – яскравий, тьмяний, холодний, темний. 

 Контраст – міра виявлення об'єкта на якому-небудь тлі.

Світлотінь – це розподіл світлих і темних зон на об’єкті.

Техніка виконання та матеріали (використання фарб, кольорів і барвників на поверхні) – емаль, гуаш, пастель, олія, акварель тощо. 

Тло – основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок.

Відгук про картину Т. Яблонської «Літо» (1967).

З багатьох картин Тетяни Яблонської найбільше враження на мене справило художнє полотно «Літо». Це – пейзаж: видно білі хати-мазанки під високими крівлями, дерева в садах. Верби схилилися над водами неширокої річки. Милують око оброблені городи. За селом на пасовищі стадо корівгодувальниць. На передньому плані – дівчатка в білому одязі.

На мій погляд, художниця намагалася передати настрій – незабутній настрій від усіх гарних літніх днів. Вони запам’яталися у райдужному слові «Літо»!  

-Діти, ви почули зразок відгуку про твір мистецтва. А щоб правильно його скласти, то необхідно працювати за планом. Запишіть його. Орієнтовний план

1.                  Мій улюблений художник / композитор / режисер.

2.                  Найбільш відома картина / твір. Історія створення. Тема.

3.                  Опис картини / твору.

4.                  Які кольори використовує художник? Чому?

5.                  Мої враження від картини / твору.

6.                  Які думки пробуджує ця картина / твір? Загальний висновок щодо ідейного змісту та естетичності твору.

VІ. Підбиття підсумків. Оцінювання.

- Шановні учні, добігає до кінця наша зустріч. Ми з вами  вчилися складати відгук про твір мистецтва, відвідали виставку, доторкнулися до творчої спадщини Тетяни Нилівни Яблонської. Отже, можемо поділитися думками та враженнями.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Я дізнався…

Найцікавішим було…

Хотів би ще дізнатися про…

Хочу побажати собі, однокласникам, учителю… VІІ. Домашнє завдання.

 Обов’язкове: написати відгук на одну з картин Тетяни Яблонської (на вибір), скориставшись допоміжними матеріалами.

На      вибір:          створити     мультимедійну    презентацію,        використавши «Інтернет-ресурси».

ВИСНОВКИ

Узагальнивши вищезазначене, можна сказати, що питання розвитку креативного мислення сьогодні є актуальним. Суспільство потребує якомога повнішого використання і розвитку креативного мислення в усіх сферах суспільного життя. Люди з креативними поглядами, високою культурою мови й мовлення, творчо розвинені мають авторитет в усіх сферах суспільства. Сучасні освітні технології покликані сприяти розвитку гнучкого мислення. 

У першому розділі роботи розглянуто та проаналізовано матеріал, присвячений висвітленню питанню розвитку креативного мислення. Подано тлумачення поняття «креативність», розкрито принципи реалізації креативності. 

У другому розділі подано конспект уроку української мови крізь призму реалізації креативного простору. Заохочення учнів до навчання, пізнавальні ігри на уроці, спонукання школярів до пошуку рішень, ігри, кросворди, творчі завдання, мультимедійні презентації, створення ситуацій взаємодопомоги та підтримки – це ті прийоми, які я використовую на уроках у контексті розвитку креативного мислення школярів шляхом реалізації міжпредметних зв’язків. Готуючись до уроків, акцентую свою увагу на тому, що завдання та вправи мають бути цікавими, творчими, різнобічними. На своїх уроках намагаюся створювати «ситуацію успіху» для кожного учня, враховуючи здібності, захоплення та інтереси.

Модель креативного уроку вимагає від учителя зібраності, швидкого реагування на події, зміну ситуації, координувати дії учнів. Педагог має бути психологічно готовий до якісно нових стосунків: учень – учитель; рівноправного спілкування, що сприяє зростанню авторитету вчителя,  виникає зацікавлення особистістю вчителя, спілкування виходить за межі уроку.

Отже, формат нового уроку української мови і літератури, який використовує ідеї креативної освіти, інтерактивні технології, на якому засобами художнього слова, інтеграції міжпредметних зв’язків розвивається креативне мислення, є найоптимальнішим для вирішення нових суспільних завдань. Саме реалізація розвитку креативності учнів через застосування інноваційних технологій дозволяє створити передумови для формування компетентної особистості випускника, здатного побудувати нову Україну європейського типу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                  Бондаренко О.А. Розвиток мовлення. Українська мова. 5-11 класи:

видання друге, доповнене / О. А. Бондаренко, О. О. Чмигова. – Черкаси: КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР», 2016. – 230 с.

2.                  Бондаренко Р. Яблонська Тетяна Нилівна // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наукова думка, 2013. – Т. 10 : Т-Я. – С. 715.

3.                  Владич Л. Т.Н.Яблонська / Л. Владич. – К: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. – 1958.

4.                  Легенда на ім’я Тетяна Яблонська  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=387n6puDqm8

5.                  Мацько Л.І., Груба Т. Л. Українська мова.10-11класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія / Л.І.Мацько, Т.Л. Груба, О.М. Семеног, Т.В. Симоненко. – 2017.

6.                  Розвиток креативного мислення на уроках української мови та

літератури         [Електронний         ресурс].         –         Режим          доступу:

https://naurok.com.ua/metodichna-rozrobka-rozvitok-kreativnogo-mislennya-naurokah-ukra-nsko-movi-i-literaturi-46315.html

7.                  Теоретичні засади         дослідження         креативності        особистості

[Електронний       ресурс].      –        Режим         доступу: https://sites.google.com/site/kreativnist/

8.                  Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. Науково-методичний та літературно-мистецький журнал №3

(102). –  2011. –  С. 48.

9.                  Хурсяк Л. Розвиток креативності учнів через реалізацію міжпредметних   зв’язків на уроках української мови та літератури / Л. Хурсяк // Науково-методичний журнал «Вивчаємо українську мову та літературу». – 2016. – № 13-14 (449 – 450).

10.             Яблонська Тетяна Нилівна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D 0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0 %BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інформація про автора проекту

1.Прізвище, ім’я по батькові. Абрамович Наталія Миколаївна

2.                 Освіта. Вища

3.                 Спеціальність за дипломом. Вчитель української мови і літератури середньої школи.

4.                 Який навчальний заклад і коли закінчив. Запорізький державний педагогічний інститут, 1981 рік

5.                 Педагогічний стаж. 34роки

6.                 Місце роботи, адреса, контактний телефон. Мелітопольська загальноосвітня школа I-III ступенів №4Мелітопольської міської ради

Запорізької області,     місто          Мелітополь,         вулиця         Пушкіна, 77, melznz4@gmail.com.

7.                 Посада. Учитель загальноосвітнього навчального закладу української мови і літератури.

8.                 Кваліфікаційна категорія. Вища

9.                 Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь. Учитель- методист.

10.             Контактна інформація (електронна пошта, номер мобільного телефону, посилання на веб-ресурс автора) 

 +380984321455