Конспект заняття з ФЕМП «Подорож до зірок»

Конспект заняття з ФЕМП «Подорож до зірок»

Мета: розвивати пізнавальні інтереси, продовжувати знайомити дітей з розвиваючими іграми Нікітіних.

• вправляти в порядковому і зворотному рахунку;

• закріплювати навик складання числа з двох менших;

• закріплювати знання про геометричні фігури;

• закріплювати вміння ділити ціле на частини;

• розвивати увагу;

• дрібну моторику;

• зв'язну мова;

• логічне мислення;

• вміння діяти відповідно до інструкції.

• Виховувати самостійність, посидючість;

• інтерес до математичних занять;

• вміння доводити розпочату справу до кінця;

• виховувати вміння працювати в команді.

Матеріали та обладнання:

• Музичний програвач;

• Гра Б. Нікітіна «Крапочки» (набір на кожну дитину-23 шт.)

• Гра Б. Нікітіна «Збери квадрат. 2 рівень »(на кожного дитини-23 шт.);

• Муляж піци (За кількістю команд- 3 шт.)

• Лінійки, прості олівці;

• Магнітна дошка;

• М'яч.

Попередня робота: бесіда про Космос, про перший політ в Космос; закріплення кількісного і порядкового рахунку, знайомство з грою «Крапочки» грі «Паровоз» і «Клумба», знайомство з 1-им і 2-м рівнем гри «Збери квадрат», знайомство з грою «Дроби» в сюжетно-рольових іграх «Їдальня »,« Сім'я ».

Хід заняття:

Всі діти сідають на килим.

Вихователь: Дiти, сьогодні мені на електронну поштову скриньку прийшло дуже дивний лист з поміткою «Сонячні зайчики, допоможіть!» Давайте його прочитаємо?

«Дорогі сонячні зайчики, у космічних жителів трапилася біда! Пропали 4 великих зірочки з найяскравішого сузір'я! У нас стало дуже темно і похмуро! Будь ласка, знайдіть ці зірки на трьох планетах і поверніть назад в сузір'я! »

Вихователь:Дiти, будемо допомагати космічним жителям?

Відповіді дітей.

Вихователь: а ви знаєте, що для того, щоб полетіти в космос, Вам потрібно бути сильними і розумними?

Відповіді дітей.

Вихователь: Давайте перевіримо, хто з вас готовий рятувати сузір'я в космосі. Я Вам буду задавати питання, а до кого полетить мій чарівний м'яч, той і відповість на нього.

1. Яка зараз пора року?

2. Скільки всього днів у тижні?

3. Скільки вихідних?

Вихователь: Дiти, Ви молодці! Ви майже готові летіти в космос. А тепер ми перевіримо Вашу фізичну підготовку!

Фiзкультхвилинка:

Чи не зівай по сторонам, (Повороти в сторону)

Ти сьогодні - космонавт.

Починаємо тренування, (нахили вперед)

Щоб сильним стати і спритним.

Чекає нас швидка ракета (Присідання)

Для польоту на планету.

Вирушаємо на Марс. (Стрибки)

Зірки в гості чекайте нас.

Крил немає у цього птаха, (Изображаем ракету)

Але не можна не подивуватися:

Лише розпустить птах хвіст -

І підніметься до зірок.

Вихователь: :Дiти, ви вже готові летіти в космос рятувати сузір'я! Тільки полетимо ми трьома командами! На перший, другий, третій розрахуйтеся!

Вихователь формує три команди. Полетіли рятувати зірки! Давайте порахуємо секунди до зльоту!

1,2,3 ...

(Звук ракети, що злітає)

Ось ми і прилетіли до першої планети і її назва «Дачна». Місцеві жителі залишили нам записку: «Сонячні зайчики, ми Вас дуже чекали! Зірка у нас, але ми Вам їх віддамо тільки тоді, коли Ви допоможете розселити нас по будиночках так, щоб на кожному поверсі жило певну кількість жителів. А скільки жителів має бути на кожному поверсі написано на даху »

Пропонуємо дітям розселити мешканців за допомогою гри Нікітіних «Крапочки»

Вихователь: молодці діти, ми розселили всіх жителів, і вони віддали нам 1 зірку!Летимо на наступну планету?

Але спочатку ми розімніть наші пальчики!

Пальчикова гімнастика:

(Пальці однієї руки стиснуті в кулак. Діти розтискають і стискають пальці)

Ми космічний загін,

Дуже дружних п'ять пальчикiв.

(Діти розгинають по черзі пальці стислі в кулак, починаючи з великого.

Говорячи про п'ятий палець, притримують його іншою рукою) (Діти з'єднують долоні перед собою і піднімають їх вгору, витягаючи руки)

В космічний корабель сіли,

Так на наступну планету полетіли!

Вихователь: Ось ми і прилетіли на другу планету і її назва «Квадрат». Місцеві жителі і тут залишили нам записку. Давайте її прочитаємо?

«Ми, жителі квадратної планети, розгубили всі наші квадрати! А без них нам дуже важко! Допоможіть нам зібрати квадрати і ми віддамо Вам вашу зірку! »

Вихователь: діти, допоможемо жителям планети «Квадрат»?

Проводиться гра Нікітіних «Збери квадрат» 2 рівень.

Вихователь: молодці, діти, ми допомогли жителям ще однієї планети і вони віддали нам ще одну зірку із сузір'я!

Ну що, летимо на наступну?

Вихователь: а наступна планета називається «Їдальня».

Вони нам теж залишили записку. Давайте прочитаємо?

«Дорогі діти з групи« Сонячні зайчики »Ви величезні молодці, допомагаєте нашим сусідам! За це ми Вас вирішили нагодувати смачною піцою та для кожної команди підготували по одній. Але ми не знали скільки чоловік у кожній команді, тому різати не стали. Впевнені, що Ви зможете це зробити самостійно »

Діти, ми і справді зголодніли. Давайте ділити піцу на всіх?

Проводиться гра Нікітіних «Дроби»

питання:

-Кожен команді дістається по піці. Як її можна назвати? (Ціла)

- Кожному космонавту дістається по шматочку. Як цей шматочок можна назвати (Частина)

- На скільки частин кожна команда буде ділити піцу?

- кожному дістанеться яка частина?

Вихователь: діти, і знову ви молодці. І на цій планеті ми знайшли дві зірки!Давайте повернемося до сузір'я і повернемо всі зірки на своє місце.

На магнітній дошці викладаються зірки і вигляді цифри 4.

Вихователь: діти, подивіться, адже це наше сузір'я! Сузір'я групи №11!

Нам пора повертатися на нашу планету Земля!

Починаємо зворотний відлік! (Звуки ракети, що злітає)

Ви дуже добре попрацювали, хлопці! Ви самі справжні космонавти!

Вам сподобалося наше подорож? Що найбільше Вам запам'яталося?

1.Природничий осередок або куточок

природи.

В цьому  куточку  можна розмiстити  квiти, акварiум з рибками, iграшкових тваринок, наочно-дидактичний матерiал. Також тут розмiщенi всi необхiднi предмети для дослiдницької  дiяльностi: стаканчики та ложечки  з пластмасу, камiнчики. Такий осередок розвиває уяву, творчicть, креативнiсть, розширює знання про тварин. За допомогою прородничого осередку ми виховуємо у дiтей любов та дбайливе ставлення до природи, естетичнi почуття.

Створена мною ферма дуже сподобалась дiткам.

Власноруч розроблений наочно-дидактичний матерiал до природничого осередку

2.Етничний осередок

Люби i знай свiй рiдний край.

В цьому куточку я розмiстила портрет  вiдомого українського дiяча  (Т.Г. Шевченко), український посуд, глечики, колосся у вазi, книгу «Велика культура українського народу», дитячi народнi iгри,  ляльки, одягненi в

украї нськi костюми, писанки, скарбничку, прапорцi, вишиванку. Такий осередок створюэться в кожнiй групi, адже дитина завжди повинна знати хто вона, звiдки родом, де ii корiння,цiнувати украiнськi традицii. Завдяки такому осередку ми виховуємо любов та шанобливе ставлення до нашого народу та його традицiй.

Осередок навчально - пiзнавальної  дiяльностi

В цьому осередку я  розмiстила дидактичнi iгри, зробленi власноруч та купованi, лего- конструктор, пазли.Такий осередок необхiдний для всебiчного гармонiйного розвитку дитини.

Бiблiографiчний осередок

У лiкарнi

Такий осередок створюється для всебiчного розвитку дитини, пiзнання навколишнього

1.КОРЕКТУРНi ТАБЛИЦI ЗА Н.ГАВРИШ

Робота з коректурними таблицями полягає у знаходженні максимальної кількості зв'язків між її елементами, а саме:

• кількість;

• форма;

• номер по порядку;

• розмір;

• колір;

• розташування.

Наталія Гавриш — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Назва «коректурна таблиця» походить від назви таблиць для психологічних тестів, за­повнених буквами або цифрами. Працюючи з такою таблицею, піддослідний викреслює за­дані символи. Науковці використовували такі та­блиці ще у XIX ст. Із часом їх пристосували до ро­боти з дітьми, символи замінили картинками.

У сучасній дошкільній освіті коректурні таб­лиці застосовують не лише для формування уваги і спостережливості, а й для розвитку пі­знавальних, інтелектуальних, мовленнєвих на­вичок, математичних умінь, уміння орієнтувати­ся у просторі тощо.

За Н. Гавриш, коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, поділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символа­ми, буквами, геометричними фігурами тощо. Під час роботи з таблицею установлюють якнайбіль­ше різнопланових зв'язків (колір, форма, розмір, розташування, призначення тощо) між її елемен­тами.

Для молодших дошкільнят розробляють табли­ці на 9—12 клітинок, для дітей середньої групи — на 16 клітинок, старші дошкільнята можуть пра­цювати з 20—25 клітинками.

Завдання, що виконуються за допомогою ко­ректурної таблиці, мають пошуковий характер, передбачають різні варіанти відповіді. Діти по­винні сприйняти на слух вказівку дорослого, зосереджено роздивитися таблицю, знайти пра­вильну відповідь чи виконати завдання (накри­ти, розфарбувати, полічити, співвіднести зі схе­мою, символом тощо), а потім прокоментувати результат. Формування особистості, її базових якостей відбувається у процесі практичної, твор­чої і пізнавальної діяльності, мета якої — навчи­ти дитину орієнтуватися в інформації, успішно її використовувати, творчо, нешаблонно мис­лити. Тут стане у пригоді багатофункціональне обладнання, працюючи з яким дитина пізнає нове, порівнює, систематизує, співвідносить, лічить тощо. Зразком такого обладнання є ко­ректурні таблиці, нові підходи до роботи з якими запропонувала Н. Гавриш.

Робота з коректурними таблицями — це своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра, що змістовно збагачує й насичує освітнє розвивальне середовище.

Ми використовуємо коректурні таблиці в різ­них формах роботи з дітьми, зокрема на заняттях логіко-математичного спрямування. Викорис­тання коректурних таблиць набуває особливо важливого значення під час інтегрованих занять.

Коректурні таблиці опрацьовуємо на занят­тях, пропонуємо їх дітям під час ігрової діяль­ності. Коректурні таблиці використовуються не лише для пізнавальних, інтелектуальних, мов­но-мовленнєвих завдань, а й для вдосконален­ня математичних умінь дітей (полічити, устано­вити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замінник), закріплення навичок орієнтування у просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за»).

Ігрова діяльність на основі коректурних таб­лиць стимулює пізнавальний інтерес.

Ось кілька ігрових завдань, які використову­ються для закріплення знань із теми «Тварин­ний світ».

1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»

1. Гра математичного змісту «Хто швидше?»

Парі дітей або двом невеликим командам пропонують вибрати з таблиці й полічити: «ве­ликих — маленьких», «свійських — диких», «пів­денних — північних» тварин.

2. Гра «Великі — малі»

Кружечками різного розміру накрити тварину відповідного розміру.

3. Гра «Порівняй за розміром»

Гру можна використовувати на занятті і під час самостійної діяльності.

Дітям пропонують картки з цифрами або гео­метричними фігурами різного розміру. Треба розкласти цифри від найменшої до найбільшої або навпаки.

4. Гра «Тваринний світ»

— Яких тварин багато?

— Яка тварина одна?

— Скільки птахів у верхньому рядку?

— Яка картинка зліва?

— Яка із тварин найвища? (Жираф.)

— Хто найнижчий? (Миша, хом'як.)

— Хто найшвидший у другому рядку, у тре­тьому рядку?

— Знайди сусідів тварини, що зображена на з-й картинці в першому рядку.

— Знайди тварину, що зображена справа від їжачка, зліва від качки.

— Знайди жовтих тварин.

5. Гра «Полічи і скажи»

— Скільки свійських тварин? (Чотири.)

— Скільки диких тварин? (Десять.)

— Скільки свійських птахів? (Два.)

— Скільки диких птахів? (Чотири.)

— Скільки тварин, які мешкають на півночі? (Одна.)

— Скільки тварин, які мешкають у спекотних країнах? (Шість.)

2. Мнемо́ніка (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам'ятовування) (мнемотехніка) — сукупність спеціальних прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Заміна абстрактних об'єктів і фактів за допомогою понять та уявлень, які мають візуальне, аудіальне або кінестетичне представлення, об'єднання об'єктів з уже наявною інформацією в пам'яті різних типів для спрощення запам'ятовування.

Також термін «мнемоніка» (аналог піктограми) вживається на позначення візуалізації (у вигляді зображення, набору символів або предметів) якогось об'єкта, суб'єкта або явища, досить повно описує його і полегшує його запам'ятовування або ідентифікацію.

Мнемотехніка (визначення в нових сучасних системах запам'ятовування) — система «внутрішнього листа», заснована для безпосереднього запису в мозок зв'язків між зоровими образами, що позначають значущі елементи інформації, яку запам'ятовуємо. Мнемонічне запам'ятовування складається з чотирьох етапів: кодування образів, запам'ятовування (з'єднання двох образів), запам'ятовування послідовності, закріплення в пам'яті.

Мнемотехніка застосовується для запам'ятовування інформації, яку складно запам'ятати. Наприклад, коли потрібно запам'ятати послідовність двохсот цифр, перелік 50-100 телефонних номерів, хронологічну таблицю, план-конспект мови, збірник анекдотів, нові іноземні слова, граматичні правила тощо. Методи мнемотехніки дозволяють абсолютно точно відтворювати послідовність інформації. Так, ряд чисел може бути відтворений мнемоністом як в прямому, так і в зворотньому порядку.

Технічний арсенал сучасної мнемотехніки складається з набору уніфікованих прийомів запам'ятовування, що дозволяють запам'ятовувати різну інформацію однотипно. Основним способом запам'ятовування є формування асоціації.

Мнемоніка дозволяє одноразово запам'ятовувати інформацію кожного елемента. Наприклад, 100 випадкових слів (чисел) можна запам'ятати послідовно з інтервалом у середньому в 6 секунд.

Мнемотехніка забезпечує дуже глибоке розуміння матеріалу, оскільки методи запам'ятовування наказують створювати в уяві яскраві образні ілюстрації для понять і визначень.

4. Педагогічна  цінність методики:

— Активізує розумову діяльність;

— розвиває мовлення, увагу, пам’ять, мислення;

— удосконалює ритміко – інтонаційну складову мовлення;

— сприяє естетичному вихованню дошкільників;

— прищеплює  інтерес до поетичного слова;

— формує  навички сприйняття тексту;

— встановлює  партнерські стосунки;

— виховує бажання досконало опанувати рідну мову

Методичні рекомендації до  заучування віршів за опорними малюнками

— Підібрати твір та ілюстративний матеріал до вірша;

• провести підготовчу роботу (спостереження, розгляд ілюстрацій, милування природою, психологічні етюди і т.д.);
• зашифрувати кожен рядок вірша умовними схематичними позначеннями або малюнками;

— прочитати вірш  напам’ять емоційно та виразно;

— пояснити значення нових  слів та образних висловів;

— прочитати вірш вдруге, виставляючи малюнки (схеми) на певні слова і за текстом;

Методичні рекомендації до  заучування віршів за опорними малюнками

• Провести асоціацію між малюнком (схемою) та словами у тексті вірша;
• Прочитати вірш втретє, показуючи на кожну картинку;
• Запропонувати дітям:
  • розказати вірш за малюнком разом з вихователем;
  • самостійно пригадати рядок вірша, по черзі показуючи на кожен малюнок (схему);
  • прочитати вірш самостійно, використовуючи послідовність малюнків (схем).

Принципи роботи з опорними малюнками

Ефективність і успішність:

— активізація різних  видів аналізаторів (зорового, мовно-слухового, мовно-слухового);

—  доступність матеріалу;

—  показаний алгоритм вивчення вірша;

—  швидше запам’ятовується  текст;

— слугує підказкою (низький та середній рівень розвитку);

— виявляється засобом самоконтролю та самооцінки (достатній та високий рівень  розвитку)

Поради  педагогам:

— Обирати невеликі віршовані тексти;

— використовувати яскравий та естетично оформлений наочний матеріал;

— враховувати індивідуальні особливості дітей;

— заучувати вірш повністю;

— великі за розміром вірші вивчати протягом двох занять;

— спонукати дітей вправно керувати силою голосу, темпом  і  тембром мовлення;

— використовувати невербальні засоби мови-міміку та жести;

— не вимагати від дітей повного запам’ятовування на одному занятті;

— не заучувати текст вірша хором;

— повторювати вірш у вільний від заняття час;

• змінювати форму повторювання (читання вірша за ролями, по частинах;

— промовляння тексту вірша голосно, тихо і т.д.;

• створювати “атмосферу поезії” в дитсадку (на прогулянці,  в повсякденному спілкуванні, на природі);
• спонукати дітей до самостійного створення схем-моделей та малюнків

Показники:

Успішного  розвитку  дітей

• виявляють бажання слухати поетичні твори;
• уважно і зацікавлено слухають поетичний твір;
• розуміють зміст прочитаного твору;
• розглядають ілюстрації до поетичного твору;
• відповідають на запитання за змістом твору;
• виявляють інтерес до художніх образів твору;
• прагнуть дізнатися значення нових слів;
• вирізняють в тексті образні вирази;
• визначають основну змістовну лінію твору;
• виразно читають з пам’яті поетичні твори;
• висловлюють свої ставлення до персонажів твору;
• вивчають вірші напам’ять, прагнучи до виразної та емоційної декламації;
• відтворюють зміст поетичних творів в самостійній діяльності;
• виявляють інтерес до книги.

5.  Методика використання схем-моделей 

у лексично-граматичній роботі.

         Автор – Крутій К.

​

                              Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

          Основною умовою розвитку мислення і мовлення є цілеспрямоване навчання. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями становить одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. О. Білан та К.Крутій вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків між ними.
          Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Під моделюванням розуміється заміщення об’єкта, який вивчається, іншим, спеціально побудованим, що може відтворювати об’єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. 
          Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки. Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей. 
        Всі моделі умовно поділені на групи: – описові; – узагальнювальні (класифікаційні); – для складання творчих розповідей; – мнемічні (для заучування віршів). Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії з ними.
       Труднощі виникають, коли необхідно: – самостійно визначити головні ознаки предмета при його розгляданні; – встановити послідовність висловлювання ознак; – утримати в пам’яті послідовність, яка являється планом розповідіопису. 
      Пропонується використовувати таки схеми – моделі:
Опис іграшок: 
1. Колір (жовте, сине, зелене). Кольорові плями без чіткого контуру. 
2. Форма (геометричні фігури).
 3. Величина-розмір (2 іграшки контрастного розміру). Використовуються поняття “високий-низький”, “широкий-вузький” і т.д. 
4. Матеріал (фольга, дерево, пластмаса). З якого матеріалу зроблена іграшка. 
5. Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки). Дії з іграшкою (рука).
          Спочатку добираються іграшки, при описанні яких використовуються всі пункти схеми (пірамідка, коляска, коробочки...) Потім іграшки, при описанні яких використовується не вся схема (м’яч, кубики, лялька, ведмедик тощо). 
Опис предметів одягу: 
1. Колір. 
2. Матеріал (шовк, оксамит, сатин) 
3. Частини одягу (комір, рукава, волан...) 
4. Сезонність одягу (сонце, підсніжники, листочок жовтий...) 
5. Для кого? (символи дорослих та дитини) Дії з одягом (рука).
 Опис посуду: 
1. Колір. 
2. Форма (геометричні фігури). Якщо діти знайомі з об’ємними фігурами - циліндр... 
3. Розмір (велика та маленька мисочка) 
4. Матеріал (фольга, пластмаса, дерево...) 
5. Частини посуду (чайник в розібраному вигляді: кришечка, носик, ручка...) Дії з посудом (рука) 
Описання овочів та фруктів 
1. Колір (кольорові плями без чіткого контуру) 
2. Форма (геометричні фігури – овал, коло, трикутник...)
 3. Розмір (2 контрастних по розміру фрукта, наприклад, яблуко) 
4. Смак (цукерка та лимон). Контрастні за смаком продукти. 
5. Де росте. (дерево, грядка)
 6. Як уживати? (тарілка, виделка, ложка..).
 Які овочі та фрукти використовують сирими у їжу, які вареними. Що можна приготувати з них? Корисні чи ні?
 Опис пір року 
1. Сонце (розповідають про сонце у різні пори року) 
2. Небо (на голубому небі хмаринки) 
3. Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком, зеленою травою...) 
4. Рослини (дерево, кущ, квітка) 
5. Людини (контури людей, вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року. 
6. Звірі (дики тварини - заєць, білка) 
7. Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...) 
Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик, сачок...) Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. 
      Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту. Доцільним виявляється використання схем для складання творчих розповідей.
Сxема складання розповiдi з власного досвіду на тему “Екскурсія в парк” 
     Годинник, в кутах ознаки пір року: сніжинка, квіти, ягода, листячко. 
1. Час події. 
2. Місце події? (знак питання) 
3. Дерева
 4. Птахи (зображення пташки) 
5. Комахи? (метелик) 
6. Тварини (кішка або песик) 
7. Квіти (схематично квітка)
 8. Враження від побаченого (салют)
      Мнемічні схеми-моделі (для заучування віршів). 
     Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для заучування віршів напам’ять? Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати кожен рядок вірша (або пару) і вивісити таку схему на видному місці. Не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці. Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на “підказку”. Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки. Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми.              Спочатку пропонується вправа “Познач відповідним символом”, потім простенька загадка, далі – вірш, потім – оповідання. Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків, формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до оволодіння програмними завданнями в школі. 
     Результати впровадження технології доводять, що застосування схеммоделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словеснологічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку. Цей вид роботи повністю відповідає особистісно орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.
         Схеми-моделі можуть застосовуватися не лише на мовленнєвих заняттях – вони можуть бути широко використані в різних видах діяльності: ігровій, зображувальній, формуванні логіко-математичної компетенції тощо.

6.Ейдетика I.Матюгiна

Эйдетика (от греч. слова “эйдос” - образ) — это методика обучения, которая развивает способность мыслить образами, учит методам запоминания информации, способствует развитию воображения.

Экспериментально доказано, что способностью к активному образному запоминанию обладают все люди. При этом эйдетизм является, по мнению многих психологов, логической стадией развития ребенка. Наилучший период для эйдетизма – возраст от 11 до 16 лет. Следует отметить, что с наступлением переходного периода яркие наглядные образы у большинства детей начинают постепенно исчезать. Считается, что лишь минимальный процент людей сохраняет данную способность на протяжении всей жизни.

Методы обучения, которые предлагает эйдетика, опираются на образное мышление ребенка, они соответствуют законам природы. Эйдетика, способствуя гармоничному развитию обоих полушарий, делает более гармоничным и самого ребенка. Он становится более работоспособным, лучше учится, его память и способность концентрировать внимание возрастают. Восприятие мира и окружающих у ребенка становится более позитивным, а психика устойчивее. Улучшаются взаимоотношения ребенка с окружающими.

Методы эйдетики

Рассмотрим детально некоторые инструменты методики "Эйдетика". Этими методами желательно пользоваться не только педагогам и воспитателям, но и родителям в ходе ежедневных совместных игр и общения. На их основе можно придумать хорошие и интересные задания, направленные на развитие у детей памяти, образного мышления, речи, фантазии, зрительной памяти.

• Метод зрительной прорисовки. Хорошо работает при изучении цифр и букв. Он заключается в том, что контур знака дополняется деталями и, таким образом, он превращается в какой-то предмет. Например, из цифры 6 можно нарисовать навесной замок, из 7 — кочергу, а из 8 — очки. Рисуя, ребенок развивает память и прочно запоминает написание цифр или букв, а когда он встречает в своем окружении предмет, вспоминает «зашифрованный» в нем знак.
• Метод мысленной прорисовки. С его помощью детям легче запоминать тексты и стихотворения. Перед тем как заучивать строки, детей нужно «погрузить» в атмосферу, описанную в них. Возьмем, например, известный отрывок из поэмы «Руслан и Людмила» А.С.Пушкина о лукоморье. Попросите детей представить морской берег, почувствовать запах морской воды, услышать шум прибоя. Затем дети представляют, что у берега растет огромный многолетний дуб, опоясанный тяжелой золотой цепью, а по цепи неспешно ходит кот.
• Метод запоминания точной информации. Эта техника включает в себя мнемонику, цепной метод и акровербальную технику.
  • Мнемоника — это приемы запоминания сложной информации путем смены ее вида. Хорошим примером приема мнемоники может быть всем известная фраза «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан». В этом предложении первая буква каждого слова обозначает цвет спектра в порядке их расположения в радуге.
  • Цепной метод — заключается в построении цепных ассоциативных связей, то есть таких, когда одна ассоциация вытекает из другой и тем самым помогает воспроизводить информацию в правильной последовательности. Подбор ассоциаций можно сделать занимательной игрой.
  • Акровербальная техника («акро» в переводе с греческого — «край», «вербо» — слово) основана на преобразовании материала, который нужно запомнить, в интересные тексты, стихи, песни и пр.

Кроме того, система эйдетики предлагает для малышей интересные и веселые методики, позволяющие активнее запоминать необходимую информацию в процессе игры.

Эйдетика для детей — упражнения

Заниматься с ребенком, используя эйдетические упражнения можно с 3-4х лет. Важно, чтобы ребенок сам проявлял интерес к занятиям – тогда и наука пойдет впрок. Важнейшее условие – это желание ребенка и его радостное настроение во время обучения.

1. Задания с карточками

Сочини свою сказку

Дайте ребенку 3 картинки и попросите составить сказку (рассказ), чтобы в ней встречались изображенные предметы. Для детей постарше можно использовать 5-7 карточек. Усложнить задание можно тем, что сказка должна быть на определенную тему, например, Новый год, лето, приключения на море и т.п.

Что исчезло

Разложите на столе перед ребенком карточки, внимательно рассмотрите с ним рисунки. Затем попросите малыша отвернуться, а Вы тем временем уберите одну карточку со стола и измените расположение остальных. Когда ребенок повернется, ему предстоит узнать, какая карточка исчезла.

2. Игры на развитие зрительного восприятия

Исследователи

Рассмотрите с ребенком какой-нибудь предмет, например, чашку. Но смотреть нужно как исследователи, то есть, проговаривая как можно больше внешних характеристик: цвет, форму, материал, рисунок, надписи, повреждения и так далее.

Сыщик

Загадайте какой-нибудь предмет, который находится в вашем с малышом поле зрения. Пусть ребенок попробует отгадать, задавая наводящие вопросы. Чтобы ребенок лучше понял правила игры, можно поменяться с ним ролями: пусть сначала он сам загадает предмет, а Вы будете задавать вопросы.

3. Игры на развитие слухового восприятия

Что так звучит

Покажите крохе по очереди предметы и музыкальные инструменты, которые могут издавать звуки и спрячьте их в коробку. Потом издайте звук одним из предметов и попросите малыша назвать, какой предмет так звучит.

Звуки вокруг нас

Сядьте удобнее, закройте глаза и 10-15 минут слушайте с малышом все звуки вокруг вас.

Кто в домике живет

Возьмите коробку – это будет домик. Положите в нее карточки с изображениями животных. Попросите малыша сказать, кто в домике живет. При этом Вам нужно издавать звукоподражательные звуки животных: мяу, гав, му-му и так далее.

4. Игры, развивающие восприятие запахов

Угадай аромат

Разложите по спичечным коробочкам пахнущие специи, травы, кофе, продукты. Попросите малыша по запаху угадать, что в коробочке. Можно разнообразить задание – сделать по 2 коробочки с одинаковым содержимым и дать задание по запаху найти коробочки с одинаковым наполнением, не открывая их.

В дополнение можно попросить ребенка описать запах или, если задание окажется сложным, расскажите ему сами. Например, запах чеснока – резкий и острый, а запах лимона – свежий и бодрящий.

5. Упражнение на все виды восприятия

Выложите перед малышом три карточки с предметами. Назовите их вместе с ним и опишите их характеристики относительно всех анализаторов: зрительного (как выглядит), слухового (какие звуки издает), тактильного (какой на ощупь), вкусового (какой на вкус), кинестетического (как двигается).

Таким образом, малыш запоминает образ предмета. Переверните карточки картинками вниз и попросите кроху вспомнить, что, где нарисовано.

6. Упражнения на развитие памяти

Запомни слова

Выберите ряд слов для запоминания и попросите ребенка сочинить из них рассказ так, чтобы слова в нем стояли в предложенном порядке. Рассказ может быть нелогичным и фантастическим: здесь важно дать полную свободу фантазии.

Запомни движение

Дети обычно очень любят танцевать, поэтому они с радостью будут разучивать с Вами новые движения и связки. Для лучшего запоминания к ним можно придумать ассоциации или связать с какими-нибудь историями.

Эйдетика для детей, может стать отличной основой и прекрасной подготовкой к школе и взрослой жизни.

Эйдетика: книги

Чтобы правильно подобрать методику, можно прибегнуть к книгам Игоря Матюгина, которые помогут развить память, мышление и фантазию.

«Как развить хорошую память?» Главная изюминка книги – это запоминание сказок, стихов с помощью пиктограммы. В издании присутствуют веселые истории про животных и мультипликационных героев. Родителям эта книга подскажет, как правильно развивать детское воображение и память. Учителя смогут найти план приведения занятий в соответствие с учебным планом. Психологические игры позволят разгрузить напряженную обстановку.

«Как развивать внимание?» Достоинством книги являются простые советы и доступность. Она написана в игровой манере и представляет собой систему упражнений, направленных на развитие памяти и внимания. Советы из этой книги помогут не только детям, но и взрослым. Вы научитесь запоминать только необходимое.

«Как запоминать слова?» В книге представлены советы, которые помогут запоминать правильность написания слов. Авторы издания предлагают интересные приемы, основанные на фантазии и воображении, которые позволяют быстро запоминать слова. Способы позволят усвоить более 120 словарных слов и быстро научиться грамотному письму. В конце книги есть кроссворд.

«Как запоминать английские слова?» В книге даются простые советы по запоминанию английских слов. С ее помощью дети смогут без труда выучить иностранный язык. Кроме оригинальных методов запоминания, книга содержит множество английских слов с подобранными к ним ассоциациями.

8. Лепбук – новітній спосіб організації навчальної діяльності з дошкільниками і молодшими школярами. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого, систематизація знань і просто цікава форма спільної діяльності дорослого і дитини.

1. 3.  По суті лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані знання з якоїсь теми. Теми можуть бути як широкі («Математика», «Погода», «Спорт»), так і вузькі («Коти», «Сніг», «Яблука»). У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань по даній темі.
2. 4.  Лепбуки допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і закріпити вивчене в пізнавально- ігровий формі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення, чітку структуру і в ідеалі розробляються спеціально під конкретну дитину з її рівнем знань. Поширені також і «колективні» тематичні папки – лепбуки в дитячих садочках і школах – виготовляються вихователями та вчителями.
3. 5.  Оптимальний вік дитини для початку занять з тематичними папками – 5 років. Ідеальний варіант виготовлення тематичної папки – спільно з дитиною, тоді вона запам'ятовує інформацію в процесі створення лепбука. У ході роботи з тематичним матеріалом дитина проводить спостереження, виконує завдання, вивчає і закріплює ифнформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.  Лепбук – підсумковий результат спільної роботи з дітьми по тій чи іншій темі. Його виготовлення повинні передувати тематичні заняття та ігри, обговорення і розповіді складних питань, виконання завдань. В цьому випадку дитина буде готова до виготовлення тематичної папки разом з вами, і вона дійсно виконає свою роль як закріплюючого, систематизируючого дидактичного та ігрового посібника.
4. 6.  Різновиди тематичних папок В залежності від призначення  навчальні;  ігрові;  вітальні, святкові;  автобіографічні (папка-звіт про якусь важливу подію в житті дитини: подорож, похід в цирк, тощо)  В залежності від форми:  стандартна книжка з двома розворотами;  папка з 3-5 розворотами;  книжка-гармошка;  фігурна папка. Організація матеріалу:  стандартні кишеньки;  звичайні і фігурні конверти;  кишеньки-гармошки;  кишеньки-книжки;  віконця та дверцята;  обертові деталі;  деталі,які видвигаються;  картки;  теги;  стрілки;  пазли;  чисті аркуші для заміток і т. д.
5. 7. Готові тематичні шаблони для лепбуків і кишеньки для них, можна скачати безкоштовно або за символічну плату в Мережі, – кращий варіант для новачків. Проте ви можете спробувати зробити щось своє, оригінальне. Повірте, це не так вже й складно – головне, почати і захопитися процесом.
6. 8. Мета. Залучення дітей до театру. Завдання: - Познайомити дітей з різновидами театру, його елементами ; - Систематизувати знання дітей про театр, про професію актора та інші театральні професії; - Ознайомити із символікою театру; - Розвивати у дітей пізнавальну активність через ознайомлення з театром; - Розвивати у дітей уміння виражати різний емоційний стан через міміку, пантоміму, жести; - Розвивати уяву і віру в сценічну вигадку; - Розвивати пам'ять, мислення, зв'язне мовлення; - Виховувати театральну культуру; - Виховувати у дітей уміння працювати в колективі: слухати співрозмовника, не перебиваючи його; - Виховувати доброзичливість і комунікабельність . Лепбук «Театр»
7. 9.  – швидке засвоювання матеріалу;  – прояв підвищеного інтересу у дітей до змісту;  – прояв самостійності при роботі з лепбуком;  – прояв інтересу з боку батьків. Очікувані результати використання лепбука:
8. 10. 1. Символіка театру - дві маски: весела та сумна. 2. Ілюстрації «Театри України», «Найвідоміші театри світу». 3. «Ми їдемо в театр» (Знайомство з будівлею театру та професіями людей, які в ньому працюють) 4. Віршовані правила поведінки в театрі 5. Д/гра «Правильно чи неправильно» (культура поведінки в театрі) 6. Д/г « Що означають забороняючі знаки в театрі» 7. Д/г «Годинник емоцій» 8. Загадки про казкових героїв 9. Гра-пазли «З якої казки?» 10. Види лялькового театру. 11. Пальчикові ігри 12. Тіньовий театр 13. Театр топотунчиків та театральна ширма Зміст лепбука

8. У дослівному перекладі з англійської «лепбук» (lapbook) означає «наколінна книга» (lap – коліна, book – книга).

Лепбук або як його ще називають інтерактивна тематична тека – це саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд. У ній збирається матеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи, яку дитина виконала  під час знайомства з певною темою. Щоб заповнити теку, дитині потрібно буде виконати певні завдання, провести спостереження, презентувати матеріал.

Створення лепбуку допоможе збагатити, закріпити і систематизувати інформацію, а розглядання теки в подальшому дозволить швидко освіжити в пам’яті цікавий матеріал.

Етапи створення лепбуку:

1. Вибір теми.
2. Складання плану майбутнього лепбуку.
3. Малювання макету теки.
4. Створення лепбуку в натуральний розмір.

У результаті роботі з лепбуками в дошкільків розвиваються універсальні вміння, а саме: планувати майбутню деяльність; домовлятися з однолітками; розподіляти обов’язки; шукати потрібну інформацію, узагальнювати та системтизувати; самостійно  пояснювати; приймати власні рішення,  спираючись на надбані знання і вміння;  використовуючи усне мовлення, висловлювати своє бажання.

Є сенс запланувати спільну діяльність з виготовлення індивідуальних лепбуков, виходячи з інтересів кожної дитини. Упродовж певного часу виготовляється тека, а потім  її презентують дітям, результатом буде серія лепбуків. Отже, лепбук може бути продуктом дослідницької діяльності дитини.

Рекомендований вік занять із лепбуком – 5 років і вище. Діти 7-8 років  можуть цілком самостійно придумувати і робити свої власні лепбуки.

Для дітей старшого дошкільного віку це варіант проектної діяльності, коли треба продумати зміст і послідовність наповнення теки.

Лепбуки можна робити як індивідуально (дома з батьками), так і на груповому занятті. У разі роботи з групою дітей можливі два варіанти: або вихователька розподіляє завдання між дітьми, і всі разом збирають і заповнюють одну теку, або показує послідовність дій, а діти з його допомогою роблять кожен свій екземпляр лепбуку.

Розмір готового лепбука  є стандартним – папка А4 в складеному вигляді та А3 у відкритому вигляді.

Цей розмір ідеально підходить, щоб дитина могла самостійно працювати з лепбуком: тримати його в руках, малювати, писати, виконувати завдання в ньому, а після занять поставити теку на полицю або покласти в шафку (рюкзачок, якщо буде заповнювати вдома).

За посиланням можна більш детально познайомитись із типами лепбуків і технологією їх виготовлення:

9. Інтелект-карта – це діаграма, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.  Н. Гавриш пропонує складати прості інтелектуальні карти з  середньої групи, щоб у наступному навчальному році, їх можна б було оглянути з цими самими дітьми, проаналізувати, доповнити чи навіть суттєво змінити.
      Метод інтелектуальних карт можна зарахувати до класу комбінованих методів навчання. Адже сама карта є наочним засобом, оскільки наявно показує дітям взаємозв’язки понять теми, основні логічні блоки, містить малюнки, картинки. Проте складання карти відбувається у процесі обговорення, полілогу, в якому діти як співрозмовники обмінюються думками, міркуваннями, висловлюють пропозиції, варіанти відповідей.  1. Об’єкт уваги (узагальнююче поняття) зосереджений у центральному образі.
     2. Основні природні об’єкти (теми), пов’язані з узагальнюючим поняттям стрілочками, які розходяться від центрального образу.
     3. Другорядні ідеї також розташовані на схемі й зв’язані з ключовими словами за допомогою розширених стрілок.

5. За необхідності,  на схемах використовується ряд стрілочок, які означають поступові зміни ( алгоритм дій) в стані природного об’єкта, що розглядається.
      До інтелект-карти є набір предметних картинок, які діти розташовують в певній послідовності на протязі одного або кількох занять. Такий комплект отримав назву «Логічний конструктор» ( демонстрація набору).
      Робота з інтелект-картою відбувається у два етапи.
     Етап перший – підготовчий. Включає в себе складання інтелект-карти. За змістом освітніх завдань до вікової групи спочатку з’ясовую, які елементи становитимуть інтелектуальну карту, що буде складатися на занятті, відповідно роблю заготівки, готую демонстраційний та роздатковий матеріал, виготовляю відповідні схеми.
     Етап другий – використання логічного конструктора на занятті.

 Робота зі схемою відбувається за логічними кроками:
1. Перший крок – термінологічний: зосереджую увагу  дітей на ключовому слові, разом з дітьми формуємо понятійне поле ( узагальнююче поняття та слова-назви природних об’єктів). Заповнюємо центральне коло та стрілочки-стежинки. Кожна стежинка закінчується словом,  логічно пов’язаним із ключовим (назва об’єкту)
2. Наступний крок – художньо-лексичний: уточненнюю значень слів-понять, вправляю дітей у складанні словосполучень, фраз, розширюю  кругозір дітей. Впродовж заняття схема доповнюється, перше коло слів розростається,  збільшується  за рахунок уточнень, відповідно на схемі розташовуються нові зображення. Діти отримують вказівку щодо правильного розташування зображень. Тобто, дитина вправляється в орієнтуванні на схемі, розвивається слуховий, зоровий та руховий аналізатори, відбувається зосередження уваги, стимулюється сприймання та мислення.
3. Третій крок – руховий, коли  відчувається потреба задіяти рух для збереження загального ритму, темпу заняття, використовується тематична фізкультхвилинка.
4. Останній крок заняття має бути зорієнтованим на створення спільного кінцевого продукту: діти об’єднуються спільною діяльністю.  На цьому кроці на схемі відображуються другорядні ідеї, які пов’язані з ключовими поняттями за допомогою збільшених стрілок.
   Дошкільнята сприймають цілісний образ, створений за допомогою інтелект-карти, що сприяє легкому, невимушеному його запам’ятовуванню. У такий спосіб діти поступово можуть навчитися «читати» слова без спеціального навчання. Відтак схема стає живою, наочною, а сам процес її складання надає жвавості заняттю динамічного та діалогічного характеру.  

10. Технологія навчання грамоти пропонує оригінальний шлях до читання через письмо (від письма кубиками — до читання). Свого часу цей метод запропонувала і розробила М. Монтессорі. Ріднить педагогічну технологію М. Зайцева з цим методом відмова від фонемного принципу навчання читання, замість якого пропонується складовий.

Технології М. Зайцева кардинально відрізняються від традиційних. методик розвитку мовлення дітей  Однак вони засвідчили свою високу результативність, а також можливість застосування не лише в освітніх закладах, а й у домашніх умовах.

Гра-посібник «Кубики Зайцева»

Гра-посібник «Кубики Зайцева» містить 52 картонки, які можна легко скласти в кубики, три таблиці та методичні коментарі

Кубики поділяють за різними критеріями:

- за кольоровими ознаками (колір, поєднання кольорів, одно-, двобуквені склади з буквами трьох кольорів). За кольором кубики розпізнають, послуговуючись такою схемою: «золотий» — жовтий, «залізний» — сірий, «дерев´яний» — світло-коричневий, білий. За поєднанням кольорів: «залізно-золотий», «дерев´яно-золотий», «залізно-дерев´яний»;

- за об´ємом кубики поділяють на великі й маленькі, великі подвійні (склеєні один з одним), маленькі подвійні;

- за звучанням наповнювача (кубики Зайцева, що звучать): «золоті», «залізні», «дерев´яні», «залізно-дерев´яні», відсутність звуку;

- за вібрацією наповнювача, яка сприймається пальцями руки, що тримає кубик;

- за вагою;

- за поєднаннями ознак.

М. Зайцев розглядав склад як «мускульне зусилля мовного апарату, що усвідомлюється», кожну букву саму по собі, кожну букву на позначення приголосного звука з наступною, яка позначає голосний, або кожну, що передає приголосний з м´яким знаком.   Склади розташовують у таблиці, зіставляючи і співвідносячи їх за дзвінкістю, глухістю, твердістю, м´якістю.

Навчання читання за кубиками М. Зайцева відбувається у три етапи:

1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів.

Його метою є ознайомлення дітей з кубиками і таблицями, навчання їх розрізняти кубики за кольором і звучанням, називати склади на кубиках, знаходити і називати склади в таблицях. Кожному кубику відповідає стовпчик або рядок у таблицях. Після роботи з кубиками діти за допомогою указки відшукують у таблицях потрібні сполучення. У пошуках одного вони встигають перебрати і запам´ятати десятки сполучень. Блискуча систематизація допомагає пізнати принцип подібності, алгоритми пошуку.

На цьому етапі діти виконують такі ігрові вправи: «Вгадай, який кубик звучить», «Підбери до маленького великий кубик», «Побудуй башточку чи паровоз», «Знайди на своєму кубику букву золотого кубика і назви склад», «Знайди кубик, який я назвала», «Якого кубика не стало?», «Що змінилось?». Коли називають «ім´я» та «прізвище» кубика, склади промовляють: хором; дитина, до якої апелює педагог; по черзі (наприклад, Л — ЛА — ЛО — ЛУ — ЛИ — ЛЕ). Далі настає черга для ігор «Знайди на картках слово, складене з кубиків», «Склади з кубиків слово, написане на картці», «Знайди своє ім´я на картці серед інших», «Склади з кубиків назву до картинки», «Складове лото» (з використанням картинок із зображенням тварин і неповним підписом на картинці та картинок із складом, якого не вистачає).

На таблицях зображені ті самі кубики, але в розгорнутому вигляді. Вихователь указкою показує слова, а діти порівнюють їх із тим словом, що вже викладене кубиками. З опорою на такі таблиці трирічний малюк легко вивчає до сотні складів та складових пісеньок. Таке проспівування є чудовою «гімнастикою для розуму» і сприяє коригуванню звуковимови. Дітям подобається супроводжувати пісеньки грайливими рухами рук, плесканням у долоні, притупуваннями, за сигналом вихователя робити паузи, співати тихіше чи голосніше, швидше чи повільніше. Дуже важливо, щоб діти проспівували всі склади, які є в українській мові. Це допомагає зробити для них читання легким і зрозумілим.

2. Читання одного слова.

Дітям, які вже вміють викладати з кубиків різні слова, пропонують так звані складові картки (написані яскравим великим шрифтом). На цьому етапі ускладнюються й ігри. Вони вже потребують не тільки зацікавленості дітей, а й їх самоорганізації. Граючи в ігри «Здогадайся, де твоє ім´я», «Назви іграшку по-іншому», «Знайди слово навпаки» тощо, діти самостійно викладають прості речення, визначають та ставлять наголос у словах, розділові знаки. Читання слів з карток супроводжується спеціальними завданнями, спрямованими на розвиток мовлення, пам´яті та кмітливості. Причому діти швидко навчаються читати цілими словами.

3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками.

Цей етап передбачає закріплення вміння дітей впевнено читати окремі слова, читати слова у реченнях і відтворювати суть прочитаного. Дітям пропонують ігри з картками, ігри-головоломки з кубиками і роботу з текстом: «Підбери потрібний колір», «Підбери потрібне слово», «Який предмет я загадала?», «Знайди продовження слова» та ін. Так, у грі «Схожий — несхожий» використовують картки зі словами: м´яч, куля, троянда, ромашка, сонечко, хрущ, лисиця, вовк, трактор, вантажівка. Вихователь описує предмети, наприклад: «Дві квітки. Одна з білими пелюстками і жовтою серединою. Друга з рожевими пелюстками і колючками. Одна квітка садова, друга — польова». Діти мають порівнювати їх, знаходячи спільні й відмінні ознаки, впізнавати за описом, знаходити відповідь серед карток.

Після того як діти навчаться читати невеликі тексти (прислів´я, приказки, скоромовки, лічилки тощо), вони опановують читання текстів із книжок з великим шрифтом і яскравими, виразними ілюстраціями. Вихователь читає вголос, а діти стежать за текстом очима і читають внутрішнім голосом. На цьому етапі вихователю важливо дбати про освітлення кімнати, навчити дітей правильно сидіти під час читання тощо.

Отже, розвивальний ефект технології навчання читання досягається завдяки складовому, а не фонемному принципу навчання; поєднанню навчання зі співами; використанню всіх видів пам´яті; максимальній наочності.

26.   Методику М. М. Єфименка вперше було представлено 1999 року в програмі «Театр фізичного розвитку й оздоровлення». Вона розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку та спирається на об’єктивні закони розвитку дитячого організму. У цій методиці автор сформулював основні, принципово нові положення системи фізичного виховання та оздоровлення дітей перших 10 років життя. Крізь всю роботу червоною ниткою проходить ідея перетворення одноманітних занять на заняття-вистави, що дарують дітям радість і приносять користь їхньому фізичному, інтелектуальному розвитку, формуванню міжособистісних стосунків.

Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях:

 1. Дотримуйся логіки природи (за «принципом повторно-кільцевої побудови занять», який пропонує природну послідовність становлення рухових навичок дитини: від вправ у положенні лежачи на спині, на животі, через перевертання, повзання, рухи в позі сидячи, а потім стоячи, до ходьби, лазіння, бігу, стрибків, потім метань і складно координованих рухів).

 2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю.

 3. Так звані загальнорозвивальні вправи — це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики.

 4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення заспокійливі вправи).

 5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи — оздоровляти, граючи — виховувати, граючи — розвивати, граючи — навчати.

 6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю.

 7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового тестування рухового розвитку дошкільників у нормі та у разі патології, яка дуже проста в організації, не потребує особливого обладнання, кожний тест має ігрову основу і високу чутливість до малопомітних відхилень, а також комплексність дослідження.

 8. Створюй тренажери сам.

 9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання вестибулярного апарату, покращання орієнтування у просторі, подолання надмірної ваги тіла тощо).

 10. Через рух і гру – до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).

       У системі фізичного виховання дітей Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті.

           «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» сповідує принцип «двох засад у педагогіці», що передбачає різні підходи до організації роботи з дівчатками та хлопчиками. Цьому питанню присвячене дослідження М. Єфименка «Гендерна культура в педагогіці дошкільного дитинства (на прикладі фізичного виховання)», в якій він доводить, що у процесі фізичного виховання дітей потрібно використовувати різні заняття для хлопчиків і дівчаток. Для цього педагог має усвідомити якої саме мети він прагне досягти. Чіткому усвідомленню відмінностей щодо мети фізичного виховання хлопчиків і дівчаток може сприяти, за переконаннями М. Єфименка, скомпонована ним таблиця, що у загальних рисах змальовує фізичні та психічні якості чоловічості й жіночості, які слід розвивати під час занять у дітей відповідних статей.

       Безперечно, певною мірою всі ці якості належить виховувати як у хлопчиків, так і в дівчаток. У контексті міркувань М. Єфименка йдеться про окремі заняття, на яких має домінувати виховання статевих ознак. Очевидно, є певний сенс у його твердженнях, що ігри для дівчаток і хлопчиків мають бути різними. Так, типовими для хлопчиків можуть бути ігри «Запорозькі козаки», «Астронавти», «Юні матроси», «Рятівники», «Десантники», «Ніндзя», «Прикордонники» «Скелелази», для дівчаток — «Бджілки», «Метелики», «Сонечко», «Із життя квітів», «Зірочки», «Рибки», «Ляльковий магазин», «Народжені морем» та ін.

        Значний вплив на формування статевої ідентифікації у процесі фізичного виховання має відповідне забезпечення занять — атрибути, музика, кольори, емоційне забарвлення спілкування педагога з вихованцями, його тембр голосу, тон команд.

     У педагогічній технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»). Найважливішими в ньому є музичність, хореографічність, естетичність. У відчутті музики і музичному самовираженні М. Єфименко передбачає такі етапи:

 – рухово-танцювальна наслідувальна діяльність (робити те, що робить педагог, наслідуючи його рухи);

 – частково-наслідувальна рухова танцювальна діяльність (діти частково наслідують вихователя, а також імпровізують);

 – вільний стиль (цілковите музичне і пластичне самовираження дітей відповідно до музичної композиції).

 Слово «горизонтальний» у назві пластичного балету означає дотримання сформульованого автором технології першого принципу — «йти за логікою природи». Відповідно до нього розроблено всі пози в програмах «пластик-шоу»:

 – вправи у позах лежачи на спині;

 – вправи у позах лежачи на животі;

 – вправи у позі на боці;

 – вправи у перевертаннях із спини на живіт і навпаки;

 – вправи у позі сидячи та ін.

 Обов'язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута доверху, руки простягнуті «до Сонця» (до Бога), пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований доверху і вперед.               

        Філософський смисл цієї пози означає радість життю, Сонцю, новому дню, природі, присутньому в кожній людині божественному началу, яке визначає гармонію Всесвіту. На кінчиках пальців рук, особливо великого пальця, розміщені входи енергетичних каналів, які єднають організм людини з Космосом. У такому положенні, стверджує педагогічна технологія, організм підзаряджається необхідною для повноцінної життєдіяльності енергією.

       Усі рухи у «пластик-шоу» мають бути плавними, м'якими, пластичними. Вправи виконують під відповідну музику, з використанням елементів хореографії, яка є естетичною складовою рухової активності дітей.

        Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об'єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні розваги і свята.

           Технологія М. Єфименка є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. На думку автора дана технологія у найближче десятиліття стане основою „комплексної педагогіки життя”.

Фізичне виховання

 Основними завданнями фізичного виховання є:

 1) створення умов для нормального фізичного розвитку, збереження здоров'я;

 2) оволодіння знаннями про організм людини;

 3) набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок;

 4) підтримання організму в здоровому стані.

  Наші пращури в системі виховання людини питанням формування фізичної досконалості надавали особливого значення. Фізична краса, здоров'я людини цінувалися найвище поряд з розумом серед інших людських вартостей. Уже в прислів'ях народ висловлював своє особливе ставлення до фізичної досконалості: "Сила та розум — краса людини"; "В здоровому тілі — здоровий дух"; "Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє"; "Бережи одяг знову, а здоров'я змолоду"; "Найбільше багатство — здоров'я"; "Здоров'я — всьому голова" та ін.

   Фізично красиві, здорові люди прославлялися у піснях, легендах, билинах. Згадаймо народні образи богатирів — Іллю Муромця, Кирила Кожум'яку, Котигорошка.

    Упродовж століть народ створив своєрідну систему фізичного виховання дітей: це і турбота про здоров'я матері, яка у своєму лоні виношує дитину, і традиції вигодовування немовляти материнським молоком з першого дня до 1—1,5 років, і особливості купання та загартування дитини, і якомога раннє включення малюка в рухові вправи (повзання, рання ходьба за візочками, спеціальні ігри на розвиток м'язів). Коли дитина підростала, її залучали до різних видів діяльності, які сприяли розвитку м'язів, загартуванню (ігри на свіжому повітрі, купання, спілкування з природою). Батьки не боялися прилучати дитину до посильної фізичної праці, яка якнайкраще сприяла її фізичному розвитку, зміцненню здоров'я з одночасним соціальним розвитком особистості. Наприклад, спочатку доручали пасти качок, гусей, а потім телят, корів, овець, свиней. Підростав юнак, і йому доручали пасти коней, водити їх у плузі. Це були своєрідні класи фізичного змужніння. Одночасно діти росли і засвоювали правила догляду за своїм тілом, оволодівали санітарно-гігієнічними навичками (ходити босоніж, умиватися холодною водою, пити цілющу воду з джерела та ін.).

    Проте тяжка праця, поширення різних хвороб, незадовільне медичне обслуговування, побутові незгоди все-таки негативно впливали на здоров'я людей, скорочували їх життя. Домінантним був природний відбір. Виживали тільки фізично здорові люди, які народжували здорових дітей. Тому не дивно, що турбота кожної людини про власне здоров'я виступала на перший план життєдіяльності.

    В умовах науково-технічного прогресу проблеми фізичного виховання підростаючого покоління і всього населення різко загострюються. Значна частина дітей народжуються хворими. Це зумовлено передусім загрозливими екологічними негараздами. Крім того, через розвиток техніки дитина з раннього віку перебуває у стані гіподинамії, та й значна частина дорослих людей перебувають у такому самому стані.

       Ось чому важливою передумовою інтенсивного соціально-економічного поступу  є турбота про здоров'я громадян України.

   У процесі фізичного виховання використовують такі засоби:

1) натуральні сили природи — сонце, повітря, воду;

 2) організацію правильного режиму харчування, праці та відпочинку;

 3) гігієнічну гімнастику;

 4) гігієну догляду за тілом;

 5) спортивні ігри, туризм, працю.

   Усі названі засоби, які забезпечують фізичне виховання людини, слід використовувати комплексно з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей вихованців і матеріальних умов.

Консультація для батьків.Фізичні вправи та ваше здоров’я.

    Фізичні вправи насамперед необхідні для поліпшення здоров’я. Наприклад, загально визнано важливе значення їх у попередженні відхилень у фізичному розвитку та анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату людини, велика роль у виявленні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушення обміну речовин, розладів травлення тощо.
    Вони сприяють формуванню дитячого організму, попередженню порушень постави та деформації хребта. У численних дослідженнях у нас та за кордоном встановлено, що діти, які займаються спортом, значно менше хворіють на ангіну, легеневі хвороби, ревматизм, інфекції неспецифічні, артрити тощо, ніж діти, які ним не займаються.
    Основним методом застосування фізичної культури є ранкова гігієнічна гімнастика. У зв’язку з цим з кожним роком зростає її роль та значення. Комплекси ранкової гімнастики впливають на окремі частини тіла та на весь організм, ому вони включають вправи для рук, ніг, шиї, тулуба: розвивають силу, швидкість, витривалість, гнучкість, координацію рухів.
    Гімнастичні вправи для загального розвитку, у тому числі із предметами (палицею, скакалкою, гантелями, м’ячами тощо), є ефективним засобом зміцнення або утримання функції опорно-рухового апарату і поліпшення постави, збільшення рухомості суглобів. Вони сприятливо впливають на нервову систему, тонізують організм, створюють позитивний емоційний фон, попереджують захворювання. На такій профілактиці треба вчитися. Отже, регулярні заняття ранковою гімнастикою, безперечно корисні, але це нелегка справа, до якої слід серйозно поставитися і психологічно підготуватися.
    Таким чином, у проблемі «ранкова гігієнічна гімнастика сучасної людини» багато взаємозв’язаних впливових факторів. І їх потрібно враховувати як в організації, так і в методиці проведення такого важливого оздоровчого заходу.

"Найбільше багатство — здоров'я"

Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.

Важливим засобом забезпечення рухової активності дітей в дошкільному закладі є заняття з фізичної культури та ранкова гімнастика.

Завдання, які виконуються на заняттях з фізичної виховання:

·навчально-тренувальні та сюжетні;

·тематичні;

·фізкультурно-пізнавальні;

·ігрові;

·оздоровчі.

                Так як провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра, та заняття з фізичного виховання в нашому садочку проводяться з використанням рухливих ігор, на заняттях використовується спортивний інвентар (м'ячі,обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та спортивне обладнання (колода, спортивна драбини ...).

          На заняттях діти виконують:

- загально-розвивальні вправи (біг, стрибки...) з поступовим збільшенням навантаження;

- вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);

- вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м'язові групи з поступовим розподілом навантажень;

- рухливі ігри.

В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.

Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.

Поради батькам:

·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...

·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;

·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;

·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

В перші 7 років життя розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу. Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є:

1) охорона і зміцнення здоров'я дітей;

2) всебічний фізичний розвиток та загартовування організму;

3) своєчасне і різнобічний розвиток рухів і виховання рухових якостей.

           У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.

        Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов'язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов'язковому порядку.
 

Заняття фізичними вправами.

Навчання рухів на спеціально організованих заняттях - основна форма роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Саме на спеціальних заняттях діти вчасно оволодівають необхідним об'ємом знань і рухових умінь, які не можуть бути засвоєні в процесі ігор, повсякденного спілкування з дорослими, самостійних спостережень та ін Заняття фізичними вправами є обов'язковими для всіх практично здорових дітей. Вони проводяться цілий рік по два рази на тиждень.

Організатором і керівником педагогічного процесу в дошкільних установах є вихователь. Фізичне виховання дітей першого року життя не виділяється в самостійний розділ. Воно безпосередньо зливається з усім процесом виховання дитини.

Розвиток рухів у ранньому віці багато в чому залежить від своєчасного створення сприятливих для цього умов. Ігри-заняття з дітьми до року проводяться з ініціативи медсестри, як правило, з кожною дитиною окремо, по кілька разів на день в чергуванні з самостійною грою. Займатися одночасно з кількома дітьми (не більш ніж з 5-6) починають після накопичення ними певного рухового досвіду.

У першій молодшій групі (від 2 до 3 років) заняття проводяться по підгрупах з 10-14 дітьми протягом 15 хв. З дітьми четвертого, п'ятого, шостого та сьомого року життя заняття фізичними вправами проводяться з усіма одночасно (фронтально); чисельність групи до 30 чоловік; тривалість заняття від 20 хв.

у другій молодшій групі (четвертий рік життя) до 35 хв. в останній, підготовчій до школи групі (сьомий рік).

Рухливі ігри.

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.

У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м'яч, поки не упустити його, іт. д.

Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не впало його, і т. п.).

Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.

Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.

Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення - емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.

Ігри організовує вихователь під час занять, а також під час ранкової та вечірньої прогулянок, не менше одного-двох разів на тиждень.

Ранкова гімнастика.

Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться вихователем щоденно, перед сніданком.

Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров'я і привчаються змалку до регулярних занять.

Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., То для підготовчої до школи групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м'язів широко застосовуються ходьба і легкий біг на початку заняття, різноманітні підскоки - в кінці. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м'ячами і т. д.

Спортивні розваги.

Порівняно недавно в практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку почали застосовувати катання на санках, ковзанах, трьох-і двоколісному велосипедах, пересування на лижах, купання (як підготовче до плавання), елементи бадмінтону, настільного тенісу та ін Ці вправи з різних видів спорту умовно названі спортивними розвагами у зв'язку з своєрідністю їх застосування в заняттях з дітьми дошкільного віку: без установки на спортивний результат. Головне в них - розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів.

Незважаючи на це, спортивні розваги можуть вважатися хоча і вельми елементарним, але дієвим видом самої початкової спортивної підготовки дітей і бути рекомендовані починаючи вже з другої молодшої групи (четвертий рік життя). Не можна забувати, що спортивні розваги являють собою нові для дітей види рухової діяльності і тому їм необхідно послідовно навчати.

Прогулянки.

Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 - 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок - тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов'язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них - застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Організовують прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.

Діти старше півтора року взимку гуляють два рази щодня. У дуже морозну або вітряну погоду прогулянку заміняють перебуванням на відкритому повітрі, але під дахом (на веранді з відкритими вікнами, у дворі під навісом, в альтанці і т. п.).

Міцного здоров`я Вам та Вашим дітям бажає наш дитячий садочок!

Будьте здорові!

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка

Кафедра дошкільної освіти

ЗВІТ

з виробничої педагогічної практики у ДНЗ

(назва практики)

студента Спічак Марини Юріївни

(прізвище, імя, по батькові )

В  ЛДНЗ № 13 «Росинка»

(назва бази практики)   

Термін практики з «08» січня 2018 року

по «16» лютого 2018 року

                                                                              Факультетський керівник

 к. пед.н. доц. Зімакова Л.В.

(учений ступінь, звання, прізвище, ініціали )

Полтава 2019

ЗВІТ

             Я, Спічак Марина Юріївна, проходила педагогічну практику у Лозівському дошкільному навчальному закладі ( ясла-садок) комбінованого типу № 13 «Росинка» Лозівської міської ради Харківської області з 08.01.2018 року по 16.02.2018 року.

За період проходження практики була ознайомлена з дошкільним навчальним закладом, його структурою, педагогічним колективом, режимом та специфікою роботи,  ознайомилась з обов’язками вихователя та помічника вихователя, з особливостями планування роботи вихователем у відповідності до вимог Базової програми, з переліком обов’язкової документації, самостійно вела відповідну документацію.

Протягом практики спостерігала і аналізувала освітньо-виховний процес в групі дошкільного навчального закладу, визначаючи ефективність педагогічного впливу, вiдвiдувала заняття. Створювала сприятливі умови для повноцінної життєдіяльнос­ті дошкільників, здійснювала організацію та керівництво доступними дітям видами діяльності, спілкувалася з дітьми та їх батьками, проводила індивідуальну роботу з дітьми. Власноруч виготовляла наочно-дидактични матеріал, дидактичнi iгри.

Працювала  в старшій групі №11 «Метелики» за програмою «Дитина»  Освітня програма для дітей від 2-х до 7-ми років.

     Пяісля тривалого спілкування з дітьми групи, батьками вихованців, мною була спланована подальша робота як вихователя. Було враховано наступні напрямки:

I.кiлькiснi характеристики практики: ознайомлення з завданням та змістом практики, з системою роботи ДНЗ № 13 та вихователів, спеціалістів, денним режимом у закладі

 -  навчальна робота : розробила календарно-тематичний план навчально-виховної роботи, самостійно склала, підготувала та провела  заняття  з художньо-естетичного  та мовленнєвого розвитку

- методична робота : працювала з методичною літературою , особливу увагу було приділено тематиці "Розвиток мовлення дошкільників". Була ознайомлена з досвідами вихователів та музичного керівника ДНЗ № 13. Брала активну участь під час здійснення контролю та аналізу  занять, режимних моментів, ігрової діяльності  разом із вихователем-методистом дошкільного закладу. Відвідала відкриті заняття з математики, фізичної культури, які були проведені вихователями І та вищої категорії. Прийняла активну участь у підготовці та проведенні семінару "Мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку: сучасні підходи ", консультації для вихователів "Внесок В.О.Сухомлинського в методику розвитку рідної мови"

- виховна робота :  за результатами спостережень, вивчення індивідуальних особливостей дітей групи, бесід  з батьками і вихователями, під керівництвом психолога ДНЗ було проаналізовано психологічний клімат у групі, виділено дітей з психологічними проблемами. Мною було підібрано ігри для подолання у дітей надлишньої сором’язливості, пасивності, агресивності. Було проведено разом з колегами закладу розвага «Ми маленькі українці».

- науково-дослідна робота  разом з вихователем групи та вихователем-методистом закладу було відстежено вплив розвивального середовища на формування розвиненого мовлення дошкільника та його творчих здібностей. Приймала активну участь у діагностуванні дошкільників у контрольних групах та у оцінюванні кількості, стану обладнання та засобів розміщення ігрових зон по групах.

- робота з батьками - була ознайомлена з планом роботи закладу та групи з цього напрямку, проводила індивідуальні бесіди та консультації з батьками вихованців, поновила папки-пересувки для батьків з тематики безпеки життєдіяльності малюків. Була ознайомлена з тематикою батьківських зборів, матеріалів консультацій для батьків.

           За період проходження практики за всіма запланованими напрямками було проведено відповідну роботу, я намагалася бути корисною дітям та працівникам закладу.

          Вважаю, що завдання даної практики виконано в повному обсязі.

Науковий керівник                                          О.У.Холтобіна

Практикант                                                       О.В.Приходько