Конспект заняття з патріотичного виховання «Народні іграшки з міні-музею» (середній дошкільний вік)

Конспект заняття з патріотичного виховання

«Народні іграшки з міні-музею»

 (середній дошкільний вік)

Мета: розширювати та збагачувати знання дітей про українські народні іграшки (ляльки-мотанки, свищики, сопілки, коники, народний посуд); продовжувати вчити дітей порівнювати предмети за матеріалом, вправляти в підбиранні сучасного аналога до старовинної іграшки; закріплювати знання дітей про український народний одяг та звичаї нашого народу; розвивати розповідне мовлення дітей, увагу, спостережливість; виховувати любов до рідного краю, повагу до українського народу, шанобливе ставлення до народної іграшки, бажання допомагати, співпереживати, зацікавлене ставлення до народного мистецтва.

Матеріали та обладнання: міні-музей народної української іграшки (ляльки-мотанки, коники, свищики, сопілка, посуд), ляльки (хлопчик і дівчинка) в українських костюмах, матеріали з яких виготовляли іграшки (солома, глина, трава, кукурудза, тканина, папір, лоза), предметні картки із зображенням матеріалів, нитки та тканина для виготовлення мотанок.

Хід заняття

I. Організаційний момент.

Діти стоять в колі.

Вихователь.

Діти, давайте привітаємось.

 Доброго ранку, ліси і поля!

 Доброго ранку, Вкраїна моя!

 Доброго ранку, рідний садочку!

 Доброго ранку. Земле моя!

 Доброго ранку! Всім миру й добра!

II. Основна частина.

Стук у двері. Вихователь показує дітям дві

ляльки в українському вбранні.

- Діти, до нас сьогодні завітали ляльки

Соломійка та Тарас. Як вони гарно вдяглися!

Як називаюся такі костюми?

1. Дидактична гра «Я покажу, а ти назви».

Діти називають предмети українського народного одягу: жіночий – сорочка-вишиванка, спідниця, плахта, фартух, камізелька, намисто, віночок з квітами та стрічечками, червоні чобітки; чоловічий – штани-шаровари, вишиванка, шапка, червоний пояс (пасок), чоботи.

2. Розповідь вихователя з показом експонатів музею.

- Ляльки Соломійка та Тарасик, запрошують вас до міні-музею народної української іграшки. Вони хочуть познайомити нас зі своїми старовинними друзями – народними іграшками. Саме з такими іграшками гралися наші прабабусі та прадідусі, коли були маленькими. Давайте їх розглянемо.

Ось вони перед вами – коник, олень, птах, лялька-мотанка, свищик, сопілка, опішнянська тарілочка. Дуже веселі, різноманітні, святкові іграшки, які виготовляли із різноманітного матеріалу, який завжди був під рукою: з глини, дерева, соломи, ниток, сиру та, навіть, звичайного ганчір'я.

Дерев'яна іграшка, мабуть, найдавніша. Найімовірніше, спочатку це була звичайна гілочка, трохи схожа на людину чи звіра. Пізніше така фігурка стала більш досконалою, більш схожою на людину чи тварину.

Найбільш поширеними дерев'яними іграшками є звірі: коники та олені, кози та ведмеді (демонстрація).

Солом'яна  лялька-мотанка, що відома майже в усьому  світі. Її робили із соломи, трави, очерету, які перегинають навпіл, зв'язують у кількох місцях, формуючи голову й статуру, а потім «вдягають». Вважалося, що така лялька носила магічну функцію: коли дитина хворіла, їй давали гратися цією лялькою – хвороба переходила з дитини на ляльку. Після цього останню спалювали – у такий спосіб «лікували».

Схожа на неї лялька, зроблена з ниток. Але виникла вона пізніше, коли нитки були вже у повсякденному вжитку.

Лялька-жованка (вузлова лялька) – аби її зробити, брали кусень хліба, пережовували й клали в клаптик  тканини,  який  призначався для голови іграшки, зв'язували його ниткою, наче вузлик, і залишали  висохнути. Потім одягали ляльку: на голову зав'язували  хустку, тулуб робили з окремих клаптиків, зав'язували обгортку та фартух. Обличчя робили у вигляді хреста. Жований хліб і хрест на обличчі виконували роль оберега.

Іграшка з глини – теж дуже давня. Серед іграшок із глини є зображення різних тварин, і жіночі постаті (демонстрація).

Окрему групу керамічних іграшок складають свищики з глини. Є припущення, що ця група іграшок є нащадком старих магічних, ритуальних інструментів, за допомогою яких викликали добрих духів і відганяли злих.

Їстівні іграшки – різновид іграшок, які можна з'їсти. Такі іграшки дарували дітям на свята: сирні коники та олені, печені жайворонки тощо.

Отже, щоб зробити яку-небудь іграшку, потрібен певний час та матеріал.  Діти, подивіться уважно на  стіл і скажіть, що ви бачите?

На столі лежать: глина, солома, трава, кукурудза, тканина, папір, лоза.

3. Дидактична гра «Розклади  іграшки по скринях (за матеріалом)»

Діти розкладають іграшки  по скринях (кошикам), на яких прикріплені малюнки із зображенням відповідного матеріалу (солома, тканина, нитки, глина, дерево).

4. Дидактична гра « Іграшка старовинна – сучасна»

Запропонувати дітям підібрати до старовинної іграшки з міні-музею аналог -  сучасну іграшку, та порівняти їх. Наприклад: лялька-мотанка – лялька Барбі; глиняний коник – коник єдиноріг; сопілка, свищик – флейта, дудка тощо.

Соломійка і Тарасик допомагають пригадати назви іграшок з якими бавилися в минулому, а діти підказують гостям, як звуться іграшки сьогодення.

5. Музична пауза «Я маленький хлопчик, я маленька дівчинка»

Виходить двоє дітей: хлопчик із свищиком  та дівчинка з сопілкою.

- Діти, наші гості трохи засумували. Давайте розважимо їх, послухаємо  звучання інструментів свищика і сопілки. Пропоную виконати під їх мелодію танцювальні рухи. По черзі промовляємо слова:

                                                       - Я маленький хлопчик,

                                                         Виліз на стовпчик.

                                                         На свищику  граю,

                                                         Всіх вас забавляю, фіть-фіть-фіть!

-         Я маленька дівонька,

Наче в полі квітонька,

На сопілці граю

Пісеньку співаю

Всіх вас розважаю, ля-ля-ля!

6. Художньо-продуктивна діяльність «Нова лялька для музею»

Ляльки, на згадку про зустріч пропонують створити ляльок-мотанок, схожих на Соломійку та Тарасика. Із клаптиків тканини за зразком вихователя діти виготовляють ляльок, деякі з які потім  розмішуються на поличках міні-музею.

ІІІ Заключна частина.

-                     Діти, що ми сьогодні з вами розглядали?

-                     Чому ці іграшки називають народними?

-                     З яких матеріалів їх виготовляли?

-                     Яка іграшка вам найбільше сподобалась і чому?