Конспект заняття з природи у середній групі "В гості до берізки"(на вулиці)

«В гості до берізки»

Спостереження під час прогулянки, середня група

І.В.Мартинюк, вихователь

Мета: розвивати логічне мислення через полілог «Що сниться берізці взимку», увагу, спостережливість, допитливість, окомір, пізнавальний інтерес, творчу уяву через гру-етюд. Виховувати чуйність, ввічливість, любов і бережливе ставлення до рідної природи. Закріпити вміння підбирати означення до слова «берізка»(в різні пори року), вміння визначати статус дерева за  класифікацією – листяне ; вправляти в умінні добирати добрі слова про берізку, складати речення з сполучником тому що. Уточнити і розширити уявлення дітей про березу. Ознайомити з унікальними  властивостями берези: світ освічувати, крик  втихомирювати, хворих зцілювати, дотримуватись чистоти; народною мудрістю (зокрема прикметами, віршами, загадкою),  яка користь і цінність дерева для людини.

Словник: лучина, дьоготь, берест.

Попередня робота: розучування пісень, віршів, прислів’їв, приказок про березу, народних ігор; перегляд ілюстрацій,  малюнків, фотографій, виробів з берези.

Матеріал: вірші, прислів’я, загадка,  приказки про березу, гра-етюд «Дерево і його частинки», плетений кошик, березовий віник, дьоготь, кора, лучина, прутик.

Хід заняття

- Діти я вас хочу запросити сьогодні в гості до дерева, а  якого саме, спробуйте відгадати:

Хто у нашому гайочку

Носить біленьку сорочку?

У тоненькі кіски  

Вплітає жовті стрічки,

А панчішки в чорну риску

Прикривають її взимку.

В неї листячко, мов слізка.

Як зовуть її ?            

                                ( Берізка)

 -  Тож рушаємо! А чи правильно ми йдемо діти?(діти підказують шлях)

-  Діти, привітаймося з берізкою.

 -  Добрий день, берізко! ( красуне, серденько, зіронько,  квітонько,  косичко, сестрице)

 - Прислухайтесь,  діти,  як вітається з нами береза. Що чуєте? (шелест гілочок) Чого не вистачає гілочкам берези взимку?(листочків)  А де вони?(опали)  Якщо на березі ростуть листочки, то яке це дерево?(листяне) Якщо листочків взимку  немає, то як можна сказати про це дерево? (безлисте, голе) Пригадайте, яка берізка влітку і навесні?(зелена, плакуча, білокора, кучерява, тендітна, струнка, ніжна) А коли берізка золота, чарівна? (восени) Що робить берізка взимку? (спить)

Полілог «Що сниться берізці взимку?»(ясне сонце, теплий вітерець, лагідний дощик, яскравий метелик, співуча пташка, набридливий жук)

- Так, спить білокора  взимку чутливо, а ранньою весною найперша з дерев розкриває свої бруньки. Ось тому перший місяць весни на Україні так і називається «березень»,«світанок року».

- Що можна розказати про стовбур берези?(запропонувати підійти до нього, провести  ручкою) Який він?(потрісканий, товстий, міцний, шершавий) Чим вкритий?(корою) Чи можна за стовбуром виявити яке це дерево старе чи молоде?(у молодого дерева стовбур гладенький, рівний, тонкий)

Гра-етюд «Дерево і його частинки»

(Вихователь – дерево, діти – його частинки. Н.:Таня, я дерево, назви свою частинку мене(гілочка) Звідки ти відростаєш у мене?(від стовбура)Розкажи гілочка про себе. Дитина: «Я твоя тоненька гілочка, звисаю донизу» На що ти схожа гілочка?( на волоссячко, на косички дівчинки) Вихователь. Чи важко мені деревцю тримати тебе гілочку? Чому?(мене багато)  Як розміщені твої гілочки?(близько одна від одної, густо)

Розповідь вихователя: «Берізка струнка, кучерява. Стовбур у неї прямий, кора біленька, гладенька, з чорними смужечками. В усі сторони розкидала берізка свої віти - коси, які їй розчісує пустун – вітер. Коріння у деяких місцях повилазило на поверхню, воно велике, товсте. Багато років тому її посадили дбайливі руки вихователів нашого садка». Для чого? (Щоб було красиво, чисто, радісно, приємно щоб було чистим повітря.)

Пам ’ятайте: дружба  берези з людиною давня. Назва «берізка» прийшла до нас із глибокої давнини. Вона означає «світлий», «сяючий». У людей берези вважаються священними, тими,  які охороняють, оберігають людину. За що ж так цінують це дивне дерево?(пропоную заглянути в кошик  і розглянути

речі, які там лежать: лучина, віник березовий, кора, дьоготь)

Березу називають деревом чотирьох справ:

перша справа – світ освічувати

друга справа – крик втихомирювати

третя справа – хворих зцілювати

четверта справа – дотримуватись чистоти

 « Світ освічувати» - це зрозуміло: колись селянські діти засвічували в хаті березовою скіпкою ( лучиною).

« Крик  втихомирювати» - змащувати скрипучі колеса возів дьогтем, який добували з берези.

«Хворих зцілювати» - березовим соком, бруньками, корою.

«Чистоти дотримуватись» - виготовляти віники та мітли, а ще віники для бані: березові листочки мають цілющі властивості.

З деревини виробляють фанеру, лижі, посуд, меблі. З верхнього шару берести народні майстри роблять ажурні кошики, стільчики, хлібниці та інші речі. Раніше, коли ще не було паперу, наші предки на бересті писали грамоти, книги. Ще ширше берест застосовувався в будівництві. Споруджуючи дім – зруб, майстер ніколи не забував підкласти під кути листки бересту, щоб вологість не проникала  до  колод.

   -  Березу люблять і шанують в Україні. І складають про неї багато віршів, легенд, приказок, прислів’їв, прикмет. Може ви,діти, знаєте деякі з них, розкажіть:

• З берези тече багато соку – літо буде дощовим.
• Коли спочатку листям вкривається береза – чекай сухого літа, коли клен – мокрого.
• Зазеленів березовий гай – пересаджуй дерева

          Берізки

Це ж чиї цікаві очки                                                  

Поглядають, сонця ждуть?                                       

-То не очки, то листочки,                                          

То берізки так ростуть

                                                                  М. Пригара

        Берізка

Хтось берізоньку високу

Ранив на обочині,

Покотились краплі соку

В трави позолочені.

                                    В. Скомаровський

Розплела береза коси

Розплела береза коси

На веснянім вітерці,

Опустила ніжку босу

В тиху воду у ріці.

Мов зібралася до мене

Вбрід на берег перейти,

Де схилились дужі клени

На причалені плоти,

Де гнучка моя сопілка

Вудить синю далину…

Йди, берізко, йди, тут мілко.

Я ще й руку простягну.

Берізонька

Я посаджу берізоньку

Зелену та струнку -

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку

Прийде весна теплесенька,

Їй коси розплете –

Нехай мала берізонька

На радість всім росте.

                                           І. Волкуневич.

- А зараз пропоную зробити коло. Будемо прутик передавати і березу величати.

Гра «Моя береза найкраща, найгарніша, тому що…»

    Діти один одному передають прутик берези і говорять слова: «Моя береза найкраща, тому що… (ніхто її не кривдить,  за коси не скубає, листочків не обриває, гілочок не ламає, сонечко на неї світить, дощик поливає, вітерець грається, діти люблять.)

 - Добре, діти. Берізка задоволена і вдячна за наші слова.

Народні гра

Ворон

Лічилкою обирають Ворона, зав'язують йому очі хустинкою, виводять на середину майданчика  і звертаються до нього з такими словами:

- Вороне, Вороне! На чому стоїш? 
- На бочці. 
- Що в бочці? 
- Квас! 
- Лови комах, та не нас.

Ворон  починає  ловити і кого з гравців спіймає, той і стає Вороном.