Ознайомити дітей з поняттям «усна народна творчість»; збагачувати словник українськими забавлянками і закличками; закріплювати знання про жанрові особливості творів малих фольклорних форм; вчити розуміти переносне значення образних виразів; формувати виразність, точність мовлення, почуття ритму; розширювати кругозір дітей, збагачувати їх почуття і мову, формувати ставлення до навколишнього світу; виховувати у дітей любов до народної творчості.
Конспект заняття з розвитку мовлення.
Тема: «Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко».
Мета: продовжувати знайомити дітей з поняттям «усна народна творчість»; збагачувати словник українськими забавлянками і закличками; закріплювати знання про жанрові особливості творів малих фольклорних форм; вчити розуміти переносне значення образних виразів; формувати виразність, точність мовлення, почуття ритму; розширювати кругозір дітей, збагачувати їх почуття і мову, формувати ставлення до навколишнього світу; виховувати у дітей любов до народної творчості.
Матеріал: ілюстрації до забовлянок і закличок про Сонечко; жовті м'ячі (по одному на пару дітей); розрізні картинки (9-16 частин) «Сонечко веселе»,«Сонечко сумне»; папір, гуаш, пензлики, баночки з водою.
Хід заняття.
1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Бесіда « Любе Сонечко».
Удень по небу гуляє,
А ввечері на землю спати лягає.
(Сонце)
Любі діточки! Погляньте у віконечко – як гарно світить сонечко!
- Що ви знаєте про сонечко?
- Яке воно?( Жовте, кругле, яскраве…)
- Що робить?(Світить, гріє).
Діти, погляньте, в нас теж є своє сонечко (звертає увагу на підвішене до стелі м’яке сонечко), у нього такі ласкаві та теплі промінці.
Імітаційна вправа «Злови промінчик» (емоційна розрядка)
-Наше сонечко яскраве, тепле, променисте посилає нам багато теплих промінчиків. Давайте спіймаємо промінчик (імітація лову промінчика).
Діти підстрибують і долоньками ловлять промінчик, ховають в долоньках, а вихователь заглядає кожному і захоплюється.
3. Вивчення нового матеріалу.
Діти, а знаєте, в якій країні ми живемо? Правильно, в Україні, ми - українці. У стародавні часи, коли люди ще не знали букв (їх ще не придумали), а тому не могли писати, вони передавали з вуст в уста те, що склали найталановитіші автори тієї пори. Бабуся розповідала казку внучці, внучка виростала і розповідала її своїй доньці, а та своїй. У стародавні часи губи називалися устами, тому народна творчість і називається усною. До усної народної творчості відносяться: казки, прислів'я, приказки, пісні, забавлянки, заклички, примовки, загадки, колискові, які вам співала мама або бабуся. Забавлянки, заклички потрібні були людям для того, щоб забавляти маленьких дітей, викликати посмішку у засумученої дитини, заспокоїти коли дитинка плаче. В українських народних забавлянках (від слова «забавляти») використовуються ніжні слова, красиві вирази. Закличка — коротке поетичне віршоване звернення до різних явищ природи. Якщо пішов дощ, заховалось за хмарку сонечко, діти закликають їх, звертаючись наче до живих:
Послухайте заклички про Сонечко.
Сонечко, сонечко
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.
Вигрій, вигрій, сонечко
-Вигрій, вигрій, сонечко,
На широке полечко,
На наше подвір'ячко,
На бабине зіллячко.
Там дід косить,
Сонця просить.
Хмару розбиває,
Сонця добуває.
-Бий, дзвоне, бий!
Хмару розбий.
Вийди, вийди, сонечко
Вийди, вийди, сонечко,
На попове полечко,
З попового полечка
На бабине зіллячко,
З бабиного зіллячка
На моє подвір’ячко.
А ти, хмара,— під татара,
А ти, сонце,— під віконце.
Прийди, прийди, сонечко
Прийди, прийди, сонечко,
Під моє віконечко,
Будемо ся гріти,
Як маленькі діти.
Сонечко, сонечко,
- Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко.
Я маленький хлопчик,
Виліз на стовпчик,
На дудочці граю,
Христа забавляю.
Сонечко, сонечко
- Сонечко, сонечко!
Відчини віконечко,
Подивись на сонечко!
Оббіжімо кругом хати:
Будемо на сонечку гуляти.
- Які ласкаві слова ви почули?
Чим вам сподобалися заклички? (відповіді дітей)
Гра «Впізнай закличку»
|
|
|
|
Сонечко, сонечко,
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають.
Вигрій, вигрій, сонечко
-Вигрій, вигрій, сонечко,
На широке полечко,
На наше подвір'ячко,
На бабине зіллячко.
Там дід косить,
Сонця просить.
Хмару розбиває,
Сонця добуває.
-Бий, дзвоне, бий!
Хмару розбий.
Гра «Кроки» (діти промовляють закличку, крокуючи на кожне слово.)
Фізкультхвилинка
Хмарка сонечко закрила,
Слізки дрібнії зронила.
Ми ті слізки позбираєм,
У травичці пошукаєм.
Пострибаєм як звірята,
Політаєм як пташки.
Потанцюємо ще трішки,
Розімнемо руки, ніжки.
Всі веселі, от чудово!
За роботу сіли знову!
- А зараз я пропоную вам пограти в гру «Сонечко котилося».
Передаючи один одному невелике сонечко (жовтий пластмасовий м'ячик), ми будемо називати, яким може бути сонечко. Наприклад, рум'яне, тепле, добре, веселе.
Гра «Склади сонечко»
У конвертах розрізні картинки: «сонечко веселее», «сонечко сумне». Дітям треба зібрати картинки. Розповісти закличкуку весело або сумно в залежності від того, яке сонечко у них вийшло.
Запропонувати намалювати портрет сонечка. (малюють середину сонечка коло – поролоновими тампонами, промінчики – пальчиками.
Підсумок.
Яка закличка вам сподобалась?
Як лагідно можно лагідно назвати сонце?
В які ігри грали?