Конспект заняття з водного туризму "Небезпеки швидкої води. Антропогенні об’єкти "

Тема заняття: Небезпеки швидкої води. Антропогенні об’єкти

Мета заняття: ознайомлення вихованців небезпеками швидкої води та антропогенними об’єктами. Розвивати практичні навики розрізняти  небезпеки на воді, аналізувати їх, вирішувати питання проходження. Виховувати колективізм, взаємодопомогу, злагодженість у діях.

Обладнання: зошит, ручка, олівець, ноутбук, відеофільм.

Хід заняття

Опорні поняття: стратегія, водний похід, маршрут, завал,кишеня,  гребля, антропогенний об’єкт, паводок, розхід води, велика вода, мала вода, середня вода, графік маршруту, похідна аптечка, ремонтний набір

1. Організаційний момент.

Перевірка присутніх вихованців на занятті. Проведення інструктажу з техніки безпеки

2.Ввідна бесіда.

Повторення пройденого матеріалу.

• Водні структури;
• Структури з протитоком;
• Розширена вертикальна турбулентність;
• Вали, бочки, водоспади

3.Повідомлення теми.

Тема заняття звучить: «Небезпека швидкої води. Антропогенні об’єкти».

4.Пояснення нового матеріалу

На сьогоднішньому занятті ми продовжуємо з вами знайомитися з водними структурами та небезпеками, які можуть чекати на туриста-водника при проходженні маршруту.

Завали

Суцільні завали через все русло і заломи біля одного з берегів, як і прижими з кишенями, є, безперечно, найнебезпечнішими перешкодами на швидкій воді. Небезпека завалу в тому, що вода проходить крізь нього практично вільно, а судно чи плавець цього зробити не можуть. На всіх інших перешкодах формується такий потік, який омиває їх і відносить судно від перешкод (чи хоча б допомагає це зробити). Але на завалі потік тягне судно чи плавця прямо на перешкоду, притоплюючи його. Серед усіх перешкод  на річці, саме завалів та кишень необхідно уникати в першу чергу у будь-яких випадках.

Гребля

За допомогою гребель регулюють розхід води або використовувати її в інтересах народного господарства. У жодному разі не варто стрибати з них, наприклад, на каяках. На відміну від більшості природних зливів, вище греблі завжди є підпір, тому вода падає з неї практично без початкової швидкості і утворює глибоку бочку. Інколи в основі греблі встановлюють бар’єр , щоб загальмувати потік і затримати руйнування основи. Такий бар’єр, як і скельні уламки під природним зливом, створює потужні зустрічні течії, які можуть заклинити ніс судна.

В умовах великої води для суден небезпечні всі без винятку греблі. Перепад рівнів до і після греблі не впливає на  потужність бочки після неї. Отож не варто ризикувати своїм життям.

Все, що створює на річці людина, може викликати труднощі для суден та гребців. Небезпека таких перешкод у тому, що вони нетипові для нормального потоку. Одні з них вільно пропускають через себе воду – в цьому вони схожі на завали – інші розташовані в непередбачуваних місцях або спрямовують потік у незвичному напрямі. Звичайний камінь, що лежить на самій осі потоку, руйнується чи відноситься течією  через тисячі років. Тому в нормальному руслі помірно складної річки таких каменів не буває. Однак люди можуть поставити опору мосту саме в цьому місці і дуже довго ремонтувати її. Дуже небезпечні також укріплення берегів, особливо напівзруйновані.

Паводок

Якщо рівень води значно перевищує середній, річка змінюється кардинально. У більшості випадків складність її проходження зростає, на річках з невеликим нахилом можливий і протилежний ефект. Однак небезпека річки зростає майже завжди.

Під час паводку ріка виходить з берегів, тому кількість перешкод на ній та їх складність, як правило, різко зростає. Якби зберігався постійно такий розхід води, вона б перемила русло, викорчувала дерева, зруйнувала б береги в одних місцях і утворила б нові мілини в інших, вирівняла б дно та згладила повороти. Однак коли такий рівень є для річки швидше винятком, ніж правилом, ви ніби потрапляєте в інший дуже молодий гірський район, де ріка ще не встигла розробити русло. Отже, ріка під час паводку складніша і завжди небезпечніша. Нарешті, це просто сплав іншого виду, з іншим характером перешкод, іншими можливостями та проблемами.

В умовах паводку потік може бути настільки потужним, що для гребця не залишається жодного спокійного місця, де можна перепочити. Всі «улови» змиваються, або «ховаються» в завалах з дерев, що колись росли на березі. На річці залишаються тільки величезні вали та бочки, розвивається потужна вертикальна й пульсуюча турбулентність усіх видів – особливо там, де за умов нормальної води могли бути спокійні «улови». Високі вали заважають огляду водойми. Швидкість течії різко зростає: ви не зчуєтеся, як опинитеся в наступному порозі, до якого при нормальній воді потрібно було б ще гребти веслами півгодини. До речі, поділ на пороги, зроблений при нормальній воді, залишається умовним.

 Замість плавних поворотів потік звивається, відбиваючись від однієї перешкоди до іншої. Завали виникають несподівано та й колоди, що вільно сплавляються, дуже заважають. Мости перетворюються на загрозу, якщо між їх опорами дуже складно пройти або в  прольотах застряють колоди.

Збираючись на річку, ви розраховуєте на певний рівень води  та можливу небезпеку сплаву. Якщо ж ви потрапляєте в паводок, ви фактично опиняєтеся на іншій річці, причому змушені сплавлятися по ній у режимі першопроходження,  подумайте, чи потрібен вам такий сплав? Чи підготовлені ви до нього технічно і морально? У багатьох випадках розумнішим (хоча, можливо, нелегким) рішенням буде перечекати паводок чи зійти з маршруту.

ПЕРЕРВА

5. Перегляд відеофільмів.

6. Підсумок заняття

Використана література:

1. Водний туризм / Личак І., Хоменко П. – Біла Церква, 2008, 154 с.

2. Кодыш Э.Н., Константинов Ю.С., Кузнецов Ю.А. Туристские слёты и соревнования. М.: Профиздат, 1984.

3.Програма гуртка. Водний туризм / Личак І., – Біла Церква, 2009.

4.Спортивний туризм. Привила змагань. Федерація спортивного туризму України. Київ, 2001.