План-конспект уроку
Тема: Повітряна перспектива. Живопис.
Малюємо настрій.
5 клас
Мета: закріплювати знання учнів про передавання глибини простору на площині за допомогою кольору; розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати співвідношення кольорів; навчати міркувати; формувати
образне, логічне, просторове мислення; виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Спектральне (колірне) коло»), репродукції
картин відомих художників (К. Лоррен «Полудень» та ін.), навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.
Основні поняття: «повітряна перспектива».
Тип: комбінований урок.
Коментар
Як наочний матеріал для пояснення теми пропонується розглянути просторову побудову картини К. Лоррена «Полудень». За бажанням учитель може обрати будь-яку іншу картину.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за питаннями
Учитель пропонує учням охарактеризувати живопис як вид образотворчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти живопису, виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми, якими бувають кольори та для чого художники використовують співвідношення кольорів.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
(Учитель нагадує учням основні положення розподілу на плани картинної площини.)
Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі.
Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання
глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря,
що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».
сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.
Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.
Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються)
— глибина здається світлішою за передній план.
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин, що передають глибину простору; пропонує уважно роздивитися картини, скласти невеличкий усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення. Учитель звертає увагу учнів на те, що в картинах детально промальовано всі зображення переднього плану, на другому плані об’єктів та деталей менше, дальній план майже порожній. Учні мають визначити, за допомогою яких засобів художник передає глибину простору; розділити картину на плани; розповісти, як змінюється колір неба з віддаленням від глядача. Аналіз планового характеру картини та передавання повітряної перспективи учні проводять самостійно/ Вчитель додатково демонструє презентацію по темі.
Слово вчителя.
Слайд 1,2
Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі (малюнок перспективи).
Слайд 3
Гори внаслідок великої кількості повітря,
що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря.
Слайд 4
Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього неба.
Слайд 5
Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.
Слайд 6
Організація сприйняття творів мистецтва
Слайд 7
Розгляньте будь-ласка репродукцію Дальхарт Уіндберга “Річка Гваделупа”
Слайд 8
Зверніть увагу на картину Цао Йен. Міський пейзаж. Яке поєднання кольорів.
Слайд 9
Уявіть, що ми вирушили в мандрівку. Ось зовсім поряд із нами паркан, перед ним квіти. Трохи далі в’ється тоненька стежка — через жовто-зелені луки вона веде до старого будинку із сірого каменю. Трохи осторонь стиха шепочуть яблуні в садку. Намалюйте цей уявний пейзаж, передаючи глибину простору за допомогою повітряної перспективи.
Намалюйте уявний пейзаж, передаючи глибину простору за допомогою повітряної перспективи:
Перший план: паркан, квіти
Середній план: тоненька стежка через луки
Задній план: старенький будинок із сірого каменя з яблуневим садком.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Індивідуальна робота за творчим завданням
Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків.
Із малюнків створюють виставку «Безкраї простори».
Під час уроку учні мають демонструвати знання про композицію як один із основних засобів виразності; орієнтуватися в методах передавання глибини простору на площині; свідомо поділяти просторове зображення на перший, середній та дальній плани; демонструвати
навички передавання простору, освітлення, визначення тону.
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
Сонячний настрій живопису художника Jean Marc Janiaczyk
Пейзажі настрою. «Вілла біля моря» Арнольда Бекліна
Клод Лоррен. «Викрадання Європи». 1655.
К. Лоррен Сільське свято
План-конспект уроку
Тема: Системи вимірювання. Пропорції. «Натюрморт».
6 клас
Мета: закріплювати розуміння учнями поняття «композиція»; продовжувати ознайомлювати із засобами відтворення предметів на площині; надавати початкові відомості про системи вимірювання та пропорції; формувати образне, логічне, просторове мислення; озвивати у дітей комбінаторні здібності, навички та вміння малювати натюрморт; продовжувати формувати уміння аналізувати; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: репродукції картин відомих художників (К. Пєтров-Водкін «Оселедець»; Джованні Баттіста Руопполо. «Натюрморт з рибою і морською мушлею»; Натюрморт Поля Сезана; Ф. Нолетті. «Скрипка, нотний зошит і цитрони на арабському килимі »; Інеса Морозова «Яблучний спас»; Джованні Баттіста Руопполо. «Натюрморт з рибою і морською мушлею»); навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, туш, чорна гуаш, гелієва ручка або чорний фломастер, ємності для води, пензель, серветки, клейонка.
Основні поняття: «пропорції».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням пригадати вже знайомі їм відомості про лінійну перспективу та її використання художниками.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
У Середньовіччі художники не замислювалися над масштабом зображення. Найбільшим вони малювали те, що вважали за головне.
Реалістичний малюнок сформувався тільки в епоху Відродження.
Тоді з’явилася необхідність знайти спосіб розташування елементів малюнка у правильному співвідношенні один щодо одного, щоб правильно передати їх відносні розміри та пропорції. Якщо не використовувати спеціальні методи перевірки розмірами, то можна припустися помилки. Із часів епохи Відродження було розроблено декілька методів перевірки пропорцій. Дуже важливо навчитися довіряти розмірам, які ви бачите. Найпростіший спосіб не помилитися — вимірювати (візувати) олівцем.
Візьміть олівець у витягнуту руку. Потрібно витягнути руку, яка тримає олівець, таким чином, щоб лікоть не був зігнутим, відміряти необхідний розмір, заплющити одне око. Згодом за олівцем відміряти окремі розміри предметів або їх фрагментів. Перенести виміри на папір.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Випереджувальна вправа
Візьміть будь-яку книгу, покладіть її на стіл і подивіться на неї зверху. Книга виглядатиме як прямокутник.
Щоб намалювати такий прямокутник, слід визначити, в якому напрямку підуть лінії країв книги й наскільки завдовжки книга більша ніж завширшки. Сядьте на відстані приблизно 50 см від книги. Один бік книги є ближчим до нас, сторони від нього розходяться ліворуч та праворуч під певним кутом. Намалюємо краї книги. Потім визначимо на око розміри ширини і довжини книги, намалюємо два її дальніх кути. Дальні сторони трохи менші за ближні. Віддаляючись у глиб простору, паралельні лінії нібито зближуються.
Глибину простору в малюнку необхідно весь час відчувати за допомогою сили дотику олівця до паперу. Ближній до нас кут малюємо енергійнішими штрихами, а віддаляючись углиб, штрихи робимо легшими.
Якщо ми піднімемо книгу до рівня очей, то побачимо, що всі сторони книги злилися в одну суцільну лінію. Якщо піднімемо книгу вище за рівень очей, то дальній кут буде нижчим за ближній. Під час малювання потрібно стежити за співвідношенням розмірів. Зіставлення розмірів, визначення пропорцій — одна з найважливіших дій художника, адже він має правильно визначити співвідношення розмірів.
Організація сприйняття творів мистецтва
Пояснення вчителя
Учитель пропонує учням уважно роздивитися та проаналізувати натюрморти відомих художників, а також визначити, яка з картин подобається їм найбільше. Учні мають обґрунтувати свою думку.
Творче завдання
Намалюйте копію натюрморту, створеного відомим художником. Намагайтеся зробити ваш малюнок максимально схожим на оригінал. Роботу виконайте олівцем.
Пояснення до творчого завдання
Спочатку олівцем намітьте на аркуші місце розташування предметів, їх основні розміри. Потім намалюйте кожен предмет, уточнюючи деталі. Намагайтеся дотримуватися пропорцій.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час обговорення учнівських робіт потрібно акцентувати увагу учнів на передаванні пропорцій предметів та їх розташування один щодо одного. Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовувати свою точку зору.
Коментар
Учні мають засвоїти початкові відомості про пропорції та системи вимірювання; демонструвати навички й уміння створення пропорційно відповідного малюнка.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
Петров-Водкін «Оселедець». Натюрморт.
Натюрморт Поля Сезана
Ф. Нолетті. «Скрипка, нотний зошит і цитрони на арабському килимі », до 1653 р., Лувр, Париж.
Інеса Морозова «Яблучний спас»
Джованні Баттіста Руопполо. «Натюрморт з рибою і морською мушлею»
План-конспект уроку
Тема: Контрасти та емоції. «Малюємо настрій».
6 клас
Мета: закріплювати розуміння учнями поняття «композиція»; продовжувати надавати знання про лінійну перспективу як засіб передавання простору; формувати образне, логічне, просторове мислення; розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір лінійними засобами; продовжувати формувати вміння аналізувати; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати за темою «Лінійна перспектива»; репродукції картин відомих художників (Л. да Вінчі «Таємна вечеря»; І. Рєпін «Не чекали»; П. Фєдотов «Сватання майора» та ін.); навчальні роботи з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: калька; альбом для малювання; простий олівець; туш; чорна гуаш; гелієва ручка або чорний фломастер; ємності для води; пензель; серветки; клейонка.
Основні поняття: «закон перспективи», «лінійна перспектива», «точка сходження».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням пригадати основні види перспективної побудови площини картини та можливості, які вони надають художникам.
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
Навколишній світ існує у тривимірному просторі, тому труднощі його реального зображення в малюнку чи на картині пов’язані з двовимірністю площини паперу чи полотна. Ще митці Відродження використовували перспективну побудову, щоб передати простір у малюнку.
(Учитель нагадує учням основні відомості про перспективне передавання простору на площині, з якими вони ознайомлювались у попередніх класах.) Застосовуючи теорії перспективи на практиці, слід мати на увазі: по-перше, предмети, які ми бачимо, зменшуються при віддаленні від точки зору й нарешті зникають.
Якщо роздивлятися прямі лінії предметів однакового розміру, то лінії, що розташовані попереду, вважатимуться більшими, ніж віддалені; по-друге, віддалені паралельні лінії поступово сходяться. Дійсно, коли вони досягають «точки сходу» (тієї точки, де «зникають» предмети), здається, що вони з’єдналися; й насамперед, потрібно мати на увазі, що форма й поворот одного й того самого предмета залежать від місця знаходження того, хто на нього дивиться. Якщо ми бачимо предмет перед собою, тобто він розташований уздовж площини малюнка, то паралельні лінії залишаються паралельними. Якщо ми бачимо більш ніж один бік предмета, то лише горизонтальні лінії, що збігаються з рівнем зору, залишаються горизонтальними, решта вважатимуться похилими.
(Учитель продовжує пояснення, використовуючи схеми побудови предметів із різною кількістю точок сходу.)
• Якщо ми дивимося на предмет спереду й бачимо тільки одну його сторону, то точка сходу одна.
• Якщо ми бачимо кілька сторін предмета, то точок сходу дві.
• Якщо ми дивимося на предмет згори або знизу (особливо якщо предмет високий) і бачимо декілька його сторін, нам знадобляться три точки сходу.
Закон перспективи — правила передавання глибини простору й об’ємних об’єктів на площині.
Лінійна перспектива — зміна розмірів під час спостерігання об’єктів, які розташовані на різній відстані від глядача. Предмети, що знаходяться далеко від нас, здаються нам меншими, ніж ті, що розташовані близько.
Точка сходження — умовна точка на лінії горизонту, в якій зустрічаються паралельні лінії, що йдуть від спостерігача.
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням проаналізувати картини, що передають лінійну перспективу: Л. да Вінчі «Таємна вечеря», І. Рєпін «Не чекали », П. Фєдотов «Сватання майора» або інші за власним вибором.
Пояснення вчителя
(Учитель пропонує учням проаналізувати картину Л. да Вінчі «Таємна вечеря», спираючись на матеріали 5-го класу (див. урок 31 у посібнику: Горошко Н. А. Усі уроки образотворчого мистецтва. 5 клас. — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 256 с.). Учитель пропонує учням самостійно проаналізувати ще декілька картин. Для того щоб полегшити засвоєння матеріалу, можна запропонувати учням накласти аркуш цигаркового паперу на репродукцію картини та, злегка натискаючи, продовжити лінії сходу до точки сходу.)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Творче завдання
Розділіть аркуш на чотири рівні частини. Намалюйте чотири схеми побудови предмета, використовуючи різні варіанти розміщення лінії горизонту й точок сходу.
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Обговорення учнівських робіт
Під час обговорення виконаних робіт не слід акцентувати увагу учнів на передаванні пропорцій предмета, головне — розуміння законів лінійної перспективи. Учні мають аналізувати роботи своїх товаришів, обґрунтовувати свою точку зору.
VІ. Домашнє завдання
Удома учні за потреби завершують роботу над деталями малюнка.
Л. да Вінчі «Таємна вечеря»
Картина Федотова Сватовство майора. 1848 г.
Тема: Повітряна перспектива засобами графіки
Музика вулиць рідного міста
7 клас
Мета: закріплювати знання учнів про повітряну перспективу як засіб передавання простору; про графічні засоби передавання глибини простору на площині; розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння передавати засобами графіки простір, освітлення,
визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати; навчати міркувати; формувати образне, логічне, просторове мислення; виховувати в учнів уважність; стимулювати розвиток допитливості.
Обладнання: навчальні плакати («Схема передавання перспективи вулиць у різних положеннях» та ін.); репродукції картин відомих художників (М. Купріянов «Залізничні колії» та ін.); матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; малюнки з методичного фонду.
Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, серветки для витирання рук.
Основні поняття: «точка зору», «кут зору».
Тип: комбінований урок.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда
Учитель пропонує учням охарактеризувати графіку як вид образотворчого мистецтва; пригадати матеріали та інструменти графіки, виражальні можливості цього виду мистецтва; згадати вже знайомі учням види композиції та композиційні прийоми; правила розподілу картинної площини на плани; закони лінійної та повітряної перспективи.
ІII. Вивчення нового матеріалу
Пояснення вчителя
(Учитель пропонує учням пригадати засоби передавання глибини простору на площині, акцентує увагу учнів на використанні лінійної перспективи у природному пейзажі.)
Міський пейзаж та його різновид — пейзаж архітектурний не може обійтися без лінійної перспективи.
В архітектурному пейзажі будівлі є головними об’єктами зображення.
площині.
(Учитель нагадує основні положення побудови перспективи з однією
точкою сходу або пропонує учням відтворити лінії побудови перспективи на малюнку, який заздалегідь виконаний на дошці.) Значно складніше намалювати перспективу вулиці, що поступово повертає. Горизонтальні лінії карнизів, цоколів, вікон, тротуарів будуть
спрямовані на лінію горизонту, але у різні точки сходу.
З кожним помітним поворотом, з кожним будинком виникатиме й нова точка сходу. (Учитель ілюструє пояснення демонстрацією схеми.)
Точка зору — точка, в якій перебуває спостерігач. Від положення точки зору (вище або нижче за лінію горизонту) залежить правильність побудови композиції.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Організація сприйняття творів мистецтва
Учитель пропонує учням роздивитися репродукції картин, на яких зображено міський
пейзаж, та проаналізувати їх.
Відповідно до законів перспективи ріка намальована такою, що звужується в далечині. Поступово звужується висота берегу. Стіни будівель ліворуч розташовані під різними кутами до площини картини, адже вони побудовані залежно
від вигину ріки. Точки сходження горизонтальних ліній дахів та вікон у найближчого будинка, так саме як і у будинка, що розташований подалі, знаходяться на лінії горизонту, але у різних місцях, що відповідає поворотам фасадів щодо площини картини.
(Учитель пропонує учням простежити напрямок ліній до точок сходження цих будівель, прикладаючи до репродукції олівець або лінійку.)
Слово вчителя
Пояснення до творчого завдання
Індивідуальна робота за творчим завданням
V. Підбиття підсумків
Коментар
Під час уроку учні мають продемонструвати знання про основні правила композиції, свідомо обирати певний вид композиції для втілення свого творчого задуму, обґрунтовувати зміну вигляду об’єктів зображення залежно від зміни точки зору.
Обсяг роботи не дозволяє завершити роботу впродовж одного уроку. Учні мають зробити це вдома. Якщо робота завершена впродовж уроку, тоді вчитель може запропонувати учням домашнє завдання: виконати з натури, по пам’яті чи за уявою декілька начерків вулиці,
що поступово повертає. На вулиці потрібно розташувати фігури людей та зображення автомобілів на різному віддаленні від глядача.
Зразки перспективного рішення
Вул. Гетьмана Сагайдачного з бульвару Т. Шевченка Тернопіль