Конспекти уроків за темою "Літосфера"

 

Розробки конспектів уроків для 6-го класу на тему «Літосфера»

Вчителя географії Левченко Світлани Іванівни

(Загадки-вірші та казки використані на уроках власні)

 

Зміст

 

Урок № 1.  Літосфера. Внутрішня будова Землі……………………………………….2

Урок № 2.  Літосферні плити. Їх рухи ………………………………………………….7

Урок № 3.  Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Землетруси….12

Урок № 4.  Вулканізм та супутні йому явища………………………………………...19

Урок № 5.  Геологічний час Землі……………………………………………………...25

Урок № 6.  Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори………………….29

Урок № 7.  Мінерали та гірські породи, що складають земну кору………………….34

Урок № 8.  Основні форми рельєфу Землі. Рівнини…………………………………..41

Урок № 9.  Основні форми рельєфу Землі. Гори………………………………………45

Урок № 10.  Рельєф дна Світового океану……………………………………………..52

Урок № 11.  Унікальні форми рельєфу. Охорона надр Землі………….……………..56

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 1. ЛІТОСФЕРА. Внутрішня будова Землі

 

Мета: формувати в учнів загальні уявлення про внутрішню будову Землі та літосферу, ознайомити учнів з поняттями ядро, мантія, астеносфера, земна кора, літосфера; розвивати вміння працювати із схемами підручника та картами атласу, сприяти формуванню пізнавального інтересу до теми, що вивчається.

Обладнання: атласи, схеми підручника

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Зміст уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Про Землю, ви дізналися багато, вивчаючи у 5 класі тему «Всесвіт».

«Світлофор» (зелені картки – так, червоні – ні)

1. Земля має круглу форму.
2. Земля належить до Сонячної системи.
3. Вона є п’ятою планетою від Сонця
4. Земля має два супутники.
5. Це планета, у якої найбільші розміри.
6. Тільки на нашій планеті є життя.

(Твердження, які викликали заперечення, обговорюються в класі у формі дискусії)

А зараз спробуємо відповісти на такі запитання:

1. Чому Всесвіт для людини залишається загадкою до сьогодні?

2. Який вік нашої Землі?

3. Що вам відомо про походження Землі?

4. Чи достатньо добре людина вивчила Землю?

5. Які геосфери ви вже розглядали у 5 класі?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Людина здавна прагнула до зірок, цікавилась небесними світилами, яким надавала божественної сили. Але також вона хотіла дізнатись таємниці підземного світу. Не маючи можливостей для досконалого вивчення висот та глибин Землі, людина вдавалась до фантазії. Так у древній Греції люди вірили в існування могутнього бога вогню – Гефеста та його помічників титанів. Виверження вулкана Етна пов’язане саме з його роботою. Древні римляни свого бога називали Вулканом.

Пройшло багато часу, поки люди дізналися про надра Землі.

То що ж спонукало їх вивчати таємниці цих надр, як змінювалося уявлення про внутрішню будову нашої планети з часом і що нам вже відомо на сьогодні?

 Саме про те ми і поговоримо на уроці.

ІY. Вивчення нового матеріалу

Хоча дані про літосферу не є старими, все ж близько 450 років до н.е. древній філософ Емпедокл висунув припущення про те, що внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом цього він вважав діючі вулкани і гейзери. Він загинув, вивчаючи Етну.

Німецький дослідник А. Кріхер, що жив у ІVІІ ст., вважав Землю твердим тілом з величезними порожнинами всередині. На його схемі уявного розрізу Землі порожнини були з’єднані між собою каналами і заповнені в глибині вогнем, а ближче до поверхні – водою і повітрям.

Англійський вчений Д. Вудворд (ІVІІ – ІVІІІст.) уявляв, що Земля всередині заповнена водою, яка каналами з’єднана з морями і океанами.

Та згодом ці популярні припущення виявились далекими від правди.

Про те, що знаходиться всередині Землі, ми знаємо досить мало. Найглибша свердловина не досягла ще й 15 км., тоді як радіус Землі сягає близько 6000 км. Якщо порівняти нашу планету з курячим яйцем, то ця свердловина навіть не пробурила половини товщини шкарлупи. Навіть уявляючи Землю яблуком свердловина не проколює його тоненької шкірки

То що ж виходить? Невже ми вивчаємо в школі те, що навіть не доведено науковцями?

Виявляється, що ні. Хоча й дістатись у глиб Землі не можливо через підвищення температури ( кожні 33 м вглиб на 1° С), проте досягнення у геофізиці дозволили визначити внутрішню будову Землі за допомогою сейсмічних хвиль, які поширюються з різною швидкістю в різних речовинах.

Геофізики на поверхні або на певній глибині здійснюють вибухи. Спеціальні, дуже чутливі прилади записують, з якою швидкістю поширюються коливання всередині Землі. За цими записами і визначають, які гірські породи знаходяться на глибині. Адже швидкість їх коливання різна у різних речовинах. Роблять це за допомогою спеціальних таблиць.

Завдяки геофізиці ми й не будемо вивчати припущення, а тільки факти.

Бесіда

А зараз розглянемо та охарактеризуємо схему «Будова земної кори» (атлас).

Питання з використанням схеми внутрішня будова Землі:

1.        З яких основних шарів складається наша планета?
2.        Чим різняться ці шари між собою?
3.        Як називається перший шар від поверхні Землі до глибини 5 – 80 км.?
4.        Під верхнім шаром до глибини 2000 км. знаходиться більш щільна, але пластична речовина. Як називається цей шар?
5.        Яку назву носить земна кора разом з верхньою частиною мантії?

 

Графічний конспект:

Ядро – щільність 10-14 5 г/cм³ (велика); загадка для науки, зовнішнє – в розплавленому, рідкому стані; внутрішнє - тверде Матія – щільність 3,3 – 5,5 г/cм³, займає 83% об’єму Землі; – в розплавленому стані, через великий тиск є твердою, хоча й розпечена. Земна кора – щільність 2,6-2,9 г/cм³, В горах потужність – 70 км, на рівнинах – 40 км, в океанах – 5 – 10 км Найглибша свердловина – 12600 м

 

 Літосфера =земна кора +мантія; товщина 50 – 200 км, плаває по астеносфері.

 

До глибини близько 30 км. Земна кора складена переважно з товщі піску, глини, вапняку, граніту та інших порід, які трапляються на земній поверхні. Ця товща і носить назву «земна кора», вона надзвичайно тонка і займає всього 1,5 % об’єму і 0,8 % маси Землі.

Нижче – найбільша частина планети, що займає 4/5 її об’єму – мантія («покривало»), яка тягнеться майже на 3000 км. Перебуває у твердому стані, окрім верхньої частини – астеносфери («слабка куля»).

На глибині 2900 – 3000км. відбувається різкий стрибок у швидкості поширення хвиль і визначили, що там знаходиться ядро. Воно складене з речовин, які поводяться як рідкі чи газоподібні.

Запитання: На які частини поділяється ядро? Чому?

А зараз спробуємо розв’язати задачу. Але перш ніж ми це зробимо, пригадаєм , як змінюється температура з глибиною? Від чого залежить температура землі на поверхні?

Отже, температура землі не залежить від погоди з глибини 10м, (іноді 20 – 30м.) тут вона становить 7˚С. Це слід враховувати при розв’язанні задач.

 

Розв’яжіть задачу:

1. Тато Андрійка працює у шахті Донбасу. Він казав, що пласти вугілля видобувають з глибини 1023м. Яка температура у шахті?

33м – на 1°

1033-10=1023;

1023:33=31;

7°+31°=38°С.

Відповідь: у шахті Донбасу температура становить 38*С

 

2. Брат Оленки працює у шахті Зарічна Сокальського району, що у Львівсько-Волинському басейні. Тут глибина залягання пластів 505 м. Визначіть температуру у шахті?

505-10=495;

495:33=15;

15°+7°=22°С.

Відповідь: у шахті температура становить22˚С.

 

3. Розрахуйте, чи можна пробурити свердловину до глибині 25км?

25км=25000м;

24991-10=24981м;

24981:33=757˚С;

757°+7°=764˚С.

Відповідь: це не можливо, так як температура на цій глибині занадто висока.

Літосфера – це шар Землі, який найкраще вивчений людиною. Він, як виявилось, не однорідний. Окрім того, материкова і океанічна земна кора відрізняється. Розгляньте малюнок «Будова земної кори».

З яких шарів складається материкова земна кора?

З яких шарів складається океанічна земна кора?

Товщина земної кори неоднакова: під високими горами вана становить75 – 80 км;

під рівнинами товщина становить – 30 – 40 км;

океанічна земна кора має потужність 5 – 10 км.

Ми вивчили внутрішню будову Землі. А з нею пов’язано багато запитань, важливих для всього людства. Як передбачити землетруси? Де і як шукати корисні копалини? Чи рухаються материки?

Сейф із літописом, де містяться відповіді на ті та інші запитання закопаний глибоко від поверхні Землі. Його вивчити – значить отримати інформацію про речовини та енергію Земних глибин. І це велике досягнення, можливо, призначене для виконання саме вами.

 

Y. Закріплення нового матеріалу.

 «Відгадай загадку»

В глибині воно яріє,

Очевидно, червоніє.

Підставляє всім плече,

І пече, пече, пече…

Словом, як жовток в яйці,

Та не втримати в руці.

Я

 

Дивна, напів міфічна:

Отака собі, пластична.

Водночас вона тверда,

Хоч тече, немов вода,

Бо розжарена страшенно.

Всі це знають достеменно.

М

 

У яйці є шкаралуща,

Шкіра різна, всюдисуща.

Ну а ця – праматір всіх,

І не знати її гріх

 

З

                                                                                           (Степан Пальчевський)

«Мікрофон»

Ми розглянули поняття «Літосфера». Ваше завдання коротко назвати ознаки, що її характеризують, передаючи мікрофон один одному.

 

І. Підсумок нового матеріалу.

YІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §21, ст.69-70,72.;

Схема внутрішньої будови Землі у зошит, розв’язати задачу:

Визначіть температуру гірських порід на дні найглибшої свердловини (глибина 12600м).

Визначіть температуру у шахті «Степова» Львівсько-Волинського басейну. Відомо, що глибина шахти 540 м.

Тема 2. Літосферні плити. Їх рухи.

Мета: формувати первинні знання про літосферні плити, види руху літосферних плит; навчити розпізнавати землетруси за силою; розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу з визначення районів виникнення землетрусів; виховувати в учнів правильне поводження під час землетрусів.

Обладнання: карти та схеми атласу, підручники, великі аркуші паперу, маркери.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

«Експрес-опитування». Взаємоперевірка.

 Учні відповідають письмово на питання, обмінюються роботами. Вчитель зачитує правильні відповіді, учні перевіряють і виставляють оцінки один одному. (Робота в парах).

1. Земна кора це …
2. Літосфера складається з ...
3. Потужність літосфери становить …
4. Об’єм мантії від всього об’єму Землі становить …
5. Температура мантії в нижніх шарах …
6. Астеносфера це …
7. Ядро складається з …
8. Зовнішнє ядро поводиться як …
9. Материкова Земна кора складається з …
10. Океанічна земна кора відрізняється від материкової тим, що …

«Інтелектуальна розминка»

1. В який спосіб учені визначили різнорідність шарів земної кори?
2. До якого шару Землі належить астеносфера? У чому відмінність речовини астеносфери від речовини мантії?
3. Як ви гадаєте, чи завжди поверхня Землі була такою, якою бачать її сучасні люди?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Реальна казка»

Чи знаєте ви, що жителі нашої планети, в тому числі і ми, Українці, навіть цього не усвідомлюючи, плавають по «Пластичному океані» на велетенських кораблях? Ці кораблі то поглинаються, то піднімаються вгору могутніми хвилями кам’янистої маси. Всі живуть своїм життям, і мало хто цікавиться, куди мандрує корабель.

Ви скажете – вигадана історія! Та все ж, можливо, вам доводилось бачити сліди морського прибою на кримських скелях, які знаходяться далеко від берега? А чи ви чули про залишки міста Херсонес, затопленого морськими водами?

Розвиток науки дає можливість пояснювати загадкові рухи, про які людина здогадувалась давно. Штучні супутники, які стали великими помічниками у вивченні космосу, зафіксували рухи материків по океану.

Сьогодні на уроці на вас чекає багато відкриттів, за допомогою яких ви зможете пояснити, чому одні ділянки земної кори піднімаються, інші опускаються.

IV. Вивчення нового матеріалу

Ви вже знаєте про внутрішню будову Землі, про будову літосфери. А сьогодні ви ознайомитесь із теорією руху літосферних плит.

Робота з атласом.

1. Розгляньте схеми «Дрейф материків». Які зміни відбувались на Землі в період її формування?

2. Наскільки добре ми знаємо карту? Спробуємо проаналізувати карту літосферних плит.

• Скільки великих літосферних плит нараховується на Землі?
• Назвіть їх.
• З якою швидкістю та в якому напрямку рухаються Євразійська, Африканська,  Північно-Американська, Індо-Австралійська плита?
• Назвіть плити, що рухається найповільніше? Найшвидше?
• Чи правда, що Австралія «відпливає» від Індійського океану до Тихого?
• Чи у майбутньому можливе повне від’єднання Африки від Євразії?
• Куди рухається Північна Америка?
• Розгляньте карту рельєфу та літосферних плит. Скажіть, чи можна Кримські гори та гори Середньої Азії назвати «родичами»?

«Карусель»

Кожен учень обирає собі кружечок чорного, синього, червоного або зеленого кольору. учні з однаковими кружечками стають учасниками однієї групи.

Кожна група отримує картку з одним запитанням. Вона повинна швидко відповісти на питання користуючись атласом і підручником. Потім передати картку наступній групі. (Групи пишуть маркерами відповідного кольору на кожній картці.)

І картка: назвіть материкову та океанічну плиту, які сходяться. Які форми рельєфу утворюються при цьому.

ІІ картка: знайдіть дві плити одного походження (материкового або океанічного), які сходяться. Які форми рельєфу утворюються при цьому?

ІІІ картка: назвіть плити, що розходяться. Які форми рельєфу утворюються при їх розходженні?

ІY картка: визначіть вертикальні рухи Землі, їх наслідки.

До яких висновків ви дійшли, виконавши цю роботу?

Отже, розгляньте графічний конспект:

При піднятті магми вгору літосферні плити розходяться. Результат – зменшення тиску на астеносферу, вихід магми на поверхню. При опусканні магми літосферні плити стикаються. Результат – зминання у складки, занурення плит (океанічних) у нижчі шари Землі, розплавлення.

На Землі відбуваються як горизонтальні так вертикальні рухи. Але вони не помітні людині, так як дуже повільні. Проте, іноді трапляються і «стрибки», які супроводжуються землетрусами.

Вертикальні рухи відбуваються дуже повільно, але повсюдно і постійно. Підняття змінюються опусканнями і навпаки. Тому вертикальні рухи називають коливальними Під час рухів у земній корі утворюються розломи, тріщини та зсуви.

Учні розглядають схеми, дають коротку характеристику.

V. Закріплення вивчених знань

А зараз перевіримо, що ви запам’ятали з нашого уроку. Для цього ви розгадаєте загадки:

Жив колись гігантський кит,

Ніс на собі материк

Був єдиним, що за панацея?

Називався він……(Пангея)

 

Розділилася вона,

І тепер їх було два

Один на півночі, та не Євразія,

Ім’я його просте – ……(Лавразія)

 

А інший – він на півдні розмістився,

Пізніше, кажуть, дуже поділився,

Та був величний пан, чи себто панна,

Й ім’я її чи знаєте? – ……(Гондвана)

 

Якби ви жили десь сто тисяч літ,

Тоді б побачили, як змінюється світ:

Пливуть материки, пірнають, піднімаються,

І як міста у водне царство заховаються

Без катастроф, вони є не помітними

Назвати можна їх ще довголітніми

Горизонтальні, вертикальні і довільні

Ці рухи непомітні звуть …… (повільні)

Учням пропоную розглянути тектонічну карту Європи. (мал.)

 

«Стежинка у Батьківщину»

(учні відповідають на запитання використовуючи карту)

1.   На якій літосферній плиті знаходиться Україна, наша область, район?

2. Куди ми пливемо?

3. Чому ми не відчуваємо зіткнення нашої, Євразійської плити з Африканською?

4. Які процеси відбуваються в результаті зіткнення?

5. У якій частині України бачимо розривні порушення Землі?

6. Які форми рельєфу є результатом таких порушень.

 

6.                     Підсумок уроку

Внутрішні процеси Землі відбуваються у її надрах.

До внутрішніх процесів землі належать вертикальні та горизонтальні рухи земної кори, а також розривні рухи.

Літосферні плити.

 

Заключне слово вчителя

• Земна кора складається з величезних блоків — літосферних плит, що рухаються одна відносно одної.
• Розрізняють підземні горизонтальні й вертикальні рухи літосферних плит та швидкі розривні — землетруси.
• Вивчення рухів літосферних плит дає ученим можливість складати прогнози щодо того, на яких територіях та якого масштабу землетруси можливі.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати § 22;
• Придумати два творчі запитання, пов'язані з темою уроку.

 

Тема 3. Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни земної кори. Землетруси.

Мета: формувати та поглиблювати знання про внутрішні сили Землі , а зокрема про землетруси та райони їх поширення; розвивати уміння роботи з картами та схемами атласу, визначення районів поширення землетрусів;

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники,

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

а) кіркою землі;

б) літосферними плитами;

в) материками.

а) моря;

б) западини;

в) гори.

а) стикання двох однакових плит;

б) розходження плит;

в) горизонтального переміщення плит.

а) в епіцентрі;

б) у вогнищі землетрусу;

и) у мантії.

а) Лавразія;

б) Пангея;

в) Антарктида.

а) Лавразія;

б) Гондвана;

в) Пангея.

7. Підняття ділянки Землі відносно інших це:

а) горст;

б) грабен;

в)зсув.

8. Пригадайте, які рухи здійснюють літосферні плити.

9. Якими силами зумовлюються рухи літосферних плит?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Колись давно люди не розуміли причини землетрусів. Грецькі селяни вважали, що землетрус – це руйнування будівель підземних велетнів, які, маючи неймовірну силу, глибоко під землею споруджували собі помешкання, кладучи скелю на скелю. Іранці й таджики пояснювали землетруси витівками злих духів, які живуть у надрах Землі. Та ви, мабуть не раз чули про землетруси з повідомлень у новинах і уявляєте, що це таке.

Чому вони виникають, які бувають і де найчастіше відбуваються? Саме на ці питання ми сьогодні на уроці отримаємо відповіді.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником.

Знайдіть і зачитайте з підручника означення терміну «Землетрус».

2. Гронування.

Назвати слова та фрази, що спадають вам на думку щодо заданої теми

Очікувані результати:

Коли всі фрази будуть записані спробуємо скласти розповідь про землетрус, використовуючи записані слова.

3. Бесіда.

Про які землетруси ми говорили?

Землетруси завжди були найстрашнішим лихом для людини. Вони розпочинаються зненацька, відбуваються блискавично і мають велику руйнівну силу. Сильні землетруси називають катастрофічними.

Проте не всі землетруси є сильними, деякі з них навіть не відчуваються людиною.

Чому відбувається землетрус?

Землетруси відбуваються через внутрішні сили Землі, які рухають літосферні плити. В результаті утворюються глибинні розриви земної кори, яка миттєво зрушується. За секунди товщі гірських порід змішуються на кілька сантиметрів або навіть метрів у горизонтальному чи вертикальному напрямку. Це спричиняє раптовий підземний поштовх.

Розгляньте малюнок у підручнику та дайте характеристику будови землетрусу.

4. Запишіть в зошитах визначення термінів «епіцентр», «гіпоцентр».

Осередком землетрусу (гіпоцентр) – місце розриву. Виникає на різних глибинах (30-60 км, а інколи до 700 км.) Від осередку в усі боки поширюється потужна сейсмічна хвиля., яка призводить до здригання гірських порід в надрах та руйнування будинків. Поширюються коливання гірськими породами дуже швидко — до 7 км/с.

Епіцентр (над гіпоцентром) землетрусу (з грецької «епі» — над). В епіцентрі сила поштовхів найсильніша. З віддаленням від нього вона зменшується, Сейсмічна хвиля охоплює величезні площі. Землетрус у Карпатах (7 –8 балів) відчутний в  Москві.

Шкала сили землетрусів

Сила у балах	Характе-ристика землетрусів	Зовнішні вияви землетрусів
1-3	Слабкі	Відчутні окремими тваринами (риби, собаки, коти, коні, ведмеді). Людиною не відчуваються.
4-5	Відчутні	Добре відчутні в приміщеннях. Б'ється або дзвенить посуд, тріскають шибки у вікнах. Надворі майже не відчутні
6-7	Сильні	Руйнуються старі будови. Зміщуються важкі меблі. Обсипається штукатурка
8	Руйнівні	Падають фабричні димарі, частково руйнуються кам'яні будови. Змінюється рівень води в криницях
9	Спустошливі	Руйнується більшість будов. Розриваються підземні трубопроводи. Великі тріщини на земній поверхні
10	Знищувальні	Викривляються залізничні рейки. Безліч тріщин на поверхні. Вода водойм затоплює береги
11	Катастрофічні	Завалюються мости. З'являються широкі тріщини на поверхні. Підземні трубопроводи і всі будинки повністю руйнуються.
12	Дуже катастрофічні	Предмети підкидаються у повітря. На поверхні землі утворюються хвилі. Дуже змінюється рельєф місцевості.

Унаслідок катастрофічного землетрусу 1960 р. у Чилі (Південна Америка) обрушились гори і перекрили шлях річкам, утворилися западини, почали діяти вулкани, їх вогненна лава розтікалася в усі боки. І це неповний перелік наслідків землетрусів.

Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на:

• Тектонічні (бувають найчастіше – близько 1 млн.)
• Вулканічні
• Моретруси (великі  ділянки дна можуть швидко опуститися. Це cпричиняє потужні хвилі - цунамі що. досягаючи берегів, відбиваються від них і рухаються у зворотному напрямку

5. «Пошуки сейсмологів»

Знайдіть у атласі і позначте на контурній карті найсильніші землетруси Землі та України з початку 20 століття.

І група

Місце	Дата  землетрусу	Сила (бали)	Координати
1.Чилі	1960 р.	9,5	38 пд. ш., 73 зх. д.
2.Протока Принца Вільяма,Аляска, США	1964 р.	9,2	61 пн. ш., 147 зх. д.
3.Біля зх. берегів Пд.Суматри	2004 р.	9,1	3 пд. ш., 95  сх. д.
4. Пд. берег Криму, Чорне море	1927 р	7-8	44  пн.ш., 35 сх. д.

ІІ група

5. Камчатка	1952 р.	9,0	53 пн. ш.т160 сх. Д.
6. Біля узбережжя Еквадору	1906 р.	8,8	1 пд. ш. 81 зх. д.
7. Рет острови, Аляска, США	1963 р.	8,7	51 пн. ш. 178 сх. д.
8. Східні Карпати, Румунія-Україна (Одеська обл..)	1940 р.	7	46  пн. ш. 26 сх. д.

ІІІ група

9.Південна Суматра, Індонезія	2005 р.	8,6	2пд. ш. 97сх. д.
10.Андреанові острови, Аляска, США	1965 р.	8,6	52 пн. ш.175 зх. д.
11. Ассам, Тибет	1950 р.	8,6	28 пн.ш. 96сх. д.
12. Східні Карпати, Румунія-Україна Пд. Одеської обл..	1977, 1986 р.	7	46  пн. ш. 26 сх. д.

ІY група

13.Курильські острови	1963	8,5	45 пд. ш.149 сх. д.
14.Банда море, Індонезія	1938	8,5	5 пд. ш. 132 сх. д.
15.Камчатка	1923	8,5	54 пн. ш. 161сх. д.
16.Буковина (4 землетруси)	1950 – 1976 р	5 - 6	48 пн. ш. 26 пн. ш.

 

Кожна група працює з однією картою, якою обмінюється з іншою групою і «списує» дані.

Яка закономірність поширення землетрусів? Адже в одних районах вони бувають дуже часто, а інших – ні.

Вчені нанесли на карту епіцентри всіх землетрусів. Виявилося, що вони зосереджені на межах літосферних плит, в сейсмічних поясах Землі — Тихоокеанському, Середземноморському, Атлантичному.

У Карпатах знаходиться сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикання Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. Осередки землетрусів розташовані на глибинах 80-160 км.

Найнебезпечніші ті, що виникають на великих глибинах, їх сила – до 8-9 балів, епіцентри у Румунії, Болгарії, Молдові. Україна перебуває в 4-6-бальній ділянці впливу. У ХХ ст. в зоні Вранча сталося 30 землетрусів силою 5 балів.

Гори Вранча мають вплив на  Одеську область, де з 1107 року відбулось 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. Також встановлено сліди давніх землетрусів з силою 9 балів, періодичністю – 1000 років. Також визначено, що окремі райони нашої держави (30-50% забудов) розміщені у зонах ризику.

«Землетруси в цифрах і фактах»

(на дошці аркуш паперу з відповідними даними).

• Щороку на Землі відбувається близько 100 тис. землетрусів (з слабкими силою 1 – 3 бали – 300 тис.);
• Кожні 5 хвилин – відчутні;
• Раз в 3 – 4 дні – руйнівні;
• В середньому раз на кілька років – катастрофічні землетруси;
• Щороку віл землетрусів гинуть близько 10 тис. осіб.

Землетруси вивчає наука сейсмологія. У різних країнах світу сейсмологи проводять спостереження за станом земної кори, користуючись сейсмографами, які вимірюють і автоматично записують найменші струси земної поверхні.

 

На жаль, сучасна наука ще не може точно передбачати землетруси. Тому найкращий спосіб зменшити втрати - підготуватися до землетрусу. Сейсмостійкими вважаються будинки, що витримують 10-бальні землетруси. У країнах, де часто бувають ці грізні явища, у школах дітей навчають правильної поведінки під час землетрусу.

Іноді швидше за сейсмограф землетрус може передбачити тварина.

Як саме тварини повідомляють про землетрус?

(учні мали попереднє завдання)

V. Закріплення вивчених знань

А зараз я прочитаю вам віршик, а ви допоможете мені знайти слова, які тут пропущені:

Тріснула Земля в глибинах,

Відбився гул по всіх долинах,

І під ногами хвилі вже,

Ось-ось й будинки понесе.

Ти все «мотай собі на вус»,

Ця сила зветься …… (землетрус).

Тріщить Земля в глибинах ще

Це місце зветься …… (вогище).

Від нього хвилі догори

Понеслись, наче вороги,

Руйнують, нищать, а у центр

Найбільше, в точку …… (епіцентр).

1. Де найчастіше відчувається землетруси і чому?
2. Які землетруси вам відомі за причинами утворення, силою?
3. Яка наука займається вивченням землетрусів?
4. Яких тварин можна вважати природними сейсмографами?

 

VI. Підсумок уроку

Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, зумов­лені раптовими розломами і зміщеннями земної кори. Основні райони землетрусів зосереджені в Середземноморському, Атлантичному і Тихоокеанському сейсмічних поясах, що розташовані уздовж меж літосферних плит.

VIІ. Домашнє завдання. § 24, намалювати у зошиті схему «Сила землетрусу».

Тема 4. Вулканізм та супутні йому явища

Мета: формування та поглиблення знань про внутрішні процеси Землі, зокрема про вулкани, гейзери та райони їх поширення; розвиток уміння роботи з картами та схемами атласу, визначати райони поширення вулканів; виховання пізнавального інтересу до професії вулканолога.

Обладнання: фізична карта півкуль, карти та схеми атласу, підручники, картина «Останній день Помпеї», таблиці «Вулкани» та «Гейзери», презентація «Вулкани».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель показує на карті певні місця на літосферних плитах: у центрі, на окраїнах. Учні за допомогою червоно-зелених карток сигналізують про можливість виникнення землетрусів у зазначених районах та пояснюють причини.

«Ланцюжок відповідей»

1. Що розуміють під внутрішніми силами Землі?
2. Як називаються блоки, з яких складається літосфера?
3. З якою швидкістю рухаються літосферні плити?
4. Що відбувається, коли плити рухаються одна назустріч одній?
5. Що являє собою повільний вертикальний рух літосфери?
6. Які види руху літосфери належать до розривних?
7. Що є причиною землетрусів?
8. Що таке гіпоцентр?
9. Що таке епіцентр?
10. У чому вимірюється сила землетрусів?
11. В яких районах відбуваються землетруси?
12. Які прилади фіксують землетруси?
13. Які тварини відчувають землетруси?
14. Як з допомогою тварин можна визначити наближення землетрусу?
15. Чи можливі землетруси на території України?
16. В яких частинах України можливі землетруси?
17. Де знаходиться епіцентр землетрусу Карпат?
18. Як виникають цунамі?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Перш ніж почати вивчати нову тему, послухаймо уривок:

Зранку до вечора земля колихалася, наче морські хвилі. Неаполітанці кинулися тікати зі своїх будинків на майдан. Тікали в темряві. У перші хвилини люди думали, що їхні житла зруйновані, і з жахом чекали ранку. Коли зійшло сонце, всі побачили, що будинки цілі. Через три дні об 11 годині ночі земля затряслася знову. Це був страшний підземний удар. Будинки тріскалися, шибки з брязкотом вилітали з вікон, меблі падали. Раптом усе небо освітилося червоним полум'ям. Недалеко від вершини Везу вію утворилася тріщина, і з дахів будинків було видно, як звідти виливається лава. Чувся глухий, але сильний шум, наче ревіння водоспаду. Люди не відчували під собою твердого ґрунту, повітря було охоплено полум'ям, звідусіль лунали страшні, ніколи не чувані звуки. Дим, полум'я І пара піднімалися вище хмар і розпливалися в усі сторони.

Після півночі глухий шум припинився, земля перестала трястись, а гори колихатися. Широкою річкою по схилах мчала лава, а вулкан викидав усе нові й нові її потоки.

IV. Вивчення нового матеріалу

Вулканів на Землі дуже багато: десятки тисяч на материках та ще більше — в океанах. Однак діючих вулканів значно менше — близько тисячі.

1. Розгляньте карту атласу і дайте відповідь. Де знаходиться більша частина вулканів?
2. Знайдіть у підручнику визначення терміну «магматизм», «вулканізм»?
3. Послухайте казку, слідкуючи за розповіддю

А зараз ми перевтілимось у маленькі кристалики магми і попрямуємо на дно земної кори, туди, де нестерпно високі для людини температури.

У глибинах утворилась велика тріщина, яка розламала земну кору аж до поверхні. Внутрішні частини Землі неначе чекали такого розлому. Вони давно прагнули вийти на поверхню, та могутня сила земної кори стримувала їх. Тепер вони почували себе вільно і легко. Перетворившись на напіврідку кам’яну масу, хлинули угору. «Ми вільні! Ми вільні!» - гули своїм могутнім голосом частинки звільненої від тиску мантії. «Ми сильні!» - і виринали магмою, заповнюючи пусті коридори земної кори. Одні з них виявились не такими сильними, як їм здалось, тому застигали, так і не побачивши неба. Інші ж піднялись до поверхні, глянули вгору і застигли від зачарування. А найсильніші – вони хотіли поринути в небо, поплисти широкими лугами, навіть податись до людей. Тому й поділились: одні стали газами, інші – потоками лави, а ті, що побоялись застигли у кратері. Та за ними йшло ще багато цікавих, які неначе випихали боягузів на поверхню! З неохотою, та викидались під тиском нижніх шарів, немов кулі вистрілювали з гармат. Лавові потоки стікали по долинах і не знали, чому так лякають людей.

 

«Ми принесли вам золото і срібло, ми принесли вам платину, дивіться!» та люди втікали, волаючи: «Рятуйтеся, хто може!», бо знали, кого потік лави наздожене, той увіковічниться у кам’яній статуї. Лава текла далі і далі, міняючи рельєф Землі. Застигаючи на поверхні, починала нове життя.

 

Запитання по прослуханій казці:

1. Куди прямувала магма?

2. Як називаються застиглі частини магми у внутрішніх частинах Землі?

3. Що утворює застигла лава?

 

Деякі вулкани, наприклад, Стромболі і Везувій в Італії, вивергаються з вибухом, несучи великі руйнування, інші ж, наприклад, на Гаваях, «тихі»: лава просто піднімається по кратеру і переливається через край. .

 

«Вулкани в цифрах і фактах»

 Існує 850 діючих вулканів;

З них 30 вулканів вивергаються щороку;

За ХХ ст. відбулось 1500 вивержень;

А тепер вставте потрібні слова у вірш-загадку:

 

Послухайте, мої малі,

Розкрилась рана у Землі,

І пухкає пара з глибин,

Летить вугілля, попіл, дим,

Мов велетенські димарі

З’явились на даху-Землі.

Міфічний бог Гефест будує,

Земля росте. Та він руйнує

Гарячим сплавом все живе.

Це, звісно, що не ураган,

А звуть його, скажіть? …… (вулкан).

 

Піднялась магма до вершин,

По цім каналу линув й дим,

Так буде завжди, так було,

Канал зовуть цей як? ……(жерло)

 

А місце на горі, здаля,

Немов на місяці моря,

Ще й з попелом, вам треба знати,

Це місце у вулкані зветься …… (кратер).

 

І ллється «кров Землі» лукава,

Все нищить, ім’я її – …… (лава).

 

А той вулкан, що задрімав,

Нікому шкоди не завдав,

Казали діти, що він «класний»,

Та звуть його не так, а …… (згаслий).

 

Кожна група вибирає картку з інформацією про вулкан.

Завдання: скласти творчий опис вулкана, відповівши на питання:

1. Де знаходиться вулкан?
2. Він діючий чи згаслий?
3. Як часто вивергається? Особливі прикмети.

Дуже часто біля діючих або згаслих вулканів утворюються гарячі джерела і гейзери.

«Заглянемо в підручник»

Прочитайте означення терміну «гейзер»?

Чому, на вашу думку, вони утворюються?

Поясніть принцип дії гейзерів, використовуючи малюнок.

Де на Землі знаходиться найбільше гейзерів?

Виявляється, магма, що піднялась у глибини літосфери, дуже повільно охолоджується. Підземні води, проходячи біля розпечених гірських порід, нагріваються. Виходять на поверхню у вигляді джерел або гейзерів.

 

Вода гаряча витікає,

Вона потреби людські знає,

З глибин Землі беруть давно

Та це ж гаряче……(джерело).

 

Кипить, мов в чайнику вода,

Це нам готує чай земля,

Гарячий, звісно, не холодний

Та не солодкий, а солоний.

Фонтаном вибуха й стихає,

Про це вже кожен чув і знає,

І у Камчатці, і в Новій Зеландії,

І на, Курилах , і в Ісландії,

Й у США також б’ють води догори

Зовуть дива ці люди …… (гейзери).

 

Окрім звичайних, лавових вулканів існують ще грязьові. Вони нагадують зменшені моделі справжніх вулканів, тільки тут під тиском вивергається не лава, а грязь (вона лікувальна). Розміри їх конусів – 1-2м. у діаметрі. Ось послухайте опис очевидця такого дива:

«Вночі отара розташувалася в кратері згаслого вулкана Чабани вже давно уподобали для ночівлі це місце, де можна було напоїти овець, сховати отару від пронизливого вітру та голодних вовків, що гасали степом.

Густа пітьма обгортала все навкруги, стояла мертва тиша, все поринуло в сон.

І раптом зі страшним гуркотом розверзлася земля, величезний стовп полум'я, раптово прорізавши темряву ночі, охопив увесь кратер, далеко освітивши навколишню рівнину. Потім з глибини ринув потужний потік чорної грязі, яка, залишивши схил, язиками спускалася до рівнини.»

Грязьові вулкани є на Камчатці, островах Ява та Сицилія.

Іноді їх виверження не пов’язане з вулканами (грязь викидається на поверхню іншими газами).

«Стежинка в Батьківщину»

Проблемні запитання:

1. Чи можливе на території України виверження вулканів?
2. Про що може свідчити наявність у Закарпатській області (м. Берегове) вихід гарячих вод?

Древні (мзокайнозойські) вулкани, що існували близько 1 млн р. назад виявлено у гірських масивах Карпат та Криму. Це давно згаслі вулкани. Аю-Даг, Карадаг – гори –вулкани, що  не ввергнулися.

У Криму, на території Керченського півострова знаходяться значно менші ніж лавові – грязьові вулкани. Вони мають невулканічне походження.

3.  Знайдіть на схемі ті вулкани, які характерні для Криму

V. Закріплення вивчених знань

• Що таке вулкан?
• З яких частин складається вулкан
• Назвіть форми магматичних гірських порід.
• Чому відбуваються виверження вулканів?
• Де знаходяться більша частина діючих вулканів? Чому?
•      Яка причина того, що в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі джерела?
• Чому гейзери фонтанують через певні проміжки часу?

6.                     Підсумок уроку

Вулканізм – це сукупність явищ, пов’язаних з підняттям магми із надр Землі та виливанням її на поверхню.

Більшість вулканів зосереджено в Тихоокеанському, Середземноморському, Атлантичному сейсмічних поясах.

Поблизу вулканів знаходяться нагріті підземні води – гарячі джерела і гейзери.

Існують грязьові вулкани, пов’язані з виверженням гарячої грязі. Вони вулканічного або невулканічного походження.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати § 25;

• Позначити на контурних картах вулкани.

Тема 5. Геологічний час Землі

Мета: ознайомити учнів з геохронологічною таблицею, сформувати в знання про етапи розвитку нашої планети, виховувати інтерес до пізнання природи землі

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, комп’ютер, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. «Географічна розминка»

• Який із сучасних діючих вулканів є найвищим?
• Який вулкан вважається найактивнішим?
• Який найвищий вулкан Африки?
• Назвіть вулкан, якому вклоняються жителі Японії.
• Я кий вулкан є в Антарктиді?
• Назвіть вулкан, що «не відбувся» у Кримських горах?
• Назвіть території, багаті на гарячі джерела та гейзери.
• Де можна побачити грязьові вукани?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Земля найпрекрасніша і неповторна планета Сонячної системи. Звідки вона взялася? Скільки їй років? У 1755 році німецький вчений І. Кант оприлюднив гіпотезу, згідно якої всі планети утворились з розжареної пилової хмари. Через 21 рік, у 1776 році, французький вчений П’єр Лаплас сформував свою гіпотезу: ця хмара, на його думку складалася з розжарених газів. На початку ХХ ст. ці гіпотези були заперечені Отто Шмідтом. він вважав, що земля утворилась з холодної газопилової хмари, і лише згодом нагрілась у результаті тертя частинок.

Але як насправді утворилась планета, ми не знаємо. Проте, можемо вже багато чого сказати про її розвиток.

Сьогодні ми з вами помандруємо на «машині часу» в далеке минуле. Полинемо у часи, коли Земля тільки народилася. Також спробуємо прослідкувати за тим, як вона росла та розвивалася. Про це нам ніхто не може розказати окрім старовинних «аркушів» землі, які написала сама планета. Ці аркуші вже прочитані, частково розшифровані. Наше завдання – їх пізнати.

IV. Вивчення нового матеріалу

Вік Землі складає близько 4,6 млрд років. Якщо прийняти 100 млн. років за 1 рік, то вік нашої планети складатиме 46 років. З них про перші 7 років вченим нічого невідомо. До 42 років на Землі не було життя. Рік тому Земля покрилась пишною рослинністю та з’явились динозаври. Тиждень тому з’явились найдавніші люди, а наприкінці цього тижня планету покрили велетенські льодовики. минула 1 година відтоді, коли люди почали займатись землеробством. А розвиток промисловості припадає на останню хвилину.

Бесіда.

Що таке геологічний час?

Розвиток Землі пов'язаний з такими головними процесами, як формування земної кори і розвиток організмів.

Яких змін у своєму зовнішньому вигляді зазнавала земля на якій ми живемо, планета?

Хто жив перед нами на цій землі?

Окрім змін у рельєфі, зовнішньому вигляді материків відбувалися зміни організмів,

Як же про такі події змогли довідатись люди? Адже коли це відбувалося, їх на Землі ще не існувало.

Виявляється, геологічні події нашої планети відображаються в гірських породах. Досліджуючи їх, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому.

Гірські породи називають «кам'яними літописами» Землі. Щоб розшифрувати їх «свідчення»  гірських порід, геологи досліджують скам’янілі рештки рослин і тварин, що містяться в породах.

У земній корі осадові породи залягають верствами.

Чи залежить вік гірських порід від їх розміщення?

Якщо на стрімкому березі річки знизу видно вапняки, а над ними – глини, перекриті пісками, то вірогідно, що вапняки давніші за глини, а глини - за піски. Якщо у гірських породах спостерігаються складки, то ця закономірність порушується. Тоді встановити вік гірських порід можна і палеонтологічним методом. Він полягає у визначенні віку порід за рештками різних організмів, що жили в минулому(черепашки, панцири, кістки).

Відповідно у материкових відкладах знаходять рештки динозаврів, птахів, рослин. У морських відкладах є багато решток молюсків.

«Робота з підручником»

Дайте визначення поняття геохронологічна таблиця.

Які ери спостерігаються у історії розвитку Землі?

Які періоди виділяють у кожній ері?

Назвіть епохи горотворення від найстарішого до наймолодшого.

За геохронологічною таблицею історія Землі поділяється на геологічні ери. Виділяють п'ять ер: архейську (з грецької — ера найдавнішого життя), протерозойську (ера первинного життя), палеозойську (ера давнього життя), мезозойську (ера середнього життя) і кайнозойську (ера нового життя). Ери, в свою чергу, поділяють на періоди. Наприклад, палеозойська ера оплює шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам 'яновугіьний,  пермський.

На виміну від історичного часу, який вимірюють століттями, геологічний час визначають значно тривалішими проміжками - мільйоноліттями. Тривалість періодів неоднакова — від 20 до 70 млн. років. Лише останній період останньої — четвертинний — триває всього 2 млн. років. Це свідчить про його незавершеність.

Геохронологічна шкала відображає послідовність виникнення гірських порід, за нею порівнюються і розмежовуються геологічні явища і процеси.

Відомо, що спочатку на Землі виникли найпростіші організми. Протягом мільйонів років вони змінювалися, розвивалися. Отже, рештки примітивних рослин і тварин трапляються у найдавніших верствах осадових порід, а найбільш розвинутих – у найновіших відкладах. Найдавнішими з них породами нашої планети, що залягають у земній корі, є гнейси, їх вік — близько 4 млрд років.

За віком найдавніших порід встановили і вік Землі. На території України поширені гірські породи різного віку. Найдавнішими з них є граніти, кварцити, лабрадорити віком 2,6 млрд. років.

Користуючись різними методами дослідження порід, вчені склали спеціальну шкалу. На ній відображено проміжки часу, на які розподілено геологічний час. Кожному часовому проміжку відповідає певний етап формування земної кори і розвитку організмів. Така шкала називається геохронологічною таблицею.

У геохронологічній таблиці є поділ на ери, періоди, горотворення та короткий опис зміни природи Землі.

За «розповідями» гірських порід, вивчених на території нашої області, земля, на якій ми живемо не завжди була такою, як зараз. Тут, як і по всій планеті, у архейську еру відбувались горотвірні процеси. Відомо і проте, що у період палеозою (кембрійський, девонський) з’являлись і висихали неглибокі моря. У кам’яновугільний період територія області була низовиною, а Стрийщина –височиною.

У мезозойську еру (крейдовий період)на території нашого району існувало тепле неглибоке море. На півночі Львівщини море було глибоке і тільки невеличка частина (поблизу Мостиського району) була суходолом.

У палеогеновий період мезозойської ери Карпатська частина Стрийщини була морем, інша –приморською низовиною. І тільки у неогеновий період почали своє формування сучасні Карпати.

А про те, як змінювалися природні умови на Землі, які живі організми жили в різні епохи ми дізнаємось, подивившись презентацію «Історія розвитку Землі».

(Презентація додається)

V. Закріплення нового матеріалу

«Висновки геологів» - хто запам’ятав найбільше?

Учні відповідають на поставлені запитання, за кожну відповідь отримують кружечки: червоний – неповна відповідь (1бал), жовтий  - достатня (2 бали), зелений – повна відповідь (3бали).

1. Дайте означення поняття геологічний час.
2. Яку інформацію включає в себе геохронологічна таблиця?
3. Як люди дізнались про природу Землі, яка була задовго до їхньої появи?
4. Як визначається відносний вік?
5. Як визначається абсолютний вік?
6. Що ви запам’ятали про архейську еру?
7. Що ви запам’ятали про протерозойську еру?
8. Які зміни відбулись на Землі у період раннього та пізнього палеозою?
9. Що було характерним для мезозойської ери?
10.  Коли жили динозаври?
11.  Які з динозаврів вам запам’яталися?
12.  Чому вони вимерли?
13.  Які тварини прийшли на зміну динозаврам?
14.  Коли на Землі виникла людина, які зміни відбулись у її розвитку?

YІ. Підсумок уроку.

Вік Землі становить 4,6 млрд років.

Геологічний час – це проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток Землі.

Геохронологічна таблиця – це шкала, що відображає послідовність основних етапів геологічної історії і розвитку життя на Землі

  YІІ.Домашнє завдання.

• Опрацювати § 26;
• Переписати в зошити визначення та геохронологічну таблицю.

Тема 6. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміни Земної кори

Мета: формувати та поглиблювати знання про літосферу шляхом вивчення процесів зовнішніх сил Землі і встановлювати взаємозв'язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу; розвивати уміння працювати з текстом підручника, атласами, схемами; виховувати навички колективного спілкування, взаємодопомоги.

Обладнання: атласи, підручники, фізична карта півкуль, аркуші паперу, маркери, картинки, що демонструють різні зовнішні процеси.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Зміст уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань та вмінь

«Не розірви ланцюжок»

1. Дайте означення поняття геологічний час.

2.  На які ери поділена історія Землі?

3.  Назвіть періоди, що виділяються у:

палеозойській ері;

мезозойській ері;

кайнозойській ері?

4. Завдяки чому люди визначили, яка природа була мільйони років тому на Землі?

5Як визначається абсолютний та відносний вік?

4. Опишіть природу архейської ери?
5. Опишіть навколишнє середовище протерозойської ери?
6. Які зміни відбулись на Землі у період раннього та пізнього палеозою?
7. Чим характеризувалась мезозойська ера?
8.  У який час жили динозаври?
9.  Назвіть травоїдних динозаврів, що вам запам’яталися?
10.  Назвіть м’ясоїдних динозаврів, що вам запам’яталися?
11. Чому вимерли динозаври?
12.  Які тварини прийшли їм на зміну?
13.  Коли на Землі виникла людина?

14. Які зміни відбулись у її розвитку?

 

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ми з вами говорили про внутрішні сили землі. Ви вже знаєте, яку важливу роль вони відіграють. Та гори, які будуються внутрішніми силами, не вічні. На їх місце приходять інші форми землі, також прекрасні.

 

Ви знаєте, Земля немов жива є?

Росте гора-дитина й помирає.

Якби були на світі лиш вулкани,

Як думаєш, яка планета стане?

(Усюди будуть вулканічні гори,

Наука так говорить).

 

Але, на щастя, я скажу вам ще,

Крім землетрусів і вулканів інше диво є

І ми його щоразу бачимо усюди,

До нього навіть звикли люди.

Цих див так вчили нас в казках,

їх три є: Сонце, …… (вітер і вода).

Себе вони по-різному являють,

І нам чуда природи представляють.

Хто керує змінами рельєфу? Хто гори перетворює в рівнини? Про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

• ІV.Вивчення нового матеріалу

1. «Казка про братів-скульпторів»

Жили на Землі два велетенські брати-скульптори. Вони отримали завдання від бога землі, створити її прекрасною, із гарними мальовничими формами.

Один з братів дуже жвавий і енергійний. Він любив круті перепади, глибокі тріщини і ущелини. Вважав, Земля має бути саме така, щоб притягувати й водночас лякати своєю важкодоступною красою. Цей майстер міг довго відпочивати, а потім жваво йшов до праці. Він мав могутні інструменти, які могли рухати велетенськими частинами Землі одночасно. А коли брався до роботи, лякав людей землетрусами і вулканами.

Другий брат мав добру вдачу, він мріяв, щоб Земля мала м’які, округлі форми. Його ідеалом була Земля з великими відкритими просторами. Щоб був видимим далекий горизонт. Цей майстер користувався м’якими і ніжними інструментами, якими не можна працювати швидко, але працював щоденно, не покладаючи рук.. Його інструменти не лякали людей, хоча іноді, розізлившись він працював страшними ураганами, могутніми потопами. На допомогу собі він взяв живих істот, а також найсильнішу з них – людину.

Скульпторам не подобаються прекрасні твори мистецтва один одного.

Тому й суперечки між братами ніхто не може зупинити. І ведуть вони боротьбу до сьогодні, щоб довести, якою має бути лице Землі: один будує, а другий руйнує, і навпаки.

Про яких братів казка?

7.        Пояснення нового матеріалу

Земну поверхню формують не тільки внутрішні, але й зовнішні процеси.

Які фактори впливають на рельєф Землі?

А) внутрішні сили (рухи літосферних плит, магматизм);

Б) зовнішні сили (вивітрювання, робота води, робота вітру, робота живих організмів);

В) діяльність людини ;

Що належить до зовнішніх процесів? Які три могутні сили ви знаєте? (Сонце, вітер, вода)

До зовнішніх сил належить вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, морів та льодовиків. Енергія, якою вони живляться, також зовнішня – це енергія Сонця.

Руйнування та зміна гірських порід зовнішніми силами Землі (коливання температури повітря, волога, живі організми) називається вивітрюванням.

Які види вивітрювання виділяються наукою? (відповідь супроводжується зображенням схеми на дошці)

Cкладові вивітрювання:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Стежинка в Батьківщину»

«Творча лабораторія – хто сильніший» (робота в групах)

Учні - однодумці об'єднуються в групи: І – Сонце; ІІ – вітер; ІІІ – вода; ІV – живі організми + людина.

Завдання полягає у тому, щоб, опрацювавши дану частину підручника та використавши власні краєзнавчі знання учні могли пояснити, чому силу, яку вони обрали, можна назвати найсильнішою з усіх поданих. Характеристика сили має відповідати плану, включати малюнки, схеми.

Важливо використовувати при виконанні роботи власні спостереження .

План характеристики

1. Назва сили
2. Види роботи, яку вона виконує
3. Форми рельєфу, що виникають
4. Можливі негативні наслідки процесу
5. Засоби боротьби з негативними наслідками
6. Приклади власних спостережень

Учні під час відповіді можуть змінювати позицію. Таким чином вони доходять до висновку, що всі сили мають вагомий вплив на формування рельєфу.

До найцікавіших форм вивітрювання, характерних для нашої держави віднсять печери Подільських товтр, Криму, гора Демерджі,а також такі, які

V. Закріплення вивченого матеріалу

Як називається вивітрювання те,

В якому участь все живе бере?

Те, що жило. Відмерло, стало вічне,

Його і звуть так нині – …… (органічне).

 

Коли вода взялася вже за діло,

І підключила розчини у своє тіло,

Перетворила в білу глину шпат твердий,

Змінила склад, що не впізнаєш, хоч убий.

Лице у нього змінне. Різнобічне

Вивітрювання звуть таке …… (хімічне).

 

Ну а коли лише температура

Міняє форми у порід, не з дуру,

І тріскаються брили на уламки

І розбиваються ущент гірські останки,

Цим не здивуєш, все це дуже звичне,

Вивітрювання звуть таке ……(фізичне)

Мікрофон»

• Назвіть основні типи вивітрювання.
• Як називається руйнівна робота води?
• Яку роботу виконують річки?
• Що є результатом роботи тимчасових водних потоків?
• Які форми рельєфу є результатом дії підземних вод?
• Назвіть форми рельєфу, утворені льодовиками.
• Яку дію мають морські хвилі?
• Як називається руйнівна робота вітру?
• Які форми рельєфу створює вітер з піску?
• Які форми рельєфу створює вітер у горах?
• Які форми рельєфу створюються руками людей?
• Які водно-ерозійні форми рельєфу поширені в Україні?

VI. Підсумок уроку

Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людей. Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх процесів. Саме тому зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати § 27.
• Підготувати короткий конспект за зовнішніми процесами.

Тема 7. Мінерали та гірські породи, що складають земну кору

Мета: сформувати первинні поняття про мінерали й гірські породи, що складають земну кору; сприяти засвоєнню понять «мінерали» та «гірські породи»; розвивати вміння розрізняти магматичні, осадові та метаморфічні гірські породи й мінерали за зовнішніми ознаками; виховувати бережливе ставлення до природних багатств земних надр.

Обладнання: колекція гірських порід і мінералів, атласи, підручники, фізична карта України, схема «Утворення гірських, порід».

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань І вмінь

«Інтелектуальна розминка»

1. Які сили відносять до зовнішніх?
2. Що таке вивітрювання?
3. Які види вивітрювання вам відомі?
4. Наведіть приклади фізичного, хімічного та органічного вивітрювання
5. Що таке ерозія?
6. Які види ерозії ви знаєте?
7. Які негативні явища можуть виникати в результаті водної та вітрової ерозії?
8. Яким чином можна зменшити або запобігти негативним наслідкам водно-ерозійних та еолово-ерозійних процесів?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ми живемо в оточенні живої і неживої природи. Хоча камені відносять до «неживої природи», та, приглянувшись до них, можна зрозуміти, що це мовчазне каміння «живе» своїм особливим життям. Здавалося б, що незвичайного в камені? Проте це один з найдивовижніших витворів природи. На думку деяких учених, вони наділені життєвою енергією. Адже каміння також народжується, росте, хворіє і вмирає.

На світі є багато людей, які вірять, що камені можуть вбирати і випромінювати енергію Космосу, благотворно впливати на людину, її настрій та здоров’я. Де б ми не подалися, нас завжди буде оточувати цей дар Землі. Всі вони такі різні: за кольором, блиском, твердістю та ціною. Камені у науці називають мінералами або гірськими породами.

Вивчення будови, складу та властивостей гірських порід і мінералів дозволяє вченим відтворювати геологічну історію формування нашої планети.

Сьогодні на уроці ми з вами повинні навчитися «розуміти» мовчазну мову каміння. Адже без них, як і без повітря та води, немислиме людське життя.

IV. Вивчення нового матеріалу

Світ каміння набагато старіший від живого світу, він зароджувався разом з нашою планетою, тобто вік деяких з них має 4,6 млрд. років. Камінь впливав на появу і розвиток людської цивілізації. Про це говорить одна із частин історії людства – кам'яний вік. Для первісної людини камінь був і зброєю, й інструментом. Кам'яний вік змінився віком металів: мідним, бронзовим, залізним, знаменуючи тим самим розвиток людини. Змінилось і призначення каменю, який почав використовуватися для одержання з нього інших металів і хімічних речовин.

На сьогодні відомо більш ніж 3000 мінералів і гірських порід, що складають земну кору.

1. Робота з текстом підручника

Завдання: виписати визначення понять «мінерали» та «гірські породи».

2. Бесіда

На які групи поділяють всі мінерали та гірські породи?

Які гірські породи називають:

Складання схеми «мінерали та гірські породи» (на дошці, а учні в зошитах креслять схему, доповнюючи на уроці). Звертається увага на ті породи, які поширені в рідному краї.

 

Утворення магматичних гірських порід  

 

Магма, яка застигає, не вилившись на поверхню утворює великі кристали. (Усна характеристика граніту за планом).

На поверхні лава застигає дуже швидко, і кристали не встигають вирости

(Характеристика базальту за планом).

На поверхні, коли лава піниться під дією газів, утворюються пустоти. Такі породи легкі, не тонуть у воді.

(Характеристика пемзи за планом).

 

Учні отримують колекції гірських порід і мінералів, розглядають колекцію.

 

Запитання: Які із корисних копалин видобуваються у нашій області, районі?

 

Саме через різноманітне походження всі мінерали і гірські породи поділяють на магматичні, осадові та метаморфічні.

У результаті якого процесу утворилися магматичні гірські породи? (аналіз малюнка)

Як ви думаєте, в результаті чого формуються осадові гірські породи? (аналіз осадових порід: пісок, вугілля, кам’яна сіль, крейда). Усний опис осадових гірських порід за планом:

Магматичні та осадові гірські породи з часом зазнають перетворення. Воно відбувається в результаті змін умов їх залягання порівняно з тими, за яких вони утворилися. Коли породи прогинаються, вони опиняються на великих глибинах (близько 30км. і більше). Там, при високих температурах та тиску вони перетворюються (метаморфізуються).

 

Як змінюється на глибинах пісок, вапняк, граніт? (робота з підручником)

 

Дайте характеристику мармуру за планом.

Чим відрізняються породи, які є перед вами?

За якими ознаками їх можна розрізнити?

 

 

план характеристики гірських порід

Назва породи. Колір. Кристалічна форма (злам) – поверхня, яку одержуємо при розбиванні матеріалу впоперек – нерівна, східчаста, кубічна, пластична, зерниста, голчаста) – для магматичних, метаморфічних. Органічна, хімічна, чи уламкова: розміри уламків (великі > 2 мм, середні— 2—0,005, дрібні < 0,005), форма уламків (обкатані чи ні) – для осадових. Щільність: щільна, пухка, сипуча. Твердість: висока – дряпає скло (апатит); низька – дряпається склом. Блиск (металічний, перламутровий, скляний, шовковистий), відсутній блиск. Маса (легка, важка). Специфічні властивості (напр. запах, смак).

3. «Системний оператор». Розглянути умови утворення порід та мінералів.

Учні поділені на три групи, кожна з яких складає характеристику одного з видів гірських порід у вигляді таблиці.

І – магматичні; ІІ – метаморфічні; ІІІ – осадові.

6. Де перебували? (надсистема у минулому)	3.Де перебуває? (надсистема)	7 Де буде? (надсистема у майбутньому)
4. Яким був у минулому? (система у минулому)	1. Що це таке? (приклади)	5. Яким буде? (система у майбутньому)
8. З чого складався (властивості)? (підсистема у минулому)	2. З яких частин складається (властивості)? (підсистема)	9. З чого буде складатися (властивості)?  (підсистема у майбутньому)

Під час виконання цієї вправи використовуйте таку римівку:

1. якщо ми розглядаємо щось,…(об’єкт),

то це щось завжди для чогось…(функція об’єкта).

2. то це щось завжди із чогось…(підсистема об’єкта).

3. то це щось частина чогось…(над система об’єкта).

4. чимось було це щось…(минуле об’єкта).

5. щось буде із цим чимось…(майбутнє об’єкта).

Очікувані відповіді:

верхні шари мантії	товща літосфери	на поверхні літосфери
магма	магматичні породи (граніт)	осадовими (уламкові) або метаморфічними
розпечена магма	застиглі частини магми, лави	повернуться в глибини Землі
у товщі літосфери	поверхня літосфери	під новими наносами гірських порід
магматичні, метаморфічні породи,	осадові породи (пісок)	спресовані, перетворені
твердих великих брил	уламки і залишки відмерлих організмів	переплавлених твердих порід

 

на поверхні літосфери	у глибинах літосфери	на поверхні літосфери
осадовими, магматичними	метаморфічні породи (мармур)	зміненою зовнішніми силами
уламків гірських порід, залишків біосфери	переплавлених твердих порід	уламків гірських порід

 

1. Які висновки можна зробити, ознайомившись з історичними змінами гірських порід?

2. Які з опрацьованих вами гірських порід, поширені у Львівській області, Стрийському районі.?

Зробимо висновки: відбувається кругообіг гірських порід.

 

4. Постановка проблемного питання. Для чого ми вивчаємо гірські породи? Яким чином та в яких галузях діяльності люди можуть їх використовувати?

Більшість гірських порід використовуються у господарській діяльності людини. Багато порід, таких як пісок, крейда, використовуються у будівництві. А граніт, мармур – є прекрасним облицювальним матеріалом.

Одні породи ми використовуємо для отримання тепла, інші – для виробництва хімікатів, а такі, як сіль, навіть вживаємо у їжу.

Саме тому їх називають корисними.

Зачитайте визначення терміну «корисні копалини» .

5. Робота з картою та таблицями (фронтально)  Які корисні копалини є в Україні? Області, районі? Розподіліть їх по групах у таблиці.

5. «За» чи «проти»?

Використання корисних копалин це добре чи погано?

Розглядаються екологічні проблеми, пов’язані з видобутком.

Ш. Підсумок вивченого матеріалу:

1. З чого складається земна кора?
2. Як класифікуються мінерали і гірські породи?
3. Які ви знаєте групи мінералів і гірських порід за походженням?
4. Як утворилися магматичні, метаморфічні, осадові мінерали і
   гірські породи? Наведіть приклади.
5. Назвіть складові частини граніту.
6. З яких порід складається поверхня земної кори і глибинні її шари?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Їх у природі мало, а проте

Із них складаються усі гірські породи,

Сюди належать і алмаз, і золоте

Родовище, слюда і чисті води.

Шпат польовий і сірка самородна,

А також сіль, яку їмо, кухонна.

Як звуть їх, ви ще не вгадали?

Ну звісно ж, це відомі …… (мінерали)!

 

Коли багато мінералів разом взяти,

То треба їм ім’я вже інше дати,

Сюди належать вапняки, граніти,

Базальти і піски і доломіти

На них багата літосфера й води.

Поширені по всій Землі …… (гірські породи).

 

 

Коли лилась ріка потоком лави

І застигала магма у кристали,

То утворилися породи нам незвичні

Їх зве наука …… (магматичні).

 

А скелі оббивалися морями,

І камені тріщали вдень й ночами

Та відмирали всі живі створіння,

Змішалися з піском, камінням

І осідали у долинах, в морі,

Такі породи звуться ……(осадові).

 

А потім знову із роками

Осадові углиб землі упали

А там зустріли пекло, жар мов в пічці

Їх склад змінився, звуть ……(метаморфічні)

 

Породи, що людина добре знає,

І з них ще й різні речі виробляє,

Вони потрібні їй не менше кисню,

Такі копалини зовуться як? ……(корисні).

VI. Підсумок уроку

Земна кора складається з гірських порід і мінералів, різних за властивостями, залежно від їх походження. Більшість гірських порід і мінералів широко використовуються людьми. Це дає можливість людині розвивати свою господарську діяльність, але забруднює навколишнє середовище.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати § 21, ст. 70-72.
• Вивчити та зобразити в зошиті умовні позначення корисних копалин;
• Скласти кросворди по вивченій темі.

Тема. Основні форми рельєфу Землі. Рівнини.

Мета: формувати первинні уявлення про основні форми рельєфу земної поверхні; розвиток первинних умінь характеризувати геогра­фічне положення рівнин на фізичній карті та складати їх комплексну характеристику; виховання пізнавального інтересу, павичок колективної творчості та взаємодопомоги.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи, підручники, картки.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

1. «Взаємо шпигування»

Учні обмінюються кросвордами, виконаними вдома, та розв'язують їх.

2. «Географічна мозаїка»

Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти речення. Наприклад;

Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це.

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

На попередніх уроках ми з вами багато говорили про зовнішні та внутрішні сили Землі. Ви вже знаєте, що ці сили є протилежними, якщо говорити про будівництво форм нашої планети. Відомо вам і те, що вони взаємодоповнюють один одного, формують Землю саме такою, яка вона є. А яка вона? Материки і океани, гори і рівнини: ось що робить її прекрасною.

На сьогоднішньому уроці ми здійснимо усну мандрівку, мета якої – вивчення форм, на які багата наша планета. Можливо, це заохотить вас до здійснення туристичних мандрівок, навчить розуміти красу неживої природи.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником

Завдання. Знайдіть у тексті параграфа та запишіть:

Дайте означення поняття «рельєф».

Що належить до найбільших форм рельєфу?

Які великі форми рельєфу виділяють на материках?

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про рівнини. То чому їх так називають?

Рівнини займають близько 1/5 Землі. Всі рівнини складені переважно з осадових порід (глини, піску, гравію). Але у деяких високих рівнин можна спостерігати вихід на поверхню твердих кристалічних порід.

Розгляньте фізичну карту та порівняйте її з картою літосферних плит. Де знаходяться рівнини?

Жодна рівнина не лежить на краю літосферної плити. Всі рівнини належать до платформ.

Розгляньте мал. у підручнику, та охарактеризуйте будову платформи.

2. Пояснення нового матеріалу з побудовою схеми:

 

 

 

 

 

 

Первинні – утворюються шляхом підняття морського дна (Західно - Сибірська).

Вторинні утворились у результаті:

•        Руйнування гір (в їх підніжжях);
•        Річкових наносів;
•        Руйнування морських берегів
•        Складні – на місці зруйнованих гір, ущелини заповнені магмою та осадовими породами (Східно - Європейська)

Западини, низовини та деякі височини знаходяться на плитах. Височини та плоскогір’я – на щитах.

3. Розгляньте схему підручника

Яка абсолютна висота:

западин,

низовин,

височин,

плоскогір’їв?

Якщо йти рівнинами, не можливо помітити, як низовина переходить у височину. Адже перехід дуже плавний.

Піднесені рівнини можуть мати вигляд плато або кряжу.

4. Робота з атласом

Розгляньте фізичні карти Світу та України. Які кольори ви тут бачите?

Ці кольори вибрані не випадково. На кожній фізичній карті є шкала висот і глибин.

Знайдіть, який колір відповідає западинам, низовинам, височинам, плоскогір’ям?

Завдання. На фізичних карті світу, України та області знайдіть найбільші рівнини, розподіліть їх за висотою.

5. «Опис мандрівників» (клас поділений на 4 групи. Кожна група дає характеристику однієї із чотирьох видів рівнин)

Завдання. Складіть характеристику рівнини (кожна група описує одну з видів рівнин) за планом:

План характеристики географічного положення рівнини

1. Назва

2. Материк, на якому розміщена.

3. Середні висоти(коливання висот), колір, яким зображена

3 Якими формами рельєфу обмежована

4. Приблизні координати, протяжність з пн. на пд., з зх. на сх.

5. Які процеси, на вашу думку, сприяли утворенню цієї рівнини?

6. «Рідні сестри» рівнини, розміщені на кожному материку, в Україні, якщо є – в області (назвати всі великі І – западини; ІІ – низовини; ІІІ – височини; ІV – плоскогір’я).

1. Назвіть форми рельєфу, характерні Львівській області, Стрийському району. 2.За допомогою вивченої схеми дайте характеристику Прикарпатської височини).

Складіть порівняння у вигляді графіка:

1. - висота Амазонської, Прикаспійської, Індо-Гангської, Придніпровської низовини Причорноморської низовини.

2. - висота Бразильського плоскогір’я, Середньосибірського плоскогір’я, Східноєвропейської рівнини, Придніпровської височини, Подільської височини, Хотинської височини, Прикарпатської височини.

V. Практична робота:

Позначення на контурній карті найбільших рівнин Світу

VІ.Закріплення вивченого матеріалу

1. «Географічний крос»

Необхідно доповнити фрази, запропоновані вчителем, відомостями, яких не вистачає,

• Форми рельєфу, що лежать нижче рівня моря називають…
• Рівнини, абсолютна висота яких не перевищує: 200 м, називають...
• Височини – це форми рельєфу, абсолютна висота яких становить …
• Їх висота – вище 500 м, але не гори. Це …
• Рівнини, утворені шляхом підняття дна морського дна називають …
• Вторинні рівнини утворюються на місці...
• Нанесеннями річок утворені такі рівнини, як,..
• На території України найбільшими низовинами є..
• Гірські породи, що складають рівнини, мають, як правило,… походження

 

Ідеш широкими полями,

Десь там горбочок, потім ями,

А потім сходи невеличкі

Що піднімаються від річки.

На карті нас позеленили,

Або на жовто всіх залили

Фізична карта – не рослини!

Рельєф наш звуть усі …… (рівнини).

 

Якщо зелені, то, мабуть,

Нас ……(низовинами) зовуть

 

А ми, що темно жовті стали

На карті, нам все місця мало.

Великі, славні, мір не мір,

Сягаємо до низьких гір

Тверді, і точно що не пір’я,

Шукайте нас, ми ……(плоскогір’я).

VII. Підсумок уроку

• Опрацювати § 28;.
• Позначити на контурній карті України рівнини.

VIII. Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф підручника

 

Тема. Основні форми рельєфу землі. Гори

Мета: поглибити та систематизувати знання про основні форми рельєфу Землі; розвивати первинних умінь характеристики географічного положення гір на фізичній карті, складати їх комплексну характеристику; виховувати оригінальне творче мислення.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, плакат­ний папір, кольорові маркери, фотокартки (слайди) гірських перший.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Виберіть зайве слово (2 учні працюють самостійно, тоді як інші відовідають

на питання)

Західносибірська – Амазонська – Індо-Гангська – Декан – При мексиканська;

Бразильське – Ефіопське – Декан – Месопотамська – Східно-Африканське;

Великі – Ла-Платська – Придніпровська – Західносибірська – Східно-Європейська.

Прикаспійська – Мертве море – Примексиканська.

2. Дайте відповідь на запитання:

•      На які групи поділяють рівнини за:

виглядом поверхні?

утворенням?

за висотою?

•      Найбільша у Світі низовина? Височина? Плоскогір’я?
•      Назвіть відомі вам западини суходолу. Яка з них найглибша, яка найнижча?

3. «Світлофор» (так чи ні)

•      Планетарними формами рельєфу є материки та океани.
•      Всі рівнини на карті позначені зеленим кольором.
•      Україна – країна височин.
•      Плоскогір’я на карті позначені світло-коричневим кольором.
•      Вторинні рівнини утворились шляхом підняття морського дна.
•      Деякі рівнини можуть утворюватися шляхом руйнування гір?
•      Територія Європи складена переважно з низовин.
•      Африка – материк височин.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Яка тема нашого уроку ви скажете, коли відгадаєте загадку

Там, де земля не спить і не дрімає,

Де землетрус свої палати має,

Вулкани лиють лаву морем,

Ростуть на місці тому ……(гори).

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Ми з вами вже ознайомились з рівнинами нашої планети. Та краса Землі не закінчується неозорими просторами плоских і хвилястих форм. Є місця, які не так густо заселені людьми, та, мабуть, манять кожного своєю непорушною красою.

Ви бачите здалеку красу наших Карпат. Але хто побував в горах, напевно захоче повернутися туди ще і ще.

Є гори значно вищі за Карпати. Їх вершини долати важко, небезпечно. Та, незважаючи на те є багато людей, які прагнуть долати круті і неприступні схили. Альпіністи піднімаються на значні висоти крутими уступами Гімалаїв. Кордильєр, Анд та інших гір, часто ризикуючи своїм життям. Що манить їх?

Сьогодні на уроці ми розгадаємо деякі загадки природи. Наше завдання – з'ясувати, як утворюються гори, які процеси беруть участь у їх формуванні, де на Землі можна побачити найвищі гірські вершини.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступна бесіда.

На нашій планеті гори займають близько 25% суходолу. Вони часто простягаються на сотні, а то й тисячі кілометрів. Такі різні: високі та низькі, округлі та гостроверхі, рухливі та спокійні. Але всі вони – гори. На Землі не буває поодиноких гір. Вони завжди утворюють гірські країни. У цих країнах чітко виділяються гірські хребти – лінійно витягнуті ланцюги гір, розміщені паралельно або в різних напрямках.

2. Робота з текстом підручника

Знайдіть та запишіть у зошит визначення: «області складчастості», «гори».

3. Навчальна гра: «Художники – знавці гір»

Спочатку учні розглядають фотографії Карпат.

Всі гори, які б вони не були, завжди мають схожий рельєф. Зображаємо схематично та позначаємо:

• Вершину – найвища частина гори
• Долину зниження між горами
• Гребінь – найвища частина хребта
• Схили гори
• Підошву
• Перевал – зручне для переходу зниження в горах

А зараз будем мандрувати,

Чи добре гори хочеш знати?

Куди піднятись? На……( вершину).

Куди спуститись? У…… (долину).

Коли стрімка, травою не постелена,

Тоді зовуть долину як? ……(ущелина).

Як бачиш гір багато ти,

Як разом їх зовуть ?……(хребти).

Коли шпилясті і стрімкі,

То кажуть, гори……(молоді).

А як пологі їхні схили,

То гори ці ……(старі), віджили

 

4. Запитання

Розглянувши фізичну карту та корту літосферних плит пригадайте, де на Землі утворюються гори?

Чому утворилися Карпати?

 

Всі гори належать до складчастих областей і розміщені на стику літосферних плит.

 

 

5. Колективне складання схеми класифікації гір:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Роробота з підручником:

 Розгляньте схему. Яка абсолютна висота:

низьких гір;

середніх гір;

високих гір?

7. Робота з атласом

Яким кольором на карті зображають гори?

Які кольори відповідають низьким, середнім та високим горам?

Знайдіть на карті найвищі гори світу.

Назвіть гори, які мають середні висоти?

Знайдіть на карті низькі гори.

До яких гір за висотою відносять ті, що розміщені в межах нашої держави.

8. Казка про гори

У могутньому царстві, де вирують люті сили землетрусів і вулканів, народились маленькі гори. Під опікою внутрішніх сил вони росли та мужніли. Такі були стрункі і величні, що хто б не прийшов до них у гості, зачаровувався їхньою красою.

Раділи від цього чарівні велетні, гордо піднявши до неба свої гостроверхі вершини-голови. І хто б не був їхніх нім гостем – не приймали привітно й радісно. Такі були суворі та зарозумілі! Ці стрімкі схили кому під силу? Що їм маленькі, зачаровані люди, високі дерева, спритні звірі? Тож мало хто наважувався підніматись до їх красивих, вічно засніжених голів.

Сильні були, не боялись ні вітрів, ні морозів, ані палючого сонця. Адже їх завжди підтримували могутні батьки – внутрішні сили Землі.

Та з роками батьки втратили свою силу і померли… Залишились гори самі-самісінькі, без жодного вірного товариша. Сумно їм стало і страшно. Тепер вітри вже не здавались такими безсилими, морози та сонце пекли так нестерпно! На їх обличчях з’явилися зморшки. Гори ставали щоразу меншими, схили обсипались, та ще й вітер з водою в парі переносили піщинки в гірські долини. Де й поділась їхня гордість!? Низько хилили свої голови від сорому. І, о диво! Хоча стали вони низькими, з округлими від часу схилами, - скільки друзів у них тепер з’явилось! Почали рости буйні дерева, бігати веселі звірята, і навіть люди поселились у нових будиночках. А старість не така вже й страшна – подумали добрі гори і заснули горбистою рівниною…

«Вставайте, вставайте, ми не померли», - тихо шепотіли до гір батьки. Почувся тріскіт і окремі частини високої рівнини піднялись, утворюючи велетенські брили. Ці брили, неначе сходини, тягнулися до неба. Гори вдруге народились. Мабуть, тому, що зрозуміли свою помилку.

9. Бесіда.

Про що йдеться в казці? Як, на вашу думку, можна відрізнити молоді гори від старих?

Та не всі молоді гори високі, гостроверхі. Винятком можна вважати наші Карпати та Кримські гори. Про їхню молодість засвідчують землетруси, але не зовнішній вигляд.

Пригадайте з попередніх уроків, як утворюються складчасті та вулканічні гори?

Складчастими є Гімалаї, Карпати, Кримські, Альпи, Анди. (учні відшукують їх на карті)

Складчасто-брилові утворюються тоді, коли на місці зруйнованих складчастих гір (горбиста рівнина) заново відбулись горотворчі процеси. Як правило, утворення таких гір відбувається завдяки таким рухам як: горст, грабен та інші. Сюди належать гори:

Уральські, Алтай, Тянь-Шань.

 

 

Вулканічні гори є часто поодинокими, або розміщені разом із складчастими: Кіліманджаро, Вулканічний хребет Карпат.

 

VI. «Стежинка в Батьківщину»

Спробуймо дати опис Карпат та Криму за зовнішніми ознаками. (Учні описують гірські масиви, розглядаючи їх фотознімки).

Складіть діаграму різних за висотою гірських вершин (Євразія, Європа, Україна, Львівська область, Стрийський район) та дайте порівняльну характеристику.

 

Практична робота: Позначення на контурній карті найбільших гірських систем світу.

VII. Закріплення вивченого матеріалу

1. Відгадування загадок

Багато нас є, та про те,

На карті світу не знайдеш,

Бо скромні, й Кримські є такі,

Всі називають нас ……(низькі).

 

А ми на карті розмістились,

На вас ми тихо подивились,

Не всіх нас навіть підписали,

На карті світу місця мало.

Карпати і Урал не вредні,

За розміром вони …… (середні)

 

Кавказ, Тібет і Гімалаї,

І Кордильєри і Алтай

Ми наче Землю всю покрили,

Немов намистом оточили

Материки, поля широкі,

Нас називають всі ……(високі).

3) Молоді гори, зазвичай, мають вершини:

а) гострі; б) округлі; в) плоскі.

4) Переважну частину території України займають:

а) гори; б) плоскогір'я; в) рівнини.

5) На фізичній карті гори зображують відтінками:

а) зеленого кольору;

б) жовтого кольору;

в) коричневого кольору.

VI. Підсумок уроку

Гори – великі, дуже розчленовані ділянки земної поверхні, що здіймаються над прилеглою поверхнею. За висотою гори поділяють на низькі (до 1000м), середні (1000-2000м), високі (понад 2000м). за віком – молоді і старі, за утворенням – складчасті, складчасто-брилові, вулканічні. В Україні на заході розташовані середньовисотні молоді гори Карпати, а на півдні — Кримські гори.

VIІ. Домашнє завдання:

Опрацювати § 29;

Намалювати у зошиті схему-малюнок: «Поділ гір за висотою»

 

Тема. Рельєф дна Світового океану

Мета: формувати первині уявлення про рельєф дна Світового океану; поглибити та систематизувати знання про основні форми рельєфу Землі; продовжити розвивати вміння працювати з схемами, підручниками.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. «Географічна розминка» — «Світлофор»

Показую й називаю рівнини, гори, вулкани, іноді навмисно припускаючись помилки. Учні за допомогою карток висловлюють свою згоду або незгоду.

2. «Знання + орієнтування на карті» (відповідає той учень, який найшвидше підняв руку)

• За якими ознаками класифікують рівнини й гори?
• Як зображуються форми рельєфу на фізичній карті?
• Знайдіть на карті найвищу і найнижчу точки Євразії.
• На якому материку розміщені гори: Гімалаї, Великий Вододільний хребет, Кордильєри, Атлас, Скандинавські, Анди, Альпи, Карпати, Аппалачі, Кримські.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Людина завжди прагнула пізнати невідоме. Завдяки своїй цікавості здобувала знання про нові країни, материки і планети.

Мореплавці здавна використовували океан для досягнення далеких земель. Саме тоді людина вперше дослідила його поверхню. А глибини? Вони довго були недосяжними. Навіть сьогодні величезні простори Світового океану, в тому числі його дно, залишаються недостатньо вивченими.

Чи потрібно вивчати рельєф океану? Люди якої господарської діяльності потребують таких знань. Про все це ви дізнаєтесь на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Сьогодні ми з вами будемо досліджувати дно океану. Яке воно: майже рівне, як дно замуленого озера, чи горбисте, наче поверхня суходолу?

Про глибини Океану менш-більш досконало вчені дізнались недавно – кілька десятиліть тому, з винайденням ехолота. (опис дії з використанням малюнка)

Дно океану покрите 15-20 тисячами гір, висотою 1000 – 2000м. Ці дані ви можете прочитати на карті.

 

Ви бачили підводний світ?

Там є медузи, морський кіт.

Будують замки там корали,

У водоростях рибки спали.

Чи знаєте, там теж є гори,

Гірські долини і простори!

Як можна визначити за допомогою карти рельєф океану?

2.  Підводні мандрівники. «Діаграма Венна»

Порівняння рельєфу дна океанів (Атлантичного та Індійського океанів).

(клас ділимо на пари, кожна пара отримує завдання дослідити один океан)

І. – описати та зобразити у вигляді малюнка подорож дном Атлантичного океану по 40°пн.ш. (мандрувати з узбережжя Піренейського півострова).

ІІ. – описати та зобразити у вигляді малюнка подорож дном Індійського океану по 0˚ш. - екватору (мандрувати з узбережжя Африки).

 

Після того, як учні виконали завдання, пропоную об’єднатися в групи (2 пари) і знайти спільні та відмінні риси у своїх подорожах. Записати їх у діаграму.

 

Які висновки ви можете зробити про рельєф дна океану?

Практичне заняття: позначити на контурній карті великі форми рельєфу Світового океану.

Проблемне питання:

Чи можна нас (жителів Львівської обл, Стрийщини) назвати «бентосами», які пересуваються по дну моря?

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Ну а тепер, щоб все запам’ятати

Екзамен вам потрібно здати!

 

При березі, ще не глибоко,

Плавно, й неначе ненароком

Материка краї пірнули,

У океані потонули.

Життя вирує – карусесель!

Зоветься місце як це?……(шельф).

 

Яка його глибина, та яку частку Світового океану він займає?

 

А далі – шельф мов обірвався,

У прірву, вниз стрімко подався.

Глибоко там, нам не під  силу

Пройтись ……(материковим схилом)!

 

Яка його глибина, та яку частку Світового океану він займає?

 

Дев’яту частку він займає,

Людина мало дуже знає

Про нього, та колись давно

Вважала – там плоске лиш дно.

Але сьогодні знаєм ми

Що там також гірські хребти!

І назва цій частині, може,

Неправильна. Бо зветься ……(ложе).

Яка його глибина, та яку частку Світового океану він займає?

VI. Підсумок уроку

«Мікрофон». «Що нового для себе ви дізналися сьогодні на уроці?».

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати § 30;
• Виписати в зошити визначення базових понять з вивченої теми.

Унікальні форми рельєфу, охорона надр Землі

Мета: ознайомити учнів з унікальними формами рельєфу Землі та України, сформувати уявлення про негативний вплив людини на літосферу, продовжити формувати вміння учнів робити висновки, використовувати отримані знання виховувати бережливе ставлення до природних багатств рідного краю та планети взагалі.

Обладнання: фізична карта півкуль, підручники, комп’ютер, проектор (презентація).

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

• Дайте означення поняття «літосфера».
• Що відноситься до внутрішніх сил землі. Які форми поверхні вони утворюють?
• Що відноситься до зовнішніх сил землі. Який результат їхньої діяльності?
• З якою метою відбувається вивчення земної кори?
• Що таке мінерали, гірські породи, корисні копалини?
• Які із гірських порід вам доводилось зустрічати у природі?
• Як людина використовує корисні копалини?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Земля – найпрекрасніша, неповторна планета з цінними корисними копалинами та багатими формами поверхні, які створені природою для задоволення всіх духовних та матеріальних благ людини. Проте сьогодні ми чуємо по радіо, телебаченню, читаємо у пресі про негативний вплив діяльності «людських рук» на природу. Щораз рідше і рідше зустрічаємо недоторкані, дикі ліси, степи, ба, навіть форми людина умудрилась змінити.

Щоб попередити лихо, ми повинні знати звідки воно насувається. Сьогоднішній час – найвищий, для того, щоб людина задумалась над своєю діяльністю і зберегла те, що ще залишилось незруйнованим, те, що отримала задарма від природи.

Саме тому мета нашого уроку – ознайомимось з цікавими формами рельєфу Землі та з негативним впливом людської діяльності, шляхами його зменшення. Також ми ознайомимось з унікальними формами рельєфу, які ще не зруйновані та потребують охорони.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Для того, щоб зрозуміти, усвідомити, якою неповторною та унікальною є наша планета, полюбити її, берегти і цінувати пропоную розглянути унікальні форми рельєфу. Вони зустрічаються дуже рідко на землі, проте це, мабуть, найпрекрасніші форми нашої планети.

Демонструється презентація.

Розтерзана вже нелюдом Земля.

Кругом лиш лишаї, відкриті рани,

Копальні, шахти… І рілля

Розхристана глибокими ярами.

 

Звання «ЛЮДИНА» вже не гідна ти,

Наукою розвинута істото,

Ти міряла світи, ти мріяла рости,

На хліб насущний зароблять не потом!

 

А тут затих вже лісовий скрипаль,

І не співає вечір дифірамби,

Відкрилась людям вже космічна даль,

Закрився рікам шлях оковом дамби.

(Автор)

Значення надр землі підвищуються в умовах швидкого розвитку людського суспільства. Із земних надр видобувають паливні ресурси а також ресурси для отримання металів, будівельних матеріалів та ін галузей. Щороку із землі видобувають понад 120 млрд. тонн корисних копалин. Варто зазначити, що 70% усієї промислової продукції виробляється з використанням корисних копалин (понад 100 видів)

1. Дайте відповіді на запитання:

1.   Чи можна вести видобуток корисних копалин нескінченно?
2.   Якими корисними копалинами людство забезпечене достатньо, а якими ні?
3.   До чого може призвести подальший безсистемний видобуток?

 

Для взаєморозуміння між природою та людиною потрібно опікуватись проблемами охорони довкілля.

Щороку із землі видобувають понад 120 млрд. тонн корисних копалин. За розрахунками вчених, до середини ХХІ ст. вичерпаються всі запаси нафти, газу, руд багатьох металів. Часто підприємства економлячи на грошах розробляють найбагатші шари, всі інші – залишаються у відвалах.

2. Творче завдання:

Які негативні наслідки забруднення літосфери ви спостерігаєте у нашій місцевості?

Опишіть вплив на природу землеробства, будівництва, видобутку корисних копалин (Вугілля; нафта, газ, озокерит, сірка, пісок, глина).

 

 

На території Львівсько-Волинського, Донецького вугільних басейнів утворюються терикони – відвали піднятої з шахт гірської породи. Ці темно-бурі нагромадження дратують очі та забруднюють природу.

Багато корисних копалин (пісок, глина, сірка, мергелі та ін.) видобуваються кар’єрним способом. Це змінює рельєф, утворюються глибокі котловани (ями).

3. Проблемне запитання:

Як можна реалізувати зменшення негативного впливу видобутку корисний копалин на природу?

• використання корисних копалин - повне;
• використання шахт і териконів – сховища, насипи ґрунту;
• використання кар’єрів – створення ставків;

 

Видобуток корисних копалин має негативний вплив на всі оболонки Землі. Тому завдання людини – зберегти їх для себе чистими, використовуючи всі можливі засоби.

VІІ. Закріплення нового матеріалу

Бесіда за запитаннями.

• Які форми рельєфу у вашій місцевості можна вважати унікальними? Відповідь обґрунтуйте.
• Назвіть унікальні форми рельєфу, які вам найбільше запамяталися?
• Як і з якою метою охороняють унікальні форми рельєфу?
• Наведіть приклади зовнішніх процесів, що руйнують створені внутрішніми процесами унікальні форми.
• У чому виявляється негативний вплив господарської діяльності на земну поверхню
• Як можна зменшити негативний вплив діяльності людини на земну поверхню.

VІІ. Підсумок уроку

Унікальні форми рельєфу – неповторні, єдині форми земної поверхні, які утворюються внутрішніми та зовнішніми силами землі.

Зруйновані унікальні форми не можливо відновити. Тому їх охороняють у заповідниках.

Охорона надр полягає у дбайливому видобуванні і використанні корисних копалин.

VІІІ. Домашнє завдання

• Опрацювати відповідний параграф підручника.
• Дати опис унікальних форм рельєфу, які вам доводилось бачити. Чому ви їх вважаєте унікальними?