Урок "Зона мішаних та широколистих лісів."

  8 клас

 

Географія

 

Тема: Зона мішаних та широколистих лісів.

 

Мета: : ознайомити учнів з географічним положенням, межами, розмірами та природними особливостями зони лісів;  продовжити формувати вміння учнів складати характеристику природної зони; розвивати практич­ні навички школярів роботи з підручником, картою; сприяти вихованню бережливого ставлення до навко­лишнього середовища; виховувати почуття турботливого госпо­даря, громадянина своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, карта фізико-географічного районування України, атласи; карточки із завданнями

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Учитель. Сьогодні світ пізнає Україну. Сьогодні ми пізнаємо Україну, особливості її природи, ландшафтів. Ми зупиняємося на вивченні зони мішаних лісів. Це перша природна зона України, яку ми розглядаємо.

Сьогодні ми вирушимо в цікаву подорож, під час якої зробимо декілька зупинок. Перед стартом перевіримо багаж знань наших  ман­дрівників. Це і буде зупинка № 1.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Зупинка № 1.  Гра «Вірю — не вірю» (з коментарем)

1. Чи вірите ви, що природна зона — це частина при­родної країни? (+)
2. Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає най­більшу площу серед природних зон України? (—)
3. Чи вірите ви, що рельєф зони мішаних лісів пере­важно височинний? (—)
4. Чи вірите ви, що максимальна абсолютна висота Полісся 316 м ? (+)
5. Чи вірите ви, що в рельєфі Полісся трапляються льодовикові форми? (+)
6. Чи вірите ви, що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною України? (+)
7. Чи вірите ви, що в зоні мішаних лісів переважають південні вітри? (—)

15. Чи вірите ви, що Полісся — найбільший в Україні природний нагромаджувач прісної води? (+)

16. Чи вірите ви, що найбільші річки Полісся — Го­ринь, Уж?(—)
17. Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на 5 фізико-географічних областей? (—)
18. Чи вірите ви, що більша частина районів Чернігів­ської області знаходиться в межах зони мішаних лі­сів? (+)
19. Чи вірите ви, що площа Полісся України 350тис.км²?(-).

Зупинка 2. Бліц-турнір.

На дошці написані слова: ПТК, ландшафт, геогра­фічна оболонка, азональність, урочище, антропоген­ний комплекс. До дошки викликаються два учні, кож­ний повинен надати визначення трьом термінам за ви­бором учителя. На обміркування кожного визначення надається 30 секунд.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. А зараз вам необхідно розгадати ребус. У ньому зашифрована ключеве слово нашого уроку. Перший ре­бус є ключем до розгадки. Зрозумівши, як складено ключове слово в першому ребусі, ви зможете розгада­ти другий.

 

ОСІНЬ                                                   МОРЕ

 

ІЛЮМІНАЦІЯ                                                              7

                                  

Учитель. Отже, дійсно ліс — герой нашого уроку. Красень-ліс, який у будь-яку пору року зачаровує нас, приваблює яскравими фарбами, заповідною тишею і чистотою.

Учитель. Отже, тема уроку — «Природні комплек­си зони лісів».

 Епіграфом нашого уроку станусь сло­ва Григорія Сковороди: «Пізнай свій край … себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті».

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Отож, продовжимо нашу подорож. На­ступні наші зупинки пов'язані з планом характеристики природної зони.

Зупинка 3. Загальна характеристика зони мішаних лісів. Кожна група отримує картку завдання.

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

Заслуховування виступів учнів.

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості. (1,2-1,6, велика зволоженість).

Зупинка № 4. Ґрунтова

Учитель. Одним з важливих компонентів ПК є ґрунт.

Завдання. Які ж основні типи ґрунтів характерні для зони мішаних лісів? Давайте звернемось по допомогу до карти. Знайдіть потрібну інформацію на карті «Ґрунти» в ат­ласах. (Переважають дерново-підзолисті ґрунти.)

Дерново-підзолисті грунти мають слабкий і середній ступінь підзолистості, 1—3% гумусу (18—24 см), мають кислу реакцію, потребують вапнування. При внесен­ні органічних і мінеральних добрив стають родючими.

Завдання. Знову звернемось до карти, які ще ґрун­ти, крім дерново-підзолистих, є на Поліссі? (В доли­нах річок лучні та лучно-болотні, торфово-болотні та торфовища.)

Завдання. Оформимо здобутий нами матеріал у вигля­ді невеличкої схеми.

 

Грунти Полісся                                                                                                                                                                                          

 

                               Дерново-підзолисті

                                                                             Торфово-болотні,

                                                                           торфовища

                                                              Лучні, лучно-болотні

Фізкультхвилинка.

 Зупинка № 5. Флористична

 

На території Полісся ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси. Крім основних порід, в них трапляються бук, ялина, осика, береза та інші.

Повідомлення учнів про рослини Полісся.

Зупинка № 6. Фауністична

Учитель. Досить різноманітний тваринний світ зони мішаних лісів.

Завдання. За допомогою карти атласу назвіть найпо­ширеніших тварин зони.

Повідомлення учнів про тварин Полісся.

Зупинка № 7. Екологічна

Учитель. Різноманітні ландшафти Українського По­лісся, але вони зазнали значного впливу господарської діяльності людини. Внаслідок цього зменшується пло­ща лісів, зникають рослини і тварини, забруднюється навколишнє середовище.

Аварія на ЧАЕС (26 квітня 1986 р.) забрала наших лі­сів площею в 400 га.

Запитання: Що потрібно робити для того, щоб збільшити кількість лісів?

Гра «Відгадай»

1. Рослина, назва якої говорить, що вона з лісу. (Лілія лісова)
2. Рослина-хижак. (Росичка)
3. Квіти, що горять. (Горицвіт)
4. Ласощі для вовка. (Вовчі ягоди)
5. Пара для журавля. (Журавлина)
6. Рослина, що вміє плавати. (Водяний горіх плаваю­чий)
7. Зазвичай приходить вночі. (Сон чорніючий)
8. Рослина з-під снігу. (Підсніжник)
9. Глухий птах. (Глухар)

10. Птах для полювання. (Сокіл)

 11.Взимку білий. (Заєць біляк)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Зупинка 8 «Експрес-тест»

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

VІІ. Підсумок уроку

Учитель. Ми з вами детально ознайомилися з усі­ма природними компонентами зони мішаних лісів. Нам слід пам'ятати, що всі вони в ПК взаємозв'язані і впливають один на одного.

 Оцінювання роботи учнів.

VI. Домашнє завдання

       •   Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

•  Знайти матеріал про зону лісостеп.
• Позначити на контурній карті зону мішаних лісів.

 

 

Додатки

ПЕРЛИНА ЛІСУ

Звідкіля з'явилась у лісі ця висока та струнка красу­ня — сосна? За давньою грецькою легендою, жила ко­лись чарівна німфа Пітіс. Була вона молода, вродлива \ і весела. За щиру вдачу сподобалась вона богові північних вітрів Бореєві. Надумав він заволодіти дівчи­ною І перенести її з квітучих нив на снігові простори. І Злякалася Пітіс і почала благати лісового бога Пана сховати її. Укрив лісовик зеленим гіллям німфу, а сам пішов у своїх справах.

У цю мить налетів Борей. Дерева розхитує, кущі гне,
між ними красуню шукає. Та вона міцно тримає свої
шати. Від холодного вітру померзли трави опало листя лише шати Пітіс зеленіють, не вмирають. Не ви­тримала німфа, задерев'яніла від холоду, завмерла де­
ревом — красунею з вічно зеленими голками. А сльо­зи її стали прозорою смолою на стовбурі.             

Росте дерево і на пісках, і на бідних ґрунтах, і на бо­лотах, і навіть на гранітних скелях. Цікаво, що слово «сосна» (в латинській мові «пінус») бере початок від кельтського слова «скала». Сосна має міцне розгалу­жене коріння, яким вона може чіплятися за каміння і тягнеться вглиб до вологи. Міцний стрижень коріння дає змогу протистояти рослині буйному вітру. Сосну висаджують для захисту від пісків. На півдні України саме посадки сосни кримської захистили родючі зем­лі Придніпров'я від сипучих пісків так званої Одесь­кої пустині.

Деревину сосни вважають чи не найціннішою. М'яка, легка, малосучкувата, легко обробляється, стійка про­ти гниття — ось скільки важливих якостей. Сосна — основний будівельний матеріал у житловому і промис­ловому будівництві. Телеграфні і телефонні стовпи, дамби та греблі, набережні, мости, портові споруди та кріплення вугільних шахт. У народі кажуть: «Що не соснина, то дім та хатина». Хати, що поставлені з сосни не руйнуються 150 і більше років. Велика за­слуга в цьому належить смолі що міститься, в. дере­вині. Вона має бактерицидні властивості. Ще давні єгиптяни використовували смолу для бальзамування. Зі смоли-живиці перегонкою виробляють скипидар і каніфоль. Скипидар потрібний для виробництва ла­ків, фарб, парфумів. Виготовляють з нього і технічну камфору, що використовується у гумовій та фармацев­тичній промисловості, у виробництві пластмас, кіно­плівок і навіть вибухівки. Має він і добру дезінфікуючу властивість. Коли скипидар окислюється на по­вітрі, утворюється озон. Ось чому так легко дихається в сосновому лісі. У ньому в десять разів менше мікро­бів, ніж, Наприклад, у березовому гаю. Тому сосна — найбільш популярне фітоцидне дерево.

Каніфоль, вважають, дістала свою назву від міста Колофол, яке існувало в Давній Греції. Вона незамінна майже в 70 галузях промисловості, ЇЇ використовують для смичків струнних музичних інструментів, під час паяння радіоелементів, у виготовленні лаку та сургу­чу. Домішка каніфолі в мастиці, що застосовується при виробництві електричних ламп, дала змогу зро­бити з'єднання скла та металу досить міцним. Має каніфоль велике значення і. для поліграфії. Але чи не найбільший споживач каніфолі — паперова промис­ловість. Папір обробляють каніфоллю, щоб він був рівний і не вбирав вологу.

Розповідаючи про сосну, не можна обминути й бурш­тин. Цей славнозвісний самоцвіт, назва якого звичай­но поєднується з Прибалтикою, є і в Україні. Ще на початку XVIII ст. тут із місцевого бурштину виготовляли

різні прикраси. На Волині, у Житомирі, на Рівнен­щині, поблизу Києва та в багатьох інших місцях були кустарні майстерні, де обробляли бурштин. У музеях країни можна побачити більш як 2000 його зразків із Середнього Подніпров'я, знайдено майже стільки ж «камінців» і в Прикарпатті. Багато легенд існує про походження бурштину. Науково довели його рослин­ну природу К. Лінней та М. В; Ломоносов.

Колись давно там, де росли сосни, панувала спека. Дрімучі ліси покривали сушу, спускались до моря. Пекуче сонце витоплювало смолу з вічнозелених сосен. Дерева вмирали, падали, потрапляли в море. Смо­ла кам'яніла, але прозорість і ясність зберігала. Зовні бурштин нагадує камінь. Він твердий, добре обробля­ється, не розчиняється у воді. Тому його вважали мі­нералом геологічного походження.

Бурштин використовується у промисловості. Він міс­тить до 7 % бурштинової кислоти, що використовуєть­ся для вичинки штучної шкіри, для фарбування пласт­мас. Бурштиновим лаком покривають деки скрипок, меблі. Оскільки бурштин перешкоджає руйнуванню кров'яних тілець, з нього роблять медичний  посуд, він може бути корисним і в лазерній техніці. Так не тільки нинішні сосни, а й сосни давно минулих віків продо­вжують добром служити людині.

 

ДЕРЕВО-АЗОТОЗБИРАЧ

Небагато дерев зацвітає раніше за вільху. Тільки-но* перше весняне сонце пригріє землю й почне тану­ти сніг, Вона ніби світлішає, крона її стає рудувато¹ золотавою. З'являються дрібні жовті квітки, зібрані в циліндричні суцвіття, дуже схожі на довгі жіночі се­режки, їх так і називають — сережки.

Має вільха одну рідкісну особливість, якої немає в ін­ших дерев. Якщо під нею розкопати ґрунт, на коренях можна побачити оранжеві бульбочки. Тут «квартиру­ють» дрібні живі істоти, що відіграють величезну роль у житті рослин: вони добувають з повітря азот і синте­зують його в інші сполуки, які легко засвоюються рос­линами. Називають ці мікроорганізми актиноміцета­ми, або променистими грибками. Один з різновидів таких грибів утворює бульбочки на коренях вільхи. Це щасливий союз. Він корисний обом партнерам: гри­би мають постійний притулок і живлення від віль­хи, а вона — персональне азотне підживлення. Тому часто вільху називають азотозбирачем. І тягнуться до неї рослини — нітрофіли — ті, що люблять азотну «дієту». Згадайте, як у вільшняках пишно розростають­ся кущі малини та невтримно тягнуться вгору зарос­ті кропиви.

Відомо близько 80 видів вільхи. У нашій країні — З, з них найбільш поширені вільха клейка, або чорна, і вільха сіра.

Вільха клейка — струнке високе, іноді до 35 метрів заввишки дерево, з невеликою яйцеподібною кро­ною і стовбуром, покритим темно-бурою корою. По­ширена майже по всій Україні, особливо на Поліссі, у плавнях Бугу і Дніпра, на березі Дніпровського лиману, менше в Лісостепу й Карпатах. На вільху при­падає майже 4% державного лісового фонду нашої країни. Росте вільхи клейка досить швидко і цінуєть­ся як дерево, яке закріплює береги річок, каналів та водойм.

Досить поширена й вільха сіра. У неї листки більш за­
гострені й зі споду сіруваті. На півночі Лісостепу ви­користовується для закріплення берегів, схилів, за­ліснення ярів.

Найбільш цінною для господарства є вільха клейка, її деревина летка, м'яка, однорідна за будовою, добре розщеплюється, обробляється та фарбується. З неї ви­готовляють фанеру. З деревини вільхи сірої виготов­ляють креслярське вугілля та вугілля для виробни­цтва пороху. Деревина вільхи має цікаву властивість: ті місця, де пройшли пилка чи сокира, на повітрі на­бувають червонуватого відтінку. Невипадково дере­вину вільхи використовують для імітації найцінніших у меблевій промисловості порід — горіха, червоного і чорного дерева. -

Іще одна особливість деревини вільхи і висока во­достійкість. Щоправда, на повітрі вона досить легко вражається шкідниками. Та й вік ЇЇ не дуже довгий —
100—150 років. Оскільки вільха тривка у водяному се­редовищі, з неї роблять палі, колодязні зруби, підпори в шахтах, різні підводні споруди. Археологічні розкоп­ки довели, що підводні споруди з вільхи витримують
навіть кілька століть.

Вільха — дуже швидкоросле дерево. Якщо її зрубати, то вже наступного року з пня з'являться паростки до 2              м заввишки.             

У лісовій аптеці вільсі належить чільне місце. З давніх-давен народні лікарі пропонували відвари кори та листків при простуді, суглобному ревматизмі, пода­грі. У наукову медицину проклала вона шлях недавно, років сорок тому. І нині майже в кожній аптеці мож­на знайти вільхові шишечки, які використовують при шлункових захворюваннях, а також як кровоспинний засіб. Діюча сила — це дубильні речовини, а їх у корі та листках чимало, близько 16%. Звідси й лікувальна сила вільхи.

 

 

ЛОСЬ

Лось звичайний — один з найбільших звірів в Украї­ні. Він має характерний вигляд: ноги довгі, голова ви­довжена, горбоноса, вуха великі. Верхня губа сильно
Нависає над нижньою. У самців влітку і восени великі
лопатоподібні роги. Забарвлення коричневе, взимку
сірувато-коричневе. "Ноги білі або білуваті. Поширені
лосі на Поліссі і частково в Лісостепу, 

Зима — важкий період у житті лосів. Високий сніг пе­решкоджає пересуванню, У цей час лосі тримаються в густих перелісках з осики, берези, горобини, поїдаючи кору та гілки цих дерев, Улітку лосі більшу частину часу живляться вночі, активно переміщуючись. У спе­ку вони знаходять прохолодні місця, відпочивають. Люблять лежати на обмілинах або у воді. Вони чудо­во плавають І пірнають. У великі морози лосі люблять лягати у пухкий сніг, що зменшує тепловіддачу, а у за­метіль ховаються у густих заростях хвойних дерев. Пе­реміщуються лосі взимку мало, у зв'язку з глибоким снігом. Живляться часто вдень.

Тримаються лосі поодиноко або невеликими групами. Улітку дорослі самки ходять з лосенятами, інколи до них приєднуються минулорічні лосенята. Період па­рування починається з середини осені. У цей час сам­ці дуже збуджені, вони ламають рогами гілки й верхів­ки дерев, вибивають копитами ями, ревуть, між сам­цями відбуваються бійки за самок. Цей період триває близько двох місяців. У травні — червні лосиха на­роджує 1—2 коричневих лосенят, які вже через кілька годин можуть ходити за матір'ю. Живляться лосенята молоком матері до 3,5—4 місяців, але вже в тижневому віці починають об'їдати листя дерев і кущів. Лосенята швидко ростуть і до осені досягають маси 120-130 кг. Лосі живуть 20—25 років, але більшість тварин у при­родних умовах гине раніше.

Лосі — важливі мисливсько-промислові звірі, від яких одержують хороше м'ясо та цінну шкуру. Вони легко приручаються.

БОБРИ

Бобер європейський — найбільший гризун наших
місць. Маса його 20—30 кг. Добре пристосований до
водно-наземного способу життя. Між пальцями за­дніх кінцівок у нього є плавальні перетинки. Хвіст плоский, лопатоподібний, допомагає бобрам плава­ти. Хутро бобра не намокає. Колір хутра від світло-коричневого до чорного.

Бобри поселяються по берегах повільних лісових річок, стариць і озер. Вони уникають широких річок зі швидкою течією, а також водойм, що промерзають до дна. Важливою є наявність біля водойми дерево-кущової рослинності з м'яких листяних порід (верби, осики, тополі), а також водної і прибережної рослинності, що складає раціон бобра.

На вподобаній водоймі бобри влаштовують нори або хатки. Нори риють при наявності крутих берегів. Вхід у нору завжди розташовується під водою.

У болотистих місцях замість Нір бобри вимушені бу­дувати конічну хатку 1—2 м заввишки, яка складаєть­ся з хмизу і гілок, скріплених мулом або глиною. Усе­редині хатки влаштовується простора «кімната», ви­ходи з якої ведуть у воду. Взимку в хатках утримується плюсова температура, вода не замерзає, і бобри мають можливість виходити у воду під лід.   

У тих водоймах, де рівень води не сталий, що після
його зниження могло б привести до осушення виходів
з нір або хаток, бобри споруджують греблі. Влашто­вують вони їх нижче від рівня поселення зі зрізаних стовбурів дерев, гілок, хмизу, мулу. Інколи бобри про­ривають довгі вузькі канали, якими сплавляють заго­товлений корм — гілки дерев.             

За допомогою своїх міцних різців звірі не тільки лег­ко перегризають гілки, але й звалюють великі дерева, підгризаючи їх біля основи. Осику діаметром 5—7 см бобер звалює за 2 хв. У зваленого дерева бобри від­гризають гілки, розділяють його на частини, частко­во поїдають на місці, а те, що залишилося, сплавля­ють до житла або до місця будівництва греблі. Дерево 10—12 см у діаметрі бобер звалює за одну ніч, так що до ранку на місці роботи звірка залишається лише пе­ньок і купка тирси. Активні бобри у присмерку і вно­чі. Хутро бобра високо цінується. В Україні бобри охо­роняються законом.

 

Моя Земля – Черкас зелена віть,

Де пахнуть виспілі суниці,

Де в безмежнім вирі верховіть

Дубам всміхаються ялиці.

Ми мандрувати будем рідним краєм

Тож  дещо вас ми запитаєм.

 

І. Історія села Посухівка

Учениця розповідає про утворення села Посухівка.

Вікторина

1. Як називаються історичні землі, в межах яких розміщена наша область?
2. Які книги про рідний край вам відомі?
3. Який сучасний адміністративний поділ Черкаської області ?
4. Коли утворено село Посухівка?
5. Коли утворено село Антонівка?
6. Яка річка протікає в межах сіл Антонівки та Посухівки?
7. На якій відстані знаходиться с. Антонівка та с. Посухівка від м. Умані?
8. Скільки жителів було в с. Антонівка у 1900 році? (1570 душ)
9. Скільки жителів проживало в с. Посухівка?
10.                     В якому році була побудована церква і де ?
11.                     В якому році в Антонівці з`явилася школа?
12.                     Скільки було в с. Посухівка млинів?
13.                     Чи затонув Голодомор територію сіл?
14.                     Які газети виписували жителі с. Антонівка у 1915 році?
15.                     В якому році була відкрита семирічна школа в с. Антонівка?
16.                     А в Посухівці?
17.                     Які лікарські рослини використовують жителі вашої місцевості?
18.                     Які тварини живуть в межах наших сіл?

ЗАХИСТ ПРОЕКТІВ «СЕЛО МАЙБУТНЬОГО»

Учні готують свої проекти і захищають їх.

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

 

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

3.  Укажіть тип клімату, кліматичні показники (се­редня температура січня,             липня, кількість опа­дів, переважні вітри).

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

Розв’яжіть задачу: Річна сума опадів на Українському Поліссі становить 550-650 мм, а випаровування – 400-450 мм. Вирахуйте коефіцієнт зволоження цієї місцевості.

 

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

 

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

 

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

 

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

 

• 45%;
• 20%.

2. Зона лісів в Україні ще має назву:

• Волинь;
•  Полісся;
• Побуття.

3. У Поліссі переважають грунти:

• чорноземні;
• сірі-лісові;
• дерново-підзолисті.

4. В Поліссі поширені ліси:

• хвойні;
• соснові;
• листяні.

5. Серед біотопів Полісся частіше зустрічаються:

• степи;  
• луки;
• болота.

6. Заходи по підвищенню родючості:

• меліорація;
• очищення грунтів;
• сівозміна.

 

 

 

 

 

Моя Земля – Черкас зелена віть,

Де пахнуть виспілі суниці,

Де в безмежнім вирі верховіть

Дубам всміхаються ялиці.

Ми мандрувати будем рідним краєм.

Тиждень краєзнавства

Понеділок

1. Відкриття тижня краєзнавства.
2. Вікторина «Історія рідного краю».

 

Вівторок

Конкурс малюнків на тему «Моє село».

 

Середа

Краєзнавчий чемпіонат «Україно! Доки буду, доти відкриватиму тебе…»

 

Четверг

Конкурс ребусів та кросвордів.

 

П`ятниця

1. Конкурс віршів про рідний край.
2. Підведення підсумків тижня краєзнавства.