Збірка конспектів – усіх уроків зв’язного мовлення в 4 класі
ЗМІСТ
Вступ |
………………………………………………………………..3 |
2 |
Урок 1. |
Краса осіннього лісу (парку, саду). Твір на основі вражень від екскурсії………………………4 |
3 |
Урок 2. |
Ромашка. Переказ тексту……………………………………………..16 |
|
Урок 3. |
Яблуня і береза. Порівняльний опис………………………………………..25 |
|
Урок 4. |
Хто хоче їсти, той має метикувати. Обґрунтування вибору заголовка тексту……………......39 |
|
Урок 5. |
Шкідливість куріння. Переказ тексту……………………………………………..47 |
|
Урок 6. |
Мій улюблений дитячий журнал. Розповідь з обґрунтуванням власної думки……………..54 |
|
Урок 7. |
Турботливий носоріг. Переказ тексту……………………………………………..59 |
|
Урок 8. |
Джерельце взимку. Переказ тексту……………………………………………..65 |
|
Урок 9. |
Як краще провчити? Власна оцінка поведінки героїв прочитаного тексту……73 |
|
Урок 10. |
Життя в зимовому лісі. Докладний переказ тексту…………………………………80 |
|
Урок 11. |
Чому я люблю свою батьківщину? Твір-міркування………………………………………….....90 |
|
Урок 12. |
Дві груші і одна. Стислий переказ тексту……………………………….......99 |
|
Урок 13. |
Правда буває гірша за неправду. Творчий переказ тексту……………………………….......106 |
|
Урок 14. |
В гостях у весни. Вибірковий переказ тексту…………………………….....112 |
|
Урок 15. |
Моя улюблена телепередача. Твір з обґрунтуванням власної думки……………………121 |
|
Урок 16. |
Моя заповітна мрія. Твір з обґрунтуванням своєї думки………………………127 |
|
Урок 17. |
Біла пір’їна. Докладний переказ тексту…………………………………134 |
|
Література |
……………………………………………………………….140 |
|
Урок 1
Твір на основі вражень від екскурсії.
Краса осіннього лісу (парку, саду)
Мета: ознайомити учнів із осінніми змінами в природі; вчити говорити красиво, тобто розвивати мовні навички, точно підбирати слова, порівняння, ознаки до предметів; удосконалювати вміння зв’язно і послідовно викладати свої думки; розвивати увагу, уяву, спостережливість, логічне мислення; допомогти відчути яскравість осінніх барв, щедрість осені; виховувати почуття любові до природи, естетичне сприйняття навколишнього світу.
Обладнання: запис твору П. Чайковського «Пори року», малюнки із зображенням природи осіннього лісу (парку, саду), осінні листочки.
Хід уроку
І. Організаційний момент
- Доброго дня!
Говорите ви, і говорю вам я.
Сьогодні у нас незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну велику, в країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.
Тож сядьте рівненько, будьте уважні,
Щоб працювати було нам неважко.
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Загадка
У садах, гаях блукає,
Жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості.
(Осінь)
2. Слово вчителя
- Так, це осінь. Осінь – красуня, наче талановита художниця, розмалювала все навкруги. Сьогодні ми вирушаємо в подорож у світ прекрасного, у світ природи.
Скільки поетів, композиторів, художників майстерно описували словами, музикою чи мовою фарб красу осені. Жодна людина, що любить природу, не може не зачаруватись її барвами. Про цю чудову пору року дуже гарно сказала Наталя Забіла у своєму вірші. Послухайте уважно і скажіть, яка картина надихнула її написати такі рядки.
Подивись: на видноколі
Мов змінилися ліси,
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто прикрасив?
Ось край річки - жовті клени
І берези золоті.
Ялинки лише зелені
Залишились в самоті.
І пишаються дерева
Золотим своїм вбранням.
Це якийсь маляр, напевне,
Догодити хоче нам.
(Відповіді-роздуми дітей на поставлене запитання).
- Пригадайте свою останню екскурсію в природу. Ми мандрували з вами осіннім лісом, милувалися золотими шатами дерев, блакитним небом, не дуже щедрим, але ще яскравим сонечком.
Частину цієї краси ми принесли в клас. Що це? (Букети осіннього листя).
- Осіннє листя прикрасило наш клас. Я хочу, щоб на ці листочки полився «дощ компліментів», але так, щоб він був рясний і красивий.
- Скажіть, які вони? На що схожі, коли летять? (Золотий листопад, ніби сльози, ніби парашути, золотисте, червонясте, схожі на яскравих метеликів, пурхають, линуть, миготять, майорять, золоті метелики з дерева летять, наче полум’я горить, запроменіли, падають, як зорі, злітають, кружляють).
3. Опрацювання дібраних ілюстрацій, фотографій, малюнків
- Погляньте на ці осінні пейзажі і скажіть, яку осінь ви тут бачите? (Ранню, золоту, пізню).
- Чому осінь в народі називають золотою? (Осінь одягає в золото сади, ліси, фарбує все у жовтий або багряний колір; сонячного дня дерева восени здаються позолоченими).
- Що зачаровує вас в осінньому лісі?
- Які фарби найбільше використали художники, щоб намалювати осінні пейзажі? (Всі відтінки жовтого і червоного).
Жовтогарячим, червоним вогнем
Дерева палають під буйним дощем.
Пожежа в діброві аж неба сягла.
А дощик не відав: то осінь прийшла!...
С. Жупанин
4. Робота над прикметами, приказками та прислів’ями про осінь
– А тепер звернемося до джерел усної народної творчості. Пригадайте, будь ласка, народні прислів’я, приказки, прикмети, які найбільше відображають тему нашого уроку.
Прислів’я:
Добре восени працюєш – спокійно зиму чекатимеш.
Вересень пахне яблуками, а жовтень - капустою.
Холодний вересень та ситий.
Весна багата на квіти, а осінь – на сніпки.
У жовтні кожен знає, що з великої хмари малий дощ буває.
Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
Приказки:
Як листя жовтіє, то й поле сумніє.
Осінь іде - дощі за собою веде.
Восени ложка води, а цебр багна.
В осінню пору – праця з двору.
Осінь збирає, а зима з’їдає.
- Чи доводилося вам спостерігати за такими прикметами?
Прикмети:
Кілька днів поспіль видно білі хмари – на похолодання, темні і чорні – на дощ.
Грім у вересні – на теплу осінь.
Павутина стелить по рослинах – до тепла.
Комарі з’явилися пізно восени – до м’якої зими
Якщо журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.
5. Літературна хвилинка
- Які поетичні твори про осінь ви підготували?
- Чому саме цей вірш ви вибрали?
- Яку картину природи можна уявити за змістом вірша?
- А ось як сказав про цю сумну пору року у своєму вірші Петро Осадчук. Зверніть увагу, які образні слова використав поет у своєму вірші?
Осінь
Щебетали птахи в лісі
На крислатому горісі.
А як сонечко схололо,
Птахи всі за видноколом
Позникали.
В лісі звірі танцювали –
Аж травичку потоптали.
А як змерзли вуха й ноги
Звірі в нори та барлоги
Повтікали.
Поселився вітер в лісі
Серед ночі на горісі,
І на всіх деревах віти
Почали тоді тремтіти -
Бідолахи.
Вранці клени посмутніли,
А надвечір пожовтіли, –
І злетіло в небо листя
Понад містом золотистим,
Ніби птахи.
(Крислатий горіх, містом золотистим, віти-бідолахи, злетіло листя, ніби птахи).
- Багато оповідань знайомлять нас із осінніми змінами у природі.
Осінній ліс
Кожне дерево стоїть у золотому листі й на золотому листі. Віттям ледь-ледь похитує. Верхівкою погойдує. Начебто хоче зрушити з місця й ступити нам назустріч. Я притуляюся вухом до стовбурів дерев і слухаю. Як вони гудуть. Може, це вони передають свої лісові вісті? А на гілках птахи сидять і розмову дерев підслуховують. Ого, скільки їх у вирій не летить! Зимують вдома. У своєму лісі.
М. Слабошпицький
- Подумайте, діти, чи є щось спільне в цьому оповіданні та у вірші, який ви почули? Що саме? (Описано ліс, як живу істоту).
6. Музична пауза
- А зараз давайте послухаємо звуки осіннього лісу.
- Які саме звуки ви можете почути в осінньому лісі? (Шурхіт опалого листя, спів синиці, стукіт дятла, тріск гілок, вітер погойдує віти).
- Люди, які пишуть музику, теж звертають увагу на цю чудову пору року. П. І. Чайковський написав чудовий твір, присвячений усім порам року. Послухайте його осінню мелодію.
- Які картини викликає музика у вашій уяві?
- Які почуття пробуджує у вас мелодія?
7. Підсумок
- Ви послухали і подивилися, як поети, художники, композитори змальовують осінь, а тепер прийшла і наша черга.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні і ми спробуємо створити картину осені, але не фарбами, а мовними засобами. Ми станемо художниками слова. Будемо вчитися писати твори на основі власних спостережень, добирати потрібні слова для вираження думки, спочатку в усній, а потім у письмовій формі.
Наш урок – це урок творчості, натхнення, добра і радості.
Розкажіть, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Навчитися точно, правильно й красиво висловлювати свої думки, факти, збагатити своє мовлення образними словами і виразами…).
ІV. Робота над складанням твору
1. Бесіда з метою упорядкування необхідного матеріалу
- Чи подобається вам осінню? Чим саме вона вас приваблює?
- Що змінилось у лісі з приходом осені? (Опадає жовте листячко, і вся земля встелена золотим килимом, плутаються в гіллі павутинки бабиного літа, туляться один до одного тонконогі опеньки, дерева вгрузають в червоне золото, промінчики сонця попадають на жовті листочки і підсвічують їх зсередини, наче світильники).
- Чим пахне в лісі? (Повітря прохолодне, пахне грибами, падолистом, корою дерев, сухою травою…).
- Як виглядають берізки на фоні небесної сині? ( Вона завжди ніжна і красива. Осінь розфарбувала її листочки в жовтий колір, ніби вплела в її гілля золоті стрічки).
- Якого кольору листки у клена? (У нього великі гарні листки, наче вирізьблені. Золотаво-червоні, багряно-вишневі, яскраво-жовті, багряні).
- В який колір розфарбувала осінь листя осики? (Бронзовий, коричневий, жовтий).
- Чим відрізняються кольори стовбурів дерев? (У дуба – потріскана кора темно сірого або червонувато-білого кольору, у берізки - стовбур білий з чорними цятками, гладенький).
- Як ви гадаєте, добре чи погано, що опадає листя з дерев?
- Добре: дерева готуються до зими, листя - добриво для ґрунту, земля менше промерзає, корені дерев не замерзнуть.
Погано: краса зникає, дерева не такі гарні без листя.
- Давайте побудуємо речення про осінній одяг дерев.
Робота в парах
(У кожної пари на парті малюнки осінніх дерев).
Завдання: описати своє дерево, використовуючи найвлучніші слова. (Осінь фарбує листя осики в багряний колір. Тремтять холодними вогниками рожеві листочки на осиках. Клен скидає із себе багряні шати. Берізки одягли золоті платтячка. Стрункі білокорі красуні-берізки позолотили свої довгі коси. Дика груша хизується своїми червоними дукатами. Поволі скидає з себе розфарбовані зубчасті листочки клен. Вітер заплутався в побурілому каштановому листі).
- Яке небо восени? (Похмуре, сіре, затьмарене).
- Яке сонечко? (Привітне, тепле, сумне).
- Які птахи відлітають у теплі краї? (Лелеки, дикі гуси, журавлі, зозулі, ластівки, стрижі).
- Яка причина їхнього відльоту? (Птахам важко знайти собі їжу).
- Які думки навіває на вас осінь?
2. Складання плану
- Пригадайте, з яких частин складається текст?
- Про що буде мова спочатку? (Спочатку буде мова про те, куди, коли та з ким ходили діти на екскурсію).
- Що розкриємо в основній частині? (В основній частині буде розкрито, за чим вони спостерігали, що цікавого помітили для себе).
- Про що напишемо в кінцівці? (В кінцівці висловимо свої враження від побаченого).
- Що потрібно зробити, щоб написати цікавий твір? (Правильно скласти план, вдало підібрати заголовок).
- Самостійно складіть і запишіть план майбутньої розповіді в зошит.
Варіанти планів
План
1. Прихід осені.
2. Свято осінніх кольорів.
3. Казкова красуня-чарівниця.
План
1. Осінь – золота пора року.
2. Зміни в природі:
а) сонце, небо;
б) дерева, кущі, трави;
в) птахи.
3. Настрій від побаченого.
План
1. Яка пора року настала?
2. Які зміни відбулися в природі? (Які стали дні? Як світить сонце? Як змінилися дерева, кущі? Як поводяться птахи, звірі, комахи? Що роблять люди?).
3. Чи подобається тобі ця пора року?
План
1. Настала золота осінь.
2. Зміни в природі восени: погода, тварини, птахи.
3. Моє враження від осінньої природи.
3. Словникова робота
- Доберіть антоніми до прикметників, які характеризують осінь.
Сумна – весела,
Тривожна – спокійна
Буденна – святкова (урочиста)
Холодна – тепла
- Доберіть до поданих слів близькі за значенням:
Осінь - чарівниця, щедра тітонька, художниця, господиня,
красуня;
прийшла – прилинула, завітала, настала, наступила;
одягла – вбрала, причепурила;
красивий – гарний, чарівний, чудовий;
шелестіла – шурхотіла.
- Доберіть до поданих слів епітети:
осінь – золота, щедра, красуня, чарівниця, художниця, чаклунка, різнобарвна, барвиста;
дерева – різнокольорові, барвисті, святково вбрані;
вбрання у клена – червоне, жовтогаряче;
листя у берізки – жовте, золотисте, ніжне;
земля – барвистий килим, розкішна ковдра.
- Доберіть порівняння:
Осінь, як … (золотокоса дівчинка);
листочки клена, як … (зірочки, метелики);
листочки верби, як … (рибки, човники);
туман, неначе … (молоко, серпанок);
хмарки, ніби … (пух, кучугури снігу, вовна).
- А тепер створимо словникову скарбничку.
Пожовкле шелестить тривожно
червоне тремтить урочисто
зелене стоять непокірно
кремезні танцюють весело
жовте опадають замріяно
золоті торкнулася непомітно
багряні красуються по-особливому
металевий дзвенить безшумно
пишні пливуть казково
суха шумить хороше
- Давайте заглянемо в чарівну скриньку Знайка і прочитаємо вислови, які він нам запропонував. Олівцем підкресліть ті, які використаєте при написанні свого твору.
- Якими словами можемо описати ранок?
- Ранок похмурий, туманний, прохолодний, сонячний.
- Як ще можна назвати осінь, щоб передати її ознаки?
- Осінь щедра, золота, багата, барвиста, багряна, тепла.
- Які вислови можна використати, описуючи дерева?
- Дерева пожовтіли, позолотилися, одягли жовте вбрання, вбралися у золоті шати. Дерева стояли задумані, замріяні, сумні.
- Що зробила осінь із землею?
- Накрила барвистою скатертиною, жовтим килимом.
- Що скажемо про птахи?
- Не чутно співу пташок. Скрекотала сорока, стукав дятел, пищали синиці.
- Чим пахло в лісі?
- Пахло сирим листям, мохом, грибами.
- Що сказано про сонечко?
- Сонячні промені пробивалися крізь крону дерев. На жовтому листі вигравали сонячні зайчики. Сонечко усміхалося із-за хмар.
- В якій частині тексту можна використати наступні вислови?
- Хотілося милуватися, затамувати подих. Найбільше. Приваблювало око, зачаровувало. Гріло, тішило душу. вразило, здивувало.
4.Складання усної зв’язної розповіді
- А зараз на мить закриємо очі і уявимо ліс, котрий нас так радісно зустрів нещодавно. Пригадаємо ту красу, яка вразила нас, запала нам у душу.
Зразок
Осінній ліс
Нещодавно ми ходили на прогулянку до осіннього лісу. Ранок видався на диво сонячний.
Жовтокоса чарівниця-осінь одягла природу в різнобарвні шати. Святково прибрала красуня дерева, кущі. Вони стояли замріяні і трішечки сумні. Торкнулась чарівною паличкою до верхівок дерев - і покрились вони багряними шатами, жовтогарячими платтячками, золотими мережками. На землі рясніє барвистий килим. Йдеш осіннім лісом і милуєшся його прив’ялою красою. Пахне грибами, ягодами, корою дерев.
Тихо довкола. Не чути співу пташок. Тільки здалеку доноситься стукіт дятла і скрекотання сороки. Та що це? Над головою хтось закурликав. Це відлітають у теплі краї журавлині ключі.
Сонечко усміхається із-за хмар, і на жовтому листі виграють його сонячні зайчики.
Дмухне легенький вітерець - і на землю летять намистинки-листочки. Кружляють, вальсують вони у повітрі, вітають свою щедру господиню.
А ми милуємося її барвами. Осінь дарує нам радість і спокій. Ми ще не раз згадаємо її красу!
5. Робота над заголовком
- Як можна назвати твір? (Свято осені. Осінь. Чарівна осінь. Зачарований ліс. Золота осінь. Осінь в лісі. Осінній ліс).
- Запишіть назву, яка найбільше вам сподобалася.
V. Фізкультхвилинка
Злітає листя зливою
І падає німе.
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме.
Хмарки в небі розігнав,
І листочки позбирав.
Їх підкинув в вишину
Й полетів у далину.
Із неба ллються крапельки
Холодної води.
Хмарки закрили сонечко
Нема його ніде.
VІ. Самостійне написання тексту учнями
- З яких частин складається кожен текст?
- Пригадайте, як треба записувати кожну частину тексту.
- Про що ще ми повинні пам’ятати?
(Старатись уникати повторів, ставити розділові знаки при однорідних членах речення, пам’ятати про види речень за метою висловлювання та інтонацією).
- Зверніть увагу на написання деяких слів і словосполучень:
різнобарвні, непомітно, доторкнулась, прикрасила, багряний, вбрання.
- Запишіть твір самостійно, дотримуючись складеного плану.
VІІ. Перевірка написаного, удосконалення тексту, виправлення недоліків, помилок
VІІІ. Слухання та рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Про яку пору року ми говорили на уроці?
- Чим приваблює нас осінь?
- Сьогодні ми говорили про осінь, слухали музику, милувалися чарівними пейзажами. Мені дуже сподобалось, як ви працювали. Молодці! Чи справдилися ваші очікування?
- Мої очікування справдилися, адже ви передавали свої враження, захоплення від побаченого, почутого, вчилися правильно висловлювати свою думку, ваше мовлення збагатилося образними словами, словосполученнями. Я дякую вам за роботу! Хотілося б, щоб ви завжди були уважні до природи, розповідали про спостереження, намагалися передати у словах власні почуття. Урок творчості завершується. Але бажання творити нехай ніколи не покидає ваші маленькі душі.
Додаткові матеріали
Осінь в парку
Осінь. Вона тихо і непомітно підійшла до нашого парку. Ми зразу відчули її прохолодний подих.
Дерева стоять в тривожні задумі. Ось кремезні дуби, мов вартові. Осінь не торкнула їх своїм пензлем, але листя дуба якось по-особливому дзвенить, як бляшане. На березах ледь пожовкли листочки. Лиш ялини стоять пишні та зелені.
Ми підійшли до нашої річечки. Вода в ній темна. А по її холодному плесу, мов золоті кораблики, пливуть кленові листочки. Над річкою схилилась горобина. Жовті листочки весело тріпотіли на вітрі, а кетяги ягід ще жовті, бо не було морозу, від якого вони червоніють.
Прощаємось з красою осіннього парку. Повертаємось до школи, під ногами шарудить килимок першого опалого листя. Хороше, урочисто, і трішечки казково.
Казка про осінь
Золота Осінь узяла пензлик і фарби, почала малювати. Берізкам і кленам подарувала жовте листя. Пофарбувала яблука в червоний колір. Пройшлася своїм пензлем по жовтих грушах. Усі дерева і кущі розфарбувала Осінь, тільки зелені ялинки залишилися. А хмари на небі Чаклунка прикрасила сірим кольором. Тепер по небу пливуть важкі сірі хмари.
Це цікаво
З приходом осені припинили концерт цвіркуни. З першими холодами гине більшість метеликів. Деякі ж забираються у щілини дерев, огорож, будинків і там зимують. У теплі краї відлітають птахи: дрібні – великими зграями, качки – шеренгами, гуси – вервечкою, а журавлі – довжелезним кутом, або ключем. А є такі, які мігрують на південь восени і весною повертаються пішки. Це дрохви – прекрасні бігуни.
Легенда про Осінь
За народним переказом, Осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй:
- Забирай усе своє багатство. Я віддаю тобі і все своє золото. Будь щедрою і люди полюблять тебе.
І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця і кожного року дарує нам щедрі дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.
А.С. Волкова «Осінь»
Осінь за вікном казку чарівну пише
Оксанка прокинулась рано. Підійшла до вікна, привідкрила фіранку і ... здивувалась. Все навкруги перетворилось на чарівну осінню казку.
Тепле лагідне сонечко дивилося у вікно привітно і весело. У високому синьому небі пливли білі хмарки. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. А все навколо розмальоване теплими барвами.
Торкнулася невидимка своїм пензлем до дерев, кущів, трав і вони одяглися в розкішне казкове вбрання. Ось вкрився багрянцем клен. Мов свічки палахкотять білокорі берези. Пожовкло листя на ясенах, в’язах і осиках. Кораловими китицями горить горобина, красується калина. Побувала осінь і біля річки, бо золотом сяє вербове листя. Тільки ялинка так і не передяглася, а залишилася в своєму зеленому платтячку. У дворі палав квітник розмаїттям кольорів. За ним виднівся багряний садок.
- Осінь за вікном казку чарівну пише, – подумала Оксанка.
Золота осінь
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський
* * *
Як же гарно, чудово, привітно,
Ніби в казці, в осіннім гаю.
Клен з берізкою золотом квітне,
Я на килимі жовтім стою.
А вітрець поміж гіллям гуляє,
По осінньому лісі іде –
Листям жовтим в повітрі кружляє
І тихенько додолу кладе.
Лист злітає у синяву неба
І співа в кучерявій сосні,
То пригорнеться ніжно до тебе,
На ліричній заграє струні.
Осінь гріється в теплім промінні,
Усміхається сонцем згори
І малює картини чарівні
Та міняє щодня кольори.
Ніби дівчина золотокоса,
Кожен день нову стрічку впліта,
По шовковій травиці йде боса
Й землю всю до грудей пригорта.
Урок 2
Переказ тексту.
Ромашка
Мета: удосконалювати навички учнів складати план тексту, вчити будувати за ним переказ; розвивати усне писемне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати спостережливість, уміння бачити і відчувати красу природи.
Обладнання: малюнки із зображенням ромашки, музичний супровід: «Вальс» К. Мяскова, слова для словникової роботи, мікрофон, індивідуальні картки, «сенкан».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Усміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День для вас щасливим буде.
Діти (за руки):
Тепло своїх долоньок
я друзям віддаю,
Урок новий, цікавий
Із радістю почну.
Вчитель:
Кожен із вас приготувався,
Вірю – дуже постарався!
Зараз сядуть всі дівчатка,
А за ними - і хлоп’ята.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Загадка
- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про вічних прекрасних супутників людського життя. Відгадайте загадку.
Яскраві пелюстки
І запах пречудовий.
І хочеться усім
Побачити їх знову.
(Квіти)
М. Пономаренко
- Так, це цвіти. Ми побуваємо в гостях у квітів, дізнаємося, звідки прийшли до нас їхні назви, послухаємо розповіді.
2. Слухання музики
Звучить музика: «Вальс» К. Мяскова.
- Що символізує ця музика? (Ця музика символізує пробудження природи після довгої зими, приліт пташок і народження перших квітів).
3. Бесіда
Що найчарівніше буває,
Що може душу розбудити?
Скажіть мені, хто відгадає?
Ви правильно назвали – квіти.
Вони, як усмішка привітна,
Як дотик сонечка, як казка,
Червона, жовта чи блакитна
І в кожній з них - тепло і ласка.
Любов і ніжність струменіє,
Чарівність, неповторне диво.
І кожна квітка серце гріє,
Щоб на землі жилось щасливо.
Н. Красоткіна
- З чим порівнює автор квіти?
- Що відображається в кожній квітці?
- Прочитайте вислів: «Квіти – посмішка природи».
- Як ви розумієте цей вислів?
- Квіти є окрасою життя. Вони вражають нас найтоншими пахощами, милують кольорами. На душі стає весело, радісно, коли ми їх бачимо. Милуючись квіточкою, мимоволі посміхаєшся, радієш її красі.
4. Хвилинка-цікавинка
Квіти - вічні і прекрасні супутники нашого життя. А чому вони такі яскраві і барвисті? Справа в тому, що для утворення насіння і плоду квітів потрібний пилок з іншої квітки. Пилок переноситься за допомогою вітру, дощу, комах. Вітер дме сам по собі, дощ іде, коли йому заманеться, а от комах якось треба умовити сісти на одну квітку, потім на іншу. От квіти і змагаються між собою в пахучості та чарівності. А чи знаєте ви, що квіти насправді чарівні?
Вони розмовляють між собою, сміються, люблять, як і ми, вранці вмиватися, грітись на сонечку і навіть бачать кольорові сни.
(Учитель показує зображення квітів. Діти називають кожну квітку і колір її сну).
Кожній квітці навесні
сняться кольорові сни:
кульбабі сняться … (золоті),
Тюльпану – сни … (червоні),
І дуже-дуже … (голубі)
Дзвіночку лісовому.
Бузку – … (бузкові) сняться сни,
Волошці – … (волошкові),
Ромашці – … (білі) від роси,
Фіалці – … (фіалкові).
А. Костецький
- Відома українська художниця Катерина Білокур, коли була такою маленькою, як ви, бігала у поле і сад, щоб порозмовляти з квітами. Вона плакала, коли вони перецвітали. Щоб увіковічити їхню красу, вона їх малювала. На полотнах художниці химерне розмаїття квітів, якого в природі насправді не існує. Це казкове плетиво кручених паничів, рож, маків, півоній, красуль, чорнобривців глибоко зворушує серце, приносить велику естетичну насолоду. Не можна словами описати чарівність полотен «Квіти і березоньки вночі», «Польові квіти», «Квіти у тумані», «Квіти за тином». Їх треба бачити! Здається, варто простягнути руки і доторкнешся до живого дивоцвіту землі нашої, світлих очей краси.
5. Відомості про ромашку
- А гостею нашою сьогодні буде квітка, у якої:
Наче сонце, серединка,
Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка,
Що звуть квіточку…
(Ромашка)
Розгляд ілюстрацій, малюнків, фото. Коротка бесіда за ними
На високому гінкому стебельці росте лугова цариця – ромашка. Її голівка, наче маленьке жовте сонечко з біленькими промінчиками. Листячко наче зелене мереживо. Яка чудова квітка ромашка!
Я чула, як ромашка небесам
Читала вірші. Боже, що за диво!
У білих пелюстках туга коса
Мені приємно щоку холодила.
М. Овдієнко
- Це квітка ніжності і чистоти. Її дуже люблять в народі за поєднання простоти, невибагливості. Усім відоме традиційне гадання на її пелюстках. У багатьох віршах, піснях, легендах, казках розповідається про ромашку. Є декілька видів ромашок. Серед них і лікарська.
- Які рослини називають лікарськими?
- Де росте ромашка і при яких захворюваннях її використовують?
Росте ця лікувальна квітка,
Опріч лісів, і ще в полях.
Малі й дорослі знають шлях,
Аби її добути влітку.
Шовково коси пломеніють,
Коли її настоєм їх помиють.
- Ось у мене маленький пучечок цих пахучих квіток, бо саме за ніжним запахом пізнають лікарську ромашку. Коли болить горло, при простуді, дуже добре полоскати його відваром цих квітів. І маленьких діток лікує вона, їм можна давати пити напій з ромашки, коли в них болять животики, і очі хворі добре промивати нею. Ось яку силу має ця тендітна квітка на тоненькій ніжці. А коли цвіте ромашка?
- Дівчата люблять плести віночки з ромашки. Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди вважали віночки. Серед них особливе місце належало «вінку кохання». Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років до заміжжя. Плели вінок з білих ромашок та рум’янку, символу юності. Над чолом вплітали квітуче гроно калини й вусики хмелю.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- На сьогоднішньому уроці ми познайомимося ще з однією легендою, яка розповість нам, звідки прийшла до нас ця непроста квітка – ромашка. А також будемо вчитися складати план до тексту і напишемо його переказ.
V. Фізкультхвилинка
Повіяв сильний-сильний вітер
(Рухи руками над головою).
І нахилив додолу квіти.
(Нахили тулуба вліво, вправо).
Квіти нахиляються, у росі вмиваються.
(Діти нахиляються до землі, імітують вмивані личка).
Сонечко виглянуло, квіточки підняло.
(Діти встають).
Бджоли над квітками літають – кружляють,
(Імітують рух крил).
А діти тихенько за парти сідають.
VІ. Робота над переказом тексту
1. Читання тексту вчителем
Ромашка
За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться в степу прохолодний літній дощ, заховається все живе: і комахи, і бджоли, і мурахи. Тільки добрий гномик не боїться дощу. Він зриває парасольку-ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.
Іще сто п’ятдесят років тому ромашку демонстрували глядачам як дивовижну і рідкісну рослину далекої Америки.
У Росії, а згодом і в Україні, вона з’явилася випадково. Зерно пшениці, засмічене насінням ромашки, засипали в мішки та повезли з Америки до Росії. У мішках виявилися дірки, у вагонах – щілини, і дрібне насіннячко цих квітів розсипалося по залізничному полотну. А невдовзі американська ромашка розсіялася вздовж колії, укривши землю м’яким, кучерявим, терпкувато-запашним килимом.
М. Голець
2. Бесіда за змістом прочитаного
- Які слова в тексті вам незнайомі?
Легенда – народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. Вигадана, неправдива, прикрашена розповідь про що-небудь.
Цівка – тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Безперервний потік сипкої речовини.
Демонструвати – виставляти предмет з метою привернути чиюсь увагу. Публічний показ чого-небудь.
Дивовижна – яка не має рівних, подібних собі, надзвичайна, дуже гарна, чудова, чарівна.
Залізничне полотно – дорога з рейковою колією, призначена для пересування потягів.
- З якою легендою про ромашку ти ознайомився?
- Що цікавого про цю квітку ти дізнався з тексту?
- Яка країна є батьківщиною ромашки?
- Як ця квітка потрапила в Україну?
3. Будова прочитаного тексту
- На скільки частин можна поділити прочитаний текст?
- Про що йдеться у кожній частині?
4. Складання плану тексту
- Прочитайте текст ще раз самостійно. Визначте, скільки пунктів матиме план. Самостійно складіть план.
План
1. Маленькі парасольки степових гномів.
2. Рідкісні рослини далекої Америки.
3. Подорож ромашки до України.
5. Словникова робота
- Знайдіть в тексті останнє речення першого абзацу. Зачитайте слова, якими автор передав рух краплинок. (Падають, збігають).
- З останнього речення в тексті зачитай слова, якими автор описав появу ромашки на нашій землі. (Розсіялася вздовж колії, укрила землю м’яким, кучерявим, терпкувато-запашним килимом).
- Доберіть і запишіть текстові синоніми до слова ромашка, щоб використати їх у переказах з метою уникнення повторів того самого слова. (Квітка, маленька парасолька, рослина).
6. Усний переказ фрагментів за пунктами плану
7. Культура оформлення тексту
- Кожен пункт плану розкриваємо з абзацу.
VІІ. Самостійне складання тексту переказу і його запис
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова і вислови:
легенда, не просто, парасолька-ромашка, тремтливий, пелюстки, демонструвати, Америка, засмічене, насіннячко, невдовзі, розсіялася, вздовж,терпкувато-запашний.
- Самостійно запишіть переказ тексту.
Індивідуальна робота:
- початок абзаців;
- набір опорних слів до кожного абзацу.
VІІІ. Аналіз і перевірка робіт
ІХ. Підсумок уроку
Гра «Мікрофон»
- Які образні вислови з тексту «Ромашка» вам найбільше сподобались?
- Що ви почули і прочитали про цю квітку такого, чого раніше не знали?
- Як потрібно турбуватися про ромашку?
- Вам, діти, надійшов лист-прохання від квітів:
«Ми б завжди були щасливі
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили нас тільки друзі,
Ті, які б нас не топтали,
Без потреби не зривали,
А на клумбах вдома, в школі
Висівали нас доволі,
Доглядали, поливали -
Ми б красу їм дарували».
- Давайте спробуємо захистити і зберегти квіти, трави і дерева, наділені чарами, цілющою силою, що стали символами нашого життя. Ми повинні берегти природу як своє життя. Любити її, вивчати і спостерігати. І тоді вона розкриє перед нами свої таємниці, озветься в наших думах радістю.
Я зірвала квітку - і вона загинула. І тоді я зрозуміла, що торкнутися краси можна тільки серцем.
Так, ми - частинка довкілля. І, мабуть, недарма першими створив Бог рослини, а вже на шостий день - людину. Кожна квітка цвіте нам на радість, кожна рослинка живе для нашого добра.
Придивіться, запам’ятайте, добре вивчіть рідну природу – це потрібно насамперед нам, щоб не блудили ми у цьому світі, а жили щасливо і радісно.
І запам’ятайте, що торкнутися краси можна тільки серцем.
Додатковий матеріал
Загадки
Виросли на лузі сестрички маленькі,
Очки – золотії, а вії – біленькі.
(Ромашки)
Квітка гарненька,
Із сонечком схожа –
Краї біленькі,
Серединка жовта.
(Ромашка)
Я на сонце дуже схожа –
Золотиста, ніжна, гожа.
Я щоранку розквітаю,
Промінцями всіх вітаю.
Відгадати вам неважко,
Що за квітка я?...
(Ромашка)
Ромашка
Видра змучилась
До краю:
- Зуби! Зуби!
- Помираю!
Та зарадити не важко, -
Зуби полощи
Ромашкою.
Ромашка
На стрункій, високій ніжці
Біля річки на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхнулася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: «Ні!»
М. Познанська
Складання «Сенкану»
1. Іменник. 1 Ромашка.
2. 2 прикметники. 2. Ніжна, чарівна.
3. Порівняння. 3. Сонечко у білому віночку.
4. Речення. 4. Ромашка – лікарська рослина.
5. Асоціація. 5. Пухнаста хмаринка.
Як струмок лугову ромашку напоїв
Виросла в лузі ромашка. На високому стеблі зацвіла біла квітка, немов маленьке сонечко. Настало жарке літо. Висохла земля. Схилила свою голівку ромашка. Як же я буду жити в сухій землі?
Недалеко дзюрчав струмок. Почув, як ромашка плаче. Шкода стало струмочкові ромашку. Побіг він до неї, заспівав, заграв, напоїв землю. Підняла голівку ромашка, усміхнулася…
В. Сухомлинський
Ромашки
Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур’ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і побачили, що ромашки – дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя – ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці – крапелька роси, а в ній - блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів’януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть.
Ромашка
Тимко, косячи шовк трави, одного разу на повному розгоні зупинив косу, кинувши її на землю, присів навпочіпки і обережно розгорнув пальцями густий кущик трави: у зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця – ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша у світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росинкою. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають «невісточкою»; і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звали, зачарувало його, і він, присівши, дививсь на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти, і все шепотів: «Невісточка, невісточка…», і йому хотілося доторкнутися до неї хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити дорогої краси, дарованої природою. Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі.
Г. Тютюнник
Урок 3
Порівняльний опис.
Яблуня і береза
Мета: вчити учнів складати порівняльний опис предметів; розвивати вміння вирізняти подібні й відмінні ознаки предметів, характеризувати їх; ознайомити учнів із правилами поведінки під час суперечки, закріплювати вміння вести діалог; збагачувати активний і пасивний словник; виховувати толерантне ставлення до співрозмовників, прищеплювати любов до природи.
Обладнання: малюнки із зображенням яблуні і берези.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Загадка
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький…
Як я звуся діти?
(Береза)
- Які слова допомогли вам відгадати загадку? Що означає слово стан?
- Яка береза? (Білокора, зелена, кучерява, струнка, висока, гілляста, з сережками, схожа на дівчину в білій сукні).
2. Слухання вірша
Розплела береза коси
На веснянім вітерці,
Опустила ніжку босу
В тиху воду на ріці,
Мов зібралася до мене
Вбрід на берег перейти.
В. Ладиженець
- В образі кого ви уявили березу? (В образі дівчини).
- Що вона робила? (Розплела коси, опустила ніжку в воду).
3. Робота за малюнком
- Де росте береза? (В лісі).
- Який в берези стовбур? (Стрункий, прямий, білий, ніби біле платтячко).
- Яке гілля? (Тонке, гнучке, ніжне, тендітне, кучеряве, наче дівочі коси).
- Які листки? (Маленькі, із загостреними краєчками, схожі на сердечка).
- Що з’являється на березі навесні? (Золоті пухнасті сережки).
- Скажіть березі комплімент. (Зеленокоса білокора красуня, окраса наших лісів).
- Сьогодні на уроці у нас працюють:
природолюби-науковці;
письменники;
спостерігачі-синоптики;
художники;
казкарі.
4. Повідомлення про березу
Письменник. Художній опис «Берізка»
Всі ми звикли до берізок і не помічаємо, наскільки вони красиві: білосніжний стовбур з чорними плямами – ніби срібло з чорнотою, гнучкі пониклі віти. Ажурна крона ніжно огортає овальними серцевидними блискучими листочками стрункий стовбур з атласною, гладенькою корою. У спеку стовбур берези майже не нагрівається, а все тому, що білий колір відбиває світло. Бруньки у берези вкриті лусочками, які змащені клеєм. Їхня гостра голівка відхиляється від гілочки. Квіти її – жовто-зелені сережки.
Ця білокора красуня однією з перших відгукується на поклик весни. Саме тому перший весняний місяць в Україні назвали її ім’ям - березень.
Поетична хвилинка. Читання вірша під музичний супровід
Білокора і вродлива,
Віти-коси до землі.
Де вона – й земля щаслива,
Вся в святковому вбранні.
Зітха берізка потихеньку,
Осінні падають листки.
Вітрець не віє вже тихенько,
Жене похмурії хмарки.
Ой шумить холодний вітер, аж гуде,
Жовте листячко тріпоче де-не-де.
А берізка гілочками все тремтить:
«Ой не рви ти, вітре, коси хоч на мить,
Бо замерзну я без листя у снігу».
Вітер листя обриває: «Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом, а заснеш,
І весною свіжі коси заплетеш».
Природолюб-науковець. Розповідь про берізку
Живе береза близько 50 років. На земній кулі нараховується близько 120 видів беріз. Цвіте береза в кінці квітня. Її квіточки – сережки. Береза – це прекрасний дороговказ. За її корою завжди легко орієнтуватися. Люди здавна помітили, що береза дуже любить сонячні місця, а її кора завжди біліша і чистіша з південного боку, тимчасом, як тріщини, нерівності та нарости утворюються, як правило, з північного боку.
Берест є готовим природним папером, на ньому писали наші предки.
Людина знайома із цим деревом досить давно. Багатьом відомо, що береза – рослина-цілитель. Тож недарма в народі кажуть: «Як дійна корова для харчування, так береза для лікування».
Березою здавна лікуються від багатьох хвороб, використовуючи її бруньки, молоде листя, зовнішню частину кори, сік, березовий гриб.
Досить часто на стовбурах берези утворюються нарости, з чорною поверхнею, усередині тютюнового кольору, із численними горбочками та тріщинами. Це так званий березовий гриб – чага.
З березової деревини виготовляють оцет, дьоготь, скипидар та різні вироби – хлібниці, кошики, тарелі, берестяні козубки.
Цінність берези ще й в тому, що, потрапивши в березовий гай, відразу відчуваєш, як легко дихається. Цьому сприяє ефірна олія, яку виділяє березове листя.
Спостерігач-синоптик. Народні прикмети, прислів’я і приказки
За багато століть люди накопичили чимало прикмет, пов’язаних з березою. Хочете знати, яке буде літо? Придивіться до беріз: опушилися раніше клена – сухе, пізніше – дощове. Якщо береза навесні викине листя раніше за вільху – слід очікувати сухе літо, а якщо вільха перша розпуститься – дійматимуть холод і дощ. Якщо з берези навесні тече багато соку – літо буде дощове.
Зацвіли берези – починай садити картоплю.
Якою буде весна – берези розкажуть восени. Якщо листя починає жовтіти з верхівки – чекайте ранньої весни, знизу – пізньої, а якщо рівномірно – середньої.
За поведінкою берези можна передбачити також зиму. Не опало листя на початку жовтня, тоді чекайте в кінці січня чи на початку лютого довготривалу відлигу.
Народ любить берізоньку і оспівує її у своїх піснях. Особливо мелодійною є українська народна пісня «Ой хвалилася та й берізонька»
- На мені кора та білесенька,
На мені листя та широке,
На мені гілля та високе.
Ой обізвався зелений дубочок:
- Ой не хвались ти, берізонько,
Не ти свою кору вибілила,
Не ти це листя широчила,
Не ти це гілля височила,
Вибілило кору та ясне сонце,
Височив гілля та дрібен дощик.
Художник. Розповідь за малюнком «Берези в різні пори року»
Осіння краса берези завжди приваблювала художників, композиторів, надихала їх до написання творів.
Красива берізка в будь-яку пору року. Навесні вона одягає ніжно-зелене вбрання і прикрашається сережками. Влітку дерево шумить розкішними зеленими вітами. Восени берізка в золотій сукні, а взимку – у білій, немов снігуронька.
Опис берізки восени
Стоїть на узліссі берізка. Її стовбур білий, немов вкритий першим снігом. Віти берізки тоненькі. Коли війне вітерець, то здається, що вони ось-ось зламаються. А на гілочках поблискують золоті листочки. Зверху кора гладенька, як шкіра у дитини. Знизу жорсткіша, темніша. Часто шати берізки порівнюють із вбранням королеви. Особливо коли її листочки тріпочуть свіжістю, грають на сонці життям, поблискують вогниками щастя, надії.
Казкарі
Берізонька
На узліссі жила-була струнка, тендітна, білокора молода берізка. Кожна пора року дарувала їй своє вбрання.
Зима подарувала їй пухнасту білу шубку з інею і срібні рукавички.
Та ось прийшла весна, пригріло ясне сонечко і розтанула шубка у берізки. Заплакала вона, засумувала. Але сльози були чомусь не гіркі, а солодкі.
Минали дні. Сонечко припікало все більше. І ось одного дня берізка сама себе не впізнала. На кожній гілочці з’явилися довгі сережки. Вони гойдались від подиху вітру і сипали додолу золотавий пилок, а на гілочках з’явились маленькі клейкі листочки.
Прийшло літо. Воно одягло берізку у розкішну оксамитову сукню, яка дуже подобалася птахам.
Але осені ця сукня не сподобалася. Вона взяла пензлик та фарби і розфарбувала її в золотаво-жовті кольори. Стояла берізка і роздавала по листочку свого золота усім, хто бажав: грибу-підберезовику, ялинці-сестричці, їжаку-лісовичку, аж поки у неї не залишилось жодного листочка.
Та берізка більш не плакала, бо знала, що зима подарує їй сріблясту шубку.
О. М. Сагайдак
5. Повідомлення про яблуню
На зеленії листочки
Одягли білі віночки.
Посміхаючись весні,
Зацвітають …
(Яблуні)
Природолюб-науковець
Найбільше значення серед фруктових дерев має яблуня, яка нараховує понад 10 000 сортів.
Найзнаменитішим та найулюбленішим сортом яблук є янтарно-жовта запашна Антонівка.
З’їдене на ніч смачне соковите яблуко забезпечує спокійний сон.
З лікувальною метою використовують не лише плоди яблуні, а й її гілочки, листя, пелюстки квітів. З них готують досить корисні чаї, які особливо цінні при застуді та кашлі.
У 200 г яблук міститься близько 25 г цукру.
Із 15 вітамінів, необхідних людині, у яблуках міститься 12, тобто майже весь перелік.
Яблуня росте на всіх континентах.
При гіпертонії яблука за своєю ефективністю мало чим поступаються лікам.
Бажано, щоб людина з’їдала за рік 100 кг яблук.
Про те, що яблука корисні, знає кожен. Існує такий вислів: «Щодня по яблуку – і лікар не потрібен». Адже в яблуках дуже багато речовин, необхідних людині. Їх їдять свіжими, сушеними, моченими та замороженими. Із них готують соки, компоти, варення, повидло, мармелад, желе.
Письменник. Художній опис «Яблуня»
На нашому подвір’ї росте розлога красива яблуня, яка тримає своє гілля на бурому червоно-чорному стовбурі. Весною вона зацвітає блідо-рожевим пахучим цвітом. Коли він опаде, на гілках з’являються широкі заокруглені зелені листочки. Особливо красива яблуня влітку. На гілках виблискують на сонці соковиті червонощокі яблука.
Яблуня всміхається сонцю і ніби промовляє: «Заходьте на гостину. Пригощайтесь моїми плодами».
Поетична хвилинка
Осінній сад
Осінній сад ще яблучка глядить,
Листочок-два гойдає на гілляках,
І цілу ніч щось тихо шарудить,
І чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті,
То білий кінь, то білий-білий кінь
Шукає літо у сухому листі.
Спостерігач-синоптик. Народні прикмети, прислів’я і приказки
Саме це дерево відоме ще з прадавніх часів. Плоди яблунь посідали неабияке місце в раціоні наших предків. Із цими плодами пов’язано чимало легенд. Найчастіше легенди про яблуневі плоди набували форми релігійних міфів та повір’їв. Тому їх можна зустріти у всіх священних книгах та писаннях.
Уже в найраніших легендах і міфах підкреслюється корисність плодів, їхня таємнича суть, що дарує людям не лише здоров’я, але й любов, красу та вічну молодість.
Народні прикмети
Як яблуня цвіте, починай орати.
Прислів’я та приказки
Від гнилого яблука й здорове гниє.
Достигле яблуко само з дерева падає.
На солодкій яблуні - солодкі яблука.
На яблуні шишки не ростуть.
19 серпня за новим стилем є свято Преображення Господнє, або Спас. В цей день у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита і пшениці. Колись правовірні селяни до цього дня не їли садовини, бо це вважалося гріхом.
Художник
Конкурс дитячих малюнків «Яблуня у моєму саду».
Казкарі
Чарівна яблунька
Одного разу до саду завітав Їжачок-лісовичок. Поласувавши яблучками та грушками, він подався додому, несучи на своїх голочках садові дарунки.
Пробираючись через лісові хащі, він і не помітив, як одне з яблучок впало.
Так і залишилося яблучко в лісі. А весною на тому місці з’явився тонкий пагінчик: то проросло зернятко.
Минуло декілька років. Яблунька виросла, змужніла. А однієї весни вся вкрилася ніжними білими квіточками.
Яблунька мала багато друзів. До неї прилітали пташки ласувати яблучками. Приходив старенький Їжачок і дякував тим добрим рукам, що посадили в лісі яблуньку.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Сьогодні на уроці ми будемо писати казку про яблуню і березу, використовуючи порівняльний опис цих дерев. Будемо вчитися правильно його будувати.
ІV. Робота над складанням казки
Порівняльна характеристика яблуні і берези за поданим планом
- Розгляньте малюнки із зображенням яблуні і берези, назвіть їх спільні і відмінні ознаки. Порівняйте яблуню і березу за поданим планом.
План
1. Де ростуть яблуня і береза?
2. Як виглядають ці дерева?
3. У яку пору кожне з дерев найкраще?
4. Чим корисні яблуня і береза?
5. Яке дерево тобі більше подобається? Чому?
Словникова робота
- Доберіть і запишіть слова, які характеризують кожне дерево.
Яблуня (яка?) – крислата, розлога, плодовита;
Береза (яка?) – білокора, струнка, висока, гілляста, кучерява, дрібнолиста.
- Прочитайте вислови зі скриньки Знайка. Запишіть, що саме вони характеризують.
Гілки – тоненькі, гнучкі, як коси
товсті, міцні
Стовбур – вкритий білою корою
сірий, непривабливий
Плоди – соковиті, запашні, червонобокі
Сережки – жовто-зелені, довгенькі
Листки – круглі, темно-зелені, жорсткі
загострені, невеликі, тоненькі, гладенькі
Побудова діалогу. Опрацювання правил побудови діалогу
Запам’ятай!
Під час суперечки спочатку треба уважно вислухати співрозмовника, потім поділитися своїми міркуваннями.
Не можна перебивати співрозмовника й ображати того, хто має іншу думку.
Ви можете думати по-різному, але від цього ваші стосунки не повинні псуватися.
- Розподіліться по парах і підготуйте діалог - суперечку між Знайком і Чомучкою про те, яке дерево краще.
Зразок діалогу
- Поглянь, Чомучко, яка чудова яблунька росте під нашим вікном. Така розлога, крислата. Віти в неї товсті, міцні, ніби справжня господиня на нашому подвір’ї.
- Знайку, а ти подивись, яка гарна берізка, що стоїть неподалік від школи. У неї білий тонкий стовбур з чорними плямами, а довгі гілки, мов коси дівчини, схиляються до землі.
- Ось бачиш, які гарні листочки у нашої яблуньки: заокруглені, темно-зелені, блискучі із дрібними зубчиками по краях.
- А у берізки листочки невеличкі, загострені, гладенькі, схожі на сердечка.
- Хіба ти не знаєш, Чомучко, які смачні і корисні яблука дарує нам яблунька? Недарма ж у народі кажуть: «Щодня по яблуку – лікар не потрібен».
- А ще, Знайку, у народі кажуть: «Як дійна корова для харчування, так і береза для лікування». Лікарськими є і бруньки, і молоде листя, зовнішня частина кори, сік і березовий гриб.
- Так, Чомучко, я згоден. Кожне з цих дерев по-своєму гарне і корисне. Мабуть, кожен із нас це зрозумів.
5. Усне складання казки.
- Що можна дібрати до тексту? (Заголовок).
- Як ми назвемо нашу казку? (Суперечка).
- Як називається початок твору? (Зачин).
- Як почнемо казку? (Росли поруч два дерева і почали вихвалятися, яке з них краще і корисніше…).
- Яка наступна частина? (Основна).
- Про що будемо розповідати в ній?
- Якою частиною є кінець твору? (Заключною).
- Про що напишемо в цій частині?
V. Фізкультхвилинка
Для здоров’я та порядку
Дружно любимо зарядку.
В лісі – квіти і трави,
Ясне сонце зігріва.
Руки вгору піднімає,
На дерева поглядаєм.
І береза, і ялина
Нам дарують вітаміни.
Раз – направо нахилились,
На ромашку подивились.
Два – наліво. Ручку нижче.
Присідаємо завзято,
На галяві пахне м’ята.
Глибоко вдихаєм кисень
Від ожини і меліси.
Незамінні для людини
Добрі лікарські рослини.
Заспокоїлися трішки?
А тепер відкриєм книжку.
VІ. Письмове виконання роботи
- Як записуємо кожну частину тексту?
- Самостійно запишіть власну казку про яблуню й березу з іншим сюжетом, але обов’язково з порівняльним описом цих дерев (яблуня вихваляється своїми квітами, плодами; береза – розкішним віттям, сережками, стовбуром, соком тощо).
Зразок твору
Суперечка
На світі бувають дива. Виросли зовсім поруч у саду яблунька і берізка. Поки були маленькими, все було гаразд. А як виросли, стали сперечатися.
Розлога, широколиста яблунька сказала: «Яка я красива. Всі люблять мої соковиті червонобокі яблука».
Струнка білокора берізка промовила: «І мене всі люблять, адже я дарую людям свій цілющий сік».
Цю розмову почув пустун-вітерець і звернувся до дерев: «Не сперечайтесь, мої любі друзі. Ви обоє дуже красиві, милі і корисні».
Яблунька сором’язливо сховала свої плоди під широким листям і відповіла: «Наш друг прав, берізко».
А кучерява берізка зашелестіла своїми гострими темно-зеленими листочками і сказала: «Будемо завжди подругами, яблунько!».
Ще й досі ростуть у саду яблунька і берізка. Вони радіють сонцю і приносять людям користь.
VІІІ. Аналіз і перевірка написаного
ІХ. Підсумок уроку
- Ось і закінчився наш урок. Що означає порівняти предмети?
- Чи навчилися ви складати порівняльні описи?
- Чому наші твори називаються однаково, але звучать по-різному? (Бо для висловлення подібних думок ми використовували різні слова).
- Що робить твір красивим, неповторним? (Влучне використання синонімів, образних слів, словосполучень і речень).
Додаткові матеріали
Багато є роботи,
Хоч стоять вони весь час.
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи,
На ногах вони одвік.
Не бояться плину рік,
Ні завій, ні вітру реву.
Хто ж вони такі?
(Дерева)
Берези
У берізки товсті гілки тягнуться догори, а потім тоншають і плавно опускаються донизу – звисають, ніби чомусь плачуть. У народі говорять, що то берізка жіночого роду. А є берізки, в яких гілки тягнуться тільки догори, такі берізки відносяться до чоловічого роду. У берізки листочки маленькі, кругленькі, з різьбленими зубчиками. Листя у неї світло-жовті, окремі гілочки зелені. Брунечки у берези маленькі, продовгуваті, гострі, міцно стиснуті.
Береза – це перше дерево, яке одягає зелене вбрання. Вона стала символом чистоти, невинності, ніжності. З її кори люди робили посуд, гаманці, легке взуття, а також на ній писали. Корисний настій з листків та бруньок берези, корисний також березовий сік, який містить цукор, вітаміни, яблучну кислоту. Це прикраса алей, вулиць, парків.
Береза
Мабуть, жодне дерево не оспівав наш народ так натхненно, як березу. Здавна вона вражала людей своєю красою. Тож і стала образом, символом красивої дівчини, отчого дому, рідного краю.
Білокору красуню можна побачити в різних країнах. Та найпоширеніша вона у нас. Мальовничі березові гаї лише в Росії мають 90 мільйонів гектарів. Це значно більше, ніж територія Франції і Бельгії разом узятих.
Береза – єдине дерево, яке має білу кору. Бо тільки вона містить особливу білу речовину бетулін, яка й робить її такою привабливою.
Мабуть, багато хто помічав, що на соснових вирубках, на недавніх згарищах, на вільних від дерев площах першими заявляються сіянці берези. Це тому, що береза, як невтомний сівач, щороку вкриває землю своїм рясним насінням.
Восени слідом за листям злітають з беріз незліченні двокрилі літуни. Підхоплені вітром, вони долають значні відстані і тихо опускаються на землю. Це – дрібне березове насіння. Воно дуже легке. Звичайно, багато насінин гине. Але багато, навіть не дочекавшись справжньої весни, щойно ледь-ледь потепліє, починають проростати. І вже ніщо не можна перешкодити їм рости. Інтенсивний ріст берези триває протягом перших 15 – 20 років.
Наші далекі предки вирощували березу біля своїх жител, бо були переконані, що білокоре чисте дерево відганяє від житла злих духів, охороняє людей від усіляких хвороб. Треба віддати належне спостережливості наших предків. Недавні наукові дослідження довели, що листя берези справді активно виділяє легкі корисні речовини – фітонциди. Саме ці речовини згубно діють на шкідливі мікроби та віруси. Запобігають багатьом захворюванням.
Цілющі властивості мають бруньки, сік та листя берези.
З давніх часів на Русі для письма використовувалася береста. Багато згортків берести знайдено під час археологічних розкопок. Ці «берестяні грамоти» добре збереглися і мають неабияку цінність. Березу здавна шанували не тільки за її вроду. В житті людини це було корисне й потрібне дерево.
Убога селянська хата, особливо в довгі зимові вечори, коли треба було шиити та прясти, споконвіку освітлювалася березовими скалками. Березова «електрика» горіла досить яскраво, рівно, не дуже диміла.
Та найбільша цінність берези на ті часи була та, що з неї добували дьоготь. А без дьогтю не міг існувати тогочасний колісний транспорт. Селянські та чумацькі вози не могли обійтися без березового мастила.
Не втратила береза свою цінність і у наш час. Хто не любить це веселе, світле дерево? Воно всюди милує око – в березовому гаю, в парку чи просто біля ганку. Неоціненна береза і у промисловому застосуванні. З її жовтувато-білої деревини виробляють сотні найрізноманітніших виробів – фанеру, лижі, цінні меблі, котушки, посуд.
Пресують з березової деревини зубчасті колеса, підшипники, прокладки для ущільнення водогінних труб, будівельні плити та інші деталі.
З берести народні умільці роблять гарно оздоблене кухонне й столове начиння – хлібниці, сільниці, ажурні кошики й інше.
Розповідь про березу, нашу спільну улюбленицю, завершить щире і приязне народне слово:
Білокора і вродлива,
Віти-коси до землі.
Де вона – й земля щаслива,
Вся в святковому вбранні.
Журба вічної вдови – берези
У незапам’ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний Доброслав. Був він один у матері-вдови, тож стара жінка мала його за опору в житті, за єдину надію і втіху. Вже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла синові пару, а собі невістку - молоду і гарну дівчину Любаву.
Та сталося лихо. Напали на рідну землю вороги. Пішов Доброслав з княжою раттю проти супостата. Серце матері кров’ю облилося за сином. Сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і старі материнські очі, і молодість своєї нареченої Любави.
Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії і тривозі вийшла з хати, побачила сивого коня, на якому син поїхав битися з ворогом. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалісно, мовби когось оплакував, іржав.
Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі.
Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місті білокоре дерево і тому, мабуть, що хата вдовина стояла при березі, то й назвали те дерево березою.
Від материнського доброго серця має береза багато цілющих ліків. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то не диво: хіба може бути хтось на землі кращий, ніж мати для сина?
Береза
У назві слово «білява»
Заховала кучерява.
В лісостепу, на поліссі,
У скверах і на узліссі
Пишно листа стрічає,
Соком нас пригощає.
Як бруньки заварити,
Хворим настій той пити,
Камінь з нирок втікає,
І хвороба зникає.
Загадки
Яке дерево використовується для виготовлення лиж?
(Береза)
Стоїть Устя серед поля,
В чорні цятки біла льоля,
Довгі коси розпустила,
Їх заплести їй несила.
(Береза)
У білому сарафані
Сіла на галявині.
Летіли синички
Сіли на косички.
(Береза)
Не турбує її погода,
В сарафані білім ходить.
А в один із теплих днів
Травень сережки дарує їй.
(Береза)
Бруньки маленькі, зелені листочки,
З білою корою стоїть під горою.
(Береза)
Стоять у полі дві сестрички,
Коси зелененькі,
Платтячка біленькі.
(Берізки)
На «я» починається,
На «я» кінчається,
У саду росте,
На ній плоди є.
(Яблуня)
Влітку у садочку
Зріє під листочком.
Восени, набравшись соку,
Стане враз червонобоким.
(Яблуко)
На дереві зеленим висить,
А червоним падає.
(Яблуко)
Яблуня
Яблуню назвали
«Деревом плодовим»
За плоди зелені,
Жовті й пурпурові.
Соки вітамінні
Яблука дарують,
Сотні сортів яблунь
Восени чарують.
Сади
Цвітуть сади, цвітуть пишні,
Цвіт біліє на черешні,
На яблуні рожевіє, –
Всі квіточки сонце гріє.
М. Підгірянка
Яблука
Я люблю, як буває осінню
Пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені,
на весілля десь приурочені,
повисають на гільце зрубане
і самі бубонять, як бубони…
Звуться зорями і ранетами,
повні пахощів, соком гожі,
доспівали попід планетами,
і планети - на них же схожі.
Мились росами десь під тучею,
в землю падали в добрім літі,
і ставала земля пахучою,
ніби яблуко на орбіті…
А. Малишко
Урок 4
Обґрунтування вибору заголовка тексту.
Хто хоче їсти, той має метикувати
Мета: вчити учнів формувати свою власну думку, свій вибір; розвивати вміння визначати тему і головну думку тексту, добирати до нього заголовок; активізувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до життя птахів.
Обладнання: ілюстрації із зображенням птахів у незвичайних ситуаціях.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, співучі птахи!
Доброго ранку, маленькі мурахи!
Я вас вітаю, люблю, пізнаю,
Всі ми живемо у ріднім краю.
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Загадка
Що двічі родиться: вперше гладеньке, а вдруге пухкеньке. (Птахи).
2. Слухання музики
(Звучить запис голосів птахів).
- Діти, куди ми з вами потрапили? (У ліс).
- Прислухайтеся. Що це за дивні звуки? (Співають пташки).
- Голоси, яких птахів ви почули?
- Які ще птахи співають?
3. Розповідь вчителя з елементами бесіди
Птахи – це є голос наших лісів, полів, гір і пустель. Вони можуть підніматися вище хмар, перелітати через моря і пустелі. Це наші помічники і захисники природи. Їх здавна називають санітарами лісів і полів. Вони знищують насіння бур’янів, комах, очищають природу від шкідників. Своїм співом і красою радують нас.
Кажуть, птахи приносять весну на своїх крилах. І справді так. Все довкола розвивається, цвіте. У багатоголосому хорі ви почуєте тріскотіння сороки, каркання ворони, тьохкання соловейка. Птахи спілкуються і між собою. Пернаті розмовляють крилами, посвистами, демонструючи своє строкате пір’я. Однак найчастіше спілкуються за допомогою звуків. Підраховано, що голоси і пісні птахів мають близько 400 відтінків. Їхнє різноголосе щебетання – це сигнали, за допомогою яких пернаті можуть передавати всіляку інформацію: попередити про небезпеку, подавати команду під час перельотів, повідомляти про місце знаходження корму.
- На які групи поділяються птахи? (Зимуючі, перелітні).
- Назвіть, які ви знаєте зимуючі птахи? (Синиця, горобець, снігур, шишкар, сова, сойка, дятел, ворони, щиглики…).
- Перелітні? (Граки, шпаки, лелеки, ластівки, гуси, качки).
- Чому птахи відлітають у теплі краї? (Тому що пташкам важко знайти їжу під снігом. А коли сильний мороз, вони можуть замерзнути).
- Діти, а як ми можемо допомогти зимуючим птахам? (Робити годівнички, насипати туди корм).
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Та не тільки взимку важко прохарчуватися птахам. В інші пори року слід теж прикласти неабияких зусиль, аби бути ситому, нагодованому.
Інколи потрібно й поборотися за лакомий шматочок, пометикувати, проявити смикалку, схитрувати, так як в оповіданні С. Мацюцького «Хто хоче їсти, той має метикувати».
Заголовком цього тексту є прислів’я. Як ви його розумієте?
(Якщо хочеш роздобути їжу, потрібно бути не лише старанним, а й винахідливим, розумним і кмітливим).
- Сьогодні на уроці ми навчимося добирати заголовок, який, на вашу думку, найбільше підходить до написаного твору, обґрунтовувати свій вибір, склавши текст-міркування. А також познайомимося із життям і звичками деяких птахів.
- Що називають темою тексту? (Те, про що розповідається в тексті).
- Що таке мета твору? (Для чого написаний твір, чого він навчає).
- Що може виражати заголовок тексту? (Тему або мету тексту).
- Як записується кожна частина тексту?
- Яке запитання можна поставити до тексту-міркування? Чому?
- З яких частин складається текст-міркування?
- Що таке твердження? (Те, що доводиться).
- Доказ? (Доведення, пояснення, аргумент).
- А висновок? (Кінцівка).
ІV. Робота над обґрунтуванням вибору заголовка тексту
1. Вступна бесіда
- Хто саме з птахів до нас завітає на урок, ви дізнаєтеся, відгадавши загадки.
Загадка
Пташечка невеличка,
В неї білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький.
Тож ця пташка невеличка
Називається …. (Синичка)
Розгляд ілюстрації
- Що ви знаєте про синичку?
- Яка вона? (Жовті грудки з білою смужечкою, спинка оливково-зелена, голівка чорна, блискуча, з оксамитовою шапочкою. Маленька, метушлива, співуча пташечка).
Слово вчителя
- Синички прокидаються о третій годині ночі. Вони є різні: блакитна, лазурівна, чубата, чорна, біла, гаїчка, велика синиця. Позивні звуки їхні такі: «сі-сі-сі», «ці-ці-ці», «ті-ті-тю», «тінь-тінь», «ті-ті-тю», «чир-чир», «джії-джії-джії». Синиця – зимуюча співоча пташка.
Хвилинка-цікавинка
- Синиці можуть будувати гніздо в отворі стіни, у залізній трубі, поштовій скриньці, у викинутій поштовій банці або у черевику.
Загадка
Маленький хлопчик
у сірій свитині
По дворах стрибає,
Крихти збирає.
(Горобчик)
Розгляд ілюстрації
- Що ви знаєте про горобчиків?
- Де вони живуть?
- Що їдять?
- Які вони? (Сіренький, метушливий, з попелястою голівкою, яскраво-коричневою спинкою, з чорним галстуком на горлі та на грудях).
Загадка
Чорномазий, білодзьобий
Він за плугом важко ходить,
Черв’ячків, жучків знаходить –
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. (Грак)
Розгляд ілюстрацій
- Придивіться на малюнки птахів. Знайдіть серед них грака. Що ви скажете про його зовнішність? (Чорне блискуче забарвлення з синім відтінком, очі чорні).
Слово вчителя
- Що про нього знаєте?
- Граки – птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім’ї). Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м’якше було пташенятам. Граки – корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комашок.
- Більше про цих птахів ви дізнаєтеся, прослухавши текст.
2. Ознайомлення із змістом тексту
Хто хоче їсти, той має метикувати
Хтось загубив маленького бублика.
Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано писнула – бублик був твердий, як камінь.
Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.
За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильним і ображено залементували.
Грак навіть оком не моргнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.
Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом’якшав, з’їв його з апетитом.
Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.
С. Мацюцький
3. Бесіда за змістом твору
- Про що розповідається в тексті? (Стисло).
- Хто першим знайшов бублика?
- Хто підлетів другим?
- Як зметикував грак?
- Яка головна думка тексту? (Розумний, кмітливий, винахідливий, завжди знайде вихід із ситуації).
- В яких словах тексту вона висловлена? (Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати).
- Кого із птахів можна назвати головним героєм твору?
4. Робота над мовними засобами
- Виберіть з тексту дієслова, які відображають послідовність подій.
Синиця (що зробила?) … побачила, дзьобнула, писнула, відступилися, залементували.
Горобці (що зробили?) … підлетіли, не змогли скуштувати, оніміли.
Грак (що зробив?) … спостерігав, злетів, не моргнув, підійшов, дзьобнув, не розколов, подумав, опустився, взяв, кинув, походив, почекав, з’їв, змахнув, описав, опустився, крякнув.
- Доберіть слова, які характеризують грака.
Грак (який?) – старий, діловитий, розумний, кмітливий, здогадливий, мудрий, впевнений.
5. Вибір заголовка до тексту
1. Кому дістався бублик?
2. Здогадливий грак.
3. Птахи і бублик.
- Прокоментуйте свій вибір.
6. Складання плану твору
- З яких частин складається текст? (Зачин, основна частина, кінцівка).
- Чим буде зачин у творі-міркуванні? (В зачині будемо висловлювати твердження).
- Що напишемо в основній частині? (Доведення твердження).
- Чим виступатиме кінцівка? (Висновком).
План
1. Мій вибір заголовка.
2. Мудра поведінка птаха.
3. Життєва необхідність.
План
1.Чому я вибрав такий заголовок?
2. Чому я вважаю поведінку грака мудрою?
3. Яким треба бути, щоб перемогти?
7. Усне обґрунтування вибору заголовка
Зразок твору
Здогадливий грак
Я думаю, що найбільше до прочитаного твору підходить заголовок «Здогадливий грак».
Ніхто із птахів не міг скуштувати знайдений твердий бублик. А грак після невдалої спроби здогадався вкинути його у найближчу калюжу. Почекав, поки бублик набрякне у воді, а потім з апетитом його з’їв. Після чого голосно крякнув, ніби промовив: «Хто хоче їсти, той має метикувати».
Щоб так вчинити, треба бути справді здогадливим, розумним птахом.
V. Фізкультхвилинка
Крильця пташки розправляють,
Їх до сонця піднімають.
Потім можна політати
І комашок поганяти.
На галявину злетілись,
Там зерна вони наїлись.
Потім знову полетіли,
У гніздечко хутко сіли.
VІ. Запис тексту-міркування у зошити
- Пригадайте, як треба записувати текст.
- А тепер самостійно запишіть кожен свою оцінку персонажів. Можливі такі варіанти зачину: Я вважаю…, я думаю…, на мою думку…, безперечно…
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Слухання та рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Розгадайте ребус. Запишіть прислів’я. Поясніть його значення. («Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись»).
(Це прислів’я про працю. Щоб у житті досягти своєї мети, потрібно неодмінно старанно працювати.)
- Дивний пташиний світ! Не можна без нього уявити наше життя!
Вони чарують нас гарним співом, стрімким польотом, незвичайним забарвленням, приносять велику користь нашим садкам, паркам, лісам. Тому кожна людина повинна дбати про птахів і охороняти їх.
Додаткові матеріали
Він увесь чорний,
Дуже моторний,
Завжди кричить «крак!»
Здогадались? Це ж…
(Грак)
Народ про граків
Грак прилетів – через місяць сніг зійде.
Якщо граки прилетіли прямо на гнізда – буде дружна весна.
Граки на гнізда сіли – через три тижні можна сіяти.
Ранній приліт граків – на теплу весну.
Якщо граки прилетіли до середини березня – літо буде мокре, а сніг зійде рано.
Граки зграями над гніздами в’ються : то сядуть, то знову піднімуться – погода зміниться.
Граченята – ранні пташенята.
Граки
Добрий день вам, малюки,
Ми уславлені граки!
Чорнокрилі! Чорноокі!
Чорногруді! Чорнобокі!
Перші прилітаємо,
Лиш розтане сніг.
З весною вітаємо
Радо ми усіх!
Грак
По полю ходить грак поважно,
Роздивляється уважно.
Не сховається комаха
Від дзьобатого птаха.
Знищить він і гризунів,
Походивши кілька днів.
Н.О. Сапун
Горобці
Горобці на гілку сіли,
Зграйкою зібрались, полетіли.
Горе злісним шкідникам,
Попелицям і жукам.
Ці птахи бувають в шкоді,
Склюють сонях на городі.
Але й знищують комах.
Горобець - корисний птах.
Н.О. Сапун
Синиця
Жовтогруду синичку всі добре знають,
Взимку їй діти допомагають.
Повісять в садках свої годівнички
Для старанної трудівниці-синички.
Віддячить вона нам навесні,
Коли садки покриються цвітом рясним.
Обстежить дерева і під кущами,
Щоб зеленіли, омиті дощами.
Н.О. Сапун
Урок 5
Переказ тексту.
Шкідливість куріння
Мета: розвивати у дітей вміння складати план тексту і писати за ним переказ; закріплювати орфографічну грамотність дітей; активізувати словниковий запас школярів; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.
Обладнання: плакати із зображенням шкідливого впливу куріння на здоров’я людини.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Доброго здоров’я, діти,
доброго вам дня.
Хай вам ясно сонце світить
у вікно щодня.
Хай сміється мирне небо
і дивує світ.
А Земля нехай дарує
вам барвистий цвіт.
Бо здоров’я, любі діти,
в світі головне.
А здоровий і щасливий –
щастя не мине.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Як хочеш швидко підрости
І розвиватися як слід,
Себе повинен вберегти
і захищатися від бід.
Яке життя довкіл прекрасне!
Росинка на траві блищить.
Яке чарівне сонце ясне
І неповторна кожна мить!
Й життя у кожного єдине
І неповторне лиш одне,
А ти у світі цім – Людина!
І хай біда тебе мине.
Бесіда
- Що потрібно робити для того, щоб швидко підростати і розвиватися як слід? (Треба берегти себе, дбати про своє здоров’я і захищатися від бід).
- Чому ми повинні дбати про себе і своє здоров’я? (Тому що життя у кожного єдине).
- Добери прикметники до слова «життя». (Цікаве, щасливе, безрадісне, веселе, сумне, творче, важке).
- Звичайно, на світі є безліч цінностей, але найголовніша для кожного з нас – це щасливе життя. Його не стане, і все втратить сенс. Що на вашу думку може зробити життя щасливим? Розмісти слова в порядку значущості для себе.
(Дружна сім’я, великий будинок, добре оплачувана робота, здоров’я, освіта, гроші, гарна зовнішність і надійні друзі).
- Що ви поставили на першому місці? (Здоров’я).
- «Здоровий не знає, який він багатий», - каже українська приказка. І не даремно. Адже здоров’я не купиш ні за які гроші. Це найбільше багатство людини. Без нього вона не може бути щасливою. А що ж таке здоров’я?
- Здоров’я – це не лише відсутність хвороб або фізичних вад, а й фізичне, духовне благополуччя.
Точніше, здоров’я – це той спосіб життя, який обираєм для себе. Давно доведено, що все, що робить людина, відбивається на її здоров’ї. Людина – господар свого життя, і лише вона обирає, як їй жити.
- Які чинники негативно впливають на людське життя? (Злість, лінь, егоїзм, жадібність, заздрість, шкідливі звички).
- Що таке звички? (Це манера поведінки, що стала постійною).
- Які бувають звички? (Шкідливі і корисні).
- Хоч ви ще маленькі, але повинні розуміти, що життя дається один раз. Його треба гідно прожити. Слід зробити все можливе, щоб продовжити наше життя якомога довше. А для цього з раннього дитинства потрібно турбуватися про своє здоров’я. Що саме для цього треба робити?
(Щоранку робити зарядку, чистити зуби, дружити зі спортом, любити воду, загартовуватись).
- Якщо ви будете робити все це кожного дня, то це стане вашими корисними звичками?
- Та, на жаль, діти інколи набувають дуже шкідливих, згубних для організму звичок. І замість того, щоб швидко рости і розвиватися, здоровими крокувати по життю, вони шкодять своєму здоров’ю. Що означає вислів «шкідливі звички»? (Шкідливі звички – звички, що шкодять здоров’ю людини і всім оточуючим. Вони послаблюють волю людини, порушують здоров’я, завдають багато болю та страждань).
Є погані звички й гарні, хай погані йдуть від нас,
А хороші звички, славні, набувайте в добрий час!
- Які ви знаєте шкідливі звички?
- Так, шкідливих звичок є багато: алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія. Як ви гадаєте, для чого деякі діти починають набувати цих недобрих звичок? (Хочуть похизуватись перед іншими дітьми, копіювати дорослих, виглядати дорослими).
- А головне, що діти не розуміють того, що цих звичок неможливо позбутися. Ці підлітки стають їхніми рабами і шкодять не лише собі, а й здоров’ю оточуючих. Так, наприклад, тютюновий дим вражає не лише курців. Вдихання повітря, насиченого ним, згубно діє на організм людини, особливо дитини. Якщо курять у вашій присутності, ви вдихаєте тютюновий дим і стаєте «пасивними курцями».
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Більше про таку звичку як куріння ви дізнаєтеся з тексту, над яким ми будемо працювати сьогодні. Складемо план цього тексту, побудуємо письмовий переказ.
ІV. Робота над складанням переказу тексту
1. Читання тексту вчителем
(На дошці вивішені плакати із зображенням шкідливого впливу куріння на здоров’я людини).
- Послухайте текст і запам’тайте, яку ж шкоду організму людини приносить куріння.
Шкідливість куріння
Жвавий білий кролик весело грався, гриз велике листя свіжої капусти. Але коли до його їжі додали одну лише краплину якоїсь густої прозорої рідини, кролик вмить упав на бік, перестав дихати і вмер.
Ця смертельна рідина – сильнодіюча отрута нікотин. Він є складовою частиною тютюну. При курінні нікотин переходить в дим і потрапляє в легені курця. Отже, з кожною затяжкою курець вводить в себе отруту. Правда, ця кількість отрути не смертельна. Та все ж куріння не проходить безслідно для здоров’я.
Нікотин вперто руйнує здоров’я людини. Він викликає запаморочення, безсоння, головний біль. Від куріння слабне зір, псуються легені, руйнуються зуби. Особливо шкідливо діє нікотин на дитячий організм, заважаючи йому рости і розвиватися.
2. Бесіда за змістом прочитаног
- Що ж таке нікотин?
- Чому кролик умер?
- Як нікотин потрапляє в організм людини?
- Як нікотин діє на здоров’я людини?
- Чому в дитинстві куріння особливо шкідливе?
- Яка головна думка цього тексту?
3. Словникова робота
- Утворіть словосполучення:
кролик (який?) … (жвавий, білий);
рідина (яка?) … (густа, прозора, смертельна);
отрута (яка?) … (сильнодіюча);
листя (яке?) … (велике);
організм (який?) … (дитячий).
- Випишіть з кожного речення ключові слова.
(Жвавий кролик, краплина рідини, сильнодіюча отрута, потрапляє в легені, вводить отруту, не проходить безслідно, руйнує здоров’я, шкідлива дія, заважає рости, дитячий організм).
4. Повторне читання тексту
- Прочитайте текст самостійно і визначте кількість структурних частин у ньому.
5. Самостійне складання і запис плану
- Самостійно складіть і запишіть план тексту.
План
1. Смерть кролика.
2. Нікотин – складова тютюну.
3. Наслідки куріння.
6. Усний переказ тексту за складеним планом
7. Орфографічна підготовка
Зверніть увагу, як пишуться слова і словосполучення.
Сильнодіюча отрута, куріння, вводить, не смертельна, запаморочення, безсоння, слабне зір, руйнуються зуби, псуються легені, згубно, не можна.
V. Фізкультхвилинка
VІ. Самостійне створення тексту переказу і його запис
- З яких частин складається текст?
- Як записуємо кожну частину?
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів
ІХ. Підсумок уроку
- Що найбільше вам сподобалось на уроці?
- З яким настроєм він пройшов?
- Що нового ви дізналися?
- Пригадайте, які погані звички може набути людина?
- Що треба знати, щоб цих звичок не набути?
- А які добрі звички треба виробляти, щоб бути здоровими і міцними?
- Всяку біду легше подолати, якщо взятись за неї дружно. Що ж треба зробити, щоб люди перестали труїти себе та інших тютюновим димом? Як упоратись з цією проблемою?
Запам’ятайте, любі діти,
Здоров’я бережіть, доки малі,
І мудрими ідіть по цій землі.
Хай кожен з вас запам’ятає:
«Що без здоров’я щастя не буває».
Додатковий матеріал
Казка про Мишка
Нашим героєм буде Мишко. Йому 13 років. Так трапилося, що його однолітки вже давно носять в кишенях цигарки із сірниками і сміялися з хлопця, що той «дівчисько». Щоб не відставати від друзів, хлопчик вирішив спробувати закурити. Але вночі з ним трапилася дивна історія: йому наснився бентежний сон.
Привиділося, наче до нього підійшла істота в білому. Вона мовчки поманила хлопця пальцем. Хоч було страшно, проте ноги самі повели Мишка за таємничою особою.
Хлопцеві здалося, що дивна істота чимось засмучена. Нарешті вона заговорила і сказала, що вони прямують до пані Цигарки. Мишко здивувався і навіть усміхнувся: «Невже є таке царство і така королева?»
А тим часом вони прийшли. Пані Цигарка мешкала у прекрасному палаці. Навколо росла рослина з дуже красивими квіточками. Вони пройшли у вітальню – тут теж повсюди була ця рослина. Істота прокоментувала: «Це – тютюн, найулюбленіша рослина пані Цигарки. Уся клейка. Містить нікотин. Листки є сировиною для виготовлення цигарок».
Зайшли ще в одну кімнату. Тут був цілий арсенал цигарок! В різноманітних коробочках вони охайно стояли на полицях. Цією дивною колекцією дуже пишалася пані Цигарка.
Далі зайшли до особливої кімнати. Таємнича особа назвали її найстрашнішою кімнатою. Тут жили діти господині. Ось вони: жовті з тріщинами зуби. Одним із найулюбленіших діток є синок «Неприємний запах з рота», який спричиняється відкладанням тютюнового диму на зубах.
А ось дві доньки пані Цигарки – «Виразка шлунку» і «Виразка дванадцятипалої кишки». А он відпочиває найменший синок – «Кашель з відхаркуванням темного мокротиння». Його ще називають «бронхітом». Та найстрашнішою є донечка «Зупинка серця», яка виникає під дією синильної кислоти.
Мишкові запаморочилася голова від усієї атмосфери палацу. Біла істота ніжно взяла його на руки і винесла надвір. Вдихнувши свіже повітря, хлопчик отямився.
Тут з’явилася пані Цигарка. О, який жах! Вона дуже зраділа гостям і простягнула до Мишка свої довгі, бридкі і худющі руки. Хлопчик закричав із переляку. А біла істота раптом скинула із себе накидку і промовила: «Я – твоє здоров’я. І тобі вибирати, хлопчику, – мене, твоє здоров’я, чи огидну цигарку. Тут не можу тебе врятувати від неї. Допомогти собі можеш лише ти сам».
Хлопчик схопився і закричав: «Чекай! Чекай! Я… Я хочу бути здоровим! Завжди!» І сім щасливих літер Здоров’я випурхнули в небо.
Із цими словами Мишко прокинувся і пообіцяв ніколи в житті не курити.
Формули відмови
- Відмовитись, коли пропонують спробувати цигарку або алкогольні напої, не завжди легко. Допомогти тобі в цьому можуть прості поради.
- Ні, дякую, я катаюся на велосипеді.
- Ні, дякую, мені батьки не дозволяють (будуть лаяти, засмутяться).
- Ні, дякую, мені не подобається смак (запах).
- Ні, дякую, я не палю.
- Ні, дякую, я поспішаю на урок (у клуб, у школу, на тренування).
- Ні, дякую (Іди, поки говориш, або дай щось натомість: жуйку, цукерку).
- Тримайся подалі від тих місць, де продають цигарки або алкогольні напої.
- Тримайся з тими, хто не палить, особливо в ситуаціях, коли можуть запропонувати цигарку.
Інформація про небезпеку, яку несе нам тютюнопаління
1. Нині відомо 4200 речовин, що входять до складу тютюнового диму. Більшість із них отруйні, серед яких жовтомасляниста речовина з пекучим смаком – нікотин.
2. Всі живі істоти дуже чутливі до нікотину. Наприклад: якщо капнути на дзьоб пташки одну каплю чистого нікотину – вона загине, для собаки – це 2 краплі, для коня – від 3 до 6 крапель. Найбільш вразливі із тварин – кролі. Вони гинуть від четвертої частини краплі нікотину.
3. Нікотин всмоктується у всі органи при втягуванні диму, а також через шкіру в м’язи. Сигарета вагою в 1 грам вміщує 12-15 мг нікотину.
4. За рік на стінках легенів курців осідає біля 1 кг тютюнового дьогтю.
5. Хоч би як не старалися лікарі, ніщо не допоможе тому, хто забув, що запалена цигарка – це ціла хімічна фабрика. Тому, якщо людина викурює більше двох пачок за день, вона втрачає вісім років життя, якщо одну пачку – шість років. У курців жовтіють зуби, змінюється голос, з’являється дратівливість, розвиваються складні хвороби легень, настає нікотинова залежність.
6. Одного разу у французькому місці Ніцца група юнаків влаштували безглузде змагання: хто викурить підряд більше цигарок. Два переможці конкурсу вже через декілька годин померли – їх вбив тютюновий дим.
Куріння
Його називають чумою ХХ століття. Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я людини, куріння – це причини 20 відсотків смертей. Велике занепокоєння викликає куріння серед школярів.
А для успішної боротьби з ним потрібно знати причини, що породжують це зло. Це, по-перше, - приклад дорослих і, в першу чергу, батьків; по-друге, - недостатня активність у боротьбі з курінням; по-третє, - недостатня дія антинікотинової пропаганди; по-четверте, - доступність тютюнових виробів для підлітків; по-п’яте, - реклама тютюнових виробів.
Як свідчить статистика, причини куріння серед школярів такі: підтримка товариша – 27,1%; цікавість – 19%; бажання показатися дорослим – 5,4%; не вказали причини – 48,5%.
У боротьбі з курінням серед школярів, як і у всіх інших аспектах виховання, необхідний постійний зв’язок школи і сім’ї. В єдності їх зусиль – запорука успіху.
* * *
Куріння - не стиль, не мода, не клас,
Куріння – це лиш заборона для нас.
І що ж ти такого в курінні знайдеш?
Нічого, лише ним себе ти уб’єш.
Урок 6
Розповідь з обґрунтуванням власної думки.
Мій улюблений дитячий журнал
Мета: вчити складати розповідь з обґрунтуванням власної думки, будувати діалог; розвивати в дітей уміння розповідати, висловлювати й доводити власну думку в письмовій формі; виховувати інтерес до пізнання нового, до читання дитячої преси.
Обладнання: виставка дитячих журналів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Наш девіз:
Діяти активно,
Думати оперативно,
Сперечатись завзято
Усім хлопчикам й дівчатам.
- Яким ви хочете бачити наш урок?
(Цікавим, веселим, пізнавальним, науковим, творчим, пошуковим тощо).
ІІ. Актуалізація знань учнів
Читання анаграм
лранжу игкна азгеат
Бесіда
- Розкажіть Чомучці, які значення може мати слово «журнал». (Класний журнал, журнал обліку відвідування та успішності, книга чи зошит для систематичного записування про що-небудь, періодичне видання).
- Чим він відрізняється від газети, книжки? (Видається періодично, систематично з року в рік, щомісяця друкуються нові твори, а не перевидається з тим самим змістом, як книги).
- Які дитячі журнали ви знаєте?
(«Барвінок», «Соняшник», «Пізнайко», «Веселочка», «Дивосвіт», «Словознайко», «Яблунька», «Малятко», «Журавлик» і т.д.).
- Назвіть журнали, які представлені на нашій виставці.
- Які дитячі журнали передплачує ваша родина?
- А які ви брали у бібліотеці?
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні на уроці ви розповісте про свої улюблені журнали, спробуєте довести, чому ви їх любите, а також напишете про це твір.
ІV. Робота над складанням розповіді
1. Словникова робота
- Як ви розумієте значення слів «журнал», «рубрика», «редакція», «дописувач»?
- Прочитайте, яке тлумачення цих слів підготував вам Знайко.
Журнал - друковане видання у вигляді книжки, яке виходить через певний проміжок часу.
Рубрика – розділ у журналі.
Редакція – колектив людей, що готує журнал до друку.
Дописувач – людина, яка пише статті, повідомлення в газету чи журнал.
- Утворіть словосполучення.
Ілюстрації (які?) … (яскраві, різнокольорові);
матеріали (які?) … (цікаві, різноманітні);
журнал (який?) … (дитячий, новий);
новини (які?) … (повчальні, шкільні);
рубрика (яка?) … (найцікавіша, улюблена);
історії (які?) … (смішні, захоплюючі, жартівливі).
2. Бесіда з метою упорядкування матеріалу
- Який журнал є вашим улюбленим?
- Які його рубрики тобі найбільше подобаються?
- Які з них ви любити читати найбільше?
- Що нового ви дізнаєтесь з журналів?
(У журналах діти знаходять те, чого немає в шкільних підручниках. Вони радують їх чудовими казками, оповіданнями, легендами, переказами, знайомлять з прикметами, прислів’ями, приказками, загадками, іграми).
- Чи листуєтесь ви з редакцією журналів? З якою метою? Хто вам допомагає?
- До журналу можна посилати свої казки, вірші, розповіді про себе, адресуючи їх у відповідну рубрику. Можна передавати вітання друзям з днем народження, знайомитись і листуватися з дітьми з інших куточків нашої Батьківщини, а також брати участь у різних конкурсах.
2. Складання діалогу «Який журнал тобі подобається?»
Діалог
- Який дитячий журнал ти найбільше любиш читати?
- Мені дуже подобається журнал «Барвінок». Його назвали ім’ям ніжної весняної квітки.
- А чим він тебе захоплює?
- На сторінках цього журналу є багато різних цікавих рубрик. Він розвеселяє мене у сумні хвилини, підтримує, коли спіткає невдача. А ще розповідає, як виготовити різні іграшки, саморобки, веде у подорож у далекі країни, частує веселими оповіданнями та жартами.
- Чому вчить тебе «Барвінок»?
- Він вчить пізнавати світ, його минуле й майбутнє, любити й шанувати батьків і родину, дбати про власне здоров’я, уникати небезпеки.
- Чи доводилось тобі бути дописувачем цього журналу?
- Так, я написав казку про свою улюблену іграшку і надіслав її на конкурс.
- Ти так цікаво розповів про свій улюблений журнал, що мені захотілось його прочитати.
- Прочитай обов’язково, ти не пошкодуєш. Я вірю, що він стане твоїм найкращим другом.
4. Складання усної розповіді за планом (окремих речень, частин тексту)
Мій улюблений журнал
Я завжди з нетерпінням чекаю нового номера журналу «Барвінок».
Мені він дуже подобається. В цьому журналі є багато не лише кольорових ілюстрацій, а й цікавих різноманітних матеріалів. Це казки, вірші, загадки, ігри, конкурси з подарунками, легенди і перекази. які зацікавлять і фантазерів, і маленьких істориків, і любителів казок.
Журнал «Барвінок» має чимало рубрик. Матеріали рубрики «Наш скарб – рідна мова» вчать нас любити і знати рідну мову, боротися за її чистоту. Багато цікавинок можна дізнатись з рубрики «Хто? Де? Коли? Чому? Як? Навіщо? Скільки?». Про смішні історії та повчальні шкільні новини я завжди прочитаю у «Веселому колі». У «Клубі Форвард» можна знайти для себе багато цікавого про футбол.
Найбільше мені подобається рубрика «З торбинки дядечка Запитальника». В ній розміщено багато цікавого: крутоголовки, загадки, кросворди, шифрограми. Відповіді на них можна послати в редакцію журналу і отримати приз.
Цей журнал відкриває нам двері у цікавий світ знань, умінь, доброти.
«Яблунька» – мій улюблений журнал
Мені дуже подобається журнал «Яблунька».
Коли я відкриваю його, то з захопленням читаю різні казки, вірші, оповідання. Завжди з цікавістю роздивляюсь малюнки. Вони надзвичайно яскраві і гарні. У журналі подається багато ігрового матеріалу, загадок, кросвордів. А найбільше мені подобається виготовляти різні іграшки із саморобок, розміщених на його сторінках. А ще, завдячуючи рубриці «Я шукаю друзів», я познайомилася з багатьма однолітками. Тепер ми листуємося.
Моєю улюбленою є рубрика «Вікно в природу». З неї я дізнаюсь багато нового і цікавого про життя рослин і тварин. Цими знаннями я можу із задоволенням поділитися зі своїми друзями на уроках природознавства.
Я дуже люблю цей журнал. Всім своїм знайомим і друзям я раджу передплатити і обов’язково читати його.
5. Орфографічна підготовка
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова і вислови:
журнал «Барвінок», редакція, рубрика, кросворд.
V. Фізкультхвилинка
VІ. Самостійне написання твору учнями
- Як записуємо кожну частину тексту?
- Доберіть і запишіть назву твору?
- Самостійно запишіть розповідь про свій улюблений журнал, обґрунтуйте свою думку?
VІІ. Перевірка виконаної роботи
VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів
ІХ. Підсумок уроку
- Чи сподобався вам урок? Чим?
- Який журнал ви б хотіли прочитати після сьогоднішнього уроку?
- Чим він вас зацікавив?
Рекомендації юним читачам:
Передплатіть цікавий вам дитячий журнал або газету.
Придбайте новий номер у газетному кіоску.
Цікавтесь дитячою періодикою в бібліотеці.
Систематично читайте дитячі журнали та газети.
Додаткові матеріали
Чи читаєш ти «Барвінок»?
Друже мій, читай «Барвінок»?
Передплачуй без вагань,
Двадцять вісім лиш сторінок,
А цікавинок, а знань!
В ньому вічно молодому,
Все для нас – краси зразок.
Скільки віршиків у ньому!
А малюнків, а казок!
Що краса це барвінкова –
Знають юні і малі,
А духмяна рідна мова,
Рідні пахощі землі!
А мандрівки, а пригоди
Серед буднів, серед свят!
Ще й з любов’ю до природи,
До звірят і пташенят.
Знайдеш ти й веселі жарти,
Разом ми посміємось.
(Прочитать пильніше варто –
І впізнаєш ти когось!)
А ще хочу я, щоб знав ти,
Що між друзів твоїх
Барвінчата-космонавти –
Прочитаєш і про них.
Двадцять вісім лиш сторінок,
А цікавинок, а знань!
Друже мій, читай «Барвінок»,
Передплачуй без вагань.
Дмитро Білоус
Урок 7
Переказ тексту.
Турботливий носоріг
Мета: розвивати вміння уважно слухати текст, ділити його на смислові частини, складати план тексту, будувати його переказ; збагачувати мовлення школярів образними висловами, порівняннями, яскравими словами; закріплювати орфографічні навички письма; виховувати інтерес до життя тварин.
Обладнання: малюнки із зображенням птаха-носорога, фотографії гнізд різних птахів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
«Добрий день!» – ми вам сказали,
«Добрий день!» – сказали ви,
І від цього засіяло
В серці сонце доброти.
- Побажаємо один одному гарного настрою та успіху у роботі.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Загадка
Прилетіли гості,
Сіли на помості.
Без сокири, без лопати
збудували собі хати.
(Птахи)
- Чому ви так думаєте?
- Що таке «помостя»?
- Що є хатою для птахів?
- А що ви знаєте про те, як птахи будують собі гнізда? Що незвичайного є у поведінці і будові тіла деяких птахів?
2. Повідомлення дітей
- Послухаємо повідомлення, які ви підготували на сьогоднішній урок.
- Синички гніздяться в дуплах. Іноді у старих пнях, вкритих мохом, під карнизом будинку, в поштовій скриньці.
- Гніздо дятел видовбує у дереві у вигляді мішка овальної форми завглибшки до 40 см. Гніздо не вимощує, але тріски, що потрапляють у середину дупла, утворюють на його дні м’яку підстилку, на яку птах і відкладає 5-6 блискучо-білих яєць.
- Граки гніздяться на деревах колоніями. Іноді на одному дереві буває до десяти гнізд.
- Гніздо горобця – пухка будівля із соломи, ганчір’я, паперу, вовни. На деревах вимощуються великі кулясті гнізда, які іноді дають притулок кільком парам птахів.
- Жайворонки роблять гнізда на землі в ямці, яку вистеляють із трави, моху, куди відкладають сірувато-бурі, плямисті яєчка.
- Солов’ї будують гніздо в ямці на землі, під кущем. Яєчка в них коричнево-оливкового або шоколадного кольору.
- Ластівки – невтомні трудівниці. Вони будують гнізда з глини або землі, змочуючи її слиною. Гніздо має форму четвертної або восьмої частини кулі: його краї зовсім не доходять до стелі або нависаючого карниза. Щоб скріпити будівельний матеріал, сільські ластівки додають до глини невеликі соломинки. Гніздо вимощують трав’янистими рослинами, пір’ям.
- Беркут будує гніздо на височезному дереві або на прямовисній скелі.
- Деякі птахи гнізд не мостять. Це зозуля. Інші сплять не в гніздах. Багато птахів сплять сидячи або навстоячки на деревах, міцно тримаючись пальцями за гілку. Шпак, лелека сплять на одній нозі. Деякі папуги сплять висячи вниз головою, зачепившись за гілку однією ногою. Деякі стрижі сплять, зібравшись у велику кулю.
- Багато водоплавних птахів спить на плаву. Птахи, які роблять великі перельоти, сплять на льоту (альбатроси).
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні на уроці ми будемо складати план і писати переказ тексту. А також дізнаємося ще багато цікавого про птахів.
VІ. Робота над переказом тексту
1. Вступна бесіда
- Сьогодні ви підготували інформацію про птахів рідного краю. А чи знаєте ви назви птахів, які проживають на інших материках? (Страус, пелікан і фламінго, колібрі…)
- Прочитайте заголовок тексту. Як ви думаєте, про кого буде розповідатися в тексті?
- Що вам відомо про цих птахів?
- Чому вони отримали таку назву?
- Який їх спосіб життя?
2. Слово вчителя
На півдні Азії і Африки живуть птахи-носороги.
Є кілька видів птахів-носорогів. Найбільший із них – великий птах-носоріг завбільшки з індичку – до півтора метра у довжину, а червонодзьобий токо завдовжки 50 сантиметрів.
Носороги – галасливі птахи. Вони весь час голосно скрикують, квокчуть і навіть літають, шумно лопочучи крильми.
Свою назву ці птахи дістали завдяки величезним довгим дзьобам, що різко заломлені вниз і мають вирости різної форми. Ці химерні дзьоби міцні та легкі, вони не заважають птахам активно рухатися та літати. Для того, щоб утримувати голову і великий дзьоб, у птахів-носорогів дуже міцні м’язи шиї. Голова щодо розмірів тіла маленька, хвіст і шия – довгі, могутні, широкі й сильно заокруглені, ноги дуже короткі.
Живляться ці птахи плодами, насінням рослин, а також ящірками та комашнею.
- Про спосіб відкладання і висиджування яєць цими птахами ви дізнаєтесь, прослухавши оповідання Г. Скарлата «Дивний носоріг».
3. Читання тексту вчителем
Дивний носоріг
У Південній Азії, а також на островах Індонезії водиться птах, якого за незвичайну форму великого дзьоба називають носорогом. Самка носорога відкладає яйця у дуплі дерева. Після того, як вона сяде на них, самець глиною замащує вхід у дупло, залишаючи невеликий отвір, через який його подруга може виставляти дзьоб, щоб отримати їжу.
Під час такого «ув’язнення» самка линяє і одночасно губить майже все пір’я. Самець линяє поступово й зберігає здатність літати. Він годує і матір, і маленьких пташенят, поки вони не зміцніють. Потім руйнує стінку й випускає всю свою родину на волю.
Усе це неспроста. У тропічних лісах багато змій і хижих тварин, які можуть напасти на самку й на гніздо. Ось чому запобігливий самець і турбується про безпеку своєї родини.
За Г. Скарлатом
4. Аналіз змісту тексту
- Про якого носорога розповідається в тексті?
- Де живуть пташки-носороги?
- Як самка висиджує пташенят?
- Як турбується про своє потомство самець?
- Чим пояснюється велика обережність птахів?
5. Повторне перечитування тексту самостійно
- Перечитайте текст самостійно і визначте, скільки структурних смислових частин він має.
- Про що йдеться у кожній частині?
6. Складання плану тексту
- Самостійно складіть і запишіть план тексту.
План
1. Замасковане дупло.
2. Турбота про родину.
3. Небезпека тропічних лісів.
План
1. Незвичайний птах.
2. Зразковий сім’янин.
3. Турбота про безпеку родини.
7. Словникова робота
- Які слова в тексті вам незнайомі?
Азія – частина материка Євразія.
Індонезія – країна, яка розташована на островах Тихого океану.
Ув’язнення – позбавлення волі когось, перебування в тюрмі.
Линяти – поновлювати в певні періоди зовнішній покрив (пір’я, шерсть, панцир т.д.).
Тропічні ліси – ліси, які ростуть у тропіках, що розташовані на північ і на південь від екватора.
Хижий – який поїдає інших, м’ясоїдний.
Запобігливий – той, що заздалегідь відвертає що-небудь, заздалегідь уникає чогось.
8. Усний переказ фрагментів за пунктами плану
9. Культура оформлення тексту
- Кожен пункт плану розкриваємо з абзацу.
VІІ. Самостійне складання тексту переказу і його запис
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова і вислови:
Південна Азія, Індонезія, незвичайний, невеликий, дзьоб, «ув’язнення», неспроста.
VІІІ. Аналіз і перевірка робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Що виявилося для вас дивним і незвичним?
- Що цікавого ви дізналися на уроці?
Наш дивний світ такий, як казка,
Он в небі хмаронька пливе.
Тож бережи його, будь ласка,
Все в ньому гарне і живе.
Он квітка полум’ям палає,
і ясне сонечко блищить.
Чарівна пташечка співає,
Все в дивосвіт прийшло, щоб жить.
Додаткові матеріали
Пташиний світ дуже різноманітний. Вчені нараховують 8663 види і близько 100 мільярдів птахів. Вони живуть скрізь. Не бояться пернаті ні жарких, ні холодних місць планети, ані високих гір, ані глибоких морів.
Інформація про пташиних рекордсменів
Для вас хвилинка
Пізнавальна,
Вона цікава і повчальна.
Про пташок факти ці
Друкують наукові-фахівці.
Найбільший і найважчий птах на землі – африканський страус – до 100кг ваги і росту – 2,5 м.
Найменша із пташок у світі – колібрі – довжина її 6 см, а важить 1,5грама.
Найдовше може жити сокіл – до 150 років.
Найбільше на добу працює горихвістка – 20 годин.
Найвище літає журавель – 4,5 км.
Найшвидшим птахом є сапсан – він летить за здобиччю – зі швидкістю 300 км/год.
Найбільший розмах крил у альбатроса – більше 4 метрів.
Найдовший дзьоб у пелікана, має 51 см.
Найшвидше з усіх птахів України літає сокіл – 300 км за годину, швидше за літак АН-2.
Найвище літає орел – 7500 м над землею.
Найдбайливіші птахи в Україні - синички, за два тижні годування пташенят вони приносять 10 000 комах.
Найбільше може пролетіти лелека – 400-500 км за добу.
Найдовший язик має дятел – 14 см.
Найдовший дзьоб у лелеки – 19 см.
Ворон може прожити до 70 років.
Солов’ї довго вчаться співати, і лише на третій рік життя стають вони співаками.
Жайворонок співати може на льоту 10-20 хвилин, живе у траві.
Дрозди відлітають у вирій, збираючись у великі зграї. Якщо в березні дрозди сидять на верхівках дерев – буде рання весна, якщо на гілочках – пізня.
Пам’ятка:
До птахів треба ставитись обережно, вони – друзі лісів.
Під час гніздування та насиджування птахами яєць не кричи і не шуми в лісі.
Не вбивай пташок, не руйнуй їхні гнізда, не бери додому пташенят.
Взимку насипай корм у годівничку, навесні змайструй шпаківні.
Вчися слухати птахів, вчися милуватися красою, адже птахи – окраса природи.
Урок 8
Переказ тексту.
Джерельце взимку
Мета: вчити дітей уважно слухати текст, ставити запитання, відповідати на них, правильно будувати речення; формувати вміння переказувати прочитаний текст, послідовно висловлювати думки; розвивати пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати почуття любові до рідної природи.
Обладнання: малюнки, ілюстрації, фото із зображенням джерела в різні пори року, музичний супровід: П. І. Чайковський «Пори року. Зима».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Люблю небо
Й сонечко ясне,
Травичку, квітку,
Чисте джерельце.
Уклін деревам
Я складаю низько,
Бо серденьку вони
Моєму близько.
Ще хочу, дітки,
Щиро вам бажати
Зелений дивосвіт
Любити й зберігати.
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Загадка
Дивну силу воно має –
З-під землі свій шлях долає.
Непримітне й невеличке,
Поїть ріки і кринички.
(Джерельце)
Л. Вознюк
(Демонстрація ілюстрації зображення джерела в різні пори року).
2. Словникова робота
Джерело – потік підземної води або іншої рідини, що витікає на поверхню землі; те, що дає початок чому-небудь, звідки виходить щось.
Струмок – невеликий потік води, ручай.
3. Розповідь вчителя з елементами бесіди
Дивовижне вічне коло
Є в цілющої води.
І нема йому початку,
І нема йому кінця.
В нім, немов найменша цятка,
Б’ється серце джерельця.
Т. Коломієць
- Про яке вічне коло води говориться у вірші?
- Чиє серце б’ється у цьому колі?
- У прямому чи переносному значенні вжито вислів «б’ється серце»?
- Хто з вас бачив джерело?
- Яка вода у ньому?
- Найбільше цілющих джерел на Україні є у горах Карпатах. З одних джерел витікає холодна вода, з інших – тепла. В одних - вода кислувата, в інших – солона або гіркувата. Люди помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає лікувати різні хвороби. Біля цілющих джерел будують санаторії. Там лікуються і відпочивають і дорослі, і діти.
- Люди повинні оберігати джерела ще й тому, що з них утворюються струмочки, які напувають ріку, а та, у свою чергу, несе воду у море. Вони наповнюють криниці, живлять землю і все живе на ній.
Лісове джерельце,
Добре в нього серце.
Всім дає водиці:
І звірятку, й птиці,
Дереву й травині,
Квітці і людині,
Тому й не міліє,
Дзюркотить, радіє
Із лісів дзвінкою
Витіка водою.
М. Чепурна
- Де ще можна зустріти джерело?
- Кому воно дає свою воду?
3. Поетична хвилинка
(Читання вчителем вірша на фоні музики П.І. Чайковського «Пори року. Зима»).
Надійшли морози, ріки закували
І березам коси інеєм прибрали.
Пухова перина очі убирає,
Біла скатертина – ні кінця, ні краю.
Під серпанком білим трави і листочки,
Річка оніміла, не дзюрчать струмочки.
Омертвілі лози, ледь гіллям хитають.
А в полях морози та вітри гуляють.
Якуб Колас
- Яка пора року описана в цьому вірші?
- Які зміни відбулися в природі? (Білий, прибраний, чистий стоїть ліс. Тихий, не такий, як улітку, ніби завмер од утіхи, що такий став гарний).
- Що сталося із струмочками?
- Чи всі джерела взимку сплять?
- Письменники та поети в своїх творах закликають нас берегти кришталеве багатство нашої землі. Пригадайте, чим закінчилося оповідання В. Сухомлинського «Камінь»?
- Послухайте і скажіть, чого вчить нас у своїх творах А. Качан?
Джерельце
Джерельце під вербою
Виблискує водою,
Прийду до нього й до ладу
Порозчищаю, обкладу.
Все дно камінням обмощу,
В пісок ні краплі не впущу.
І задзвенить, і заспіва
Вода джерельна, мов жива.
Я ж кору одколю з корчма
І з неї виріжу ковша.
Щоб не поплив у далину,
Його до стовбура припну.
Немов маленьке гусеня,
Попід вербицею щодня
Він хлюпотатись буде.
Беріть і пийте, люди!
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Про те, що відбувається з джерелом взимку, ми прочитаємо на сьогоднішньому уроці в оповіданні А. Волкової «Джерельце взимку», навчимося складати план до нього, писати переказ.
ІV. Робота над переказом тексту
1. Читання тексту вчителем
Джерельце взимку
У казковій красі заснули бори та діброви. Глибокий зимовий спокій охопив природу.
Та що це? У морозяній тиші лісу чути якісь дивні звуки: то кришталевий дзвін, то тихе булькання. У глухому куточку засніженого лісу, серед острівця зелено-сріблястих ялин, дзвенить незамерзле джерельце. Клубочиться хмаринка пари, а над нею на голих гілках дерев, що нахилились до води, дрімають рябчики – гріються.
Такі джерельця не замерзають і в люті морози. Вода пробивається через шар землі й на морозі здається теплою. Часто біля таких місць узимку збираються всі мешканці лісу не тільки напитися, а й погрітися. А навколо панує холод, усюди лежить сніг. Під міцною кригою застигли річки та озера.
А. Волкова
2. Аналіз змісту твору
- Про яке диво природи ти дізнався?
- Чому вода в джерелі не замерзає?
- Якою здається джерельна вода в люті морози?
- Чому всі мешканці лісу збираються біля таких джерел?
3. Робота над мовними засобами
- Поясніть, як ви розумієте слова і вислови:
глибокий зимовий спокій охопив природу – відсутність руху і шуму, нерухомість, тиша;
морозяна тиша – стан, коли немає звуків, шуму, безвітряна прохолодна погода;
кришталевий дзвін – мелодійний, дзвінкий, чистий звучанням звук;
зелено-сріблясті ялини – зелені ялини, вкриті інеєм;
дзвенить джерельце – видає високий деренчливий звук, дзвінке звучання потоку води;
клубочиться хмаринка пари – піднімається, знімається клубами;
вода пробивається через шар землі – силою долає перешкоду, прориваючись з’являється назовні;
панує холод – все охопив, підкорив собі;
застигли річки та озера – покрились шаром льоду.
- Доберіть до слів синоніми.
Дзюрчить – дзвенить, співає, витікає, тече, гомонить, булькотить, біжить, шумить, вирує,
дзюркотить, жебонить, клекоче.
Спить – дрімає.
Мешканці – жителі.
- Щоб уникнути повторів у тексті, використовуйте записані слова.
4. Повторне читання тексту
- Послухайте текст ще раз. Запам’ятайте, якими словами автор передав тишу і спокій у природі.
5. Визначення будови прочитаного тексту
- Скільки абзаців у тексті?
- Поставте запитання до першого абзацу.
- Яке запитання можна поставити до другого абзацу?
- На яке запитання дає відповідь третій абзац?
- Це ми склали план до даного тексту. Запишіть його.
План
1. Який ліс узимку?
2. Що за дивні звуки чулися у лісовій тиші?
3. Чому біля джерела збираються лісові мешканці?
План
1.Зима в лісі.
2. Дивні звуки.
3. Дзвенить джерельце.
4. Джерельце зігріває усіх.
6. Усний переказ тексту за планом
V. Фізкультхвилинка
Гра «Струмочок»
Діти стають парами. Беруться за руки і піднімають їх вгору. Той, хто без пари, рухається коридором, який утворили пари. Бере когось за руки і разом з ним стає першою парою. Той, хто залишився без пари, біжить в кінець «струмочка", рухається до початку, вибирає собі одного з гравців і т.д.
VІ. Орфографічна робота
- Зверніть увагу, як пишуться слова та вислови:
джерельце, взимку, казковий, булькання, зелено-сріблясті, незамерзле, не замерзають.
VІІ. Написання переказу. Письмове оформлення роботи
- З яких частин складається текст?
- Як записується кожен пункт плану?
VІІІ. Перевірка виконаного завдання
ІХ. Слухання та рецензування окремих робіт
Х. Підсумок уроку
- Розгадайте ребус і поясніть значення прислів’я.
«З малого джерела велика річка починається».
- Дуже цікаво це прислів’я пояснив у своєму вірші поет Микола Син-гаївський:
Все із доброго чи злого –
починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка.
Хліб – з маленької зернини,
Дощ – із чистої краплини…
- А ми ще доповнимо, що з маленького джерела починається велика ріка. Спочатку вона невеличка, але потім більшає, могутнішає і стає справжньою синьоокою красунею нашої природи.
Додаткові матеріали
Загадки
Прокинувся і відразу
До сонечка біжить.
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче і дзвенить.
(Струмок)
Із-під гірки, з-під крутої
Прокрадається норою
Та й до моря утіка.
Через лози по ярках.
(Джерело)
В’ється, плине річечка,
Як срібляста стрічечка.
Починалась річка ця
Із малого …
(Джерельця)
Джерельце
Уночі під степом
Прошуміла злива.
Гомінке джерельце
В балці замулила.
Ми взяли лопату,
Шлях йому звільнили,
Ще й малу вербичку
Поруч посадили.
Виростай, вербичко,
Буйною, рясною.
Задзвени, джерельце,
Бистрою рікою.
А. Качан
***
Цілу зиму спали.
На тепло чекали,
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
Ми – струмочки весняні,
Ми струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.
Джерельце ожило
Жило-було маленьке Джерело. Зла Зима заморозила його.
Та прийшла Весна, дихнула на нього і розтопила кригу.
Заспівало Джерельце, стало сил набиратися. Напоїло своїми водами трави, квіти.
Ручай
Біжить-шумить ручай.
- Агов, не поспішай!
Куди тобі малому
В дорогу невідому!
- А я упертий зроду,
Несу до річки воду,
а там не забарюся –
до моря доберуся,
таку роботу маю –
я море напуваю.
Тамара Коломієць
Струмочок
Біг струмочок невеличкий.
Запитав струмочка я:
- Звідки, друже?
- Від кринички,
То матусенька моя.
- А куди біжиш?
- До річки!
Я кажу йому:
- Не треба!
Там обійдуться без тебе.
А струмочок розсміявся.
Я цього не сподівався,
Що не знаєш ти простого:
Обійдуться без одного,
Але всі струмки й потічки –
Це вже сила!
Ми вже річка!
С. Пушик
Урок 9
Власна оцінка поведінки героїв прочитаного тексту.
Як краще провчити?
Мета: вчити учнів оцінювати поведінку героїв прочитаного твору, висловлювати власні думки у письмовій формі, будувати діалог на задану тему; розвивати зв’язне мовлення; виховувати культуру поведінки, дружелюбність, бажання відповідати на погані вчинки людей добром.
Обладнання: ілюстрації із зображенням різних стосунків між дітьми.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Психологічне налаштування на урок
- Діти беруться за руки, утворюють коло, разом з учителем промовляють:
Ми всі хороші друзі,
Нам весело в гурті,
Ми всі прекрасні діти,
Хороші, золоті.
- Я всіх рада вас вітати, мої любі діти! Добре, що у вас гарний настрій, адже це означає, що ви всі готові до плідної праці.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Знають і дорослі, й діти:
Є безцінний скарб на світі.
Скарб не можна цей купити,
Його треба заслужити
Добрим серцем, чесним, щирим,
Відданим і незрадливим,
Вмінням руку простягти
І в біді допомогти.
Здогадались, про що йдеться?
Як чудовий скарб цей зветься?
(Дружба)
- Люди постійно спілкуються один з одним. Вони не можуть жити по-іншому. Кожен добре знає, як страшно бути самотнім. Добре, коли є товариші, друзі, приятелі. Як ви гадаєте, ці слова мають однакове значення чи різне.
- Так, це слова-синоніми, а це означає, що вони близькі за значенням, але не однакові. З’ясуйте значення цих слів за словником. Яке з них означає тісні, близькі стосунки?
- Так, це слово «друг». Доберіть антоніми до цього слова. (Ворог, недруг).
- Утворіть спільнокореневі слова. (Подруга, дружба, дружній, подружитися, дружелюбний).
- А в нашому класі ви всі друзі, товариші чи приятелі?
- Які ж якості повинен мати справжній друг? (Безкорисливість, чесність, вірність, взаємовиручка, взаємопідтримка, повага, довіра, доброта, справедлива критика, корисні поради).
- Щодня ми спілкуємося з близькими людьми, зі своїми друзями. Часто друзі звертаються до нас за допомогою, про щось просять. І в дружбі, і в спілкуванні ми можемо поводитись по-різному. Іноді наша поведінка всіх радує і всім приємно з нами дружити. А іноді ми робимо такі вчинки, від яких нам стає соромно, а друзям - боляче. І мине багато часу, перш ніж ми зрозуміємо, як недобре зробили людині.
Дружба – це правда, доброта, чесність кожного. Обов’язково слід поважати тих, з ким дружите. Ніколи не обманюйте і не ображайте їх. Будьте терплячими. Завжди грайте чесно, не дражніться.
Чи доводилося вам чути на свою адресу дражнилки чи образи? Від кого? Як ви реагували на образи?
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні ви прочитаєте текст про те, як ваш ровесник відреагував на дражнилку. Будете письмово висловлювати свою оцінку поведінки персонажів тексту.
ІV. Робота над переказом тексту
1.Читання тексту вчителем
Дражнилка
Цей Толик такий вреднющий, що в цілім світі не знайти. Усім дітям у нашому дворі він придумує образливі прізвиська. А вчора потрапив йому на очі я, і він мало не довів мене до сліз
Ми гралися у дворі, й тут моя бабуся вийшла на балкон і гукнула:
- Вітю, додому!
А Толик тут як тут:
- Митя-муритя, солона копитя.
І всі почали сміятися з мене й повторювати цю нісенітницю. Мені було дуже прикро.
Але, як на зло, я нічого не міг придумати у відповідь і пішов додому з єдиним наміром – скласти про Толика якусь смішну й дошкульну дражнилку.
Після обіду я став підбирати до слова «Толик» якесь співзвучне слово. Спочатку придумав «Толик-нолик». Але це було зовсім не образливе прізвисько. Я ще трохи напружився – і в мене вийшло «Толик, Толик – круглий нолик». Ні, не те – якась ніжна дражнила. Я помучився ще може з півгодини й придумав «Толька, Толька – зелена квасолька». Та це було знов не те, що мені хотілось. Я пішов до свого старшого брата по допомогу. Але Олег попросив не заважати йому робити уроки.
Йти надвір мені не хотілося. Однак треба було вигуляти песика Кузика. Я взяв м’яча, і ми з Кузею пішли. Толик сидів на лавочці. Побачивши мене, він кисло скривився. Я гарячково став пригадувати свої дражнили про нього. І раптом зрозумів, що робити цього зовсім не слід. Мені перехотілося казати Толикові образливі слова, і я запропонував:
- Толику, ходімо пограємо з м’ячем. – Толик страшенно здивувався. Тому мить помовчав, а потім відповів:
- Гаразд, Вітю, ходімо.
Він більше ніколи не згадував ту неприємну дражнилку.
3. Словникова робота
- Поясніть значення слів:
дражнилка – дошкульні слова, які говорять, для того щоб когось образити;
дражнитися – навмисне сердити, злити кого-небудь, викликати гнів у когось, дратувати;
прізвисько – найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок;
нісенітниця – щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту, дурниця;
прикро – неприємно;
дошкульний – той, який викликає, спричиняє біль, ображає кого-небудь уїдливими словами; їдкий, злобнонасмішкуватий;
образливий – слово або вчинок, які викликають почуття гіркоти, досади;
гарячково – хворобливо-збудливо, нервово, надмірно поспішно.
3. Бесіда за змістом прочитаного
- Чому всі діти сміялися з Віті?
- Для чого Толик придумував дражнилки?
- Як Вітя вирішив відомстити своєму образнику?
- Вдалось йому це?
- Подобається тобі те, що Вітя так легко пробачив Толикові образу? Хто думає інакше? (Не можна накопичувати у серці образи і зла, щоб не стати жорстоким і лютим. Треба уміти пробачати!).
- Чи вважаєте ви Вітю слабкодухим? (Ми часто відчуваємо жагу помститися за образу. І щоб перемогти її, треба бути рішучим, сміливим, розумним, мудрим, кмітливим і навіть хитрим, але аж ніяк не слабкодухим).
- Як, на вашу думку, можна було провчити Толика? Хто думає інакше?
4. Робота над складанням діалогу
Повторення правил складання діалогів
Зразок діалогу
- Як ти вважаєш, друже, чи провчив Вітя Толика?
- Я думаю, що Вітя таки провчив Толика, при цьому не завдавши йому болю і страждань.
- А чому ти так гадаєш?
- Тому що Толя із задоволенням став гратися з Вітею і ніколи більше не згадував ту неприємну дражнилку. Добро завжди перемагає зло. Чи не так?
- Так, коли тобі хтось зробить добро, серце переповнюється радістю і завжди хочеться спілкуватися з доброю людиною, а злу – обминати далекою дорогою. Ти згідний зі мною?
- Звичайно, згідний. Зло, яке довго не забувається, породжує інше зло. Дуже добре, що Вітя не дав можливості злу перебороти добро.
- Він поставився до товариша так, якби хотів, щоб той ставився до нього. Завдяки цьому хлопці і помирилися.
5. Характеристика героїв
Вітя – доброзичливий, стриманий, миролюбний, добрий.
Толик – вреднющий, задерикуватий, знахабнілий, жорстокий.
- Зверніть увагу на правопис цих слів.
6. Складання усної розповіді за підказкою (за навідними питаннями)
- Прочитайте запитання Знайка і дайте на кожне з них відповідь.
Підказка:
1. Яким був Толик?
2. Як він повівся з Вітею?
3. Яким був Вітя?
4. Як він поставився до образи Толика?
5. Що помирило хлопчиків?
6. Чи зрозумів Толик свою помилку?
7. Чи правильно вчинив Вітя?
- Хто бажає побудувати розповідь про свою оцінку поведінки хлопчиків?
Зразок твору
Як краще провчити?
Толик був задерикуватим і вреднющим хлопчиком. Всім дітям у дворі він придумував прізвиська. Мало не довів до сліз Вітю, склавши про нього образливу дражнилку, з якої сміялися всі діти.
Вітя ж навпаки – доброзичливий і стриманий. Йому було дуже прикро від такої поведінки Толі.
Хлопчик вирішив помститися своєму образнику. Він намагався придумати і на нього якусь дошкульну дражнилку. Та всі його спроби були марні. Прізвиська виходили зовсім необразливі.
Коли їм довелося знову зустрітися, миролюбному Віті зовсім перехотілося говорити образливі слова. Натомість він запропонував Толику погратися з м’ячем.
Толя був дуже здивований такій поведінці товариша. Він зрозумів свою помилку і більше ніколи не згадував ту неприємну дражнилку.
Я вважаю, що Вітя вчинив правильно, не давши можливості злу перебороти добро. Коли людина робить добро іншій людині, то від цього приємно їм обом. Я вірю, що хлопці стануть хорошими друзями.
V. Фізкультхвилинка
Ми веселі і завзяті,
Чесні хлопчики й дівчата,
Хочем вчитися, дружити,
Лиш добро усім робити.
VІ. Запис розповіді у зошити
- Пригадайте, як треба записувати текст.
- А тепер самостійно запишіть кожен свою оцінку персонажів.
VІІ. Перевірка написаного
ІХ. Слухання та рецензування окремих робіт
Х. Підсумок уроку
- Як ви думаєте, чи легко вчинити так, як зробив Вітя?
- Який висновок ви зробите для себе після сьогоднішнього уроку?
- Людська мудрість полягає в тому, щоб пробачити кривднику – і
біль зменшиться, відкидати навіть думки про помсту та образу – і серце буде спокійним, захищати свою душу від зла і гніву.
- Давайте поділимося секретами дружби з тими дітьми, які ще не
мають справжнього друга, а тільки про нього мріють.
У ставленні до інших завжди будьте чемними, уважними, доброзичливими.
Ніколи не дозволяйте собі насміхатися над недоліками інших.
Не намагайтеся бути кращими за інших.
Не соромтесь поступитись іншому.
Не забувайте, що дружбу дружбою шукають.
Зоставайся доброю, людино,
Зустрічай свойого щастя цвіт,
І збагни – ця істина єдина:
На добрі тримається весь світ!
Додаткові матеріали
***
Тебе образили, і серце біль стискає.
І вже тебе ніщо не звеселяє,
Здається світ суворим і немилим,
А сонечко безбарвним, потьмянілим?
А спробуй, друже, милість віднайти,
Образу стороною обійти.
А кривднику пробач його провину,
І зменшиться твій біль наполовину.
Відкинь думки про помсту і образу,
І серце заспокоїться відразу.
У цьому світі так, на жаль, буває,
Що хтось когось у гніві ображає.
Але, згадай, бувало, й ти колись
На когось ненароком розгнівивсь,
Не так сказав або не так зробив,
І теж когось образив, розгнівив.
Коли б ми всі навчилися прощати,
Від зла і гніву душі захищати
Та шанували завжди мир і згоду, -
То й сварок не було б поміж народу.
Л. Глазунова
***
«Народ скаже – як зав’яже!»
А що ж кажуть люди?
Хто багато друзів має,
Тому добре буде.
Ще прислів’я є прекрасне,
Все в нім правильно і ясно:
«Добре тому в світі жити,
Хто вміє дружити!»
Друг – це той,
Хто вас не зрадить,
І в біді не лишить,
Хто поділиться останнім
І в журбі потішить.
Добрі друзі – це багатство.
Отже, пам’ятай:
Маєш друзів, то цінуй їх
І оберігай.
***
І ти, й твої товариші,
І ваші друзі всі по класу,
Живіть із сонечком в душі,
На ненависть не гайте часу!
Не тратьте часу на біду.
Це страшно я скажу відразу.
Живіть, як пташечка в саду,
І не носіть в душі образу.
З любов’ю в серці вчіться жити,
Умійте людям гріх прощати.
І навіть ворога любіть,
За себе вмійте постояти.
А доки ви іще малі,
Привчайтеся добро творити.
Бо ж ви людина на Землі,
З собою вчіться в мирі жити.
Урок 10
Докладний переказ тексту.
Життя в зимовому лісі
Мета: ознайомити учнів із поняттям «докладний переказ»; розвивати уміння добирати влучні слова для передачі власних спостережень, вражень, почуттів; закріплювати вміння складати план тексту, писати докладний переказ; збагачувати їх словниковий запас; виховувати любов до рідної природи.
Обладнання: ілюстрації із зображенням зимового лісу, аудіозаписи, іграшкові лісові звірята.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Холодно зараз в лісах і лугах,
Холодно зайчикам, лискам і птахам.
Затишно, тепло в класі у нас.
Доброго дня вам, вітаю я вас.
- До нас на урок завітали учні лісової школи. Вони хочуть почути, як працюють школярі. І якщо наша робота їм сподобається, то звірі на згадку про себе залишать нам подарунки.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Слухання запису музики П. І. Чайковського «Пори року. Зима»
- Яку картину природи ви намалювали в своїй уяві, слухаючи цю музику?
Бесіда
- Ще не так давно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя. Сумну пісню співали птахи. А сьогодні під білою теплою ковдрою сплять дерева і трави. Не чути співу птахів. Що це за пора року?
Стало біло навкруги,
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Воду сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я…
(Зима)
- Так, це зима. Скільки гарного навкруги взимку – блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури! Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. Кому з вас доводилося бувати в зимовому лісі? Що цікавого ви там спостерігали?
Зразок відповіді
Дуже гарно в зимовому лісі. Скуті холодом, застиглі могутні дуби. Мовчки дрімають шумливі сосни. Пролітає дрібний сніжок і осідає білими купками між кущами, деревами. Липи стоять у білім мареві, розкинувши тонкі оголені віти. Іній густо вкрив кожну гілочку. Одягнулися ялинки в теплі пухові шапки і з цікавістю спостерігають своїми темно-зеленими очима за всім, що діється навколо. Ось визирнуло сонечко з-за сірої хмарки. І під його чарівним промінням все заблищало, мов у казці. Тиша навколо.
- А що ви знаєте про життя лісових тварин узимку? (Розгляд ілюстрацій).
Гра «Хто де живе?»
- Поєднати лісових мешканців з їх домівками.
Білочка гніздо
Зайчик барлога
Ведмідь кущ
Косуля дупло
Пташка нора
Лисиця ліс
- Скрізь лежить глибокий сніг. Життя ніби завмерло в лісі. Але це не так. Про життя звірів у лісі нагадує ланцюжок слідів на снігу. Он через галявину швиденько пострибала якась тваринка. Хто це?
Довгі вуха, куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст.
На городі побував,
Там капустки пожував.
Довгі лапки: скік та скік;
Ми погнались, а він втік.
(Заєць)
- Що ви знаєте про цю тваринку?
- У наших лісах живе багато звірів. Найчастіше можна зустріти зайчика.
Влітку він буро сірого кольору, а взимку його хутро трішки світлішає. У цих тварин задні ноги довші за передні. Тому вони дуже швидко бігають. У зайців дуже великі вуха, через те їх називають довговухі. Через свій короткий хвіст вони отримали ще й іншу назву – куцохвості. Зайчики сплять улітку під кущами, у траві, а взимку шукають притулку під деревами. Це травоїдні тварини. Влітку поїдають капусту, моркву, хвою, осоку, а взимку – кору дерев, дрібні гілочки, сіно навколо стогів.
Чому так говорять
Величається, як заєць хвостом. (Про людину, яка безпричинно поводиться пихато).
Вибіг, як заєць з капусти. (Несподівано сказав дурницю).
Відважний як заєць. (Про боягузливу людину).
Спить як заєць. (Неспокійно, чутливо спить).
Цікаво знати
Великі рухливі вуха зайця свідчать про дуже добрий слух.
Зайці не стільки боязкі, скільки обережні. Їм необхідна ця обережність, тому що в ній їх порятунок. Природне чуття, здатність швидко тікати великими стрибками в поєднанні з прийомами заплутування своїх слідів компенсують їх беззахисність.
Прислів’я
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
І заєць тоді смілий, коли лев у клітці.
Лаяв заєць вовка, тілько вовк того не чув.
За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш.
- Діти, уважно подивіться. Он за кущиком хтось ховається.
В темнім лісі проживає,
довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її? ...
(Лисиця)
- Що ви знаєте пор цю лісову тварину? Як вона виглядає?
- Усім знайома руда розбійниця із довгим пухнастим хвостом. У лисиці короткі лапи, вона нагадує невелику собаку, хоча в повадках схожа на кішку. У неї довга вузька паща з гострими іклами. Хутро красиве, руде, біла грудка і чорні чобітки. Із-за пухнастого хутра вона здається великою. Насправді це невелика тварина масою до 5 кг.
У негоду і від ворогів лисиці ховаються в нори. Іноді вони займають вже готову нору борсука.
Лисиця – це хижа тварина. Головною здобиччю лисиці служать дрібні гризуни: полівки, водяні щури, миші. Влітку лисиці поїдають також комах, ягоди і плоди різних рослин. Буває нападають на зайців, куріпок або поїдають падаль.
Чому так говорять
Викурив, як лиса з ями. (Вигнав, вистрашив).
Ласий, як лис на кури. (Ласий на чуже добро).
Мудрий як лис. (Про дуже мудру людину).
Хитрий як лис. (Про дуже хитру, підступну людину).
Прислів’я
В очі лисицею, за очі вовчицею.
Говорить як лисиця, а за пазухою камінь держить.
І на хитру лисицю капкан знайдеться.
Кожний лис свою нору любить.
Лисяча хитрість, заяче серце.
Цікаво знати
Пухнастим хвостом лисиця діє як кермом, роблячи різкі повороти під час переслідувань. За хвостом же лисиця ховається, згорнувшись під час відпочинку клубочком і уткнувши в нього ніс.
Лисиця добре бігає, стрибає і плаває.
У одній лисячій норі знайшли 27 запасних виходів.
- А ось і ще звірок, який присів на пеньочку.
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає,
Хоч мала сама на зріст,
та великий має хвіст,
Як намисто оченята…
Хто це? Спробуй відгадати.
(Білка)
Це невеличка тварина. Довжина тіла білки 20-30 см, маса – до 1 кг. Вона має китички на кінці вух, які довші бувають взимку і пухнастий хвіст, який служить їй кермом і парашутом під час стрибків. Забарвлення шерсті цих звірів залежить від пори року. Влітку білка руда, а взимку – світло-сіра. Влітку хутро у білок рідке, взимку після осінньої линьки стає густим.
Все своє життя білка проводить на деревах, спускається на землю тільки у пошуках їжі. У холодний час білки ховаються в дупла, видовбані дятлом, або поселяються у власних кулястих кублах. Кожна білка влаштовує декілька подібних притулків.
Харчуються білки насінням шишок, жолудями, горіхами. Крім того, білки поїдають різні ягоди і гриби, квіткові бруньки. Ловлять на деревах жуків і метеликів, а при нагоді розорюють пташині гнізда, випивають яйця і поїдають пташенят. При неврожаї шишок взимку вони їдять паростки і бруньки дерев, ніжну кору чагарників, розшукують комори бурундуків і поїдають їх вміст.
Цікаво знати
Білка може перелітати відстань до 10 метрів.
Влітку вдень білка ховається у дуплі або гнізді. Їжу шукає тільки рано-вранці або пізно ввечері. Білка, як і більшість гризунів, живе 2-4 роки.
У білки-летяги немає крил, як у птахів, але всі лапи у неї з’єднані широко літальною перепонкою. Ця перепонка допомагає їй планерувати з гілки на гілку.
Гра «Горішки і білочка»
- Білочці треба зібрати горішки, але тільки ті, на яких написані спільнокореневі слова.
Сніг, сніжинка, сніданок, засніжений, підсніжник, сніжок.
Зима, зимонька, зимовий, заметіль, зимувати.
Білка, білочка, білий, білченя, білоччина.
- Які звуки дуже часто вам доводиться чути в лісі? (Завиває вітер, шумлять брунатним листям могутні дуби, впала суха гілка, хрумтить під ногами сніжок, вистукує дятел).
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
шкідників ним здобуваю.
(Дятел)
- Прийшла зима, холодно стало. Далеко поховалися всі комашки. Що ж дятел взимку їсть?
- Ось погляньте: під деревом багато-багато шишок лежить. Раптом прилетів дятел, у дзьобі шишку тримає. Поклав її в розколину і почав дзьобати. Роздовбав, насіння повибирав і за іншою полетів. Ось так дятел взимку насіння з шишок дістає і їсть.
Цікаво знати
Дятла називають лісовим лікарем. Якщо стукає дятел - всі шкідливі комахи будуть знищені і ліс буде жити.
У дуплах, зроблених дятлом, живуть кажани.
Весною дятел любить поласувати березовим соком. Робить він це обережно, не наносячи шкоди дереву.
Гра «Мікрофон»
- А як виживають звірі і пташки, коли люди не можуть їм допомогти? Давайте візьмемо у них інтерв’ю. (Виходять діти в масках дятла, білочки, зайця, лисички. Ведучий ставить їм одне запитання).
- Як живеться вам у зимовому лісі? (Лісові мешканці розповідають про особливості виживання).
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Ось і закінчилася наша екскурсія до зимового лісу. Ліс потрібно любити і дбайливо оберігати. Не можна жодного дерева вирубувати без потреби. На місці вирубаних слід насаджувати молоді, щоб у них знаходили собі затишок різні звірі і птахи. Ми були дуже спостережливими, уважними, познайомилися із лісовими мешканцями. На сьогоднішньому уроці про життя у зимовому лісі ми ще дізнаємося із тексту, над яким будемо працювати. Навчимося писати докладний переказ цього тексту.
ІV. Робота над докладним переказом тексту
Читання тексту вчителем
- А зараз уважно послухайте текст. Зверніть увагу, як поводять себе лісові мешканці.
Життя у зимовому лісі
Цікаво спостерігати за життям у зимовому лісі. Ось прилетів до старого дуба дятел. Цілий день працює. Довгим дзьобом шкідників винищує.
З дерева на пеньок стрибнула білочка. У неї в лапках соснова шишка. Вилущує насіння із шишки білочка, на дятла позирає, слухає.
А що воно там стрибає між кущами серед сухого бур’яну? То зайчисько пухнастий. Стрибнув зайчик до молоденької грушки. Погриз трохи кори і біжить до пенька. Не знає заєць, що по його сліду лисиця вже давно йде і стежить за ним.
За В. Приходьком
Аналіз змісту тексту
- Про яких тварин розповідається тексті?
- Що робить дятел взимку?
- Як поводить себе білочка?
- Що роблять заєць і лисиця?
Словниково-семантична робота
- Доберіть із тексту протилежні за значенням слова:
літній – … зимовий;
молодого – … старого;
ніч – … день;
коротким - … довгим;
старенької – … молоденької.
- Утвори словосполучення:
ліс (який?) … (зимовий);
дуб (який?) … (старий);
шишка (яка?) … (соснова);
зайчисько (який?) …(пухнастий);
бур’ян (який?) …(сухий);
грушка (яка?) … (молоденька).
- Підберіть слова, які можна вживати в тексті, щоб уникнути повторень одного й того ж самого слова:
дятел – він, птах, санітар лісу;
білка – вона, звірятко, тварина;
заєць – він, куцохвостий, косоокий, боягуз;
лисиця – вона, рудохвоста, хитрунка.
Самостійне читання змісту тексту
- Прочитайте оповідання ще раз і поділіть його на частини.
Складання плану тексту
- Самостійно складіть план тексту.
План
1. Цікаве спостереження.
2. Поведінка лісових мешканців.
3. Небезпека неподалік.
План
1. За чим спостерігав автор?
2. Як поводили себе лісові мешканці?
3. Що загрожує зайчику?
План
1. Життя в зимовому лісі.
2. Працьовитий дятел.
3. Обід білочки.
4. Пухнастий зайчисько.
5. Переслідування лисички.
План
1. В ліс прийшла зима.
2. Дятлова їдальня.
3. Шишки для білочки.
4. Чим смакує зайчик.
5. Спритність лисички.
Усний докладний переказ тексту за складеним планом
- Який переказ ми називаємо докладним? (Докладний переказ – це такий переказ, у якому передаються всі моменти, які можна запам’ятати. У переказі зберігаються вирази, звороти, зміст тексту).
V. Фізкультхвилинка
Гра «Я - Мороз – червоний ніс»
Я – Мороз – червоний ніс,
Бородою я заріс.
Я шукаю в лісі звірів,
Полохливих та грайливих.
Ану швидше виходьте,
Зайчики білесенькі,
Лисички рудесенькі,
Вовчики сіренькі,
Білочки швиденькі.
(Діти імітують рухи тварин)
VІ. Самостійне написання докладного переказу
Орфографічна підготовка
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова:
спостерігати, прилетів, дзьобом, винищує, вилущує.
- Запишіть у зошит докладний переказ за планом. Кожен пункт плану починайте розкривати з абзацу.
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Слухання і рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
- Про що ви дізналися?
- Чого навчилися?
- Що допомогло послідовно передати зміст тексту?
- Які в кого виникли труднощі під час написання докладного переказу.
- Чим ми можемо допомогти звірятам взимку?
Вмійте природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
В полі, у лісі, над яром –
Квіти, дерева і трави.
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не гни для забави,
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в лісі.
Все те окрасою буде
Нашого рідного краю.
П. Ситниченко
Додаткові матеріали
Життя в зимовому лісі
Ліс вкрився білим пухнастим снігом. Тихо навкруги, ніби завмерло все. Та це тільки для тих, хто не знає.
Життя в лісі триває. Ось чути стукіт дятла. Це він довгим дзьобом винищує шкідників, шукає собі поживку. Визирнула з дупла руденька білочка. З дерева на дерево перестрибнула і в лапках тримає соснову шишку, вилущує насіння. Між кущами ховається пухнастий зайчисько. Він шукає молоденьку яблуньку чи грушу, щоб погризти соковитої кори. Тихо крадеться хитра лисиця, принюхується. Вона полює на мишей.
Косуля копитом розгортає сніг, щоб посмакувати зеленими росточками трави. Дерева, хоч і мовчазні, та життя не припиняють, дихають, вкриваються інеєм. Кущ калини міцно тримає полум’яні ягідки. Це дарунок для голодних пташок.
Тихе і таємниче життя зимового лісу. Ти прийди, подивись, але не зашкодь.
Життя в зимовому лісі
Прийшла чарівниця зима. Засипала все сріблястим снігом. Зробила все фантастично красивим.
Нещодавно я відвідала лісове королівство володарки зими. Вирішила подивитися, як чаклунка зачаровує все навкруги.
День був морозний, холодний, ясний. Мене зустрів казковий ліс. Невимовна краса перехопила подих. Я опинилася у незвичайній казковій країні. Дерева, мов сироти, стояли голі, сонні, мовчазні. Голчастий іній вкрив дерева. Білі шапки одягли дуби, берези, сосни. Пухнастим килимом вкрита земля. На снігові видно вузьку стежку, протоптану зайцем, ланцюжковий слід лисиці, дрібні сліди від ніжок птахів. Крижані діаманти виблискували на білокорих березах і темних соснах.
Променистий, іскристо-синюватий сріблястий сніг мерехтів на сонці. Тихо падали, наче сніговиці-пуховиці, ніжні, прозорі, тендітні сніжинки.
Дмухне пронизливий вітер - і летять вони фантастичною зграєю у таночку. Заколихались оголені віти - і посипалися діамантові прикраси на землю-матінку.
Через мить знову все стає тихо. Ліс посміхається і ніби засинає. Сон огортає все навкруги.
Ліс – це не лише велика кількість дерев, кущів і трав. Ліс – це помешкання багатьох тварин. Бо у ньому достатньо рослинної їжі, є де сховатися від негоди, побудувати житло. Їжа у лісі є на кожному кроці – це ягоди, жолуді, горіхи, насіння сосни, клена, бука, деревини, листя дерев і трав, гриби. Тварини, які харчуються рослинною їжею, самі є їжею для хижаків.
У лісі затишно взимку і прохолодно влітку. Великі тварини знаходять сховище у гущавині, малі – у дуплах, під корінням дерев, між гілками, під поваленими деревами. Щоб бути непомітними, тварини лісу тримаються по одному або парами. У них плямисте або смугасте забарвлення, це робить їх непомітними серед рослин.
Перша пороша…
Природа розкрила першу сторінку цікавої книги слідів. Багато історій незабаром запишуть на сніг своїми лапками і хвостами звірі та птахи. Кожна звірина має свій почерк. Зумій тільки розібратися в усіх крапках і комах на снігу, і ти розгадаєш чимало таємниць з життя тварин!
Ось на городі рядки двокрапок. Сліди йдуть у різних напрямках - це миші чи полівки. Недалеко за селом бачите заячий слід: спереду видовжені відбитки довгих задніх ніг, ззаду кругленькі ямочки від передніх. Вдумливо читаєте хитрі «петлі», «двійки», «скидки».
Морозець приємно пощипує щоки. Ледь-лель риплять сніжинки під ногами. Легко дихається цього чудового ранку.
В. Пархоменко
Зима
Випав сніг. Чистою білою скатертиною вкрилася земля й спочиває. Важкі білі шапки одягнув ліс і притих.
На скатерті снігів бачать мисливці гарні мережки звіриних і пташиних слідів. Ось біля обгризених осичок протоптав уночі стежку зайчисько-біляк; піднявши чорний кінчик хвоста, полюючи за пташечками та мишами, пробіг горностай. Мальованим ланцюжком в’ється узліссями слід старого лиса. Край поля слід у слід пройшли розбишаки-вовки. А через наїжджену широку дорогу, зриваючи копитами сніг, перейшли лосі…
Багато великих і малих звірів, птахів живе і харчується в укритому сніговим навісом принишклому зимовому лісі.
І. Соколов-Микитов
Урок 11
Твір-міркування.
Чому я люблю свою батьківщину?
Мета: формувати в учнів розуміння про велику і малу батьківщину; розвивати уміння будувати текст-міркування; удосконалювати уміння висловлювати свої почуття і захоплення, передавати їх у письмовій формі; виховувати любов до рідного слова, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу, до рідного краю.
Обладнання: фізична карта України, ілюстрації із зображенням рідної місцевості, асоціативний кущ калини, словникова скринька.
Хід уроку
І. Організаційний момент
- Добрий день вам, любі діти! Сьогодні ми поведемо мову… (Чути стукіт у двері).
- До нас на урок хтось завітав.
Інсценізація вірша Василя Марсюка
Рідна гора
Що ти робиш, равлику,
На крутій горі,
На такому дикому
Схилі-пустирі?
Ні трави, ні дерева
Поблизу нема,
Тільки кущ малесенький
Сам-один дріма.
Я живу тут, хлопчику,
На крутій горі,
На такому гарному
Схилі-пустирі,
Це не кущ малесенький,
Це для мене – гай.
Тут моя хатинонька,
Тут мій рідний край.
- Чи здогадалися ви, про що ми будемо говорити на уроці?
- Як називається найкраща земля, де ви народилися?
ІІ. Актуалізація знань учнів
- Діти, вам напевно доводилося покидати рідну домівку, вирушати в подорожі, на відпочинок. Але як би не було там добре, завжди хочеться швидше повернутися до батьківської оселі. Бо найкраща стежина та, яка веде додому.
Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних,
Любі й милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна.
Д. Павличко
- Яка ж країна є найдорожчою для нас?
- Україна – це чудовий і мальовничий край. Це наша велика Батьківщина. Це і земля наша, і люди, і рідна мова, і історія нашого народу, і його пісні та мрії, вся наша держава – рідна Україна. Вона для кожної людини, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона у кожного одна. Коли ми говоримо про нашу державу Україну, нашу велику Батьківщину, то слово «Батьківщина» пишемо з великої букви.
- А від якого слова утворилося слово «Батьківщина» і що воно означає? (Відповіді дітей).
- Якщо замислитись над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Воно означає те місце, де живуть твої батьки, де поховані твої прабатьки, де є твої корені. Це місце і є твоєю маленькою батьківщиною.
Для кожного з нас маленька батьківщина – це рідна домівка, це той куточок на землі, де ти народився і виріс, де минають найкращі роки твого життя, де проходить твоє дитинство. Дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Це родинне вогнище. Маленька батьківщина починається з першого в житті крику, першої краплини молока, першого слова «мама». А далі з турботи про тебе в сім’ї, товаришів та друзів, з навчання і роботи, з першого кохання і власної сім’ї. Якщо слово батьківщина вжито в значенні малої батьківщини, то воно пишеться з малої літери.
Таким чином, ми допомогли Знайкові і Чомучці вирішити їхню суперечку: коли слово батьківщина пишеться з великої літери, а коли з малої.
(Якщо це слово вжито у значенні малої батьківщини, то пишемо з малої букви. А якщо воно урочисто називає нашу державу Україну, то пишемо з великої букви).
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Про те, чи любите ви свою малу батьківщину, чому любите, в чому ця любов проявляється, ви напишете сьогодні твір-міркування.
ІV. Робота над складанням тексту-міркування
1. Бесіда за малюнками
- Розгляньте ілюстрації, подумайте і скажіть, що ви називаєте своєю малою батьківщиною.
(Це берег мого дитинства, батьківський поріг, розквітла калина під вікном рідної хати, усміхнене віконце теплої домівки, під яким ростуть і цвітуть вогнисті мальви, соняшники, вишні. Це барвінок, який ніжно стелиться в садочку. Це і околиця села, і отара овець за селом, протоптана стежина до сусіда, лелече гніздо на стрісі. Над хатою синє високе, безкрає, бездонне небо. Це сяйво незрадливої маминої усмішки, суворий, але справедливий батьків голос…)
2. Словникова робота
а) Якими ще словами близькими за значенням ми можемо замінити слово «батьківщина»?
(Рідний край, земля батьків, отчий дім, рідний дім, рідний берег, рідна сторона, берег дитинства, рідне село, рідне місто…)
б) Знайко запропонував вам слова із своєї скриньки. Виберіть і підкресліть ті, які відображають ваше ставлення до своєї батьківщини.
Люблю, любуюся,
охороняю, бережу,
збагачую, прикрашаю,
пишаюся, хвалюся, поважаю,
боюся, шукаю.
в) З двох іменників утворіть словосполучення іменника з прикметником:
мама, ласка – мамина ласка;
казка, дитинство – казкове дитинство;
оселя, батько – батьківська оселя;
родина , вогнище – родинне вогнище;
вишня, цвіт – вишневий цвіт.
г) Складіть «асоціативний кущ». На місці кетягів калини впишіть слова, які народилися у вас, коли ми почули слово «батьківщина».
Варіанти:
Домівка, вулиця, стежка, поле, гай, парк, річка, двір.
Родина, мати, тато, бабуся, дідусь, Петрик, Оксана.
Пісня, казка, легенда, колядка, гопачок.
Соловейко, шпачок, горобчик, Мурчик, Дружок.
Мальви, чорнобривці, жоржини, айстри.
Дитячий садок, школа, театр, церква.
ґ) Робота в парах.
Завдання для першої пари.
- Дібрати найбільше епітетів до слова «батьківщина». (Люба, кохана, дорога, прекрасна, мила, рідна…).
Завдання для другої пари.
- Дібрати порівняння:
рідна, як… (мати);
прекрасна, як … (квітка);
єдина, як … (сонце);
вільна, як … (птиця).
Завдання для третьої пари.
Складіть вірш-буріме за опорними словами:
… ненько
… серденько
… люблю
… бережу
3. Робота з мовним матеріалом
Гра «Мікрофон»
- Діти, а ви любите свою маленьку батьківщину? Чому?
(Ми любимо землю своїх батьків, вона для нас дорога та рідна. Хіба є що на світі краще за милий серцю край, хіба є що дорожче за рідну батьківщину? Батьківщина починається з рідного порога, а отже, - з отчого дому. Рідний дім, дорога батьківська хата, рідна оселя… Які дорогі і близькі нам ці слова. Саме тут звучить рідна серцю материнська колискова пісня. Тут ми народились, вперше побачили світ, уперше ступили крок. Тут на нас завжди чекають і радісно зустрічають.
Як не любити природу рідного краю! Куди не глянь, усе тебе чарує, вітає, радісно всміхається. Тішить серце рідна батьківщина. То споглядає на тебе гарячим сонцем,то притуляється пахучим холодком із темного лісу, то промовить веселою піснею, то озветься трелями солов’я. Так стає весело, так легко, мов у раю. Найкращі хвилини нашого життя проходять саме тут. Де б ми не були, куди б не поїхали, завжди пам’ятаємо про милий нашому серцю куточок рідної землі).
- Поясніть, як ви розумієте прислів’я: «Люби батьківщину не словом, а ділом».
(По-справжньому любить свою батьківщину лише той, хто чесно і старанно працює, щоб збагатити її, звеличити і прославити).
- А що ви зробили корисного для своєї батьківщини чи мрієте зробити?
(Я люблю свою маленьку батьківщину – своє рідне село. Хочу, щоб воно було найкращим. Я ще маленький, але стараюсь, щоб завжди був чистим поріг до нашої оселі, щоб не заростала стежина до криниці, щоб завжди палахкотіли квіти на нашому подвір’ї. Коли я стану в майбутньому будівельником, то обов’язково побудую в рідному селі красиві будинки).
4. Усне складання тексту за поданим планом
План
1. Де ти живеш?
2. Як ти ставишся до рідного краю?
3. Чому ти любиш свою батьківщину?
4. Що ти хочеш для неї зробити?
Чому я люблю свою батьківщину?
Народилася я у невеличкому поліському селі В’язівне. Мабуть, кожен подумає: дивне слово та й годі. А для мене воно звучить, ніби музика. Я люблю своє рідне село, пишаюся своєю маленькою батьківщиною.
Це найпрекрасніше місце на землі. Це справжній райський куточок. З одного боку простягаються лани і поля, з іншого – ліси. Розкішні сади оточують чепурні охайні будиночки. Красиво тут у кожну пору року. Гарно навесні, коли тільки-но з’являється молоденька травичка і всі подвір’я потопають у вишневому цвіті. Взимку зачаровує очі сріблястий іній на деревах. Влітку все буяє густою розкішною зеленню. А восени вкривається багрянцем, вдягається в золоті шати.
У нашому краї споконвіку живуть тихі стримані працелюби, з діда-прадіда хлібороби. Працюють зранку до вечора, аби скрізь був порядок, аби всього було вдосталь. Найдорожчими людьми для мене є мої тато і мама, а найтеплішим куточком – наша рідна домівка.
Коли я виросту і здобуду професію, обов’язково повернуся в свій рідний край. Буду старанно працювати, щоб моя маленька батьківщина стала ще прекраснішою і багатшою.
V. Фізкультхвилинка
Ми мандруєм, (2р.)
Україною крокуємо.
Ось побачили Карпати,
Як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця,
Не торкнутися до дінця!
Так ми довго йшли
І до класу знов прийшли.
VІ. Самостійне написання твору
- З яких частин складається текст-міркування?
Структура тексту-міркування
Твердження. Речення, в якому міститься необхідна для доведення думка.
Доказ. Речення, в яких міститься аргументація для твердження.
Висновок. Речення, в яких міститься оцінка, враження тощо.
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Підсумок уроку
Гра «Ромова по телефону»
- Візьміть в руки телефони і розкажіть один одному, що вам сподобалось на уроці, про що дізналися, які труднощі виникали під час роботи, які враження отримали.
- Cьогодні ви ще раз переконалися в неповторній красі нашої великої і малої батьківщини, розповіли про свою любов до рідного краю. А зараз давайте трішки помріємо і перенесемося у майбутнє. Якою б ви хотіли побачити свою батьківщину? Що для цього нам треба зробити?
- Справді, для цього треба любити природу, берегти і примножувати її багатство, берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, вивчати історію рідного краю, традиції, культуру, обряди. А ще треба здобувати знання, багато знати, вміти, щоб ваші душі були відкриті для добра і любові, бо ж вам будувати майбутнє нашої держави.
Тож старайтеся вчитися так, щоб ви стали хорошими людьми і вами гордилася Україна.
- А тепер подаруйте своїй Україні тепло своїх сердець.
(Під мелодію пісні учні прикріплюють на карту України зображення долоньок і сердець).
Додаткові матеріали
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця.
Серед лугу лелека,
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск…
Рідна земля
Криниця при дорозі край села
І журавель похилений над нею.
Хоч би куди дорога завела,
Думки мої із рідною землею.
Бо тут мій дім і тут моя рідня,
І тут священні предківські могили,
Душа моя не пережила б і дня
Без тих країв, які мене зростили.
Я їх люблю, і поки буду жив,
Трудитиму і розум свій, і руки.
Щоб на землі, яку я так любив,
Жили щасливо діти і онуки.
Микола Луків
Який це край?
Ми родились у долині,
У білесенькій хатині,
Коло вишень і калини.
За хатиною садок
І зелений моріжок,
Там багато є квіток.
Під горбом ставочок сяє,
Різна рибонька гуляє,
Качка з дітьми припливає.
Як же зветься рідний край,
Де за ставом степ і гай
Пишно квітнуть, наче рай?
(Україна)
Н. Щербин
Що таке Батьківщина
Батьківщина – це земля, на якій ти народився, де народилися і твій дід, і твій батько, і всі ми.
Коли дивитися на карту, то можна побачити і гори Карпати, і Дніпро, і Чорне море, і Дністер. Це все - твоя Батьківщина. А крізь твоє вікно видно лише вулицю. І ще – дерева. І ще – ставок, де плавають качки. Але це теж куточок нашої країни, хоч його не знайдеш на карті, такий він маленький. Але саме з таких невеличких куточків і складається Батьківщина.
Батьківщина – це рідне твоє місто чи село, вулиця, де стоїть твій будинок.
Батьківщина – це твоя рідна мова, якої навчили тебе мама й тато. Батьківщина – єдина в нас, як мати…
Стиглими житніми морями, чудовими карпатськими верховинами, безмежними таврійськими степами пишається наша Україна серед інших держав.
Як могутні роботящі руки – її заводи і фабрики. З них виходять автомобілі й трактори, потужні тепловози, верстати, холодильники й телевізори, барвисті тканини й модне взуття.
На безкраїх ланах визріває зерно, якого вистачає на теплий запашний коровай для всіх людей.
Батьківщина – це й пісні, жартівливі і журливі. Пісня єднає нас, бо її гарно співати разом. Вона супроводжує нас від народження. Мама співала колискову й тобі, коли ти був немовлям… З піснею й дорога коротша і цікавіша.
Батьківщина – це й казки, які розповідає тобі бабуся. Їй теж розповідала казки її бабуся. До тебе вони приходять із книжок, телепередач, із кінофільмів.
Це й зелена трава, на якій можна бігати, співати, лежати й дивитися в небо, де пливуть білі хмаринки.
За що я люблю свою Батьківщину?
Чи можливо жити без Батьківщини?
Моя Батьківщина – славна Україна. Україна – це велика держава. Вона одна з найбільших у Європі. Мій рідний край – найкращий у світі. Навесні сади вкриваються цвітом. Влітку поля золотяться пшеницями. Восени наш парк зачаровує своєю різнобарвною палітрою. А взимку ми їдемо до бабусі в село і весело зустрічаємо зимові свята з щедрівками, колядками, розвагами. Я захоплююсь казковістю замків і фортець, подорожуючи з батьками рідною землею.
А ви коли-небудь відчували радість від побаченого? Та й ще, коли звучить рідна пісня, зрозуміла кожному мова. Ось за що я люблю свою незрівнянну Україну.
Прислів’я
Кожному мила своя сторона.
За рідний край – хоч помирай.
Кожна травинка на своєму корені росте.
Добре тому, хто в своєму дому.
За рідною землею і в небі сумно.
Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужій слави натягти.
Радьше впадь, але не зрадь.
Рідна земля і в жмені мила.
Де не є добре, а вдома краще.
З рідної сторони і ворона мила.
Нема кращого в світі, ніж своя сторона.
Що країна, то родина.
За морем тепліше, а вдома миліше.
Урок 12
Стислий переказ тексту.
Дві груші і одна
Мета: вчити дітей писати стислий переказ тексту; розвивати вміння самостійно складати план тексту; активізувати словниковий запас школярів; виховувати доброзичливість, прагнення безкорисливо допомагати людям.
Обладнання: фотографії бабусі і дідуся, малюнки із зображенням дітей, які допомагають іншим.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
- Ми з вами неодноразово вели мову про минуле нашої держави, обговорювали сьогоднішнє, а також мріяли про майбутнє. Без минулого не може бути майбутнього.
- А хто є майбутнім нашої країни? (Діти).
- Хто нам подарував життя? (Наші батьки).
- Хто подарував життя вашим батькам? (Наші дідусі і бабусі).
- Це наше минуле.
- Бабуся, бабуня, бабусечка! Перша заступниця і порадниця. Але кожна бабуся – це колишня донечка і внучка… Дівчинка, дівчина, дружина, мати… Бабуся – це довге життя жінки. Дай нам, Боже, дожити до віку бабусь, і навіть прабабусь, при доброму здоров’ї, при ясному розумі, при великій мудрості.
Я – весна, мене жде літо,
а бабуся вже зима.
- Про що ми можемо так сказати? (Про молодість, зрілість і старість).
- Сьогодні ми будемо говорити про людей похилого віку, які прожили довге і нелегке життя, багато роботи виконали, чимало горя зазнали. Будемо вчитися бути уважними до них, шанувати їх, у всьому допомагати.
2. Розгляд ілюстрацій
- Ви принесли фотографії своїх дідусів і бабусь. Погляньте на них і скажіть, який у них вираз обличчя? (Втомлений, зажурений).
- Що ви зможете сказати про волосся? (Сиве).
- Які у них руки? (Натруджені, мозолисті, втомлені).
- Які очі? (Ясні, від яких сонячними промінчиками розбігаються дрібні зморшки. Вони ласкаві і люблячі. В них не побачиш ні лукавства, ні хитрування. Це погляд щирості, добра, любові).
- Який голос? (Ніжний, як воркування сивої голубки).
- Чому такими стали наші дідусі і бабусі? (Вони багато працювали, турбувалися про своїх дітей та онуків).
3. Розповіді учнів
- Як ви відноситесь до батьків ваших батьків?
- Що вони значать для вас?
- Як ви звертаєтесь до них?
- Розкажіть про своїх дідусів і бабусь.
Зразок
Моїй бабусі 85 років. Вона живе разом з нами. Складним було її життя. Найгірше те, що довелося пережити страхіття війни, на якій загинув бабусин тато. Це горе великим тягарем лягло на дитячі плечі. Бабуся була найстаршою дитиною в сім’ї.
Все життя вона тяжко працювала. Ростила дітей, няньчила внуків, дбала й піклувалася про нас. А тепер ми їй у всьому допомагаємо. Усі дуже любимо нашу сивочолу голубку.
- Якби ваша воля, щоб ви зробили для стареньких і немічних людей?
- А що ви можете зробити для літніх людей вже зараз?
(Виконати їхнє прохання, допомогти перейти дорогу, піднятись по сходах, піднести сумку, поступитися місцем, купити ліки, продукти, розрадити. Особливо важливо вміти вислухати, може, навіть в котрий раз їхню розповідь, щоб вони відчули, що комусь потрібні).
- Але є ще і чужі дідусі і бабусі, в яких немає дітей, онуків або вони дуже далеко. Хто це? Чи знаєте ви їх? Чи ходите до них? Чим допомогли?
- Не забудьте всміхнутися, вітаючись з ними, зупинитись і поцікавитись їх самопочуттям і надати посильну допомогу.
4. Робота з прислів’ями
Поки діда, поти й хліба, поки баби, поти й ради.
Хто бабусю має, той потіху знає.
Там бабусі, де онуки.
Життя прожити - не поле перейти.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Який переказ називаємо докладним? (Це переказ, близький до тексту, з усіма подробицями).
- А сьогодні на уроці ми будемо будувати стислий переказ тексту «Дві груші й одна».
ІV. Робота над складанням стислого переказу тексту
Читання тексту вчителем
- Послухайте текст і подумайте, яка його головна думка (з якою метою він написаний).
Дві груші й одна
Сергійко й Леся гралися в саду. Повз них стежкою йшла незнайома бабуся. В одній руці вона несла кошик із грушами, другою опиралася на довгу сукувату палицю. Спіткнулася бабуся об камінець, що лежав на стежці, і мало не впала. Не втримала кошика. Випустила з рук, і груші розсипалися.
- От лихо! – скрушно мовила вона.
Відкинула палицею камінець зі стежки й заходилася збирати розсипані груші.
Тільки їй, старенькій, мабуть, важко було нахилятися за ними. Та, видно, ще й недобачала. Мацала, мацала навколо себе по стежці, по траві, поки не знаходила яку грушу.
Сергійко підійшов до бабусі, став показувати, де вони лежать.
- Ось…ось… - тикав пальцем. А коли бабуся і тоді водила руками не там, де він показував, Сергійко сердився:
- Та не там! Ось тут…
Бабуся слухняно підбирала.
Прибігла й Леся. Побачила, що вони роблять, метнулася швиденько, визбирала решту груш у фартушок і висипала у кошик.
- Спасибі вам, дітки, що допомогли, - подякувала бабуся. – Нате ж вам за це. Це тобі, дівчинко, – дала Лесі дві здоровенні, підрум’янені з боків груші. – А це тобі, хлопчику, – простягла лише одну грушу, хоча також велику й підрум’янену. Ще раз подякувала їм, попрощалася й рушила далі стежкою.
Сергійко здивувався, чому Лесі бабуся дала дві груші, а йому одну.
За Б. Комаром
2. Бесіда за змістом прочитаного. З’ясування головної думки і теми тексту
- Чому бабуся розсипала груші?
- Чи змогла вона сама позбирати їх?
- Як кожен із дітей допомагав бабусі?
- Чия допомога була кращою?
- Як бабуся оцінила допомогу Сергійка і Лесі?
- Чи зрозумів Сергійко оцінку бабусі?
- Чому ж Сергійкові бабуся дала тільки одну грушу? (Тому що хлопчик не допоміг бабусі позбирати груші так, як це зробила Леся, а лише вказував, де вони лежать. А старенькій важко було їх знаходити. Слід шанувати старших і завжди допомагати їм).
Головна думка твору. Завжди і у всьому допомагати стареньким людям.
Тема тексту. Розповідь про те, як по-справжньому треба допомагати дідусям і бабусям.
3. Словникова робота
- Поясніть, як ви розумієте значення слів:
скрушно – сповнено суму, журби, скорботи;
мацала – доторкалась руками або ногами до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитись в чомусь.
метнулася – швидко попрямувала, побігла, кинулася; швидко почала щось робити;
рушила – почала йти.
- Які слова необхідно вжити при переказі, щоб уникнути повторень?
Бабуся – вона, старенька.
Сергійко – він, хлопчик.
Леся – вона, дівчинка.
Збирати – підбирати, визбирати.
- Доберіть синоніми до слів.
Стежка – дорога, шлях.
Йшла – шкандибала, чимчикувала.
Тикав – вказував.
4. Стислий виклад змісту тексту
- Стисло в кількох реченнях перекажіть зміст тексту.
- Про що йдеться в тексті взагалі?
- Чим починається текст?
- Як розвивалися дії?
- Чим завершився текст?
5. Детальний переказ одного-двох фрагментів
(Для порівняння із стислою передачею цих же частин).
6. Повторне читання тексту
- Прочитайте текст самостійно і визначте кількість структурних частин у ньому.
7. Самостійне складання і запис плану
- Самостійно складіть і запишіть кожен пункт плану.
План
1. Розсипані груші.
2. Безпорадна бабуся.
3. Допомога Сергійка.
4. Метка Леся.
5. Бабусина подяка.
6. Здивований хлопчик.
План
1. Розсипані груші.
2. Допомога дітей.
3. Бабусина подяка.
8. Усний стислий переказ усього тексту за планом
- Що таке стислий переказ тексту? (Це переказ своїми словами основних частин тексту без подробиць).
- Стисло перекажіть текст за кожним пунктом плану, уникаючи діалогічного мовлення.
Дві груші і одна
Сергійко і Леся гралися в саду. Повз них йшла бабуся і несла кошик із грушами. Вона спіткнулась об камінець і мало не впала. Старенька випустила з рук кошик і груші розсипалися.
Вона заходилася їх збирати. Нахилятися за ними їй було важко. Та ще й недобачала. Тому довго мацала, поки не знаходила яку грушу.
Сергійко підійшов і став показувати бабусі, де вони лежать. Ще й сердився, коли та не відразу знаходила.
Леся побачила, що вони роблять, швиденько метнулася і сама визбирала всі груші.
Бабуся подякувала дітям за допомогу. Вона дала Лесі дві великі підрум’янені груші, а Сергійкові – одну, але також велику.
Хлопчик здивувався, чому так?
V. Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить.
(Руки вгору)
Добре те, що вітер віє.
(Хитають руками)
Добре те, що цей ось ліс
(Присідають)
Разом з нами ріс і ріс.
(Підтягуються)
Добре те, що в нашій річці
Синя , не брудна вода.
(Удають, що купаються)
І мене матуся рідна
після школи зустріча.
(Стрибають)
Добре рідним помогти
Радість у цей світ нести.
(Розводять руки в сторони)
Добре гратися надворі.
(Плещуть в долоні)
Добре вчитися у школі.
(Сідають).
VІ. Самостійне створення тексту переказу і його запис
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів
ІХ. Підсумок уроку
- Який переказ називають стислим?
- Які види переказів вам відомі? (Докладний, вибірковий, стислий).
- Розгадайте ребус.
- Яка праця - така й нагорода.
- Ця приказка, захована в ребусі, і є відповіддю на Сергійкове запитання. Бабуся оцінила допомогу обох дітей і відповідно подякувала. Якщо хочете допомагати стареньким людям, то робіть це від щирого серця. Старайтеся, щоб вони відчули, що для вас ця праця є радісною. Тільки тоді ви отримаєте щиру нагороду.
У кожної людини є свій Ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи, то Ангел радіє. А якщо злі – плаче, тужить, втрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець завжди радів і приходив на допомогу у складну годину.
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла.
Щоб кожен міг серед краси прожити,
У царстві справедливості й добра.
Додаткові матеріали
* * *
Бабусині очі – то чисті озерця,
Глибокі, мов думка, правдиві, як серце,
Всміхаються ласкою так до онуків…
Як птахи, в бабусі натруджені руки,
До тебе злітають вони полохливо,
Тоді серденько б’ється спокійно й щасливо.
А скільки ж уміють робити ці руки:
Варити, пекти, доглядати онуків.
І шити, і прати. Хліба випікати,
Голубити інших, очепурити хату…
Бабусині руки – святі та прекрасні,
А усмішка – сонце журливе і ясне.
Коханою ласкою зцілює душу…
Я їй до землі поклонитися мушу!
Бабуся, мов горлиця, казку туркоче –
В онуків тоді сяють радісно очі.
Й шепочуть іздавна літа світло-русі,
Святе й прекрасне це слово – бабуся…
***
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай. –
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!
Л. Забашта
Людина починається з добра…
Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу, - це
людина добра, мудра, щира і сердечна, щедра і світла. Яка вміє любити і співчувати, захистити і приголубити, поважати і порадити, людина з добрим серцем і світлою душею.
Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого або каліку, захистити скривдженого.
Урок 13
Творчий переказ тексту.
Правда буває гірша за неправду
Мета: вчити дітей будувати творчий переказ тексту; розвивати усне і писемне мовлення учнів, увагу, логічне і образне мислення; збагачувати словниковий запас дітей; виховувати повагу до високих моральних якостей людини: скромності, чесності, правдивості; активне ставлення до навчальної роботи.
Обладнання: ілюстрації із зображенням дітей, які роблять погані вчинки, музичний супровід, стрічки із прислів’ями, картини для індивідуальної роботи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
От і дзвенить дзвінок,
В гості йде до нас урок.
Стали, діти, підтягнулись,
Одне одному всміхнулись.
На урок старання не забудьте взяти,
Будемо сьогодні ми творчо працювати.
ІІ. Актуалізація знань учнів
(Звучить спокійна мелодія).
Дитина жити починає,
Іде в життя, у дивний світ.
В житті усякого буває…
Дитині ж зовсім мало літ.
А тут не гладко все кладеться,
І покарання, мабуть, ждуть.
Невже брехати доведеться?
Ну, що робити? Як же буть?
- Діти, пригадайте, чи доводилось вам вибирати між гіркою правдою і чимось придуманим, щоб не одержати покарання за свої вигадки, невдачі, погані вчинки?
- Чи ж допомогла комусь брехня, придумана замість правди?
- А кому подобається людина, котра весь час обманює, від якої ніколи правди не діждешся?
- Звичайно, ніхто не любить, коли йому говорять неправду, обманюють. Правда, чесність, справедливість – найсвятіші моральні істини для всіх людей. Правда… Що є вище цієї моральної категорії? До неї прагнуть, її шукають, за нею живуть – і тільки тоді почуваються щасливими. Споконвіку правда долає кривду. Її уславила народна мудрість.
Правда наверх вийде, як олива.
Правда очі коле.
Правди люди не люблять, та все шукають її.
Правдою світ обійдеш, то назад вернешся.
Чесна людина завжди свого слова дотримає.
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
Всяк про правду трубить, та не всяк ту правду любить.
Час дорогий, та правда дорожча.
Що правда, то не гріх.
Брехня тільки доти стоїть, поки правда не прийде.
Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
- Яку людину ми називаємо правдивою? (Людину, яка живе правдиво, яка дослухається до голосу власного сумління).
- Обманювати дуже негарно. Поміркуйте, чому. (Тому, хто обманює, не вірять люди. Той, хто обманює, не може вимагати від інших правдивості).
- Правдивість – це висока моральна якість чесної людини. Але вона може бути різною. Буває, що люди говорять правду, намагаючись діяти на благо інших. Деякі люди говорять правду, якщо це їм особисто вигідно і приносить славу, багатство, успіх. Дехто говорить правду з метою нашкодити іншому або полегшити за рахунок цього власні страждання.
Справжня правдивість передбачає здатність відчути того, хто поруч, бажання не спричиняти йому болю. Але інколи з цією ж метою нам доводиться говорити і неправду, виявляючи цим самим скромність, чемність, поміркованість, стриманість.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні ми будемо вчитися переказувати текст, але не просто переказувати, а творчо. А ще поговоримо про людську гідність. З’ясуємо, чи завжди треба говорити правду, і коли неправда не вважається злом.
ІV. Робота над переказом тексту
1. Вступна бесіда
- Який переказ називаємо творчим? (Творчим називається такий переказ, у якому зміст тексту передається по-іншому шляхом зміни особи, від якої ведеться розповідь. Творчим називається ще й такий переказ, в якому слід дописати своє бачення розгортання подій, міркування про те, до чого може призвести певний вчинок персонажа тексту).
2. Словникова робота
- Доберіть синоніми.
Правдивий – відвертий, щирий, чесний, щиросердний, правильний, справедливий, праведний, доброчесний, порядний, достойний, нелукавий.
Брехливий – неправдивий, лицемірний, нещирий, слизький, облудний, лукавий, дволикий, фальшивий, криводушний.
3. Читання тексту вчителем.
- Послухайте твір В.Сухомлинського «Правда буває гірша за неправду» і подумайте, чому він має таку назву.
Правда буває гірша за неправду
Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко довго не повертався. Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у баночці солі. Мама й питає:
- Чого це ти так довго ходив?
- А я снідав, - каже Сергійко.
- Як снідав? - дивується мама.
- А вони попросили мене снідати…
- І що ж ти їм відповів?
- Нічого… Сів і поснідав.
- Який же ти нечема, Сергійку! – розгнівалась мама. – Треба було сказати: дякую, я не голодний.
- Але ж мені їсти дуже хотілося. Сказати – не голодний… Це ж неправда. Хіба ж неправду можна говорити?
- Правда буває гірша за неправду, - каже мама.
А Сергійкові тепер думай: як же це так?
В. Сухомлинський
4. Бесіда за змістом твору
- Куди мама послала Сергійка?
- Чому Сергійко затримався?
- Чому мама назвала сина нечемою?
- Як мама радила синові вчинити?
- Чому Сергійкову правду мама вважала гіршою за неправду?
- Чи згодні ви з мамою Сергійка?
- Наведіть приклади з життя, коли краще промовчати або сказати неправду, ніж правду.
Чи завжди все буває по правді?
Пролунав дзвінок. Всі діти побігли на шкільне подвір’я. Олег повернувся в клас, щоб взяти м’яча. Коли він зайшов, побачив Петрика, який щось виймав із портфеля Марійки. Це був гаманець.
Петрик з переляку відразу поклав гаманець на місце і, почервонівши, сказав: «Олеже, не говори нікому, я більше цього не робитиму». Але Олег відповів: «Ні, хай буде по правді, хай всі знають, що ти злодій!»
На другий день Петрика не було у школі, наступного дня – теж.
Всі подумали, що він захворів. Але Олег відчув щось недобре і після уроків пішов відвідати однокласника.
Петрик зустрів друга, опустивши очі донизу. Він розповів Олегу, що не ходив до школи, бо йому дуже соромно за свій вчинок. Як він зрадів, дізнавшись, що Олег про це нікому не розповів.
Петрик пообіцяв ніколи в житті більше не красти і завжди дотримував свого слова.
- Що трапилося на перерві?
- Чому Петрик перестав відвідувати школу?
- Чи дотримав Олег свого слова?
- Як неправда допомогла перевиховати Петрика?
- Отже, діти, і в цьому тексті ви побачили, неправда не завжди вважається злом. Таких випадків у житті буває чимало.
5. Визначення творчих завдань
- Наше завдання - передати зміст цього тексту по-іншому, змінивши особу від якої ведеться розповідь. Про події буде розповідати не автор, а сам Сергійко. Отже, розповідь ведеться від першої особи.
6. Повторне читання
- Послухайте текст ще раз, приготуйтеся його переказувати.
7. Складання плану творчого переказу
План
1. По сіль до сусідів.
2. Мамин осуд.
3. Правда буває гірша за неправду.
8. Усний переказ за складеним планом
- Старайтесь уникати в переказі діалогічного мовлення, оскільки його складно оформити на письмі.
Розпочніть свій переказ так:
Одного разу мама послала мене до сусідів позичити солі…
Правда буває гірша за неправду
Одного разу мама послала мене до сусідів позичити солі. Я довго не повертався. Вдома вже й борщ закипів. А коли я нарешті прийшов і приніс у баночці сіль, то мама запитала, чому це я так довго ходив.
Я пояснив, що сусіди запропонували поснідати разом із ними, і я не міг їм відмовити. За це мама назвала мене нечемою. Вона додала, що слід було подякувати і сказати, що я неголодний. Але ж мені дуже хотілося їсти. А сказати, що я не голодний, – це неправда. Неправду ж говорити не можна.
Та мама відповіла, що правда буває гірша за неправду. Я й досі не можу зрозуміти: як же це так?
9. Орфографічна підготовка
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова:
нечема, не голодний, неправда, немає.
V. Фізкультхвилинка
VІ. Самостійна робота над творчим переказом
- Пригадайте, як відокремлюються на письмі дві частини складного речення.
VІІ. Перевірка виконаної роботи
VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів
ІХ. Підсумок уроку
- Який переказ складали на уроці?
- Ким відчули ви себе, складаючи твір?
- Чи завжди треба бути правдивим?
Будь правдивим, але не жорстоким,
гідність май та іншого шануй.
Будь людиною і кожним кроком
Ближньому любов свою даруй!
Додаткові матеріали
Правдиве серце – головна зброя істини.
Ж.Ж.Руссо
Справжня чесність не може терпіти неправди.
Г. Філдінг
Свята правда
Люби других, як самого себе,
І ворогу не мисли злого;
Чого не хочеш для себе,
Не побажай того другому.
Усяка наука у цих словах,
Свято правди тут скрижалі;
Другої правди не буває,
Одну її я тільки знаю.
Не буде їй вовік кінця,
Вона не мре і не загине,
А з-під тернового вінця
Вона до нас колись прилине.
Правда буває гірша за кривду
Даринка була жвавою, веселою і розумною дівчинкою. Вона дуже любила природу. Та це і не дивно. Адже жила дівчинка в лісі. Вона була дочкою лісника.
Друзями Даринки були дерева і квіти, білочки та зайчики, маленькі козуленята, яких тато забирав додому, бо лихі люди вбивали їх матусь – козуль. Дівчинка доглядала за звірятами, годувала птахів, лікувала дерева та кущі. Всі любили дитину і тому вона ніколи не помічала своєї вади: у дівчинки на щоці була велика червона пляма, яка спотворювала її обличчя.
Якось до лісу завітали діти. Вони бігали, кричали, гралися. Недалеко допомагала таткові Даринка заготовляти сіно для козуль та оленів. Вона вибігла до дітей. Всі зупинилися, уважно подивилися на дівчинку і почали знайомитися. Тільки Мишко не подав дівчинці руку. Він сказав:
- Ти дуже потворна, повертайся до свого лісу. Ми не будемо з тобою гратися.
- Даринка не зрозуміла, чому її так назвали, адже ніхто ніколи не говорив їй про її ваду. Вона повернулася і пішла, відчуваючи, що не всі їй тут раді.
Діти подивилися на Мишка з осудом, а Галинка сказала:
- Для чого ти так зробив? Навіщо образив дівчинку?
- Я ж сказав правду! – здивувався Мишко.
- Правда деколи буває гіршою за кривду. Подумай про це, – відповіла Галинка і побігла вслід за Даринкою.
Урок 14
Вибірковий переказ тексту.
В гостях у весни
Мета: ознайомити учнів із поняттям «вибірковий переказ», вчити вибірково переказувати текс; розвивати уміння самостійно складати план тексту; збагачувати мовлення дітей образними словами і словосполученнями; виховувати любов до природи.
Обладнання: малюнки, ілюстрації із зображенням ранньої весни.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Любі діти! Рівно встаньмо
І в довкілля вирушаймо!
Щоб робота в нас кипіла,
Попрацюєм дружно, вміло!
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда
Весняне вітання
Рідний гаю, здрастуй!
З проліском і рястом,
З першою кленовою
Краплею живою.
З першою розмовою
Цвіту із бджолою.
Рідний луже, здрастуй!
Вербно-зеленастий,
Вільховий, березовий,
Зустрічаймо весну!
Молода травиченька
З променів прядеться,
З неї тобі витчеться
зелене ряденце.
В. Києвський
- Яку б картину до цього вірша ви намалювали?
- Виберіть із вірша слова, які б стали назвою до картини.
- Діти, все прокидається вранці і починається новий день. А чи знаєте ви, коли прокидається від сну природа?
- А хто може розбудити природу? (Тепле сонечко, щебіт пташок, дзюрчання струмочків, весняний вітерець).
- З чого починається весна?
(Весна починається з перших проталин, тоненьких паростків першої травички, з білосніжних пролісків, з танення криги на річках, з повернення з теплого краю граків, шпаків, жайворонків, з ласкавих теплих промінчиків сонечка. Навесні сонечко прокидається раніше. Теплі промінчики підганяють неслухняні струмки до матусі-річечки. І хоч вони ще не так щедро роздають своє тепло діткам, птахам, рослинам, але сонечко дуже любить весну).
- Що можна сказати про повітря? (Пахне першою зеленню, молодим листячком, ввібрало аромати квітів, прозоре, чисте, свіже, п’янке).
- Підберіть слова, які відтворюють красу та своєрідність весни. Весна яка? (Зелена, гомінка, голуба, красива, квітуча, рухлива, дощова, похмура,
сонячна, стрімка, дзвінка, ніжна, пахуча, вітряна).
- Назвіть якомога більше кольорів, яких не було взимку. Який з них першим з’являється у весняній природі? (Світло-зелений, голубий, синій, жовтий).
- Як ви думаєте, чому весну часто називають блакитною?
- Яким буває весняне небо? (Чисте, прозоре, лагідне).
- Чому його іноді називають усміхненим? (Сонце передає свій сміх, радість, весняний настрій, природа прокидається і оновлюється).
- А чи раділи ви першим листочкам?
- Як ви опишете їхню зелень? (Ясна, прозора, ніжна, несмілива, тендітна).
- Які епітети можна дібрати до слів:
весна – прекрасна, юна, чудова, довгождана, красуня…
проміння сонця – тепле, лагідне, щедре, ласкаве …
листочки - ніжні, зелені, клейкі, маленькі…
струмочки – веселі, прудкі, гомінливі…
- Які весняні місяці ви знаєте?
- А чи відразу до нас приходить весна? (Ні. У березні весна пробуджується від зимового сну. У квітні одягає своє зелене вбрання. У травні – квітує).
2. Народна мудрість
- Усі ці зміни в природі люди спостерігали впродовж багатьох років. І виражені вони у народних прислів’ях. Давайте згадаємо, з якими прислів’ями про весну ви зустрічалися на уроках.
Від березневих дощів земля квітне.
Весною відро води – ложка грязі.
Весна багата водою.
Вода з гір потекла - весну принесла.
Квітень з водою, травень з травою.
Лютий снігом насмітить - квітень водою змиє.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
- Розгадайте, заховану в ребусі приказку. (Побачив грака – весну зустрічай).
- Як ви розумієте її зміст?
3. Митці про весну
- Весна - прекрасна пора року. Її неповторну красу зображають у своїх картинах художники, описують письменники, поети. Створено багато пісень, музичних композицій про весну. І зараз ми послухаємо прекрасну мелодію композитора П. І. Чайковського із циклу «Пори року. Весна».
(Діти слухають запис музики).
- Ми відчули з вами і дзюрчання весняних струмочків, і щебетання пташок.
Слухаємо цю мелодію і ніби вдихаємо свіжий аромат весни.
- Давайте нагадаємо, як писали про незрівнянну красу весни відомі українські поети.
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
барвінком укрила.
Т. Шевченко
І барвінком, і рутою,
І рястом квітчає
Вона землю, мов дівчину,
В зеленому гаю.
Т. Шевченко
Про щось щебече листя клена,
синіє неба вишина,
Іде по вулицях зелена,
Весела й радісна весна!
В. Сосюра
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в вінку,
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
І. Франко
- А ось як красу весни зобразили наші художники. Наш конкурс називається «Кращий художник».
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Багато хто із вас намалював весняний ліс. Сьогодні ми прочитаємо текст про прихід ранньої весни до лісу, про його перших провісників, напишемо вибірковий переказ твору.
Девізом нашого уроку нехай стануть слова:
«Активним і уважним будь
і про кмітливість не забудь!
Видумуй, пробуй і твори!
Фантазію і розум прояви».
ІV. Робота над складанням вибіркового переказу тексту
Слово вчителя
- Відвідавши весняний ліс або парк, ви уважно спостерігали і слухали природу. Пригадайте, до чого найперше доторкувалася весна?
(Із землі виткнулася молоденька травичка. Вона тоненька, як голочка, ніжна, пахуча. На деревах розпускаються перші весняні листочки. Вони такі маленькі, зелені, клейкі, але вже пахнуть весною. На сонячних горбочках, мов маленькі ліхтарики, виросли квіти мати-й-мачухи. Вони схожі на маленькі сонечка).
- Послухайте оповідання С. Мацюцького «В гостях у весни» і скажіть, які ж зміни в природі помітив автор.
3. Читання тексту вчителем
В гостях у весни
Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави.
У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни.
Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками.
Чуєте, з вільшника долина голосна пісня: приди-кум… чай-пить… чай-пить… Хто ж це запрошує випити чаю? Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки і тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю.
Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни.
Цілий день бродив я весняним лісом. А підвечір зяблик попередив мене: збирається дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити.
Що ж, пора і додому.
С. Мацюцький
3. Опрацювання змісту тексту
- Куди повів тебе автор твору?
- Які ознаки ранньої весни описані у творі?
- Про яких мешканців весняного лісу розповів автор?
- Як поводить себе зяблик на гарну погоду і на дощ?
4. Робота над мовними засобами
- Поясніть, як ви розумієте подані слова і вислови.
Байрак – ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом або чагарником.
Брили – великі безформні шматки каменю, землі, глини, льоду і т. д.
Вільшник – зарості вільхи.
Трелі – тремтливе переливчасте звучання, утворюване швидким багаторазовим чергуванням двох суміжних звуків.
Рюмити – плакати.
Сльозяться струмки – витікають по краплині, сочаться, несуть обмаль води.
Передчуття повені – неясне відчуття того, що може відбутися, настати.
Виграє кольорами – переливається барвами, блищить, сяє, вирізняється яскравим кольором.
- Самостійно випишіть з тексту, як автор розповідає про:
залишки потемнілого снігу – сірі брили злежаного снігу;
нічні заморозки – морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті;
появу молодої трави – витикаються молодими стрілами;
потік струмків – сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки;
ліс, який скоро зазеленіє – живе передчуттям зеленої повені листя і трав;
кольори і звуки у лісі – виграє новими кольорами, звуками.
- До поданих іменників дібрати прикметники:
ранок (який?) … (теплий, сонячний);
в годину (яку?) … (вранішню);
струмки (які?) … (крихітні);
повені (якої?) … (зеленої);
пісня (яка?) … (голосна, весела);
дрізд (який?) … (співочий);
трелями (якими?) … (ніжними);
лісу (якого?) … (рідного, весняного);
земель (яких?) … (заморських);
стежкою (якою?) … (лісовою);
5. Ознайомлення із сутністю вибіркового переказу
- Від якого слова утворилось слово вибірковий? (Вибирати, вибір).
- Як ви зможете пояснити, що означає термін вибірковий переказ? (Для переказу вибираємо з тексту окрему його частину).
- Прочитайте визначення у зошиті. (Вибірковий переказ – це переказ певної частини тексту).
6. Самостійне читання тексту учнями
- Прочитайте текст ще раз мовчки. Зверніть увагу на те, що саме розповів нам автор про красу весняного лісу і його мешканців.
7. Складання і запис плану частини тексту, переказ якої писатимуть
- На скільки частин можна поділити ту частину тексту, яку будете переказувати?
- Про що йдеться у кожній частині?
Складіть і запишіть план цієї частини тексту.
План
1. Ранок у лісі.
2. Потік крихітних струмочків.
3. Кольори і звуки у лісі.
4. Повернення птахів.
5. Прогноз зяблика.
8. Усний переказ фрагменту тексту за планом
V. Фізкультхвилинка
Проти сонця на горбочку
Випинаються дубочки.
Свіжий вітер повіва:
Та щоранку всі дубочки
Роблять вправи на горбочку –
І тому вони гінкі, і тому вони стрункі.
Г. Демчинко
VІ. Запис вибіркового переказу
Орфографічна підготовка до написання переказу.
- Зверніть увагу на написання окремих слів та висловів:
сльозяться, передчуття, вільшник, при-ди-кум… чай-пить… чай-пить, дрізд, Африка, трелі, заздрість, підвечір, рюмити.
Запис вибіркового переказу в зошит.
- Повторимо правила запису тексту.
VІІ. Перевірка виконаної роботи
VІІІ. Зачитування одного-двох кращих творів
ІХ. Підсумок уроку
- Які види переказів ви знаєте? (Докладний, стислий, творчий, вибірковий).
- Чим кожен вид переказів відрізняється?
- Який вид переказу вам найбільше сподобалося писати? Чому?
Додаткові матеріали
Ранок у лісі
Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів.
Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу… Стрепенувся врешті ліс і собі заграв… Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травичці комашня, розітнулося у гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами…
На галяву вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється. Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків…
Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впалу на синю від роси траву на галяві, де гостро на тлі золотого світла випинається струнка постать сарни.
М. Коцюбинський
У весняному лісі
Добре пригріває вже весняне сонечко, підсихає в лісі земля. Все навколо оживає: дерева, трави, комахи. Весело співають птахи, а їх уже прилетіло чимало! Глянь, як набубнявіли пуп’янки на галузках, от-от розпукнуться.
Бачиш – полетів перший метелик. Це кропивниця. Невже вона встигла так швидко вирости? Звичайно, ні. Є такі метелики, що не гинуть від холоду, а залізуть кудись у щілину й перезимують там, пересплять до весни. Так і кропивниця. Тому й вона перша серед метеликів з’являється.
А давай-но підійдемо до мурашника. Він теж ожив. Дивись, як сновигає мурашня. Правда, мурашки ще не такі швидкі, як улітку. Та за кілька днів вони прокинуться зовсім від сну.
Повилазили мурашки й одразу до роботи. Одні волочать здобич додому, другі займаються ремонтом будинку, який трохи попсували за зиму. Кому ж приємно жити в будинку, що протікає. Всі стіни погниють, а потім з хати тікай. Ніколи не руйнуй мурашників, бо мурашки знищують лісових шкідників і цим допомагають зберігати ліс.
А що це гріється на камінчику? Е, які ми необережні: злякали ящірку. Це вона після зимової сплячки вилізла погрітись на сонечку. Ящірки теж корисні. Вони з’їдають багато слизняків, мух, різних шкідливих комах.
З календаря «Мальовнича Україна»
Пташки летять
В чарівний день, весняну пору,
Коли струмочки дзюркотять,
Ти підніми голівку вгору –
Птахи із вирію летять.
Земля їх квітами стрічає.
Повсюди проліски цвітуть.
А в синім небі сонце грає
І вказує пташині путь
До рідних гнізд, що їх лишили,
Коли мороз річки скував…
Ключі пташині прилетіли…
І жайвір пісню заспівав.
Н. Красоткіна
Світло в лісі
Найсвітліше в лісі ранньою весною.
Ще немає листячка, а земля в цвіту.
Тож давай пройдемося ми у ліс з тобою
І красу побачимо радісну й просту.
Глянь: летять метелики на весняні квіти.
Волохаті джмелики весело гудуть.
Тож напоїм серденько ми красою, діти.
Хай весняні пахощі в душу увійдуть.
Щоб щиріше й лагідне наше серце стало.
Щоб несли ми в ньому ласку й доброту,
Бо ж для щастя людям треба зовсім мало:
Синє-синє небо і земля в цвіту!
Н. Красоткіна
Урок 15
Твір з обґрунтуванням власної думки.
Моя улюблена телепередача
Мета: вчити писати твори з обґрунтуванням власної думки; розвивати вміння складати план твору, будувати діалог на задану тему; збагачувати словниковий запас учнів синонімами, влучними словами; виховувати інтерес до перегляду телепередач, прагнення більше пізнавати, розширювати свій кругозір.
Обладнання: ілюстрації із зображенням різних дитячих телепередач.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ви почули всі дзвінок?
Починаємо урок.
Кожен з вас приготувався,
Якнайкраще постарався.
А завдання в нас цікаві -
Успіхів вам у навчанні.
Хвилинка психологічного настрою на урок
Гра «Зіпсований телефон».
(Вчитель говорить на вухо дитині фразу «Посміхайся і будь активним на уроці», а той передає іншому. Останній учень озвучує почуте. Ця фраза є записана на дошці.)
- Ми всі промовили фразу «Посміхнися й будь активним на уроці». Ці слова ви бачите на дошці. Це - девіз нашого уроку. Бачу у ваших очах іскорки, щиру посмішку, бажання боротися. А коли ви активні – значить готові побороти будь-які труднощі та досягти поставленої мети.
ІІ. Актуалізація знань учнів
1.Загадка.
Що за дім, що за дім –
Що дверей немає в нім?
А якщо нема дверей –
Звідки стільки там людей?
Виглядають у вікно:
- Йдіть дивитися кіно!
(Телевізор)
2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
- Чи знаєте ви, хто винайшов телебачення?
- Телебачення виникло як результат більш ніж десяти різних відкриттів та винаходів. Основоположником електронного телебачення вважається Борис Львович Розинг – професор Петербурзького технологічного університету. Простоту і компактність сучасних телевізорів забезпечила схема, створена в Ташкенті Б. П. Грабовським. Перші телевізори почав випускати в 1935 році Ленінградський завод ім. Козицького.
- А для чого потрібно нам телебачення?
(Розважатися, дивитися цікаві фільми, науково-популярні передачі, отримувати необхідну інформацію).
- Для людини ХХІ століття інформація – це один із головних складників її суспільного та особистого життя. Ми не можемо жити, не знаючи, що відбувається у нашій країні, чим живе світ.
Сучасна людина не уявляє своє життя без телевізора. Дехто настільки проймається побаченим і почутим, що це замінює йому власне життя. І у відповідь на питання своїх друзів про справи, він починає переказувати зміст фільмів, ток-шоу, серіалів, новин. Таких людей називають телеманами. І це не приносить користі людині, а навпаки шкодить їй: обмежується рухова діяльність, псується зір, гасне прагнення до творчості,.
Кожен із вас повинен дивитися ті передачі, які відповідають вашому віку, які розвиватимуть ваші розумові здібності, творчу уяву, прагнення до пошуку нового і цікавого.
Відоме українське прислів’я: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти» можна перефразувати так: «Скажи мені, які твої улюблені телепередачі, і я скажу тобі, хто ти». Телесмаки людини свідчать про рівень її розумових здібностей, про її духовний світ.
Кожен може вибрати передачу, яка йому найбільше подобається. Ті, кому до вподоби музика, можуть слухати концерти. Любителі спорту можуть дивитися футбольні чи хокейні матчі. Телебачення розширює наші знання про світ, у якому ми живемо. Сидячи у затишній кімнаті перед телевізором, люди можуть побувати в різних країнах, подорожувати по світу, відкривати для себе нове і незвідане. Вони можуть бачити красу екзотичних рослин, спостерігати за життям тварин в жарких джунглях та на холодному Північному полюсі.
- А які передачі ви дивитесь по телевізору?
(У мене багато улюблених телепередач, і, зізнаюсь, багато часу я проводжу біля телевізора. Я люблю спортивні передачі, інформаційні, бо кожна людина має бути обізнаною з подіями світу. А ще я люблю різноманітні музичні телепрограми, бо дуже захоплююся музикою, а тому хочу більше про неї знати).
- Чим вони вам цікаві?
- Яка з телепередач вам подобається найбільше?
- Що в цій передачі вам найцікавіше?
- Хто з ваших рідних і друзів теж любить цю телепередачу?
- Чи обговорюєте ви побачене?
- Яку користь приносить вам улюблена передача?
3. Складання діалогу «Яка твоя улюблена телепередача?»
Телефонна розмова
- Привіт, Сергійку!
- Привіт, Юрку!
- Друже, сьогодні вихідний і погода гарна. Може, пограємо у футбол?
- Вибач, Юрку. Сьогодні моя улюблена телепередача «Найрозумніший».
- Невже вона така цікава?
- Так, дуже цікава. У цій передачі змагаються найрозумніші учні нашої країни.
- А як саме?
- Вони відповідають протягом однієї хвилини на питання ведучої Тіни Канделакі. Хто найбільше отримає балів, той переможець.
- А питання які?
- Теми різні: «Історія», «Рослини», «Тварини», «Птахи», «Спорт».
- По якому каналу і коли транслюють цю передачу?
- Щосуботи о 10 годині 15 хвилин по каналу «Інтер». Я раджу тобі теж подивитись цей проект.
- Знаєш, Сергію, я подивлюсь цю передачу, а потім прийду до тебе. Згода?
- Так. До зустрічі.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Знайко оголошує конкурс на найкращий твір про улюблену телепередачу. Головне завдання – написати про телепередачу так, щоб Знайкові захотілося її переглянути.
ІV. Робота над складанням твору
1. Ознайомлення з планом твору
- Ознайомтеся з підказкою Знайка, яка допоможе вам послідовно викласти свої думки.
План
1. Як називається твоя улюблена телепередача?
2. Про що вона?
3. Чи є в цій передачі найцікавіше місце чи момент?
4. Чи допомагає тобі ця телепередача в житті? Як?
5. Чому саме вона для тебе найулюбленіша?
2. Словникова робота
- Доберіть до поданих слів синоніми.
Переглядаю – дивлюся, передивляюся
Телепередача – програма, проект.
- Поясніть значення слів:
Телепередача – спосіб передачі і прийому на екран зображень нерухомих і рухомих об’єктів на далекі відстані з телевізійного центру.
Трансляція – передавання на віддаль мови, музики, зображення засобами радіо та телебачення.
3. Складання усної розповіді за планом
- Кожен самостійно обдумайте свій твір за поданим планом. Кілька творів озвучимо.
Моя улюблена телепередача
Моя улюблена телепередача – «Найдивовижніші тварини світу». Вона транслюється щонеділі по каналу «К 1» о 10 годині ранку.
Ця передача дуже цікава і захоплююча. Я навіть забуваю, що сиджу на дивані перед телевізором, ніби сам стаю учасником цікавих подорожей по різних континентах планети Земля. Кожен, хто дивиться цю передачу, приходить до висновку, що природа нашої планети сповнена дивних скарбів. Мені дуже подобається, як ведучий розповідає про різних тварин, їх поведінку, спосіб виживання.
Особливе враження справила на мене передача про найдивовижніших тварин джунглів. Цікаво було спостерігати за поведінкою тигрів, левів, слонів, мавп, різних видів змій як вдень, так і вночі. Адже в наш час від оптичних прицілів і приборів різного бачення важко сховатись навіть пташці.
Я хочу порадити моїм ровесникам теж дивитись цю передачу. Адже вона збагачує нас знаннями про дивовижний світ тварин, вчить його оберігати і ніколи не шкодити красі матінки-природи.
4. Орфографічна робота.
Телепередача, подобається, повчальний зміст, збагачує знаннями, спонукає до роздумів, розвиває мислення, приносить задоволення, обговорюємо, сперечаємося, організовуємо подібну гру.
V. Фізкультхвилинка
- Уявіть, що ви «вітряки», а ваші руки – крила млина. Рухи виконуємо під музику. Слабкий вітерець – крила млина злегка погойдуються, вітер посилюється – крила розгойдуються і починають крутитись, поки спокійно, вітер став дуже сильним – крила обертаються дуже швидко.
VІ. Запис тексту-міркування у зошити
- Які правила запису твору ви знаєте?
Зразки творів
Моя улюблена телепередача
Я не уявляю свого життя без телевізора. Люблю дивитись пригодницькі фільми, мультфільми. Але моєю улюбленою телепередачею є проект на каналі «Інтер» - «Найрозумніший».
Веде передачу відома всім телеведуча Тіна Канделакі. Цікаво спостерігати за інтелектуальною грою розумних хлопчиків і дівчаток. Кожен із гравців вибирає тему і протягом однієї хвилини дає відповіді на поставлені ведучою запитання. Теми бувають різні. Серед них – «Історія», «Музика», «Спорт», «Рослини», «Міста», «Мовознавство», «Театр».
Особливо напружена боротьба між гравцями в останньому турі. У ньому змагаються троє гравців. Виграє той, хто дав найбільше правильних відповідей і має найбільше балів. Переможець отримує приз.
Хоча в цій передачі беруть участь старші за мене діти, але мені цікаво дивитись цей проект. Я помітив, що і сам можу правильно відповідати на деякі питання. Передача «Найрозумніший» спонукає мене більше читати, розвиває пам’ять, вчить правильно думати і швидко відповідати на поставлене запитання.
Моя улюблена телепередача
Моя улюблена телепередача називається «Полювання і риболовля». І це не дивно, бо і мій дідусь, і мій тато – рибалки-мисливці.
Мене особливо цікавлять передачі про риболовлю. Ведучий дає багатого цікавої і корисної інформації. Тепер я вже знаю, як правильно вибрати вудилище, на яку наживку можна ловити щуку, а на яку окуня чи краснопірку.
Найцікавіше дивитись на рекордні вилови рибаків.
Дивлячись цю передачу, я зрозумів, що тато і дідусь їдуть на риболовлю не лише для того, щоб зловити риби. Вони годинами можуть сидіти над поплавками, щоб побути наодинці з природою.
Телепередача «Полювання і риболовля» мені подобається, тому що вона навчає мене бути спостережливим, наполегливим, любити природу.
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Слухання та рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Знайко дякує вам за цікаві розповіді. Він обов’язково перегляне ці передачі. А ще він просить вас не забувати правила техніки безпеки при користуванні телевізором. Щоб не трапилося так, як із цим хлопчиком.
Зручно в кріслі я вмощуся.
Телевізор подивлюся.
Потім гратись побіжу,
Телевізор залишу.
А тут тато - вслід за мною
І киває головою:
- Ти, дитино, пам’ятай:
Телевізор у роботі
Сам на сам не залишай!
Бо він може перегрітись,
Спалахнути, загорітись,
І тоді в квартирі все
Вогнем жовтим спалахне.
Додаткові матеріали
Моя улюблена телепередача
Моя улюблена телепередача «Поки всі вдома». Моїм батькам і братові вона також подобається. Ми дивимося її всі разом.
Ця передача знайомить нас з цікавими людьми. Вони розповідають нам про себе і свою роботу, представляють членів своїх родин. Атмосфера на цій передачі дружня і неофіційна. Учасники часто розповідають забавні історії і жартують. Іноді мені здається, що вони у нас в гостях, що вони наші близькі друзі і сидять з нами в нашій вітальні.
Найцікавішими у цій програмі є ті моменти, де розповідають, як зробити самому різні корисні речі. Особливо цим цікавиться мій брат. Цінні поради не раз йому стали у пригоді.
Я люблю цю передачу за те, що вона робить нашу родину ще дружнішою.
Урок 16
Твір з обґрунтуванням своєї думки.
Моя заповітна мрія
Мета: вчити писати твори з обґрунтуванням власної думки; розвивати вміння складати план твору, будувати діалог на задану тему; виховувати бажання досягти власної мрії, працелюбність, старанність, наполегливість у здійсненні заповітної мрії.
Обладнання: ілюстрації із зображенням дітей, які відпочивають на морі, в горах, в санаторії, які працюють за комп’ютером, катаються на велосипеді, роликах; прислів’я.
Хід уроку
І. Організаційний момент. Психологічна настанова
Сьогодні наш урок, як подих,
Нехай краплиною впаде.
До днів веселих і щасливих
Хай наша мрія нас веде.
Я – особистість творча.
Я – думаю, замислююсь.
Я – аналізую, висловлюю свої судження.
Я – хочу знати.
- Для успіху візьмемо з собою на урок старанність, творчість, увагу, мислення, активність, товариськість, працелюбність, уяву, знання.
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Бесіда
Мріє, не зрадь. Я так довго до тебе тужила,
Скільки безрадісних днів, скільки безсонних ночей.
А тепер я у тебе останню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей.
Леся Українка
- Про що тривожилася Леся Українка? (Щоб не втратити мрію, надію, бо то є те, що тримає її на світі).
- У кожної людини є своя заповітна мрія. Як ви розумієте цей вислів?
Мріяти – думати про здійснення чого-небудь бажаного, прагнути у думках до чогось. Це те, що створене уявою, фантазією, витвір уяви.
Заповітна мрія – таємнича, прихована, найдорожча.
Рожеві мрії – мріяти про щось нереальне, нездійсненне.
- Доберіть синоніми до слова «мрія». (Бажання, прагнення).
2. Складання асоціативного куща
- Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «мрія»? (Велосипед, телефон, м’яч, котик, братик чи сестричка, здоров’я, папуга, море, канікули, футбол, музична школа…).
3. Огляд виставки малюнків, фотографій на тему «Моя мрія»
4. Гра «Квіточка». Робота в парах
- Діти, як ви гадаєте, на які два види ми можемо розділити наші мрії? (Матеріальні, духовні).
- Попрацюйте парами і зобразіть у вигляді пелюсток до двох квіток мрії, які ви вважаєте духовні, і мрії, які на вашу думку є матеріальні.
(Духовні: мир, спокій, милосердя, свобода, здоров’я, доброта….
Матеріальні: Торт, шоколад, лялька, велосипед, ранець, книга…)
5. Слово вчителя.
- Послухайте уважно вірш і скажіть, на здійснення яких мрій (матеріальних чи духовних) сподівається автор?
Мрія
Куплю хатинку край села,
Маленьку та затишну.
А під вікном калину посаджу,
Нехай росте там пишно.
Прикрашу хату рушниками.
І вишию скатертину.
Щоб відчувалося завжди,
Що хата ця гостинна.
Спечу я в печі пироги,
Рум’яні, пишні,
Покличу всю свою рідню
І пригощу їх ніжно.
Нехай лунає сміх дзвінкий,
У хаті новосілля…
А чи здійсниться мрія ця,
Я розповім пізніше…
А. Альонка
- Подивіться навкруги. Перед нами різні предмети: олівці, ручки, книги, парти, телевізор, магнітофон. Це теж чиїсь вже здійснені мрії. Всі ми прагнемо жити в достатку, мати гарних друзів, міцне здоров’я, багато подорожувати.
Але, щоб наші мрії здійснилися, мало одного бажання, потрібно докладати працю, розум, певні зусилля. Треба бути всебічно розвинутому, пробувати свої сили в різних видах діяльності. Не варто втрачати можливості навчитися нової корисної справи. Чим різноманітніша діяльність, тим повніше розвиваються обдарування і здібності людини. І тоді вона може краще пізнати й оцінити себе. Немає гіршого в людині, ніж слабкість і невпевненість у собі. Успіх приходить до того, хто його прагне, домагається, завойовує, докладаючи максимум зусиль. Треба завжди говорити собі: я хочу, я можу, я зроблю. Не можна дозволяти лінощам, особистим примхам і забаганкам керувати собою. Треба виробляти в собі вміння швидко включатися в роботу, виконувати все капітально, ретельно, обов’язково доводити розпочате до кінця.
6. Робота в групах
- Діти, ви вже визначилися, про яку заповітну мрію будете писати сьогодні. Об’єднайтесь в групи відповідно до своїх мрій і обговоріть, чому вибрали саме цю мрію.
Наші чотириногі друзі.
Іграшковий магазин.
Книгу прочитав – на крилах політав.
Здоров’я і щастя в кожну родину.
Літній відпочинок.
Кулінарна книга для справжніх господарочок.
Із спортом подружися – сили наберися.
Лелека прилине – братика, сестричку нашій сімї підкине.
А дружити треба вміти.
Моя майбутня професія.
Крок до зірок.
Інші заповітні мрії.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні на уроці ми вирушимо у політ власної фантазії на крилах мрії, і ви напишете твір про свою заповітну мрію, про те, як ви хочете її здійснити. А також обґрунтуйте, чому прагнете досягнути здійснення саме цієї мрії.
ІV. Робота над складанням твору
1. Складанням діалогу
- Щойно ви переглядали виставку малюнків, фотографій, об’єднувалися в групи, завдяки чому дізналися про заповітні мрії ваших друзів, однокласників. А тепер сядьте на своє місце і поцікавтеся у сусідів по парті, про що вони мріють. Складіть діалог «Яка твоя заповітна мрія»? У процесі діалогу з’ясуйте, яким чином можна досягти своєї мети. Що ви робите, щоб її здійснити.
Зразок діалогу
- Вітаю тебе, Марійко! Куди так поспішаєш?
- Привіт, Іринко! Йду у ветеринарну аптеку. Наш Бровко захворів.
- Чому ти так думаєш?
- Бо у нього сухий носик, а це значить, що є висока температура.
- Марійко, ти так багато знаєш про домашніх тварин.
- Це так, адже я їх дуже люблю. Мрію стати ветеринарним лікарем. Буду піклуватися про наших чотириногих друзів.
- А ти, Іринко куди йдеш?
- У бібліотеку. Там працює моя мама. Я їй допомагаю поставити принесені читачами книги на полиці.
- Тобі це подобається?
- Дуже. Я люблю читати. Книга – наш друг і порадник. Тому мрію стати бібліотекарем, як і моя мама.
- Іринко, наші майбутні професії дуже потрібні. Я думаю, що наші мрії здійсняться, адже ми старанні і навчаємося добре.
- Я теж у це вірю.
2. Словникова робота
- Я пропоную стерти в кожному рядку вірша зайві синоніми і залишити тільки той, який допоможе розказати про свою мрію у віршованій формі.
Мрія
Як виросту збудую (дім, хату, оселю).
Поставлю, колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).
А там я поселю (крилату, летючу, літаючу).
Лелечу клекітну (родину, сім’ю, пару).
Нехай (розводяться, селяться, гніздяться).
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях).
Нехай мені щоночі (здається, сниться, вважається).
Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).
3. Структурний аналіз тексту
- Чим текст-міркування відрізняється від інших видів тексту?
4. Складання плану твору
- Самостійно складіть план тексту. Будьте уважними, слідкуйте за
послідовністю своїх думок.
План
1. Про що ти мрієш?
2. Чому ти мрієш саме про це?
3. Чи знаєш ти, як досягти своєї мрії?
4. Що ти робиш для здійснення своєї мрії?
V. Фізкультхвилинка
Ми веселі і завзяті,
Добрі хлопчики й дівчата,
Живемо у світі мрій,
Щастя, радості, надій.
Як у пташечки крилята,
Наші мрії - немовлята.
Хай летять у світ широкий
Аж до сонечка високо.
VІ. Запис тексту-міркування у зошити
Орфографічна хвилинка
Зразки творів
Моя мрія
У мене є маленька сестричка Оленка. Нещодавно вона захворіла. Вся наша родина хвилювалася за її здоров’я.
Лікувала мою сестричку дитячий лікар Віра Андріївна. Вона з великим теплом і любов’ю виконала свою роботу. Оленка виздоровіла і знову радісно усміхалась.
Мені дуже сподобалася професія дитячого лікаря. Я теж хочу в майбутньому дарувати дітям здоров’я, оберігати їх від хвороб.
Я знаю, що цю професію здобувають у медичному університеті.
Навчаюсь я старанно. Мрію успішно закінчити школу, вступити до цього навчального закладу і стати таким лікарем, як Віра Андріївна.
Моя мрія
Я люблю домашніх тварин. Наш собака Тузик – мій справжній друг. Одного разу він захворів і ми з мамою його вилікували. Якими вдячними очима дивився на нас наш песик.
І з того часу я вирішила стати ветеринаром. Буду піклуватися про братів наших менших. Даруватиму їм здоров’я і радість. Для цього, звичайно, потрібно успішно закінчити школу і здобути професію ветеринара.
Я вірю, що моя мрія здійсниться, і я принесу багато користі нашій країні.
VІІ. Перевірка написаного
VІІІ. Слухання та рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
- Сподіваюсь, що мрія, про яку ви сьогодні писали, обов’язково здійсниться, а на зміну їй прийдуть нові, ще цікавіші й жаданіші. Тож мрійте, працюйте і сподівайтеся на успіх, адже в ньому і є сила нашого життя на землі.
Небо зорями рясніє,
Таємниче і глибоке,
Всесвіт нам бентежить мрії,
Спонукаючи до дії,
Розум радує і око.
Оксамитова безодня
Так притягує до себе!
Пригадаємо сьогодні
Тих, кому мріялось постійно:
Романтичних, геніальних
Винахідників сміливих,
Завдяки яким реально
В кожній хаті маєм диво.
Інтернет,зв’язок мобільний,
Телебачення, прогноз,
Спілкування з світом вільне –
Змінює життя всерйоз!
Щира шана тим землянам,
Що мрію справдили в життя,
І бажаємо сьогодні
Мріять кожному сповна…
Додаткові матеріали
Моя мрія
Коли я дізнався про Карпати, у мене народилася мрія побувати там. Мені дуже хочеться побачити сині гори, стрункі смереки, полонини, вдихнути запашний аромат квітів. Я мрію напитися води з Черемоша, адже вона чиста й прозора. А також помилуватися красою озер. А може, я зустріла б оленя?!
Мені також хочеться познайомитися з гуцулами, буковинцями, галичанами, бо, кажуть, вони дуже гостинні, добрі, працьовиті.
Я бачила по телевізору, як вони гарно танцюють і співають. Я й сама вивчила пісню «Чабанець» - про хлопчика, який пасе вівці на полонині і грає на сопілочці. Я б із задоволенням познайомилася з дівчинкою-горянкою, щоб листуватися з нею і запросити до себе у гості.
Зараз я опрацьовую багато літератури, аби якомога більше дізнатися про цей дивовижний край. А ще стараюся гарно вчитися, щоб у майбутньому змогти здобути хорошу професію, а під час відпустки подорожувати по всіх мальовничих куточках нашої країни.
Сподіваюся, що мрія моя здійсниться, і я обов’язково побуваю в Карпатах.
Оксана Мураєнко
Моя мрія
Я хочу бути трактористом.
Мені не раз доводилося спостерігати за роботою батька. Весною він трактором оре землю, засіває її зерном. Ми разом з татусем ходили на його поле спостерігати, як росте пшениця. Мені найбільше запам’ятався запах хліба з нового урожаю. Це був запах теплого вітру, ранньої роси, батьківської праці. Я вирішив після закінчення школи, як і мій батько, стати механізатором, вирощувати хліб.
Для цього треба любити землю, працю, мати хороші знання.
Тому я старанно готуюся до уроків, цікавлюся сучасною технікою. Я обов’язково здобуду цю професію і стану першокласним спеціалістом.
Моя мрія
Життя дуже цікаве. Але поряд із нами є багато зла.
Я мрію заволодіти чарівною паличкою. Спочатку я потурбувався б про те, щоб на землі не було воєн, щоб не було невиліковних хвороб. Я зробив би так, щоб всі люди були оточені турботою, жили в достатку. Я скерував би сили природи так, щоб не було ніяких землетрусів, ураганів. А ще я зробив би людей добрими і щирими.
Де ти, чарівна паличко?
Урок 17
Докладний переказ тексту.
Біла пір’їна
Мета: вчити дітей писати докладний переказ тексту за самостійно складеним планом; розвивати зв’язне мовлення учнів; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати інтерес до природи, спостережливість.
Обладнання: малюнки із зображенням горобців.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Ми друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,
І тих, що зимують у нас.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Копошаться собі в стрісі,
Почубляться й на горісі,
Покупаються в калюжі,
Як немає – у пилюзі.
Завжди птахи ці веселі,
Біля кожної оселі.
І у лісі, і у полі
Чивчиків оцих доволі.
(Горобці)
- Чи доводилось вам бачити таких птахів? Де саме?
- Що відомо вам про горобців: їхній зовнішній вигляд, спосіб життя, поведінку?
Слово вчителя
- Горобці - це зимуючі птахи. У них темно-сіра або коричнева шапочка, на крилах – одна або дві світлі смужки, на щічках – чорні рисочки, а навколо – білий ошийник.
Вони селяться і в лісі, і в садку, біля будівель, охоче поселяються у шпаківнях, синичниках.
Ці метушливі птахи літають зграйками. У разі небезпеки вони влаштовують переполох, голосно повторюючи че-ре-ре-ре.
До цих птахів не байдужі люди. Вони склали про них скоромовки, прислів’я. По їх поведінці часто визначають погоду.
Скоромовки
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Народна прикмета
Як горобці купаються, то дощ буде.
Горобці дружно цвірінчать узимку – на тепло.
Народні порівняння
Веселий як горобець. (Про веселу, жваву людину).
Вилетів як горобець з стріхи. (Несподівано з’явився).
Прислів’я
Горобець маленький, а серденько має.
Ліпше горобець в руці, ніж заєць у лісі.
– Інколи в поведінці цих маленьких горобенят можна впізнати і декого із вас. Тож давайте сьогодні прочитаємо цікавий повчальний текст про незвичайного горобчика. Можливо, хтось у ньому впізнає себе чи когось із своїх друзів.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні ми будемо писати докладний переказ тексту, склавши попередньо його план.
- Пригадайте, що таке переказ? (Це виклад своїми словами прочитаного або почутого, в якому потрібно коротко, лаконічно передавати зміст тексту).
- Який переказ називається докладним? (Близький до тексту, з усіма подробицями).
ІV. Робота над докладним переказом тексту
1. Читання тексту вчителем
- А зараз уважно послухайте текст. Зверніть увагу, як поводять себе лісові мешканці.
Біла пір’їна
На солом’яній стрісі сиділа зграйка горобців. Вони заклопотано цвірінчали про свої гороб’ячі справи. Аж тут прилетів до них чужий – невідомий їм, небачений ще на солом’яній стрісі.
Був він якийсь не схожий на інших горобців. Маленька голівка набундючена, шия коротенька. Дзьобик вередливий. Та найголовніше – біла пір’їнка у хвості серед сірого пір’я, вона виділялася особливо яскраво. Це був небачений горобець з білою пір’їнкою у хвості.
Тим часом кожному горобчикові хотілося ближче сісти до незнайомця, щоб добре його роздивитися. Кілька разів горобчики доторкнулись дзьобиком до білої пір’їнки. Хтось найцікавіший смикнув її, і вона впала, а вітер підхопив та й поніс далеко-далеко. І горобець перестав бути незвичайним.
За В. Сухомлинським
2. Пояснення незрозумілих слів
- Поясніть значення слів.
Солом’яна стріха – нижній край солом’яної покрівлі, який звисає над стіною.
Набундючений – надутий з розпущеними крилами, зарозумілий, пихатий.
Вередливий – примхливий, незадоволений, надто вибагливий.
3. Аналіз змісту тексту
- Де відбувалися події, описані в тексті?
- Що привернуло увагу горобців?
- Як виглядав дивний гість?
- Що сталося з пір’їнкою?
- Які почуття викликала в тебе ця розповідь?
(Я осуджую поведінку дивного горобчика. Він надмірно хизувався своєю білою пір’їнкою. Був чванькуватим і хвалькуватим. Так буває і в житті: коли в тебе є щось особливе, не треба цим надмірно пишатися, а навпаки - бути дружелюбним, привітним. Тоді ніколи не втратиш свою «білу пір’їну», оте особливе, чого немає в інших).
4. Словниково-семантична робота
- Утворіть словосполучення.
Голівка (яка?) … (набундючена),
шия (яка?) … (коротенька),
дзьоб (який?) … (вередливий),
пір’їнка (яка?) … (біла),
пір’я (яке?) … (сіре),
стріха (яка?) … (солом’яна),
горобчик (який?) … (чужий, незвичайний, невідомий, небачений).
- Дібрати синоніми.
Зграйка – група, юрба (тварин, птахів, які тримаються разом).
Незвичайний – особливий (який відрізняється від інших; не такий, як усі).
- До поданих слів доберіть близькі за значенням, які ви можете використати у даному тексті, щоб уникнути повторів того самого слова.
Горобці – вони, птахи.
Горобець – незнайомець, чужий.
5. Самостійне читання змісту тексту
- Прочитайте оповідання ще раз і поділіть його на частини.
6. Будова прочитаного тексту
- З яких частин складається кожен текст?
- Про що розповідається в зачині?
- Який заголовок доберемо до цієї частини?
- Що ви дізналися про головного героя? Як це можна коротко записати?
- Яка кінцівка тексту? Дайте їй заголовок.
7. Складання плану тексту
- Самостійно складіть план тексту.
План
1. Заклопотані горобці.
2. Дивний гість.
3. Незвичайна пір’їна.
4. Бажання поспілкуватися.
5. Перетворення на звичайного птаха.
План
1. На солом’яній стрісі.
2. Небачений гість.
3. Втрачена пір’їнка.
8. Усний докладний переказ тексту за складеним планом
V. Фізкультхвилинка
Горобцям не до науки: ох, давно вже терплять муки.
Затекли і ніжки, й крила, горобчиха зве до діла.
Ану, славні малюки, стали струнко, мов грибки,
Крила вгору піднімайте, ними добре помахайте,
Головою покрутіть, ніжками потупотіть,
Навкруг себе оберніться… Швидше, швидше, не лініться!
Стане легко й добре враз, відпочинете гаразд.
VІ. Орфографічна підготовка
- Зверніть увагу, як пишуться такі слова і словосполучення:
на солом’яній стрісі, цвірінчали, невідомий, не бачений, набундючена, далеко-далеко, незвичайний, не схожий.
VІ. Письмове оформлення роботи
- Запишіть в зошит докладний переказ за планом. Кожен пункт плану починайте розкривати з абзацу.
VІІ. Перевірка написаного
- Перечитайте написані перекази й виправте допущені помилки.
VІІІ. Слухання і рецензування окремих робіт
ІХ. Підсумок уроку
- Давайте пригадаємо всі види зв’язних висловлювань, які писали протягом року. (Розповіді, описи, міркування; твори з обґрунтуванням вибору заголовка, доведення власної думки, оцінкою поведінки персонажів тексту; різні види переказів: докладний, творчий, вибірковий).
- Які види творчих робіт вам подобаються найбільше?
- Які види робіт вам видалися найскладнішими?
Додаткові матеріали
За вікном сніжок, піднялася віхола,
Але бачу я пташок, що сидять під стріхою.
Чив-чив-чив. Хто співати їх навчив?
(Горобчики)
Хто у двір наш залетів,
Із курми пшона поїв,
Поклював іще пшеничку,
Із калюжі пив водичку,
Зацвірінькав під кінець?
Це - звичайний …
(Горобець)
Світ прекрасний навколо тебе –
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки –
Нехай він буде таким навіки.
Нехай людина добро приносить,
Бо світ навколо любові просить
А. Потапова
***
Мороз. Засніжило. Зима.
Земля, як дзвін, тверда.
Щербатий місяць крадькома
У вікна загляда.
Біліє даль у всі кінці
І птаство уляглось,
Лиш хвальковиті горобці
Все гомонять про щось.
Зовнішній вигляд
В Україні мешкають горобці двох видів: міський і польовий.
Вони зустрічаються разом у змішаних зграйках, особливо восени і взимку. Навесні і влітку особини кожного виду тримаються своїх улюблених жител, де вони влаштовують гнізда і розмножуються. Відрізнити міського горобця від польового зовсім неважко: у міського горобця шапочка темно-сіра, а в польового коричнева. У міського горобця на крилах одна світла смужка, а у польового – дві. Крім того, у польового горобця на щічках розташовані чорні рисочки на світлому фоні, а навколо щелепи – білий ошийник. Міський горобець більший за польового.
Місце проживання
Міські горобці влаштовують гнізда в щілинах стін міських і сільських будівель, за обшивкою дерев’яних будинків, під дахами, за карнизами вікон і дверей. Іноді горобці поселяються в старих гніздах ластівок, покинутих дуплах, порожніх шпаківнях.
Польові горобці селяться по узліссях, у парках, садах, густих чагарниках, насадженнях полезахисних смуг, земляних пустотах, дуплах, а також у придатних укриттях сільських і міських будівель. Подібно до міських горобців, польові охоче поселяються у шпаківнях, синичниках. Частина горобців влаштовується у стінах кубел великих птахів: лелек, орлів, чапель, орланів, скоп. Тут вони відчувають себе в безпеці під захистом пернатих, які охороняють свої житла і заразом оберігають гороб’ячі кубла. Кубла у горобців закритого типу. Це груба купа різних матеріалів, здобутих у процесі гніздобудування з навколишньої місцевості: шматочки вати, папір, ганчірочки, пір’їнки, волоски, соломинки, сухі травички й інше. Лоточки у гнізді горобці акуратно вистилають кінським волосом або шерстинками інших тварин, пухом і пір’ям.
Живлення птахів
Взимку в ожеледь і після рясних снігопадів горобці не можуть знайти для себе їжі і, будучи голодними, замерзають. У великих містах, де мало комахоїдних птахів, користь від горобців особливо велика, оскільки вони є голодними винищувачами гусениць, жучків і інших ворогів рослин.
Спосіб життя
Горобці – птахи товариські, схильні селитися колоніями. Утворюючи зграйки, горобці легше помічають небезпеку і швидше знаходять корм. Є у них і звуковий сигнал, по якому всі горобці відлітають. Цей звук видає старий горобець – сторож, помітивши в небі хижака, наприклад, яструба. В інших випадках, збуджені чим-небудь, горобці влаштовують переполох, наперебій піднімаючи тріскотню, голосно повторюючи «чере-ре-ре». Так буває у разі несподіваної появи кішки.