Конспекти усіх уроків до навчального предмета "Біологія" 7 клас

Урок 1. Тема «ТВАРИНА - ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ. ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ ТВАРИН ВІД РОСЛИН ТА ГРИБІВ. ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ  ТВАРИН»

Цілі: 

Освітня: почати формувати знання учнів про тваринний світ, зосередивши увагу на основних відмінностях тварин від рослин та грибів; ознайомити із методами дослідження тваринних організмів; розкрити особливості живлення тварин; дати поняття «середовище життя».

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати тварин з іншими представниками органічного світу; розвивати увагу, пам'ять, допитливість.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання:  ноутбук, мультимедійний проектор.

Основні поняття та терміни: зоологія, тваринний світ, еукаріоти, наземно-повітряне середовище, грунтове середовище, водне середовище, аутотрофи, гетеротрофи, хижак, всеїдні організми.

Очікувані результати: учні:

називають середовище існування тварин; прояви життєдіяльності тварин.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

5-хвилинна «слайдова екскурсія» по різноманітності органічного світу планети.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подорожуючи від слайду до слайду, на яких зображені представники всіх царств природи, дайте відповідь на запитання, яку тему ми повинні розглянути і самі її сформулюйте.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

На нашій планеті налічується близько 2 млн. видів тварин. Наука, яка їх вивчає, входить до складу біології і називається зоологією (від грец. «зоон» - тварина, «логос» - наука).

Тварини - складова частина живої природи, які утворюють окреме царство. Вони складно влаштовані природні біологічні системи. Для них характерні такі життєві функції: обмін речовин (метаболізм) на основі живлення, дихання, виділення, також ріст, розвиток, розмноження, подразливість, рух.

Обмін речовин — найважливіша властивість живих організмів, яка включає живлення, дихання й виділення.

Живлення - процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності. Тварини – гетеротрофні організми, що живляться готовими органічними речовинами. Живлення тварин можна розділити на такі етапи, як кормодобування, травлення і всмоктування. Для свого живлення тварини можуть використовувати різні об’єкти і способи. За об’єктами живлення їх поділяють на травоїдних (живляться рослинними організмами), хижих (живляться тваринними організмами) і всеїдних (живляться як рослинними, так і тваринними організмами). За способами живлення можна виділити активних хижаків, паразитів, фільтраторів, детритофагів тощо.

Дихання - сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують надходження в організм кисню із зовнішнього середовища. Проте це стосується лише аеробних організмів. Анаеробні організми кисню не потребують і живуть зазвичай в умовах його відсутності або дефіциту. Для дихання одні тварини використовують кисень з атмосферного повітря, а інші - розчинений у воді. Для чого необхідне дихання? Кисень, що потрапляє в організм, бере участь у розщепленні органічних речовин, унаслідок чого виділяється енергія для підтримки життєдіяльності організму: росту, руху, живлення, розмноження. У процесі дихання між організмом і середовищем відбувається обмін газів: поглинання кисню і виділення вуглекислого газу.

Виділення - процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин,  а саме: вуглекислого газу, надлишку води, токсичних та інших речовин, які можуть зашкодити організму. Ці продукти можуть виводитись із організму як у рідкому, так і в газоподібному або твердому стані. Завдяки цьому процесу підтримується сталий склад організму, а це одна з умов його нормальної роботи.

Подразливість - здатність активно змінювати свою життєдіяльність 

під впливом зовнішніх факторів. Наприклад, похолодання є сигналом для змій сховатися на зимівлю, запах рослин є орієнтиром для бджіл, де шукати нектар, несподіваний дотик до їжака змушує його згорнутися в клубок, реакція тарганів на світло, від якого вони намагаються якнайшвидше сховатися. Тобто, подразниками для тварин можуть бути світло, вологість, температура, механічні впливи, сольовий склад води, звуки, хімічні речовини та багато інших чинників. 

Ріст - це збільшення розмірів і маси тіла. 

Рух - здатність організму змінювати своє положення або положення окремих своїх частин у просторі. На відміну від рослин, тварини в більшості своїй здатні до активних рухів, які вони здійснюють за допомогою м’язів, але існують і малорухливі тварини. Способи їх переміщення залежать від середовища життя та внутрішньої будови організму Способи, з допомогою яких рухаються тварини, — це повзання, ходіння, стрибання, плавання, політ.

Розмноження - процес відтворення організмом нових особин. Як і у рослин, у тварин розмноження може бути статевим і нестатевим. Нестатеве розмноження здійснюється без участі статевих клітин, а статеве — за їх допомогою.

Розвиток - послідовні кількісні та якісні зміни організму тварини, що відбуваються в ньому від моменту народження і до кінця життя. Розвиток - процес формування організму, його окремих частин, органів і систем органів. Одним з етапів розвитку організму тварини є, наприклад, перетворення личинки на дорослу особину. У більшості тварин, на відміну від рослин, ріст обмежений. Але є й такі, що ростуть протягом усього свого життя: молюски, риби, слони тощо.

Тварини є групою, яка заселила нашу планету від глибин океанів до атмосфери. Їхні основні форми такі:

-одноклітинні, коли організм складається лише з однієї клітини;

-колоніальні - організм складається з групи однакових клітин, з’єднаних між собою;

-багатоклітинні - організм складається з великої кількості клітин, що відрізняються за своєю будовою і функціями.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

- Яке значення має обмін речовин? У чому полягають особливості обміну речовин у тварин?

- Яких переваг надає тваринам здатність до активного руху?

- Які переваги має гетеротрофний спосіб живлення? А які, на вашу думку, його «недоліки»?

- Доведіть на прикладі пристосованість водяних тварин до середовища існування.

V. Підведення підсумків уроку.

Повторення знань про царства живої природи та порівняння царства Тварин з царствами Рослини і Гриби.

Тварини і Рослини

Спільне

1.Мають клітинну будову.

2.Еукаріоти.

3.Життєві процеси (обмін речовин, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст).

Відмінне

1. Ззовні від мембрани є тоненька   1. Мають тверду клітинну

оболонка – глікокаліксстінку поверх мембрани.

2. У клітинах відсутні вакуолі з        2. Клітини мають вакуолі

клітинним соком та хлоропласти               з кл. соком та хлоропласти.

3. Гетеротрофні організми                3. Автотрофні організми.

4. Більшість активно рухаються.       4. Тропізми.

5. Обмежений ріст.                          5. Необмежений ріст.

Тварини і Гриби

Спільне

1.Мають клітинну будову.

2.Еукаріоти.

3.Життєві процеси (обмін речовин: живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст).

4.Мають речовину – хітин.

5.Відсутність хлорофілу.

6.Гетеротрофи.

7.Наявність в обміні речовин – сечовини.

8.Запасають глікоген.

Відмінне

1. Ззовні від мембрани є тоненька               1. Мають тверду клітинну

оболонка – глікокалікс.                              стінку поверх мембрани.

2. Більшість активно рухаються.                  2. Прикріплений спосіб.

3. Обмежений ріст.                                       3. Необмежений ріст.

 VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 1. Дати відповіді на (??) усно. Підібрати вірші українських поетів про тварин

 

Урок 2. Тема «БУДОВА ТВАРИН: КЛІТИНИ»

Цілі:  

Освітня: продовжити формувати знання учнів про будову та життєдіяльність тварин, ознайомивши учнів з основною ознакою подібності представників усіх царств – клітинною будовою та про клітину як елементарну структурну і функціональну одиницю живого; розкрити особливості будови клітини тварин та основні ознак схожості: наявність ядра, мітохондрій, цитоплазматичної мембрани і відмінності: відсутність клітинної стінки, вакуоль з соком і пластид у клітинах тварин.

Розвивальна: розвивати уміння порівнювати будову рослинних і тваринних організмів; показати, що подібність функцій, які вони виконують, спричиняє появу схожих ознак у будові; розвивати уміння аналізувати, співставляти  та робити відповідні висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи на основі розуміння єдності всього живого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Обладнання й матеріали: таблиці «Будова клітини рослин», «Будова клітини тварин»,

Поняття і  терміни: клітина, ядро, міжклітинна речовина, мітохондрії, пластиди, вакуолі, лізосоми, апарат Гольджі, рибосоми, клітинний центр 

Очікувані результати: учні:

Розпізнаватимуть клітини тварин;

Порівнюватимуть клітини тварин, рослин та грибів;

Називатимуть ознаки тваринної клітини

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань  учнів.

1. Вибрати зайву тварину з переліку й пояснити свій вибір.

- щука, дельфін, ящірка, синій кит. (Для ящірки характерне наземно­повітряне середовище існування, а для всіх інших — водне.)

-метелик, страус, кажан, ластівка. (Страус не здатний до польоту.)

2. Дати короткі відповіді:

-Чим тварини відрізняються від рослин?

-Які спільні ознаки тварин і рослин?

-Чим тварини відрізняються від грибів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб вивчити організм тварин необхідно почати з найменшої живої структури – клітини, тому сьогодні ми повинні з’ясувати будову клітини тварин.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

   Між трьома царствами еукаріотичних організмів є значні відмінності у будові клітин, які ми розглянули раніше. У клітинах тварин зовні від мембрани розташований лише тоненький пружний шар з органічних сполук - глікокалікс. Він нездатний підтримувати постійну форму клітини. Завдяки цьому певні групи тваринних клітин можуть утворювати непостійні вирости - несправжні ніжки, або псевдоподії. Так, одноклітинна тварина амеба завдяки псевдоподіям пересувається та захоплює частинки їжі. Процес клітинного захоплення твердих часток має назву фагоцитоз. 

     Фагоцитоз притаманний лише клітинам тварин. Клітини рослин, грибів і прокаріотів, що мають клітинну стінку, можуть поглинати лише розчини різних сполук.

Своєрідним «командним пунктом» клітини, що керує процесами її життєдіяльності, є ядро. У ньому зберігається спадковий матеріал, властивий саме цьому організму.

У клітинах тварин і рослин можна помітити такі органели, як мітохондрії. Це «енергетичні станції» клітини, які забезпечують енергією всі процеси її життєдіяльності. У клітинах тварин, на відміну від клітин рослин і грибів, немає вакуоль з клітинним соком. Однак в одноклітинних тварин трапляються травні вакуолі, в яких перетравлюється захоплена їжа. У клітинах тварин (за винятком окремих одноклітинних видів) відсутні хлоропласти. Отже, більшість тварин, на відміну від рослин, нездатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних. Вони належать до гетеротрофів. Запасною речовиною в них є вуглевод глікоген, а не крохмаль, як у рослин.

Клітини тварин, як і клітини рослин, здатні до поділу. Спочатку розподіляється спадковий матеріал клітини (перед тим подвоюючись), а вже потім ділиться цитоплазма. Так утворюються дочірні клітини, які за набором спадкової інформації та будовою нагадують материнську. 

Робота зі слайдами: розглянути особливості будови клітин тварин:

-наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки;

-відсутні вакуолі з клітинним соком;

-відсутні хлоропласти;

-живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Вправа «Закінчити речення»

1. Органела, яка бере участь у розщепленні органічних молекул,— це… (лізосома).

2. Органела, яка забезпечує клітину енергією,— це… (мітохондрія).

3. Органела, яка відіграє важливу роль під час поділу клітини,— це… (клітинний центр).

4. Органела, яка відповідає за синтез білка,— це… (рибосома).

5. Органела, яка відіграє важливу роль у синтезі та транспорті речовин,— це… (ендоплазматична сітка).

6. Органела, яка бере участь у формуванні клітинної мембрани, лізосом, а також упаковуванні речовин та виведенні їх з клітини,— це… (апарат Гольджі).

7. Відповідає за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини … (ядро).

8. Внутрішній вміст тваринної клітини називається… (цитоплазмою).

V. Підведення підсумків уроку. Тварини, як і інші організми планети мають клітинну будову. Клітина тварин має свої особливості, що пов’язані з процесами життєдіяльності тварин.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІ. Д/З. Опрацювати § 2. Дати відповіді на (??) усно.

 

Урок 3. Тема «БУДОВА ТВАРИН: ТКАНИНИ»

Цілі: 

Освітня: розширити знання учнів про складність організації  тваринних організмів; ознайомити з різноманітністю тваринних тканин, розкрити значення кожної тканини у формуванні організму.

Розвиваюча:  розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та аналізувати особливості порівняння; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; уміння робити відповідні висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин, які оточують людину та інших живих організмів планети.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці,

Основні поняття та терміни: тканина, гістологія, епітеліальні тканини, сполучні тканини, м’язові тканини, нервова тканина, міжклітинна (тканинна) речовина. 

Очікувані результати: учні:

Розпізнаватимуть тканини тварин;

Називатимуть ознаки тканини тварин та їхні функції.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Дати відповіді на запитання:

- що таке клітина?

- як поділяються тварини у залежності від кількості клітин?

- чим вкрита клітина у тварин?

- що таке глікокалікс?

- які органели наявні у тваринних клітинах?

- які відмінності клітини тварин від рослин?

Чи вірите ви, що…

- з клітин складаються тільки тваринні організми?

- спадкова інформація організму міститься в ядрі?

- хромосоми містяться в цитоплазмі клітини?

- мітохондрії характерні тільки для рослинної клітини?

- у рибосомах відбувається синтез білків?

- у тварин ззовні від мембрани є глікокалікс?

- для тваринних клітин характерна наявність вакуоль з клітинним соком?

- усі живі організми складаються з клітин?

- основним вмістом клітини є цитоплазма?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб зрозуміти складність тваринних організмів, ми повинні вивчити, які тканини наявні у тварин, що таке орган в організмі і які системи органів складають організм.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції. У тварин розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну і нервову.

Епітеліальна тканина покриває тіло і вистилає його порожнини у вигляді шару, крім того, вона входить до складу більшості залоз. Нижній шар клітин епітеліальної тканини лежить на базальній мембрані (вона складається з переплетених волокон білка колагену). 

Сполучна тканина виконує опорну, поживну і захисну функції, має добре розвинену міжклітинну речовину.

М’язова тканина забезпечує рухливі функції організму і складається зі скоротливих клітин або волокон, які з’єднані між собою за допомогою сполучної тканини. Розрізняють два основні типи м’язової тканини — посмуговану і непосмуговану.

Нервова тканина складається із нейронів, що проводять нервові імпульси, і клітин, які забезпечують їхню життєдіяльність. Крім того, до її складу входять рецепторні клітини, що забезпечують роботу органів чуттів.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Заповнити схему «Різноманітність тваринних тканин» (роботу можна виконати на звичайній дошці або електронній; у разі виконання на електронній, приготувати готову схему, яку показати після виконання учнями і співставити їх).

Групи клітин, однакових за будовою і функціями формують тканини. Кожна тканина відрізняється за певними ознаками, властивими лише їй.

V. Підведення підсумків уроку.

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалось…

— Мені не сподобалось…

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

Урок 4. Тема «БУДОВА ТВАРИН: ОРГАНИ ТА СИСТЕМИ ОРГАНІВ»

Цілі :

Освітня: розширити знання учнів про складність організації  тваринних організмів; ознайомити з різноманітністю органів, як складових частин організму, із системами органів, які складають цілісний організм.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та аналізувати особливості порівняння; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; уміння робити відповідні висновки.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин, які оточують людину та інших живих організмів планети.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки,

Основні поняття та терміни: орган, система органів, травна система, дихальна система, кровоносна система, видільна система, нервова система, опорно-рухова система, покривна система, статева система, органи чуттів. 

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть органи, системи органів тварин;

описуватимуть будову тіла тварин, використовуючи колекції;

називатимуть органи, системи органів та їхні функції;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань  учнів.

-Назвати основні особливості будови епітеліальної тканини.

-Назвати основні особливості будови м’язової тканини.

-Назвати основні особливості будови сполучної тканини.

-Назвати основні особливості будови нервової тканини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Доповнити ланцюжок: клітини – тканини - … - системи органів - … .

 ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

У багатоклітинних тварин тканини утворюють органи. Сукупність органів, які спільно забезпечують перебіг найважливіших життєвих процесів, називаються системою органів. У тварин виділяють опорно-рухову, травну, дихальну, кровоносну, видільну, нервову, ендокринну та статеву системи.

Основні функції опорно-рухової системи — це забезпечення опори, руху і захисту. Опорно-рухова система більшості тварин складається з м’язів і скелета. Скелет може бути зовнішнім (у раків, крабів) і внутрішнім (у риб, птахів). До скелета прикріплюються м’язи.

Травна система забезпечує надходження їжі в організм і її підготовку до внутрішньоклітинного перетворення. Будова травної системи організму пов’язана з місцем його життя, способом живлення та рівнем організації. Наприклад, органи травної системи ссавця — це ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, кишечник, анальний отвір, слинні залози, підшлункова залоза, печінка. Чим ефективніше працює травна система, тим більше енергії отримує тварина і тим більше шансів у неї на виживання.

Дихальна система забезпечує надходження в організм кисню та виведення вуглекислого газу. Деякі тварини не мають дихальної системи. Газообмін у них може відбуватися в результаті дифузії через покриви тіла. До органів дихання належать зябра (у ракоподібних, риб), трахеї (у комах), легені (у змій, крокодилів, птахів, ссавців).

Головне завдання кровоносної системи — це транспорт речовин усередині організму. У ссавців ефективна кровоносна система, вони мають серце та кровоносні судини.

Функція видільної системи — виділення з організму непотрібних і шкідливих речовин. У ссавців вона представлена нирками.

Функція нервової системи — це забезпечення злагодженої роботи всіх органів і систем, зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Найбільш розвинена нервова система у ссавців. Її органами є головний і спинний мозок, нервові вузли та нерви. 

Ефективний зв’язок організму із зовнішнім середовищем забезпечують органи чуття — очі, вуха тощо.

Функції ендокринної системи подібні до функцій нервової системи — взаємозв’язок та злагоджена діяльність клітин, органів і їхніх систем. Органами ендокринної системи є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони.

Основна функція статевої системи — забезпечення розмноження організмів. Органами статевої системи є статеві залози, що виробляють статеві клітини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Вставити пропущені слова:

-орган – це частина організму, яка має ……………..………….. 

-послідовність органів, які забезпечують всі прояви життєдіяльності;

-у тварин розрізняють такі системи органів: …………….

-залози – це органи, що виробляють необхідні для організму речовини - …………..

-у тварин симетрія тіла ………….

V. Узагальнення та систематизація знань.

Тваринам властиві всі особливості живих систем: обмін речовин, рух, ріст і розвиток, розмноження, подразливість, але у тварин вони проявляються інакше, ніж у рослин або грибів. 

Тіло тварин складається з клітин, які утворюють тканини, органи, системи органів. Тканини тварин (епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова) мають інакшу будову, ніж тканини рослин. Системи органів (опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна та статева) забезпечують тваринам ефективне пристосування до умов існування. Тварини освоїли всі середовища існування: водне, наземно-повітряне, ґрунтове. Тварини — важлива ланка живого світу нашої планети.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §    . Дати відповіді на ??? усно.

Урок 5 . УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ «ВСТУП»

Цілі уроку:

 освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання і матеріали: різнорівневі завдання .

Основні поняття і терміни: клітини, тканити, органи, системи органів.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Завдання для перевірки знань з теми

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Укажіть організми, у яких спостерігаються справжні тканини:                     а) гриби; б) одноклітинні рослино подібні організми;                                     в) багатоклітинні тварини;  г) ціанобактерії;
2. Зазначте групу організмів, клітини яких здатні до фагоцитозу; :                  а) бактерії; б) справжні гриби; в) рослини; г) тварини;
3. Укажіть органели, яких немає у клітинах тварин: а) ядро;                            б) джгутики; в) вакуолі з клітинним соком; г) несправжні ніжки;
4. Укажіть тканини, які є у тварин: а) механічні; б) покривні;                          в) м’язові; г) основні;
5. Зазначте, як відбувається регуляція життєвих функцій у багатоклітинних організмів: а) тільки за допомогою нервової системи; б) тільки за допомогою спеціальних речовин; в) за допомогою  спеціальних речовин і нервової системи;
6. Укажіть систему органів, яка забезпечує регуляцію життєвих функцій у багатоклітинних тварин: а) травна;  б) видільна; в) дихальна; г) нервова;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Зовнішню та внутрішню будову організмів вивчає наука - ________;
2. Процес відтворення собі подібних називається - _______________;
3. Тканина, що регулює життєві функції організму - ______________;
4. Система органів, що забезпечують надходження, оброблення, перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин, називається -___________________;
5. Клітини, з яких складається нервова тканина – це ______________;
6. Тканина, що вкриває тіло тварини, має назву _________________;

         ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Орган  - ________________________________________________

2. З наведеного переліку виберіть ознаки, які характерні лише для тварин: а)  клітини мають вакуолі з клітинним соком; б) клітина може вбирати лише розчини поживних речовин; в) клітина запасає глікоген; г) клітини здатні до фагоцитозу;  д) клітина немає пластид; е) клітини не мають вакуолей з клітинним соком;  є) мають щільну клітинну оболонку;  ж) клітина має пластиди; з) клітина запасає крохмаль; і) клітини можуть утворювати псевдоподії;  ї) мають тоненьку пружну оболонку глікокалікс;
3. Підкресліть тканини, що мають тварини: а) основна; б) сполучна; в) механічна; г) м’язова;  д) провідна; е) покривна; є) нервова;                ж) твірна;  з)  запасаюча;

       ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Що спільно та відмінного у будові рослин і тварин?
2. Охарактеризуйте тварину як живий організм.

 

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Визначте, із чого складаються тканини тварин: а) тільки з клітин;  б) тільки з міжклітинної речовини;  в) як з клітин, так і з міжклітинної речовини;
2. Укажіть екологічну групу, до якої належать тварини, що споживають рештки відмерлих організмів: а) сапрофіти; б) кровосисні види;  в) хижаки;  г) паразити;
3. Укажіть структури, які можуть мати лише клітини тварин: а) щільна клітинна оболонка;  б) ядро; в) війки; г) хлоропласти;
4. Укажіть спосіб живлення не властивий багатоклітинним тваринам: а) фотосинтез; б) хижацтво; в) сапротрофний; г)  паразитизм;
5. Укажіть тканину внутрішнього середовища: а) кров;  б) залозистий епітелій;  в) нервова;  г) м’язова;
6. Укажіть систему органів тварин, яка забезпечує транспорт газів і поживних речовин по організму тварини: а) опорно-рухова;                       б) нервова;  в) дихальна;  г) кровоносна;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Поведінку тварин вивчає наука - ______________________________;
2. Тоненька пружна оболонка клітини тварин  - ___________________;
3. Організмі,  які споживають готові органічні речовини, це ­­­­­­­­­­­­­­­­________;
4. До скелетних тканини належить - _____________________________;
5. Скелет і мускулатура утворюють - _____________________систему;
6. Система, що виділяє гормони , має назву ______________________;

         ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Система органів   - ___________________________________________

2. Установіть відповідність між системами органів та їхніми функціями:

1. Нервова   а. забезпечує захист та рух організму;  
2. Видільна   б. регулює життєві функції організму;
3. Дихальна   в. забезпечує газообмін організму;
4. Імунна    г. виводить з організму кінцеві продукти обміну
5. Опорно-рухова         д. захищає організм від чужорідних впливів;

е. забезпечує розмноження організму;

 1(___);  2(____); 3(____); 4(____); 5 (_____);

3. Підкресліть тканини, що мають тварини: а) основна; б) сполучна;                в) механічна; г) м’язова;  д) провідна; е) покривна; є) нервова;                             ж) твірна;  з)  запасаюча;

       ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

3. Що спільно та відмінного у будові рослин і тварин?
4. Охарактеризуйте тварину як живий організм.

ПІДСУМОК УРОКУ.

Д/З: Повторити §________.

 

Урок 6. Тема «ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ ТВАРИН»

Цілі:

Освітня: навчити учнів класифікувати тварин згідно їхніх ознак та властивостей; ознайомити з наукою систематикою та систематичними категоріями; розкрити поняття «таксон».

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати ознаки тварин, що дають можливість віднести їх до певного класу, ряду, …; розвивати спостережливість, уяву, увагу; уміння порівнювати та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

Основні поняття та терміни: еукаріоти, систематика, систематичні категорії, таксони систематики.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть:  тварин на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

оперує термінами:  вид, безхребетні, хордові

називає: середовища існування та способи життя тварин;
робить висновок: особливості будови організму тварин є результатом пристосування до характерного для них способу життя

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторити систематику рослин та її категорії, просистематизувавши рослини за вибором. Наприклад, ромашка польова, кульбаба лікарська…

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

? Чому, наприклад, бджола, яка є комахою, що прекрасне літає і запилює квіти та колібрі, що також добре літає і запилює квіти належать до різних груп організмів? Хто це встановив?

Повідомити тему і мету уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Щоб розібратися у майже 2 млн. кількості видів тварин необхідно їх класифікувати, щоб розмістити у певному порядку за певними спільними ознаками. Серед біологічних наук існує спеціальна наука систематика, основне завдання якої - класифікувати організми, тобто розподілити їх за групами. Особлива функція систематики полягає в створенні практичної можливості орієнтуватися в безлічі існуючих видів організмів.  Тобто систематика займається наведенням порядку у біології у вигляді ієрархічної системи, тобто живі об’єкти поділяються на групи, які підпорядковані одна одній. Першу ієрархічну систему живих організмів було створено шведським ученим Карлом Ліннеєм. Ним були запропоновані назви для груп різних рангів. За основну одиницю даної системи К.Лінней прийняв вид, який і на сьогоднішній день є основною одиницею систематики. 

Вид – це група організмів, які мають спільні ознаки будови, життєдіяльності, живуть на певній території, схрещуються між собою і дають плідне потомство. Види об’єднують в роди, роди в родини, родини в ряди, ряди в класи, а класи у типи. Отже, у царстві Тварини виділяють шість основних таксонів: вид, рід, родина, ряд, клас, тип. Таксон — це класифікаційна одиниця систематики. 

У часи К.Ліннея мовою науки була латинська, і на сьогоднішній день це збереглося. Видова назва складається з двох латинських слів, перше з яких є назвою роду, а друге – видовим епітетом. Це так звана бінарна номенклатура – система подвійних назв, наприклад, їжак вухатий, заєць європейський, де перше слово є назвою роду (рід Їжак, рід Заєць). Систематичне положення тварини є її своєрідна «адреса» у тваринному світі.

Система, або класифікація, яка відображає походження, спорідненість, а отже, і подібність організмів, називається природною. Сучасна система тваринного світу побудована на основі виявлення спорідненості між тваринами, спільності їхнього походження, тому типи розташовані від простих (нижчих) до складних (вищих), що відображає еволюцію тварин на Землі. У сучасній зоології виділяють близько 20 типів і декілька сотень класів.

  ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Царство Тварини складається з типів, кожний тип включає класи, клас — ряди, ряд — родини, родина — роди, рід — види. Основною одиницею систематики є вид. 

Порівняння класифікації рослин і тварин.

Просистематизувати тварин за вибором учнів.

V. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Випереджувальне завдання. Приготувати міні-презентації про життя кишковопорожнинних тварин.

Д/З. опрацювати §       Дати відповіді на ??? усно.

 

Урок   7. Тема «КИШКОВОПОРОЖНИННІ: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СПОСОБУ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі :

Освітня: розширити знання учнів про багатоклітинних організмів; ознайомити із загальною характеристикою кишковопорожнинних тварин, їх будовою, спеціалізацією клітин, способом життя та процесами життєдіяльності; особливу увагу звернути на різноманітність та значення у природі та житті людини; дати розподіл типу на класи.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності одноклітинних та багатоклітинних тварин, уміння порівнювати біологічне значення тварин на планеті та визначати їхню корисну та шкідливу роль; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки; розвивати пам’ять, увагу та логічне мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та сприяти природоохоронній діяльності; формувати світогляд про єдність одноклітинних і багатоклітинних організмів планети та зовнішнього середовища як джерела життя, формувати світогляд про те, що кожен організм має своє певне місце в екосистемі.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор, ноутбук..

Основні поняття та терміни: кишкова порожнина, жалкі клітини, проміжні клітини, травні клітини, ектодерма, ентодерма, статоцисти, коралові поліпи, актинія, ціанея, коралові рифи, атоли.

Очікувані результати: учні:

розпізнає: кишковопорожнинних на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування кишковопорожнинних до життя у воді;

установлює зв’язок  між будовою кишковопорожнинних і способом життя;

називає: особливості зовнішньої будови, які відрізняють кишковопорожнинних серед інших організмів;

наводить приклади: кишковопорожнинних, поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлює судження: щодо різноманітності кишковопорожнинних, їх ролі у природі та значення в житті людини;

виявляє:  ціннісне ставлення до кишковопорожнинних та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Класифікувати організми, які зображені на екрані.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:

? Яке значення диференціації клітин у кишковопорожнинних?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Опрацювання матеріалу про:

- поширення кишковопорожнинних тварин;

- будову тіла гідри, променеву симетрію;

- особливості шарів – енто – та ектодерми;

- характеристику різних клітин;

- поділ на класи;

- процеси життєдіяльності.

Значення кишковопорожнинних:

- входять до ланцюгів живлення;

- гідра є представником наукових досліджень щодо регенерації.

- вапняковий скелет коралових поліпів використовує людина;

- червоний і чорний корали – ювелірні прикраси;

- утворюють коралові острови – атоли;

- актинії – фантастичні квіти морів;

- отруйні медузи небезпечні для здоров’я.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Перегляд міні-презентацій про життя кишковопорожнинних тварин, що підготували учні.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кишковопорожнинні – багатоклітинні тварини, у яких закладається два шари клітин, розмежованих мезоглеєю. Внаслідок диференціації клітин у них формуються примітивні тканини. Характерною є наявність кишкової порожнини. Завдяки нервовій системі вони здатні реагувати на подразнення зовнішнього середовища у вигляді рефлексів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §         Дати відповіді на ??? усно.

Приготувати доповіді про:

-міфологічні уявлення про гідру;

-життя коралового рифу;

-небезпечні кишковопорожнинні України.

 

 

 

 

Урок 8. Тема «КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СПОСОБУ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ. Лабораторне дослідження зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

Цілі уроку:

Освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності кільчастих червів, а також з їхньою розмаїтістю;

Розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв'язки між об'єктами вивчення та вміння аналітично мислити;

Виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Тип уроку: комбінований.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці,

Основні поняття та терміни: вторинна порожнина тіла, целом, кільчаки, метанефридії. малощетинкові, багатощетинкові, п’явки, гірудин.

Очікувані результати: учні:

розпізнає: кільчастих червів на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування кільчастих червів  до життя у воді та грунті;

установлює зв’язок  між будовою кільчастих червів і способом життя;

називає: особливості зовнішньої будови, які відрізняють кільчастих червів  серед інших організмів;

наводить приклади: кільчастихчервів, поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлює судження: щодо різноманітності кільчастих червів , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робить висновок:  особливості будови кільчастих червів  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Питання для бесіди

♦   Яку будову тіла мають кишковопорожнинні?

♦   Які характерні ознаки кишковопорожнинних?

♦   Чим поліпи відрізняються від медуз?

♦   Яке значення мають кишковопорожнинні у природі?

♦   Яке значення мають кишковопорожнинні для людини?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

? Хто такі кільчасті черви?

Вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим червоподібним тілом, у яких є вторинна порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах.

Особливості зовнішньої будови кільчастих червів

Форма тіла й розміри

Тіло кільчастих червів розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Розміри варіюють у широких межах від часток міліметра до 3 метрів.

Покриви тіла

Зовні тіло кільчастих червів укрито кутикулою (шаром щільної речовини, що утворює епітелій). Під нею розташований одношаровий епітелій. У більшості видів на поверхні тіла поодиноко або пучками розташовані щетинки.

Розмноження

Серед кільчастих червів зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У малощетинкових червів і п’явок розвиток прямий, а в багатощетинкових — непрямий, із плаваючою личинкою.

Розмаїтість кільчастих червів

Багатощетинкові черви

Переважно мешканці морського дна (бентосні форми). Але деякі види пристосувалися до життя в прісних водоймах і вологих тропічних лісах. Людиною безпосередньо в їжу використовуються далеко не всі багатощетинкові черви (палоло), але більшість із них є найважливішою кормовою базою багатьох цінних промислових риб (нереїс, піскожил).

Малощетинкові черви

Переважно мешканці ґрунтів і прісних водойм. Найбільше значення з малощетинкових мають дощові черв’яки. Вони є найважливішими ґрунтотворцями. Малощетинкові черви є хорошим кормом для інших тварин (дощові черв’яки, трубочник). Крім того, трубочники є гарними очисниками води у водоймах, де вони живуть. Розміри в межах класу значною мірою варіюють від часток міліметра до 3 метрів (австралійський земляний черв’як).

П'явки

Невелика група кільчиків, які не мають щетинок але мають присоски. Присосок у них дві — передня і задня. На дні передньої присоски розташовано ротовий отвір. Живуть переважно у прісних та солоних водоймах. Деякі пристосувалися до життя на суходолі. Хижаки або паразити. Медичну п’явку здавна використовують у медицині. Вона виробляє речовину грудин, яка перешкоджає зсіданню крові.

Учні по черзі задають один одному запитання з життя кишковопорожнинних тварин.

V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).Виконання роботи в зошитах для практичних та лабораторних робіт. Проведення інструктажу з БЖД.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповіді на питання.

?  Яку будову тіла мають кільчаки?

?  Які характерні ознаки кільчаків?

?  Чим багатощетинкові кільчаки відрізняються від малощетинкових?

?  Яке значення мають кільчаки у природі?

     ?  Яке значення мають кільчаки для людини?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §           Дати відповіді на ??? усно.

Підготувати міні-проекти про Членистоногих.

 

Урок 9. Тема «ЧЛЕНИСТОНОГІ:ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СПОСОБУ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ»

Цілі:

Освітня:  розширити знання учнів про безхребетних тварин, ознайомивши із загальною характеристикою типу Членистоногі, із особливостями їх організації та процесів життєдіяльності; розкрити особливості будови та способу життя ракоподібних, визначавши основні відмінності раків від вивчених раніше безхребетних.

Розвиваюча:  розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, їх пристосованість до різних умов існування; уміння давати відповідну характеристику тваринам, які вивчаються, уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип уроку:  комбінований

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, ноутбук., проектор,

Основні поняття та терміни: членистоногі, хітин, панцир, зовнішній скелет, гемолімфа, линяння.

Очікувані результати: учні:

розпізнає: членистоногих  на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування членистоногих  до життя у воді та грунті, до польоту;

установлює зв’язок  між будовою членистоногих і способом життя;

називає: особливості зовнішньої будови, які відрізняють членистоногих  серед інших організмів;

наводить приклади: членистоногих , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлює судження: щодо різноманітності членистоногих, їх ролі у природі та значення в житті людини;

робить висновок:  особливості будови членистоногих  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Біологічний диктант для перевірки знань про кільчастих червів: (прослухайте твердження; якщо вони правдиві, ставте «+», якщо неправдиві - «-»).

1. Кільчасті черви мають тіло, побудоване з голови, тулуба та кінцівок.

2. Сегменти тіла дощового черв'яка однакові, мають вигляд кілець.

3. У процесі руху дощового черв'яка в ґрунті поперемінно скорочуються кільцеві та поздовжні м'язи.

4. Порожнина тіла кільчастих червів має епітеліальну вистилку, тому є вторинною.

5. У малощетинкових кільчастих червів на кожному сегменті є вісім довгих щетинок.

6. Дощовий черв'як дихає за допомогою зябер.

7. Нереїси мешкають у Чорному та Азовському морях і є кормом для риб.

8. Дощові черв'яки споживають опале листя, гній, формуючи гумус.

9. Біогумус утворюють тихоокеанські палоло, яких розводять у компостних купах.

10. П'явка медична поширена в болотах, у ґрунті на городі, у морях.

11. Слина п'явок містить гірудин, який застосовують для лікування хвороб крові.

12. Якщо тіло кільчастого черв'яка пошкоджене, воно не здатне до регенерації.

IІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розминка «Цікаво знати».

Деякі членистоногі мають велику кількість ніг. Так, один з видів стоноги має 176 пар ніг. Деякі краби під час небезпеки можуть самі відкидати клешню, щоб втекти від ворога. Через кілька років клешня відростає. Якщо торкнутися до лапки косариків, вона відпаде і певний час ще буде згинатися й розгинатися. Це нагадує рухи коси, що й дало назву цим тваринам.

Перегляд цікавих відеофрагментів представників членистоногих: полювання павука, линяння рака, політ мухи тощо. Висловіть свої враження про побачене.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Розповідь про особливості організації членистоногих тварин:

- поширення у різних середовищах існування;

- зовнішня будова тіла;

- відділи тіла;

- покриви тіла;

- порожнина тіла (змішана);

- системи внутрішніх органів;

- система залоз внутрішньої секреції, гормональне керування.

2. Міні-проекти учнів на тему «Хто такі членистоногі?»

3. Робота з підручником, створення в парах опорного конспекту «Загальні ознаки Членистоногих».

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Тіло членистоногих складається із сегментів неоднакової будови, подібні сегменти утворюють відділи: голову, груди, черевце. У них наявний зовнішній хітиновий скелет.

Проблемне запитання: відомо, що рак річковий, павук-хрестовик і муха кімнатна належать до членистоногих. За зовнішнім виглядом вони значно відрізняються. Перерахуйте риси подібності та скажіть свою думку, чому ці тварини належать до членистоногих.

V. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §    Дати відповіді на ??? усно.

Підготувати цікавий матеріал про ракоподібних, міні-проекти «Різноманітність ракоподібних» (за бажання).

 

Урок 10. Тема: «РАКОПОДІБНІ: БУДОВА, СПОСІБ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: розширити знання учнів про ракоподібних тварин, ознайомивши із різноманітністю їх в усьому світі та в нашій країні окремо; розкрити значення ракоподібних у природі та житті людини.

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати, співставляти, робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до ракоподібних тварин.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки

Основні поняття та терміни: десятиногі раки, рівноногі раки, гіллястовусі раки, веслоногі раки, коропоїди, лангусти, омари, краби, 

Очікувані результати: учні:

розпізнає: ракоподібних на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування ракоподібних  до життя у воді на суходолі;

установлює зв’язок  між будовою ракоподібних  і способом життя;

називає: особливості зовнішньої будови, які відрізняють ракоподібних   серед інших організмів;

наводить приклади: ракоподібних , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлює судження: щодо різноманітності ракоподібних , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робить висновок:  особливості будови ракоподібних  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Знайти вірні твердження.

1.Твердий хітиновий покрив у членистоногих разом із м’язами утворює опорно-рухову систему.

2.Жирове тіло у членистоногих розміщене між органами.

3.Зелені залози та мальпігієві судини – це органи виділення.

4.Кровоносна система замкнена.

5.Усі ракоподібні ведуть водний спосіб життя.

6.Серед ракоподібних наявні паразитичні форми.

7.Членистоногі – гермафродити.

8.Порожнина тіла у членистоногих змішана.

9.Тіло членистоногих складається із сегментів однакової будови.

10.Членистоногі – це найчисельніший тип тварин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку, поставивши проблемне запитання:

- чому представники ракоподібних є невід’ємною складовою частиною водних екосистем?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Будова тіла ракоподібних. (відділи тіла, кількість кінцівок, покриви, симетрія тіла, ).

Розповідь про різноманітність ракоподібних.

1. Ряд Десятиногі ракоподібні: річковий рак, трав’яний рак, 

краб, рак-самітник. Вони мають 5 пар ходильних ніг та 3 пари ногощелеп.

2. Ряд Рівноногі раки: мокриці, водяні віслюки. Черевні та 

грудні кінцівки мало відрізняються. Одна з пар черевних ніжок у мокриць розширена і утворює кришечки, що прикривають зяброві вирости.

3. Ряд Гіллястовусі раки: дафнії. Мають видовжені та 

розгалужені вусики другої пари. Переміщаються стрибками, тому їх називають «водяні блохи».

4. Ряд Веслоногі: циклопи. Тіло видовжене, складається з 

великої суцільної голови, посегментованого грудного та черевного відділів. Перша пара бере участь у плаванні.

5. Ряд Коропоїди: коропоїд. Паразитичні тварини, що 

оселяються на зябрах та лусках риб і живиться їхніми соками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати в зошит значення ракоподібних у екосистемах та господарстві людини.

1. Входять у колообіг речовин - є ланкою ланцюгів живлення;

2. Річкові раки – санітари водоймищ, так як поїдають відмерлі 

організми. Дафнії, циклопи та інші дрібні ракоподібні використовують велику кількість органічних залишків, загиблих дрібних тваринок, бактерій і цим очищають воду.

3. Дрібні ракоподібні є джерелом живлення більших водяних 

тварин: криль слугує підкормкою для китів, ластоногих і риб.

4. Дафніями, циклопами підгодовують молодь риб у рибних 

господарствах: осетрів, севрюг…

5. Ракоподібні – промислові тварини: раки, омари, краби…

6. Ракоподібні – делікатесні харчові організми.

7. Із креветок, криля виготовляють поживні їстівні пасти, жир, 

кормове борошно.

8. Циклопи є проміжними хазяями паразитичних плоских та 

круглих червів (стьожака, ришти).

9. Паразитичні оселяються на рибі, молюсках, кільчаках. Інколи 

на зябрах прикріпляються до 3 тисяч рачків-ергазилід, що руйнують епітелій забер і стінок кровоносних судин.

10. Дрібні ракоподібні є живим кормом акваріумних риб.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дивлячись на перераховані значення ракоподібних можна сказати, що ці тварини є досить важливою ланкою у екологічних системах планети і у господарській діяльності людини.

Вправи «Снігова грудка» (до теми ставимо слово, речення, запитання). Наприклад:

Ракоподібні.

Раки пристосовані до життя у водному середовищі.

Які пристосування до життя у воді вони мають?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §                       Дати відповіді на ??? усно.

 

Урок 11. Тема: «ПАВУКОПОДІБНІ: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СПОСОБУ ЖИТТЯ РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: продовжити формувати знання учнів про різноманітність членистоногих тварин; ознайомити із загальною характеристикою представників класу Павукоподібні; дати поняття «арахнологія», «хеліцери», «педипальпи»; розкрити значення у природі та житті людини, їхню користь та шкоду у екосистемах.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності членистоногих тварин; уміння виділяти головне, суттєве у матеріалі, що вивчається; уміння спостерігати, логічно мислити та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, уяву.

Виховна:  виховувати бережливе ставлення до тваринного світу; сприяти розумінню того, павуки – необхідна ланка у ланцюгах живлення; проводити роз’яснювальну роботу з приводу обережності поводження з павуками.

Тип уроку:  комбінований

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор, ноутбук.

Основні поняття та терміни: арахнологія, ловча сітка, павутинні залози, хеліцери, ногощупальця, педипальпи, статевий диморфізм, гіподерма. кліщі, тарантул, каракурт, чорна вдова, свербун, іксодовий кліщ, тайговий кліщ, гали.

Очікувані результати: учні:

розпізнає: павукоподібних на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує: пристосування павукоподібних  до життя на суходолі;

установлює зв’язок  між будовою павукоподібних  і способом життя;

називає: особливості зовнішньої будови, які відрізняють павукоподібних    серед інших організмів;

наводить приклади: павукоподібних , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлює судження: щодо різноманітності павукоподібних , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робить висновок:  особливості будови павукоподібних  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знаньучнів.

Перегляд презентацій  учнів про різноманітність та значення ракоподібних у природі та житті людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити ряд запитань про павуків (без згадування слова павуки), які підведуть до того, що учні самі визначать тему сьогоднішнього уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Павукоподібні – наземні членистоногі, що мають хеліцери, педипальпи і 4 пари ходильних ніг. Вся життєдіяльність пов’язана із умінням робити ловчу сітку.

Дати загальну характеристику класу Павукоподібні:

- кількість видів – 70 000, які поширені переважно на суходолі;

- поділ тіла на головогруди та черевце;

- шість пар кінцівок на головогрудях: перша пара - хеліцери, друга - педипальпи абр ногощупальця і 4 пари ходильних ніг;

- наявність видозмінених кінцівок - павутинних бородавок та легеневих мішків на черевці;

- характеристика ловильної сітки;

- покриви тіла – одношаровий епітелій – гіподерма. Ці клітини епітелію утворюють кутикулу, яка має три шари: поверхневий – тонкий, забарвлений пігментом, формується із жироподібної речовини, що перешкоджає випаровуванню води, середній прозорий, внутрішній – товстий, утворений хітином;

- системи внутрішніх органів;

- розмноження і розвиток.

До павукоподібних належать:

- справжні павуки;

- кліщі;

- скорпіони;

- несправжні скорпіони (псевдоскорпіони);

-косарики;

- сольпуги;

- джгутоногі…

Серед павуків найпоширеніші – це домовий павук-хрестовик, водяний павук-сріблянка, каракурт, тарантул, птахоїд…

     Скорпіони – мешкають у тропічних країнах або південних областях. Зовнішньо вони схожі на раків, але у них відсутні вусики, клешні не на грудях, а на голові. Задній відділ закінчується жалом. Живляться скорпіони комахами та павуками, в основному вночі.

Із псевдоскорпіонів найвідоміший книжковий несправжній скорпіон. Його тіло сплющене і може заповзати в тонкі щілинки. Повзаючи у книгах, він живиться дрібними личинками і павучками, тобто шкідниками паперу, гербарію, колекцій. Отже, вони вважаються корисними. У природі вони трапляються під корою старих пнів.

       Кліщі – злитнотілі членистоногі, тіло яких не розчленоване на голову, груди і черевце. Кінцівок – 4 пари, ротові органи пристосовані до проколювання і смоктання. Кліщі є наземні, пасовищні, павутинні, водяні, пташині, коморні, паразити людини…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, з таблицями, з матеріалами Інтернету про будову та процеси життєдіяльності павуків.

Правила профілактики від зараження коростяним свербуном.

Попередження укусів кліщами. Заходи першої допомоги.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Знайти вірні твердження.

1.Серед Павукоподібних є представники прісноводної та морської фауни.

2.Тіло Павукоподібних поділяється на голову, груди і черевце.

3.Травлення у павуків поза шлункове.

4.Раки мають зовнішній скелет – панцир.

5.Павуки і раки мають однакову кількість ходильних ніг.

6.Поверхневий шар тіла павуків формується із жироподібної речовини, яка запобігає випаровуванню.

7.На головогрудях знаходяться вісім простих очей.

8.Кліщі – злитнотілі членистоногі.

9.Хеліцери призначені для утримання здобичі.

10.Кров’ю живляться павутинні кліщі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §      Дати відповіді на ??? усно.

 

 

 

Урок 12. Тема «КОМАХИ: БУДОВА, СПОСОБУ ЖИТТЯ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 1. ВИЯВЛЕННЯ ПРИКЛАДІВ ПРИСТОСУВАНЬ ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ У КОМАХ»

Цілі :

Освітня: продовжити формувати знання учнів про членистоногих тварин; ознайомити із загальною характеристикою класу Комахоподібні; розкрити особливості їх зовнішньої і внутрішньої будови; ознайомити із типами розвитку: повним і неповним перетворенням; розкрити особливості поведінки комах.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати риси подібності та відмінності між класами типу, робити висновки та узагальнення; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до членистоногих тварин, які мешкають поруч із житлом людини і не завдають шкоди.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, муляжі, колекції.

Основні поняття та терміни: ентомологія, складні очі, ротовий апарат, дзижчальця, гемолімфа, надкрила. лускокрилі, прямокрилі, таргани, двокрилі, перетинчастокрилі, твердокрилі, клопи, воші, рівнокрилі. комахозапильні – ентомофільні, ентомологія, біомаса, мімікрія.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: комах на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування комах  до життя на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою комах і способом життя;

називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють комах   серед інших організмів;

наводитимуть приклади: комах , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження: щодо різноманітності комах , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робитимуть висновок:  особливості будови комах  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Біологічний диктант.

1. Які тварини є предками членистоногих (молюски, круглі черви, кільчасті черви).

2. Чим вкрите тіло членистоногих (шкіра, раковина, хітин).

3. Які відділи тіла наявні у рака (голова, груди, головогруди, черевце, хвіст, кінцівки).

4. На які відділи тіла поділене тіло у павука (голова, груди, головогруди, черевце, хвіст, кінцівки).

5. Скільки пар ходильних ніг у рака (3,4,5,6).

6. Скільки пар ходильних ніг у павука (3,4,5,6).

7. Де знаходиться отруйний кігтик у павука ( нога, хвіст, ногощелепи, павутинна бородавка).

8. Як називається шлунок у павука (жувальний, смоктальний, цідильний).

9. Яка форма серця у рака (трубочка, кільце, двохкамерне, п’ятикутний мішечок).

10. У якій частині тіла рака розміщені протоки видільної системи (хвіст, голова, черевце).

11.  Що служить органом дихання у павука (шкіра, зябра, легені, трахеї).

12. Скільки пар очей у павука (одна, дві, три, чотири).

13. Які органи чуттів наявні у рака (слух, нюх, дотик, рівновага).

14. Яким способом розмножуються раки (брунькування, відкладання яєць, метання ікри, живородіння).

15. Де розвивається потомство (всередині організму, на траві, на черевних ніжках).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

? Чому ж вчені говорять, що тваринний світ «окутаний»  комахами?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості будови класу Комахи:

- відділи тіла;

- зовнішня будова;

- внутрішня будова;

- розмноження.

Розповідь про поведінку комах.

Розпочати етап сприйняття і вивчення необхідно з написання на дошці двох типів розвитку комах:

1. яйце – личинка – доросла особина (імаго).

2. яйце – личинка – лялечка – доросла особина (імаго).

Як видно з даних схем, що у розвитку комах з повним перетворенням наявна ще одна стадія «лялечка».

Розвиток з повним перетворенням називають ще розвитком з метаморфозом. Метаморфоз (від грец. – перетворення) – це глибоке перетворення організму під час індивідуального розвитку, пов’язане з різкою зміною умов існування і способу життя. Під час метаморфозу з яйця виходить личинка, яка істотно відрізняється від дорослої тварини. В процесі дальшого розвитку у неї зникають одні органи, а з’являються інші, тобто організм перетворюється на імаго. На метаморфоз комах впливають гормони: 

-  ендизон – гормон линяння або гормон росту комах; 

-  ювенільний гормон -  сприяє формуванню личинкових структур і затримує утворення імаго. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи 1. Виявлення прикладів  пристосування до способу життя у комах. Проведення інструктажу з БЖД.

Мета: визначити особливості будови різних видів комах, які є результатом їхнього пристосування до способу життя.

Обладнання та матеріали: колекції комах, фотографії або слайди презентації із зображеннями представників різних видів комах, лінійка, підручник, зошит.

Хід роботи

1. Розгляньте колекції або зображення представників різних видів комах. Установіть особливості їхнього зовнішнього вигляду:

1) Розгляньте відділи тіла комах — голову, груди і черевце. Визначте довжину тіла комах.

2) За допомогою лупи розгляньте голови комах. Знайдіть і роздивіться ротові органи, очі та вусики. Визначте особливості будови вусиків (прості чи розгалужені, довгі чи короткі).

На які особливості вусиків слід звертати увагу? Зазвичай у тих комах, яким потрібен добрий нюх, вусики дуже розгалужені. У тих комах, які активно використовують вусики і як органи дотику (наприклад, мурахи), вони мають неразгалужену будову.

3) Визначте кількість пар крил (одна чи дві пари або крила відсутні) та встановіть особливості їхньої будови (сітчасті, вкриті лусочками, є тверді надкрила, перша пара крил частково тверда).

На які особливості крил слід звертати увагу? Насамперед на видозміни крил. Якщо передня пара крил є твердою або напівтвердою (у жуків і клопів), то вона захищає другу пару крил від пошкоджень. Видозмінюватися може і друга пара (наприклад, у мух). Вона може перетворюватися на дзижчальця, які дозволяють мухам чудово маневрувати в польоті.

4) Розгляньте три пари ходильних ніг та встановіть особливості їхньої будови (призначені для бігу, стрибків, хапання, плавання, причеплення, риття ґрунту).

На які особливості ніг слід звертати увагу? Якщо комаха живе у воді, то її ноги часто стають схожими на весла, бо вона ними гребе під час плавання. Якщо комаха веде підземний спосіб життя, то її передні ноги нагадують лапи крота і пристосовані до риття тунелів. Хапальні ноги богомолів чудово схоплюють здобич, на яку полюють ці комахи. А стрибальні задні ноги коників і сарани дозволяють їм легко втікати від ворогів.

2. Порівняйте будову розглянутих комах. Установіть характерні риси будови, які відрізняють кожну з комах від усіх інших. За підручником або додатковими матеріалами встановіть особливості життя цих комах (де живуть, чим харчуються тощо).

3. За результатами дослідження заповніть таблицю.

Вид комахи	Характерні особливості будови				Особливості способу життя
	Довжина тіла	Особливості будови вусиків	Особливості будови крил	Особливості будови ходильних ніг

4. Поясніть, чим зумовлені відмінності зовнішньої будови тіла розглянутих комах.

5. За результатами практичної роботи сформулюйте висновки, у яких вкажіть, за якими ознаками зовнішньої будови можна визначити особливості способу життя комахи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Доповнити речення.

1. Для комах характерні такі відділи тіла: голова, …, … .

2. Крила розміщені на ……..

3. У комах ходильних ніг - … пари.

4. Серце раків у вигляді………..

5. Кров комах виконує такі функції: …………

6. Кліщі - ………….членистоногі.

7. Павуки мають …. пару – хеліцери.

8. Дихальця й комах знаходяться на ……….

9. Стадії розвитку з повним перетворенням: ………..

10.Членистоногі мають таку назву тому, що ………..

Комахи – найчисельніший клас членистоногих безхребетних тварин. Їм належить 70% усього тваринного світу планети.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З. опрацювати §    Дати відповіді на ??? усно.

Поміркувати: чому деякі комахи два рази народжуються, а раз помирають?

 

 

Урок 13. Тема «КОМАХИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ, ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: продовжити формувати знання учнів про комах; дати характеристику найпоширенішим рядам комах: лускокрилі, перетинчастокрилі, твердокрилі, двокрилі, клопи, блохи…

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову, спосіб життя, особливості процесів життєдіяльності комах різних рядів; уміння обирати головне в матеріалі, що вивчається та уміння бути спостережливим.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до «комашиного царства» планети і рідного краю.    

Тип уроку: комбінований  

 Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

Основні поняття та терміни: лускокрилі, твердокрилі, прямокрилі, двокрилі, перетинчастокрилі, 

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: комах на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування комах  до життя на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою комах і способом життя;

називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють комах   серед інших організмів;

наводитимуть приклади: комах , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження: щодо різноманітності комах , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робитимуть висновок:  особливості будови комах  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Знайти зайву комаху і пояснити чому: коник зелений, тарган, комар, клоп.

Гра «Вірю - не вірю»

1.Комахи можуть жити тільки на деревах.

2.У зовнішньому вигляді комах чітко виділяється тільки черевце.

3.Ходильних ніг у комах 4 пари, а ще 2 пари ніг видозмінені у крила.

4.На голові усіх комах є дві пари вусиків та складні очі.

5.Ротовий апарат в усіх комах гризучий.

6.Тіло комах вкрите кутикулою.

7.Система травлення комах починається ротовою порожниною.

8.Кровоносна система комах – незамкнена, а гемолімфа приймає участь у переміщенні поживних речовин.

9.Дихальна система комах представлена трахеями, що відкриваються назовні дихальцями.

10.Органи виділення комах - пара зелених залоз.

11.Нервова система комах побудована дуже складно.

12.Вусики комах – це органи нюху.

13.Мальпігієві судини пронизують все тіло комахи і впадають у кишечник.

14.Для комах характерне явище статевого диморфізму.

15.Усі комахи, які розвиваються із яєць, проходять стадію личинок і стадію лялечки.

16.Комахи можуть впадати у стан глибокого спокою, що називається діапаузою.

17.Більшість комах живуть групами або сім’ями.

18.Усі комахи наносять людині й оточуючому середовищу шкоду.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

   І красиві, і потворні, 

   І шкідливі, і корисні.

   Хтось з них мед для нас збирає,

   Хтось з них жалить нас навмисно.

Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

За типами розвитку комахи є з повним (з метаморфозом) і неповним перетворенням. 

Комахи з неповним перетворенням:

- ряд Таргани;

- ряд Терміти;

- ряд Прямокрилі;

- ряд Клопи (Напівтвердокрилі);

- ряд Рівнокрилі;

- ряд Бабки.

Комахи з повним перетворенням:

- ряд Жуки або Твердокрилі;

- ряд Метелики або Лускокрилі;

- ряд Перетинчастокрилі;

- ряд Двокрилі;

- ряд Блохи;

Твердокрилі найчисельніший за кількістю видів: понад 300 000 видів. Вони поширені на суходолі і в прісних водоймах. Показати малюнки жуків, назвати їх біологічні назви: сонечко, жук-гнойовик, гробарик, колорадський жук, хрущ, буряковий довгоносик, жуки-короїди... 

? А як ви думаєте, ротовий апарат якого типу мають жуки.  Показати малюнки ротових апаратів і дати завдання знайти серед них гризучий.

Провести з учнями інтерактивним методом бесіду про жуків. Прослухати повідомлення про відомих їм жуків із власного досвіду.

Чому жуки називають твердокрилими?

Звернути особливу увагу на тих жуків, що занесені до Червоної книги: жуки-красотіли, жук-олень.

Лускокрилі нараховують в половині меншу кількість аніж жуки, всього 150 000 видів. Але ці комахи дивують всіх найрізноманітнішим забарвленням. Яка ж у цьому причина? Саме та, що крила вкриті видозміненими волосинками – лусочками, які мають здатність заломлювати світло. (Згадати із курсу фізики сім кольорів, що утворюються при заломленні світла).

Показати малюнки, таблиці, колекцію із зображенням метеликів. Звернути особливу увагу на всі стадії розвитку метеликів. Чим відрізняються між собою личинки, лялечки та дорослі комахи? Насамперед зовнішнім виглядом, тобто формою тіла, кольором, способом пересування. Лялечка взагалі нерухома (показати живу лялечку), у неї тільки може рухатися останній сегмент черевця. Ще личинки метеликів мають гризучий ротовий апарат, в той час як дорослі метелики сисний. (Відшукати на малюнках сисний ротовий апарат). І головне те, що личинки і дорослі особини займають різні середовища існування. Личинки більшості видів метеликів перед заляльковуванням плетуть захисну оболонку для лялечки – кокон. (Розглянути кокон тутового шовкопряда).

По можливості показати метеликів, що занесені до Червоної книги: махаон та аполон. 

Перетинчастокрилі – це комахи, що об’єднують: бджіл, джмелів, мурашок, їздців, пильщиків, ... За способом життя ці комахи дуже відмінні. Але вони мають подібні ознаки в будові тіла. Це дві пари перетинчастих крил та гризучі або гризучо-сисні ротові апарати. 

Перетинчастокрилі, в основному бджоли, деякі оси, джмелі та мурашки- суспільні комахи. (Прослухати розповіді учнів про життя бджіл та мурашок). Розглянути цих комах на малюнках, таблицях та колекцію. Серед комах цього ряду є комахи, що знаходяться під охороною.

Двокрилі – це комахи, одна пара крил у яких перетворена на булавовидні утворення – дзижчальця. Вони відіграють роль органу рівноваги. Ротові органи комах цього ряду різноманітні: у мух це сисно-лижучий хоботок, у кровосисних  та хижих – колючо-сисний. Двокрилі поділяються на дві групи: довговусі або комарі та коротковусі або мухи.(Розповідь про мух).

Блохи – безкрилі кровосисні комахи. Тіло сплющене з боків, ноги стрибальні, колючо-сисний ротовий апарат. Ці комахи в основному ссуть кров із тварин та людини. Личинки бліх трапляються на долівці у житлах, де живляться органічними рештками, у норах. Деякі блохи є переносниками небезпечного захворювання – чуми.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити таблицю, яку можна продовжити дома.

Назва ряду і виду комах            Значення

1.

2.

3.

….

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

Вікторина

-хто з комах найшвидше літає;

-скільки разів махає комаха крильцями;

-скільки комахи живуть;

-яка комаха примушує тікати левів та слонів;

-чому більшість метеликів під час відпочинку складає крила;

-чи є на планеті пам’ятники комахам;

-які комахи метеорологи;

-що ви знаєте про феромони комах;

-які комахи хірурги.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон» «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання

 Д/З. опрацювати § _____. Дати відповіді на ??? усно.

Приготувати міні-презентації про різноманітність комах, обравши одну з них.

 

Урок 14. Тема «КОМАХИ: РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: підсумувати знання учнів про комах, як найчисельнішої групи тварин на планеті, зосередивши увагу на їхній ролі у екосистемах та житті людини; розкрити корисне і шкідливе значення комах різних рядів; особливу увагу звернути на комах із Червоної книги.

Розвиваюча: озвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити порівняння та висновки; розвивати пам’ять, увагу, емоції, логічне мислення. 

Виховна: виховувати бережливе ставлення до комах і особливо тих, які не наносять шкоди здоров’ю.

Тип уроку. комбінований

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

Основні поняття та терміни: колообіг речовин, комахи-медоноси, шовкопряди, біологічний метод боротьби.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: комах на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування комах  до життя на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою комах і способом життя;

називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють комах   серед інших організмів;

наводитимуть приклади: комах , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження: щодо різноманітності комах , їх ролі у природі та значення в житті людини;

робитимуть висновок:  особливості будови комах  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

? Чи може людина прожити без комах?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Яке ж значення розглянутих комах у природі та житті людини?

Значення жуків:  корисне: 

-поїдають рештки тварин і рослин – жук-гробарик, жук-гнойовик;

-жук-красотіл знищує гусінь;

-сонечко винищує попелиць.

                         шкідливе

-колорадський жук, буряковий довгоносик, жуки-короїди, горохова зернівка, жук-хлібне точило, жуки-шкіроїди, жук-кузька... наносять шкоду рослинам.

Значення метеликів:   корисне: 

-запилювачі рослин;

-утворюють шовкові нитки;

-бджоли дають мед, віск;

-мурахи винищують шкідників лісу;

-їздці знищують гусінь шкідливих комах, паразитуючи на них;

-естетичне значення комах.

                          шкідливе:

-личинки хлібного та соснового пильщиків завдають шкоди рослинам;

-чорна садова мурашка  поширює попелиць;

-фараонова мурашка (руда маленька) завдає шкоди приміщенням.

Значення двокрилих:   корисне:

-ними живляться інші предстаники тваринного світу;

-запилювачі квітів (дорослі комарі);

-личинки мух-дзюрчалок, подібних за забарвленням до ос, бджіл та джмелів, винищують попелиць;

-личинки мух-тахін паразитують у шкідливих комахах, знищуючи їх.

                                  шкідливе:

-кровосисні переносники хвороб, наприклад, малярійні комарі розповсюджують малярію; москіти – дрібні комарики – переносники різних видів лихоманок; личинки грибних комариків живуть у плодових тілах шапкових грибів; "гесенська муха” нищить пшеницю та інші зернові культури; хатня муха, м’ясна муха, зелена, синя на лапках переносять бактерії і забруднюють харчові продукти, гедзі та мухи-джигалки завдають шкоди великим тваринам та людині своїми укусами; личинки оводів розвиваються у шкірі, кишечнику або носоглотці свійських тварин і цим завдають шкоди.

Значення бліх: виключно шкідливе, тому що переносять небезпечні хвороби. 

Для боротьби із шкідливими комахами розроблено ряд заходів:

-профілактичні – підтримання санітарно-гігієнічних норм;

-агротехнічні – знищення бур’янів, вірний обробіток грунту;

-механічні – знищення вручну і за допомогою приладів;

-фізичні – знищення фізичними факторами;

-хімічні – знищення хімічними засобами;

-біологічні – використання живих організмів або продуктів їх 

життєдіяльності.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота в зошиті, заповнити таблицю «значення комах у природі та житті людини».

Корисне значення комах.

1.Входять у колообіг речовин на планеті: вони живляться 

рослинною і певною тваринною їжею, і в той же час є самі поживою для інших організмів (ланцюги живлення).

2.Рослиноїдні комахи за сумарною масою (біомасою) у багато 

разів перевищують всіх інших тварин, що живляться рослинами, тому що поїдають основну частину рослинного приросту.

3.Хижі і паразитичні є регуляторами чисельності тварин, за 

рахунок яких вони живляться.

4.Основні запилювачі квітів. 

5.Завдяки запиленню, комахи є відтворювачами рослин.

6.Медоноси.

7.Шовкопряди.

8.Біологічний метод боротьби із шкідниками (їздці, сонечко).

9.Жуки знищують мертві залишки організмів – санітари.

10.Бабки знищують шкідливих комах і личинки.

11.Естетичне значення.

Шкідливе значення комах.

12.Прямокрилі і гусінь псують урожай с\г рослин.

13.Оводи та сліпці завдають шкоди свійським копитним.

14.Переносники збудників хвороб.

15.Шкідники садів (брунькоїди, листовертки, плодожерки).

16.Шкідники зернових культур (довгоносики, зернова міль).

17.Мухи і таргани завдають шкоди побуту.

18.Блохи, воші – кровосисні шкідники теплокровних організмів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослухати міні-розповіді про комаху (за вибором) та її значення у вигляді уявного перевтілення в цю комаху.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Завдання на "+” та "-":

-  Розвиток з повним перетворенням – це розвиток з метаморфозом.

- Воші і блохи – безкрилі комахи, що рухаються за допомогою стрибків.

- Жуки мають гризучі ротові органи.

- Комахи можуть жити не лише на суходолі, але й у воді.

- Слинні залози гусені шовкопрядів крім слини виділяють шовкові нитки, з яких вони перед заляльковуванням плетуть кокон.

- Мурахи і бджоли – суспільні комахи.

- Мухи мають дві пари вусиків – антени і антенули.

- У комах, що живуть у воді є зябра.

- Кровосисні комахи переносять збідників різних хвороб.

- У бджіл є складні і прості очі. 

Прийом «Мікрофон"

«Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/з.:   Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??)

 

 

Урок 15. Тема «МОЛЮСКИ: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ, СПОСОБ  ЖИТТЯ»

Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

Цілі : 

Освітня: формувати знання учнів про особливості процесів життєдіяльності представників типу Молюски; розкрити особливості зовнішньої і внутрішньої будови тіла; особливу увагу звернути на спосіб руху.

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі; уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати увагу, уяву та логічне мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до живих організмів, які живуть поруч з людиною.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор, нлутбук.

Основні поняття та терміни: м’якуни, мантія, мантійна порожнина, устя, черепашка, мушля. 

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: молюсків на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування молюсків  до життя  у воді , на суходолі;

вдосконалюватимуть уміння  роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням;

установлюватимуть зв’язок  між будовою молюсків і способом життя;

називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють молюсків   серед інших організмів;

наводитимуть приклади: молюсків , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження: щодо різноманітності молюсків, їх ролі у природі та значення в житті людини;

робитимуть висновок:  особливості будови молюсків  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Щоб перейти до вивчення нового типу Молюски необхідно повторити набуті знання з типу Членистоногі.

1.Чому членистоногих нараховують 1 млн.100 000 видів?

2.Що обмежує ріст членистоногих?

3.Коли у кімнаті грає піаніно, павук вилазить зі схованки, чому?

(звуки рухають сигнальну нитку ловчої сітки).

4.У комах розмір серця не пов’язаний із активністю. Чому?

5.Чому мухи ходять по стелі?

6.Чому мурашник не промокає?

7.Чому хрущ – травневий жук?

8.За рахунок чого комахи відчувають запахи на відстані?

9.Чому раки, омари, краби мають різні клешні?

10.До яких наслідків призвело б повне зникнення комах?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:

- завдяки чому молюски можуть жити у різних середовищах, адже їх тіло має не досить складну організацію?

Ми повинні знайти ознаки ускладнення будови молюсків у порівнянні з вивченими безхребетними тваринами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Загальна характеристика типу Молюски:

- кількість видів;

- середовища існування;

- покриви тіла;

- особливості будови тіла;

- системи внутрішніх органів;

- розмноження та розвиток.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків. Проведення інструктажу з БЖД.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"

«Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/з.:   Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??)

Підготувати повідомлення: як утворюються перлини?

 

Урок 16. Тема « МОЛЮСКИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: продовжити формувати знання учнів про особливості процесів життєдіяльності молюсків різних класів; ознайомити із різноманітністю представників черевоногих, головоногих та двостулкових молюсків; розкрити своєрідність кожного класу.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння аналізувати і робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, пам’ять, мову, логічне мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до молюсків, які мешкають на нашій території.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, проектор, Інтернет.

Основні поняття та терміни: двостулкові, черевоногі, головоногі, лопатоногі, борозенчасточереві, панцирні, наутілус, каурі, пурпур, черепашник, сепія, амбра.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: молюсків на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування молюсків  до життя  у воді , на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою молюсків і способом життя;

називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють молюсків   серед інших організмів;

наводитимуть приклади: молюсків , поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження: щодо різноманітності молюсків, їх ролі у природі та значення в житті людини;

робитимуть висновок:  особливості будови молюсків  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

виявлятимуть: ціннісне ставлення до молюсків та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Вибрати ознаки, характерні для молюсків.

1.Живуть тільки у воді.

2.Спосіб існування – переміщення за допомогою крил.

3.Спосіб існування рухомий.

4.Властивий реактивний рух.

5.Тіло складається з голови, тулуба і ноги.

6.Тіло м’яке, несегментоване.

7.Тіло сегментовано на кільця.

8.Має черепашку.

9.Під черепашкою знаходиться мантія.

10.Наявні щупальця, які оточують рот.

11.У водних органи дихання – зябра, а у наземних – легені.

12.Наявні великі зуби.

13.Є чорнильна залоза.

14.Нервова система дифузного типу.

15.Є смоктальний шлунок.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Молюски досить різноманітні тварини. А чи така ж різноманітна їхня роль у природі? Ми повинні з’ясувати це.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Значення Черевоногих молюсків.

1.Важлива складова частина водяних та наземних угруповань.

2.База живлення для багатьох тварин (водних і наземних).

3.Виноградного слимака і трубача люди вживають у їжу.

4.Черепашки використовують як сувеніри.

5.Морські каурі (до 15 см) народи Африки і Азії застосовували як гроші.

6.Слизуни значно ушкоджують зернові та овочеві культури, гриби.

7.Є проміжними хазяями паразитичних червів.

8.Молюски роду Конус небезпечні для людини, їхні слинні залози виробляють отруту, що паралізує.

Значення Двостулкових молюсків.

1.Важлива складова частина водних угруповань.

2.База живлення голкошкірих, головоногих молюсків, риб, морських ссавців.

3.Мідії, вустриці, гребешки людина використовує в їжу.

4.Промислова сировина – перламутрові вироби, прикраси, ювелірні вироби…

5.Добувають цінний барвник – пурпур.

6.Черепашки морських утворюють вид вапняку – черепашник.

7."Керівні копалини” .

8.Молюсками-фільтраторами очищають водойми.

9.Дрейсена утворює колонії на підводних спорудах, закупорює водопровідні труби, псує воду для пиття.

10.Корабельний черв’як проробляє ходи у днищах кораблів та човнів, у сваях…

11.Є проміжними хазяями паразитичних червів.

Значення Головоногих молюсків. Перегляд  відео https://www.youtube.com/watch?v=6PbLgvZynv4&t=61s

1.Людина споживає у їжу.

2.Із вмісту чорнильного мішка каракатиць і кальмарів виробляють коричневу фарбу – сепію і натуральну туш.

3.У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток утворюється особлива речовина – амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху.

4.Вони є базою живлення для зубатих китів і ластоногих.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Перегляд презентацій, що підготовили учні.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??).

 

Урок 17. Тема «ПАРАЗИТИЧНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ: ЧЛЕНИСТОНОГІ»

Цілі :

Освітня: ознайомити учнів із паразитичними формами безхребетних тварин на прикладі паразитичних червів та кровосисних членистоногих; навчити правилам поводження у природі, щоб запобігти зараженню паразитичними безхребетними.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та їхнє значення для організмів, враховуючи негативний вплив паразитичних форм на здоров’я людини.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, виконуючи правила БЖ.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, проектор, Інтернет.

Основні поняття та терміни: паразити, паразитологія, проміжний хазяїн, остаточний хазяїн, коропоїд, короста.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: паразитичних членистоногих  на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування паразитичних членистоногих   до паразитичного способу життя;

установлюватимуть зв’язок  між будовою паразитичних членистоногих  і способом життя;

дотримуватимуться  правил  особистої гігієни для попередження зараження паразитичними безхребетними тваринами

 називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють паразитичних членистоногих   серед інших організмів;

наводитимуть приклади членистоногих ,  що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб ;

висловлюватимуть судження:  щодо значення знань про біологічні особливості паразитичних безхребетних тварин для попередження зараження ними;

робитимуть висновок:  особливості будови паразитичних членистоногих  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

виявлятимуть: ціннісне ставлення до власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Біологічний диктант «Комахи». Правильні твердження позначте «+», неправильні - «-».

1. У хруща травневого 8 ходильних ніг та дві пари вусиків.

2. Комахи мають дві пари крил, що розміщені на середньо- та задньо-грудях.

3. У білана капустяного є дві пари крил, укритих лусочками.

4. Бджола, оса, джміль належать до двокрилих.

5. До комах, що розвиваються з повним перетворенням, не належить сарана перелітна.

6. У циклі розвитку бджоли є стадія личинки та лялечки.

7. У комах органи дихання - трахеї - відкриваються дихальцями на черевці.

8. У тарганів сисний ротовий апарат

9. Колючо-сисний ротовий апарат у мухи та бджоли.

10. Комахи не можуть жити у водному середовищі.

11. Метелики та бджоли є запилювачами квіткових рослин.

12. Жуки-гнойовики не приносять користі, переробляючи гній.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Цікава інформація про паразитичних членистоногих та людину.

У 14 сторіччі по Європі пройшла страшна епідемія чуми. У 1346 році чума потрапила до Криму, а звідти поширилась по всій Європі. Цікаво, що чуму переносять пацюкові блохи, а пацюки мандрували світом у трюмах кораблів.

? Які організми називаються паразитами?

? Які одноклітинні організми викликають захворювання у людини?

Повідомлення теми та цілей уроку. 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

1. Опрацювання матеріалу про паразитичних безхребетних:

- паразитичні ракоподібні – коропоїди;

- паразитичні павукоподібні – кліщі;

- паразитичні комахи – кровососи, жалоносні, переносники збудників хвороб.

2. Робота в групах (парах) з підручником. Створення схем за планом: паразит; належність до групи членистоногих (комахи, павукоподібні); місце паразитування; шкода, якої завдає паразит; шляхи зараження; профілактика. Розглядаються: кліщ собачий (тайговий, пасовищний), коростяний свербун, залозниця вугрова, воша людська, блоха пацюкова, комар малярійний.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Перегляд презентацій, що підготували учні.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Складання пам’ятки «Профілактика захворювань, які спричиняють і передають паразитичні членистоногі». Правила поведінки кожного і особливо дітей у природі та суспільстві, щоб попередити зараження паразитичними членистоногими організмами.

2. Вправа «Правда чи міф»: пояснити, правда це чи міф, аргументувати своє пояснення:

Оводи в дорослому стані не живляться, а їхні личинки ведуть паразитичний спосіб життя (+).

Залозницею вугровою не можна заразитись, якщо спати на одній подушці з хворим (-).

Якщо надіти одяг хворого на коросту, можна заразитись коростяним свербуном (+)

Коростяні свербуни - це комахи, що живуть у волоссі людини (-).

Воші можуть переносити збудника тифу від людини до людини (+).

Муха цеце - переносник малярії (-).

Серед ракоподібних немає паразитичних видів (-).

Вправу можна замінити взаємоопитуванням «Бумеранг».

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §        дати усні відповіді на (??).

 

 

 

 

Урок 18. Тема «ПАРАЗИТИЧНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ: ГЕЛЬМІНТИ»

Цілі :

Освітня: ознайомити учнів із паразитичними формами безхребетних тварин на прикладі паразитичних червів та кровосисних членистоногих; навчити правилам поводження у природі, щоб запобігти зараженню паразитичними безхребетними.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та їхнє значення для організмів, враховуючи негативний вплив паразитичних форм на здоров’я людини.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей, виконуючи правила БЖ.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, проектор, Інтернет.

Основні поняття та терміни: паразити, паразитологія, гельмінти, проміжний хазяїн, остаточний хазяїн, фіна, нематоди.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: паразитичних гельмінтів  на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування паразитичних гельмінтів  до паразитичного способу життя;

установлюватимуть зв’язок  між будовою паразитичних гельмінтів  і способом життя;

дотримуватимуться  правил  особистої гігієни для попередження зараження паразитичними безхребетними тваринами;

 називатимуть: особливості зовнішньої будови, які відрізняють паразитичних гельмінтів  серед інших організмів;

наводитимуть приклади гельмінтів,  що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб ;

висловлюватимуть судження:  щодо значення знань про біологічні особливості паразитичних гельмінтів для попередження зараження ними;

робитимуть висновок:  особливості будови паразитичних гельмінтів  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

виявлятимуть: ціннісне ставлення до власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Заповнення таблиці «Логікон» (паразитичні та кровосисні членистоногі).

Короста	Педикульоз	Малярія	4	Кліщовий енцефаліт
Шкіра	2	Кров	Кров	Кров
1	Воша людська	3	Блоха пацюкова	5

Відповіді в розкиданому порядку: малярійний комар (переносник); чума (блохи переносники); іксодові кліщі (переносники); коростяний свербун (збудник); волосся, шкіра голови (місце паразитування воші).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

Гельмінти - паразитичні черви - бувають розміром від мікроскопічних до 30-метрових велетнів. Як такий велетень вміщується в організмі людини? Такими завдовжки можуть бути стьожкові черви, наприклад стьожак широкий буває розміром 25 м.

Фіна - міхур - часта стадія паразитичних червів теж дивує своїми розмірами. Так, фіни ехінокока траплялись розміром 20 см у діаметрі й нагадували головку капусти.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.ІІІ..

1. Пояснення : гельмінти, гельмінтози, загальні ознаки гельмінтів.

2. Пояснення з використанням малюнків, схем підручника (с. 57-61) і таблиць: печінковий сисун; котячий сисун; бичачий та свинячий ціп’яки; стьожак широкий; ехінокок; аскарида людська; трихінела; гострик.

стадії в розвитку.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Колективна робота: складання схем життєвих циклів гельмінтів (зазначити остаточного та проміжних хазяїв, шляхи зараження).

2. Робота з термінами: гельмінти, гельмінтологія, фіна, остаточний хазяїн, проміжний хазяїн.

3. Складання пам’ятки «Профілактика гельмінтозів». Правила поведінки кожного і особливо дітей у природі та суспільстві, щоб попередити зараження гельмінтами, нематодами та іншими паразитичними організмами.

 VІ. Підведення підсумків уроку.

1. Підбиття підсумків з використанням прийому «Снігова грудка»: слово, речення, запитання.

Печінковий сисун.

Паразитує в печінці людини і хребетних тварин.

Чи можна заразитись ним, вживши недосмажену телячу печінку?

2. Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??).

 

Урок 19. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ «РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН. БЕЗХРЕБЕТНІ»

Цілі уроку:

освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання і матеріали: таблиці «Тип Кільчасті черви. Клас П'явки», «Тип Членистоногі», «Комахи», «Павукоподібні», «Кишковопорожнинні», вологі препарати кільчастих червів.

Основні поняття і терміни: тварини, кишковопорожнинні, кільчаки, членистоногі, ракоподібні, павукоподібні, комахи, паразити.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Питання для бесіди

Хто такі паразити?

Які переваги дає тваринам паразитичний спосіб життя?

Які особливості будови притаманні внутрішнім паразитам?

Які особливості будови притаманні зовнішнім паразитам?

Яке значення для людини мають воші?

Яке значення для людини мають блохи?

Як можна боротися з клопами?

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Завдання для перевірки знань з теми

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. До складу зовнішнього шару гідри входять клітини: а) залозисті; б) жалкі; в) травні.
2. Пристосування до паразитизму : а) статеве розмноження;  б) наявність присосок, гачечків, крючечків; в) прямий розвиток.
3. Ротовий апарат у комах , що живляться нектаром: а) гризучий; б) сисний; в) колючий; г) гризучо-сисний.
4. Ходильних ніг у павукоподібних: а) 10; б) 8; в) 6; г) 4.
5. Ракоподібним  є : а) мураха; б) краб; в) клоп; г) каракатиця.
6. Тіло Членистоногих вкрите: а) шкірою; б) панцером; в) хітиновим покривом; г) шкіряно - м’язовим мішком. 

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Остаточний хазяїн - це організм, в якому ______________________;
2. Тіло молюсків вкрите ______________________________________;
3. Ротовий апарат у травневого жука ________________________ типу;
4. На задній частині черевця у павуків містяться три пари __________;
5. Тіло Членистоногих складається з ____________________________;
6. Вживання води із відкритих водойм може привести до зараження __

________________________________________________________;

         ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Паразити - _____________________________________________

2. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Павукоподібні: а) коростяний кліщ ; б) річковий рак; в) скорпіон; г) муха хатня; д) павук-хрестовик; е) восьминіг; є) каракурт;
3. Підкресліть тварин-паразитів: а) людська воша; б) тарантул; в) дафнія; г) коропоїд; е) ехінокок; є) печінковий сисун.

ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Дати загальну характеристику типу Молюски. Пояснити їхнє значення у природі та житті людини.
2. Дати загальну характеристику класу Ракоподібні. Пояснити їхнє значення для природи та життя людини.

 

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. До складу внутрішнього шару гідри входять клітини: а) статеві; б) жалкі; в) травні.
2. Павукоподібним є : а) тарантул; б) оса; в) мураха;
3. Ротовий апарат у комах , що живляться листям:  б)  гризучий; б) сисний; в) колючий; г) гризучо-сисний.
4. Ходильних ніг у комах: а) 10; б) 8; в) 6; г) 4.
5. Комахою є : а) мураха; б) краб; в) клоп; г) каракатиця.
6. Тіло Молюсків  вкрите: а) шкірою; б) черепашкою; в) хітиновим покривом; г) шкіряно - м’язовим мішком. 

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Проміжний  хазяїн - це організм, в якому ______________________;
2. У комара ротовий апарат  ___________________________ типу;
3. Тіло кільчастих черв’яків поділене на  ________________________;
4. Хітиновий покрив для  комах виконує  функцію _____________;
5. Для людини небезпечними є такі павуки  _____________________;
6. Вживання погано термічно обробленого м’яса чи риби може привести до зараження такими паразитами _____________________;

         ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Регенерація  - ________________________________________________

 

 

 

2. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до типу Молюски: а) каракатиця ; б) річковий рак; в) таргани; г) муха хатня; д) виноградний слимак; е) восьминіг; є) мідія;
3. Підкресліть тварин з неповним перетворенням : а) людська воша; б) тарантул; в) травневий жук; г) таргани; е) ехінокок; є) муха хатня.

ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Дати загальну характеристику класу Комахи . Пояснити їхнє значення у природі та житті людини.
2. Дати загальну характеристику класу Павукоподібні. Пояснити їхнє значення для природи та життя людини.

 

ІІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. До типу Кишковопорожнинні належать : а) гідра прісноводна; б) краб; в) клоп; г) каракатиця.
2. Тварини - паразити : а) ведуть вільний спосіб життя; б) отруюють організм хазяїна; в) їхнє тіло покрите мушлею;
3. Гермафродити – це організми, що мають: а) жіночі статеві органи; б) чоловічі статеві органи; в) жіночі та чоловічі статеві органи .
4. Ходильних ніг у Ракоподібних:  а) 10; б) 8; в) 6; г) 4.
5. Павукоподібним  є : а) мураха; б) краб; в) каракурт; г) каракатиця.
6. Тіло черв’яків  вкрите: а) шкірою; б) панцером; в) хітиновим покривом; г) шкіряно - м’язовим мішком. 

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Тіло комах має такі відділи - _________  ______________________;
2. Черви дихають ____          ________________________________;
3. Функцію скелета у Павукоподібних виконує ____________________;
4. Членистоногі можуть линяють для того, щоб ___________________;
5. Тіло Молюсків  складається з ________________________________;
6. Головоногі молюски живуть у ________________________________;

         ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Остаточний  хазяїн - це_______________________________________

2. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Комахи: а) мурахи ; б) воша людська; в) скорпіон; г) муха хатня; д) павук-хрестовик; е) восьминіг; є) богомол;
3. Підкресліть тварин з повним перетворенням: а) людська воша; б) тарантул; в) травневий жук; г) таргани; е) ехінокок; є) муха хатня.

ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Дати загальну характеристику типу Кишковопорожнинні. Пояснити їхнє значення у природі та житті людини.
2. Дати загальну характеристику типу Молюски. Пояснити їхнє значення для природи та життя людини.

ПІДСУМОК УРОКУ.

Д/З. Повторити

 

Урок 20. Тема «ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН. РИБИ: БУДОВА, СПОСІБ ЖИТТЯ»

Цілі:

Освітня: почати формувати знання учнів про хордових тварин, ознайомивши із загальною характеристикою риб; розкрити особливості їх будови, процесів життєдіяльності та способу життя; дати поняття хрящові і кісткові риби, зосередити увагу на їхній різноманітності і значенню в екосистемах та господарстві людини; ознайомити із поведінкою риб при зміні сезонів у період нересту.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти на прикладі хрящових і кісткових риб та робити відповідні висновки і узагальнення; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.

Виховна: виховувати відповідальне ставлення до риб, як справжніх водних організмів та сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності та вихованню правильної поведінки ловлі риб під час нересту.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, муляжі, Інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: хрящові риби, кісткові риби, плавці, луска, зябра, плавальний міхур, ікра, зовнішнє запліднення, акули, скати, рострум, бризкальця, катран, живонародження, електричні органи.

 Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: риб  на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризуватимуть: пристосування риб  до життя у воді;

установлюватимуть зв’язок  між будовою риб і способом життя;

називатимуть: середовище існування та способи життя риб; особливості зовнішньої будови, які відрізняють риб від інших організмів;

наводитимуть приклади риб;

робитимуть висновок:  особливості будови організму риб  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

- Перерахувати всі типи тварин, які були вивчені до сьогоднішнього уроку (у систематичному порядку).

- Чому вивчені раніше організми відносять до безхребетних тварин?

- Які особливості життя безхребетних?

- Яке значення безхребетних у екосистемах та житті людини?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми починаємо вивчати тварин, які істотно відрізняються від раніше вивчених безхребетних і переходимо до вивчення хордових, а саме Надклас Риби.

Поставити проблемне запитання:

- Які пристосування мають риби до водного способу життя.

Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Хордові тварини нараховують понад 41 000 видів – це всього 3% від загальної кількості тварин планети. Вони живуть в усіх середовищах життя. Їм властиві загальні ознаки, за допомогою яких їх відрізняють від безхребетних:

- наявність хорди – внутрішнього осьового скелету;

- наявність ЦНС (нервова трубка), що розміщена над хордою на спинному боці тіла;

- під хордою знаходиться травна трубка, яка починається ротовим отвором і закінчується анальним;

-   наявність зябрових щілин у глотці (при ембріональному розвитку);

- центральним органом кровообігу є серце;

- наявність вторинної порожнини тіла – целом.

2. Зовнішня будов риб з використанням матеріалів підручника.

3. Відеофрагменти руху риб, їхньої зовнішньої будови.

4. Робота з підручником (с. 67).

5. Колективне складання опорного конспекту «Зовнішня будова риб».

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

 Вправа «Так - Ні»: прослухайте твердження, укажіть, чи правдиве воно, обґрунтуйте свою думку:

1. Тіло риб має обтічну форму, буває овальним, округлим, плоским (+).

2. Тіло риби поділене на голову, шию тулуб і плавці (-).

3. Риби можуть жити як у воді, так і на суходолі (-).

4. Риби живляться, фільтруючи воду, вони не мають щелеп (-).

5. Шкіра риб вкрита лускою та слизом, що зменшує тертя риби у воді (+).

6. Очі риб розташовані на голові, вони вкриті складками шкіри - повіками (-).

7. Риби дихають зябрами, які в більшості прикриті зябровими кришками (+).

8. Органами руху риби є плавці (+).

9. На хвостовій частині тіла риби розміщений хвостовий плавець, що є кермом (+).

10. Риби розмножуються, виповзаючи на суходіл (-).

11. Парними плавцями риби є грудні та черевні (+).

12. Риби - теплокровні тварини, температура їхнього тіла не залежить від навколишнього середовища (-).

2. Робота з термінами: плавці, луска, зябра, бічна лінія, нерест.

V. Підведення підсумків уроку.

 Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??).

Підготувати повідомлення про Акул чи Скатів

 

Урок 21. Тема «РИБИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: почати формувати знання учнів про хордових тварин, ознайомивши із загальною характеристикою риб; розкрити особливості їх будови, процесів життєдіяльності та способу життя; дати поняття хрящові і кісткові риби, зосередити увагу на їхній різноманітності і значенню в екосистемах та господарстві людини; ознайомити із поведінкою риб при зміні сезонів у період нересту.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти на прикладі хрящових і кісткових риб та робити відповідні висновки і узагальнення; розвивати спостережливість, пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.

Виховна: виховувати відповідальне ставлення до риб, як справжніх водних організмів та сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності та вихованню правильної поведінки ловлі риб під час нересту.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: хрящові риби, кісткові риби, плавці, луска, зябра, плавальний міхур, ікра, зовнішнє запліднення, акули, скати, рострум, бризкальця, катран, живонародження, електричні органи.

 Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: риб  на зображеннях, у колекціях;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя риб; рідкісні види риб України та свого краю;

наводитимуть приклади риб зазначених груп; види риб України та свого краю;

висловлюєватимуть  судження щодо різноманіття риб, їх ролі у природі та значення у жттті людини;

виявлятимуть цінне ставлення до риб та власного здоров’я;

 ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Самостійна робота «Риби» (зразок індивідуальної картки).

1. Поясніть роль перелічених органів у житті риби та пристосуванні до водного середовища (кожне пояснення 6 балів): бічна лінія ___; луска ___; зябра ___.

2. Підпишіть відділи тіла риби (6 балів).

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:

? Чи всі риба мають одинакову будову?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Хрящові риби – первинно-водяні тварини, поширені у морях. Їх назва залежить від того, що скелет повністю хрящовий, а зяброві кришки та плавальний міхур відсутні. Дати коротку характеристику будови хрящових риб за такими ознаками: кількість видів та середовище їх життя; форма тіла та його відділи; покриви тіла; органи руху; особливості зовнішньої будови; будова систем внутрішніх органів; розмноження.

Відомо близько 630 видів хрящових риб, які об’єднують у ряди: Акули, Скати та Химери. Вони є об’єктом промислу: використовують м’ясо, жир, шкіру, плавці. Вони багаті на віт. А і Д. З них виготовляють рибне борошно, яким підгодовують тварин і удобрюють грунт. Деякі небезпечні для життя людини.

Кісткові риби – численна група риб, які освоїли різноманітні умови існування у морях та прісних водоймах. Вони мають кістковий скелет, зяброві кришки, плавальний міхур. 

Розповідь про різноманітність кісткових риб:

У житті риб існує сезонність, яка найбільше проявляється під час розмноження у нерестовий період. Розповідь про міграцію горбуші та зміну її тіла.

Форми турботи про потомство у кісткових риб:

- самець морської голки виношує ікру у спеціальній сумці на черевному боці;

- самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба;

- самець апогону виношує ікру у ротоглотковій порожнині;

- самиця гірчака відкладає ікру у раковину молюска скойки;

- триголкова колючка будує гніздо;

- морський коник виношує ікру у сумці на череві.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розгляд риб на різних роздаткових матеріалах, їх характеристика та порівняння. Розповідь про різноманітність представників хрящових та кісткових риб:

- акули – гігантська, китова, біла, тигрова, кархародон, риба-

молот, катран (колюча акула);

- скати – індійський електричний, манта (морський диявол), 

риба-пилка, шипуватий скат (морська лисиця), скат-хвостокол.

- ряд Осетроподібні…….

- ряд Оселедцеподібні…………..

- ряд Лососеподібні…………

- ряд Коропоподібні…………..

- ряд Окунеподібні…………

- надряди Дводишні та Кистепері.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповідь на жартівливі запитання.

1.Чому важко утримати у руках живу рибу?

2.В акваріум до сліпої щуки впустили нехижих риб, не бачачи їх щука без промаху переловила усіх. Як вона їх виявила?

3.Видатний океанолог Жак-Ів Кусто назвав роман про риб «У світі безмовності». Чи вірно це?

4.У романі О.Бєляєва юнаку пересадили зябра молодої акули і створили Іхтіандра. Чи дійсно це може бути?

5.Чому риби, які піклуються про потомство, відкладають малу кількість ікри?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §         , дати усні відповіді на (??).

 

Урок 22. Тема «АМФІБІЇ: БУДОВА,   СПОСІБ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: сформувати знання учнів про представників земноводних тварин; розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку з двома середовищами існування – водою та грунтом, зосередити увагу на  функціонуванні систем внутрішніх органів та поведінці; ознайомити із різноманітністю земноводних у природі та визначити їхню роль у екосистемах та значення для людини; повідомити про земноводних, які охороняються.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин, проводити просвітницьку роботу з приводу корисного значення жаб на відміну від негативного ставлення людини до них.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор, ноутбук.

Основні поняття та терміни: земноводні, амфібії, уростиль, воронячі кістки, амфібії, саламандра, тритон, резонатори, амбістома, амфіума, ропуха, черв’яга.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: амфібій  на зображеннях, у колекціях;

характеризуватимуть: пристосування амфібій до життя у воді та на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою амфібій  і способом життя;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя амфібій; особливості зовнішньої будови, які відрізняють амфібій від інших організмів; рідкісні види амфібій України та свого краю;

наводитимуть приклади амфібій ; види амфібій поширених в Україні та своїй місцевості;

робитимуть висновок:  особливості будови організму амфібій  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань  учнів.

Визначити ознаки, характерні для хрящових риб, кісткових риб та риб взагалі.

Клас Хрящові                                                        Клас Кісткові        

1.Наявність щелеп.

2.Щелепи із зубами у декілька разів.

3.Скелет кістковий.

4.Наявність зубів.

5.Наявність хребта.

6.Хрящовий скелет.

7.Наявність плавців.

8.Зяброві щілини.

9.Наявність зябрових кришок.

10.Тіло вкрите лускою.

11.Обтічна форма тіла.

12.Органи дихання – зябра.

13.Одне коло кровообігу, 2-х камерне сереце.

14.Добре розвинені органи чуття.

15.Для забезпечення плавучості тіла мають велику печінку з жиром.

16.Внутрішнє запліднення.

17.Зовнішнє запліднення.

18.Прямий розвиток.

19.Непрямий розвиток.

20.Наявність плавального міхура.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні дати загальну характеристику земноводним тваринам і порівняти їх із рибами.

Поставити проблемне запитання:

- Чому земноводні дуже повільні тварини?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

З’ясувати ускладнення у будові тіла жаб у порівнянні з рибами. Робота із підручниками, біля дошки з таблицями та матеріалами інтернет-ресурсів.

План роботи:

- кількість видів – 4 000 видів;

- покриви;

- рух;

- зовнішня і внутрішня будова;

- органи чуттів;

- сезонні явища.

Розповідь про особливості процесів життєдіяльності жаби:

- рух, ріст;

- дихання;

- живлення;

- виділення;

- розмноження. (турбота про потомство, перегляд відео ) https://www.youtube.com/watch?v=XU6kBemVzsE

Різноманітність земноводних:

- ряд Безхвості: жаби, ропухи, квакші, …

- ряд Хвостаті: тритони, саламандри.

- Ряд Безногі: черв’яги, рибозмій.

Значення земноводних:

- беруть участь у колообігу речовин на планеті;

- знищують комах, які завдають шкоди (мух, комарів…);

- є базою живлення для інших тварин (птахів…);

- у деяких країнах жаб вживають у їжу люди;

- джерело для отримання отрут для медицини;

- є об’єктами лабораторних досліджень.

До Червоної книги занесені: саламандра плямиста, тритон альпійський і карпатський, ропуха очеретяна, жаба прудка…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Порівняння будови та процесів життєдіяльності земноводних і риб.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Вставити пропущені слова:

- У самців деяких видів жаб розвиваються парні особливі мішки ………., що можуть роздуватися і підсилювати звук. Завдяки голосному кваканню ………. , самки легко знаходять місця…….. . Запліднення у земноводних …….. . Із відкладеної ікри незабаром виходять личинки ……… .Дихають вони ……… .У міру росту в них виникають ………., а згодом ………. кінцівки. Зрештою вони перестають живитися і відбувається ……….. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §               , дати усні відповіді на (??).

 

Урок 23. Тема «РЕПТИЛІЇ:  БУДОВА, СПОСІБ ЖИТТЯ, РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: ознайомити учнів із загальною характеристикою рептилій; розкрити особливості зовнішньої і внутрішньої будови, які дозволили їм повністю позбутися залежності від водного середовища, з особливостями розмноження, розвитку, поведінки, особливо пов’язані із сезонністю; показати різноманітність цих тварин на планеті; ознайомити із роллю цих тварин у екосистемах та розкрити значення для людини; особливу увагу звернути на охорону плазунів.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову і життєдіяльність плазунів з раніше вивченими тваринами; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички надавати першу допомогу в екстремальних ситуаціях.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів до довкілля в загальному; намагатися навчити бути зосередженими і обережними у спілкуванні із деякими плазунами, сприяти природоохоронній та екологічній діяльності.

Тип уроку:  комбінований.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: рептилії, плазуни, акомодація, линяння, регенерація, автотомія, серпентарій, крокодил, черепаха, лускаті, зоопарк.

 Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: рептилій  на зображеннях, у колекціях;

характеризуватимуть: пристосування рептилій  до життя у воді та на суходолі;

установлюватимуть зв’язок  між будовою рептилій  і способом життя;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя рептилій; особливості зовнішньої будови, які відрізняють рептилій від інших організмів; рідкісні види рептилій України та свого краю;

наводитимуть приклади рептилій ; види рептилій поширених в Україні та своїй місцевості;

робитимуть висновок:  особливості будови організму рептилій  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Визначити вірні твердження.

1. Скелет у всіх риб хрящовий.

2. Очі риб не мають повік.

3. У деяких земноводних слиз отруйний.

4. Жаба дихає шкірою.

5. Кровоносна система риб незамкнена.

6. Зуби у хрящових риб – видозмінена луска.

7. У земноводних кров у шлуночку змішується.

8. Очі земноводних здатні проштовхувати їжу.

9. Шкіра жаб вкрита зроговілими клітинами.

10. У Чорному морі живуть акули – катрани.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні виявити ознаки подібності і відмінності плазунів у порівнянні з рибами та жабами, про ознаки, які дозволили плазунам позбутися залежності від водного способу життя.

Проблемне запитання:

? Чому плазуни не викликають симпатії у людини;

? Чи перевищує значення плазунів відразу до них?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності плазунів на прикладі ящірки прудкої:

- кількість видів – 8 000;

- середовище існування – наземне і вторинноводне;

- покриви тіла;

- форма та відділи тіла;

- органи руху;

- опорно-рухова система;

- живлення, травлення;

- кровоносна система;

- дихання;

- нервова система; 

- органи чуттів;

- запліднення, розмноження, тип розвитку.

- поведінка.

Розповідь про річний цикл у житті плазунів:

1. Період розмноження – навесні самці відшуковують самок, паруються з ними, і ті згодом відкладають яйця. Наприкінці літа з яєць з’являються молоді особини. 

2. Літня активність має свою добову циклічність – вони надзвичайно активні при високих добових температурах. У степах та пустелях висока температура спонукає до впадання у літню сплячку.

3. Зимівля в усіх представників різна: болотяні черепахи зимують на дні водойм; вужі, змії, ящірки знаходять пустоти в грунті і зимують групами; плазуни у горах шукають розщілини чи пустоти в камінні. Фізіологічні процеси взимку різко уповільнюються.

Значення плазунів:

- входять до ланцюгів живлення;

- змії знижують гризунів, а ящірки – шкідливих комах;

- яйця та м’ясо черепах використовують у їжу, а панцирі для виготовлення різних виробів;

- м’ясо крокодилів і змій також вживають у їжу;

- цінна шкіра;

- отрута змій використовується у медицині;

- небезпечність для здоров’я; 

- об’єкти досліджень, зоопарків та серпентаріїв.

ІV. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Плазуни, як справжні наземні тварини: суха шкіра, захищена лусками та щитками; легеневе дихання; складна нервова система, внутрішнє запліднення.

По сторінках Червоної книги: плазуни, що охороняються та плазуни, які вимерли (динозаври).

V. Узагальнення та систематизація знань.

Перегляд презентації.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §             , дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 24. Тема «ПТАХИ: БУДОВА, СПОСІБ ЖИТТЯ»

Цілі:

Освітня: почати формувати знання учнів про птахів; ознайомити із особливостями будови та процесів життєдіяльності цих тварин; розкрити пристосування до польоту у системах органів та риси пристосованості до різноманітних середовищ життя.

Розвиваюча: розвивати уміння вибирати головне у матеріалі, що вивчається, уміння порівнювати біологічні особливості птахів із тваринами, що вже вивчили; уміння порівнювати, аналізувати, спостерігати, логічно мислити та бути уважними.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до птахів, які оточують життя та побут людини, а також сприяти екологічному та природоохоронному вихованню.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, проектор, інтернет.

Основні поняття та терміни: орнітологія, орнітолог, кіль, контурні пера, рульові пера, борідки, стержень, опахало, цівка, повітряні мішки, подвійне дихання, виводкові пташенята, нагніздні пташенята, турбота про потомство.

 Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: птахів  на зображеннях, у колекціях;

характеризуватимуть: пристосування птахів до польоту;

установлюватимуть зв’язок  між будовою птахів і способом життя;

називатимуть: середовище існування та способи життя птахів; особливості зовнішньої будови, які відрізняють птахів від інших організмів;

робитимуть висновок:  особливості будови організму птахів  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення наук, які вивчають певні типи і класи тварин:

-     гельмінтологія – наука, що вивчає паразитичні черви;

-    малакологія – наука, що вивчає молюски;

- арахнологія – наука про павуків;

- ентомологія – наука про комах;

- іхтіологія – наука про риб;

- батрахологія – вивчає земноводних;

- герпетологія – наука, що вивчає плазунів.

Яка наука вивчає птахів?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:

- Які ще особливості у будову тіла мають птахи, що допомагають їм у польоті? Якщо додати у тіло людини деякі особливості, то чи можемо ми літати?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Птахи – численна і різноманітна група хребетних тварин, що мають найрізноманітніші місця існування. 

Загальна характеристика будови птахів:

- форма тіла – обтічна;

- відділи тіла – голова, тулуб, кінцівки;

- покриви – пір’яний;

- органи руху, мускулатура;

- системи внутрішніх органів.

 Особливості будови пір’яного покриву:

- складові частини контурного пера – стрижень, опахало, борідки;

- чим заповнений стрижень, яке це має значення;

- які функції контурних пер;

- чим пухове перо відрізняється від контурного;

- які функції пуху.

Опрацювання питань про:

- шлюбну поведінку;

- влаштування гнізд;

- будову яйця;

- інкубацію;

- виводкових та нагніздних пташенят;

- турботу про потомство;

- поведінку птахів під час розмноження.

Риси пристосованості до польоту:

- обтічна форма тіла;

- наявність крил;

- наявність пір’яного покриву;

- компактний скелет із порожнинами у кістках;

- наявність кіля;

- відсутність зубів;

- наявність легеневих та повітряних мішків;

- розвинений мозочок, що дозволяє складні характери рухів;

- відсутність сечового міхура;

- вкорочений кишечник;

- відсутність правого яєчника у самок.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Розв’язати вправи:

1. Синиця за добу поїдає стільки комах, скільки важить сама. За 

місяць вона знищує 600 г комах. Скільки важить синиця?

2. Зозуля живе 24 р. За один день вона поїдає близько 100  гусениць, у тому числі і волохатих. Скільки гусені знищує зозуля за один сезон (травень, червень, липень, серпень) і за 24 роки?

3. Одна зозуля за літо відкладає в середньому 12 яєць в гнізда інших птахів. Після народження її пташеня викидає з гнізда яйця або пташенят хазяїна гнізда, отже гине 3-4 пташки заради виживання однієї зозуля. Чи варто охороняти зозулю?

4. Чому птахи несуть багато яєць, а висиджують 5-6?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §             , дати усні відповіді на (??).

Підготувати інформацію про птахів.

 

 

Урок 25. Тема «ПТАХИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, РОЛЬ У ПРИРОДІ , ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: розширити знання учнів про клас Птахів; ознайомити із різноманітністю цих тварин та екологічними групами; дати коротку характеристику основним надрядам і рядам птахів.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати представників різних рядів і екологічних груп між собою, розпізнавати їх у природі; уміння спостерігати, співставляти, робити відповідні висновки, уміння використовувати набуті знання у повсякденному житті; розвивати емоції, увагу і цікавість до фауни країни.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до птахів дикої природи, птахів, що мешкають поруч з людиною; сприяти екологічному вихованню і природоохоронній діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: безкілеві, кілегруді, пінгвіни, страуси, ківі, орнітологія, етологія, етологічні спостереження, перелітні птахи, кочові птахи, осілі птахи.

  Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: птахів  на зображеннях, у колекціях;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя птахів; рідкісні види птахів України та свого краю;

наводитимуть приклади  птахів зазначених груп ; види птахів поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження:  щодо різноманітності птахів,  їх ролі у природі та значення у житті людини;

виявлятимуть цінне ставлення до птахів та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Самостійна робота «Будова птахів, пристосованість до польоту» (зразок картки).

1. Поясніть терміни (3 бали): дзьоб ___; кіль ___; цівка ___.

2. Підпишіть відділи тіла птаха (5 балів).

3. Замалюйте будову контурного пера (4 бали).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Чому птахи такі різні і чим це можна пояснити?

Чому життя людини без птахів було б неповноцінним? 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність птахів:

- надряд Безкілеві – страуси, ківі;

- надряд Пінгвіни;

- надряд Кілегруді – куроподібні, гусеподібні, дятли, соколоподібні, совоподібні, лелекоподібні, журавлеподібні, сивкоподібні, горобцеподібні…

Розподіл птахів за екологічними групами:

- птахи лісу;

- птахи культурних ландшафтів;

- птахи – синантропи;

- хижі птахи;

- птахи водоймищ;

- птахи відкритих просторів суходолу.

Реакції на зміни умов навколишнього середовища – це сезонні явища. До них належать: гніздування, міграції, відліт у теплі країни, зимівля, кочування… Розповідь про:

- річний цикл у птахів – гніздування, розмноження, зимівля;

- осілі птахи;

- кочові птахи;

- перелітні птахи;

- способи дослідження перельотів;

- кільцювання;

- кольорове мічення.

Значення птахів:

- складова частина природних угруповань;

- є ланкою у ланцюгах живлення;

- сприяють у розповсюдженні насіння рослин;

- хижі поїдають мишовидних гризунів, комах-шкідників;

- джерело м’яса, яєць, пуху, пер;

- пташиний послід – необхідне добриво;

- запилюють квіти;

- гнізда – делікатес;

- біологічний метод – відлякування соколами інших птахів від виноградників;

- пташине полювання;

- насолода від співу і зовнішнього вигляду;

- літературні образи;

- тризуб – силует сокола, що падає вниз - символ влади Святого Володимира.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Жартівливі запитання.

- чи відрізняються крила птахів різних екологічних груп?

- чи спить дятел?

- чому гуси і журавлі летять клином?

- чи існує "пташине молоко”?

- навіщо птахи розміщують мурахів під пір’ям?

- чи існують їстівні гнізда?

- чому тіло шишкаря довго не гине, навіть, у теплі?

- чому птахи на морозі нахохлюються?

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

V. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §            дати усні відповіді на (??).

 

Урок 26. Тема «ПРАКТИЧНА РОБОТА №2. ВИЯВЛЕННЯ ПРИКЛАДІВ ПРИСТОСУВАНЬ ДО СПОСОБУ ЖИТТЯ У РІЗНИХ ПТАХІВ»

Цілі уроку:

освітня: на прикладі різних видів розглянути особливості пристосування птахів до їхнього способу життя;

розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв'язки між об'єктами вивчення та вміння аналітично мислити;

виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Обладнання й матеріали: відеофрагменти, фотографії або слайди презентації із зображеннями представників різних видів птахів.

Основні поняття і терміни: птахи, спосіб життя, пристосування, дзьоб, живлення, крило, політ, ноги.

Тип уроку: формування практичних навичок.

  Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: птахів  на зображеннях, у колекціях;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя птахів;

установлюватимуть зв’язок   між будовою птахів і способом життя;

вдосконалюватимуть уміння  роботи з лабораторним обладнанням;

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

 Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

ІІ. Виконання практичної роботи. Інструктаж із БЖД.

1. Розгляньте колекції або зображення представників різних видів птахів.

Установіть особливості їхнього зовнішнього вигляду:

1) Розгляньте частини тіла птахів — голову, шию, тулуб, крила, хвіст. Визначте довжину тіла птахів (за наявності опудал) або візьміть ці дані з підручника або додаткових джерел інформації.

2) Розгляньте голови птахів. Знайдіть і роздивіться очі, дзьоб і восковицю. Визначте особливості будови дзьоба (гачкоподібний, плоский, довгий, короткий, широкий тощо).

На які особливості дзьобів слід звертати увагу? Дзьоб є дуже важливим для птахів. За допомогою дзьоба птахи їдять, будують гнізда, приводять своє пір’я в порядок. Тому будова дзьоба може багато розповісти про птаха. У хижих птахів дзьоби мають вид гачка. Ними зручно хапати і вбивати здобич. Рибоїдні птахи мають довгі тонкі дзьоби схожі на спис. Ними зручно полювати на рибу. А широкий дзьоб ластівки є зручним для ловів комах у польоті.

3) Визначте особливості будови крил птахів (довгі, короткі, вузькі, широкі тощо).

На які особливості крил слід звертати увагу? Крила добре свідчать про характер польоту птахів. Вузькі довгі крила серпокрильців дозволяють розвивати високу швидкість польоту. Короткі крила сорок разом з довгим хвостом забезпечують чудову маневреність. А крила сов дозволяють їм літати майже нечутно.

4) Розгляньте ноги птахів та встановіть особливості їхньої будови (розташування і кількість пальців, довжина цівки).

На які особливості ніг слід звертати увагу? Ноги птахів можуть багато розповісти про особливості їхнього життя. Два міцні пальця страуса на його довгих ногах дозволяють швидко і довго бігати по африканській савані. Пазурі на ногах пугача легко і надійно вхоплюють здобич. Довгі ноги чаплі і лелеки дають птахам можливість легко ходити грузькою болотяною місцевістю.

2. Порівняйте будову розглянутих птахів. Установіть характерні ознаки будови, які відрізняють кожного з птахів від усіх інших. За підручником або додатковими матеріалами встановіть особливості життя цих птахів (де живуть, чим харчуються тощо).

3. За результатами дослідження заповніть таблицю.

Вид птаха	Характерні особливості будови				Особливості способу життя
	Довжина тіла	Особливості будови дзьоба	Особливості будови крил	Особливості будови ніг

4. Поясніть, чим зумовлені відмінності зовнішньої будови тіла розглянутих птахів.

5. За результатами практичної роботи сформулюйте висновки, у яких вкажіть, за якими ознаками зовнішньої будови можна визначити особливості способу життя птаха.

 ІІІ. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Повторити  §     дати усні відповіді на (??). 

 

 

 

 

 

Урок  27  . УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ

«РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН.ХРЕБЕТНІ»

Цілі уроку:

освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання і матеріали: таблиці, фотографії або слайди презентації із зображенням риб, амфібій, рептилій, птахів, різнорівневі завдання.

Основні поняття і терміни: хребетні, риби, амфібії, рептилії, птахи.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ  УЧНІВ

     Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

    III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

 Виконання різнорівневих завдань.

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Хрящові риби : а) мають зяброві кришки; б) не мають зябрових кришок.
2. Земноводні : а) теплокровні тварини; б) холоднокровні тварини; в) водні тварини.
3. Шкіра Плазунів вкрита: а) лускою; б) роговими лусками; в) панцером; г) волосяним покривом;
4. Шкіра птахів має: а) багато залоз; б) немає взагалі залоз; в) лише одну залозу;
5. До нагніздних птахів належить: а) синиця; б) курка; в) куріпка; г) гуска свійська;.
6. Пінгвіни: а) кільові птахи; б) без кільові птахи;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Залежно від складу скелету виділяють два класи риб _______________
2. Шкіра Земноводних має велику кількість _________________________
3. Плазуни розмножуються _______________________________________
4. Шкіра птахів вкрита ___________________________________________
5. За характером постембріонального розвитку птахи (пташенята) поділяються на _______________________________________________
6. Птахи, що не відлітають на зимівлю, називаються__________________

 

ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Нерест - ______________________________________________

2. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Земноводні: а) гігантська саламандра; б) дельфін; в) звичайний тритон; г) соловей; д ) ящірка прудка; е) лисиця; є) гадюка звичайна; ж) імператорський пінгвін; з) нільський крокодил; и) анаконда; і) рись; ї) озерна жаба;.
3. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Птахи: а) гігантська саламандра; б) дельфін; в) звичайний тритон; г) соловей;  д ) ящірка прудка; е) лисиця; є) гадюка звичайна; ж) імператорський пінгвін; з) нільський крокодил; и) анаконда; і) рись; ї) озерна жаба;.

ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Охарактеризувати  пристосування птахів до польоту.
2.  Дати порівняльну характеристику Земноводних та Плазунів.

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну правильну відповідь. (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Кісткові риби : а) мають зяброві кришки; б) не мають зябрових кришок.
2. Плазуни : а) теплокровні тварини; б) холоднокровні тварини; в) водні тварини.
3. Шкіра Птахів вкрита: а) лускою; б) роговими лусками; в) пір’ям ; г) волосяним покривом;
4. Шкіра Земноводних має: а) багато залоз; б) немає взагалі залоз; в) лише одну залозу;
5. Страуси - це: а) кільові птахи; б) без кільові птахи;
6. Серце у птахів: а) 2-х камерне; б) 3-х камерне; в) 4-х камерне;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Залежно від складу скелету виділяють два класи риб _______________
2. Шкіра Плазунів вкрита ________________________________________
3. Земноводні розмножуються ____________________________________
4. Шкіра птахів вкрита ___________________________________________
5. Кіль – це _____________________________________________________
6. Розвиток зародка у Плазунів відбувається у ____________________

ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Дати визначення терміну:

Регенерація _________________________________________________

2. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Плазуни: а) гігантська саламандра; б) дельфін; в) звичайний тритон;     г) соловей;  д ) ящірка прудка; е) лисиця; є) гадюка звичайна; ж) імператорський пінгвін; з) нільський крокодил; и) анаконда;  і) рись;      ї) озерна жаба;.
3. З наведеного переліку виберіть тварин, що належить до класу Птахи: а) лелека білий; б) дельфін; в) звичайний тритон; г) соловей;  д ) шпак; е) фазан; є) гадюка звичайна; ж) імператорський пінгвін; з) нільський крокодил; и) анаконда; і) страус африканський; ї) озерна жаба;.

ІV РІВЕНЬ. Дати відповідь на одне запитання. ( 3 бали).

1. Охарактеризувати  пристосування Птахів до польоту.
2.  Дати порівняльну характеристику Земноводних та Плазунів.

ПІДСУМОК УРОКУ

Д/З:  Повторити    §     ,

 

 

 

 

Урок 28. Тема « ССАВЦІ: БУДОВА, СПОСІБ ЖИТТЯ»

Цілі:

Освітня: почати формувати знання учнів про найвищий за організацією клас хордових тварин – ссавців; ознайомити із загальною характеристикою будови тіла цих тварин; дати поняття "ссавці”; визначити ускладнення систем органів у порівнянні з іншими класами хордових тварин.

Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та життєві процеси організму ссавців; порівняти зовнішню і внутрішню будову ссавців і птахів; розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки та використовувати знання у повсякденному житті..

Виховна: виховувати бережливе ставлення до ссавців України і тих, які живуть поруч із житлом людини; сприяти екологічному вихованню і природо дослідницькій роботі та природоохоронним заходах.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: ссавці, звірі, залози секреції, хутро, шерсть, підшерстя, піднебіння, діафрагма, травні залози, різці, ікла, емаль, молочні залози, ехолокація, кора мозку.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: ссавців  на зображеннях, у колекціях;

установлюватимуть зв’язок  між будовою ссавців і способом життя;

називатимуть: середовище існування та способи життя ссавців; особливості зовнішньої будови, які відрізняють ссавців від інших організмів;

робитимуть висновок:  особливості будови організму ссавців  є результатом пристосування до характерного для них способу життя .

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Чи належать дані твердження птахам:

1. орнітологія – наука, що вивчає птахів;

2. очі – складні;

3. на ходильних ногах наявні цівки;

4. язик липкий;

5. серце 4-х камерне;

6. відсутній сечовий міхур;

7. наявні повітряні мішки;

8. запліднення зовнішнє;

9. є помічниками людини.

Самостійна робота з теми «Різноманітність і значення птахів» (приклад картки).

1. Які ознаки характерні для представників безкільових птахів (З бали)?

2. Назвіть представників соколоподібних, їхню роль у природі (2 бали).

3. Назвіть особливості будови тіла та пристосування до життя на водоймах у птахів водойм (водоплавних) (3 бали).

4. Укажіть, до якої групи належать згадані птахи (2 бали): ворона сіра - ____; пугач звичайний - ____; чапля сіра - ____; перепілка звичайна - ____.

5. Яка роль птахів у житті людини? Наведіть приклади (2 бали).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми розпочинаємо вивчати найскладніших за організацією будови тіла – ссавців. Вони займають панівне становище серед усього тваринного світу планети. Що ж це за тварини?

Прийом «Здивуй! Зацікав!» - цікава інформація про ссавців.

Самці мавп так само схильні до облисіння, як і деякі чоловіки.

Зебра біла із чорними смугами, а не навпаки.

Найшвидший ссавець - гепард, що розвиває швидкість понад 100 км за годину.

Найменший ссавець - землерийка карликова бурозубка - важить 2,5 грама, а найбільший ссавець - синій кит - завдовжки 33 метри, маса тіла - 150 тонн.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

До класу Ссавці або Звірі належать найорганізованіші хребетні тварини. Їх налічується 5 000 видів, в Україні понад 100 видів. 

Поділяють ссавців на наземні, підземні, літаючі та водні.

Особливості будови тіла ссавців:

- відділи тіла;

- покриви тіла та залози;

- скелет і мускулатура;

- системи внутрішніх органів.

Ускладнення систем внутрішніх органів:

-  досконалість покриву, що надає здатності до терморегуляції;

- наявність різних залоз у шкірі;

- збільшення розмірів черепа;

- наявність діафрагми, що розмежовує груди і черево;

- два кола кровообігу;

- досконалість органів чуття;

- виношування малят і вигодовування їх молоком;

- розвинений орган рівноваги у внутрішньому вусі;

- умовні рефлекси.

Розповідь про:

- період підготовки до розмноження – утворення пар, вибір місця для розмноження, влаштування гнізд;

- розмноження;

- турбота про потомство;

- період підготовки до зимівлі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

З’ясувати:

- чим відрізняються ссавці від плазунів і птахів;

- яка роль волосяного покриву;

- значення залоз тіла.

Дикі предки наших свійських тварин:

- бик тур – предок великої рогатої худоби;

- вовк – дикий предок собак;

- дика африканська кішка – предок свійських котів;

- баран муфлон – предок овець;

- гірські кози – предки свійських кіз;

- дикий кабан – предок свійської свині;

- тарпан – предок свійського коня;

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з літературним текстом.

Виберіть характеристики зовнішньої будови та пристосувань до життя даної тварини.

Лисиця Патрикіївна. Укуми-лисички зубки гострі, мордочка тоненька, вушка нащулені, шубка тепленька. Гарно кума прибрана: шерсть пухнаста, золотиста, на грудях жилет і біла краватка. Ходить лисиця тихо-тихесенько, до землі припадає. Свій пухнастий хвіст носить обережно. Риє нори глибокі: багато входів у них і виходів, комірки є, спаленьки. М’якою травицею долівку вистелено. У всьому б лисичка гарна була господинька, та розбійниця лисиця-пісниця: полюбляє курочок, качечок, гарно їх винюхує... (За К. Ушинським)

2. Складання опорного конспекту «Ознаки ссавців».

3. Робота з термінами: вібриси, вушні раковини, губи, ость, підшерстя, плацента, молочні залози.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Снігова грудка»: слово, речення, запитання за темою уроку «Загальна характеристика ссавців».

Наприклад:

Ссавці.

Ці тварини перебувають на вершині еволюції хребетних.

Чи правда, що і в миші, і в жирафи сім шийних хребців?

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §         , дати усні відповіді на (??).

Урок 29. Тема «РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ЯЙЦЕКЛАДНІ ТА СУМЧАСТІ. ПЛАЦЕНТАРНІ: КОМАХОЇДНІ ТА РУКОКРИЛІ»

Цілі:

Освітня: розширити знання учнів про клас Ссавці; ознайомити із різноманітністю ссавців; дати характеристику таким групам як: Першозвірі (Яйцекладні), Сумчасті та Плацентарні; розкрити їх пристосування до певних умов існування та сезонні явища; особливості поведінки у період розмноження та турботи про потомство; розкрити значення у екологічних системах та у житті людини; забезпечити засвоєння знань про біологічну роль ссавців на планеті.

Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати організми різних класів, знаходити риси подібності та відмінності; уміння порівнювати життєві процеси різних вивчених тварин та аналізувати поведінку у різних сезонах; уміння використовувати знання у повсякденному житті; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення та уяву.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин, що мешкають поруч із житлом людини; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип урок: комбінований.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: першозвірі, яйцекладні, сумчасті, плацента, плацентарні, фенологія, сплячка, линяння, нагул, сезонні явища.

  Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: ссавців вказаних груп  на зображеннях, у колекціях;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя вивчених ссавців; рідкісні види ссавців України та свого краю;

наводитимуть приклади  ссавців зазначених груп ; види ссавців поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження:  щодо різноманітності ссавців,  їх ролі у природі та значення у житті людини;

виявлятимуть цінне ставлення до ссавців та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Знайти вірні твердження.

1. Серце ссавців має неповну перегородку.

2. Зуби ссавців диференційовані на різці, ікла та кутні.

3. Тіло має голову, шию та тулуб з кінцівками.

4. Шкіра має розвинені залози: сальні, потові, пахучі, молочні.

5. У дихальній системі наявні повітряні мішки.

6. У кровоносній системі два кола кровообігу.

7. Задні кінцівки мають 5 пальців, а передні – 4.

8. Очі приймають учать у ковтанні їжі.

9. Добре розвинені органи чуття.

Вправа «Знайди зайву ознаку» (з переліку ознак виберіть зайву, поясніть свій вибір).

Підшерстя, ость, пір'я, вібриси.

Вушні раковини, губи, дзьоб, вібриси.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У міфах Давньої Греції Єхидна - це міфічна потвора, напівжінка-напівзмія, що привела від стоголового чудовиська Тифона інших потвор: триголового пса Цербера, Химеру, Лернейську гідру, Немейського лева.

Сьогодні ми ознайомимося з дивовижною твариною, яку називають єхидна. Ви дізнаєтеся, чому цю тварину вважають «не зовсім ссавцем».

Цікава інформація про кенгуреня: «... кенгуренята народжуються недоношеними - фактично це просто ембріони. Самка великого рудого кенгуру, що в сидячому положенні досягає п'яти футів заввишки, народжує маля завдовжки півдюйма, і цій сліпій, гладенькій “грудочці” ще доводиться самостійно добиратись до материнської сумки. Крихітне недорозвинене дитинча змушене пробиратись крізь густу шерсть, як крізь джунглі, поки - скоріше дивом, ніж чуттям - не розшукає вхід у сумку. Тоді воно пірнає всередину і міцно присмоктується до соска. (За Джеральдом Дарреллом)

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Характеристика першозвірів, сумчастих і плацентарних.

Перегляд відео та міні-проектів учнів про першозвірів; сумчастих; комахоїдних; рукокрилих.

Розповідь про Першозвірів (Яйцекладних), Сумчастих та Плацентарних. До плацентарних належать такі ряди:

- комахоїдні;

- рукокрилі;

- гризуни;

- зайцеподібні;

- хижі;

- ластоногі;

- китоподібні;

- копитні;

- примати.

 

Заповнити таблицю.

  Ряд                                      Представники                             Значення

Яйцекладні

Сумчасті

Комахоїдні

Рукокрилі

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Робота в групах.  Вправа «Відгадайте за описом» (яйцекладні, сумчасті, комахоїдні чи рукокрилі). Група обирає тварину із запропонованої групи, описує її характеристику, не називаючи саму тварину. Після створення «Портрета тварини» зачитують опис однокласникам. Вони відгадують за описом.

Наприклад:

Видовжена мордочка, невеличкі вуха.

Дрібні однотипні зуби.

Живиться комахами, слимаками, червами.

Активний вночі, має добрий нюх.

На тілі шерсть видозмінена на голки (їжак звичайний, комахоїдні).

V. Підсумок уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VI. Домашнє завдання.

Д/З:  Опрацювати  §       дати усні відповіді на (??), підготувати повідомлення або міні-проекти про: гризунів, зайцеподібних, парнокопитних, непарнокопитних , хижих, приматів, китоподібних.



 

Урок 30. Тема «РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ПЛАЦЕНТАРНІ»

Цілі:

Освітня: розширити знання учнів про клас Ссавці; ознайомити із різноманітністю ссавців; дати характеристику таким групам як: Плацентарні; розкрити їх пристосування до певних умов існування та сезонні явища; особливості поведінки у період розмноження та турботи про потомство; розкрити значення у екологічних системах та у житті людини; забезпечити засвоєння знань про біологічну роль ссавців на планеті.

Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати організми різних класів, знаходити риси подібності та відмінності; уміння порівнювати життєві процеси різних вивчених тварин та аналізувати поведінку у різних сезонах; уміння використовувати знання у повсякденному житті; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення та уяву.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин, що мешкають поруч із житлом людини; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип урок: комбінований.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: плацента, плацентарні, фенологія, сплячка, линяння, нагул, сезонні явища.

  Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: ссавців вказаних груп  на зображеннях, у колекціях;

оперуватимуть термінами: вид, хордові;

називатимуть: середовище існування та способи життя вивчених ссавців; рідкісні види ссавців України та свого краю;

наводитимуть приклади  ссавців зазначених груп ; види ссавців поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження:  щодо різноманітності ссавців,  їх ролі у природі та значення у житті людини;

виявлятимуть цінне ставлення до ссавців та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Вправа «Хто зайвий?»: знайдіть у переліку зайву тварину і підкресліть її. Поясніть свій вибір.

1. Єхидна, коала, качкодзьоб.

2. Сумчастий кріт, опосум, кріт.

3. Бурозубка, їжак, кенгуру.

4. Хохуля, нічниця, кажан

2. Гра між рядами «Назви ознаку».

Робота в групах. Назву тварини, записати  на дошці (кенгуру, кріт, кажан тощо). Називати характеристики цих тварин. Наприклад:

Кінцівки вкорочені, пристосовані до риття тунелів (кріт).

Кінцівки у формі крила, яке формується зі складки шкіри, видовжених пальців і хвоста (кажан).

Передні кінцівки короткі, задні масивні, пристосовані до стрибків (кенгуру) і так далі.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Цікава інформація про зайцеподібних.

Зайчиха приводить малюків тричі на рік. Зайченят першого виводку називають «настовиками», бо народжуються, коли на снігу з'являється кірочка - наст; тих, що народились улітку, - «колосовиками» чи «травниками», а останніх - «листопадниками».

Цікава інформація про парнокопитних.

Зубри - найбільші звірі нашої лісової фауни, висота самця в холці сягає 2 метрів, жива маса може перевищувати тонну. У літературі наводяться свідчення Арістотеля про те, що шкіра зубра могла правити за постіль для сімох воїнів. З вигляду зубр неповороткий, але насправді - швидкий і спритний, легко долає двометрові огорожі, триметрові рови. У стадах зубрів править стара зубриця, самці тримаються одинаками.

IІІ. Засвоєння нових знань.

Міні-проекти учнів про різноманітність ссавців: «Гризуни»; «Зайцеподібні»; «Парнокопитні»; «Непарнокопитий».

Особливості китоподібних,   хижих,  приматів.

А) Хижі тварини надзвичайно розумні, добре орієнтуються, мають чудовий нюх, зір, слух, прекрасно навчаються;

Б) Уривок з фільму «Хатіко»;

 В) Довідкова інформація:

Пам'ятник псу на ім'я Хатіко встановлено в Токіо 21 квітня 1934 р. Цього собаку вважають символом відданості й вірності. Фермер подарував цуценя професору Хідесабуро Уено, який працював в університеті Токіо. Коли Хатіко підріс, він постійно супроводжував свого господаря до самого входу на станцію Сібуя, а потім зустрічав його о третій годині дня. У травні 1925 р. професор помер на роботі. На той момент Хатіко було 18 місяців. Тоді він так і не дочекався свого господаря, але почав щодня приходити на цю станцію, чекаючи на нього до пізнього вечора. Ніч він проводив на ґанку будинку професора. Вірний собака 9 років щодня приходив на станцію, там само й помер. На станції Сібуя йому встановлено пам'ятник.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Біологічний диктант «Різноманітність ссавців» (позначте «+» правильні твердження, знаком «-» - неправильні).

1. У гризунів на верхній і нижній щелепі по 2 різці, які ростуть усе життя і самозаточуються. (+)

2. Бобри влаштовують собі будиночки у вигляді гнізд на деревах, де запасають листя і траву. (-)

3. Усі гризуни належать до мишоподібних: це білка, пацюк, миша, бобер, ховрах. (-)

4. У зайцеподібних, як і у гризунів, по два різці на кожній щелепі. (-)

5. Дикий кріль поширений на Півдні України, риє нори в землі. (+)

6. В Україні поширений заєць сірий, якого ще називають русак. (+)

7. Кінь, віслюк, зебра, кулан належать до парнокопитних. (-)

8. У коня добре розвинений один палець, захищений копитом. (+)

9. Носоріг має три пальці, оточені роговими копитами. (+)

10. До парнокопитних належать: корова, коза, вівця, олень, зубр. (+)

11. Дикий кабан - представник непарнокопитних, є предком бегемота. (-)

12. Копитні тварини живляться тваринною їжею, для цього мають гострі ікла. (-)

Заповнити таблицю.

  Ряд                                      Представники                             Значення

Гризуни

Зайцеподібні

Хижі

Ластоногі

Китоподібні

Копитні

Примати

VІ. Підведення підсумків уроку.

Експрес – тести:

1. Відкладанням яєць розмножуються: а) кріт;  б) качкодзьоб;

в)павіан;  г) бегемот;  д) дельфін.

2. Більшість ссавців має шийні хребці у кількості: а) чотири;  

б) п’ять; в) шість;  г) сім;  д) вісім;  е) дев’ять.

3. До непарнокопитних належать:  а) дика свиня;  б) бегемот;

в) архар;  г) зебра;  д) кінь;  е) носоріг.

4. Представники гризунів:  а) кажан;  б) землерийка;

в) білка;  г) кріт;  д) ондатра.

5. Шлунок із 4 відділів складається у таких тварин:  а) лось;  

б) дика свиня; в) кінь;  г) велика рогата худоба;  д) носоріг.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Д/З:  Опрацювати  §             дати усні відповіді на (??).

Підготувати повідомлення про значення ссавців у природі та житті людини.

 

Урок 31. Тема «ССАВЦІ: РОЛЬ У ПРИРОДІ, ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ»

Цілі:

Освітня: розширити знання учнів про клас Ссавці; розкрити значення у екологічних системах та у житті людини; забезпечити засвоєння знань про біологічну роль ссавців на планеті.

Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати організми різних класів, знаходити риси подібності та відмінності; уміння порівнювати життєві процеси різних вивчених тварин та аналізувати поведінку у різних сезонах; уміння використовувати знання у повсякденному житті; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення та уяву.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до тварин, що мешкають поруч із житлом людини; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип урок: комбінований.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, інтернет-ресурси.

Основні поняття та терміни: плацента, плацентарні, фенологія, сплячка, линяння, нагул, сезонні явища.

  Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть: ссавців на зображеннях, у колекціях;

називатимуть: рідкісні види ссавців України та свого краю;

наводитимуть приклади  ссавців зазначених груп ; види ссавців поширених в Україні та своїй місцевості;

висловлюватимуть судження:  щодо різноманітності ссавців,  їх ролі у природі та значення у житті людини;

виявлятимуть цінне ставлення до ссавців та власного здоров’я;

ХІД  УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Утвори пару» між ссавцем та групою, до якої він належить:

1 ховрах	А рукокрилі
2 коала	Б першозвірі
3 качкодзьоб	В комахоїдні
4 олень	Г парнокопитні
5 кріль	Д непарнокопитні
6 їжак	Е сумчасті
7. лисиця	Є зайцеподібні
8. дельфін	Ж гризуни
9. тигр	З примати
	Е хижі
	Є китоподібні

III. Мотивація навчальної діяльності.

Поетична хвилинка:

Уявіть, якби зникли ссавці на Землі,

Десь поділись звірята великі й малі.

І ліси, і моря, і луги, і поля

Опустіли б тоді, і завмерла б Земля.

Повідомлення теми та мети уроку

IV. Засвоєння нових знань.

Значення ссавців:

- беруть участь у колообігу речовин на планеті;

- база живлення для інших тварин;

- об’єкти промислу;

- джерело харчування для людини;

- використовують м’ясо, хутро, шкіру, …;

- регулюють чисельність інших видів;

- знищують шкідників;

- сприяють поширенню плодів і насіння;

- є  «санітарами» у природі;

- беруть участь у ґрунтоутворенні;

- помічники людини у господарстві;

- мишовидні гризуни завдають шкоди;

- є переносниками збудників небезпечних захворювань;

- хижі знищують багатьох свійських тварин;

- естетичне значення;

- ……………………..

 Звіти творчих груп:

Група 1: «Ссавці у промисловості та виробництві продуктів».

Група 2: «Ссавці вдома та навколо нас — породи ссавців».

Група 3: «Користь і шкода, яку люди мають від ссавців».

Група 4: «Ссавці в медицині».

Група 5: «Охорона ссавців».

V. Узагальнення і систематизація знань.

Біологічна задача: кожен із 7 чоловік має по 7 кішок. Кожна кішка з’їдає по 7 мишей. Кожна миша знищує за літо 7 колосків ячменю. А із зерен одного колоска може вирости 7 жмень ячменю. Скільки жмень ячменю зберігається щороку завдяки кішкам?Вправа «Ключовий момент»: учні по черзі називають найважливіше, про що вони дізнались на уроці, те, що їх здивувало, схвилювало чи викликало запитання.

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

VІ. Підведення підсумків уроку.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §   дати усні відповіді на (??).

Урок 32. Тема «Практична робота №3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування»

Згідно інструктивної картки

Мета уроку: розкрити особливості будови тіла хребетних тварин, пов'язані з пристосуванням до умов їх існування. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки. Виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Обладнання і матеріали: вологі препарати, фото- та відеофрагменти, малюнки.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, формування практичних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування учнів за запитаннями:

1.  Які ознаки риб як тварин водного середовища життя?
2. Що дає змогу жабам мешкати в двох середовищах?
3. Які особливості будови тіла ящірки?
4. Назвіть пристосування до польоту в будові птаха.
5. Які ознаки будови характерні для собаки як тварини наземно-повітряного середовища?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Цікава інформація про хребетних тварин:

Риба-бризкун має оригінальний спосіб добування їжі. Вона живиться комахами, яких збиває струменем води з надводних рослин.

Найшвидшою сухопутною змією вважають чорну мамбу - швидкість її пересування плазуванням сягає 11 км/год.

Серпокрильці - це птахи, які втратили здатність ходити по землі. їхні чотири пальці повернуті вперед, це допомагає чіплятись за стіни чи скелі.

IV.Формування практичних умінь і навичок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

Хід роботи

1. Розгляньте запропоновані вчителем фото хребетних тварин (рибу, представників амфібій, рептилій, птахів і ссавців).

Запропонована риба - ____; поширена у прісних чи солоних водоймах; форма тіла ____; органи пересування (плавання) ____; тіло риби вкрите ____.

Запропонована амфібія - ____; поширена ____; форма тіла ____; органи пересування ____; тіло вкрите ____.

Запропонована рептилія - ____; поширена ____; форма тіла ____; плазує за допомогою ____; тіло вкрите ____.

Запропонований птах - ____; поширений у середовищі ____; форма тіла ____; пересувається, використовуючи ____; тіло птаха вкрите ____.

Запропонований ссавець - ____; трапляється у ____; форма тіла ____; пересувається за допомогою ____; тіло вкрите ____.

2. Зробіть висновки, зазначивши основні пристосування у зовнішній будові хребетних тварин до життя в різних умовах середовища.

У риб, щоб існувати у водному середовищі, є такі пристосування ____.

Амфібії мешкають у водному та наземному середовищах. Для цього вони мають ____.

Рептилії здебільшого поширені в наземному середовищі, для цього вони мають ____.

Птахи живуть у наземно-повітряному середовищі, вони здатні до польоту завдяки ____.

Ссавці мають такі пристосування до існування в наземно-повітряному середовищі ____.

VI. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Логікон». Заповніть пропущені комірки.

Логікон «Хребетні тварини»

Риби	2	Рептилії	4	Ссавці
1	Хвостаті	Лускаті	5	6
Окунь звичайний	Саламандра плямиста	3	Горобець хатній	Олень плямистий

VII. Підсумки.

Підбиття підсумків роботи з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

VIII. Домашнє завдання.

Повторити §§ 23-27 та опорні конспекти в зошиті, підготуватися до контрольної роботи.

 

 

Урок  33  . УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ «ССАВЦІ»

Цілі уроку:

освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання і матеріали: таблиці, фотографії або слайди презентації із зображенням риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців.

Основні поняття і терміни: ссавці.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ  УЧНІВ

     Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

    III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

 Виконання різнорівневих завдань.

Варіант 1        1 РІВЕНЬ:

Вкажіть правильну відповідь (  правильна відповідь 0,5 бал)

1. Запліднення у ссавців зовнішнє.
2. Зуби у ссавців диференційовані.
3. Кенгуру та кола належить до плацентарних ссавців.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю.

4. До класу Ссавці належать: а) жовтопуз; б) саламандра; в) дельфін.

5. Ссавці, що мають здатність до польоту: а)Комахоїдні; б) Рукокрилі;                       в) Гризуни.

6. До Сумчастих ссавців належить: а) коала; б) миша хатня; в) заєць.

2 РІВЕНЬ.

Доповніть незакінчене речення. ( правильна відповідь 0,5 бал.)

7. Їжак звичайний, кріт звичайний, білозубка належать до ряду  _____ссавців.

8. У шкірі ссавців добре розвинені такі залози __________________

9. Група ссавців, пристосована до польоту _______________________

Прості завдання з відкритою відповіддю

10. Які тварини належать до ряду Парнокопитні ________________________

11. Назвіть два види ссавців з ряду Хижі.________________________

12. Які мавпи належать до людиноподібних______________________

3 РІВЕНЬ

Тестові завдання із декількома правильними відповідями ( 3 бали)

1. Виберіть тварин, що належать до ряду Хижі: а) миша, б) кенгуру;                   в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня; ж) кріт;                          и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін.
2. Виберіть тварин, що належать до ряду Гризуни: а) миша, б) кенгуру;                   в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня; ж) кріт;                          и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін.
3. Виберіть тварин, що належать до ряду  Китоподібні : а) миша,                         б) кенгуру;  в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня;                    ж) кріт;  и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін.

4 РІВЕНЬ

Дати відповідь на одне питання. ( 3 бали)

1. Як впливає характер живлення ссавців на будову їхньої травної системи.
2. Порівняйте особливості організації, розмноження та розвитку яйцекладних, сумчастих та плацентарних тварин класу Ссавці.

Варіант 2       1 РІВЕНЬ:

Вкажіть правильну відповідь ( правильна відповідь 0,5 бал)

1. Для Ссавців характерна турбота про потомство.
2. Качкодзьоб та єхидна належать до сумчастих ссавців.
3. Ссавці – це теплокровні тварини.

Тестові завдання з однією правильною відповіддю.

4. До ряду Гризуни належать: а) собака; б) кажан; в) миша хатня.

5. До плацентарних ссавців належить: а) тигр; б) кенгуру; в) качкодзьоб.

6. Кінцівки ссавців розташовані: а) під тулубом; б) по бокам тулуба; в) у різних ссавців по різному.

2 РІВЕНЬ.

Доповніть незакінчене речення. ( правильна відповідь 0,5 бал.)

7. Орган, який забезпечує зв’язок між організмом матері та зародком, _____

8. Розширений яйцепровід, у якому відбувається розвиток зародка, – це _____

9. Секрет, який містить поживні речовини і забезпечує вигодування малят, - це __________________________________________________

Прості завдання з відкритою відповіддю

10. Назвіть два види ссавців з ряду Ластоногі.______________________

11. Яких ви знаєте ссавців серед свійських тварин________________

12. Коли і навіщо ссавці линяють_______________________________

3 РІВЕНЬ

1. Виберіть тварин, що належать до ряду Комахоїдні: а) миша, б) кенгуру;                   в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня; ж) кріт;                          и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін.
2. Виберіть тварин, що належать до ряду Парнокопитні: а) миша,                         б) кенгуру;   в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня;                    ж) кріт; и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін.
3. Виберіть тварин, що належать до ряду  Китоподібні : а) миша,                         б) кенгуру;  в) заєць; г) білка; д) вовк; е) ведмідь; є) кінь; з) свиня;                    ж) кріт;  и) вечірниця;  і) синій кит;  к) лисиця;  л) дельфін

4 РІВЕНЬ

Дати відповідь на одне питання. ( 3 бали)

1. На прикладі крота звичайного поясніть взаємозв’язок будови і способу життя тварин.
2. Які особливості життєдіяльності та будови забезпечують ссавцям постійну температуру тіла.

 

ТЕМА 5. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН. СИСТЕМИ ОРГАНІВ

Урок  34.  Тема « ЖИВЛЕННЯ І ТРАВЛЕННЯ.ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН ГЕТЕРОТРОФНОГО ОРГАНІЗМУ

Цілі: розглянути особливості обміну речовин у тварин; розвивати вміння аналізувати живлення і травлення та різноманітність травних систем.

Очікувані результати: учні:

називає: процеси життєдіяльності тварин: живлення; органи травлення;

описує:  способи  живлення, травлення;

характеризує: різноманітність травних  систем  тварин;

пояснює:  значення живлення;

порівнює і зіставляє:  органи і системи органів у різних груп тварин;

робить висновок: ускладнення будови організму тварин пов’язане  з ускладненням функцій.

Основні поняття й терміни: обмін речовин (енергетичний і пластичний), живлення, травлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Обмін речовин тварин», таблиці травних систем безхребетних і хребетних тварин, фрагмент відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Гетеротрофне живлення тварин. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Мозковий штурм»

! Порівняти живлення рослин і тварин.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поміркуйте

? Які процеси становлять обмін речовин?

Оголошення  теми  та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Обмін речовин у тварин

-  Живлення.

-  Дихання.

-  Виділення.

На відміну від рослин, тваринам потрібні готові органічні речовини: білки, жири, вуглеводи.

У процесі травлення органічні речовини, які тварини одержують із зовнішнього середовища, розкладаються під дією травних ферментів на маленькі молекули, які можуть потрапляти в окремі клітини, де вони можуть розкладатися до неорганічних речовин. Під час цих розкладів утворюються молекули АТФ — універсального джерела енергії.

Із проміжних продуктів енергетичного обміну частину речовин організм використовує на синтез власних органічних речовин. Процес відбувається з витратою АТФ.

Під час синтезу власних органічних речовин відбувається перекомбінація більш простих органічних речовин у складні.

Пластичний і енергетичний обміни речовин пов’язані між собою й неможливі один без одного.

Якщо пластичний обмін більший від енергетичного, маса організму збільшується.

Якщо пластичний обмін менше енергетичного, маса організму зменшується.

Якщо пластичний обмін дорівнює енергетичному, маса не змінюється.

2. Живлення

Рослинне.

Тваринне.

Змішане

?  Наведіть приклади відповідних тварин.

3.Травлення

У багатоклітинних тварин їжа (у твердому або рідкому стані) потрапляє в організм через отвори.

Тварини	Потрапляння їжі
1. Губки	Через устя з током води
2. кишковопорожнинні	Через отвір. Травлення: кишковопорожнинне (простійкове) і внутрішньоклітинне (травні вакуолі)
3. Плоскі черві	Замкнута травна система: передня кишка (ротовий отвір →глотка) →середня кишка (без отвору)
4. Круглі черві	Незамкнута травна система. Передня кишка: ротовий отвір → глотка →стравохід →зоб мускульний → шлунок → середня кишка → задня кишка з анальним отвором
5. Кільчасті черви	Травна система незамкнута (теж у всіх наступних типів). Передня кишка: ротовий отвір → глотка →стравохід →зоб мускульний → шлунок → середня кишка → задня кишка з анальним отвором
6. Членистоногі	Аналогічно до кільчастих червів. Є зовнішнє травлення (павукоподібні)
7. Молюски	Аналогічно до кільчастих червів. Додатково: язик – тертка (радула), травні залози: слинні в ротовій порожнині, печінка (протоки в середню кишку)
8. Хордові	Ротовий отвір →  ротова порожнина  → глотка  →  стравохід  → шлунок → тонка кишка →  товста кишка → анус

Розвиток (еволюція) травної системи хордових відбувався в напрямку диференціації травної трубки: розвиток залоз, диференціація відділів кишечнику, різноманітність ротового апарату, розвиток і диференціація зубів.

Риби	Травна трубка має три слабкодиференційовані відділи: на щелепах зуби, є язик, шлунок диференційований слабко, травні залози: печінка й підшлункова. У глотці зяброві щелепи
Амфібії	У ротовій порожнині слинні залози, зуби. Сформований шлунок, середня кишка, товста й тонка, клоака
Плазуни	Аналогічно до амфібій. Між тонкою і товстою кишкою є виріст (сліпий відросток)
Птахи	Щелепи видозмінені в тонкий дзьоб, укорочений кишечник, у стравоході є зоб
Ссавці	Щелепи з диференційованими зубами. Поділ шлунка на відділи залежить від типу їжі. В яйцекладних є клоака. Кишкова трубка добре диференційована. Розвинуті травні залози

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Закінчити речення»  

«Хрящові. Травна система»

1. У товстому кишечнику є... (спіральний клапан).

2. Жовч із печінки потрапляє в. (жовчний міхур).

3. М’язовий мішок. (Шлунок)

4. Щелепи «озброєні». (зубами).

5. Розширення прямої кишки. (Клоака)

6. Трубка руху їжі. (Стравохід)

7. Орган усмоктування їжі. (Кишечник)

8. Велика залоза. (Печінка)

9. Травна залоза. (Надшлункова)

10. Перед стравоходом розташована. (глотка).

11. «Початок» травної системи. (Рот)

10. М’язовий орган ротової порожнини. (Язик)

«Ссавці. Травна система»

1. Травна залоза. (Підшлункова залоза)

2. Відділ кишечника. (Тонкий)

3. Відділ кишечника. (Товстий)

4. У жуйних ссавців шлунок... (чотирикамерний).

5. Виробляє жовч. (Печінка)

6. Відділ кишечника. (Пряма кишка)

7. Залози ротової порожнини. (Слинні залози)

8. Зуби, які розмножуються в комірках щелеп. (Альвеолярні зуби)

9. Перетирають їжу. зуби. (Великі кутні)

10. З’ являються після молочних зубів. (Постійні)

11. Частина тонкої кишки. (Дванадцятипала)

12. М’язовий орган у ротовій порожнині. (Язик)

!!!  Відгадавши кросворди, порівняти травну систему риб і ссавців. Що схоже? Які відмінності? Із чим це пов’язано?

«Черевоногі молюски. Внутрішня будова (травна система)»

1. За ротовим отвором розташована... (глотка).

2. Язик-тертка. (Радула)

3. На кінці кишечника розташований. (анальний отвір).

4. На початку травної системи розташований. (ротовий отвір).

5. Велика травна залоза. (Печінка)

6. У ротовій порожнині розташовані. (слинні залози).

7. З глотки їжа потрапляє у. (стравохід).

8. Функцію перетравлення виконує. (кишечник).

9. Радулу утворюють. (хітинові зубці).

10. У хижих молюсків у роті є додаткові. (щелепи).

11. Більшість черевоногих молюсків. (рослиноїдні).

12. Серед черевоногих молюсків є... (хижаки).

«Плазуни. Травна система»

1. Новий відділ тонкої кишки у плазунів. (Дванадцятипала)

2. Зуби плазунів не мають. (коренів).

3. У ротовій порожнині є... (слинні залози).

4. Виділяє травні ферменти. (Підшлункова залоза)

5. У ротовій порожнині є кісткове... (піднебіння).

6. Виділяє жовч. (Печінка)

7. У тонкому кишечнику їжа... (всмоктується).

8. Особливість язика плазунів. (Рухливий язик)

9. Трубка, яка сприяє руху їжі. (Стравохід)

10. Язик — орган... (дотику).

11. Слина містить...(травні ферменти).

12. Між тонкою та товстою кишкою є... (сліпа кишка).

!!!! Порівняти травну систему черевоногих молюсків і плазунів.

Що схоже? Які відмінності? Із чим це пов’язано?

3. «Ерудити»

Цікаві факти, пов'язані з живленням тварин

Проаналізуйте факти, які пов’язані з живленням тварин. Чим можуть живитися ці тварини?

Усю весну й літо синиці блакитні активно живляться безхребетними: комахами, гусінню тощо. Учені кажуть, що жовте забарвлення на грудях самця є ознакою того, скільки саме жовто-зеленої гусені з’їв птах, через високий уміст каротинового пігменту в раціоні. А що більше жовтизни, то більш привабливий самець для самиць. Адже такий партнер чудово зможе впоратися з годівлею пташенят.

Спостерігаючи за живленням перелітних птахів, можна багато чого навчитися, наприклад, правильно обирати корисні продукти для здоров’я. Біологи Університету Род-Айленда (США) помітили, що птахи обирають певні ягоди, тому що вони забезпечують захист від стресу, на який пернаті наражаються під час тривалих перельотів. Внутрішній окисний стрес призводить до запалення й цілої низки захворювань як у птахів, так і в людей. Продукти, багаті на антиоксиданти, попереджають виникнення раку й інших серйозних недуг. Спостерігаючи за живленням перелітних птахів, можна багато чого навчитися, наприклад, правильно обирати...

Вовк — не такий уже хижак, яким його прийнято вважати. Він цілком може обходитися жабами, комахами, навіть ягодами й дарами полів і городів, а якщо взагалі немає що їсти — переходить на деревні бруньки, мохи та лишайники.

У пошуках їжі мартин звичайний іноді відлітає на відстань до 15 км від місця ночівлі та патрулює територію площею 800 км².

У процесі роботи долотоподібний дзьоб дятла безперервно стирається, але в той же час відростає на 0,1-0,3 мм в день.

Одного разу в шлунку глухаря знайшли 2800 дрібних камінців загальною масою 33 г.

П’ятеро пташенят сойки можуть за день з’їсти близько 1100 комах, що за 20 днів перебування в гнізді становить понад 20 тисяч. Батьки, не шкодуючи сил, доправляють своїм малюкам усіляких шкідників лісів і полів, і за сезон загальна маса з’їденого памолоддю корму досягає близько 4,5 кг.

Птах-кат наколює мишей на шипи чагарника, роблячи у такий спосіб запаси на чорний день.

Скорпіони можуть нічого не їсти майже два роки, а кліщі — до десяти років.

Морська зірка може вивернути свій шлунок навиворіт.

Нападаючи на свою жертву, акули заплющують очі, щоби здобич їх не поранила.

Скорпіонам під силу голодувати без їжі цілий рік. Про їхню живучість свідчить і такий факт: вони витримують перебування в холодильнику три тижні поспіль. Стрічковий хробак за відсутності їжі з’їдає до 95 % свого тіла, а потім його відновлює. Зате павуки дуже ненажерливі: щороку вони поїдають стільки комах, що це перевищує масу всіх людей на Землі. Чорна вдова, як відомо, і своїх женихів не щадить: може спожити в їжу до 20 штук на день.

За нестачі їжі стрічковий черв’як може з’їсти до 95 % маси свого тіла — і нічого!

У равлика є близько 25 000 зубів.

Мурахоїдам більше до вподоби харчуватися не мурахами, а термітами.

Основна їжа найбільшої з отруйних змій — королівської кобри — це інші змії, зокрема і її родичі. Знищуючи велику кількість отруйних змій, королівська кобра в багатьох місцях свого проживання здобула собі добру славу.

Мільйони дерев випадково саджають білки. Вони закопують у землю горіхи, а потім забувають, де їх сховали.

Якщо у фламінго недостатньо їжі, їхнє пір’я з рожевого стає нудно-сірим. На волі птахи харчуються креветками, крихітними водними рослинами, що містять спеціальний барвник — каротин.

Язик блакитного кита важить більше, ніж слон.

Хамелеони можуть викидати свій язик на відстань, що дорівнює половині довжини тулуба.

Південноамериканський гігантський мурахоїд з’їдає близько 30 000 мурашок на день.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ,

«Вільний мікрофон»

1. Охарактеризувати обмін речовин.

2. З яких процесів життєдіяльності складається обмін речовин?

3. Що таке живлення? Яке живлення тварин?

4. Групи тварин за живленням.

5. Що таке травлення?

6. У яких тварин найпростіша травна система?

7. У яких тварин найскладніша травна система?

8. До якого класу тварин подібна травна система людини?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § ___ Дати відповіді на ??? усно.

 

Урок 35.  Тема «ДИХАННЯ І ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ У ТВАРИН, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ. ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ДИХАННЯ»

Цілі: розглянути особливості дихання і газообміну тварин; розвивати вміння порівнювати органи дихання тварин залежно від середовища існування та виявляти значення дихання.

Очікувані результати: учні:

розрізніять на зображеннях  систему органів дихання тварин;

називають органи дихання тварин;

порівнюють органи дихання тварин;

з'ясовують значення дихання для виділення енергії в клітини;

пояснюють особливості газообміну.

вдосконалюють вміння порівнювати та робити висновки;

Основні поняття й терміни: газообмін, АТФ, зябра, легені, аероби, анаероби.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці «Органи дихання», фрагменти відеофільмів, муляж легень людини.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

  Обмін речовин. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці, обговорення.)

2. «Мозковий штурм»

?  Який зв’язок між пластичним і енергетичним обміном речовин?

3. Фронтальна бесіда

1) Складові обміну речовин.

2) Енергетичний обмін: сутність, місце.

3) Пластичний обмін: сутність, місце.

4) Яке живлення тварин?

5) У якому напрямку відбувалася еволюція травної системи?

6) Функція відділів травної системи ссавців.

4. «Птахи. Травна система»закінчити речення:

1. Другий відділ шлунка. (М’язовий відділ)

2. Очищує кров від токсинів. (Печінка)

3. Виробляє травні ферменти. (Підшлункова залоза)

4. Перший відділ шлунка. (Залозистий відділ)

5. Слина містить... (травні ферменти).

6.  Для перетирання їжі птахи проковтують... (камінці).

7.  Відділ травної системи. (Кишечник)

8.  Спосіб живлення. (Зерноїдні)

9. У м’язовому шлунку їжа перетирається до... стану. (Кашоподібного)

10. Печінка виробляє. (жовч).

11. У кишечнику відбувається повне... їжі. (Перетравлення)

12. Спільний зі статевою системою самиць відділ кишечника. (Клоака)

Опорні питання

1) Чим травна система птахів відрізняється від травної системи ссавців?

2) Чим живляться птахи?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як дихають тварини?

Яке значення кисню для організму?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Дихання

Це процес надходження кисню в організм для окиснення органічних речовин (енергетичний обмін, у мітохондріях — кінцевий етап) і виділення продуктів кінцевого розкладу — вуглекислого газу.

Процес дихання відбувається під час газообміну (дифузія кисню й вуглекислого газу через мембрани клітин у ділянку їх низької концентрації з ділянки їх високої концентрації).

Еволюція формування дихальної системи йшла від дифузії газів через шкіру до формування складних дихальних систем. Шкірне дихання відбувається через усю поверхню тіла (шкіра волога) у губок, кишковопорожнинних, червів, земноводних, риб та інших тварин.

2. Органи дихання

Групи тварин	Особливості органів дихання
Безхребетні	Через усю поверхню тіла
Амфібії	У воді шкірне дихання, на суходолі — легеневе дихання
Плазуни	Формуються розгалужені бронхи, легені комірчасті
Птахи	Губчасті легені, легеневі мішки
Ссавці	Сформовані повітряні шляхи, у легенях пухирці — альвеоли, дихальні рухи за рахунок міжреберних м’язів і діафрагми

Додаткове дихання: у риб у водоймах із нестачею кисню є додаткові органи для дихання атмосферним киснем: легені, надзябровий орган, ротова порожнина з мережею кровоносних судин або глотка.

3. Газообмін у ссавців

Газообмін у хордових здійснює кров.

Цікаві факти про дихання тварин

1) Ігуана може перебувати під водою близько 28 хвилин.

2) У метеликів-вогнівок гусениці живуть у воді та гризуть водні рослини.

3) Дорослий кит за 2 секунди вдихає 2400 літрів повітря.

4) Кашалот може затримувати дихання майже на дві години! «Фонтан». Може здатися, що кити видихають водяні бризки; насправді, те, що бачимо, — це струмінь повітря, змішаного з невеликою кількістю води.

5) Жирафи — єдині тварини, які не вміють позіхати. Практично всі теплокровні й холоднокровні періодично відкривають пащу з метою насититися киснем — цим грішать птахи, риби і ссавці.

6) Риба, що здатна лазити по деревах, — анаба, або риба-повзун, що мешкає в Південній Азії, — єдина риба, що виходить на суходіл й навіть може залізти на дерево. Вона гуляє по землі в пошуках більш відповідного місця проживання. Зябра анабаса пристосовані до поглинання кисню з вологого атмосферного повітря.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, заполвнити таблицю:

               Будова й функції дихальної системи ссавців

Органи	Функції

 «Мозковий штурм»

1) Чи впливає на дихання тварин забруднення повітря і як саме?

2) Що буде за однакової концентрації газів у легенях і клітинах?

Вправа «Закінчити речення»

«Земноводні. Дихальна система»

1. Різновид дихання земноводних. (Шкірне дихання)

2. Ніздрі мають... (клапани).

4. Умова шкірного дихання. (Волога шкіра)

5. Дихання на суходолі відбувається через... (легені).

6. «Початок» дихальної системи. (Ніздрі)

8. Для дихання потрібен... (кисень).

9. У легені повітря потрапляє через... (гортань).

10. Шкірне дихання забезпечує... перебування під водою. (Тривале)

11. Стінки легень пронизані... (капілярами).

12. Суха шкіра не дає змоги відбуватися... (газообміну).

13. З них складаються легені. (Комірки)

14. Органи дихання у личинок. (Зябра)

«Хрящові риби. Дихальна система»

1. Зябра розділяє… (міжзяброва перетинка).

2. Зябра пронизані... (кровоносними судинами).

3. Дихальна система тісно пов’язана з... системою. (Травною)

4. Під час дихання вода потрапляє в... (ротовий отвір).

5. На зябрових дугах розташовані... (зяброві пелюстки).

6. Для дихання потрібен розчинений у воді... (кисень).

7. Вода, що омиває зябра, випускається через... (зяброві щілини).

8. На внутрішньому боці зябер розташовані... (зяброві тичинки).

9. Зяброві тичинки утворюють... (цідильний апарат).

10. «Зміна» кисню на вуглекислий газ, і навпаки. (Газообмін)

11. Зябра розташовані в... (зябрових щілинах).

12. Функцію дихання виконують. (зябра).

Прийом  «Поміркуйте»

1) Чи зможе дихати жаба атмосферним повітрям, якщо її шкіра буде сухою?

2) Чи впливає на дихання ссавців густота хутра?

3) Який зв’язок між дихальною і кровоносною системами хребетних тварин?

4) Чому для вивчення дихання людини вчені використовують різноманітних ссавців?

«Анатоми»

1. Розташуйте органи в правильній послідовності: легені, глотка, бронхи, трахея, носова порожнина, ніздрі, глотка.

«Ерудити»

1) Відгадайте загадки й поясніть будову дихальних систем цих тварин.

Ніс у нього замість крана: все підніме і дістане.

Він вантажник і тягач, ним керує наглядач.   (Слон)

Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

Не коваль, а кліщі має, з довгими вусами, коли чорний, то кусає. А лише почервоніє, так і присмирніє. (Рак)

У воді ми живемо, без води пропадемо. (Риби)

(Групова робота)

2) Поясніть факт. Кити здатні затримувати дихання до двох годин. (Використання Інтернету, довідників, енциклопедій)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ,

 Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §_____, дати усні відповіді на (??).

 

 

 

Урок 36. Тема « ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН У ТВАРИН. НЕЗАМКНЕНА ТА ЗАМКНЕНА КРОВОНОСНІ СИСТЕМИ. КРОВ, ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ»

Цілі: розглянути особливості замкненої та незамкненої кровоносних систем; розвивати вміння визначати взаємозв'язок складу крові та її функцій.

Очікувані результати: учень:

називає:  процеси життєдіяльності тварин: транспорт речовин; органи  кровообігу;  типи кровоносної системи;

характеризує: різноманітність травної системи  тварин;  транспорт речовин у тварин різних груп;

пояснює: значення транспорту речовин для організму;

уміє визначати (за зображеннями, описом):  тип кровоносної системи;

порівнює і зіставляє: органи і системи органів у різних груп тварин;

робить висновок:  ускладнення будови організму тварин пов’язане  з ускладненням функцій.

аналізують особливості незамкненої та замкненої кровоносних систем;

Основні понятті й терміни: транспорт речовин, незамкнена й замкнена кровоносні системи, судини, будова серця, кров, функції крові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці кровоносних систем, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Дихання. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Вільний мікрофон»

1) Де відбувається газообмін?

2) Який фізичний процес забезпечує газообмін?

3) У яких тварин відсутня дихальна система? Як відбувається газообмін?

4) Органи дихання первинноводних ссавців.

5) Яка особливість дихальної системи амфібій?

6) Яка особливість дихальної системи плазунів?

7) Яка особливість дихальної системи птахів?

8) Яка особливість дихальної системи ссавців?

3. «Мозковий штурм»

?? У якому напрямку йшла еволюція дихальної системи у хребетних?

Вправа «Закінчити речення» «Птахи. Дихальна система»

1.  Частина дихальної системи. (Повітряні мішки)

2.  Особливість дихання в польоті. (Подвійне дихання)

3.  У легенях бронхи... (розгалужуються).

4.  Частина дихальних шляхів. (Гортань)

5.  Звукова особливість птахів. (Спів)

6.  У гортані є... (гортанна щілина).

7.  Непарна частина дихальних шляхів. (Трахея)

8.  Парні елементи дихальних шляхів. (Бронхи)

9. Частина дихальної системи. (Дихальні шляхи)

10. Верхня гортань містить... (голосовий апарат).

11. Особливості будови легень. (Комірчасті)

12.  Орган газообміну. (Легені)

1)  У яких іще класів є подвійне дихання?

2)  Із чим пов’язане подвійне дихання птахів?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як кисень від органів дихання потрапляє у кожну клітині?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Транспорт речовин

По організму тварин із зовнішнього середовища до кожної клітини рухаються поживні речовини й кисень, у зворотному напрямку рухаються продукти повного енергетичного обміну. Через покриви тіла молекули цих речовин можуть проникати тільки на дуже невеликі відстані (губки, кишковопорожнинні, плоскі черви, круглі черви) максимум на 1 мм. У більших тварин (починаючи з кільчастих червів) у процесі еволюції формується кровоносна система й серце, судини. Вона може бути незамкнена (тип Молюски, тип Членистоногі); у кільчастих червів і хребетних тварин кровоносна система замкнена.

Незамкнена кровоносна система: серед судин є одна або декілька пульсуючих судин, скорочення яких забезпечує рух крові по судинах, з яких вона потрапляє в порожнину тіла, а потім повертається в судини (інші).

2. Особливості кровоносних систем у тварин

Тварини	Будова кровоносної системи	Тип кровоносної системи
Тип Кільчасті черви	Система судин. Кров червоного кольору (транспорт поживних речовин і газів)	Замкнена
Членистоногі. Молюски	Пульсуюча судина — «серце» або м’язове серце, судини	Незамкнена. У головоногих молюсків майже замкнена
Риби	Двокамерне серце (передсердя, шлуночок). Судини, які йдуть від серця, — артерії, до серця — вени. У серці кров збагачена вуглекислим газом — венозна. Одне коло кровообігу	Замкнена
Амфібії	Трикамерне серце (поділені передсердя). Два кола кровообігу. У лівому передсерді кров (від зябер і шкіри) збагачена киснем — артеріальна. У правому — кров венозна (від клітин тіла). У шлуночку кров змішана (рухається до клітин тіла)	Замкнена
Плазуни	Два кола кровообігу. Серце трикамерне, неповна перетинка у шлуночку (кров у ньому змішана)	Замкнена
Птахи. Ссавці. Крокодили. Плазуни	Серце чотирикамерне, у лівій половині кров артеріальна, у правій— венозна. У великому колі від лівого шлуночка через клітини тіла до правого шлуночка по артеріях рухається артеріальна кров, по венах — венозна. У малому колі — навпаки	Замкнена

Артерії та вени транспортують речовини, газообмін відбувається у капілярах (розгалуження артерій і вен з одним шаром клітин у стінках).

3. Кров та її функції (на прикладі хребетних)

Склад крові

■ Плазма (розчин органічних і неорганічних речовин).

■ Формені елементи:

•  еритроцити (транспорт газів);

•  лейкоцити (захист від мікроорганізмів);

•  тромбоцити (зсідання крові, захист від кровотеч).

Які функції крові?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Закінчити речення» «Земноводні. Кровоносна система»

1. Шлях крові від шлуночка до правого передсердя. (Велике коло кровообігу)

2. Кровотворний кістковий мозок. (Червоний)

3. Непарна камера серця. (Шлуночок)

4. Шлях крові від шлуночка до лівого передсердя. (Мале коло кровообігу)

5. У шлуночку кров... (змішана).

6. Орган утворення й руйнування еритроцитів. (Селезінка)

7. Кількість камер серця у земноводних. (Три)

8. У лівому передсерді кров... (артеріальна).

9. Парні камери серця. (Передсердя)

10. Дихальний пігмент. (Гемоглобін) «Ссавці. Кровоносна система»

11. Шлях крові від серця до лівого передсердя. (Мале коло кровообігу)

12. Складова частина кровоносної системи. (Судини)

13. Судини, які відходять від серця. (Артерії)

14. Верхні камери серця. (Передсердя)

15. Нижні камери серця. (Шлуночки)

16. Судини, які несуть кров до серця. (Вени)

17. Зрілі еритроцити не мають... (ядер).

18. Виконує функцію транспорту газів. (Гемоглобін)

19. Від тіла серця рухається кров... (венозна).

20. Є у венах. (Клапани)

21. Гемоглобін, збагачений киснем. (Оксигемоглобін)

Порівняйте кровоносні системи амфібій і ссавців.

1) У чому подібність?

2) У чому різниця?

3) Як будова серця пов’язана з температурою тіла?

«Кісткові риби. Кровоносна система»

1. До печінки кров транспортує... (підкишкова вена).

2. До голови потрапляє кров... (артеріальна).

3. Клітини крові з дихальним пігментом. (Еритроцити)

4. Орган руйнування еритроцитів. (Селезінка)

5. Між камерами серця є... (клапани).

7. Дихальний пігмент. (Гемоглобін)

8. Серце риб. (Двокамерне)

9. Колір крові. (Червоний)

10. Кількість кіл кровообігу у дводишних риб. (Два)

11. Кровоносна система риб. (Замкнена)

12. У серці кров... (венозна).

«Птахи. Кровоносна система»

1. Шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. (Мале коло кровообігу)

2.  Судини, які відходять від серця. (Артерії)

3. Шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. (Велике коло кровообігу)

4.  Розташовані між передсердям та шлуночками. (Клапани)

5.  Камери серця. (Передсердя)

6.  Камери серця. (Шлуночки)

7. За температурним режимом птахи... (теплокровні).

8. У лівій половині серця кров... (артеріальна).

9.  За будовою серце. (чотирикамерне).

10. Судини, у яких відбувається газообмін. (Капіляри)

11. У правій частині серця кров... (венозна).

12. Судини, що несуть кров до серця. (Вени)

  Порівняйте будову кровоносної системи риб.

1) У чому подібність?

2) У чому відмінність?

3) Як будова серця впливає на температуру крові?

ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §            , дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 37. Тема «ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН»

Цілі уроку:

освітня: провести порівняння будови кровоносних систем хребетних тварин, які належать до різних груп;

розвивальна: розвивати вміння зіставляти і робити висновки, аналізувати інформацію і використовувати здобуті раніше знання;

виховна: виховувати поважне ставлення до всієї природи взагалі та світу тварин зокрема.

Обладнання й матеріали: рисунки, фотографії і схеми кровоносних систем та моделі будови серця різних груп хребетних тварин, зошити для виконання практичних робіт

Базові поняття і терміни уроку: хребетні тварини, кровоносна система, серце, шлуночок, передсердя, сосуди, артерії, вени, капіляри.

Тип уроку: закріплення знань.

      Очікувані результати: учні:

уміють визначати (за зображеннями, описом):  тип кровоносної системи;

порівнюють і зіставляють: кровоносні системи різних груп тварин;

пояснюють відповідними прикладами: взаємозв’язок  життєдіяльності і будови організму  тварин;

роблять висновок: ускладнення будови організму тварин пов’язане  з ускладненням функцій.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

?   Яку будову має транспортна система кишковопорожнинних?

?   Яку будову має кровоносна система кільчаків?

? Яку будову має кровоносна система членистоногих?

     ?   Яку будову має кровоносна система молюсків?

?   Які групи безхребетних тварин мають серце?

Рис. 26. Кровоносна система риби

Рис. 27. Кровоносна система жаби

Рис. 28. Кровоносна система рептилії

Рис. 29. Кровоносна система ссавця

III. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови кровоносної системи риб. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

2. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови кровоносної системи амфібій. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

3. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови кровоносної системи рептилій. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

4. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови кровоносної системи птахів. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

5. Використовуючи муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови кровоносної системи ссавців. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

Таблиця для заповнення

Група хребетних	Кількість кіл кровообігу	Особливості будови серця	Приклади видів, які мають таку будову кровоносної системи
Риби
Амфібії
Рептилії
Птахи
Ссавці

6. Формулювання висновків

Сформулюйте висновки практичної роботи, у яких вкажіть, які особливості будови кровоносної системи є характерними для різних класів хребетних тварин.

ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Д/З:  Повторити  §         ,



 

Урок  38.  Тема « ВИДІЛЕННЯ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ. ОРГАНИ ВИДІЛЕННЯ ТВАРИН»

Цілі: розглянути значення виділення для організму; розвивати вміння визначати форми виділення й органи виділення.

Очікувані результати: учні:

 пояснюють будову органів виділення у різних типів тварин;

аналізують значення виділення і його форми;

характеризують значення виділення.

Основні поняття й терміни: додаткові видільні функції органів, жирове тіло комах, мальпігієві судини, зелені залози, нирки, видільна система.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання та матеріали: таблиці внутрішньої будови різних організмів, муляж нирок ссавців, відеофільми (фрагменти).

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вправа «Закінчити речення»  «Земноводні. Кровоносна система»

1. Шлях крові від шлуночка до правого передсердя. (Велике коло кровообігу)

2. Кровотворний кістковий мозок. (Червоний)

3. Непарна камера серця. (Шлуночок)

4. Шлях крові від шлуночка до лівого передсердя. (Мале коло кровообігу)

5. У шлуночку кров... (змішана).

6. Орган утворення і руйнування еритроцитів. (Селезінка)

7. Кількість камер серця у земноводних. (Три)

8. У лівому передсерді кров... (артеріальна).

9. Парні камери серця. (Передсердя)

10. Червоні кров’яні клітини. (Еритроцити)

11. Дихальний пігмент. (Гемоглобін)

Виконати тести

1. Судини, по яких кров рухається до серця:

а) артерії;                        б) вени;

в) аорта;                         г) капіляри.

2. Судини, які несуть кров від серця:

а) капіляри;                     б) артерії;

в) вени;                           г) мальпігієві судини.

3. Газообмін здійснюється:

а) у серці;                       б) у венах;

в) в артеріях;                  г) у капілярах.

4. Особливості кровоносної системи риб:

а) два кола кровообігу;    б) одне коло кровообігу;

в) серце двокамерне;      г) серце трикамерне.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

? Як непотрібні речовини виводяться з організму тварини?

Оголошення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виділення — процес виділення з організму продуктів енергетичного обміну

2. Органи з додатковою функцією виділення.

-  Кишечник (тверді рештки обміну речовин);

- Легені (виділення газів під час дихання);

- Шкіра (розчини солей, ефірні олії, цукор).

3. Видільна система - це сукупність органів, які виводять з організму надлишок води, продукти енергетичного обміну (вода, вуглекислий газ, сполуки Нітрогену), отруйні речовини.

Тварини	Особливості виділення
Кільчасті черви	У кожному сегменті пара видільних канальців — метанефридії
Молюски	Одна або дві нирки, сечоводи
Членистоногі. Ракоподібні	Пара зелених залоз, відкриваються назовні біля вусиків
Павукоподібні	Мальпігієві судини, які відкриваються в кишку
Комахи	Мальпігієві судини, які відкриваються в кишку, жирове тіло (накопичення продуктів обміну)
Риби	Дві стрічкоподібні нирки → сечоводи → сечовий міхур → вивідний канал
Амфібії	Аналогічно до риб
Плазуни	Аналогічно до риб, сечовивідний канал відкривається у клоаку
Птахи	Відсутній сечовий міхур
Ссавці	Нирки → сечоводи →сечовий міхур → сечовивідний канал

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Мозковий штурм»

1) У якому напрямку відбувалася еволюція дихальної системи?

2) Наслідки порушення.

2. «Зооакадемія»

 Відгадайте загадки, визначте органи виділення цих тварин.

Цар усіх тварин земних, в казках він суддя для них,

Клас ссавці, в їжі — хижак. Є такий знак-зодіак. (Лев)

Ноги довгі, мов жердини,чваньковита ця пташина,

Нові чоботи убрала, по болоту поскакала.(Чапля)

Живе — то чорне, погане, а умре — то красне, рум’яне. (Рак)

Не дзвінок і не сопілка, й калаталка не така;

В полі чуєш її тільки, як подружок виклика.  (Перепілка)

В бінокль я рибку роздивлюся, й усіх попереджу, безперечно —

Ця риба хижа, знайте, діти, і гратись з нею небезпечно!

Зубища гострі, як ножі, ти краще не чіпай її.  (Акула)

4. Визначте відповідність між органами виділення і тваринами

I. Протонефридії	1. Риби
II. Метанефридії	2. Птахи
III. Зелені залози	3. Кільчасті черви
IV. Жирове тіло	4. Комахи
V. Нирки	5. Ракоподібні
	6. Кишковопорожнинні
	7. Ссавці
	8. Амфібії
	9. Плазуни

Бліц-опитування «Павукоподібні»

1. Жорсткі дихальні трубочки. (Трахеї)

3. Одношаровий епітелій. (Гіподерма)

4. Фільтрівний апарат. (Глотка)

5. Трахеї та легені має... (дихальна) система.

6. Травна залоза. (Печінка)

7.  Мішечок для відкладання яєць. (Кокон)

8.  Видільну систему утворюють... (мальпігієві судини).

9.  Поведінку павуків забезпечують... (складні інстинкти).

10. Кровоносна система. (Незамкнена)

11. Тіло вкрите... волосками. (чутливими)

12. Дихальні мішечки. (Легені)

13.  Особливості розмноження. (Роздільностатеві)

«Плазуни. Видільна й дихальна системи»

1. Частина видільної системи. (Сечовий міхур)

2. Частина скелета, бере участь у диханні. (Грудна клітка)

3. Частина дихальної системи. (Трахеї)

4. Група м’язів, які допомагають диханню. (Черевні м’язи)

5. Легені мають дуже. (дрібні комірки).

6. Частина дихальної системи. (Гортань)

7. Парні органи дихання. (Легені)

9. Група м’язів, які забезпечують дихання. (Міжреберні м’язи)

10. «Початок» дихальної системи. (Ніздрі)

11. Парні органи дихальної системи. (Бронхи)

12. Орган, що з’єднує травну й видільну системи. (Клоака)

13. Органи виділення. (Нирки)

Дайте відповідь на питання.

1) Які додаткові органи виділення?

2) Які основні органи виділення?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

  Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

  Д/З:  Опрацювати  §           , дати усні відповіді на (??).

 

 

 

Урок 39.   Тема « ОПОРА Й РУХ. ВИДИ СКЕЛЕТА. ЗНАЧЕННЯ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ»

Цілі: розглянути поняття опори й руху; розвивати уявлення про види скелета.

Очікувані результати: учні:

 аналізують види скелета;

пояснюють особливості будови скелетів різних типів тварин;

 з'ясовують значення опорно-рухової системи.

Основні поняття й терміни: зовнішній скелет і внутрішній скелет; опорно- рухова система; скелети: гідростатичний, екзоскелет, ендоскелет.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : скелети хордових тварин, таблиці безхребетних тварин, колекції безхребетних тварин, таблиці, фото, малюнки, фрагменти відео- фільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Виділення. Які асоціації викликає в учнів?

2. «Поміркуйте»

1) Органи виділення.

*  Основні.

*  Допоміжні.

2) Значення виділення.

3. Визначте відповідність між органами виділення і тваринами

А. Протонефридії	1. Ссавці
Б. Метанефридії	2. Птахи
В. Стрічкоподібні нирки	3. Плоскі черви
Г. Бобоподібні нирки	4. Кільчасті черви
	5. Риби

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

? Чому тварини рухаються?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Значення опорно-рухової системи

1) Рух тварин (м’язи).

2) Підтримка форми тіла й положення (скелет).

3) Опора тіла (скелет).

4) Захист внутрішніх органів (скелет).

5) Кровотворна (кістки хребетних).

6) Депо мінеральних молей (Ca, Fe, F, P) у хребетних (скелет).

Опорно-рухова система

-  Активна частина — м’язи.

- Пасивна частина — скелет.

2. Види скелета

Види скелета	Тварини	Особливості
1. Гідростатичний	М’якотілі тварини й черви	Всередині м’язових стінок є порожнинна рідина, яка тисне на м’язи. М’язи скорочуються і протистоять цьому тиску
2. Екзоскелет — зовнішній	Членистоногі (хітиновий: м’який і твердий)	З певного часу скелет припиняє рости й замінюється на більший (ряд послідовних линьок, коли частина старого скелета скидається)
	Молюски (складна черепашка — тришаровий перламутр → вуглекислий кальцій → рогова речовина	У молюсків (головоногі, двостулкові) черепашка поступово росте (річні кільця)
3. Ендоскелет	Хордові (хребетні)	Скелет почленований, має єдиний план будови. Відносне переміщення окремих частин забезпечують м’язи. Росте до певного віку

3. Особливості скелетів хордових (хребетних)

1) Череп

- лицьовий відділ більше від мозкового (у людини навпаки);

-  рухома нижня щелепа.

2) Скелет хребта — складається з окремих хребців

Класи	Відділи
Риби	Тулубовий, хвостовий
Амфібії	Шийний (1), тулубовий (5 з ребрами), крижовий (1), хвостовий (у безхвостих — уростиль)
Плазуни	Шийний (1-8), грудний (є ребра), крижовий (2), хвостовий
Птахи	Шийний (1-25), грудний (є ребра), поперековий, крижовий (2), хвостовий
Ссавці	Шийний (7), грудний (9-24, частіше 12-13), поперековий (2-9), крижовий (5), хвостовий

3) Скелет грудної клітки

-   Грудина (добре розвинута у птахів, ссавців).

-   Грудні хребці.

- Ребра.

4) Скелет передніх кінцівок

- Ключиці.

- Лопатки.

- Вороняча кістка.

5) Скелет передніх кінцівок

- Плечова кістка.

-  Кістки передпліччя.

-  Кістки кисті.

6) Скелет пояса задніх кінцівок

Три пари зрощених кісток.

7) Скелет задніх кінцівок

-  Стегнова кістка.

-  Гомілкові кістки.

-  Кістки стопи.

У риб — тільки череп, хребет, скелет плавців.

У наземних тварин поступово формується грудна клітка, інші відділи подібні. На розвиток кінцівок впливає спосіб руху.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.  «Будівельники»

З переліку кісток збудуйте скелет хордових тварин (робота в малих групах).

Череп, стопа, передплічні кістки, кисть, грудина; шийний відділ хребта, грудний відділ хребта, плечова кістка, ребра, поперековий відділ хребта, крижовий відділ хребта, хвостовий відділ хребта, кістки голені, лопатки, вороняча кістка, ключиці, кістки передпліччя, тазові кістки.

1- ша група: карась.

2- га група: жаба.

3- тя група: ящірка.

4- та група: горобець.

5- та група: лисиця.

2. «Ерудити»

Цікаві факти про опорно-рухову систему

А) Проаналізуйте ці факти, дайте відповідь на запитання. 

1. Визначте вид і відділ скелета. Активна чи пасивна частина опорно-рухової системи?

1) Роги — це швидкозростаючі кісткові утворення. Молоді роги покриті тонкою шкіркою, яка незабаром лопається і злазить, оголюючи ріг. Щоби полегшити та прискорити цей процес, тварина треться рогами об стовбур дерева.

2) Мураха-листоріз може піднімати й переміщувати вантажі, маса яких у 50 разів більше її власної маси.

3) У тілі гусені м’язів більше, ніж у тілі людини.

4) Незважаючи на горб, хребет у верблюда прямий.

5) Слон — єдина тварина з чотирма колінами.

6) Риба сарган має зелені кістки.

7) Незважаючи на горб, хребет у верблюда прямий.

8) Зебри позбавлені рогів та інших засобів захисту, рятуються від хижаків утечею. Потрапивши в оточення, вони захищаються зубами й ударами копит.

9) Для свиней фізично неможливо подивитися в небо.

10)   Найшвидший птах — цей рекорд належить сапсану Falco peregrinus, чия швидкість у піку досягає 320 км/год. Особливо вражає така швидкість порівняно із 43 км/год, з якою летить колібрі.

11)   Висота польоту — тоді як більшість птахів літає на висоті всього кілька метрів над землею, мігруючі види летять набагато вище, щоби скористатися перевагами сприятливого напрямку вітру. Гуси летять над вершиною Евересту на висоті 9 кілометрів, висота польоту андійського кондора Vultur gryphus коливається в межах 6 кілометрів, проте рекорд належить бідолашному грифу, котрий зіткнувся з реактивним лайнером над західною Африкою на неймовірній висоті — понад 11 кілометрів!

Бліц-опитування  «Птахи. Будова скелета»

1.  Шийний відділ має... (сім хребців).

2.  Відділ хребта. (Куприковий)

3.  Відділ хребта. (Грудний)

4.  Відділ хребта. (Поперековий)

5.  Куприковий відділ, або... (крижовий).

7.  Відділ хребта. (Хвостовий)

8.  Частина скелета. (Череп)

9.  Хребет складається з окремих... (хребців).

10. Частина скелета. (Хребет)

11. Відділ скелета. (Грудна клітка)

12.  Скелет має дві пари. (кінцівок).

13.  Відділ хребта, що має 14 хребців. (Шийний)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВУРОКУ.

      Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

      Д/З:  Опрацювати  §          дати усні відповіді на (??).

 

 

 

Урок 40. Тема «ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ СКЕЛЕТІВ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН»

Цілі уроку:

освітня: провести порівняння будови скелетів хребетних тварин, які належать до різних груп;

 розвивальна: розвивати вміння зіставляти і робити висновки, аналізувати інформацію і використовувати здобуті раніше знання;

  виховна: виховувати поважне ставлення до всієї природи взагалі та світу тварин зокрема.

Обладнання й матеріали: колекції, рисунки, слайди презентації із зображеннями будови скелету різних хребетних, підручник, зошит.

 

Базові поняття і терміни уроку: хребетні тварини, опорно-рухова система, скелет, кістки, суглоби, череп, хребет, кінцівки, хвіст.

Тип уроку: закріплення знань.

Очікувані результати: учні:

уміють визначати (за зображеннями, описом):  тип опорно-рухової системи;

порівнюють і зіставляють: опорно-рухові системи різних груп тварин;

пояснюють відповідними прикладами: взаємозв’язок  життєдіяльності і будови організму  тварин;

роблять висновок: ускладнення будови організму тварин пов’язане  з ускладненням функцій.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

♦   Навіщо тваринам потрібен скелет?

♦   Яку будову має опорно-рухова система кишковопорожнинних?

♦   Яку будову має опорно-рухова система кільчаків?

     ♦   Яку будову має опорно-рухова система членистоногих?

♦   Яку будову має опорно-рухова система молюсків?

♦   Які частини опорно-рухової системи забезпечують політ у комах?

Рис. 34. Скелет жаби

Рис. 35. Скелет птаха

Рис. 36. Скелет ссавця

III. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Хід роботи:

1. Використовуючи скелети тварин або їхні муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови скелету риб. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

2. Використовуючи скелети тварин або їхні муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови скелету амфібій. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

3. Використовуючи скелети тварин або їхні муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови скелету рептилій. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

4. Використовуючи скелети тварин або їхні муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови скелету птахів. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

5. Використовуючи скелети тварин або їхні муляжі, зображення та матеріал підручника, ознайомтеся із особливостями будови скелету ссавців. Запишіть ці особливості у відповідні графи таблиці.

Таблиця для заповнення

Група хребетних	Особливості будови черепа	Особливості будови скелета кінцівок	Особливості будови хребта
Риби
Амфібії
Рептилії
Птахи
Ссавці

6. Формулювання висновків

Сформулюйте висновки практичної роботи, у яких укажіть, які особливості будови скелета є характерними для різних класів хребетних тварин.

IV.  ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон"  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??).

 

 

 

Урок 41.  Тема « ДВА ТИПИ СИМЕТРІЇ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СПОСОБУ ЖИТТЯ»

Цілі уроку: узагальнити знання учнів про опорно-рухову систему; розвивати уявлення про типи симетрії як відображення способу життя тварин.

Очікувані результати: учні:

називають типи симетрії;

аналізують взаємозв'язок типів симетрії та способу життя тварин;

     порівнюють скелети хордових тварин.

Основні поняття й терміни: типи симетрії.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали : таблиці типів симетрії тварин, скелети хордових тварин.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бліц-опитування

1. Активна частина опорно-рухової системи. (М’язи)

2. До них прикріплюються ребра. (Грудні хребці)

3. Плоска кістка грудної клітки. (Грудина)

4. Частина грудної клітки. (Ребра)

5. Скелет голови. (Череп)

6. М’язи, що виконують протилежні функції. (Антагоністи)

7. Пояс задніх кінцівок. (Тазові кістки)

8. М’язи, що виконують спільну функцію. (Синергісти)

9. Складова поясу передніх кінцівок, плоска кістка . (Лопатка)

10. Склад поясу передніх кінцівок. (Ключиці, лопатки)

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Що таке симетрія?

Повідомлення теми та цілей уроку.

Вивченнянового матеріалу

1. Типи симетрії

(Самостійна робота з підручником)

Симетричними називають тіла, що складаються з таких частин, які шляхом деяких перетворень можуть бути суміщені одна з одною. Найістотнішими є два види симетричних перетворень:

- площина ділить тіло на два рівні та дзеркально подібні половини;

 пряма лінія, що проходить через тіло, під час повороту на певний кут навколо неї не змінює це тіло.

У тварин відомі такі типи симетрії:

1. Сферична, або кулеподібна, що має велику кількість осей симетрії, які перетинаються в одній точці — центрі симетрії. Це колоніальні променеві.

2. Променева, або радіальна симетрія, що має ділянки тіла, які симетрично повторюються навколо головної осі. Це кишковопорожнинні тварини: гідри, медузи, коралові поліпи.

3. Двостороння, або білатеральна симетрія, за якої одна поздовжня площина ділить тіло на дві дзеркально подібні половини. Таку симетрію мають більшість тварин починаючи з типу Плоскі черви.

4. Асиметрія — це відсутність указаних типів симетрії. Її мають черевоногі молюски, раки-самітники.

Формування різних видів симетрії тіла пов’язане з певним типом живлення, характером руху тварини та середовищем існування. Сферичні й радіально-симетричні форми пов’язані із середовищем, однорідним за трьома вимірами, і з нерухливим, малорухливим або пасивним характером руху.

Уважають, що така симетрія пов’язана з відмінностями рухів організмів угору — вниз, уперед-назад, тоді як їхні рухи направо- наліво абсолютно однакові. Порушення білатеральної симетрії неминуче призводить до гальмування руху однієї зі сторін і зміни поступального руху на круговий. Тому не випадково активно рухливі тварини двобічносиметричні. Але такий вид симетрії трапляється й у нерухомих організмів та їхніх органів. Вона виникає в цьому випадку внаслідок неоднаковості умов, у яких перебувають прикріплена й вільна сторони.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Загадки

 Відгадайте загадки, визначте тип симетрії цих тварин і вид скелета.

У лусці мої боки — вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу, та усе життя мовчу. (Риба)

В річці риба проживає — довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу — в річці всі від неї плачуть. (Щука)

На дні річному проживаю, я небезпечні клешні маю,

Довгі вуса, чорні очі, а вперед іти не хочу! (Рак)

Він мисливець хоч куди — сітки ставить завжди.

А тоді сидить та слуха —чи не попадеться муха?

Вириватися не слід! З’їсть він муху на обід. (Павук)

Крильця прозорі в цього вертоліта, над нами літає він майже все літо.

Для нього посадочна смуга — кульбабка, а цей вертоліт — звичайнісінька.

(Бабка)

І не змій, і не звір, і не жаба, і не птах:

Виповзає із нір — нагла смерть для комах. (Ящірка)

Лягла під дубочком, згорнулась клубочком.

Обійди її, бережись.  (Змія)

Хто на собі свою хату носить? (Равлик)

Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

За вікном летить сніжок, піднялася віхола.

Але бачу я пташок, що сидять під стріхою!

Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив! Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці звуться, діти.  (Горобці)

Вдень я сплю, а прийде ніч,отоді вже — інша річ!

Я виходжу полювати —стережись, мишва хвостата!

Не злічу вже, скільки штук за життя я з’їв гадюк.

Я колючий, мов будяк, а зовуть мене. (Їжак)

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами, весь, як є, —жорстока лють,

Очі в нього так і ллють.Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей — звісно... (Вовк)

Щоб кравець — не кравець. І щоб швець — так не швець.

А ножиці у руках і щетинка у зубах. (Рак)

У воді водиться, з хвостом родиться,

А як виростає — хвіст відпадає. (Жаба)

Засвітився на травинці вогник, ніби маячок.

Це з ліхтариком на спинці спочиває... (Світлячок)

Господар по стежці повзе, на собі хатинку везе.

Друзі кличуть його Павлик. Звісно, це рогатий.   (Равлик)

Я вночі дзижчу на вухо, та не джміль я і не муха.

Непомітно вас я — кусь!  Й крові вашої нап’юсь. (Комар)

В морі плаваю на дні, там спокійніше мені,

Як желе мої боки: і прозорі, і м’які.

Якщо зловиш мене ти, можу руку обпекти! (Медуза)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВУРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §              дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 42. Тема «СПОСОБИ ПЕРЕСУВАННЯ ТВАРИН»

Цілі уроку: узагальнити знання про рухову функцію опорно-рухової системи, розвивати інтерес до життя тварин.

Очікувані результати: учні:

називають способи пересування тварин;

наводять приклади тварин із певним способом пересування;

характеризують способи пересування тварин.

Основні поняття й терміни: способи пересування, значення пересування.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: фрагменти відеофільмів, малюнки, фото.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

      Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Які ви знаєте способи пересування тварин?

Повідомлення теми та цілей уроку.

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Способи пересування тварин

Способи пересування	Тварини	Особливості
1. Стрибання	Кенгуру	Утримати рівновагу кенгуру допомагає опора на міцний хвіст
2. Лазіння і стрибки	Мавпи	Задніми кінцівками відштовхуються від опори перед стрибком по гілках дерев
3. Плавання	Риби, кити, дельфіни	Кінцівки видозмінені на ласти у вторинноводних тварин. У первинноводних органи руху — плавці
4. Політ	Птахи. Кажани. Комахи	У птахів передні кінцівки видозмінені у крила. На грудині є виріст — кіль (місце прикріплення м’язів, які рухають крила). У кажанів роль крил виконує широка шкірна перетинка між кінцівками
5. Ходьба й біг	Сухопутні ссавці	Спочатку тварини піднімають передню праву кінцівку, потім праву задню, у такий спосіб тварина завжди спирається на землю трьома кінцівками й може різко зупинитися, не ризикуючи при цьому впасти

2. Значення пересування тварин

1) Розселення виду, захоплення нових територій із деякими новими умовами життя, що сприяє прояву здатності до мінливості.

2) Утворення популяцій, підвидів, видів.

3) Зміна умов життя під час заселення нових територій активізує розвиток нервової системи й органів чуття.

4) Пересування сприяє активному пошуку їжі та її захопленню, що збільшує інтенсивність живлення.

3. «У світі цікавого»

1) Серпокрилець чорний може розвивати швидкість 111,6 км/год у горизонтальному польоті й навіть прямуючи вгору. Інші птахи, наприклад соколи-сапсани, летять швидше під час падінь, натомість політ серпокрильця є найшвидшим зафіксованим летом із докладання власної сили.

2) Швидкість пересування равлика — близько 1,5 мм/с.

3) Сірі вовки можуть бігти зі швидкістю 56-64 км/год, а бігти без зупинки — протягом більше 20 хвилин, хоча й не обов’язково з цією ж швидкістю.

4) Блоха може стрибати на 33 см за один стрибок. Якби люди мали таку саму стрибучість, людина могла б здійснювати стрибки на 213 метрів!

5) Пінгвіни можуть підстрибувати у висоту більш ніж на півтора метри.

6) Полярні ведмеді можуть бігати зі швидкістю 40 км/год.

7) Довгі ноги дають страусові можливість бігати зі швидкістю до 70 кілометрів на годину, зазвичай, достатньою для того, щоб урятуватися від хижаків.

8) Крокодили ковтають камені, щоби глибше пірнати.

9) Летюча риба. У летючої риби сильно розвинені бічні плавці, з допомогою яких вона здійснює польоти над поверхнею моря, рятуючись від хижаків.

10)   Серпокрилець здатен піднятися на висоту до 2800 м.

11) На бігу жираф не дуже швидкий і спритний. Втікаючи від ворога, він може розраховувати на швидкість 50 кілометрів на годину.

12)   Найшвидший. Цей рекорд належить сапсану Falco peregrinus, чия швидкість у піке досягає 320 км/год! Особливо вражаюча така швидкість порівняно із 43 км/год, з якою летить колібрі.

13)   Висота польоту. Тоді як більшість птахів літає на висоті всього кілька метрів над землею, мігруючі види летять набагато вище, щоби скористатися перевагами сприятливого напрямку вітру. Гуси летять над вершиною Евересту на висоті 9 кілометрів, висота польоту андійського кондора Vultur gryphus коливається в межах 6 кілометрів, проте рекорд належить бідолашному грифу, котрий зіткнувся з реактивним лайнером над західною Африкою на неймовірній висоті понад 11 кілометрів!

14)   Чемпіонами з плавання вважають стародавніх мешканців морів — кальмарів. Завдяки своєму «реактивному двигуну» — лійці — вони можуть розвивати величезну швидкість — до 200 км/год. Формою тіла вони нагадують ракету. Рухаються заднім ходом загостреним хвостом уперед. Ромбоподібні плавці хвоста відіграють роль стабілізатора. Чудовими плавцями є кити й дельфіни. Швидше за них плавають риби.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 Установіть співвідношення між тваринами та способами їх пересування

А. Кінь	1. Повзання
Б. Сорока	2. Стрибання
В. Кажан	3. Плавання
Г. Окунь	4. Політ
Д. Змія	5. Ходьба й біг
Е. Собака
Ж. Білка

 «Зоопарк»

Відгадайте загадки, визначте спосіб пересування цих тварин та їхню їжу.

Вона живе в болоті, зелена, як трава.

І цілий день нам чути з болота «ква-ква-ква».

(Жаба)

В нього крила, в нього вуса, трохи я його боюся.

Як летить — так чути звук. бронзовий великий.

(Жук)

Він незграбний і товстий, завжди він чомусь сумний.

А на лобі в нього ріг, ця тварина.

(Носоріг)

Заповзята трудівниця, вона праці не боїться.

Дуже сильна ця комаха. Називається.

(Мураха)

У савані проживає, чорно-білі смужки має.

І весела, і пригожа, на конячку нашу схожа.

(Зебра)

Засвітились серед ночі в темній хащі жовті очі.

Наче лісу грізний дух — гострі ікла, сірий смух.

Полювати йде хижак. На весь ліс наводить жах.

(Вовк)

Чорну гадюку візьму я в руку але не вкусить. (В’юн)

Родич рака, живе в морі, ходить боком. (Краб)

Крила є, та не літає, ніг нема, а не доженеш, зуби є, та не порахуєш. (Щука)

Я великий, важкий, мов ракета, стрімкий. В океані живу — випірнаю,

Пливу з буруна на бурун. Потрапляю на гарпун.

(Кит)

Щоб не згинуть у біді, тримає ножиці в воді.

(Рак)

На голові його корона з гілля, копитця топчуть буйне зілля.

На спинці плямки білі, наче день, звірятко звати це.

(Олень)

У зеленому жакеті галасує в очереті.

Хоч і плавати мастак, та не риба і не рак.

(Жаба)

Біжить чимчик по долинці у сіренькій кожушинці. (Заєць)

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Мале й проворне; хрущів, мишей поїдає, а на свою оборону безліч списів має. (Їжак)

Одяг багатий, сам сліпуватий, живе без віконця, не бачить сонця. (Кріт)

На дубочку у дуплі сестроньки живуть руді.

Люблять шишки і горішки, і грибків поїсти трішки.

Працьовиті, наче бджілки, ці руді сестриці — ...

(Білки)

Люблю причаїтись, на сонці погрітись, од людей сховатися, а люди самі бояться. (Гадюка)

Тоненьке, вузеньке, по землі в’ється, як батіг довге, та зовсім не б’ється. Людей боїться, молоко вживає, в лісі їх багато, це кожен знає. (Вуж)

У хаті зачинилася,

Тихенько причаїлася, та сидить німа від страху.

Ви впізнали?

(Черепаха)

Крізь зимові заметілі пташенята прилетіли.

В них червоні гарні груди — ніби яблука усюди

Хтось розвісив у дворі. Звуться пташки.

(Снігурі)

Довгі вуса має, а не кіт. Бивні є, та на слона не схожий.

Є плавці у нього, та не кит. Хто це, діти? Здогадались?

(Морж)

У кого біле черевце і чорна-чорна спина?

Всі діти знають відповідь: звичайно, у...

(Пінгвіна)

Жовтогруді щебетушки, мають чорні капелюшки.

Сірі лапки, білі щічки, називаються...

(Синички)

Як дзижчу я в літній день,чуло кожне вухо.

Залітаю в кожен дім. Знають всі мене, я — ...

(Муха)

Ти солодке полюбляєш? Ну, тоді про мене знаєш!

Я над квітами літаю, друзів медом пригощаю.

Не велика й не мала, а зовуть мене.

(Бджола)

На дереві все грається, угору піднімається,

Кривляється, чіпляється, на хвостику гойдається,

А зветься це малятко — веселе. (мавпенятко).

Не чотири ніжки — п’ять, щоб по гілочках гулять!

Ці тваринки — із приматів, на плечі були в піратів!

(Мавпенята)

Ця велика хижа киця — чорна і швидка, як вітер.

Стережись її зустріти, бо не знає про манери.

Небезпечний звір — ...

(Пантера)

Мала та ще й плеската, на спині в неї хата.

А сили має досить: допомогти не просить.

(Черепаха)

Скочила в мішок до мами, як скінчила жваву гру, понесе в мішку додому мама доню — ... (кенгуру).

VІI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

 Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §             , дати усні відповіді на (??).

 

 

 

Урок 43.  Тема «ПОКРИВИ ТІЛА ТВАРИН, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ. Лабораторне дослідження покривів тіла тварин»

Цілі уроку: розглянути покриви тварин та їхні функції; розвивати вміння аналізувати й порівнювати.

Очікувані результати: учні:

аналізують покриви тварин;

пояснюють функції покривів;

характеризують значення похідних шкіри;

порівнюють покриви хребетних і безхребетних тварин.

Основні поняття й терміни: ентодерма, кутикула, шкірно-м'язовий мішок, шкіра, похідні шкіри, функції шкіри.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: таблиця «Шкіра тварин», малюнки й фото тварин із різними покривами тіла, відеоматеріали, ноутбук.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 «Поміркуйте»

1) Функції пересування.

2) Способи пересування.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Що таке маскування?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Функції покривів:

1) Захист від механічних, хімічних, фізичних пошкоджень тіла.

2) Захист від проникнення в тіло мікроорганізмів.

3) Пігменти шкіри захищають організм від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання.

4) У риб і амфібій шкіра бере участь у диханні.

?? У яких іще тварин покриви виконують функцію газообміну? (Губки, Кишковопорожнинні, Черви)

5) Рецептори. Є рецептори дотику, температурної чутливості, болю.

6) Видільна функція: виділення води, вуглекислого газу та інших речовин із потом.

7) Депо крові, води, мінеральних солей.

2. Різноманітність покривів

Тварини	Особливість покривів
1. Губки 2. Кишковопорожнинні	Два шари клітин: ■ зовнішній — ектодерма, ■ внутрішній — ентодерма
3. Плоскі черви	Шкірно-м’язовий мішок: сукупність епітелію та м’язів. У деяких у шкірі є залози, війки, джгутики
4. Круглі черви	Кутикула (зовнішній скелет)
5. Кільчасті черви	Шкірно-м’язовий мішок із залозами, кутикула
6. Членистоногі	Хітинова кутикула (зовнішній скелет). У ракоподібних покрив твердий за рахунок нерозчинених мінеральних солей
7. Молюски	Черепашка, мантія
8. Риби	Шкіра, луска є або відсутня
9. Амфібії	Шкіра з великою кількістю залоз
10. Плазуни	Суха шкіра, панцир у черепах
11. Птахи	Шкіра з пір’ям
12. Ссавці	Шкіра з волоссям — хутром

3. Будова шкіри ссавців

1) Епідерміс — багатошаровий плоский епітелій. Він потовщується там, де епітелій зазнає тиску або тертя.

Епітелій містить клітини з пігментом — меланіном.

2) Власне шкіра (дерма) — еластичний багатоклітинний шар, який має кровоносні судини, потові й жирові залози, рецептори, волосяні цибулини.

3) Підшкірно-жировий багатоклітинний шар. Він сприяє збереженню тепла. У деяких тварин цей шар дуже міцний (китоподібні, ластоногі). У верблюдів, овець жир накопичується в курдюку та є джерелом ендогенної води.

4. Похідні шкіри

У всіх наземних, хордових епідерміс виділяє специфічний білок — кератин, який утворює роговий шар.

У плазунів із нього утворюються луски. З кератину утворюються нігті, кігті, шкірні мозолі, дзьоб, копита, роги, пір’я, волосся.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1) Установіть відповідність між покривами і тваринами.

А. Ектодерма	1. Равлик
Б. Шкірно-м’язовий мішок	2. Гідра
В. Кутикула	3. Дощовий черв’як
Г. Шкірно-м’язовий мішок із кутикулою	4. Травневий хрущ
Д. Черепашка, мантія	5. Бичачий ціп’як
Е. Суха шкіра	6. Гострики
Ж. Хітинова м’яка кутикула	7. Щука
З. Шкіра	8. Ящірка
	9. Сова
	10. Лисиця

2. Лабораторне дослідження «Вивчення особливостей покривів тіла тварин» (згідно інструкції в зошитах для практичних робіт)

3.  «Зоопарк»

Відгадайте загадки, визначте покрив цих тварин, особливості покриву.

Ти солодке полюбляєш? ну, тоді про мене знаєш!

Я над квітами літаю, друзів медом пригощаю.

Не велика й не мала, а зовуть мене...

(Бджола)

Я великий, важкий, мов ракета, стрімкий.

В океані живу — випірнаю, пливу з буруна на бурун...

Потрапляю на гарпун.

(Кит)

Довгі вуса має, а не кіт. Бивні є, та на слона не схожий.

Є плавці у нього, та не кит. Хто це, діти? Здогадались?

(Моржик)

Тупу-тупу-тупу! Хто це там у степу?

Став, як стовпчик, свистить, як хлопчик.

Гілочка — хрусь, він у нірку — шусь.

(Ховрах)

Тисяча тисяч бондарів роблять хати без дворів.

(Мурахи)

Плащ зелений одягає і по березі стрибає.

Там, де річка, став чи рів, справно ловить комарів.

(Жаба)

Взимку ловиться і влітку вудкою або у сітку.

А коли злякається — в мулі заховається...

(Карась)

Із води виймаємо і на гладь кидаємо.

Пострибає навпростець, наче справжній камінець.

(Беззубка (молюск))

Клишоногий і вусатий, вкритий панциром, хвостатий.

З ним обачними слід бути — може клешнею вщипнути!

(Рак)

Дуже любить приставати, кров з людини попивати,

Як посолиш — відпаде! Знову часу свого жде.

(П’явка)

Не мотор, а шумить. Не пілот, а летить.

Не гадюка, а жалить.

(Бджола)

Удень спить, а як ніч прийде, на вогонь летить. (Метелик)

Без прядива пряде нитку і без глиці в’яже сітку;

Ціле літо мушок душить, м’ясо їсть, а хутро сушить.

(Павук)

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Мале й проворне; хрущів, мишей поїдає, а на свою оборону безліч списів має. (Їжак)

Люблю причаїтись, на сонці погрітись, од людей сховатися, а люди самі бояться. (Гадюка)

Як дзижчу я в літній день, чуло кожне вухо.

Залітаю в кожен дім. Знають всі мене, я.

(Муха)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §         , дати усні відповіді на (??).

 

Урок  44.  Тема « ЗАХИСТ. ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ АКТИВНОГО ЗАХИСТУ Й НАПАДУ»

Цілі уроку: розглянути пристосування тварин до активного захисту й нападу; розвивати пізнавальну активність учнів.

Очікувані результати: учні:

називають пристосування тварин до захисту й нападу;

     пояснюють значення захисту й нападу;

наводять приклади тварин із певними пристосуваннями.

Основні поняття й терміни: захист, напад, органи, пристосування.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : таблиці, фото, малюнки, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Покриви тіла тварин. Які асоціації викликають в учнів?

2. Визначте відповідність між шарами шкір ссавців і функціями шкіри

А. Епідерміс	1.Захисна
Б. Дерма	2. Секреторна
В. Підшкірно-жирова клітковина	3. Рецепторна
	4. Дихальна
	5. Теплорегуляція
	6. Потовиділення
	7. Видільна

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Що допомагає тваринам успішно полювати чи ховатися від хижаків?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пристосування для захисту

Тварини	Пристосування
1. Губки	Твердий скелет із голками
2. Кишковопорожнинні	Жалкі клітини (капсули з отрутою)
3. Молюски	Черепашки, чорнильний мішок у восьминогів
4. Членистоногі: 1) Ракоподібні. 2) Павукоподібні. 3) Комахи	Твердий панцир із шипами, клешні. Отруйні залози. Отруйні залози й застережливе забарвлення. Мімікрія — забарвлення й форма тіла у нешкідливих тварин, що подібні до їхніх отруйних побратимів. Захисне забарвлення. Маскування — форма тіла й забарвлення роблять комах схожими на листя, гілки, сучки, колючки
5. Риби	Черевце світле, спина темна. Камбала може приймати забарвлення дна
6. Земноводні	Захисний колір шкіри, отруйні залози шкіри, плямиста шкіра
7. Плазуни	Панцир черепах. Хамелеони швидко змінюють свій колір під колір середовища. Отруйні залози змій
8. Птахи	Самиці птахів у відкритих гніздах, які висиджують яйця, майже зливаються з фоном місцевості. Яйця таких птахів теж забарвлені в колір довкілля
9. Ссавці	Заєць змінює колір хутра влітку та взимку. У ссавців пустель, саван і степів колір шкіри нагадує колір ґрунту. Також хутро має чергування світлих і темних смуг або плям. Їжаки мають вирости — гострі голки. Копитні мають роги й міцні копита (захист задніми кінцівками)

2. Пристосування для нападу

1) Міцні зуби (акули, ссавці — хижаки);

2) отруйні зуби змій;

3) отруйні залози комах;

3) Де живуть ці тварини?

?? Яке значення забарвлення їхнього хутра?

?? Хижі ссавці

4) Як можуть захищатися ці тварини?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

     Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  § ,            дати усні відповіді на (??). Повторити  матеріал теми та підготуватися дл самостійної роботи.

 

 

Урок 45. Тема « УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ

 «Процеси життєдіяльності тварин. Системи органів».

Цілі уроку:

 освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання й матеріали: роздатковий матеріал з різнорівневими завданнями (І та ІІ варіанти).

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Виконання різнорівневих завдань.

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Укажіть назву тварин, які вловлюють, вбивають та споживають інших тварин:                       а) фітофаги; б) паразити; в) хижаки; г) кровосисні види;
2. Укажіть органи дихання рака річкового: а) трахеї; б) зябра; в) легеневі мішки;                       г) шкіра; д) легені;
3. Укажіть тварин з незамкненою кровоносною системою: а) риби; б) комахи; в) рептилії; г) амфібії;
4. Укажіть хребетних тварин у видільній системі яких немає сечового міхура:              а) амфібії;  б) ссавці;  в) птахи; г) рептилії;
5. Укажіть тварин, які мають хребет: а) комахи; б) риби; в) гідра; г) молюски; д) амфібії;
6. Укажіть тварин, шкіра яких має  пахучі, молочні, потові, сальні залози: а) риби;                      б) рептилії; в) ссавці; г) амфібії;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Шкіра хребетних тварин складається з двох шарів ____ та _________;
2. Є такі види рухів безхребетних тварин _________________________;
3. Парні нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник – це ____________;
4. Тварини, у яких температура тіла постійна і не  залежить від температури навколишнього середовища, називаються ____________;
5. Тварини, яким притаманне подвійне дихання – це ________________;
6. Залози травної системи _______________________________________;

ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 ,5 бали).   Максимальна кількість балів - 3 бали   

7. З наведеного переліку виберіть органи, що належать до травної системи:    а) нирки;  б) сечовий міхур; в) ротова порожнина; г) серце; д) стравохід; е) шлунок; є) аорта; ж) воло; з) кишечник; и) клоака; і) сечоводи; ї) анальний отвір.
8. З наведеного переліку виберіть ознаки, властиві Птахам та Ссавцям : а) мають серце; б) не мають серця; в) кровоносна система замкнена; г) кровоносна система незамкнена; д) серце 2-х камерне; е) серце 3-х камерне; є) серце 4-х камерне; ж) одне коло кровообігу; з) два кола кровообігу; і) теплокровні; ї) холоднокровні; й) мають гемолімфу;
9. Установити відповідність між кістками та відділами скелету:

А. Грудна клітка   1. Плече, передпліччя, кисть;

Б. Передня кінцівка   2. Тазові кістки;

В. Пояс задньої кінцівки  3. Хребет, ребра, грудина;

Г.  Пояс передньої кінцівки  4. Ключиці, лопатки;

     5. Стегно, гомілкові кістки, стопа;

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Укажіть тварину - сапротрофа: а) гепард; б) стьожак широкий;                       в) скарабей священний; г) колорадський жук;
2. Укажіть органи дихання колорадського жука: а) трахеї; б) зябра;                      в) легеневі мішки;                       г) шкіра; д) легені;
3. Укажіть формені елементи крові червоного кольору: а) лейкоцити;                б) тромбоцити; в)  еритроцити;
4. Зелені залози – це органи виділення : а) павукоподібних;  б) комах;                                     в) ракоподібних; г) молюсків;
5. Укажіть молюска, якому притаманний реактивний рух: а) виноградний слимак;                  б) кальмар; в) беззубка; г) ставковик;
6. Укажіть тварину, забарвлення якої є прикладом мімікрії: а) тарантул;                б) муха-дзюрчалка; в) саламандра плямиста; г) жука сонечка;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Шкіра рептилій ( має)  (немає) залози (відповідь підкресліть);
2. Грудна клітка утворена такими кістками _________________;
3. Процеси звільнення  організму від кінцевих продуктів обміну речовин називається _______________________________________;
4. Судини, по яких кров рухається до серця, називаються ____________;
5. Залози травної системи _______________________________;
6. Розширене відгалуження бронхів у птахів – це _____________;

ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1,5  бали).   Максимальна кількість балів -32 бали   

1. З наведеного переліку виберіть органи, що транспортують повітря : а) легені;               б) носова порожнина; в) гортань; г) стравохід; д)шлунок;  е) трахея; є) зябра;                         ж) бронхи;
2. З наведеного переліку укажіть кістки, що утворюють скелет передніх кінцівок ссавців: а) череп; б) лопатка; в) ключиця; г) кіль; д) стопа; е) плече; є) ліктьова кістка; ж)стегно; з) гомілкова велика кістка; и) променева кістка; і) тазові кістки;   й) кисть; к) гомілкова мала кістка;
3. Установити відповідність між тваринами та їхніми скелетами:

А.  шкіряно - м’язові  клітини 1. Амфібії

Б.  шкіряно – м’язовий мішок 2. Членистоногі

В.  кутикула  з хітином  3. Молюски

Г. черепашка         4. Кишковопорожнинні

     5. Черви

А( _____);   Б(_______);  В(_____);    Г(_____);

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Д/З:  Повторити  §         ,

 

Тема 6. Процеси життєдіяльності тварин.іяльності тварин. Нервова система, розмноження, розвиток.

 Урок 46.   Тема «НЕРВОВА СИСТЕМА, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ І РОЗВИТОК У РІЗНИХ ТВАРИН

Ціліу року: розглянути значення і розвиток нервової системи в різних тварин;  розвивати уявлення про регуляцію функцій організму.

Очікувані результати:учні:

 пояснюють значення нервової системи для організму тварини;

 аналізують розвиток нервової системи в різних тварин;

 характеризують особливості нервової системи та органів чуття в різних груп тварин;

Основні поняття й терміни: центральний і периферійний відділи нервової системи, відділи головного мозку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання  та матеріали : таблиці нервових систем тварин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Неймовірне»

?? Як вплине на тварин утрата подразливості?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Як тварини сприймають подразнення зовнішнього середовища?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Нервова система та її функції

Вона утворена нервовою тканиною з різним ступенем організації.

Функції

- Забезпечення роботи органів і систем органів;

- координація роботи органів і систем органів;

- взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем;

- пристосування організму до змін умов середовища.

Основою діяльності нервової системи є рефлекси, пов’язані зі збудженням відповідних рецепторів, передаванням нервових імпульсів до центрів рефлексів і адекватна відповідь м’язів (робочі органи) на подразнення.

2. Рефлекторна дуга

Це шлях нервового імпульсу від рецептора до робочого органа.

Рецептор → чутливий нерв →  чутливі нейрони →  рухові нейрони →

→  руховий нерв →  робочий орган (м’язи)

3. Класифікація рефлексів

-  Безумовні, або вроджені (видові):

•  дихання;

•  рух;

•  розмноження;

•  живлення.

• Умовні, або набуті (індивідуальні).

Чого можна навчити тварин?

4. Розвиток нервової системи

Тварини	Особливості нервової системи
Кишковопорожнинні	Дифузна: нервові клітини рівномірно розташовані в ектодермі та з’єднані відростками
Черви. Членистоногі. Молюски	Нервові клітини утворюють вузли — ганглії. Велика концентрація гангліїв у передньому відділі тіла — «головний мозок». • вузлова нервова система
Хордові	Трубчаста нервова система. Центральний відділ: спинний мозок і головний мозок із п’ятьма відділами; периферійний відділ: нерви, нервові вузли. Відділи головного мозку розвивалися залежно від середовища існування, що ускладнювало їхню поведінку: інстинктивну та набуту (особливо зміна великих півкуль). У птахів є кора (шар нервових клітин), яка збільшується й ускладнюється у ссавців

5. Розвиток головного мозку хордових

Тварини	Довгастий	Проміжний	Середній	Мозочок	Великі півкулі
Риби	Центри: дихання, травлення, кровообігу	Слабкий розвиток	Зорові центри	Координація рухів	Регуляція нюху
Амфібії	Як у риб	Як у риб	Збільшений (наслідки виходу на сушу)	Координація рухів	Збільшені, сенсорна координація
Плазуни	Як у риб	Як у риб	Як у амфібій	Слабше розвинутий, ніж у амфібій	Як у амфібій
Птахи	Як у плазунів	Як у плазунів	Як у плазунів	Ускладнення, є кора	На півкулях є кора — ускладнення
Ссавці	Як у птахів	Як у птахів	Як у птахів	Ускладнення	Дуже розвинуті, особливо у приматів

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §      дати усні відповіді на (??).

 

Урок 47.  Тема «ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 «ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН (НА МУЛЯЖАХ/МОДЕЛЯХ)»

Цілі уроку: поглибити знання про нервову систему тварин. Розглянути особливості будови головного мозку хребетних тварин, з’ясувати особливості його організації в різних представників цих тварин. Розвивати вміння аналізувати та порівнювати. Виховувати культуру оформлення роботи.

Обладнання і матеріали: муляжі головного мозку хребетних тварин, малюнки головного мозку риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок

Очікувані результати:учні:

 пояснюють значення нервової системи для організму тварини;

 аналізують розвиток нервової системи в різних тварин;

 характеризують особливості нервової системи та органів чуття в різних груп тварин;

вдосконалюватимуть уміння:  порівнювати, робити висновки;

      ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Відповіді на запитання з домашнього завдання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Довідкова інформація.

Дельфіни не сплять у воді, оскільки змушені кожні 20-30 хвилин підійматися на поверхню. Які особливості роботи мозку дельфінів сприяють такому цілодобовому напруженню? (Півкулі мозку відпочивають по черзі.)

IV. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК.

Виконання практичної роботи. Інструктаж з БЖД.

Хід роботи

1. Розгляньте муляж головного мозку риб. Знайдіть передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий відділи. Порівняйте розмір переднього мозку риб з іншими відділами. Зверніть увагу на розмір мозочка. Спробуйте пояснити, із чим пов’язаний слабкий розвиток переднього мозку та добрий розвиток мозочка в риб. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

2. Розгляньте муляж головного мозку жаби. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку жаби порівняно з мозком риби. Із чим пов’язаний кращий розвиток переднього мозку та гірший розвиток мозочку в жаби, порівняно з мозком риби? Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

3. Розгляньте муляж головного мозку ящірки. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) та довгастий. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку ящірки та жаби. Зверніть увагу на збільшений об’єм переднього мозку ящірки, укритий сірою речовиною, наявні в ньому нюхові частки. Із чим пов’язаний кращий розвиток головного мозку ящірки порівняно із жабою?

4. Розгляньте муляж головного мозку птаха. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку птаха та ящірки. Зверніть увагу на збільшений об’єм переднього мозку та великий мозочок. Із чим це пов’язано?

5. Розгляньте муляж головного мозку собаки. Зверніть увагу на збільшений об’єм півкуль переднього мозку, сіра речовина яких утворює звивини й борозни. Знайдіть інші відділи головного мозку. Із чим пов’язано те, що кора переднього мозку утворює звивини й борозни? Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

V. Узагальнення і систематизація знань.

6. Дані, отримані під час практичної роботи, оформіть у вигляді таблиці:

Група хребетних тварин	Особливості будови головного мозку

7. Зробіть висновки, проаналізувавши розвиток головного мозку в різних представників хребетних тварин. Поясніть, як ускладнення будови мозку впливають на складність поведінки тварини.

VI. ПІДСУМКИ.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні визначають однокласників, які найкраще працювали на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Опрацювати §         .

 

Урок 48.  Тема «ОРГАНИ ЧУТТЯ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ»

Цілі уроку : розглянути органи чуття тварин та їхнє значення; розвивати уявлення про подразнення як загальну властивість тварин.

Очікувані результати: учні:

називають органи чуття тварин;  функції кожного з органів чуття;

     характеризують особливості  органів чуття  у різних типів тварин ;

     робитимуть  висновок:   ускладнення будови організму тварин пов’язане з удосконаленням і розширенням функцій

Основні поняття й терміни: подразливість , органи чуття;

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: таблиці органів чуття, малюнки, фото тварин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Тестові завдання

1. Укажіть тварин,  нервова система яких не поділяється на центральну та периферичну: а) кишковопорожнинні; б) молюски ; в) комахи;               г) кільчасті черви;
2. Укажіть тварин, у яких великі півкулі головного мозку не вкриті сірою речовиною: а) ссавці; б) птахи; в) рептилії; г) амфібії;
3. Укажіть тип нервової системи у кільчастих червів : а) дифузна;                    б) вузлова;          в) трубчаста; г) розкидано - вузлова;
4. Укажіть клітину нервової тканини: а) нефрон; б) сперматозоїд;                   в) нейрон;

г) яйцеклітина;

Дописати речення:

1. Здатність нервової та м’язової тканини проводити збудження до різних частин організму – це _________________________________________;
2. Дифузну нервову систему мають ________________________________;
3. Здатність організмів сприймати збудження зовнішнього та внутрішнього середовища та відповідати на них – це _______________;
4. Трубчасту  нервову систему мають ______________________________;
5. Ссавці  мають такі відділи головного мозку______________________;

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи всі тварини мають органи чуття?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості органів чуття

Забезпечують організм інформацією про навколишнє середовище, дають можливість орієнтуватися й відповідно реагувати на зміни в середовищі.

Органи чуття складаються з відповідних рецепторів і допоміжного апарату.

Рецептори органів чуття є периферійною частиною відповідних аналізаторів або сенсорних систем.

У рецепторах органів чуття різні подразники перетворюються на нервові імпульси, які сприймає та аналізує центральний відділ нервової системи.

Загальний план будови сенсорних систем

Наприклад: зоровий аналізатор.

2. Функції органів чуття

Чуття	Орган	Функції
1. Зір	Очі мають сітківку з рецепторами	Перетворення світлових подразників на нервові імпульси
2. Слух	Внутрішнє вухо має рецептори	Перетворення коливань повік на електричні імпульси
3. Нюх	Носова порожнина містить рецептори	Перетворення хімічних подразників на нервові імпульси
4. Смак	Язик зі смаковими рецепторами	Перетворення хімічних подразників на нервові імпульси
5. Температурна чутливість	Шкіра. Губи з температурними рецепторами	Перетворення температурних подразників на електричні імпульси
6. Тактильна чутливість	Механорецептори шкіри	Перетворення механічних подразників на електричні імпульси

3. Особливості органів чуття тварин

Тварини	Розвиток органів чуття
Кишковопорожнинні	Епітеліальні сенсорні клітини, які сприймають дотики
Плоскі черви Круглі черви	Сенсорні клітини зовнішнього шару шкірно-м’язового мішка (епідермісу)
Кільчасті черви	Сенсорні клітини епідермісу й вільні нервові закінчення сприймають вібрацію, світло, хімічні подразники
Членистоногі
■ Ракоподібні	Висока диференціація рецепторів. У вусиках є органи нюху, дотику, рівноваги. На ротових кінцівках є органи смаку. Складні (фасеткові) очі. Кожне вічко має прозорий хітиновий кришталик, який заломлює світло. Зображення складається з окремих фрагментів — мозаїчний зір
■ Павукоподібні	Органи дотику — волоски тіла. Органи нюху, смаку — на ногощупальцях і ходильних ногах (органи смаку також у глотці). Органи зору — 8 простих вічок
■ Комахи	Волоски тіла містять рецептори дотику. На вусиках — рецептори нюху. На ротових органах (у мух на кінцівках) — рецептори смаку
Молюски	Рецептори ноги сприймають механічні та хімічні подразники (також є на щупиках). Є світлочутливі органи (очі). Очі головоногих нагадують очі людини
Хордові
■ Риби	Очі мають кулясті кришталики і плоску рогівку. Риби бачать на близькій відстані, розрізняють форму й колір предметів. Слух — внутрішнє вухо. Органи рівноваги — напівколові канальці внутрішнього віха (3). Органи нюху — нюхові капсули ніздрів (добре розвинуті). Бічна лінія — сприйняття руху води
■ Земноводні (амфібії)	Бічна лінія у пуголовків або дорослих амфібій. Очі відрізняють тільки рухомі об’єкти. Слух — середнє та внутрішнє вуха (рецептори слуху й органа рівноваги). Очі мають більш досконалу будову кришталиків і очних м’язів. Слух — середнє і внутрішнє вухо. Язик — орган дотику. Ніздрі — орган нюху. (У гримучих змій є орган температурного чуття в язику та на голові.)
■ Птахи	Очі — зір гострий (добре розрізняють навіть дрібні об’єкти та їхній колір). Слух — пір’я голови утворює «зовнішнє вухо», яке поліпшує сприйняття звуків (має особливе значення під час створення пар)
■ Ссавці	Значний розвиток нюху, слуху, зору. Є органи дотику, смаку, рівноваги. Є сформоване зовнішнє вухо. Рівень розвитку органів чуття залежить від умов життя

4. Подразливість

Це здатність організму сприймати та реагувати на зміни середовища існування, яка здійснюється через сенсорні та нервову систему.

? Яке значення сенсорних систем?

?  Назвіть види подразників.

  Проаналізувавши зміст таблиці п. 3, можна зробити висновок, що подразливість — загальна властивість тварин.

Особливості:

■   подразники сприймаються відповідним рецепторам органів чуття;

■   граничне значення подразників специфічне для певних видів.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1 «Мозковий штурм»

Чи пов’язаний розвиток органів чуття зі швидкістю руху тварин?

2. «Я — тобі, ти — мені»

(Робота в малих групах, учні ставлять питання іншим групам по черзі.)

3. «Відгадайка» Відгадайте тварин.

1) Гострий зір, добрий нюх, гострі кігті. (Хижі птахи)

2) Чудовий нюх (одна молекула крові на об’єм класної кімнати). (Акула)

3) Чудовий слух, нюх, гострі кігті. (Хижі ссавці)

4) Смак визначають кінцівками. (Комахи)

Вправа «Закінчити речення» «Плазуни. Органи чуття»

1. Ззовні середнє вухо закриває... (барабанна перетинка).

2. Очі мають... перетинку. (мигальну)

3. Добре бачити на різних відстанях очам допомагає... (акомодація).

4. Кришталик має властивість... форму. (Змінювати)

5. Кожне око має... (дві повіки).

6. Шар зорових рецепторів. (Сітківка)

7. Складова частина органа слуху. (Середнє вухо)

8. Складова частина органа слуху. (Внутрішнє вухо)

9. Прохід між середнім вухом і ротовою порожниною. (Євстахієва труба)

10. Орган дотику. (Язик)

11. Елемент середнього вуха. (Стремінце)

«Птахи. Органи чуття»

1.  Здатність ока бачити на різних відстанях. (Акомодація)

2.  Світлові подразнення сприймають... (зорові рецептори).

3.  Очі розташовані з... (боків голови).

4. Шар дрібних пластинчастих кісточок у стінці ока. (Склеральне кільце)

5.  У голубів зір... (монокулярний).

6. У сов пір’я, що вкриває зовнішнє вухо, утворює... (лицьовий диск).

7.  Повіки не... (рухливі).

8.  Очні яблука птаха не можуть... (рухатися).

9. Миготіння здійснює... (третя повіка).

10. У сов зір... (бінокулярний).

11.  Місце розташування зорових рецепторів. (Сітківка)

12. У птахів погано розвинутий... (нюх).

«Ссавці. Органи чуття»

1. Кісточка середнього вуха. (Молоточок)

2. Елемент зовнішнього вуха. (Вушна раковина)

3. Закриває середнє вухо від зовнішнього. (Барабанна перетинка)

4. Відділ вуха. (Зовнішнє вухо)

5. Містить слухові рецептори. (Завитка)

6. Кісточка середнього вуха. (Коваделко)

7. Трубка зовнішнього вуха. (Слуховий прохід)

8. Кісточка середнього вуха. (Стремінце)

9. Відділ вуха. (Внутрішнє вухо)

10. Вловлювання відбитих ультразвуків. (Ехолокація)

11. Внутрішнє вухо також містить органи... (рівноваги).

12. Частина вуха. (Середнє)

Як вплинула на слух ссавців наявність зовнішнього вуха?

 Яке значення в житті тварин мають органи чуття?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 49. Тема « РОЗМНОЖЕННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ. ФОРМИ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН»

Цілі уроку : розглянути поняття розмноження та його форми; розвивати вміння виявляти загальне значення розмноження та особливості його форм.

Очікувані результати: учні:

пояснюють значення розмноження;

називають форми розмноження тварин;

аналізують особливості форм розмноження;

наводять приклади тварин із певними формами розмноження.

Основні поняття й терміни: розмноження вегетативне і статеве, роздільностатеві тварини й гермафродити, самці й самиці, партеногенез.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: таблиці форм розмноження, фото й малюнки тварин з різними формами розмноження, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Органи чуття. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Мозковий штурм»

??  Чому дресирувальники не виступають у цирку з рибами?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Яке значення має розмноження для природи?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розмноження

Продовження існування виду можливе за умови відтворення тваринами подібних до себе — розмноження. Це загальна властивість всіх живих організмів.

2. Форми розмноження тварин

-  Вегетативне:

• брунькування;

• фрагментація.

•   Статеве:

• утворення спеціалізованих статевих клітин;

• злиття чоловічих і жіночих гамет.

Вегетативне розмноження тварин

У губок — брунькування, нові організми можуть залишатися на материнському, тоді утворюються колонії.

У кишковопорожнинних дочірні особини можуть відокремлюватися від материнського організму, або можуть утворюватися колонії.

Губки, кишковопорожнинні, плоскі й деякі види кільчастих червів можуть розмножуватися фрагментарно — фрагментами тіла.

Здатність відновлювати цілий організм із його фрагмента — регенерація.

За вегетативного розмноження дочірні організми мають такі самі ознаки як материнський, тому що в них однакові за складом хромосоми.

Якщо умови середовища не змінюються, вегетативне розмноження забезпечує сприятливе існування виду. Але в разі зміни умов середовища вегетативне розмноження не сприяє збереженню виду.

Статеве розмноження

Утворення чоловічих і жіночих статевих клітин — гамет — з їх подальшим злиттям забезпечує перекомбінацію батьківських ознак і появі в нащадків нових можливостей пристосування до змін умов середовища. Таким чином, статеве розмноження прогресивніше за вегетативне.

3. Статева система

У процесі еволюційного розвитку у тварин почала формуватися спеціальна статева система, яка складається з органів утворення гамет і протоків для їх виведення під час зовнішнього запліднення або пристосувань для внутрішнього запліднення.

За наявності органів утворення гамет тварини можуть бути самцями (чоловіча стать) і самицями(жіноча стать) або гермафродитами (є чоловічі й жіночі залози — органи утворення гамет).

Чоловічі залози — сім’яники, жіночі залози — яєчники.

У сім’яниках утворюються сперматозоїди, в яєчниках утворюються яйцеклітини.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.  «Дослідники»

Складіть таблицю статевих систем (кооперативно-групова робота).

Тварини	Особливості статевих систем
Губки Кишковопорожнинні	Різностатеві гамети в ектодермі (гермафродити)
Плоскі черви	В основному гермафродити
Круглі черви	Роздільностатеві
Кільчасті черви	Більшість — гермафродити
Молюски: ■ Черевоногі. ■ Двостулкові. ■ Головоногі	Гермафродити. Роздільностатеві. Роздільностатеві
Членистоногі: ■ Ракоподібні. ■ Павукоподібні. ■ Комахи	Роздільностатеві. Роздільностатеві. Роздільностатеві. У Ракоподібних і Комах можливий партеногенез — розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Новий організм не здатний до розмноження (робочі бджоли)
Хребетні	Роздільностатеві

Бліц-опитування  «Ссавці. Статева система»

1. Статеві залози самців. (Сім’яники)

2. Орган живлення плоду. (Плацента)

3. Народження дитинчат. (Пологи)

4. Загальна назва статевих клітин. (Гамети)

5. Ними рухаються яйцеклітини. (Яйцепроводи)

6. Статеві органи самиці. (Яєчники)

7. Статеві клітини самців. (Сперматозоїди)

8. Ссавці... про нащадків. (Турбуються)

9. Першозвірі, або... (яйцекладні).

10. За набором хромосом клітини зародка... (диплоїдні).

11. Частина статевої системи самців. (Сім’яники)

12. Статеві клітини самиць. (Яйцеклітини)

«Мозковий штурм»

1) Чому в більшості гермафродитних тварин перехресне запліднення?

2) Чому статеве розмноження прогресивніше вегетативного?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

 Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §             , дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 50.  Тема « СТАТЕВІ КЛІТИНИ Й ЗАПЛІДНЕННЯ»

Цілі уроку: узагальнення знань учнів про статеві клітини та запліднення, розвивати уявлення про особливості й наслідки запліднення в різних тварин.

Очікувані результати: учні:

аналізують особливості статевих клітин;

пояснюють процес запліднення;

характеризують наслідки різновидів запліднення.

Основні поняття й терміни: гамети: сперматозоїди, яйцеклітини; запліднення: зовнішнє, внутрішнє.

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: мікропрепарати статевих клітин ссавців, мікроскопи, фрагменти відеофільмів; малюнки, фото нересту, відкладання яєць птахами; таблиця «Яйце птахів у розрізі».

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

      Виконання вправ в програмі «LearningApps.org»

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Які клітини відповідають за розмноження організмів??

VI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Статеві клітини

1) Сперматозоїди (♂) — чоловічі статеві клітини з половинним або гаплоїдним набором хромосом n. Вони здатні до активного руху.

2) Яйцеклітини (♀) — жіночі статеві клітини (гаплоїдний набір хромосом). Вони малорухомі, мають деякий запас поживних речовин.

2. Особливості запліднення

(Робота в малих групах, кооперативно-групова робота з підручником)

Тварини	Особливості запліднення
Губки	Статеві клітини в ектодермі. Гермафродити
Кишковопорожнинні	Гермафродити. Сім’яники та яєчники в ектодермі (утворюються з проміжних клітин). Статеві клітини виходять у воду через розриви стінок статевих органів, де відбувається запліднення (зовнішнє)
Плоскі черви	Гермафродити, або роздільностатеві. Яєчники та сім’яники з вивідними протоками. Запліднення внутрішнє. Яйця відкладаються в кокон, який виводиться назовні
Круглі черви	У самців один сім’яник, у самиці яєчники. Яйцеклітини через яйце води в кишечник хазяїна, де й зустрічається зі сперматозоїдами
Кільчасті черви	Гермафродити. Перехресне запліднення. Статева система самця: сім’яники і три пари сім’яних мішків. Статева система самиці: яєчники та сім’яприймачі. Сперматозоїди та яйцеклітини зливаються в поясі на передньому кінці тіла
Двостулкові молюски	Роздільностатеві. Статеві залози розташовані в товщі ноги. Сперматозоїди виходять у воду й потрапляють у мантійну порожнину, де відбувається запліднення яйцеклітини
Черевоногі молюски	Роздільностатеві, запліднення зовнішнє
Ракоподібні	Роздільностатеві. Внутрішнє запліднення
Павукоподібні	Роздільностатеві. Внутрішнє запліднення
Комахи	Роздільностатеві. Внутрішнє запліднення Можливий патогенез
Риби	Роздільностатеві. У хрящових риб внутрішнє запліднення. У кісткових риб запліднення зовнішнє. Самці відкладають яйцеклітини – ікру, самці виділяють рідину зі сперматозоїдами. Цей процес називають нерестом. (У морського окуня один яєчник і один сім’яник, вони гермафродити)
Амфібії	Роздільностатеві, запліднення зовнішнє у воді. Ікринки великі, з’єднані між собою у стрічки
Плазуни	Роздільностатеві, запліднення внутрішнє. Самиці відкладають яйця у шкіряній шкаралупі
Птахи	Роздільностатеві, внутрішнє запліднення. Самиці відкладають яйця у твердій шкаралупі (потрібне зігрівання — насиджування)
Ссавці	Першозвірі — яйцекладні. Сумчасті — недорозвинута матка з плацентою, доношування дитинчат у сумці на череві. Плацентарні — живонародження

VIІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1) Яке запліднення ефективніше?

2) Чому яйцеклітина більша сперматозоїда?

3) Яке біологічне значення сперматозоїдів? (Перенесення спадкової інформації)

4) Яке біологічне значення яйцеклітини? (Збереження спадкової інформації, розвиток зародка)

«Мозковий штурм»

1) Чому гамети мають половинний набір хромосом?

2) Чому до яйцеклітини (до ядра) потрапляє тільки один сперматозоїд?

Будова яйця

Елемент будови	Його функції

 «Очевидне-неймовірне»

1) За один раз павучиха може народити 200 000 павучків.

2) Найчастіше після спарювання самиця павука з’їдає самця.

3) Самці павуків протягом життя здатні міняти свою орієнтацію, якщо не можуть знайти собі партнера.

4) Найбільш плодовитою істотою на планеті, без сумніву, можна назвати самицю тріски. За один шлюбний сезон вона може відкласти більше 6 млн ікринок! Іноді в день вона відкладає кілька сотень тисяч ікринок, але виживає з них зовсім небагато. Справа в тому, що ікру й мальків поїдають різні мешканці моря. Тому (для компенсації) риби відкладають так багато ікри.

5) У неволі народжуються плодовиті гібриди лева й тигриці (лігри), але гібриди левів і леопардів безплідні.

6) У кенгуру зародок, який розвивається в матці, майже не пов’язаний з її стінками й отримує живлення тільки за рахунок пасивного проникнення речовин. З ростом зародка такий спосіб постачання стає неефективним. Тому сумчасті народжують маленьких недорозвинених дитинчат — фактично ембріонів. Тим не менш ці крихітні істоти самостійно добираються по материнській шерсті до сумки, де й перебігає їхній подальший розвиток.

7) Риби можуть змінювати стать. Багато видів риб уміють змінювати стать залежно від гормонального циклу й навіть від довкілля.

VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §       , дати усні відповіді на (??).

 

Урок 51.   Тема « РОЗВИТОК ТВАРИН»

Цілі уроку: розглянути розвиток тварин із перетворенням і без перетворення; розвивати уявлення про постембріональний розвиток тварин.

Очікувані результати: учні:

аналізують прямий і непрямий розвиток тварин;

пояснюють постембріональний розвиток різних тварин;

називають тварин з різним постембріональним розвитком.

Основні поняття й терміни: постембріональний розвиток: прямий, непрямий (метаморфоз).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : таблиця «Розвиток тварин», фото й малюнки тварин з різним типом розвитку, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

 Розмноження. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. Тести

1) Внаслідок розмноження:

а) тварина росте;

б) тварина живиться;

в) тварина дає потомство;

г) тварина не дає потомства.

2) Гамети — це:

а) статеві клітини;

б) соматичні клітини;

в) статеві клітини з гаплоїдним набором хромосом;

г) статеві клітини з диплоїдним набором хромосом.

3) Яйцеклітини утворюються:

а) у яєчниках;                  б) у печінці;

в) у сім’яниках;                г) у кістках.

4) Сперматозоїди утворюються:

а) у яєчниках;

б) у підшлунковій залозі;

в) у сім’яниках;

г) у клоаці.

5) Зигота — це:

а) клітина після злиття двох яйцеклітин;

б) клітина після злиття двох сперматозоїдів;

в) соматична клітина;

г) клітина після злиття яйцеклітини і сперматозоїда.

6) У гермафродитних організмів:

а) тільки яєчники;

б) тільки сім’яники;

в) яєчники та сім’яники;

г) тільки вегетативне розмноження.

3. «Поміркуйте»

1) Коли переваги має вегетативне розмноження, а коли — статеве?

2) Яке значення партеногенезу?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

     «Мозковий штурм»

Яке біологічне значення того, що деякі тварини можуть змінювати стать?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Онтогенез

Онтогенез, або індивідуальний розвиток, містить два періоди: ембріональний і постембріональний.

  Які особливості ембріонального розвитку тварин?

Ембріональний розвиток

•  Зовнішній:

• зовнішнє запліднення.

• Внутрішній:

• внутрішнє запліднення (яйцекладні, плацентарні).

Ембріологічний розвиток — період від запліднення до вилуплення з яйця або народження.

2. Постембріональний розвиток

Це період від вилуплення з яйця або народження (від часу утворення нової особі вегетативно) до смерті.

Стадії постембріонального розвитку

-  Достатевий період

-  Дорослий стан

- Старіння

Постембріональний розвиток може бути прямим і непрямим. За прямого розвитку нові особини є зовнішньою копією батьків, але значно маленького розміру.

3. Прямий розвиток тварин

(Кооперативно-групова робота)

1) Кишковопорожнинні. Запліднене яйце восени вкривається щільними оболонками й лежить на дні до весни, потім із нього виходить молода гідра.

2) Плоскі черви: у вільноживучих розвиток простий.

3) Кільчасті черви: дощовий черв’як має простий розвиток.

Парування дощового черв'яка

4) У черевоногих і головоногих молюсків розвиток прямий.

5) Ракоподібні: у річкового рака прямий розвиток.

6) Павукоподібні: у павуків прямий розвиток.

7) Риби — прямий розвиток.

8) Плазуни — прямий розвиток.

9) Птахи — прямий розвиток.

Нагніздний тип (Горобині) та виводковий тип (Курині)

Нагніздний

Виводковий

? Яка особливість нагніздних пташенят?

?  Яка особливість виводкових пташенят?

10) Ссавці — деякі дитинчата потребують догляду (кішки, собаки), деякі дитинчата невдовзі можуть самостійно рухатися, але живляться материнським молоком (копитні).

??  Визначте особливості дитинчат цих тварин.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Мозковий штурм»

? Які переваги прямого розвитку та його недоліки?

2. «Дитячий садок»

?  Як потрібно доглядати пташенят цих птахів?

- Парні групи — виводкові птахи.

-  Непарні групи — нагніздні птахи.

Розмноження плазунів

Розмноження плазунів відбувається на суходолі. Навіть морські змії, черепахи, крокодили виходять для розмноження на суходолі.

Розмноження статеве, особини роздільностатеві, розвиток прямий, запліднення внутрішнє. Мають відповідні статеві органи (сім’яники, яєчники і протоки, копулятивні органи).

Під час розмноження відбувається активна боротьба між самцями за самицю (черепахи, ящірки, змії). Розмножуються яйцями, яйцеживородіння, живородіння (живорідна ящірка). Для приваблювання самиць у самців на внутрішньому боці стегон є пори з пахучими залозами. Кількість яєць — 8-16, вони вкриті шкірним покривом або вапняною шкаралупою.

Розвиток відбувається за вологості середовища 3-15 %. Яйця відкладають у ґрунт, листя, тріщини скель (крокодили — у гнізда з листя чи трави). Оптимальна температура розвитку — +12...+15 °С (+20...+30 °С), а інкубаційний період яєць — 2-3 місяці. Температура +40 °С призводить до загибелі зародків.

Кількість кладок у змій — 1 раз на рік, геконів — 2 рази, ящірок і черепах — 3-4 кладки на рік. Однак плазуни менш плодючі, ніж земноводні.

Турбота про потомство: крокодили, кобри, удави, пітони — обвивають яйця тілом і ніби насиджують. Температура тіла в них вища на 2-4 °С, ніж навколишнього середовища.

Форми народження: вилуплення з яєць (черепахи, крокодили); яйцеживородіння (ящірка, веретільниця, гадюки, мідянки), коли яйця затримуються в яйцепроводах до вилуплення; справжнє живородіння (живорідна ящірка) шляхом яйцепровід — хоріон — плацента (лише в холодних кліматичних районах).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §     , дати усні відповіді на (??).

 

 

 

 

Урок 52.  Тема «РОЗВИТОК ТВАРИН ІЗ ПЕРЕТВОРЕННЯМ. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ТВАРИН»

Цілі уроку: розглянути особливості розвитку тварин із перетворенням; розвивати вміння виявляти біологічне значення розвитку з перетворенням.

Очікувані результати: учні:

аналізують особливості розвитку з перетворенням;

пояснюють біологічне значення розвитку з перетворенням;

характеризують тривалість життя тварин;

називають тварин із повним перетворенням.

    дотримуватимуться правил:  роботи з натуральними об’єктами та   лабораторним обладнанням;

     вдосконалюватимуть уміння:  порівнювати, робити висновки

Основні поняття й терміни: розвиток із повним і неповним перетворенням, імаго, личинка, лялечка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : таблиці «Розвиток тварин із повним і неповним перетворенням», фото й малюнки тварин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

  Розвиток тварин. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення)

2. «Поміркуйте»

1) Особливості дитинчат тварин із розвитком без перетворення після народження.

2) Від чого залежить виживаність потомства?

3. Біологічний диктант.  Поясніть терміни.

1) Зовнішнє запліднення.

2) Внутрішнє запліднення.

3) Гамети.

4) Яйцеклітина.

5) Сперматозоїд.

6) Розвиток без перетворення.

7) Розвиток із перетворенням.

8) Насиджування.

9) Нерест.

10) Нагніздні птахи.

11) Виводкові птахи.

12) Метаморфоз.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

? Що спільного у метелика та гусені?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток із неповним перетворенням (на прикладі комах)

Яйце → личинка без крил (живиться, росте, линяє) → схожа на дорослу, але маленька (після останнього линяння) → імаго

Личинки комах із неповним перетворенням можуть жити в одному середовищі з дорослими або мати інше середовище існування. Наприклад, личинки бабок живуть у воді.

2. Розвиток із повним перетворенням

Яйце → личинка (не схожа на дорослу особину), вона живиться іншою їжею й живе в іншому середовищі → лялечка (після кількох линянь), усередині лялечки відбуваються складні процеси руйнування органів личинки та утворення органів дорослої комахи → комаха.

Розвиток земноводних

(Можлива самостійна робота в малих групах з подальшою презентацією.)

3. Біологічне значення розвитку з перетворенням

Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово як за способом, так і за об’єктами живлення. Так удається уникнути надмірного збільшення густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов’язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.

Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (з допомогою течій, вітру, інших організмів) розселятися, забезпечуючи поширення виду.

Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, із їжею в організм людини потрапляють личинки котячого сисуна, ціп’яків, стьожака широкого, трихінели; з водою — печінкового сисуна; через шкіру — анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток.

4. Регенерація

Одним із процесів, який також відбувається в онтогенезі, є регенерація — відновлення організмом утрачених або ушкоджених органів і тканин, а також відновлення організму з його частини. Розрізняють фізіологічну регенерацію — заміщення структур, утрачених у процесі життєдіяльності (оновлення епідермісу та інших епітеліїв, клітин крові тощо), і репаративну регенерацію — відновлення випадково ушкоджених чи втрачених структур.

Прісноводну гідру, або планарію, можна розрізати на десятки шматочків, кожен з яких здатний регенерувати цілу тварину. У хребетних тварин є фізіологічна регенерація. Репаративна регенерація може відбуватися в більшості тканин, можуть регенерувати й деякі органи, наприклад, шкіра, частини кісток, хрящів, відростки нервових клітин тощо. Регенерація здійснюється за рахунок так званих стовбурових клітин, які здатні розмножуватись і диференціюватися під дією гормонів і тканинних чинників за рахунок поліплоїдії та збільшення розміру клітин. Такий тип регенерації є в печінці, нервовій тканині.

5. Ріст.

Основними подіями післяембріонального розвитку є ріст, статеве дозрівання, старіння, регенерація. Важливою особливістю онтогенезу організму є процеси його росту. Ріст — це поступальна зміна показників маси й розмірів організму. Ріст відбувається внаслідок розмноження клітин, збільшення їхніх розмірів (м’язові клітини, відростки нервових клітин) та кількості міжклітинної речовини. При цьому диференціюються клітини й відбувається формоутворення організму. Програму росту закодовано в генотипі, але до певної міри вона може бути замінена чинниками навколишнього середовища.

У більшості тварин ріст визначений, тобто відбувається до визначеної межі й закінчується в певному віці. Наприклад, у чоловіків — 25-26 років, у жінок — у 19-20 років.

Невизначений ріст триває протягом усього життя організму (наприклад, у риб, молюсків).

Інтенсивність і час перебігу ростових процесів у тварин контролюються низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Зовнішні чинники, які впливають на ростові процеси, — це умови живлення, фізичні й нервові навантаження, кліматичні чинники, фонова радіоактивність середовища, концентрація кисню в повітрі, температура тощо. Вплив зовнішніх чинників реалізується завдяки нервовій та ендокринній системам. У системному контролі росту у хребетних важливу роль відіграє гормон росту, виведення якого з гіпофіза контролюється гормонами гіпоталамуса. Проте це не єдиний гормональний регулятор ростових процесів. У їхній регуляції беруть участь тироксин (гормон щитовидної залози), кортикостероїди, інсулін, статеві гормони тощо.

Закінчується онтогенез старінням і смертю організму. Старіння — вікові зміни, що закономірно виникають у процесі онтогенезу, починаються задовго до старості, знижують адаптивні здатності особини та збільшують імовірність смерті. Є багато гіпотез старіння. Одні з них пояснюють старіння його генетичною запрограмованістю. Таким чином, на визначених етапах онтогенезу змінюються адаптивні здатності організму. Інша група гіпотез пов’язує старіння з накопиченням мутацій у клітинах, що також спричиняє зниження пристосувальних можливостей організму до умов середовища. Виникнення порушень у клітинах та органах обумовлює зміни поведінки, працездатності особини, зниження стійкості до пошкоджувальних чинників тощо. Вікові зміни є причиною багатьох хвороб і смерті особини.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Лабораторне дослідження «Визначення віку тварин» за інструкцією в зошитах для практичних робіт. Інструкція з БЖД.

Робота з мушлями двостулкових молюсків і лускою кісткових риб.

Підрахунок річних кілець із допомогою лупи.

    VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКУ УРОКУ

    Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

    Д/З:  Опрацювати  §26, дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 53.   ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ «НЕРВОВА СИСТЕМА, РОЗМНОЖЕННЯ, РОЗВИТОК ТВАРИН»

Цілі  уроку: визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Процеси життєдіяльності тварин». Розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять. Виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Обладнання і матеріали: картки для контролю знань.

Тип уроку: узагальнення і контролю знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Вправа «Слова за хвилину»: повторення термінів і понять, вивчених протягом теми. Робота в парах. Хвилину один учень називає поняття, хвилину - інший і т. д.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Найбільша гора України - Говерла. Уявіть, що ви підіймаєтесь на цю прекрасну вершину. Коли ви піднялися, то бачите навколо чудові дивовижні краєвиди Карпат. Сьогодні ви підіймаєтесь на «Говерлу ваших знань». Тож не гайте часу і покажіть, чи високо ви вже дістались.

IV. Тематична контрольна робота з теми  «Нервова система, розмноження, розвиток тварин».

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

5. Укажіть тварин,  нервова система яких не поділяється на центральну та периферичну: а) кишковопорожнинні; б) молюски ; в) комахи; г) кільчасті черви;
6. Укажіть тварин, у яких великі півкулі головного мозку не вкриті сірою речовиною: а) ссавці; б) птахи; в) рептилії; г) амфібії;
7. Укажіть тварин – мешканців водойм, яким притаманне лише внутрішнє запліднення: а) багатощетинкові черви; б) кісткові риби; в) двостулкові молюски; г) хрящові риби;
8. Укажіть хребетних тварин, яким притаманний непрямий розвиток: а) хрящові риби; б) рептилії; в) птахи; г) амфібії;
9. Укажіть безхребетних тварин, яким притаманний прямий розвиток: а) комахи;               б) павуки; в) нематоди; г) раки;
10. Укажіть тварин, у життєвому циклі яких чергуються статеве і нестатеве покоління: а) аскарида людська; б) дощовий черв’як; в) річковий рак; г) аурелія;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

6. Здатність нервової та м’язової тканини проводити збудження до різних частин організму – це _________________________________________;
7. Дифузну нервову систему мають _______________________________;
8. Риби мають такі органи чуття _________________________________;
9. Явище розвитку нового організму з незаплідненої яйцеклітини -  це_____________;
10. У хребетних тварин з ектодерми формуються ____________________;
11. Процес злиття чоловічої та жіночої гамети називається _____________;

           ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал).   Максимальна кількість балів - 3 бали   

1. З наведеного переліку укажіть органи чуття, які найкраще розвинені у Птахів:           а) бічна лінія; б) органи смаку; в) органи нюху; в) органи рівноваги; г) органи зору;   д) органи слуху; е) органи дотику;
2. Дати визначення термінам:

Гормони ____________________________________________________

3. Гермафродити ______________________________________________

ІV РІВЕНЬ.  Дати відповідь на запитання ( на вибір учня) Максимальна кількість балів – 3 бали

1. Яке значення личинки для організмів з непрямим розвитком?
2. Охарактеризувати за функціями відділи головного мозку хребетних тварин (на прикладі ссавців).

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  або декілька правильні відповіді  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Укажіть тварин,  нервова система яких  поділяється на центральну та периферичну: а) кишковопорожнинні; б) молюски ; в) комахи; г) кільчасті черви;
2. Поступове збільшення маси та розмірів тварини – це: а) розвиток; б) ріст;                                в) розмноження; г) життєвий цикл;
3. Укажіть тварин, яким притаманне лише зовнішнє запліднення: а) хрящові риби;       б) кісткові риби; в) амфібії; г) птахи;
4. Укажіть хребетних тварин, яким притаманний прямий розвиток: а) хрящові риби;                б) рептилії; в) птахи; г) амфібії;
5. Укажіть тип нервової системи у кільчастих червів : а) дифузна;   б) вузлова;                            в) трубчаста; г) розкидано - вузлова;
6. Укажіть клітину нервової тканини: а) нефрон; б) сперматозоїд; в) нейрон;

г) яйцеклітина;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Здатність організмів сприймати збудження зовнішнього та внутрішнього середовища та відповідати на них – це ______________;
2. Трубчасту  нервову систему мають ____________________________;
3. Ссавці  мають такі відділи головного мозку______________________;
4. Процес  розвитку кількох зародків з однієї зиготи -  це____________;
5. У хребетних тварин з ентодерми формуються ____________________;
6. Клітини, що сприймають інформацію, перетворюють її на нервові імпульси та передають їх іншим клітинам – це _________________ __;

           ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал).   Максимальна кількість балів - 3 бали   

1. З наведеного переліку укажіть органи чуття, які найкраще розвинені у Ссавців:           а) бічна лінія; б) органи смаку; в) органи нюху; в) органи рівноваги; г) органи зору;   д) органи слуху; е) органи дотику;
2. Дати визначення термінам:

Регенерація - ________________________________________________

3. Статевий диморфізм – ______________________________________

ІV РІВЕНЬ.  Дати відповідь на запитання ( на вибір учня) Максимальна кількість балів – 3 бали

1. Яке значення личинки для організмів з непрямим розвитком?
2. Охарактеризувати за функціями відділи головного мозку хребетних тварин (на прикладі ссавців).

       V. ПІДСУМОК УРОКУ

Д/З:  Продовжити готувати міні-проекти (на вибір): «Майстерність маскування», «Як бачать тварини», «Турбота про потомство», «Як тварини визначають напрямок руху».

 

 

Тема 7. ПОВЕДІНКА ТВАРИН

Урок 54.  Тема « ПОВЕДІНКА ТВАРИН, МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ»

Цілі уроку: розглянути процеси, які визначають поведінку тварин; розвивати уявлення про методи вивчення поведінки тварин.

Очікувані результати:  учні:

 називають процеси, які визначають поведінку тварин;

 характеризують методи вивчення поведінки тварин.

Основні поняття й терміни: рефлекси, інстинкти, методи вивчення поведінки тварин.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : таблиця «Рефлекторна дуга», фото й малюнки тварин, фрагменти відеофільмів, проектор, ноутбук.

                                                              ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

 Рефлекси. Які асоціації викликають в учнів?

2. «Поміркуйте»

1) Для чого людина вивчає поведінку тварин?

2) Як можна вивчати поведінку тварин?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Перегляд відео про поведінку тварин.

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Етологія — наука про поведінку тварин.

Термін уведений 1858 року французьким зоологом І. Жофруа Сент-Ілером.

 Засновником етології є лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц.

Етологія є одним із найважливіших розділів біологічних наук. Вона вивчає всі напрямки поведінкових актів тварин, узаємозв’язку та зміни їх у різних умовах навколишнього середовища і за різного стану організму. Етологія вивчає видовий та індивідуальний розвиток поведінкових актів, їх зміну і пристосування до постійно мінливих зовнішніх умов, фізіологічні механізми, що є основою поведінкових актів.

Кінцевою метою етології є таке глибоке пізнання поведінкових актів та їх фізіологічних механізмів, що забезпечило б можливість їх направленої зміни в бажаному напрямі, розробки науково обґрунтованих технологій ведення галузі, підвищення приплоду та його збереження, економії трудових витрат під час проведення комплексних зоотехнічних і ветеринарних заходів, раціонального використання пасовищ, кормів, отримання високих показників продуктивності, уникнення втрат тварин в екстремальних умовах. Етологія вирішує безліч різноманітних завдань для досягнення цієї мети.

Таким чином, можна зробити висновок, що етологія (від грецьк. ethos — «вдача», «характер») — наука про поведінку особини в природному для певного виду середовищі існування. Вона сформувалася в 30-ті роки XX століття на базі зоології та еволюційної теорії.

2. Методи вивчення поведінки тварин

1) Методи вивчення поведінки у природі

а) Спостереження

Спостереження можуть бути індивідуальними або комплексними.

б) Фіксація спостережень

в) Кільцювання тварин

На лапу тварини надягають кільце з даними наукової установи. Іноді прикріплюють мікропередавач і пеленгують переміщення тварин.

Результати є дійсними, коли ці методи не порушують природну поведінку тварин.

Під час спостереження за поведінкою тварин у природних умовах досить докладно відмічають усі форми поведінки й ведуть хронометраж, як довго тварини рухаються, стоять, лежать, їдять тощо.

2) Експериментальні методи

Ці методи відносять до штучних, тому що тварини виконують певні дії за моделями, створеними людиною.

а) Ізольоване вирощування малят для виявлення природних і набутих рефлексів.

б) Метод лабіринтів — тварини шукають вихід із лабіринту.

(Ці дослідження показали, що тварини різних видів і одного виду мають різну пам’ять. В одному досліді дуже кмітливим щурам давали з їжею харчові домішки, наркотичні речовини, нікотин, алкоголь. Невдовзі здатність швидко знаходити вихід із лабіринту втрачали не тільки дорослі щури, але і їхні нащадки. Третє покоління зовсім утрачало здатність шукати вихід.)

в) Метод вживлення електродів у різні структури мозку дає можливість вивчати, які відділи мозку відповідають за ту чи іншу поведінку.

г)  Радіотелеметрію використовують для вивчення діяльності серця, дихання, скорочення м’язів під час руху тварин.

д) Поширений також метод рухливих травних умовних рефлексів.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Визначте відповідність

А. Методи дослідження у природі	1. Спостереження
Б. Експериментальні методи	2. Фіксація результатів
	3. Метод лабіринтів
	4. Радіотелеметрія
	5. Кільцювання
	6. Вживления електродів у мозок
	7. Ізольованість

3. «Мозковий штурм»

 Чи застосовують спостереження і фіксацію результатів у експериментальних дослідженнях?

4. «Особистий досвід»

 Що учні знають про поведінку тварин у природі?

5. «Поміркуйте»

В одному досліді малятко мавпи тримали в клітці ізольовано. «Мати» з дроту мала пляшечки з молоком, і маля могло харчуватися без обмежень.

Поряд була «мати» з хутра. Спочатку маля виявило, що молока в неї немає, і не звертало на неї уваги. Але коли маля лякали, воно шукало захисту у хутряної «матері».

Поясність ці факти.

6. «Ерудити»

Визначте поняття.

1)              — також вид адаптивної поведінки. Він є безумовною рефлекторною реакцією організму на подразники, одним із головних видів адаптації у тваринному світі.

2)   ______ — складніша форма природженої поведінки, яка сформувалася під час еволюційного розвитку виду. Інстинкт — це система складних ланцюгових безумовних рефлексів, у якій кінець одного рефлексу зумовлює початок іншого. За життя на інстинктивну поведінку нашаровуються численні умовні рефлекси.

7. «Дослідники»

1) Чому жаби реагують тільки на рухомих комах?

2) Складіть схему цього рефлексу.

3) Які є види рефлексів і який це рефлекс?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §     , дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 55.  Тема « ВРОДЖЕНА Й НАБУТА ПОВЕДІНКА»

Цілі уроку: розглянути поняття вродженої та набутої поведінки, інстинкту та його особливостей, біологічне значення научання в житті тварин; розвивати вміння характеризувати види вродженої та набутої поведінки.

Очікувані результати: учні:

 пояснюють різницю між уродженою та набутою поведінкою;

характеризують інстинкт як форму уродженої поведінки;  навчання як           форму набутої поведінки;   біологічне значення інстинкту;   біологічне значення научання;

 

пояснюють поняття інстинкту;

наводять приклади інстинктивної поведінки тварин,   научання у тварин;

пояснюють роль минулого досвіду й научання в поведінці.

Основні поняття й терміни: вроджена поведінка, набута поведінка, інстинкт, види інстинктів, біологічне значення інстинкту, научання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : фрагменти відеофільмів, малюнки, фото.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Стратегії поведінки тварин. Які асоціації викликають в учнів?

2. «Особистий досвід»

      Наведіть приклади форм поведінки тварин.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Мозковий штурм»

Чи є достовірним на 100 % вивчення поведінки тварин у зоопарках?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інстинкти та їх біологічне значення

Біологічне значення — пристосування до умов життя.

Інстинктом називають спадковий комплекс реакцій на певні дії, певні зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, однаковий у всіх особин виду. Інстинкти — прояви поведінкових актів, обумовлені закріпленими еволюцією складними зв’язками структур і процесів організму.

Реалізація інстинкту — це задоволення біологічних потреб.

Біологічна потреба — специфічна сила живих організмів, що забезпечує їхній зв’язок із навколишнім середовищем для самозбереження і саморозвитку, джерело активності живих систем. Потребу інакше називають «спонуканням», «мотивацією». Потреба виявляється і посилюється в разі відчуття нестачі чого-небудь, набуває домінантного характеру та спричиняє дію, спрямовану на її задоволення. Задоволення потреби й відновлення біологічних констант називають «підкріплення».

2. Види інстинктів

- Саморозвиток;

• індивідуальне і групове навчання.

• Вітальні;

• збереження індивідуального життя.

• Зоосоціальні;

• збереження виду, ефективне існування груп.

1) Вітальні інстинкти — харчовий, питний, оборонний

(активний і пасивний), регулювання циклу «сон — неспання»,

економія енергії (сил)

Приклади

Аутопрофілактика — попередження хвороб, аутосанація — самолікування як форми поведінки тварин. Аутопрофілактика й аутосанація проявляються в багатобічних поведінкових реакціях тварин із метою підтримання здоров’я. Після сну тварини напружено потягуються, обтрушуються, здригаються, валяються, масажують деякі ділянки тіла, сприяючи відновленню нормального кровопостачання.

Багато тварин, яких утримують у стійлах, підтримують у них чистоту, роблячи дефекацію й сечовипускання в певному місці. Навесні під час линяння для рятування від волосся тварини чешуться об забори, стовпи, загороди.

Тварини відшукують і поїдають лікувальні трави; можуть відрізняти будь-яку отруйну траву від їстівної. Інформація про користь і шкоду різних рослин, накопичена видом протягом еволюційного розвитку, закріпилася в пам’яті тварин і стала їхньою спадковою ознакою.

Пасивна чи активна оборонна поведінка

Пасивна оборонна поведінка проявляється у тварин у специфічний спосіб. Тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється насторогою, лякливістю, хованням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням. Опинившись у небезпечній ситуації, тварини швидко орієнтуються в ситуації та здійснюють доцільну оборонну поведінкову реакцію в різній формі.

Більшість тварин, потрапляючи в ситуацію, за якої необхідна оборона, вибирають тактику нападу на супротивника.

«Натуралісти»

 Розгляньте тварин.

Які тварини ведуть індивідуальне життя, які — групове?

Яка харчова поведінка?

Яка захисна поведінка?

Сенсорні системи тварин тонко сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього світу. Домашні тварини вловлюють провісники тектонічних катастроф, запахи, похолодання і реагують певною оборонною поведінковою реакцією. Відмовляються їсти корм, пити воду, якщо від годівниці, відер пахне нафтою, креоліном, лізолом. Рятуються втечею, коли відчують запахи або звуки, видавані звірами.

Поведінка в критичних ситуаціях

У критичних ситуаціях у тварин можуть проявлятися високі адаптаційні здатності поведінкової реакції. Керуючись пам’яттю виду, особистим досвідом, вони знаходять способи позитивного виходу з виниклих обставин. Тварини раніше людей відчувають природну катастрофу, що насувається. «Прогнозувати», «передбачати» землетрус, цунамі здатні собаки, коні, велика рогата худоба; кішки проявляють занепокоєння, тікають, заздалегідь залишають свої приміщення. Під час бурану або хуртовини на волі тварини повертаються задом до вітру або переходять у затишшя (з підвітряного боку кущів, ярів, обривів). У степовій зоні тварини, яких підганяє вітер, можуть йти за 40-60 км (коні), 20-30 км (вівці) від своїх пасовищ. Їм властиве почуття дому; у будь-яких критичних ситуаціях (пожежа та ін.) вони біжать у свій двір, приміщення, стійла.

2) Зоосоціальні

Стадна поведінка. Тваринам властивий суспільний інстинкт, що виявляється у прагненні до об’єднання в групи, стада, зграї, пари, сім’ї.

Груповий, стадний спосіб життя дає переваги в захисті від хижаків, негоди (вітру, морозу, хуртовини та ін.), забезпеченні кормом, можливості передачі досвіду дорослих особин молодим через наслідування і навчання. Для стада, групи характерні прихильність особин один до одного та певної території, певні форми взаємин.

У групах, стадах взаємини будуються за домінантно-ієрархічним принципом на чолі з ватажками. На початку об’єднання особини з’ясовують стосунки у вигляді сутичок, гонитви, демонстрацій загрози та інших форм агресії. Переможець у сутичці стає домінантом. Домінуюче становище в групах завжди займає особина із сильним типом вищої нервової діяльності, з більш низьким умістом гормону кортизолу в крові, агресивна, така, що має велику масу, частіше це самці. Стара самиця, яка порівняно із самцями має великий індивідуальний досвід, велику фізичну силу, стає лідером.

Домінант керує поведінкою підлеглих йому особин стада, мітить територію, підтримує ієрархію. Лідер стає активним в екстремальних ситуаціях, впливає на характер поведінки групи, припиняє бійки, піклується про молодняк.

Особи, які вибувають із активної боротьби в процесі об’єднання тварин у групу, стадо, займають нижчі ранги, виявляють підлеглу поведінку щодо взаємного розташування в просторі й певних форм узаємин. Сформована форма взаємовідносин підтримується ритуальними формами поведінки завдяки комунікації тварин.

Научання — процес набуття нових умінь, формування нових форм поведінки тварин протягом життя.

Научання може проявлятися у сприйнятті дій інших тварин виду. Особливо це стосується молодих тварин, які шляхом наслідування навчаються виконувати деякі життєво необхідні дії звичайного поведінкового «репертуару» свого виду. Так, у молоді зграйних риб захисна реакція на появу хижака (втеча) формується в результаті наслідування поведінки інших риб при одному лише вигляді поїдання хижаком членів зграї або шляхом «проб і помилок». Наприклад, молоді лисенята, уколовши носа або лапу об голки їжака, більше його не турбують. Якщо тварина виховується серед тварин іншого виду, вона переймає його звички. Кошеня, вигодуване собакою, навчилося гавкати, а не нявчати.

Біологічне значення научання

Переваги уродженої поведінки в тому, що дії реалізуються дуже швидко й завжди без помилок (відсмикування носа лисенят у разі уколу об голки їжака, колючок). Це суттєво зменшує ймовірність фатальних помилок.

Якщо доросла лисиця покаже малятам, що у воді їжак безпорадний, то лисенята запам’ятають цю особливість.

Якщо лисенятам довго не доведеться зустрітися з колючим їжаком, первісний досвід (біль у разі прямого контакту) буде втрачено й обережна поведінка почне формуватися заново.

В Африці в національному парку табуну козуль показували рухомого тигра зі штучного хутра.

Спочатку козулі швидко бігли, потім перестали реагувати на «тигра», паслися спокійно. Коли поряд опинився живий тигр, козулі стали його здобиччю.

Методом «проб і помилок» молоді птахи і ссавці удосконалюють мисливські навички.

Цей метод навчання відносять до асоціативного навчання. Для нього важливий фактор підкріплення умовного рефлексу умовним подразником (повторення, тренування).

Латентне научання — сита тварина не бере нової їжі. Пригадайте вислів: «Тварину не можна нагодувати насильно».

Вищі форми навчання (від батьків)

Запам'ятовування (імпринтінг) — це процес научання, який відбувається в перший період розвитку.

Наприклад, птахи «розмовляють» із пташенятами в яйці. Звуками птахи передають інформацію про хижих птахів (після вилуплювання). Пташенята курки за її сигналом біжать до матусі.

Пташенята з інкубаторів на сигнали квочки не реагують. Якщо під час інкубації пташенята слухають магнітофонні записи «розмов» квочки, то після вилуплювання вони також реагують на квочку. Якщо співочі пташенята в дитячий період не слухатимуть співу дорослих птахів, то співати в дорослому віці вони не будуть.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Мозковий штурм»

1) Чому птахи годують пташенят зозулі?

2) Чому птах зозулі позбувається інших пташенят, виштовхуючи їх із гнізда?

2. «Зоопарк»

 Відгадайте загадки й розташуйте цих тварин за зростаючою здібністю до научання.

Руденька, спритненька, з дерева на дерево стрибає, горішки збирає, на зиму припасає. Хто це? (Білка)

Хвіст курдюком, ніс п’ятаком. (Свиня)

Пухнастий клубочок під столом муркотить. (Кіт)

Мохната, вусата, їсть і п’є та пісеньки наспівує. (Кішка)

З хазяїном дружить, будинок стереже. Живе під ґанком, а хвіст кілечком. (Собаки)

Лежала під ялинкою подушечка з голками. Лежала, лежала, аж поки не побігла. (Їжак)

Удень спить, уночі літає й перехожих лякає. (Сова)

Роги — як вила, хвіст — як мітла. (Корова)

Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць. З копитами, та не кінь. (Віслюк)

Хто ввечері на річці співає? (Жаба)

Маленький, сіренький, по гаях літає, уночі співає.

Як сонце заходить, він чарівний спів заводить.

(Соловейко)

Придбала собі кам’яну сорочку, а вона хаткою стала. (Черепаха)

Живе в лісі, зветься кумою. (Лисиця)

Ні коваль, ні столяр, ні маляр, ні тесля, а найкращий на селі робітник. (Кінь)

Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а молоко дає. (Коза)

Додаткова інформація

Людиноподібні мавпи

Вищі примати, такі як шимпанзе, бонобо, горили, орангутани, гібони й сіаманги, є найбільш схожими на нас тваринами, тому вчені приділяли їм значну увагу під час пошуків культури у тварин. Одне з найбільш поширених підтверджень наявності культури в людиноподібних мавп наведено в дослідженні про взаємне чищення серед танзанійських шимпанзе. У ньому зазначено, що різні групи шимпанзе демонструють різний догляд за поверхнею тіла. На сьогодні ретельно вивчено понад 40 популяцій шимпанзе, і вчені виявили не менше 65 категорій поведінки, які культурно передаються, включаючи різні технології спілкування, гру, збирання їжі, методи харчування, а також суспільну поведінку.

Щури

Саме обговорюване дослідження з питань культури щурів проводив Джозеф Теркель 1991 року на прикладі чорних щурів, яких він спочатку спостерігав у дикій природі в Ізраїлі. Теркель зауважив, що досліджувані щури демонстрували унікальний вид харчової поведінки — вони систематично очищали соснові шишки, улюблену їжу, від лусочок перед їжею. Подальше дослідження виявило, що ця група щурів не демонструвала такої поведінки до тих пір, поки їх не навчили інші пацюки, і це стало доказом того, що поведінка має ознаки культури.

Гуппі

Риби можуть здаватися несподіваним джерелом тваринної культури, але навіть крихітні гуппі демонструють докази культурної передачі. Вони відомі різною шлюбною поведінкою, відповідно до яких самиці схильні імітувати своїх подруг у виборі самця. Якщо одній самиці сподобався певний самець, на нього починають звертати увагу. Іншими словами, у міру імітації шлюбну поведінку гуппі можна вважати культурною через те, що перевага певного самця може передаватися всій популяції.

Папуги

Папуги належать до найбільш розумних тварин планети, деякі їхні види також надзвичайно соціальні й демонструють складну суспільну поведінку. Зокрема, вражає їхня здатність до імітації, що може засвідчити будь-який власник папуги. Оскільки імітація є ключовим способом, із допомогою якого поведінка може культурно передаватися, не дивно, що різні групи папуг можуть демонструвати різну вокалізацію, суспільну поведінку та методи годування.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??).

 

Урок  56.  Тема «СПОСОБИ ОРІЄНТУВАННЯ. ХОМІНГ. МІГРАЦІЇ ТВАРИН»

Цілі уроку: розглянути особливості орієнтування та міграційної поведінки тварин; розвивати уявлення про інстинктивну поведінку тварин.

Очікувані результати: учні:

аналізують способи орієнтування тварин;

наводять приклади міграційної поведінки тварин;

характеризують поняття хомінгу й наводять приклади такої поведінки тварин.

Основні поняття й терміни: інстинкт, орієнтування, міграції, хомінг.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Словарний диктант Поясніть терміни:

1) научання;

2) звикання;

3) умовні рефлекси;

4) дії «проби та помилки»;

5) асоціативне научання;

6) копіювання.

2. «Асоціативний кущ»

  Научання у тварин. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

3. «Особистий досвід»

Як навчаються свійські тварини?

 III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Мозковий штурм»

Чому не можна наближатися до гнізда з кладкою яєць перед вилуплюванням пташенят?

Повідомлення теми та цілей урок.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Міграції тварин

Міграції — це регулярні переміщення тварин одного виду з однієї території проживання в іншу. Частіше за все міграції пов’язані з процесами харчування і розмноження тварин. Наприклад, солов’ї та журавлі розмножуються в Україні. Це для них зручно, бо корму (комах для солов’їв і водних тварин для лелек) улітку в нас дуже багато. З настанням холодної пори року кількість кормів зменшується, а потім вони взагалі зникають. Тому цим птахам доводиться здійснювати міграції в місця, де можна знайти їжу.

У чому причина таких міграцій? У місцях зимівлі існує велика конкуренція за їжу. А під час вирощування пташенят потреба в їжі збільшується. Тому вигодовувати нащадків простіше й вигідніше в більш північних регіонах, де конкуренція за відповідний харчовий ресурс значно менша.

Хомінг

Слово хомінг (homing) походить від англійського home — «повертатися додому». Таку назву має інстинкт дому, який можна спостерігати в багатьох тварин. Найкраще це видно у тварин, які здійснюють дальні міграції. Це вугрі, морські черепахи, лососі та інші тварини. Вони можуть мандрувати тисячі кілометрів, але для розмноження все одно повертаються на те місце, де народилися. Так, один із видів морських черепах розмножується на єдиному пляжі в Мексиці. І більше ніде у світі! І збираються там черепахи, одночасно припливаючи й від берегів Канади, й із Середземного моря, і з Азорських островів. Про добру пам'ять цих черепах свідчить також те, що вперше після народження вони потрапляють на рідний пляж лише у 30 років після завершення статевого дозрівання.

Приклади хомінгу можна спостерігати й у домашніх тварин. І собаки, і кішки можуть долати досить великі відстані, щоб повернутися до місця, яке вважають своїм домом. Та набагато краще розвинений хомінг у поштових голубів. Століття штучного відбору людини призвели до того, що ці птахи стали чудовими спеціалістами в пошуку дороги додому.

Способи орієнтування тварин

Для орієнтації у просторі тварини використовують усі свої органи чуттів. Зорова пам’ять дозволяє запам’ятати місце, яке тварина вважає своїм домом. Багато тварин можуть орієнтуватися, запам’ятовуючи, як виглядає місцевість. Важливу роль в орієнтації може відігравати слух. Так, голуби непогано чують інфраз- вуки, які поширюються на десятки кілометрів. Тому вони цілком успішно використовують морський прибій для орієнтації, навіть коли перебувають у глибині суші. Застосовують цей спосіб орієнтації і слони, які дуже добре сприймають інфразвуки. А слони є постійними мігрантами. Для них дуже важливе вміння знаходити дорогу. Що вже казати про китів, які орієнтуються в океанському просторі, більше спираючись на слух, а не на зір.

Нюх для орієнтації використовують як наземні, так і водні тварини. Для багатьох риб він стає найважливішим засобом орієнтації. Як показали досліди, лосось, у якого пошкоджено орган нюху, втрачає вміння знаходити місце нересту. А якщо орган нюху працює нормально, то риба може знаходити рідну річку навіть у разі потрапляння до рецептора всього кількох молекул, що відповідають за рідний запах.

Перелітні птахи переважно використовують під час міграцій Сонце, зорі й лінії магнітного поля. Знання положення Сонця відносно горизонту дає багато можливостей для орієнтації. Але дивитися на нього не дуже зручно, тож перелітні птахи відстежують не саме Сонце, а тіні від предметів, які перебувають на Землі.

Бджоли й мухи можуть використовувати для своєї орієнтації поляризоване та ультрафіолетове випромінювання Сонця. Крім двох великих фасеткових очей, бджоли мають три маленьких простих очка. Саме з їх допомогою вони сприймають поляризоване світло. Це дозволяє їм визначати положення Сонця на небі навіть у випадку, коли небо вкрите хмарами.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Поміркуйте»

Доведіть, що основою міграцій є інстинктивна поведінка.

2. «Вільний мікрофон»

1) Що таке хомінг?

2) Які тварини, що живуть на території України, є мігруючими? (Ластівка, соловей, стриж, лелека, журавель)

3) Які тварини, що живуть на території України, є осілими й не здійснюють регулярних міграцій? (Горобці, пацюки, бабаки, коники)

4) Які способи орієнтації використовують тварини? (Зорова, слухова, з допомогою ліній магнітного поля тощо)

   3. «Ерудити»

Відгадайте загадки, поясність поведінку дорослих тварин та їхніх дитинчат.

Може скрізь вона літати, бо нема своєї хати.

Яйця іншим підкидає, скільки кому жити — знає!

(Зозуля)

Дивовижна дитина! Тільки вийшла з пелюшок.

Може плавати і пірнати, як її рідна мати.

(Каченя)

Уздовж по річці, по водиці пливе човнів низка,

Попереду корабель іде, за собою їх веде.

Весел немає у малих човнів, а кораблик дуже ходок.

Вправо, вліво, взад, вперед всю ватагу поверне.

(Качка з каченятами)

Квокче, квокче, дітей скликає, всіх під крило збирає.

(Курка з курчатами)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

    Д/З:  Опрацювати  §           дати усні відповіді на (??).

 

 

Урок 57.   Тема «ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН: ДОСЛІДНИЦЬКА, ХАРЧОВА, ЗАХИСНА, ГІГІЄНІЧНА»

Цілі  уроку: сформувати знання учнів про форми поведінки тварин, розглянути на конкретних прикладах видову схильність тварин до деяких форм поведінки; розвивати вміння аналізувати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати вміння працювати з інтернет-джерелами, створювати комп’ютерні презентації; виховувати наполегливість, старанність і культуру спілкування.

Очікувані результати: учні :

називають форми поведінки тварин; 

характеризуютьформи поведінки; 

наводять приклади проявів поведінки у тварин; 

пояснюють зміни поведінки тварин із часом, циклічні зміни поведінки, ритуалізацію поведінки; 

роблять висновки про пристосувальне значення поведінки тварин.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Основні поняття й терміни: поведінка: комфортна, дослідницька, оборонна, наслідувальна, територіальна.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 «Вірю — не вірю».Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що…

1.   усі тварини здатні до міграції?

2.   найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби?

3.   хомінг — це інстинкт повернення додому?

4.   добова міграція притаманна перелітним птахам?

5.   під час далеких міграцій птахи орієнтуються за особливостями ландшафту?

6.   морським черепахам притаманна дальня сезонна міграція?

7.   однією з причин міграції тварин є пошук сприятливих місць для розмноження?

8.   однією з найпростіших форм просторової орієнтації тварин є ехолокація?

9.   прості форми ехолокації використовують метелики совки?

10. хомінг проявляється в ластоногих?

11. найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється в голубів?

12. деякі птахи здатні визначати положення магнітних полюсів?

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
ні	так	так	ні	ні	так	так	ні	так	так	так	так

 «Я думаю, що…».

— Чому у тварин деяких видів одні особини здійснюють міграцію, а інші живуть осіло?

— Основні напрямки, за якими пролягають маршрути перелітних птахів, називаються пролітними шляхами. Чому дуже часто пролітні шляхи йдуть вздовж морського узбережжя й русел великих річок?

     ІІІ.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Про особливості поведінки кожної тварини можна розповідати дуже багато, але є такі тварини, які своєю поведінкою просто дивують. Наприклад, жаба-повитуха, яка поширена в Західній Європі. У цього виду парування відбувається на суходолі. Самка відкладає ікринки, зібрані у шнури, самець підхоплює їх, намотує собі на стегна та в такому вигляді носить їх на собі до 6 тижнів. На момент виходу пуголовків самець уже перебуває у воді, личинки розривають яйцеві оболонки та виходять у воду. Не менш цікавою є суринамська піпа з Південної Америки. Розмноження піпи — мабуть, одне з найдивовижніших явищ природи. Під час парування самець розмазує ікринки по спині самки та вчавлює їх у покриту слизом шкіру. Ікринки виявляються вкладеними в комірки завглибшки 1 см та 0,5 см у діаметрі, і затягнутими зверху шкірястими кришечками. Перегородки комірок нагадують бджолині стільники, вони багаті на кровоносні судини, що забезпечують постачання зародка поживними речовинами. Приблизно через 80 днів уже повністю сформовані молоді піпи проривають кришечку та залишають тіло матері.

???  Яку форму поведінки демонструють ці тварини?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

IV.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Форми поведінки тварин

Поведінка — це система взаємозв’язаних реакцій, що здійснюються живими організмами для пристосування до середовища і, зрештою, сприяють збереженню виду. Реакції можуть бути різними: від простих рухів на світло до шлюбних ігор і захисту території.

— Пригадайте, які форми поведінки тварин вам відомі.

— Послухайте уривок з дитячого віршика та встановіть, про яку форму поведінки йдеться?

Білочка восени

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: а нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Буде холодно надворі,

Сніг посиплеться з дубів,

Буде в мене у коморі

Ціла в’язочка грибів!

(За Л. Костенко)

(харчова поведінка.)

 

Харчова поведінка є головним життєдіяльним процесом для всіх видів тварин. Вона пов’язана з активним пошуком, вибором, запасанням, поглинанням та переробкою поживних речовин.

Виступ І групи — презентація на тему «Харчова поведінка тварин».

Цей найскладніший і найважливіший тип соціальної поведінки тварин пов’язаний з розмноженням. Виживання виду залежить саме від успішного відтворення його особин і, щоб забезпечити цей процес, у ході еволюції сформувалося багато поведінкових адаптацій.

— Про яку форму поведінки йдеться? (Репродуктивна.)

— Послухайте ще один дитячий віршик та встановіть, про який різновид репродуктивної поведінки  йдеться.

Качка

Качка перевальцем йде,

Каченят своїх веде

І покрякує тихенько:

— Не губіться, йдіть скоренько!

А маленькі каченята

Йдуть точнісінько, як мати:

З боку в бік гойдаються,

Ніби коливаються.

(За В. Тарановою)

(батьківська поведінка.)

 

Виступ ІІ групи — презентація на тему «Батьківська поведінка тварин».

Складність батьківської поведінки у того чи іншого виду залежить від потреби дитинчат у батьківській турботі. У більшості риб, наприклад, запліднення зовнішнє, і про ікринки та мальків ці види після нересту ніяк не піклуються. У багатьох птахів ситуація абсолютно інша. Необхідно будувати гніздо, охороняти і насиджувати яйця, захищати, годувати і вчити пташенят. Самці й самки видів, у яких підростаюче потомство вимагає інтенсивної турботи, часто утворюють міцні пари, що не розпадаються протягом усього сезону розмноження.

— Розгляньте зображення та встановіть форму поведінки тварини.

(захисна поведінка.)

До захисної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Захисні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом захисної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на силует хижака.

Виступ IІІ групи — презентація на тему «Захисна поведінка тварин».

Це цікаво

Захисні реакції у тварин різноманітні і залежать від способу життя тварини. Наприклад, заєць, тікаючи від ворога, старанно заплутує слід. Тварини, що живуть у групах, наприклад, шпаки, при вигляді хижака перебудовують свою зграю, намагаючись зайняти найменшу площу й уникнути нападу. Іншу форму захисної поведінки являють собою фізіологічні зміни при пасивно-оборонній реакції. Наприклад, їжак під час небезпеки згортається в клубок, у нього різко обмежується дихання, знижується тонус скелетної мускулатури.

— Яка форма поведінки разом з орієнтацією становить початковий етап будь-якого поведінкового акту і забезпечує тварині отримання життєво важливої інформації про загальну ситуацію, про оточення, про нові об’єкти і зміни, що відбулися у звичній, добре знайомій обстановці? (Дослідницька поведінка.)

Виступ ІV групи — презентація на тему «Дослідницька поведінка тварин».

У природних умовах дослідницька поведінка проявляється у тварин постійно, але вона не так явно помітна, як у штучних ситуаціях. Дослідницька поведінка тварини — природна частина боротьби за виживання. Тварина здобуває їжу, рятується від хижаків, задовольняє свої сексуальні потреби, вирішує інші проблеми, все це часто вимагає виходу за межі стандартних схем і постійного дослідницького пошуку.

У дикій природі рідко можна зустріти хворих і калік серед тварин. У процесі еволюції вони навчилися запобігати різним хворобам або лікувати їх. У науці накопичена велика кількість фактів, що свідчать про наявність у тварин багатьох форм поведінки, спрямованих на самолікування. Звірі масажують синці та удари, чухаючи їх кінцівками, вилизуючи. Вовки й інші хижаки висмикують зубами великі скабки. Тварини лижуть свої рани, нагноєння, виразки. При цьому загоєнню сприяє не тільки видалення гною і тканини, що омертвіла, а й сама слина з її бактерицидною дією лізоциму. Багато цілющих мінеральних джерел були відкриті завдяки тваринам, які охоче пили мінеральну воду і купалися в ній. Лісові птахи, гризуни й копитні купаються в земляному пилу або в попелі, у такий спосіб позбуваючись від паразитів. Багато тварин труться об стовбури хвойних дерев. Запах деревної смоли відганяє паразитів. Деякі гризуни затягують у свої нори рослини, що відлякують паразитів. Рятуючись від кровососів, тварини залізають у воду, грязь, можуть піднятися високо в гори.

— До якої форми поведінки належать наведені приклади поведінки тварин? (Гігієнічна поведінка.)

Виступ V групи — презентація на тему «Гігієнічна поведінка».

Це цікаво

Ціла низка поведінкових реакцій диких тварин спрямована на попередження різних захворювань. До них можна віднести звички звіра або птаха підтримувати чистоту тіла, шкірного або пір’яного покриву, кубла, гнізда, нори, їжі або індивідуальної ділянки. Тварини купаються у воді, валяються в снігу, труться об стовбури дерев, розчісують кігтями шерсть, чистять дзьобом оперення, струшують тіло, позбавляючись таким чином від пилу, бруду, води. Усі дорослі тварини регулярно займаються своїм туалетом. За чистотою дитинчат спочатку стежать батьки, частіше самки. Нори, кубла і гнізда у більшості видів звірів і птахів утримуються в чистоті. У борсуків і бабаків у норі або поряд з нею є вбиральні. Котячі особливо охайні, вони закопують свої екскременти в землю. Одні тварини поїдають послід при пологах, інші закопують трупи особин свого виду. Бабаки покидають нору в разі загибелі в ній одного із членів сім’ї. Усі ці звички дуже корисні в боротьбі тварин із чумними й іншими захворюваннями. Приймання водних, повітряних і сонячних ванн — звичне явище у звірів і птахів. Борсуки витягують своїх дитинчат із нір, щоб погріти на сонці, тобто піддають дії ультрафіолетового проміння. Усі перелічені форми поведінки тварин виробилися в них у процесі еволюції, закріплені спадково і сприяють виживанню виду.

V.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

 «Установи відповідність»

1.   Установити відповідність між формами поведінки  та прикладами.

Форми поведінки	Приклади
1    харчова поведінка 2    репродуктивна поведінка 3    захисна поведінка 4    гігієнічна поведінка	А   самець альтанника виконує танок,під час якого показує яскраве пір’я Б   жаба завмирає, побачивши хижака В   богомол очікує жертву в засідці Г    птахи «купаються» в піску Д   ведмеді дряпають і гризуть кору дерев

Відповідь:1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.

2.   Установити відповідність між формами поведінки тварин та прикладами.

Тип поведінкових реакцій	Приклади
1    дослідницька поведінка 2    гігієнічна поведінка 3    захисна поведінка 4    харчова поведінка	А   птахи будують гнізда Б   собака зариває залишки їжі (кістки або м’ясо) у ґрунт В   тварина обнюхує навколишні предмети Г    тварина шукає притулку Д   комахи чистять за допомогою кінцівок крила

Відповідь: 1 — В, 2 — Д, 3 — Г, 4 — Б.

 VІ.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §   , дати усні відповіді на (??). 

Підготувати повідомлення на тему «Ефект групи», «Комунікація у бджіл».

 

 

Урок 57 (2).  Тема « ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН»

Цілі уроку: узагальнити знання учнів про форми поведінки тварин; розвивати вміння використовувати власний досвід спостереження за тваринами.

Очікувані результати: учні:

називають форми поведінки тварин;

аналізують особливості форм поведінки;

наводять приклади поведінкових реакцій.

Опорні поняття й терміни: поведінка: комфортна, дослідницька, оборонна, наслідувальна, територіальна.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

 Суспільні тварини. Які асоціації викликають в учнів?

2. «Поміркуйте»

Чому робочі бджоли безплідні?

3. «Аналітики»

Проаналізуйте, чи можна цих комах віднести до соціальних тварин із розумною поведінкою.

1) Восени, із настанням холодів, гинуть усі особини колонії ос, за винятком запліднених маток. Незадовго до того, як зникне гніздо, в колонії ос з’являється декілька статевозрілих пар, які відлітають і злучаються. Самці невдовзі гинуть, а самиці, відчуваючи наближення зими, ховаються в теплих місцях. Навесні запліднені матки виходять з укриттів, і кожна з них будує гніздо з обробленої спеціальними ферментами деревини, що складається з 10-12 шестигранних комірок. У ці комірки матки поміщаються яйця. Личинки, що виклюнулися з яєць, королева-матка годує кашкою з напівперетравлених комах. Личинки швидко ростуть і незабаром перетворюються на безплідних робочих ос. Після появи на світ робітників матка нічим більше не турбується, вона тільки відкладає яйця, а робітники будують нові комірки, піклуються про яйця і вирощують личинок.

2) Медоносні бджоли з допомогою спеціального танцю дуже точно повідомляють своїм одноплемінницям по вулику про дорогу до місця, де, за їхніми даними, є джерело нектару.

3) Мурашки користуються іншим методом. Знайшовши джерело їжі, вони повертаються в мурашник, залишаючи за собою стійкий пахучий слід. Інші мурашки, слідуючи цією стежкою, також залишають власні пахучі відмітки, ще є орієнтиром для решти членів колонії.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Мозковий штурм»

 Проаналізуйте інформацію. Доведіть інстинктивну поведінку комах.

Дуже велику роль у життєдіяльності всіх видів суспільних комах відіграють феромони. Голодні личинки виділяють особливу речовину, яка є сигналом «нагодуй мене». Тоді матка виділяє свої феромони й таким чином посилає власний сигнал робітникам, нагадуючи про їхні обов’язки. Через певний час робітники обмінюються з маткою виділеннями залоз, і в такий спосіб між ними підтримуються тісні взаємини. Спільнота комах, що втратила матку, приречена на загибель: комахи не знають, що їм робити (наприклад,робітники припиняють працювати).

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Форми поведінки тварин

(Кооперативно-групова робота)

1- ша група — харчова поведінка.

2- га група — комфортна поведінка.

3- тя група — дослідницька поведінка.

4- та група — оборонна поведінка.

5- та група — наслідувальна поведінка.

Довідковий матеріал

1) Харчова поведінка. Харчова поведінка — різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, пов’язані з пошуком і прийомом корму. Новонароджені ссавці з нормальним розвитком (лошата, телята, ягнята, козенята, поросята та ін.) після облизування матір’ю тягнуться до вимені, активно ссуть молозиво. Тварини протягом випасу активно в різний час дня поїдають вибірково різні рослини, задовольняючи потреби організму в їжі. Формування харчової поведінки шляхом інтеграції вроджених і набутих форм поведінки відбувається протягом усього життя організму. Найбільш загальним подразником, що викликає харчовидобувну реакцію в незрілонароджених дитинчат, є тепла поверхня матері, у зрілонароджених і дорослих тварин — нюхові, зорові й слухові подразнення.

Тварини віддають перевагу одним кормам, а інші відкидають; корм поїдають протягом певного часу до насичення, через різні інтервали часу.

Тварини відшукують і поїдають насамперед ті трави, корми, які містять необхідні для організму речовини.

2) Комфортна поведінка — різні сполучення рухових реакцій, пов’язані з пошуком і створенням комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на суху або вологу, гладку, м’яку поверхню, у тепле приміщення або у вигульний двір), усуненням дій несприятливих чинників (облизування, почісування, купання тощо), прагненням до повернення додому (англ. «хоумінг»), випасної ділянки, місця відпочинку, на свою територію. Всі вони так чи інакше пов’язані із забезпеченням гомеостазу.

3) Пасивна або активна оборонна поведінка. Пасивна оборонна поведінка проявляється у тварин специфічним чином. Тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється сторожкістю, лякливістю, переховуванням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням. Опинившись у небезпечній ситуації, тварини швидко орієнтуються в ситуації та здійснюють доцільну оборонну поведінкову реакцію в різній формі. Так, коні не «бажають» входити у вагон. Дуже поширена пасивна поведінкова реакція — втеча (відступ) тварин від небезпеки.

Активну оборонну поведінку у тварин зазвичай виявляють за добре помітними ознаками: зміною пози, положенням голови, вух, м’язів морди, хвоста. Коні можуть фиркати, іржати, вищати. Бики видають приглушене ревіння. Більшість тварин, потрапляючи в ситуацію, за якої необхідна оборона, обирають тактику нападу на супротивника.

Сенсорні системи тварин тонко сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього світу. Свійські тварини вловлюють передвісників тектонічних катастроф, запахи, похолодання й реагують певною оборонною поведінковою реакцією. Відмовляються поїдати корм, пити воду, якщо від годівниці, цебер пахне нафтою, креоліном, лізолом. Рятуються втечею, коли відчують запахи або звуки, видавані звірами.

4) Дослідна поведінка. Багатьом тваринам властивий інстинкт новизни. У разі нового незвичайного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка. Прийоми дослідження навколишнього середовища в багатьох тварин, в основному, однотипні. Спочатку тварина оглядає довкілля, обнюхує підлогу, стіни, перегородки, годівниці. Поведінка спрямована на відновлення втраченого побуту, визначення придатності для існування, одержання корму, води, відпочинку.

5) Ігрова поведінка. Ігрова поведінка проявляється у тварин через 2-3 тижні після народження. Лошата, телята, ягнята, козенята починають робити різкі рухи, підскакувати нагору, убік. У разі групового утримання ігрова поведінка проявляється в біганні по прямій наввипередки, буцанні, лизанні один одного, видиранні на узвишшя. Тварини, які симпатизують одна одній, труться головами, стрибають, борються, супроводжують одна одну.

6) Наслідувальна поведінка. Проявляється в наслідуванні поведінки іншої тварини. Молоді тварини наслідують, копіюють поведінку матері; дорослі можуть копіювати поведінку інших.

2. Територіальна поведінка

Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини й вигризи на корі дерев або переважно поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мочаться біля дерев, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Особливості територіальної поведінки

(Кооперативно-групова робота)

1- ша група — птахи.

2- га група — риби.

3- тя група — хижаки.

Довідковий матеріал

Спів, що позначає вид, відіграє у співочих птахів ту саму роль, що оптична сигналізація в риб. Безсумнівно, що інші птахи, які ще не мають власної ділянки, за цим співом дізнаються: у цьому місці заявив свої територіальні домагання самець такого-то роду й племені. Важливо ще й те, що в багатьох видів за співом можна дуже точно визначити, наскільки сильним є співак, якого він віку — іншими словами, наскільки він небезпечний для слухача. У багатьох птахів, які акустично маркують свої володіння, звертають на себе увагу значні індивідуальні розходження видаваних ними звуків. Багато дослідників уважають, що в таких видів може мати значення персональна візитна картка. Так, до прильоту самиці самець-дрізд обирає ділянку й захищає її від інших птахів.

На прикладі бродячих кішок, які мешкають на відкритій місцевості, виявлено, що кілька особин можуть використовувати одну й ту саму мисливську зону без яких-небудь зіткнень. При цьому полювання регулюється суворим розкладом. Додатковою гарантією проти небажаних зустрічей є пахучі мітки, які ці кішки, залишають зазвичай через правильні проміжки часу, де б вони не були. Ці мітки діють як блок-сигнал на залізниці, який аналогічно слугує для того, щоби запобігти зіткненню поїздів: кішка, виявивши на своїй мисливській стежці сигнал іншої кішки, може дуже точно визначити час подачі цього сигналу; якщо він свіжий, то вона зупиняється або звертає убік, якщо йому вже кілька годин — спокійно продовжує свій шлях.

Помацентрові — це найагресивніші риби, що живуть на коралових рифах. Вони невеликі, проте не бояться поєдинків із великими супротивниками. Ці риби влаштовують на рифах своєрідні сади з водних рослин. Спочатку на невеликій ділянці вони знищують усі живі корали. Незабаром виростають нові водорості, що є їжею помацентрових, серед них поселяються дрібні ракоподібні.

Численні види помацентрових захищають свої ділянки від більших рослиноїдних риб. Види, що харчуються планктоном, не становлять для них конкуренції. Інші риби, наприклад, щетинозуб пінцетник, захищають тільки свої нічні укриття. Рибки даніо створюють цілі ієрархічні угруповання і всією групою захищають свою територію.

3. Позначення ділянок

Наземні тварини позначають межі своєї ділянки з допомогою запахів. У воді хімічні сигнали діють дуже коротко, тому, щоб позначити територію, мешканці глибин використовують головним чином звук і колір. Риби, морські леви та ракоподібні позначають межі своїх ділянок різними звуками.

Морські леви й на суходолі, і під водою здатні видавати подібні до гавкоту звуки. Креветки, краби та інші ракоподібні видають скрегіт, потираючи клішнями й ногами об панцир. Ці звуки призначені попередити представників того самого виду про те, що ділянка зайнята. У деяких риб на голові є спеціальні кісткові вирости, з допомогою яких вони видають звуки. Інші риби видають специфічні звуки завдяки особливій будові плавального міхура. Деякі риби, наприклад риби-ангели, захищають територію від інших своїх родичів, демонструючи їм яскраве забарвлення свого тіла. Помацентрові не звертають уваги на молодь, поки та не стане певного кольору.

Якщо риби орієнтуються на візуальні повідомлення, птахи — більшою мірою на акустичні, то ссавці віддають перевагу хімічній сигналізації. Іноді навіть говорять, що ссавці «думають носом». Не дивно, що в них провідну роль виконує маркування своїх володінь запахом. Відомо, що носіями інформації є пахучі виділення залоз, а також сеча й кал. Але й самі акти маркування меж території перетворилися на дивні ритуали (найвідоміший — задирання лап у собак). Досить важливою є та обставина, що деякі хижі тварини здатні з допомогою міток не тільки до просторового поділу території, але й до тимчасового впорядкування своєї активності.

Займані ділянки не бувають більше тих меж, за яких зв’язок між сусідніми особинами порушується. Мінімальні ж розміри індивідуальної території залежать від кормових ресурсів середовища. За такої системи розміщення кожна осіла особина не має конкуренції на своїй ділянці, і це підвищує шанси на виживання й залишення потомства.

4. Захист територій

«Закріплення ділянки» досягають різними способами:

1) охороною меж займаного простору та прямою агресією відносно чужинця;

2)  особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;

3) системою спеціальних сигналів і міток, які свідчать про зайнятість території.

Пряма агресія й нанесення конкуренту фізичних ушкоджень трапляються досить рідко. Перед нападом зазвичай демонструють поведінку погрози. Часто «сутичка» являє собою лише систему ритуальних поз і закінчується, як правило, вигнанням прибульця. У територіальних конфліктах у більшості випадків перемагає хазяїн ділянки, навіть якщо йому протистоїть більш сильний суперник. У поведінці тварин на своїй території переважає рефлекс активної оборони, на чужій — орієнтовний. Малий ховрашок негайно кидається на іншого, якщо той забігає на його ділянку, і переслідує порушника до меж своєї території. Якщо ж, захопившись погонею, він потрапляє на ділянку сусіда, ролі міняються, і хазяїн активно виганяє звірка, від якого тільки-но рятувався сам.

Таке саме право першості має місце й у територіальних домаганнях більшості птахів. Гнізда мухоловок-пеструх в експерименті пересували в переносних дуплянках на гніздові ділянки сусідніх пар. При цьому виникали бійки, у яких завжди перемагали хазяї ділянки. Якщо гніздо пари, що перемогла, опинялося на території сусідів, результат бійки вирішували на користь власників ділянки.

Багато тварин узагалі рідко вступають у конфлікти, активно уникаючи чужих ділянок. Широко розвинена система маркування, попереджувальних сигналів про зайнятість території. У птахів це в основному сигналізація звуками. Співаючий самець вільшанки, наприклад, увесь час пересувається межами своєї ділянки, затримуючись у тих місцях, звідки загрожує вторгнення сусіда. Ссавці часто залишають запахові мітки: сечу, кал, виділення спеціальних залоз. У бабаків і багатьох інших видів для мічення ділянки слугують анальні залози. У соболів пахучий секрет виділяється на підошвах ніг, у сарн — за рогами, в антилопи гарна — попереду від внутрішнього краю очей. Сарни й антилопи залишають запахові сліди на чагарниках і нижніх гілках дерев. Собачі, котячі й лемури мітять територію сечею. Лемури для цієї мети долонями втирають краплі сечі в підошви ніг.

Ряд великих тварин залишають мітки, сприймані візуально. Наприклад, ведмеді й дикі коти залишають глибокі подряпини на деревах.

Звичайна реакція на територіальні мітки — уникнення — закріплена у тварин спадково. Біологічна вигода такого типу поведінки очевидна. Якби оволодіння територією вирішувалося тільки результатом фізичної боротьби, поява кожного більш сильного прибульця загрожувала б хазяїну втратою ділянки й усуненням від розмноження. Більша частина енергії особин витрачалася б на постійні сутички, що зменшило би шанси виведення потомства та збільшило смертність.

(Учні наводять приклади певної поведінки тварин: словами, жестами, мімікою.)

5. «Мозковий штурм»

  Чи можна поведінку тварин уважати розумною?

а) Наприклад, у Кіровоградській області в одному з господарств до тракторного стану, кульгаючи, підійшла поранена лосиця й дозволила надати їй лікувальну допомогу. Інший приклад: у лабораторії І. П. Павлова один із собак після операції ізолювання малого шлуночка відчував роз’їдаючу дію шлункового соку. Собаку втримували на прив’язі в лабораторії, і незабаром він почав руйнувати штукатурку стіни, лежати на ній. Шлунковий сік, що витікав, проникав у штукатурку, черево собаки стало сухим і подразнення шкіри зменшилося. Кмітливість властива багатьом тваринам: у разі важких поранень вони «довіряють» людині надавати їм лікувальну допомогу.

б) Поведінка в екстремальних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях тварини проявляють позитивні й негативні реакції. Так, у разі загибелі співтоваришів у череді великої рогатої худоби тварини різко збуджуються, ревуть. Ч. Дарвін описав випадки, коли тварини годували своїх постарілих і хворих співтоваришів. Вивчав поведінку гірських баранів у заповіднику, спостерігав, що місцем на водопої, пасовищі барани завжди поступаються старому самцю череди. Але тварини бувають і далекі від будь-якої жалості, проявляють негативну поведінкову реакцію: виганяють пораненого або хворого із череди або ж забивають його до смерті.

6. «Поміркуйте»

 Як спілкуються тварини?

(Продовження роботи в малих групах.)

Довідковий матеріал

Комунікація між тваринами

Взаємна узгодженість поведінки окремих особин можлива лише в тому випадку, якщо всі тварини цього виду користуються під час спілкування один з одним якимось загальновживаним і зрозумілим для всіх її членів кодом, видоспецифічними сигналами: виразними рухами, запахами, звуками, дотиками, «візуальними контактами» (взаємоспостереженнями), перебуванням особин у тісній близькості один до одного, що дозволяє оцінити забарвлення, рух очей, міміку.

Відповідно, звуки, що видають тварини, називають «загрозливими звуками», «сигналами дискомфорту», сигналами «захисту», «підпорядкування», «призовними сигналами», локаційними сигналами та ін. Звукові сигнали тварини сприймають у контексті, у якому їх чують.

Так, агресивно-територіальні звуки, що видає тварина-господар на своїй території, викликають відповідну реакцію у тварин — порушників територіальних кордонів; тварини, що перебувають на своїй території, не реагують на ці звуки.

Усі звуки, що видають ссавці, за способом генерації прийнято ділити на неголосові та власні звуки голосу. Неголосові звуки виникають у результаті тупання по землі, клацання або скреготання зубами, сопіння, форкання.

У разі агресії у птахів і ссавців звуки різкі, низькочастотні, у разі дружньої поведінки — більш високої частоти й тональності. Для вищих за рангом тварин характерні низькі частоти в сигналі: високі частоти та подовження сигналу характерні для прояву підпорядкування; широкий частотний спектр і велика гучність звуків характерні для тварин під час оборони. Частота, інтенсивність сигналу підвищуються за наростання збудження. На різну частоту звуку, різну тональність у центральній нервовій системі реагують різні нейрони.

Хімічним видоспецифічним сигналом у тварин є леткі речовини, феромони, які вони виділяють у навколишнє середовище. Леткими компонентами виділень обумовлений запах. Запахи у ссавців викликають різні поведінкові реакції, які проявляються у впізнаванні статі, віку, фізіологічного стану, у статевій, агресивній, материнській, «територіальній» поведінці. З допомогою запаху сечі й калу, пахучого секрету спеціальної залози тварини мітять, маркують свої ділянки. Орієнтуючись на запах своїх родичів, інші особи того ж виду уникають небезпеки, знаходять особин іншої статі, своїх дитинчат.

Це цікаво!

Аномальна (ненормальна) поведінка. Тваринам притаманна ненормальна поведінка, яка виражається в наполегливому потязі до окремих речовин, які не є кормом, підгодівлями й смаковими приправами, у мурашкуванні (прийнятті «мурашиних ванн», деякі птахи лягають із розпущеними крильми на мурашники), у легкому звиканні до червоних мухоморів (вівці деяких популяцій), до листків і плодів кави (кози), у надмірній агресивності або боягузтві.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 «Вільний мікрофон»

1) Що таке територіальна поведінка?

2) Що таке територіальні мітки?

3) Як тварини захищають свої території?

4) Чи можуть на одній території існувати тварини різних видів?

 «Поміркуйте»

Що спільного й відмінного в харчовій і територіальній поведінці тварин?

Подібність	Відмінність

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §       дати усні відповіді на (??). 

 

Урок 58.  Тема «СУСПІЛЬНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН»

Цілі уроку: розглянути особливості суспільної поведінки тварин; розвивати уявлення про інстинктивну поведінку тварин.

Очікувані результати: учні:

називають приклади суспільних тварин;

аналізують особливості суспільної поведінки тварин;

    пояснюють інстинктивну суспільну поведінку тварин.

Основні поняття й терміни: суспільні тварини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали : таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

Видові форми поведінки тварин. Які асоціації викликають в учнів?

2. «Вільний мікрофон»

1) Приклади групового способу життя тварин.

2) Що таке ефект групи?

3) Які види тварин схильні до поодинокого способу життя?

4) Які види тварин схильні до сімейного способу життя?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 «Поміркуйте»

Які переваги має груповий спосіб життя?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості суспільних тварин (на прикладі перетинчастокрилих)

Комах, що живуть великими родинами, називають соціальними. Членів родини соціальних комах поділяють на дві групи: самців і самиць, які виконують функцію розмноження, і робітників, що не беруть участі в розмноженні, а спільно виконують усі роботи з підтримання життя родини й охороняють особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів: Перетинчастокрилі та Терміти.

Для суспільних тварин характерно не просте створення угруповань, але розподіл функцій та обмін інформацією.

Об’єднання комах називають біологічними надорганізмами. Всі особини діють генетично запрограмовано як організм одного типу.

Кооперативно-групова самостійна робота з підручником і додатковими джерелами інформації

1- ша група — мурахи.

2- га група — бджоли.

3- тя група — терміти.

4- та група — джмелі.

5- та група — оси.

Довідковий матеріал

Оси — і соціальні, й одиночні комахи. Вони вигодовують личинок тваринною їжею, яку добувають, паралізуючи своїх жертв із допомогою жала. Дорослі оси живляться нектаром рослин або виділеннями попелиць.

Гнізда вони будують зі своєрідного напівфабрикату паперу: щелепами відгризають маленькі волоконця деревини, зволожують їх слиною та перетирають.

Життєвий цикл родини лісової оси, поширеної в лісах України, такий. Навесні зі сховища — якоїсь тріщини в деревині — вилітає самиця. У зручному місці вона влаштовує гніздо, що звисає зі стелі сховища і складається з кількох комірок. У кожну комірку самиця відкладає по яйцю, з якого з’являється личинка. Самиця вигодовує личинок пережованими комахами. Вона приносить їм їжу, неначе пташка, що годує пташенят. Личинки заляльковуються, а після стадії лялечки перетворюються на робітників. Тепер вони самі влаштовують гнізда та дбають про нових личинок. Крім того, робітники годують самицю, єдиний обов’язок якої — відкладати яйця. Робітники — теж самки, але вони не беруть участі в процесі розмноження. Зовні самиці-робітники не відрізняються від самиці-цариці й після її загибелі здатні самі відкладати яйця. Протягом літа кількість особин у гнізді збільшується. Наприкінці літа з яєць з’являються не робітники, а повноцінні самиці й самці, що паруються. Потім самці вмирають, а самиці ховаються до весни. З настанням зими в гнізді «розігрується справжня трагедія»: стара самиця й робітники вбивають усіх личинок та лялечок, що не встигли розвинутися, а далі й самі вмирають.

Джмелі — це, по суті, великі бджоли. Вони ведуть соціальний спосіб життя. Свої гнізда влаштовують у затишних місцях. Ранньої весни поодинокі самиці літають низько над землею, відшукуючи місце для заснування нової родини — щілину або якусь нірку в землі. Гніздо джмеля кулеподібне і складається з кількох комірок. В одній комірці розвиваються личинки, а в інших містяться запаси меду. Розвиток личинок триває 20-30 днів. З лялечок виходять особини-робітники, значно менші за розмірами, ніж матка. Після загибелі цариці робітники здатні розмножуватися.

Джмелі — одна з найуразливіших груп комах. У багатьох країнах Європи за вилов лише одного джмеля стягують чималий штраф. Проте, незважаючи на охоронні заходи, багато видів цих корисних волохатих комах, що нагадують плюшевих ведмедиків, уже практично зникли. Із 38 видів джмелів, що живуть на території нашої країни, особливої охорони потребують 10 видів.

Мурашки — також соціальні комахи. Особливістю їхньої будови є наявність тонкого рухомого стебельця, що з’єднує груди й черевце. Мурашки — переважно хижаки, що нападають на дрібних тварин. Проте трапляються й такі, що живляться виділеннями попелиць, нектаром квітів, грибами й насінням рослин. Живуть у гніздах (мурашниках) великими родинами.

Родина мурашок, як і бджолина, складається із самки-цариці, недорозвинених самиць-робітників і самців, котрі гинуть після періоду розмноження. Кожна мурашина родина походить від однієї цариці. Цариця відкладає безліч яєць, з яких з’являються мурашки-робітники. Вони обслуговують царицю, добувають їжу, охороняють її, будують і захищають гніздо, доглядають личинок і лялечок. Доти, доки не з’являться перші робітники, цариця беззахисна, тому чимало самиць гине, не встигаючи залишити потомства. Внаслідок цього деякі види мурашок виробили захисну реакцію, що дістала назву соціальний паразитизм. До таких хитрих пристосуванців належить руда лісова мурашка — звичайний вид наших лісів. Самиця після запліднення забирається в якийсь мурашник, убиває царицю й починає використовувати чужих робітників, поки не з’являться власні. Але найцікавішим у суспільному житті мурашок є «рабовласництво», коли мурашки одного виду учиняють напади на гніздо мурашок іншого виду, крадуть їхніх лялечок, а робітників, що виходять із них, використовують як «рабів». У тропіках живуть мурашки-воїни, які взагалі не здатні існувати без «рабів». Ці мурашки мають міцні вигнуті щелепи, якими можуть лише уражати супротивників, а от добувати їжу чи будувати мурашник аж ніяк не здатні.

Терміти

Досконалості досягли терміти, що будують термітники, розводять гриби, якими харчуються. У них угруповання розділені на касти, наприклад, є «солдати», «фуражири» та ін.

Головна маса — терміти-робітники. Вони споруджують будівлю, скріплюючи крупиці глини слиною, добувають корм, безперервно несуть із покоїв цариці яйця, доглядають за нею, а також за білими, майже прозорими личинками. Терміти-солдати корм добувати не можуть. Зголоднівши, вони лоскочуть робітників вусиками, і ті відригають їм крапельку їжі. Призначення солдата — пильно охороняти термітник, якщо треба — ціною життя, від вторгнення тих, хто хотів би його пограбувати.

Найчастіше розбоєм займаються мурахи. Не пустити їх у житло — головне завдання солдат. Виконують вони його по-різному. Найчастіше величезними «броньованими» головами вони затикають щілини — закривають грабіжникам вхід. Інші прийоми — уразити розбійника величезними щелепами або випустити липку рідину, у якій загрузне грабіжник, але й захисник теж.

Терміти сліпі, бояться сонця й виходять шукати здобич лише вночі або рухаються по підземних ходах.

Цариця-породілля й малюсінький цар живуть в особливих покоях будівлі.

Їжу для них безупинно приносять, їх чистять, забирають із келії рештки.

Справа царя й цариці — породжувати потомство. Удень і вночі. Усі члени угруповання дуже міцно пов’язані один з одним і разом становлять надорганізм, що добре функціонує тільки за умови, що кожний робить свою справу. Приблизно те саме відбувається у вулику. Окремо ні бджола, ні терміт жити не можуть. І пристосування до умов життя відбувається не на рівні окремої особини, а всього угруповання.

У термітів є каста, призначення якої — розселення й обживання нових земель. Каста нечисленна, але її особини мають очі, і до шлюбної пори, коли треба покинути термітник, у них виростають крила. У шлюбних польотах і на землі утворюються парочки. Така родинка із двох термітів обирає підходяще місце й, заглибившись де-небудь у землю, починає відкладати яєчка.

Терміти-робітники роблять свою справу, солдати охороняють житло. Термітник росте. Родоначальники цього надорганізму — цар і цариця — виявляються замкненими в невеликій камері. Цар залишається первісних розмірів, а в цариці м’яке тіло весь час росте. Запахи, що йдуть від цариці, регулюють усе складне життя організму. Послаблюється, наприклад, концентрація запахів, що їх випускають воїни, і цариця подає свій запаховий сигнал, за яким частина термітів-робітників трансформується в головатих, із величезними щелепами охоронців.

Бджоли

Медоносна бджола — один із небагатьох видів комах, яких людина одомашнила. Бджолина родина складається з матки (цариці), робітників (недорозвинених самок, які, на відміну від ос, не здатні до розмноження) і самців-трутнів. Після спарювання трутнів не пускають у вулики, тому вони гинуть або бджоли-робітники їх убивають. Личинки бджіл розвиваються у воскових комірках, з яких бджоли вибудовують спеціальні ряди — стільники.

Молоді бджоли-робітники виконують різноманітну роботу: чистять комірки стільників, вигодовують личинок, матку, будують стільники, а потім починають збирати пилок і нектар із квіток.

У нові місця бджоли переселяються родинами, що називаються роями та складаються з матки й робітників.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Поміркуйте»

Проаналізуйте приклади поведінки суспільних комах. Що є їхньою основою?

1) Бджоли реагують на «танець» бджіл, які знайшли медоносні рослини. Коли вчені запустили над вуликами механічних «бджіл», інші бджоли зреагували на «танець» роботів.

2) Якщо мурах полити феромоном «смерті», то мурахи-охоронці таких живих рухомих комах у мурашник не впустять.

2. «Веселі ентомологи»

Відгадайте загадки й визначте суспільних комах.

Сіреньке літа, сіреньке гуде, а жовтеньке — носить. (Бджола)

Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)

Летить дід — сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль)

Летить — виє, сяде — риє. (Жук)

Ніс довгий, а голос дзвінкий. (Комар)

Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. (Комар)

Довкола нас в’ється, а в руки не дається. (Муха)

Сидить у куточку і тче сорочку. (Павук)

Удень спить, а як ніч прийде — на вогонь летить. (Нічний метелик)

Блідо-голубенький ліхтарик маленький,

Влітку уночі Мигає в кущі.

(Світлячок)

Ця комашка — розумашка і працює дуже важко.

В земляну свою хатинку  тягне довгу соломинку.

(Мурашка)

3. «У світі цікавого»

Матка термітів протягом одного дня відкладає 30 000 яєць. У «державі» термітів одночасно можуть жити й виконувати чітко встановлені функції 7 мільйонів комах. Робочі бджоли, захищаючи колонію, гинуть, оскільки їхнє зазублене жало залишається в тілі ворога.

Джмелі-зозулі відкладають яйця в гнізда інших суспільних джмелів. Їхнє потомство, як своє, виховують робітники. Самі паразитуючі комахи не мають робітників. Крім того, на ногах у їхніх самок немає щіточок і кошиків.

Деякі види мурашок нападають на інші мурашники й захоплюють у полон їхніх дитинчат. Поневолені мурашки потім усе життя служать нападникам. У деяких термітів існує особливий вид самозахисту: робітники, які зазнали нападу, немов вибухають, окропляючи при цьому ворога клейкою слизистою речовиною та відволікаючи його увагу від колонії.

4. «Майже як у казці»

 Складіть стислу розповідь від імені суспільних комах.

1) Терміти

2) Мурахи

Мурашник рудої лісової мурашки

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  § ____ , дати усні відповіді на (??). 

 

 

Урок 59.  Тема «ТИПИ УГРУПОВАНЬ ТВАРИН ЗА                                                 К. ЛОРЕНЦЕМ.ІЄРАРХІЯ У ГРУПІ»

Цілі уроку: розглянути типи угруповань тварин і видову схильність тварин до деяких форм поведінки; розвивати вміння аналізу й синтезу інформації.

Очікувані результати: учні:

розпізнаватимуть (за описом та відеоматеріалами):  типи угруповань тварин;

називають типи угруповань тварин;  форми поведінки;

наводять приклади видової поведінки.

Основні поняття й терміни: типи угруповань, скупчення, анонімні угруповання, індивідуальні угруповання, форми поведінки, видова поведінка.           Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Вільний мікрофон»

1) Наведіть приклади харчової поведінки тварин.

2) Наведіть приклади навчання у тварин.

3) Наведіть приклади орієнтувальної поведінки тварин.

2. «Поміркуйте»

Чи є пам’ять у тварин? (Використання особистого досвіду.)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Які тварини живуть стадами, зграями, а які «самі по собі»?

Повідомлення теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Типи угруповань тварин. Скупчення та угруповання

Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення й угруповання.  Скупчення є простим зібранням тварин, які зібралися в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.

Угруповання відрізняються від скупчень тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.

К. Лоренц (етолог і лауреат Нобелівської премії) довів, що всі угруповання тварин можна розділити на дві групи. Перша з них — анонімні угруповання, які не мають якоїсь певної структури. Друга — індивідуалізовані угруповання, які мають певну структуру і в яких кожна тварина виконує ту чи іншу роль.

Анонімні угруповання

Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовують запах. Ця особина пахне як член нашої групи, значить, вона «своя». А та особина пахне по-іншому — вона «чужа». Якщо одну особину з групи щурів натерти чимось пахучим, то це змінить її запах. І група почне визначати її як «чужу».

Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина. Зазвичай тварина, яка помітила небезпеку, подає сигнал. Він може бути звуковим (крик птахів) або мати іншу природу. Так, риби, що бачать небезпеку, виділяють спеціальні речовини, і їхні сусіди реагують на запах. Після сигналу угруповання починає реагувати як єдине ціле. І це значно утруднює дії хижака.

Індивідуалізовані угруповання

У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. І кожна тварина в групі відіграє певну роль. У таких угрупованнях уже можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але є в таких групах і родинні, і дружні відносини. Тварини, які створюють індивідуалізовані угруповання, вже мають досить складну будову нервової системи. Вони відрізняються досить складною поведінкою.

Прикладів таких угруповань багато. Це зграя вовків, група павіанів, лев’ячий правд. Навіть кури, які живуть у курнику в одного господаря, теж утворюють індивідуалізоване угруповання.

2.Способи життя тварин

Особинам різних видів властивий поодинокий або груповий спосіб життя. У першому випадку особини популяції більш-менш розділені просторово та збираються разом лише на період розмноження, міграцій тощо (скорпіони, тетеруки, качки-крижні та ін.).

1) Груповий спосіб життя

Пов’язаний з утворенням постійних родин, колоній, зграй, табунів тощо. Спільне існування організмів у вигляді постійних груп сприяє кращому пристосуванню до умов довкілля (захист від хижаків, ефективне полювання, виживання молоді тощо). Зазвичай у цих угрупованнях кожна особина займає певне положення (ранг), яке визначає поведінку, черговість доступу до їжі, участі (або неучасті) у розмноженні тощо.

Приклад. Шимпанзе живуть невеликими групами. Самці захищають групу від ворогів, самиці доглядають потомство. У кожній такій групі є лідер. Він нерідко із шумом кидається на оточуючих. Так він демонструє рядовим шимпанзе, хто тут головний. Інші шимпанзе під час зустрічі з вожаком щуляться. Нерідко самці вирушають у мандри, а потім повертаються додому.

Приклад. Кажани виду Вухани оселяються в нежитлових темних приміщеннях, а в гірських місцевостях живуть переважно в печерах, збираючись там у величезній кількості — по кілька тисяч особин. Удень усі кажани сплять, учепившись кігтистими задніми лапами за нерівності стін печери або за балки та крокви та звисаючи вниз головою зі складеними вздовж тіла крилами. Вночі активно полюють.

Приклад. Сірі кити населяють води Тихого океану. Усього існує дві групи сірих китів: одна зимує та розмножується біля берегів Каліфорнії й Мексики, друга — біля Північної Кореї. Перед Другою світовою війною, коли залишилося тільки 250 сірих китів, полювання на них заборонили. Сьогодні популяція налічує близько 6 тис. особин.

Приклад. Горили живуть невеликими групами від 5 до 30 особин. Зазвичай один із дорослих сріблястоспинних самців є вожаком і захисником групи. До складу групи входять також 1-2 молодих самців, 6 дорослих самиць і 9-10 малят.

Приклад. Бобри живуть групами (до 200 особин більше). Але через цінне хутро і смачне м’ясо цей вид був майже повністю винищений. Поодинокі невеликі групи залишилися в таких областях, як Київська, Житомирська, Волинська та Чернігівська. Живуть бобри здебільшого в норах на високих берегах річок або будують хатки. В одній хатці на різних поверхах можуть існувати дві-три сім’ї.

Колонії — це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати довго або виникати лише на період розмноження. Найскладніший тип колонії у громадських комах — термітів, бджіл, мурашок. Зграї — це тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій. Зграї поділяють на дві категорії: 1) без вираженого домінування окремих членів (морські риби, сарана); 2) зграї з лідерами (вовки, гієни, койоти).

Стадо — тривале об’єднання кочових тварин. Основу групової поведінки тварин у стадах становлять узаємовідносини домінування — підлеглості, що ґрунтуються на індивідуальних відмінностях між особинами. Розрізняють групи з тимчасовим лідером (північні олені) та з вожаками. Вожаки керують стадом, у якому виникає розподіл прав — ранги (павіани, зебри). Ієрархія відносин у такому стаді досить складна. Група — це невелике об’єднання кількох сімей. Групами живуть річкові бобри, ондатри, горбаті кити, шимпанзе.

Поняття про ефект групи

Життя в групі через нервову й гуморальну системи позначається на стані багатьох фізіологічних процесів у організмі тварин. Оптимізація фізіологічних процесів, яка спричиняє підвищення життєздатності в разі спільного існування, дістала назву ефект групи. Він виявляється як психофізіологічна реакція окремої особини на присутність інших особин свого виду. В овець поза стадом частішає пульс і дихання, а щойно тварина побачить отару, ці процеси одразу ж нормалізуються.

Кажани, які зимують поодинці, відзначаються вищим рівнем обміну речовин, ніж у колонії. Це призводить до підвищеної витрати енергії, виснаження і часто закінчується загибеллю тварини. Ефект групи виявляється у прискоренні темпів росту тварин, підвищенні плодючості, швидшому виникненні умовних рефлексів, збільшенні середньої тривалості життя особини тощо. Разом із тим позитивний ефект групи виявляється лише до деякого оптимального рівня щільності популяції. Якщо тварин стає надто багато, то це загрожує всім нестачею ресурсів.

2) Одиночний і сімейний спосіб життя

Повністю одиночного існування організмів у природі немає, оскільки була б неможливою така основна функція будь-якого організму, як розмноження.

Приклад. У бурого ведмедя пари утворюються лише на короткий строк. Самець ніякої участі у створенні сім’ї та вихованні свого потомства не бере. Через 7 місяців у барлозі з’являються ведмежата.

Приклад. Восени самці крижнів одягають «шлюбне» яскраве вбрання. На місцях зимівель птахи утворюють пари. Самець ретельно доглядає свою «наречену». Ранньої весни крижні повертаються додому й відразу приступають до будівництва гнізда. Мостять гнізда на непрохідних болотах на землі або на купинах. Після того як самиця знесе сім-дев’ять яєць і сяде на гніздо, самець її назавжди покидає.

Приклад. Поля ще вкриті снігом, тільки-но з’явилися перші таловини, а вже чути дзвінку, життєрадісну пісню польового жайворонка. Чудовим співом самець зачаровує самицю, утворюється пара. Удвох мостять гніздо на землі. Самиця насиджує яйця 14 днів. А самець у цей момент підгодовує її та співає свої чудові пісні. Коли з’являються пташенята, пісні припиняються й обидва батьки вигодовують молодь. Після вильоту молодих птахів із гнізда пари розпадаються.

Приклад. Морж — тварина полігамна. У «гаремі» самця може бути п’ять і більше самиць, яких він ретельно охороняє. Така група утворюється лише на один сезон, а на наступний усе починається спочатку.

Висновок 1. У видів з одиночним способом життя утворюються тимчасові пари, спільне існування яких зумовлене еволюційно закріпленими статевими інстинктами та умовами існування. Для того щоб пара утворилася, природа надала самцям цілу низку пристосувань: від характерного забарвлення і розмірів до специфічної ритуальної поведінки.

Приклад. Вовки живуть сім’ями, пари в них постійні, часто на все життя. Лише смерть партнера змушує вовків шукати собі іншої пари. Сім’я зазвичай невелика й складається з батьків і вовченят поточного року, до яких іноді приєднуються минулорічні вовченята або вовки-одинаки. У захисті лігва, догляді за вовченятами, добуванні їжі беруть участь обидва батьки.

Приклад. У жаб турбота про потомство має велике значення. Вона характерна для тих видів, які не мають відповідного місця для відкладання яєць. Своєрідний спосіб турботи про потомство притаманний ринодермі Дарвіна. Тут про потомство дбає самець. Він запліднює відкладені самицею яйця, вміщує їх у рот і проштовхує в горловий мішок, де вони й розвиваються.

Приклад. Імператорські пінгвіни — моногами. У них зразкова сім’я. У розпалі антарктичної зими самиця відкладає яйце. Самець тримає його на лапах, прикривши зверху складкою шкіри. Адже покласти його нікуди — навколо сніг. Самиця в цей час іде зі своїми подругами на берег океану запасати їжу для майбутнього потомства, нагулювати жир. Через два місяці самиці урочистою процесією повертаються до залишених самців, які весь цей час голодували, а на світ уже з’явилися пінгвінята.

Приклад. Леви живуть особливими сім’ями — прайдами. Прайд складається із самця-голови, самиць (їх кілька) і молодих левів (які не старші трьох років). Коли молодому самцю виповнюється три роки, він покидає прайд або вступає в боротьбу за керівництво в ньому з батьком. Іноді в цьому йому допомагають інші молоді самці. Нерідко це може закінчитися трагічно. Полюванням займаються левиці, які проводять в одному прайді все своє життя. Вони годують левенят (будь-яка самиця готова годувати будь-яке левеня) і доглядають їх. Розрізняють сім’ї батьківського, материнського й мішаного типу залежно від того, хто з батьків бере на себе догляд за потомством.

Висновок 2. За сімейного способу життя територіальна поведінка тварин виявляється найяскравіше: різноманітні сигнали, маркування, ритуальні форми погрози і пряма агресія забезпечують володіння ділянкою, достатньою для вигодовування потомства.

Більш ускладнені поведінкові зв’язки характерні для популяцій тварин, які живуть великими групами.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Дослідники»

Проаналізуйте малюнки тварин, визначте їхню видову поведінку.

2. «Особистий досвід»

 Наведіть приклади видової поведінки тварин.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??). 

 

 

 

Урок 60. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 «ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ПОВЕДІНКИ (АБО ТИПІВ УГРУПОВАНЬ) ТВАРИН (ЗА ВІДЕОМАТЕРІАЛАМИ АБО ОПИСОМ)»

Цілі уроку:

освітня: навчитися розрізняти форми поведінки тварин за описом або відеофрагментами;

 розвивальна: розвивати вміння аналізувати, робити висновки та критично сприймати інформацію;

 виховна: виховувати розуміння єдності всього живого та дбайливого ставлення до всіх живих істот.

Обладнання й матеріали: відеофрагменти або описи форм поведінки різних тварин, проектор, комп'ютери або інші засоби для демонстрування відеофрагментів.

Основні  поняття і терміни: поведінка, форми поведінки, харчова поведінка, територіальна поведінка, батьківська поведінка, шлюбна поведінка.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Очікувані результати: учні:

називають форми поведінки тварин;

аналізують особливості форм поведінки;

наводять приклади поведінкових реакцій.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Питання для бесіди

Які форми поведінки переважають у членистоногих?

Які форми поведінки переважають у хребетних тварин?

Які переваги в інстинктивної поведінки?

Які переваги має умовно-рефлекторна поведінка?

Які недоліки має умовно-рефлекторна поведінка?

III. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

ХІД РОБОТИ

1. Ознайомтеся з різними формами поведінки тварин за описом або відеофрагментами.

2. Впишіть у таблицю назву форми поведінки, яка відповідає опису (і відповідному відеофрагменту).

№ опису (або відповідного відеофрагменту)	Опис поведінки (короткий зміст відеофрагменту)	Форма поведінки
1	Собака гавкає на людей або тварин, які проходять повз двір, у якому він живе
2	Бджоли протягом літа збирають нектар і перетворюють його на мед, який накопичують у стільниках
3	Шпак приносить до свого гнізда комах і годує ними своїх пташенят
4	Півень настовбурчує свій хвіст і походжає перед курками

3. Використовуючи матеріали підручника та інших джерел поясніть, які ознаки дозволяють впізнати різні форми поведінки тварин. Відповідні ознаки впишіть у таблицю.

Форма поведінки тварин	Характерні ознаки форми поведінки
Харчова поведінка
Шлюбна поведінка
Територіальна поведінка
Батьківська поведінка

4. За результатами практичної роботи сформулюйте висновок, у якому поясніть, яке пристосувальне значення має поведінка тварин.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:   Повторити  §          , дати усні відповіді на (??). 

 

Урок  61.  Тема «ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИНАМИ ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ. ЕЛЕМЕНТАРНА РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. ЕВОЛЮЦІЯ ПОВЕДІНКИ»

Цілі уроку:

 освітня: узагальнити знання про поведінку тварин, її еволюцію та пристосувальне значення;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого та розуміння взаємовпливу всіх живих організмів, зокрема, людини.

Очікувані результати: учні:

оперують термінами інстинкт, научування;

наводять приклади використання  тваринами знарядь праці;

характеризують різні відповіді організмів тварин на подразнення;

аналізують пристосувальне значення еволюції поведінки тварин. 

виявляють  ціннісне ставлення до тварин Основні поняття й терміни: поведінка, еволюція, мозок, пристосування,

нервова система.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: фрагменти відеофільмів, таблиці нервових систем тварин.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

Чим відрізняються угруповання і скупчення тварин?

Які типи угруповань тварин існують?

Чим відрізняються анонімні угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.

Чим відрізняються індивідуалізовані угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

На різних етапах розвитку живих істот ці способи стосунків і взаємовпливів набувають різної складності. З їхньою допомогою тварини сигналізують про небезпеку, поживу, гнів, страх, передають ту чи іншу інформацію. Але ці різновиди стосунків, ця «мова» тварин мають інстинктивний характер, є виявленням емоційних станів.

Рис. 49. Приклади шлюбної та батьківської поведінки тварин

Залежно від умов життя і стану організму виникають, чергуючись, ті чи інші акти поведінки, розмноження, захисту, акти, пов’язані з живленням, тощо. В індивідуальному пристосуванні тварин до умов життя інстинкти здаються осмисленими діями, проте якщо порушити якийсь ланцюг в інстинктивній дії, тварини все одно продовжують здійснювати наступні акти в ланцюзі інстинктивної дії, хоча успіху ця дія не забезпечує. Так, квочка продовжуватиме сидіти на кладці, навіть якщо забрати з-під неї яйця, а бджола, почавши заліплювати наповнені медом щільники, продовжуватиме це робити й тоді, коли випустити зі стільників мед. Отже, інстинктивні дії — це неусвідомлювані, механічні дії.

Слід зазначити, що такі форми поведінки є адекватними тільки за постійних або повільно мінливих умов. Якщо умови існування змінюються, ця форма пристосування з допомогою вроджених програм поведінки виявляється дуже неощадливою, а часто навіть неадекватною. Основним недоліком такої форми поведінки є недостатня пластичність цих програм.

Однак у процесі еволюції сам тип пристосування тварин до навколишнього середовища радикально змінюється: уроджені програми поведінки, які посідають провідне місце в комах і нижчих хребетних, відступають на вищих етапах еволюції на другий план, і у хребетних, особливо у ссавців, поведінка відбувається вже зовсім за іншим принципом. Значну роль у них починають відігравати умовні рефлекси і научання.

Поведінка — це важливий результат еволюції, одна з важливих адаптацій організму до навколишнього середовища. Різні форми поведінки відбираються в процесі еволюції за принципом сприянню виживання виду. Яка поведінка більше сприяє виживанню — така і закріплюється.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Дати відповіді на питання.

Які форми поведінки переважають у членистоногих?

Які форми поведінки переважають у хребетних тварин?

Які переваги в інстинктивної поведінки?

Які переваги має умовно-рефлекторна поведінка?

Які недоліки має умовно-рефлекторна поведінка?

ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??). 

 

Додатковий матеріал.

На різних етапах розвитку живих істот ці способи стосунків і взаємовпливів набирають різної складності. З їх допомогою тварини сигналізують про небезпеку, поживу, гнів, страх, передають ту чи іншу інформацію. Але ці різновиди стосунків, ця «мова» тварин мають інстинктивний характер, є виявленням емоційних станів. Залежно від умов життя і стану організму виникають, чергуючись, ті чи інші акти поведінки, розмноження, захисту, акти, пов’язані з живленням, тощо. В індивідуальному пристосуванні тварин до умов життя інстинкти здаються осмисленими діями, проте якщо порушити якийсь ланцюг в інстинктивній дії, тварини все одно продовжують здійснювати наступні акти в ланцюзі інстинктивної дії, хоча успіху ця дія не забезпечує. Так, квочка продовжуватиме сидіти на кладці, навіть якщо забрати з-під неї яйця, а бджола, почавши заліплювати наповнені медом щільники, продовжуватиме це робити й тоді, коли випустити зі стільників мед. Отже, інстинктивні дії — це неусвідомлювані, механічні дії.

Нейрони концентруються в нервові вузли — ганглії, які зв’язуються між собою нервовими волокнами, а також із рецепторами і органами, які відповідають на подразники. Утворюються центральні нервові структури, що підпорядковані одна одній. Передній кінець тіла першим сприймає подразники й передає сигнали центральним структурам — дистанційне сприйняття. Це сприяє більшому розвитку нервових вузлів — утворення головного мозку. Серед членистоногих найбільш розвинута нервова система комах.

Тварини з гангліонарною нервовою системою (насамперед комахи) функціонально можуть сприймати цілий комплекс подразнень, але реагують тільки на окремі сигнальні властивості, які збуджують у них уроджені програми поведінки. На цьому етапі розвитку вроджені форми пристосування залишаються провідними.

Тварини з трубчатою нервовою системою

У цих тварин сформована центральна й периферична нервова система.

Центральна: головний мозок із п’ятьма відділами і спинний мозок. Периферична: нерви й нервові вузли.

Риби

Відділи головного мозку	Розвиток
Довгастий мозок	Центри дихання, травлення, кровообігу
Мозочок	Координація рухів, добре розвинутий
Середній мозок	Зорові центри
Передній мозок	Слабка диференціація. Є нюхові центри

Таке ускладнення нервової системи дало можливість незначно змінювати інстинктивну поведінку, але дуже повільно.

Акваріум був перегороджений екраном із марлі, і риби, які намагалися настигнути їжу, натикалися на цей екран. Поступово вони навчилися обпливати цей екран, отже, у них з’явилася індивідуально-мінлива форма поведінки. Але, коли екран було прибрано, риби тривалий час продовжували робити дугу, яку вони робили, обходячи екран, хоча вона стала тепер зайвою.

Виходить, навіть вироблені мінливі індивідуальні форми поведінки є настільки інертними, що вони залишаються відносно мало придатними як форми пристосування індивідуальної поведінки.

Амфібії

Відділи головного мозку	Розвиток
Довгастий мозок	Ядра черепних нервів і спеціалізація їхніх рецепторів. Інші центри — як у риб
Мозочок	Слабко розвинутий (рухи амфібій простіші, ніж рухи риб)
Середній мозок	Збільшується (вплив виходу на сушу)
Передній мозок	Значно збільшується. Диференціація на проміжний мозок і великі півкулі. З’являються функції сенсомоторної координації

Плазуни

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Розвивається вестибулярний апарат. Інше — як у плазунів
Мозочок	Слабко розвинутий, але є ядра кори (скупчення нейронів)
Середній мозок	Як у плазунів
Проміжний мозок	Формуються центри залоз внутрішньої секреції
Великі півкулі	Як у амфібій, формуються ядра кори

Птахи

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Ускладнюється вестибулярний апарат
Мозочок	Дуже великий, утворюється кора
Середній мозок	Як у плазунів
Проміжний мозок	Як у плазунів
Великі півкулі	Ускладнення будови, збільшення розмірів. Вкриті корою (тіла нейронів)

Ускладнення будови головного мозку птахів ускладнює їхню поведінку, дає можливість адаптації до навколишнього середовища. Наприклад, турбота про пташенят, у плазунів — турбота про розвиток нащадків відсутня.

Різні види чайок після вилуплювання пташенят чинять зі шкаралупою яєць по-різному.

Деякі не звертають на неї уваги, інші ж, зокрема звичайна чайка, збирають і несуть подалі від гнізда. Цей факт був відомий орнітологам давно, але йому не надавали значення. У той же час саме існування цієї форми поведінки в одних видів і відсутність її в інших змусили етологів припустити, що вона має значення для виживання виду.

Пояснення такої поведінки вдалося одержати під час зіставлення особливостей біології цих видів.

Шкаралупу забирають ті види чайок, пташенята яких тривалий час залишаються в гнізді. Якщо ж виводки залишають гніздо незабаром після вилуплювання, то шкаралупа залишається на місці.

Отже, ця, на перший погляд, незначна поведінкова реакція, що займає всього кілька десятків секунд один раз на рік, має для виду певне адаптивне значення.

Подальший аналіз показав, що серед чайок і качок забирають шкаралупу особини тих видів, пташенята яких мають захисне забарвлення. Оскільки шкаралупа впадає в око білизною своєї внутрішньої поверхні, легко припустити, що після її видалення гніздо стає менш помітним. Для перевірки цього припущення в колонію чайок дослідники поміщали по-різному забарвлені яйця. З’ясувалося, що білі яйця хижаки викрадали набагато частіше, ніж яйця природного для чайок забарвлення.

Отже, характерне для яєць чайок забарвлення є маскувальним і має істотне адаптивне значення. Однак захисні властивості природного забарвлення яєць істотно слабшають, якщо поряд покласти яєчну шкаралупу: у таких гніздах яйця набагато частіше ставали здобиччю хижаків. Таким чином, є всі підстави гадати, що видалення яєчної шкаралупи має адаптивне значення як засіб охорони гнізда від хижаків.

Шкаралупки з гнізда птахи видаляють не відразу. У звичайної чайки, наприклад, вони залишаються в гнізді 1-2 години після вилуплювання пташенят, тоді як у інших видів гніздо очищується набагато швидше. Адаптивне значення цієї особливості поведінки звичайної чайки в тому, що в перші 1-2 години після вилуплювання, поки пташенята не обсохли, їм загрожує небезпека стати здобиччю дорослих чайок-сусідів. Після обсихання цієї загрози більше немає, і шкаралупу можна віднести.

У птахів можливе утворення умовних рефлексів.

Ссавці

Відділи головного мозку	Особливості
Довгастий мозок	Збільшується й ускладнюється
Мозочок	Дуже великий, із боків середньої частини утворюються півкулі. Кора має звивини
Середній мозок	Ускладнюється
Проміжний мозок	Регуляція вегетативних функцій
Великі півкулі	Дуже складна кора (борозни, звивини). Центри органів чуття та вищої нервової діяльності (формування умовних рефлексів, індивідуальне навчання)

Усі особливості поведінки тварин, розглянутих на попередніх уроках, є вродженими формами поведінки, спричиненими відносно простими сенсорними сигналами, і пристосовані до незмінних або повільно мінливих умов. Ціла велика гілка розвитку тваринного світу, гілка безхребетних (особливо комах) іде шляхом вироблення саме таких складних форм уродженої поведінки, і пристосування до навколишнього середовища, здійснюване з допомогою видових, спадково закріплених програм поведінки, посідає провідне місце в цих тварин.

Слід зазначити, що такі форми поведінки є адекватними тільки за постійних або повільно мінливих умов. Якщо умови існування змінюються, ця форма пристосування з допомогою вроджених програм поведінки виявляється дуже не ощадливою, а часто навіть неадекватною. Основним недоліком такої форми поведінки є недостатня пластичність цих програм. Справді, іноді достатньо внести дуже незначні зміни в умови, щоби ці програми переставали забезпечувати пристосування тварини до навколишнього середовища. Саме тому описаний тип пристосування до дійсності шляхом спадково зафіксованих програм поведінки дуже незабаром стає неадекватним, і умови життя, що ускладнюються, починають потребувати нових, набагато більш пластичних форм поведінки.

Однак у процесі еволюції сам тип пристосування тварин до навколишнього середовища радикально змінюється: уроджені програми поведінки, які посідають провідне місце в комах і нижчих хребетних, відступають на вищих етапах еволюції на другий план, і у хребетних, особливо у ссавців, поведінка відбувається вже зовсім за іншим принципом.

На цьому етапі розвитку умови життя стають настільки складними, що необхідне вироблення нових форм пристосування індивідів до мінливих форм середовища.

Народження великої кількості дитинчат, що різко відрізняє вищих тварин, і особливо ссавців, від нижчих хребетних, припускає різку зміну принципів існування з переміщенням пластичності видових форм пристосування тварин до мінливих форм поведінки окремих особин. Потрібно, щоби розвинулися такі форми поведінки, за яких індивідуальна особина змінювала б свою поведінку залежно від мінливих умов.

Ще Ч. Дарвін зазначав, що є непаразитичні види зозулі, які самі насиджують свої яйця.

Ці ж види зозуль відкладають яйця в чужі гнізда тільки в рідкісних аномальних випадках. Можна припустити, пише Дарвін, що й далекий предок європейської зозулі мав подібні звички й час від часу відкладав яйця в чужі гнізда. Птахи з такими випадковими відхиленнями від батьківської поведінки одержали можливість раніше відлітати до місць зимівлі, що давало їм значні переваги.

Пташенята-підкидьки також могли мати якусь перевагу порівняно з виведеними звичайним способом. Вони могли виростати міцнішими, ніж вигодувані матір’ю зозулею, яка буває постійно обтяжена турботами і про яйця, і про різновікових пташенят.

Таким чином, і дорослі зозулі, і пташенята мають більше шансів вижити й залишити потомство, яке, у свою чергу, одержить у спадок ту саму особливість поведінки. Поступово процес природного добору призвів до того, що в сучасної європейської зозулі виняток перетворився на правило, і всі її види відкладають яйця в чужі гнізда. Однак описано рідкісні випадки, коли зозулі відкладали яйця на голу землю й самостійно висиджували й вигодовували пташенят. Ці випадки являють собою, очевидно, повернення до давно загубленого інстинкту нормального виведення потомства.

На базі порівняльного опису поведінки декількох видів мурах-«рабовласників» Дарвін показує, що й вона могла сформуватися шляхом природного добору, на основі властивій деяким видам схильності збирати для корму лялечок інших видів. Якщо виховання чужих лялечок виявлялося більш вигідним, ніж виведення власних, то одного разу виникле відхилення в поведінці під впливом природного добору змінювалося й підсилювалося настільки, що спричинило, зрештою, появу Formica rufescens. Цей вид мурах повністю залежить від своїх «рабів», які будують для них гнізда, роблять переселення, збирають корм для дорослих і молоді й навіть годують тих і інших.

На прикладі вигодовування зозуль добре видно, що поведінка птахів інстинктивна. Вони не захищають пташенят свого роду, навіть коли зозуленя викидає з гнізда яйця або пташенят.

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 62. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ З ТЕМИ «ПОВЕДІНКА ТВАРИН»

Цілі уроку:

освітня: узагальнити, систематизувати і закріпити знання з теми;

розвивальна: розвивати вміння використовувати раніше вивчену інформацію, аналізувати, зіставляти та робити висновки;

виховна: виховувати розуміння єдності всього живого, бережливе ставлення до життя та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Обладнання і матеріали: фото й малюнки тварин у різних життєвих ситуаціях, фрагменти відеофільмів.

Основні поняття і терміни : поведінка, вроджена поведінка, набута поведінка, рефлекс, інстинкт, адаптація, форми поведінки, суспільна поведінка.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Очікувані результати: учні:

називають форми поведінки тварин;

аналізують особливості форм поведінки;

наводять приклади поведінкових реакцій.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

• Які переваги інстинктивної поведінки?
• Які форми поведінки переважають у хребетних тварин?
• Які методи використовують під час етологічних досліджень?
• У яких випадках під час проведення етологічних досліджень раціональним є застосування спостереження?
• Чому лелеки восени мігрують на південь, а навесні — на північ?
• Як риби орієнтуються під час міграцій?
• Що таке хомінг?

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Завдання для перевірки знань з теми

І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну   правильну  відповідь  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із засновників етології:  а) Н. Тінберген; б) Ч.Дарвін; в) І Павлов; г) К. Лінней;
2. Укажіть сигнали, які насамперед використовують тварини, що перебувають на великій  відстані в лісах: а) зорові; б) звукові; в) хімічні; г) електромагнітні;
3. Визначте, прикладом чого є реакція слідування у птахів: а) безумовного рефлексу; б) таксису; в) імпринтингу; г) хомінгу;
4. Укажіть назву поведінки, яка недоречна щодо обставин, у яких перебуває тварина: а) соціальна; б) зміщена; в) спадкова; г) набута;
5. Визначте назву поведінки, яка формується на основі індивідуального досвіду тварини: а) умовна; б) соціальна; в) спадкова; г) набута;
6. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напряму півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Спрямована дія організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники – це ______________________________________________;
2. Основні методи, що використовуються в етології – це ______________;
3. Вроджена та набута – це види _________________________________;
4. Назвіть види індивідуальної поведінки у тварин ___________________;
5. Передача тваринами інформації на відстані  - це _________________;
6. Приклади батьківської поведінки ______________________;

           ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал).   Максимальна кількість балів - 3 бали   

1. З наведеного переліку укажіть приклади репродуктивної поведінки у тварин:           а) пересування; б) пошук статевого партнера; в) гра; г) залицяння; д) гігієнічна поведінка; е) створення пар; є) конфліктна поведінка; ж) спарування; з) мічення;   и) догляд за потомством;

і) захисна поведінка;

2. Дати визначення термінам:

Безумовні рефлекси - __________________________________________

3. Етологія - ______________________________________________

ІV РІВЕНЬ.  Дати відповідь на запитання ( на вибір учня) Максимальна кількість балів – 3 бали

1. Пояснити, в чому полягає елементарна розумова діяльність тварин.
2. Охарактеризувати особистісні угрупування у тварин.

 

ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ.   Виберіть одну  правильну відповідь  (0,5 балів). Максимальна кількість балів - 3 бали.

1. Визначити, прикладом чого є грумінг: а) дослідницька поведінка; б) кормова поведінка; в) гігієнічна поведінка; г) гра;
2. Укажіть групу тварин, представникам якої притаманна ехолокація: а) комахи; б) хрящові риби; в) амфібії; г) рептилії;
3. Зазначте характерну рису анонімних угрупування тварин: а) кожний із членів «знає в обличчя « усіх інших; б) можливий розподіл ролей;  в) спостерігають найпростішу ієрархію – лінійку; г) сигнали поширюються безадресно;
4. Назвіть тварину, яка веде поодинокий спосіб життя: а)медоносна бджола; б) зозуля звичайна; в) кенгуру гігантський; г) шимпанзе звичайний;
5.  Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угрупування: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною;
6. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із засновників етології:                     а) Н. Тінберген; б) Ч.Дарвін; в) І Павлов; г) К. Лінней;

ІІ РІВЕНЬ.  Дописати речення. ( 0,5 балів). Максимальна кількість балів – 3 бали.

1. Метод дослідження поведінки  тварин у керованих умовах  – це_;
2. Догляд тварин за потомством  – це приклад ______________поведінки;
3. Угрупування тварин може бути __________ та ________________;
4. Прикладами територіальної поведінки є_____ _________________;
5. Приклади репродуктивної  поведінки ___________________________;
6. Інстинктивне повернення додому голубів - _______________________;

           ІІІ РІВЕНЬ.  Виконати завдання. ( 1 бал).   Максимальна кількість балів - 3 бали   

1. З наведеного переліку укажіть приклади індивідуальної поведінки у тварин:  а) пересування; б) пошук статевого партнера; в) гра; г) залицяння; д) гігієнічна поведінка; е) створення пар; є) конфліктна поведінка; ж) спарування; з) мічення;   и) догляд за потомством;                        і) захисна поведінка;
2. Дати визначення термінам:

      Умовні рефлекси - ____________________________________

3. Інстинкт - __________________________________________

ІV РІВЕНЬ.  Дати відповідь на запитання ( на вибір учня) Максимальна кількість балів – 3 бали

1. Пояснити, в чому полягає елементарна розумова діяльність тварин.
2. Охарактеризувати особистісні угрупування у тварин.

ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  повторити   §           ,          

 

 

 

ТЕМА 8. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Урок  63. Тема « ПОНЯТТЯ ПРО  ЕКОСИСТЕМУ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА»

Цілі уроку: розглянути поняття популяції та екосистеми; розвивати уявлення про вплив екологічних чинників на тварин.

Очікувані результати: учні:

визначають поняття популяції та екосистеми;

   називають чинники середовища;

   наводять приклади  пристосування тварин до дії різних чинників                   середовища (температури, вологи, освітленості).

Основні поняття й терміни: вид, популяція, екосистема; абіотичні, біотичні, антропогенні чинники середовища, екологія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання та матеріали: таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

*  Екологія. Які асоціації викликає в учнів?

2. Екологічні чинники (вивчалися у минулому році)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(«Мозковий штурм»)

*  Чи діють ці чинники на тварин?

Повідомленняя теми та цілей уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Екологія — синтетична біологічна наука про взаємовідносини живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. Екологія досліджує фундаментальні властивості надорганізменого рівня організації життя.

2. Завдання екології:

- вивчення взаємодії енергії та матерії в екосистемах;

- екологічний розвиток як визначення важливості екологічних умов існування людства, котрі не можна порушувати під час господарської та побутової діяльності людини;

-  відновлення стабільності окремих екосистем і біосфери в цілому;

- формування екологічного мислення;

- створення наукової основи природокористування.

3.  Екологічні чинники середовища.

■ Абіотичні:

• температура;

• вологість;

• світло.

■ Біотичні:

• тварини;

• рослини;

• гриби;

• дроб’янки.

■ Антропогенні:

• вплив діяльності людини.

1) Класифікація чинників

По відношенню до температури тварин поділяють на дві групи: пойкілотермні й гомойотермні.

Пойкілотермні тварини холоднокровні.

Гомойотермні тварини теплокровні.

Температура по-різному впливає на пойкілотермних і гомойотермних тварин.

Пойкілотермні тварини активні тільки в період оптимальних для їхньої життєдіяльності температур. У період низьких температур вони впадають у сплячку (земноводні, плазуни, членистоногі та ін.). Деякі комахи перезимовують або у вигляді яєць, або у вигляді лялечок. Перебування організму в сплячці характеризується станом анабіозу, за якого процеси обміну дуже сильно загальмовані й організм може тривалий час обходитися без їжі. У сплячку пойкілотермні тварини можуть упадати й під впливом високих температур. Так, тварини пустель у нижніх широтах у спекотний час дня перебувають у норах, а період їхньої активної життєдіяльності припадає на ранній ранок або пізній вечір (або вони ведуть нічний спосіб життя).

У сплячку тваринні організми впадають не тільки за рахунок впливу температури, але й за рахунок інших чинників. Так, ведмідь (гомойотермна тварина) упадає в сплячку взимку через нестачу їжі.

Гомойотермні тварини в меншому ступені у своїй життєдіяльності залежать від температури, але температура впливає на них з точки зору наявності (відсутності) кормової бази. Ці тварини мають такі пристосування до подолання впливу низьких температур:

1) тварини переміщаються з більш холодних областей у більш теплі (перельоти птахів, міграції ссавців);

2) змінюють характер покриву (літнє хутро або оперення заміняються на більш густі зимові; накопичують великий шар жиру — дикі свині, тюлені та ін.);

3) упадають у сплячку (наприклад, ведмідь).

Гомойотермні тварини мають пристосування до зниження впливу коливань температури на організм. Так, у людини є потові залози, які змінюють характер секреції за підвищених температур (кількість секрету збільшується), змінюється просвіт кровоносних судин у шкірі (за низьких температур він зменшується, а за високих — збільшується) та ін.

2) Вплив світла на тварин

Сонячна енергія безпосередньо тваринами не засвоюється, і, тим не менш, вона є джерелом їхньої життєдіяльності. Крім того, що сонячна енергія — джерело життя тварин, вона відіграє величезну роль у їхньому житті за рахунок таких процесів:

1. Сонячне світло визначає добовий фотоперіодизм життя тварин і їх розподіл за екологічними нішами. Розрізняють тварин, що ведуть денний і нічний спосіб життя, і це виключає конкуренцію за джерела їжі.

2. Сонячне світло дозволяє тваринам легко орієнтуватися в навколишньому середовищі; світло еволюційно сприяло розвитку органів зору.

3. Світло визначає й сезонний фотоперіодизм, з яким пов’язана зміна під час фізіологічних процесів (з настанням осені інтенсифікується накопичення запасних речовин в організмі, змінюється характер покривів). Організми, для яких характерні міграції (наприклад, перелітні птахи), готуються до них і мігрують, незважаючи на наявність тепла й кормової бази. Однак не всі явища можна пояснити фотоперіодизмом. Наприклад, міграції птахів із місць зимівлі в теплі краї, де тривалість дня сезонно не змінюється, можна пояснити наявністю «біологічних годинників», які виникли в процесі еволюції та закладені в генетичному коді.

3) Вода і тварини

Вода є найважливішою хімічною сполукою, яка міститься в живій речовині, тому наявність (відсутність) води в навколишньому середовищі (іменоване «вологістю») є найважливішим екологічним чинником, який чинить величезний вплив на життєдіяльність різних організмів, зокрема й людину.

Відносно впливу води на тварин їх розділяють на сухопутних, водних і земноводних. Сухопутних тварин можна розділити на тварин лісів, степів і пустель, тому що ці зони відрізняються зволоженістю.

До сухопутних тварин відносять багатьох ссавців, різних плазунів та інших тварин.

До водних тварин належать риби, водні ссавці (кити), водні членистоногі, головоногі та інші молюски.

До земноводних належать класи Земноводні (жабки, жаби тощо), Ссавці (наприклад, тюлені, гіпопотам та ін.).

Необхідність у воді сухопутні тварини заповнюють за рахунок поглинання води або у водоймах (пиття), або з їжею. Найбільшого дефіциту води зазнають тварини степів, пустель і напівпустель. Вони по-різному пристосовані до перенесення нестачі вологи. Так, коні здатні долати великі відстані в пошуках води та їжі. Верблюди можуть тривалий час обходитися без води, накопичуючи її у формі жиру в горбах (а курдючні вівці — в особливих розширеннях хвоста — курдюках); у результаті окиснення жирів утворюється велика кількість води, яку організм використовує для своєї життєдіяльності. За нестачі води деякі тварини впадають у сплячку. Пристосуванням до подолання нестачі води у тварин є перехід до нічного способу життя.

Популяції — це сукупність особин одного виду в обмеженому природному середовищі існування. У природних умовах види організмів існують у вигляді окремих популяцій. У процесі життєдіяльності популяції можуть відокремлюватися одна від одної або змішуватися.

Екосистема — сукупність організмів різних видів на певній території, яка склалася під дією абіотичних чинників.

(Зв’язки організмів у екосистемах розглядатимуться на наступних уроках.)

Інші вчені таку структуру називають біоценозом.

Природні екосистеми відносно стабільні.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Вільний мікрофон»

1) Що вивчає екологія?

2) Що є предметом екології?

3) Що є завданнями екології?

4) Які методи використовує екологія?

5) Вплив температури на тварин.

6) Вплив світла на тварин.

7) Вода і тварини.

8) Що таке популяція?

9) Що таке екосистема (біоценоз)?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??). 

 

Урок 64.  Тема «ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ І ПОТІК ЕНЕРГІЇ В ЕКОСИСТЕМАХ»

Ціліу року: розглянути трофічні зв'язки організмів у екосистемах; розвивати уявлення про організацію екосистем.

Очікувані результаті: учні:

наводять приклади ланцюгів живлення;

аналізують потік речовин і енергії в екосистемах;

пояснюють поняття: продуценти, консументи, редуценти.

Основні поняття й терміни: ланцюги живлення, продуценти, консументи, редуценти.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання та матеріали: таблиці з ланцюгами живлення, фрагменти відеофільмів, картки компонентів екосистем.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Біологічний диктант  Поясніть терміни:

1) екологія;

2) абіотичні екологічні фактори;

3) біотичні екологічні фактори;

4) антропогенні екологічні фактори;

5) вид;

6) популяція;

7) екосистема.

2. Тести

1. Екологія вивчає:

а) тварин;

б) рослин;

в) взаємозв’язки організмів між собою;

г)  взаємозв’язки організмів між собою та із середовищем існування.

2. До абіотичних чинників належать:

а) тварини;                   б) світло;

в) температура;               г) вода.

3. До біотичних факторів належать:

а) ґрунт;                      б)  тварини;

в) рослини;                   г) гриби.

4. До антропогенних факторів належать:

а) знищення лісів;

б) наявність заповідних територій;

в) забруднення води;

г) відсутність предметів, зроблених людиною.

5. Популяція — це:

а) особини одного виду;    б) особини різних видів;

в) група особин усередині виду; г) особини різних царств.

6. Екосистема — це:

а) особини одного виду на певній території;

б) особини різних видів на певній території;

в) особини одного виду на певній території у зв’язку з абіотичними факторами;

г)  особини різних видів на окремій території з певними абіотичними факторами.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Мозковий штурм»

•  У засобах масової інформації використовують поняття «погана екологія», «добра екологія». Чи правильно це?

Повідомлення  теми та мети уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ланцюги живлення

Стійкість екосистем визначається за постійних параметрів абіотичних зв’язків, за наявністю постійних трофічних зв’язків — ланцюгів живлення.

Ланцюг живлення починається рослинами — продуцентами органічних речовин із неорганічних (CO₂, H₂O) у процесі фотосинтезу.

Наступна ланка — це рослиноїдні тварини; їх відносять до консументів першого порядку.

Третя ланка — це хижаки, які живляться рослиноїдними тваринами; їх відносять до консументів другого порядку.

Іноді в ланцюгах живлення існують консументи третього порядку — хижаки, які можуть живитися іншими хижаками.

Гриби та бактерії належать до редуцентів, які руйнують складні органічні речовини відмерлих організмів до неорганічних сполук.

2. Мережа живлення

У природі ланцюги живлення можуть перехрещуватися й утворювати мережу живлення, що збільшує стійкість екосистем.

3. Потік енергії та речовин у ланцюгах живлення

Під час переходу в ланцюгах живлення речовин, які містять енергію в хімічних зв’язках, відбувається втрата речовин і енергії в середньому у десять разів — це правило екологічної піраміди. Її основою є продуценти.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в малих групах.  Складання ланцюгів і мереж живлення.

Завдання:

Складіть ланцюги живлення до складу яких входять птахи з розрахунком, якщо маса: а) синиці — 50 г; б) боривітру — 100 г; в) сови — 1 кг.

2.  «Мозковий штурм»

 Чому загинули хижаки в лісі, який обробили отрутою для знищення дубового непарного шовкопряда?

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??). 

 

 

 

Урок 65. Тема «СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ»

Цілі уроку: розглянути взаємозв'язки компонентів екосистеми; розвивати уявлення про стійкість екосистем.

Очікувані результати: учні:

аналізують взаємозв'язки компонентів у екосистемах;

називають типи взаємовідносин;

наводять приклади взаємозв'язків у екосистема.

Основні поняття й терміни: конкуренція, коменсалізм, паразитизм, симбіоз.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця, малюнки й фото рослин, грибів, тварин; фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Біологічний диктант.  Поясніть терміни:

1) ланцюг живлення;

2) мережа живлення;

3) продуценти;

4) консументи першого порядку;

5) консументи другого порядку;

6) консументи третього порядку;

7) редуценти.

2. Тести

1) Продуценти — це:

а) тварини;                     б) гриби;

в) бактерії;                    г) рослини.

2) Консументи першого порядку — це:

а) рослини;                             б) рослиноїдні тварини;

в) ціанобактерії;             г) хижаки.

3) Консументи другого порядку — це:

а) бактерії;                       б) хижаки;

в) гриби;                          г) рослини.

4) Консументи третього порядку — це:

а) хижаки;                        б) хижаки хижаків;

в) гриби;                          г) бактерії.

5) Редуценти — це:

а) гриби;                          б) рослини;

в) рослиноїдні тварини;    г) хижаки.

6) До рослиноїдних тварин належать:

а) тигр;                            б)заєць;

в) дятли;                          г) миші.

3. Розв'яжіть задачу.

*  Скільки потрібно водоростей, щоби прогодувати акулу масою 50 кг?

Скласти ланцюг живлення:

водорості → карасі → тріска → акула

50 000 кг 5000 кг 500 кг 50 кг

•  У разі випадіння якої ланки зможе існувати акула? (Тріска)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Конкуренція між організмами за їжу.

Вона може бути міжвидова та внутрішньовидова.

Конкуренція призводить до того, що одні організми будуть існувати в більш комфортних умовах, ніж інші, що дає їм переваги в розмноженні та збільшенні чисельності виду. Вид із більш низьким потенціалом розмноження може зовсім зникнути з екосистеми. Наприклад, мишу можуть з’їсти вовк, сова, лисиця.

 Конкурентні виключення

Два види з однаковими життєвими умовами не можуть одночасно створювати життєздатні популяції.

2. Коменсалізм

Це відносини між особинами двох видів, коли один із видів додатково живиться за рахунок їжі іншого виду, але види не завдають шкоди один одному.

Наприклад, великі хижаки живляться м’ясом, рештки споживають інші, на що не звертають уваги великі хижаки: акули й риби-лоцмани, тигри, леви й шакали з гієнами.

3. Паразитизм

Це взаємовідносини між особинами різних видів, де один вид (паразит) завдає шкоди особині іншого виду (хазяїну) тим, що паразит живиться їжею хазяїна або його речовинами. Паразит у процесі своєї життєдіяльності може виділяти в організм хазяїна токсини (отруйні речовини).

Паразити можуть бути зовнішніми (воші) і внутрішніми (гельмінти).

Гніздовий паразитизм — птахи насиджують яйця зозуль, що збільшує шанси на виживаність зозуль і зменшує чисельність птахів інших видів.

Хижацький паразитизм

Комахи відкладають яйця в личинки комах інших видів, у яких їхні паразитичні личинки живляться тканинами личинки- хазяїна.

Пристосування до паразитизму

1) Ендопаразити — мають присоски, гачки; редукція травної системи, анаеробне дихання, велика кількість яєць, зміна хазяїв.

2)  Ендопаразити — сисний ротовий апарат, колючий ротовий апарат, прикріплення яєць та їх велика кількість.

У зв’язку з високим рівнем спеціалізації паразит обмежений чисельністю хазяїв.

4. Відношення хижак — жертва

Хижак споживає жертву, і між популяціями встановлюється взаємозалежне коливання чисельності популяцій.

Хижаки зменшують чисельність жертв, після чого починає зменшуватися чисельність хижаків, що, у свою чергу, призведе до збільшення кількості жертв.

Пристосування до хижацтва: розвинуті органи полювання (зуби, дзьоби, кігті), виділення паразитуючих отрут у змій; плетіння ловчих сіток павуками, здатність до швидкого бігу і стрибків.

Пристосування до безпеки у жертв: голки їжаків, мімікрія, виділення речовин із дуже неприємним запахом, особлива поведінка.

5. Симбіоз

Це взаємозалежні та взаємокорисні відносини між організмами різних видів (рак і актинія).

Актинія, перебуваючи на панцирі рака, живиться рештками його їжі й переміщується разом із раком. Рак захищений від ворогів жалкими клітинами актинії.

6. Нейтралізм

Це співіснування в екосистемах видів із різкими харчовими відносинами. Наприклад:

*  дятли → білки;

* зайці → їжаки;

* зайці → комахи.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.«Поміркуйте»

* Які відносини існують між організмами в ланцюгах живлення? (Відносини хижаків і жертв)

     2.  Визначте взаємовідносини між організмами

а)

1. Хижак-жертва	А. Жирафа
2. Симбіоз	Б. Рак-відлюдник
	В. Актинія
	Г. Лев

б)

1. Нейтралізм	А. Дятел
2. Хижак-жертва	Б. Білка
	В. Миша
	Г. Сова

• Які тварини можуть співіснувати в одних екосистемах?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §           , дати усні відповіді на (??). 

 

Урок 66.  Тема  «ВПЛИВ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА    ЕКОСИСТЕМИ»

Цілі уроку: розглянути вплив діяльності людини на організм; розвивати уявлення про роль організмів у кругообігу речовин.

Очікувані результати: учні:

називають причини зменшення чисельності тварин;

наводять приклади впливу людини на організми;

описують роль організмів у кругообігу речовин.

Основні поняття й терміни: кругообіг речовин.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: схеми кругообігу речовин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Кругообіг речовин у екосистемах

(Робота в малих групах)

1- ша група — кругообіг води.

2- га група — кругообіг Карбону.

3- тя група — кругообіг Нітрогену.

4- та група — вплив діяльності людини на організми.

1) Кругообіг води

По ланцюгах живлення вода з ґрунту й водойм потрапляє в організми (рідка їжа, вода в складі органічних речовин). Якщо вода містить забруднювачі, то вони також потрапляють в організми.

Наприклад: вплив важких металів на організми.

Важкі метали як мікроелементи: Co, Mn, Hg, Cd, Cr, Pb, Cu, As, Zn.

Основні джерела забруднення:

■ Викид важких металів у промисловості.

■ Електростанції.

■ Автомобільний транспорт.

■ Комунально-побутові відходи.

■ Засоби захисту рослин.

Потрапляючи в повітря, важкі метали обов’язково потрапляють в воду та включаються в ланцюги живлення.

Вплив важких металів на організми

■ Позитивний:

• Входять до складу багатьох ферментів.

■ Негативний (у разі надлишку):

• Загальне отруєння організму.

• Мутації.

• Засмічують канали нирок і печінки.

Період напіввидалення або видалення половини від початкової концентрації становить тривалий час:

■ для цинку — від 70 до 510 років;

■ для кадмію — від 13 до 110 років;

■ для міді — від 310 до 1500 років;

■ для свинцю — від 740 до 5900 років.

Таблиця забруднення по областях

Область	Рівень забруднення
Волинська	Дуже забруднена
Львівська	Дуже забруднена
Херсонська	Забруднена
Чернігівська	Дуже забруднена
Сумська	Помірне забруднення
Харківська	Помірне забруднення
Рівненська	Помірне забруднення

2) Кругообіг Карбону

З ростом промисловості та транспорту в атмосфері накопичується надлишок вуглекислого газу, який утворює тепловий екран, і тепло значно менше випромінюється з планети. Це вплив на зміну клімату й умови життя організмів.

Фактори зменшення утилізації CO₂ рослинами й ціанобактеріями:

■   забруднення водойм;

■   вирубка лісів (пожежі).

3) Кругообіг Нітрогену

Нітроген входить до складу білків. Якщо в ланцюги живлення потрапляє надлишок штучних добрив (змивання з полів у воду, внесення добрів до ґрунту), вони не всі засвоюються рослинами й відкладаються в цитоплазмі. Споживаючи такі рослини, тварини отруюються та гинуть.

Оксиди Нітрогену, які потрапляють в атмосферу з відходів промисловості та транспорту, розчиняються у випарах води, й утворюються кислотні дощі (слабкі розчини нітратної кислоти), що негативно впливає на організми.

4) Наслідки впливу діяльності людини на природу

1) Забруднення водойм

■ Зменшення фотосинтезу.

■ Загибель водних тварин.

2)   Вирубка лісів (пожежі)

■ Зменшення фотосинтезу.

■ Зменшення чисельності лісових тварин.

■ Зниження рівня ґрунтових вод.

3)   Забруднення атмосфери

■ Забруднення води і ґрунтів.

■ Хвороби тварин.

■ Гибель тварин.

4)   Будівля гребель для гідроелектростанцій

■ Порушення водостоків.

■ Порушення ланцюгів живлення.

2. «Літературна вітальня»

КОМАШИНА РАДА

Обабіч картопляного поля височіє старезне одиноке дерево, неначе маяк на березі океану. З тріщин у його кори витікає солодкий духмяний сік. Навколо ласої поживи починає збиратися комашина братія. Ось рухливим ланцюжком прибувають ненажери мурахи, злітаються розбійниці оси, підповзають аристократи комашиного світу — жуки. Серед них два красені — рогачі. Між ними виникає сутичка за смачний поживний сік. Це справжній турнір. Чути скреготіння від зіткнення величезних рогів. Один жук підіймає іншого та кидає його з дерева на землю.

У цей час на гілку влітає колорадський жук і починає скаржитися на життя:

— Увесь світ ворожий до мене. Я змушений ховатися від хижих комах, птахів, пристосовуватися до отрути, яку розпилюють ці прибульці-люди. Я чудово почувався, доки їх не було на нашій планеті. А що тепер? Чому я не можу їсти оцю картоплю?

Швидка жужелиця відповіла сердитому жукові:

—  Це людські рослини, і люди їх охороняють.

— У природі немає свого й чужого, тому я можу їсти все, що захочу, — не вгамовувався жук.

— Не забувай, що ти сам прибув до нас із далекого Колорадо. Ми прийняли тебе до свого товариства, — додав жук-олень.

— І почали жорстоко нищити, — продовжував розгнівано гість із Колорадо.

— Звісно, люди немилосердні до комах, але ж вони охороняють нас у заповідниках, національних парках.

—  Якби не нищили, не доводилося б і охороняти.

— Зрештою, люди ведуть боротьбу не з усіма комахами, а лише зі шкідливими для них, — зауважила капустянка.

У цю мить щось зашурхотіло поряд. Раптом з’явився богомол, що весь цей час сидів замаскований у засідці й чув усю розмову:

— Природа дуже складна, у ній немає шкідливого та корисного. Це визначає лише людина. Саме вона змінює навколишній світ і цим завдає шкоди не тільки комахам, але й усім іншим істотам.

— То що ж лишається нам робити? Вихід один — позбутися людей! — закричав сердито колорадський жук.

— Так! Так! — почулися оклики.

— Це вони вирубали наші дуби! — підтримали хрущі.

— Це вони осушили моє озерце, — затріпотіла крильцями бабка.

— Це вони відловлюють та засушують у колекціях моїх братів! — обурився махаон.

Та раптом забриніли по листочках краплини дощу. — Рятуйтесь! Рятуйтесь! — почулося всюди.

Місце зібрання вмить спорожніло.

Ось так завжди. То дощ завадить, то птах налякає, то людина розжене.

Артем Гаргола, Луцька ЗОШ № 19, 6 клас

ХМАРИНКА

Це було дуже давно, ще коли люди носили замість звичного одягу шкіри диких тварин. Саме тоді й народилася русява висока хмаринка Леля. Батько Вітер узяв собі за дружину кришталево чисту, холодну Воду всієї планети, а Леля стала їхньою першою донечкою. Матуся і татусь плекали свою крихітку, віддавали ніжність і тепло, аби вона швидко росла. Вода дарувала свої соки, а Вітер носив їх до хмаринки. Так пливла блакиттю Леля, перетворюючись то на дрібненькі крапельки роси чи води, то на теплі пологі потоки повітря. Але одного разу засумувала хмарка, злившись із матінкою Водою.

— Дуже мені сумно самій. Не маю я ані друзів, ані подруг. А так лише сама по собі.

— Не журися, донечко. Ти можеш мати багато друзів, оскільки живильні крапельки твого тіла дають змогу існувати всім навколо. Уважно подивися навкруги — і ти обов’язково знайдеш собі вірну подругу, — втішила Вода.

Так Леля і зробила. Набравши швидкості, помчала вона напувати спраглих. Але подорож не була звичайною. Якось кружляла хмаринка над широчезним пагорбом у долині. Саме тут вона й зустріла майбутню подругу. На галявині росла самотня квіточка Ромашка.

Тільце було майже сухе, пелюсточки прив’яли, а личко потемніло. Вона вмирала.

Леля ледве запримітила Ромашку, бо дивилась у далечінь, аж за ліс. Їй стало шкода рослинку, і вона почала плакати дуже довго, аж поки Ромашка не ожила. Так вони стали друзями. Щодня хмаринка припливала до галявинки, щороку квітка вітала її золотою посмішкою сонця.

Але одного разу трапилося нещастя. У XX столітті полетіли Леля з батьком у незвідані ще краї, де живуть люди, на Північ (бо ж вона плавала над широкими степами й густими лісами). Подорож була небезпечною й мала трагічні наслідки.

Хмаринка думала, що, як принесе всім води, то отримає вдячність від людей. Та не так сталось, як гадалось. Пробігаючи над високими колонами фабрик і заводів, над темними каламутними ріками, Леля відчула, як її тіло наповнилося невідомими тяжкими краплями, кислими і брудними. Страшна хвороба поглинала поволі хмарку. Але нічого ще не знала вона, навіть не здогадувалася. Політала-політала над смертоносними димовими завісами, ввібрала в себе отрути, скільки змогла, і повернулася додому.

Одразу ж Леля навідала свою подругу після розлуки:

— Привіт, Ромашко! Як добре вдома. Тепер ми бачитимемося щодня, і я даватиму живлющу воду тобі. Мені так тебе не вистачало!

— І я сумувала за тобою. Щодня виглядала, коли ти прилетиш. Так хотілося пити, змучилася дуже.

— Та ось зараз я поплачу над галявиною, й одразу стане легше, — порадувала Леля. Розтягнулася на ціле небо, розпростала крила, і полилися додолу потоки води. Звільнила тіло від тяжкої ноші, яку зібрала ще там, на Півночі. Потім зібралися подруги, і почала хмарка розповідати про «чудеса» далеких країв. Розмова була недовгою. Раптом Ромашка зойкнула, схилилась, і зів’яли її руки-листочки і впали на землю.

— Що трапилося? Що з тобою? — гукала згори перелякана хмарка.

Вона спускалася все нижче і кропила подругу дощем. Не знала, бідолаха, що це було фатальною помилкою і вбивало квітку. А Ромашка стогнала на травневому килимі й тихо промовляла:

— Кислі, кислі...

Так обірвалося життя квітки, так згасла дружба. І хто знає, скільки ще постраждало й постраждає від кислотних дощів? Кого звинувачувати в повільній смерті нашої матінки-природи? Подумаймо!..

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §         , дати усні відповіді на (??). 

 

Додатвовий матеріал.

Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища

1. Добування корисних копалин	■ Виснаження природних невідновлених ресурсів; ■ забруднення грунтів важкими металами; ■ просідання грунту; ■ запилення атмосфери та гідросфери; ■ зсуви
2. Землеробство	■ Зміна біоценозів на агроценози (зміщення середовищ існування живих організмів); ■ деградація грунту (забруднення пестицидами й мінеральними добривами; ерозії, засолення, заболочення; зміни гідрологічного режиму, забруднення водоймищ)
3. Тваринництво	■ знищення природного рослинного покриву (кози з’їдають навіть корені трав і кору дерев і кущів); ■ забруднення прісних водоймищ; ■ поширення глистових захворювань
4. Енергетика	■  Забруднення гідросфери й атмосфери; виснаження невідновлених природнихресурсів; ■  порушення гідрологічного режиму річок (будування водосховищ); ■ зменшення рибних ресурсів; ■  наявність електромагнітних полів біля трансформаторів і ЛЕП
5. Промисловість	■  Синтез нових речовин і матеріалів, для яких природні редуценти відсутні; ■ викид у навколишнє середовище відходів виробництва; ■  забруднення ґрунтів і води сполуками важких металів та кислоти
6. Лісодобування	■ Зменшення площі лісів ■ погіршення клімату; ■ погіршення гідрологічного режиму річок; ■ винищення середовища існування живих організмів; ■ ерозія ґрунтів
7. Побут людини	■  Забруднення води та ґрунтів синтетичними органічними матеріалами, пально-мастильними речовинами; ■ забруднення повітря аерозолями та продуктами згоряння органічних решток іпобутових речовин

 

Урок 66.  Тема «ЕТИЧНЕ СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ТВАРИН»

Цілі : охарактеризувати етичне ставлення людини до тварин та вплив людини на тваринний світ; сформувати в учнів знання про значення тваринного світу в житті людини; розвивати логічне мислення, творчу активність учнів; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; виховувати толерантність, доброзичливість, культуру спілкування; формувати екологічну культуру

Очікувані результати: учні

наводять приклади впливу людини на тваринний світ; 

характеризують роль тварин у природі, значення тварин у житті людини; 

застосовують знання про тваринний світ для аналізу діяльності людини

Тип уроку: комбінований

Основні поняття й терміни: екологічна етика, екологічне мислення, охорона природи.

Обладнання і матеріали : тексти законодавства України з охорони природи.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.Біологічний диктант «Закінчи фразу»

3.Фронтальне опитування

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      Одного разу на заході сонця прогулювався пляжем на березі океану один старий чоловік. Шторм щойно вщух, і чоловік насолоджувався свіжим морським бризом. Ішов він , замислений, берегом, аж раптом помітив дитину. Хлопчик щось підбирав з піску та кидав у воду. Старому стало цікаво, що  ж хлопчина робить. Тому він підійшов ближче й побачив, як той підняв з піску морську зірку й кинув її у море. Лише тоді старий звернув увагу на те, що весь пляж був завалений сотнями , а може й тисячами морських зірок. «Що ти робиш?» - вигукнув чоловік. «Ти ж мала дитина, а тут розкидано тисячі морських зірок. Чи ти дійсно гадаєш, що можеш щось змінити?» Хлопець глянув на нього, підняв чергову морську зірку, жбурнув її в океан і сказав: «Для цієї морської зірки я щойно змінив усе!»

Повідомлення теми уроку. Формулювання разом з учнями мети і завдань уроку.

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Етичне ставлення людини тварин.

      Ми звикли  до того, що поряд з нами живуть коти, собаки, кури, качки   тощо. Ставлення людини до тварини ніколи не зводилось лише до того, щоб одержати від них користь.

     Гуманне, етичне відношення до тварин  і рослин грунтується на переконаннях, що тварини і рослини заслуговують на те, щоб ураховувалися їх основні права і інтереси незалежно від користі, яку вони приносять людям.

         Велику роботу з освіти в галузі екологічної етики проводить організація  ПЕТА (People for the Ethical Treatment of Animals) — (Люди за етичне відношення до тварин) — потужна міжнародна зоозахистна організація, яка  має прихильників в 20 країнах. Вона фінансує видання підручників і посібників з екологічної етики, проводить просвітницьку роботу серед різних груп населення з захисту прав тварин.

                                      ПЕТА – «люди за етичне ставлення до тварин»

       Їх бояться усі, хто носить дороге хутро. Погодьтеся, отримати банкою з фарбою за те, що носиш шубу з горностая - не надто приємно. Проте активісти ПЕТИ відомі не лише своїми радикальними настроями.

       Вони вважають, що їх головна місія - захистити усіх тварин на землі. ПЕТА розшифровується як «люди за етичне ставлення до тварин». Організацію створили у 1980 році. У організації - близько 2 мільйонів членів. Вони виступають проти жорсткого ставлення до тварин, проти порушення прав братів наших менших та проти дослідів над тваринами. За час свого існування організація змогла заручитися підтримкою багатьох знаменитостей, серед яких і екс-дружина Пола Маккартні Хізер Міллс.

      «Коли тварин вбивають для того, аби використати їх шкіру для одягу - це не гуманно, це варварство і це необхідно негайно припинити», - вважає активістка ПЕТА Хізер Міллс.

Серед успіхів ПЕТИ - заборона боїв биків у Барселоні. Впродовж кількох років вони влаштовували так звані «Голі пробіги», участь у яких міг взяти кожен охочий.

 «Це не бої биків, а вбивство беззахисних тварин! Їх повільно вбивають на арені, на очах у тисяч людей. І це називають спортом», - каже активіст ПЕТА Юрген Фаульман.

        ПЕТУ звинувачують за надміру контроверсійні акції. Вони неодноразово зривали покази мод та обливали фарбою дорогоцінні шуби. Проте захисники прав тварин свято вірять - для захисту братів наших менших годяться всі засоби, навіть радикальні.

                    

      Купуючи хутряні вироби, ми часто не замислюємося про те, які муки відчувають тварини, проливаючи свою кров заради моди, перш ніж з їхнього хутра пошиють одяг.

     Для отримання однієї шуби вбивають:

 

 Чи може краса бути настільки жорстокою?

 2. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин

    У всіх світових релігіях ви знайдете заклик до співчуття до тварин, осуд тих, хто проявляє по відношенню до них безглузду жорстокість. Серед тих, у кого боліла душа від думки про те,  які страждання інколи завдає людина живим істотам, які мешкають поряд з нею, ви знайдете філософів, письменників, вчених.

   В 1984 р. професор А.Уебстер розробив концепцію так званих «П'яти свобод» (прав) одомашнених тварин, які увійшли у Всесвітню Декларацію добробуту тварин.

Самостійна робота з підручником

Завдання:

1. Свобода від голоду й спраги — шляхом надання доступу до води і їжі, які підтримують гарне здоров'я й активність.

2. Свобода від дискомфорту — шляхом надання відповідного середовища для проживання, включаючи житло й місце для сну й відпочинку.

3. Свобода від болю, поранень або хвороби — шляхом проведення превентивних заходів або ранньої діагностики й лікування.

4. Свобода поводитись природно -  шляхом надання достатнього місця, відповідних сприятливих умов і пристосувань, а також компанії собі подібних.

5. Свобода від страху й стресу — шляхом забезпечення відповідних умов і відносин, які виключають моральні страждання.

 Завдання учням:

Доброзичливість означає здатність і схильність людини надавати першорядного значення досягненню блага природи. Жаль означає схильність людини почувати смуток чи зневіру, побачивши страждання живих істот, а також схильність утримуватися від заподіяння зла чи шкоди іншим живим істотам чи екосистемам.  Співчуття і дбайливість — досить тісно пов'язані моральні якості, що припускають занепокоєння про благополуччя природи, готовність узяти на себе відповідальність сприяти благу природи і захищати її.

 

     Іноді з вами можуть статися неприємні випадки, коли дикі тварини завдадуть вам неприємностей. Ворони й сороки можуть украсти їжу, вовк загризе вашого собаку, оса — вжалить. Не потрібно відповідати злом на подібні дії тварин, тому що воним роблять це інстинктивно, неосмислено, ненавмисно, й до того ж, мають право на відсутність відповідальності перед людиною.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1.«Коло ідей»

2. Вправа  « Аналіз ситуацій»

Учні об’єднуються в 5 груп. Кожна група отримує картку, на якій записана одна з ситуацій (перелік і зміст ситуацій ви можете легко «підгледіти» у повсякденному житті). Групам виділяється 5 хвилин на обговорення, після чого  виступають представники кожної групи. Інші учасники можуть доповнювати або спростовувати запропоновані оцінки і рішення.

Приклади ситуацій:

1. «Ви щодня спостерігаєте як ваша подружка виносить на прогулянку щеня спанієля. Пес вже чималенький, він ледве вміщується на руках у дівчинки, проте вона міцно тримає його, і будь - які спроби собаки вирватися зазнають поразки... А от інший власник піклується про «спортивно -мисливську» форму свого спанієля: він нацьковує його на диких качок, що оселились у міському ставку...»

2. «Дві подружки гуляють зі своїми пекінесами. Обидва собаки доглянуті, вичесані... один з песиків зручно вмостився на руках господині. Інший — на повідку намагається встигнути за своїх коротких лапках за швидкою ходою дівчинки, яка не помічає, щоповідець натягнутий, як струна, і песик просто волочиться по землі...»

3. «Ваші знайомі завели собаку. Але їх дратує, коли він гавкає. Тому вони забороняють йому це робити...»

4. «У одній з квартир на вашому поверсі живе собака. Дякуючи йому, ви завжди знаєте, коли сусіди повертаються додому — пес перестає вити і скиглити...»

5. «Вашому товаришеві батьки дозволили взяти щеня. Але утримувати його виявилось непростою справою! Песик скрізь залишає калюжі, гризе меблі і взуття... Батьки були у розпачі і запропонували зачиняти щеня на балконі...»

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Вправа «Уявіть собі світ...»

   «Уявіть собі світ, у якому немає ані рослин, ані тварин. Ви прокинулиь вранці, спітнівши під синтетичною ковдрою, одягли яскравий, але такий же синтетичний одяг, визирнули у вікно... Ані деревця, ані травинки, ані цвірінькання горобців — лише асфальт, камінь, гуркіт машин...

•  Що їдять люди?

Д/З:  Опрацювати  §          , дати усні відповіді на (??). 

 

Урок 66 (2).  Тема «ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА Й ОХОРОНА ПРИРОДИ»

Цілі уроку : узагальнити знання учнів про основи охорони природи; розвивати уявлення про екологічну етику та державні заходи з охорони природи.

Очікувані результати: учні:

називають напрямки природоохоронної роботи;

висловлюють судження про необхідність етичного ставлення до природи та охорони природи.

Основні поняття й терміни: екологічна етика, екологічне мислення, охорона природи.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: тексти законодавства України з охорони природи.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ (СЕМІНАР)

Матеріали до семінару

1. Екологічна етика (грецьк. oikos — «оселя», «середовище» і logos — «слово», «вчення») — галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні й духовні аспекти ставлення людини до живої та неживої природи. Це вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб’єкт, які ґрунтуються на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої та нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.

Історія становлення екологічної етики

Засновниками екологічної етики можна назвати американського еколога і природоохоронника Олдо Леопольда (1887-1948) і німецького лікаря та філософа Альберта Швейцера (1875-1965). Класична праця О. Леопольда «Календар піщаного графства» була видана 1949 року після смерті автора. 1953 року вийшли інші його книги під заголовком «Кругова ріка». У цих роботах О. Леопольд розвинув свої погляди з екології, екологічної етики (етики землі) і природоохоронної естетики. Етика благоговіння перед життям (універсальна етика) розроблена Альбертом Швейцером у класичних працях «Культура й етика» (1923), а також у «Вченні про благословення перед життям». Не слід заперечувати величезний вплив руху захисту тварин на розвиток екологічної етики. Ще 1802 року у Франції була призначена премія за роботу, яка дала найкращу відповідь на питання: «Наскільки жорстокість по відношенню до тварин впливає на моральний рівень населення, і чи корисно буде видати щодо цього закони?»

Колискою товариств захисту тварин вважають Англію. 1809 року прем’єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів: «Без жалю до тварин немає істинно гарного виховання, немає істинно доброго серця».

1822 року завдяки Ерскіну в Європі було прийнято перший закон про покарання мучителів тварин. 1824 року Річард Мартін заснував у Лондоні перше у світі товариство захисту тварин. 1892 року на земній кулі існувало вже 780 таких товариств, з них в Англії — 244, у Німеччині — 191, у США — 105, у Швеції та Норвегії — 31. До 1896 року у світі було проведено 12 міжнародних конгресів товариств захисту тварин (80).

1959 року було створено Міжнародне товариство захисту тварин. На 1998 рік тільки в Інтернеті було подано відомості про

6 000 різних громадських організацій, що захищають права тварин. Вони проводять три основні міжнародні акції: Антихутрову кампанію, Антикосметичну кампанію та кампанію, спрямовану на поліпшення умов утримання сільськогосподарського птаха й худоби у тваринницьких комплексах.

На Заході екологічна етика вперше голосно заявила про себе на початку 70-х років, коли її почали викладати у філософських курсах вишів. Піонером є університет штату Вісконсін, де з 1971 року екологічну етику читав професор Беярд Каллікотт. Із середини 1970-х екологічну етику по праву почали називати самостійною дисципліною. Особливо активно ця наука розвивалася в США, Англії, Австралії, Норвегії та Канаді.

1972 року Джон Б. Кобб-молодший опублікував першу статтю з екологічної етики в США «Чи не пізно? Технологія екології». Цього ж року Вільям Блекстоун організував конференцію «Філософія й екологічна криза». 1973 року Арне Нейс надрукував статтю «Рух глибинної екології», що стала початком нового руху, а Ричард Рутлі вперше зробив доповідь з екологічної етики на світовому конгресі. 1975 року Холмс Ролстон III у популярному журналі «Етика» опублікував статтю «Чи це екологічна етика?».

1990 року було створено Міжнародне товариство екологічної етики (його лідери — Лаура Вестра і Холмс Ролстон III) і Міжнародну асоціацію природоохоронної філософії (на чолі з Брюсом В. Фольцем і Робертом Фродманом). Товариство філософії та теократії з початку 1990-х років також багато уваги приділяє екологічній етиці. Ці товариства організовують конференції та публікують матеріали.

З’явилися журнали, спеціально присвячені екологічній етиці. Один із них організований у США філософом Юджином Харгроувом 1979 року й був названий «Екологічна етика» («Environmental ethics»), з 1992 року в Англії випадають журнал «Екологічні цінності» («Environmental values»). У Канаді — журнал «Сурмач» («The Trumpeter») — з 1983 року. У Німеччині існує журнал «Екологія й етика» («Okologie und ethis»). Крім цього, у США видають такі журнали, як «Екофілософія» («Ecophilosophy»), «Глибинний екологіст» («The deep ecologist»), «Журнал сільськогосподарської й екологічної етики» («Journal of agricultural and environmental ethics»), «Між видами» («Вetween the species»), «Етика і тварини» («Еthics and animals»), «Етика і навколишнє середовище» («Еthics and the Environment») — з 1995 року, «Етика, місце, навколишнє середовище» («Еthics, Place andEnvironment») — з кінця 1990-х. На 1981 рік бібліографічний список англо-американської літератури з екологічної етики містить понад ніж 3200 найменувань. Було проведено міжнародні конференції «Права нелюдської природи» (1974), «Гуманістична й екологічна свідомість» (1980), «Екологічна етика і Сонячна система» (1985) та ін.

Зараз екологічна етика на Заході має більше десятка різних напрямків, що бурхливо розвиваються (звільнення тварин, ексцентризм, екофемінізм, глибинна екологія і т. д.), а також таких яскравих теоретиків і проповідників, як Холмс Ролстон III, Юджин Харгроув, Беярд Каллікотт. Спеціальний комітет з біоетики діє в Європейському Союзі. 24 квітня в багатьох країнах відзначають День прав тварин.

1982 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Всесвітню Хартію природи — перший міжнародний документ, де наголошено, що всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування.

2. Законодавство України з охорони природи

Закон України «Про тваринний світ»

Цей закон регулює відносини в галузі охорони й використання тваринного світу й середовища його існування з метою забезпечення біологічної розмаїтості, стійкого використання всіх його компонентів, створення умов для стійкого існування тваринного світу, збереження генетичного фонду диких тварин та іншого захисту тваринного світу як невід’ємного елемента природного середовища.

Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного й естетичного збагачення та виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової й лікарської сировини, харчових продуктів та іншої матеріальної цінності.

В інтересах нинішнього й майбутнього поколінь в Україні за участі підприємств, установ, організації та громадян уживають заходів щодо охорони, науково обґрунтованого, невиснажливого використання й відтворення тваринного світу.

13 грудня 2001 року

№ 2894-111

Акти законодавства України з охорони навколишнього природного

середовища та раціонального використання природних ресурсів:

■   Закон України про охорону навколишнього середовища (25.06.91);

■   Закон України про природно-заповідний фонд України (16.06.92);

■   Закон України про охорону атмосферного повітря (16.10.92);

■   Закон України про тваринний світ (13.12.2002);

■   Лісовий кодекс України (21.01.94);

■   Водний кодекс України (06.06.95);

■   Закон України про екологічну експертизу (09.02.95);

■   Закон України про меліорацію земель (14.01.2000).

3. Формування екологічного мислення

Екологічне мислення — це сприйняття цілісності й цінності природних компонентів, збалансоване природокористування. Напрямки екологічного мислення:

■   регулятивний — забезпечення наявності певних розумних механізмів раціонального управління взаємовідносинами суспільства і природи;

■   пізнавальний —з’ясування дійсного характеру соціоприродних відносин, причин глобальної екологічної кризи та пошук способів її розв’язання в інтересах виживання як самої людини, так і природи;

■   нормативний —розробка на основі пізнання закономірностей розвитку системи «суспільство-природа», норм раціональної природоперетворювальної діяльності;

■   прогностичний —передбачення можливих негативних впливів наслідків господарської діяльності та пошук засобів їх мінімізації або й цілковитого уникнення;

■   виховний — створення підґрунтя для формування екологічної культури, екологічної відповідальності та екологічної поведінки як окремих індивідів, так і суспільства в цілому.

4. Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на таке:

■   участь в обговоренні проектів, що можуть негативно впливати на життя і здоров’я людей;

■   безпечне для їхнього життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

■   здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

■   участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

■   об’єднання в громадські природоохоронні формування;

■   право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

■   одержання повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища;

■   здобуття екологічної освіти;

■   подання до суду позовів.

Ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.

Перелік екологічних правопорушень, за які передбачена

адміністративна відповідальність

Стаття 47. Порушення права державної власності на надра.

Стаття 48. Порушення права державної власності на води.

Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси.

Стаття 50. Порушення права державної власності на тваринний світ.

Стаття 51¹. Ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином підприємствам, установам, організаціям.

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель.

Стаття 53. Порушення правил використання земель.

Стаття 53¹. Самовільне зайняття земельної ділянки.

Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр.

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів.

Стаття 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду.

Стаття 65. Незаконна вирубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка.

Стаття 69. Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду.

Стаття 70. Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.

Стаття 73. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами й відходами

Стаття 76. Знищення корисної для лісу фауни.

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Стаття 77¹. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

Стаття 79¹. Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд.

Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів умісту забруднювальних речовин у викидах.

Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів умісту забруднювальних речовин у викидах.

Стаття 82. Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів.

Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу.

Стаття 85¹. Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу.

Стаття 86¹. Експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням.

Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин.

Стаття 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу.

Стаття 88¹. Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах.

Стаття 88². Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними.

Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами.

Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 91¹. Невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження, відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів.

Стаття 91². Перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів.

Стаття 92. Порушення правил охорони й використання пам’яток історії та культури.

Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів.

Стаття 188⁵. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорони природних ресурсів.

Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення — різновид суспільних відносин, у яких застосовують заходи адміністративного впливу (стягнення) за винні та протиправні діяння, що порушують установлений порядок використання природних ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічних прав громадян.

Любі друзі, запам’ятайте, що повторне порушення статей Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» може призвести до кримінальної відповідальності. Перегорніть сторінку, і ви про це дізнаєтеся. Будьте уважні!

5. Суспільні екологічні організації

Всеукраїнська громадська організація «Екологічна варта», що об’єднує громадян України, дитячі та юнацькі організації природоохоронного спрямування, розпочала свою діяльність 2001 року.

У своїй діяльності Спілка керується принципами гуманізму, відкритості, добровільності, творчої ініціативи та активності.

Мета діяльності спілки — виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідній роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, у якому ми живемо.

«Екологічна варта» — це хлопці та дівчата, які піклуються про навколишнє природне середовище; це дослідження проблем довкілля; це цікаві зустрічі з науковцями і природо охоронцями; це конкурси й вікторини, туристичні подорожі й відпочинок в екологічному таборі; це віра в те, що ми здатні зробити нашу Землю прекрасною.

Гасло спілки: «Станьмо на варті власного майбутнього!»

Природоохоронні акції, які проводить спілка протягом року:

■   «Прибери планету»;

■   «Посади своє дерево»;

■   «Збережи ялинку»;

■   «Наша допомога птахам»;

■   «Первоцвіт»;

■   «Струмочок, річечка, ріка»;

■   «Робота екологічних таборів»;

■   «Шкільне подвір’я».

 

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»

Д/З:  Опрацювати  §      , дати усні відповіді на (??). 

 

 

Урок 67.  Тема «ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ»

Цілі уроку: узагальнити знання учнів про питання охорони природи; розвивати уявлення про Червону книгу України.

Очікувані результати: учні:

називають природоохоронні території України та своєї місцевості;

наводять приклади тварин Червоної книги України та своєї місцевості

пояснюють причини зменшення чисельності популяцій;

моделюють дії щодо збереження біорізноманіття.

Основні поняття й терміни: природоохоронні території, Червона книга України, тварини Червоної книги.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: карта заповідних територій України, фото й малюнки тварин Червоної книги, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Червона книга України

Червона книга України — основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і перебувають під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Перелік видів рослин і тварин, що потребують охорони, наводять у так званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана 1966 року за ініціативи Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн. Червона книга України — основний державний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розроблено наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги — поліпшення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з 11 розділів, що містять статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» — вийшов друком 1996 року. Він складається з 5 розділів, що містять статті про 541 вид (підвид, різновид, форму) рослин і грибів.

Залежно від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин і грибів, занесених до Червоної книги України, їх поділяють на такі категорії:

■   зниклі (0) види, про які після неодноразових пошуків, проведених у      типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення,    відсутня будь-якаінформація про перебування в дикій природі;

■   зникаючі (І)  види, що перебувають під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме згубна дія факторів, які впливають на їхній стан;

■   вразливі (II)  види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо триватиме дія факторів, що впливають на їхній стан;

■   рідкісні (III) види, популяції яких невеликі, які наразі не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;

■   невизначені (IV) види, про які відомо, що вони належать до категорії   «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, відсутня;

■   недостатньо відомі (V) види, які можна було віднести до однієї з           вищеназваних категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;

■   відновлені (VI)  види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню й вимагають постійного контролю.

Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:

■   категорія;

■   поширення;

■   основні місця знаходження;

■   чисельність у природі;

■   відомості про розмноження або розведення у штучних умовах;

■   заходи, що вже вжито та які необхідно вжити для їх охорони;

■   джерела інформації;

■   картосхеми поширення на території України;

■   фотографії (малюнки).

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяють на такі категорії:

■   зниклі;

■   зникаючі;

■   вразливі;

■   рідкісні;

■   невизначені;

■   недостатньо відомі;

■   відновлені.

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Розділ VI законопроекту встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Стаття 1. Законодавство про Червону книгу України

Відносини, пов’язані з веденням Червоної книги України, охороною, використанням та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), «Про тваринний світ» (2894-14), «Про рослинний світ» (591-14), «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12), «Про захист тварин від жорстокого поводження» (3447-15), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таксон	І видання (1980 р.) (кількість видів)	II видання (1994 р. тваринний світ, 1996 р. рослинний світ) (кількість видів)	III видання (проект станом на 20.09.2007) (кількість видів)
Рослини та гриби:	151	541	817
■ судинні	151	439	602
■ водорості	-	17	60
■ лишайники	-	27	52
■ мохи	-	28	46
■ гриби	-	30	57
Тварини:	85	382	533
■ гідроїдні поліпи	-	2	2
■ круглі черви	-	2	2
■ кільчасті черви	-	7	8
■ ракоподібні	-	26	30
■ павукоподібні	-	2	2
■ багатоніжки	-	3	3
■ комахи	18	173	242
■ молюски	-	12	19
■ круглороті	-	2	2
■ риби	-	32	80
■ земноводні	4	5	20
■ плазуни	6	8	12
■ птахи	28	67	66
■ ссавці	29	41	61

2.Тварини Червоної книги

Комахи	Плазуни	Птахи	Ссавці	Риби	Ракоподібні
Бражник дубовий	Гадюка степова	Балабан	Вечірниця мала	Бистрянка російська	Трав’яний краб
Бражник мертва голова	Мідянка звичайна	Гоголь	Вечірниця руда	Вирезуб причорно морський	Рак широкопалий
Вусач альпійський	Полоз саратський, Палласів	Змієїд	Горностай	Йорж носар	Волохатий краб
Джміль моховий	Ящірка зелена	Канюк степовий	Нетопир звичайний	Марена дніпровська	Прісноводний краб
Дибка степова	Полоз візерунковий	Коловодник ставковий (поручайник)	Сліпачок звичайний	Мінога українська	Морський кріт
Жук- олень, рогач звичайний	Полоз жовточеревий, касійський	Косар	Тушканчик великий	Стерлядь прісновод на	Мармуровий краб
Махаон	Гадюка Нікольського	Кулик- сорока	Тхір лісовий	Судак волзький,Берш	Лісмата щетинконога
Кошеніль польська	Жовтопуз безногий	Лунь польовий	Тхір степовий	Ялець звичайний	Кам’яний Краб
Поліксена	Саламандра плямиста	Могиль ник	Ховрах одеський	Бистрянка російська	Бранхінекта лякаюча
Сатир залізний	Полоз лісовий, ескулапів	Орел- карлик	Хом’ячок сірий	Бичок- пуголовок зірчастий	Бранхінекта маленька
Сатурнія велика	Гекон середземно- морський	Орлан-білохвіст	Їжак вухатий	Білуга звичайна	Бранхінекта східна
Бабка перев’язана	Полоз леоардовий	Сиворакша	Тхір лісовий	Пічкур дунайський	Бранхінектела середня
Вусач великий дубовий		Скопа	Хом’ячок сірий	Лосось чорноморський	Бранхінела колюча
Джміль глинистий		Сова болотяна	Корсак	Марена дніпров ська	Бранхіпус Шаффера
Зегрис Евфема		Стерв’ятник	Нетопир-карлик	Морська свиня (азовка)	Дрепанозурус двоикий
Красотіл пахучий		Шуліка чорний	Нічниця Брандта	Осетер російський	Танімастикс ставковий
Ксилокопа (бджола-тесляр) Звичайна		Балабан	Норка європейська	Севрюга звичайна	Мухоловка звичайна
Мегалодонт середній		Вівсянка чорного лова	Ховрах крапчас тий	Судак волзький, Берні	Скорпіон кримський
Мелітурга булавовуса		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Хом’ячок сірий	Шемая азовська	Сольпуга звичайна
Мнемозина		Дрохва	Хохуля руська	Ялець звичайний	Багатозв’яз гірський український
Плавунець дволінійний		Жайворонок сірий	Кажан пізній	Йорж носар	Лептоюлюс Семенкевича
Сатир залізний		Казарка червоно- вола	Нетопир Натузіуса	Підуст волзький	Смірнові-елла редукована
Синявець Бавій		Кулик- довгоніг (ходулич ник)	Нетопир середземноморський	Щипавка сибірська	Кольпоциклоп шипуватий
Сколія- гігант		Лебідь малий	Кажан північний	Ялець Данилевського	Кольпоциклоп прісноводний
Совка розкішна		Лунь польовий	Хутора мала	Гольян озерний	Ніфарг середній
Турун бесараб- ський		Мартин каспій ський	Нічниця ставкова	Білоперий пічкур дністров ський	Іфігенела шаблінська
Харакопіг скіфський		Пісочник морський	Зубр	Йорж смугастий	Іфігенела колючко нога
Бабка перев’язана		Сапсан	Кіт лісовий	Карась золотий	Іфігенела Андрусова
Вусач мускусний		Сова болотяна	Рись	Марена дунайсько-дністровська	Гмеліна маленька
Гоплітіс рудий		Сорокопуд червоноголовий	Сліпак білозубий	Марена звичайна	Мізида зубчаста
Джміль лезус		Чапля жовта	Сліпак буковинський	Чоп звичайний,	Мізида Варпахов- ського
Дозорець- імператор		Чоботар (шило дзьобка)	Ховрах європей ський	Чоп великий	Мізида аномальна
Жук- самітник		Шпак рожевий	Ведмідь бурий	Чоп малий	Гмеліна Кузнецова
Лярра анафемська		Шуліка чорний	Бурозубка альпійська	Осетер шип
Мелітта Ванковича		Голуб- синяк	Кажан північний	Піскара бура
Райдужниця велика		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Нічниця довговуха	Піскара сіра
Стафілін волохатий		Огар	Полівка снігова	Судак морський
Скарабей священ ний		Пугач	Полівка татранська	Йорж Балона
		Сорокопуд червоно головий	Заєць білий	Перкарина
		Казарка червоновола	Соня садова	Шемая азовська

 

Мелітурга булавовуса		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Хом’ячок сірий	Шемая азовська	Сольпуга звичайна
Мнемозина		Дрохва	Хохуля руська	Ялець звичайний	Багатозв’яз гірський український
Плавунець дволінійний		Жайворонок сірий	Кажан пізній	Йорж носар	Лептоюлюс Семенкевича
Сатир залізний		Казарка червоно- вола	Нетопир Натузіуса	Підуст волзький	Смірнові-елла редукована
Синявець Бавій		Кулик- довгоніг (ходулич ник)	Нетопир середземноморський	Щипавка сибірська	Кольпоциклоп шипуватий
Сколія- гігант		Лебідь малий	Кажан північний	Ялець Данилевського	Кольпоциклоп прісноводний
Совка розкішна		Лунь польовий	Хутора мала	Гольян озерний	Ніфарг середній
Турун бесараб- ський		Мартин каспій ський	Нічниця ставкова	Білоперий пічкур дністров ський	Іфігенела шаблінська
Харакопіг скіфський		Пісочник морський	Зубр	Йорж смугастий	Іфігенела колючко нога
Бабка перев’язана		Сапсан	Кіт лісовий	Карась золотий	Іфігенела Андрусова
Вусач мускусний		Сова болотяна	Рись	Марена дунайсько-дністровська	Гмеліна маленька
Гоплітіс рудий		Сорокопуд червоноголовий	Сліпак білозубий	Марена звичайна	Мізида зубчаста
Джміль лезус		Чапля жовта	Сліпак буковинський	Чоп звичайний,	Мізида Варпахов- ського
Дозорець- імператор		Чоботар (шило дзьобка)	Ховрах європей ський	Чоп великий	Мізида аномальна
Жук- самітник		Шпак рожевий	Ведмідь бурий	Чоп малий	Гмеліна Кузнецова
Лярра анафемська		Шуліка чорний	Бурозубка альпійська	Осетер шип
Мелітта Ванковича		Голуб- синяк	Кажан північний	Піскара бура
Райдужниця велика		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Нічниця довговуха	Піскара сіра
Стафілін волохатий		Огар	Полівка снігова	Судак морський
Скарабей священ ний		Пугач	Полівка татранська	Йорж Балона
		Сорокопуд червоно головий	Заєць білий	Перкарина
		Казарка червоновола	Соня садова	Шемая азовська

3. Природоохоронні території

1) Природно-заповідний фонд

Сукупність ділянок природних об’єктів, виділених із метою збереження природного різноманіття, підтримання екологічної рівноваги.

Функціонування природно-заповідного фонду України регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Основні категорії заповідних об’єктів:

■ заповідники:

• біосферний;

• природний;

■ природні парки:

• національний;

• регіональний;

■ заказник;

■ пам’ятка природи;

■ заповідне урочище;

■ ботанічний сад;

■ дендрологічний парк;

■ екологічний парк;

■ парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд України (станом на 1 січня 2008 р.)

Категорія	Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Разом
	кількість	площа	кількість	площа	кількість	Площа
Природний заповідник	17	164286,3	—	—	17	164286,3
Біосферний заповідник	4	226319,5	—	—	4	226319,5
Національний природний парк	19	765870,4	—	—	19	765870,4
Регіональний ландшафтний парк	—	—	49	627079,3	49	6270793
Заказник	304	415372,3	2430	773414,3	2734	1188786,6
Пам’ятка природи	132	5758,5	2972	20559,0	3104	26317,5
Заповідне урочище	—	—	798	96805,5	798	96805,5
Ботанічний сад	17	1763,1	9	153,6	26	1916,7
Дендрологічний парк	19	1339,0	29	226,2	48	1565,2
Зоологічний парк	7	119,6	5	309,9	12	429,5
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва	88	5987,0	447	7349,9	535	13336,9

(Екологічна енциклопедія ВЕЛ. — Т. 3. — С. 150)

2) Біорізноманіття окремих заповідників України

Таксономічні групи організмів	Поліський	Канівський	Асканія-Нова	Карпатський	Карадазький
Судинні рослини	604	974	1316(515)	1062	1169
Мохоподібні	139	138	57	440	76
Водорості	376	266	285	465	538
Лишайники	140	170	55	392	94
Гриби та міксоміцети	42	1120	388	262	63
Ссавці	39	51	67	65	29
Птахи	180	226	272	179	210
Плазуни	7	8	5	9	8
Земноводні	11	11	4	13	4
Риби	19	50	8	22	89
Комахи	537	7800	958	1623	1752
Багатоніжки	-	42	7	31	1
Павукоподібні	-	200	186	341	310
Ракоподібні	-	130	4	1	127
Молюски	-	150	14	76	70
Черви кільчасті	-	65	2	31	51
Черви круглі	-	-	-	37	41
Найпростіші	-	800	29	-	69

Джерело: Розбудова екомережі України. — К., 1999.

Назва	Розташування (АР Крим, область)		Площа, га	Рік створення
Гортани	Івано-Франківська		5344,20	1996
Дніпровсько-Орільський	Дніпропетровська		3766,20	1990
Єланецький степ	Миколаївська		1675,70	1996
Казантипський	АР Крим		450,10	1998
Канівський	Черкаська		2027,00	1923
Карадазький	АР Крим		2855,20	1979
Кримський	АР Крим		44175,50	1923
Луганський	Луганська		2109,30	1975
Маневицький	Волинська		2975,70	2001
Медобори	Тернопільська		10516,70	1990
Мис Мартьян	АР Крим		240,00	1973
Поліський	Житомирська		20104,00	1968
Рівненський	Рівненська		47046,80	1999
Розточчя	Львівська		2084,50	1984
Український степовий:			2768,40
Кам’яні Могили
Крейдяна флора	Запорізька		100,00	1988
Хомутівський степ	Донецька		2466,00	1925
Ялтинський гірсько-лісовий	АР Крим		14523,00	1973

Урок  68.  Тема «УЗАГАЛЬНЕННЯ.  ПОДІБНІСТЬ У БУДОВІ ТА ПРОЯВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В РОСЛИН, ГРИБІВ, БАКТЕРІЙ, ТВАРИН — СВІДЧЕННЯ ЄДНОСТІ ПРИРОДИ»

Цілі уроку: узагальнити знання учнів про клітинну будову організмів; розвивати уявлення про єдність живої природи.

Очікувані результати: учні:

називають царства живої природи;

порівнюють клітинну будову організмів;

розпізнають представників царства живої природи на малюнках;

роблять висновки про єдність живої природи.

Основні поняття й терміни: бактерії, гриби, рослини, тварини, клітинна будова, прокаріоти, еукаріоти.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання та матеріали: таблиці, фото й малюнки представників царств, фрагменти відео-фільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

(Семінар, робота в групах)

Бліц-опитування

Форми життя

1. Клітинні форми життя, у яких є ядро. (Еукаріоти)

2. Клітинні форми життя, у яких відсутнє ядро. (Прокаріоти)

3. Царство, представники якого мають гетеротрофне живлення та необмежений ріст. (Гриби)

4. Царство, представники якого мають гетеротрофне живлення, рухомі. (Тварини)

5. Царство, представники якого мають автотрофне живлення та необмежений ріст. (Рослини)

6. Царство мікроскопічних організмів. (Дроб’янки)

7. Неклітинні форми життя. (Віруси)

8. Відділ царства Дроб’янки, у яких під час фотосинтезу виділяється кисень. (Ціанобактерії)

Будова рослинної клітини

1. Система канальців (сітка), на деяких місцях якої розташовані рибосоми. (Ендоплазматична сітка)

2. «Енергетична станція» клітини. (Мітохондрія)

3. Органели з травними ферментами. (Лізосоми)

4. Органоїд, який має назву апарат... (Гольджи).

5. Мішечок із клітинним соком. (Вакуоля)

6. Органоїди синтезу білків. (Рибосоми)

7. Напіврідка частина клітини. (Цитоплазма)

8. Керує життям клітини. (Ядро)

9. Виконує захисну функцію. (Оболонка)

10. Вона подвійна. (Оболонка)

11. Пластиди зеленого кольору. (Хлоропласт)

12. Безбарвні пластиди. (Лейкопласти)

Будова клітин

1. Безбарвні пластиди. (Лейкопласти)

2. Оболонка рослинної клітини. (Подвійна)

3. Носії спадкової інформації. (Хромосоми)

4. Відповідають за синтез білків. (Рибосоми)

5. Пластиди з хлорофілом. (Хлоропласти)

6. «Енергетичні станції» клітини. (Мітохондрії)

7. Поверхнева частина клітини. (Оболонка)

8. Заповнені клітинним соком. (Вакуолі)

9. (по вертикалі). Вуглевод клітинної стінки. (Целюлоза)

9. (по горизонталі). Напіврідка частина клітини. (Цитоплазма)

10. Запасний вуглевод рослин. (Крохмаль)

11.Частина клітини, яка містить спадкову інформацію. (Ядро) Будова клітини грибів

1. Рівномірно розподіляють хромосоми під час поділу клітини. (Центріолі)

2. Напіврідка частина клітини. (Цитоплазма)

3. Енергетичні «станції» клітини. (Мітохондрії)

4. Апарат... (Гольджи).

5. Скорочена назва системи канальців. (ЕПС)

6. Відповідають за синтез білка. (Рибосоми)

7. «Шлунок» клітини. (Лізосоми)

8. Керує життям клітини. (Ядро)

Будова клітини бактерій

1. Відповідають за синтез білків. (Рибосоми)

2. Містять клітинний сік. (Вакуолі)

3. Скорочена назва нуклеїнової кислоти. (ДНК)

4. Напіврідка частина клітини. (Цитоплазма)

5. Цитоплазматична. (Мембрана)

6. Частина клітини, яка відсутня у прокаріотів. (Ядро)

Зведена таблиця

Будова клітини	Бактерії	Рослини	Гриби	Тварини

*  Який висновок можна зробити за подібністю клітин організмів?

* Який висновок можна зробити за відмінністю клітин організмів?

 «Дописати речення»

1. Поверхнева частина клітини. (Плазматична мембрана)

2. Напіврідка частина. (Цитоплазма)

3. Велика система канальців, похідна плазматичної мембрани. (Ендоплазматична сітка)

4. Органоїд із травною функцією. (Лізосома)

5. Відповідають за синтез білків. (Рибосоми)

6. Маленька система плоских мішечків. (Апарат Гольджи)

7. Забезпечують поділ клітини. (Центріолі)

8. Міститься у ядрі. (Ядерце)

9. Збереження спадкової інформації. (Ядро)

Ознаки життя

1. Процес, під час якого формуються якісні ознаки організму. (Розвиток)

2. Фізіологічний процес, унаслідок якого організм отримує поживні речовини.(Травлення)

3. Наука, що вивчає живі організми. (Біологія)

4. Жіноча та чоловіча статеві клітини. (Гамети)

5. Процес, під час якого виділяється вуглекислий газ. (Дихання)

6. Збільшення органів організму. (Ріст)

7. Процес відтворення подібних до себе. (Розмноження)

 

Процеси життєдіяльності	Рослини	Бактерії	Гриби	Тварини
Обмін речовин: ■ живлення; ■ дихання; ■ виділення. Ріст. Рух. Розмноження. Подразливість

Основні властивості живого

1. Тип дихання у рослин. (Аеробний)

2. Тип живлення у тварин. (Гетеротрофний)

3.  Тип дихання без кисню. (Анаеробний)

4.  Тип живлення у рослин. (Фототрофний)

5.  Ріст тварин. (Обмежений)

6.  Процес споживання кисню. (Дихання)

7.  Ріст рослин. (Необмежений)

8.  Рух рослин. (Пасивний)

9.  Рух тварин, крім прикріплених. (Активний)

10. Процес збільшення кількості організмів. (Розмноження)

11. Процес збільшення розмірів. (Ріст)

12. Змішаний тип живлення. (Міксотрофний)

Особливості життєдіяльності тварин

1. Ріст організму. (Обмежений)

2.  Типове живлення тварин. (Гетеротрофне)

3.  Складова обміну речовин. (Виділення)

4.  Тип дихання. (Аеробне)

5. Рухова реакція одноклітинних тварин. (Таксис)

6. Типовий рух тварин. (Активний)

7. Речовина для дихання. (Кисень)

8. Відповідь на подразнення з допомогою нервової системи. (Рефлекс)

9. Змішаний тип живлення. (Міксотрофний)

10. Розмноження з допомогою гамет. (Статеве)

Ознаки живого

1. Дихання киснем. (Аеробне)

2. Процес набуття нових ознак. (Розвиток)

3. Процес, під час якого виділяється вуглекислий газ. (Дихання)

4. Дихання без доступу кисню. (Анаеробне)

5. Наука про спадковість. (Генетика)

6. Речовини, які регулюють ріст і розвиток рослин. (Фітогормони)

7. Процес поглинання органічних речовин у тварин. (Живлення)

8. Ріст трав’янистих рослин. (Обмежений)

9. Розмноження за участі яйцеклітини та сперматозоїдів. (Статеве)

10. Живлення готовими органічними речовинами. (Гетеротрофне)

Основні процеси життєдіяльності рослин

1. Рух. (Пасивний)

2. Живлення з допомогою світла. (Фототрофи)

3. Рух у напрямку світла. (Фототропізм)

4. Розмноження частинами рослини. (Вегетативне)

5. Дихання. (Аероби)

6. Ріст. (Необмежений)

7. Живлення. (Автотрофи)

8. Розмноження насінням. (Статеве)

Форми життя

1. Клітинні форми життя, у яких є ядро. (Еукаріоти)

2. Клітинні форми життя, у яких відсутнє ядро. (Прокаріоти)

3. Царство, представники якого мають гетеротрофне живлення та необмежений ріст. (Гриби)

4. Царство, представники якого мають гетеротрофне живлення, рухомі. (Тварини)

5. Царство, представники якого мають автотрофне живлення та необмежений ріст. (Рослини)

6. Царство мікроскопічних організмів. (Дроб’янки)

7. Неклітинні форми життя. (Віруси)

8. Відділ царства Дроб’янки, у яких під час фотосинтезу виділяється кисень. (Ціанобактерії)

* Чому віруси відносять до неклітинної форми життя?

* Що спільного та відмінного у про- й еукаріотів?

* За якими ознаками організми поділені на окремі царства?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Прийом «Мікрофон»  «Сьогодні на уроці я дізнався про…»