Консультація для батьків на тему «Адаптація дітей до умов дошкільного закладу»

    Консультація для батьків на тему                                      «Адаптація дітей до умов дошкільного закладу»                                          Початок відвідування дошкільного закладу - це не лише нові умови життя та діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, нове середовище, взаємини, обов’язки. Це дуже напружений період , який потребує від кожного малюка активного психологічного і фізіологічного пристосування. Прийшовши до дошкільного закладу дитина опиняється в нових соціальних умовах, переживає зміну звичного розкладу та способу життя, тож у неї виникає відчуття нестабільності . У цей період життя малюки часто демонструють неадекватні поведінкові прояви , які пов’язані з труднощами адаптації до нових умов. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності. Відбувається адаптація. Що ж це таке ?                                                                      Адаптація – пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, із новим середовищем, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.                                                                                                                У різних дітей адаптація відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової системи, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. Ураховуючи зазначене можна виокремити три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.                                                                                                                                                                        Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони комунікабельні, самостійні, врівноважені, проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю. Батьки спілкуються з дитиною доброзичливо, з повагою.                                          Друга група – діти, які адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестабільна, періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості,вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні : дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків спостерігається нестабільність у спілкуванні : доброзичливі, розважливі звертання змінюються погрозами або послабленням вимогливості, неуважності.                                                                                                                                                                        Третя група – діти , які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні, звичні до нестабільності в режимі дня, швидко втомлюються, ігрові навички в них не сформовані. Сон, апетит – погані або зовсім відсутні, висока захворюваність ще більше вповільнює звикання до нового середовища і нових вимог.

     Основні етапи (фази) перебігу адаптації дитини до умов дитячого садка :               1. « Шторм » - у відповідь на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають бурхливою реакцією і значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна та психологічна буря триває від 2-3 днів до 1-2 місяців (в окремих дітей).                                                                      2. « Шторм ущухає» - період несталого пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакцій на зовнішні впливи. Дитина продовжує приглядатися до нового оточення , робить спроби долучитися до спільної діяльності, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Цей період триваліший, ніж перший – від 1 тижня до 2-3 місяців.                                                        3. « Штиль» - період відносно сталого пристосування. Організм віднаходить найбільш сприятливі варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати реальну участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізується сон, апетит, настрій. Цей період триває від           2-3 тижнів до півроку.                                                                                                                                                                          Причини важкої адаптації до умов дошкільного закладу :                            1. Не сформованість позитивного настановлення на відвідування дошкільного закладу ( буває, що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає ). Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації, важливо сформувати в неї позитивне очікування щодо майбутніх змін. Досить часто батьки співчутливо ставляться до того, що малюк має йти у дитсадок. Унаслідок такого ставлення дитина починає страждати, капризувати, відмовляється відвідувати ДНЗ. А інколи батьки навіть залякують дитину дитячим закладом. Важливо зазначити, що період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки мають позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.                            2. Не сформованість навичок самообслуговування. Інколи батьки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути малюка, сповільнюючи таким чином формування в дитини і необхідних практичних умінь та навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почувають себе безпорадними та самотніми – вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом.                                                                                                                                            3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками. Унаслідок цього з’являється недовіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати. Відчуття комфорту, якщо режим удома і в садочку кардинально відмінний у часі та послідовності. Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була і лишається найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу . Врахування специфіки адаптаційного періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже характер пережитих емоційних станів у ранньому віці впливає на успіхи й невдачі не тільки найближчого періоду шкільного життя, а й дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях , образах та цінностях, що визначають стосунки дитини зі світом.